Україна сьогодні!

[Ltnar]

Вона рятувала поранених на полі бою: На Донбасі терористи цинічно вбили українську медсестру-військового

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

У результаті обстрілу з боку бойовиків у зоні АТО 21 лютого загинула сестра-медик.

Про це повідомляє у Facebook 10-та окрема гірсько-штурмова бригада.

"Сьогодні під час надання цивільному населенню медичної допомоги були обстріляні наші медики. Загинула наша сестра-медик, військовослужбовець і людина з великим серцем – Сабіна", - розповідають військові.

За їхніми словами, під час обстрілу було поранено ще одного військовослужбовця. "Вбивати жінок та мирних мешканців – це все, на що здатні кляті російські окупанти".

[Ltnar]

Біблія із зони АТО, яка врятувала нашого захисника ...
З нам Бог, за нами Україна!

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[Ltnar]

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

Ми молимось за нашу Україну,
За мир і спокій у містах та селах,
За нашу мову - щиру солов' їну,
За тишу й затишок в людських оселях.
Ми молимось за кожного солдата,
Ми молимось за мир в усьому світі.
Сьогодні - ще одна страждає мати,
Сьогодні - ще одні нещасні діти.
Ми молимось, щоб дім наш був квітучим.
За те, щоб врожаї були багаті,
Щоб край наш був веселим і співучим,
А люди - не були рабами знаті.
Ми молимось за єдність України,
Щоб знали вороги - нас не здолати!
Не витіснити із сердець свободи,
І волі нашої нікому не зламати!

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
------------

[Ltnar]

За справу беруться військові: Муженко повідомив про завершення Антитерористичної операції на Донбасі

Начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко повідомив, що триває зміна формату антитерористичної операції (АТО) на операцію Об’єднаних сил, яку очолить військове керівництво.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

«Закон, який 20 лютого був підписаний президентом України, систематизує задіяння ЗСУ для виконання завдань тих, які вони виконували в АТО, і зміну формату основної операції. Буде завершена АТО, і ми перейдемо до операції Об’єднаних сил. Це передбачає чітку структуру системи управління, підпорядкованість визначених сил і засобів військовому керівництву, створення об’єднаного оперативного штабу як основного органу управління цією операцією на території Донецької і Луганської областей», – зазначив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Віктор Муженко...

За його словами, це дозволить систематизувати задіяння підрозділів ЗСУ і підрозділів та сил інших складових сектору безпеки, «більш ефективно і в рамках правового поля застосовувати ЗСУ».

Відповідаючи на запитання кореспондента про те, хто очолить штаб Об’єднаних сил, начальник Генерального штабу ЗСУ повідомив, що це буде «людина з бойовим досвідом». «У нас є відповідні кандидатури. Вони потребують певної процедури узгодження. І після цього в найкоротші терміни вони будуть надані президенту України для затвердження такої кандидатури. Це буде людина, яка має бойовий досвід і достатньо навичок, знань і практичного досвіду для того, щоб виконувати такі завдання», – сказав Муженко.

[Ltnar]

Втратила ногу на Донбасі, але не здалася: Мережу вразила історія української військової

Втративши ногу в АТО, солдат Ольга Бенда служить в ЗСУ і готується до «Ігор нескорених».

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

У травні минулого року Ольга Бенда отримала важке поранення під час ворожого обстрілу в районі Авдіївки. Осколком снаряда їй фактично розтрощило ногу. Кінцівка довелося ампутувати ... У ситуації, коли інші склали б руки, Ольга Бенда не втрачає оптимізму. Вона і далі служить в армії і готується до участі в «Іграх нескорених», - йдеться в матеріалі "Народної армії".

"Ранок. Швидко і впевнено Ольга спускається по досить крутими сходами під'їзду столичної багатоповерхівки. Поруч стрибає трирічний син. Разом вони, обганяючи перехожих, поспішають в садок. Потім жінка біжить на маршрутку. Там ніхто не поспішає поступатися їй місце. У життєрадісною, усміхненою дівчині важко дізнатися ветерана АТО з протезом замість ноги. Далі - біганина і метушня на службі, в місцевому військкоматі.

«Ваші документи зареєстровані», - таке повідомлення надійшло від організаторів Invictus Games, і обличчя жінки освітила усмішка. «І як ти тільки все встигаєш? І служба, і фотосесії, і спорт ... », - вкотре дивуються колеги. Старший солдат Ольга Бенда тільки плечима знизує. Коли після служби всі втомлено поспішають до домашніх диванів і телевізорів, вона добирається до водійських курсів. Попереду - три години інтенсивних занять. А потім ще в магазин забігти ... Так що додому вона повертається вже близько десятої вечора.

Вечір. На кухні заварюється чай. Оля читає казку синочку. Завтра знову метушня, біганина, садок, робота ... У ситуації, коли інші склали б руки, Ольга не втрачає життєлюбства і прагне бути максимально корисною для суспільства. «Ніколи не здавайся», - витатуйоване у неї на руці. Але очевидно, що ніякі нагадування їй не потрібні.

Зі своєю новою ногою - сучасним протезом, Ольга живе зовсім недовго. Однак, дивлячись на її впевнену ходу, цього не скажеш. Жінка відразу ж після поранення зрозуміла: життя не закінчується, тому потрібно діяти. Вирішила почати з самого важливого: швидше знову встати на ноги.

- Ви навіть не уявляєте, скільки сліз було пролито, - каже жінка. - Дуже важко прокинутися і усвідомити, що частини твого тіла немає, і що потрібно навчитися жити спочатку. Якось інакше. Однак я зрозуміла, що зволікати не можна. Хотіла почати знову ходити, поки не забула, як це роблять. Уже через місяць після поранення я вперше встала на протез. Звичайно, не все виходило. Я падала, нервувала і знову піднімалася. Однак через кілька тижнів вдалося навчитися ходити на залізної нозі. Велику роль зіграло те, що я раніше серйозно займалася легкою атлетикою. Коли було боляче і важко, думала про сина, батьків та улюбленому. А також про те, що хочу знову бути самостійною і нікого собою не обтяжувати. Тепер, коли веду активний спосіб життя, беру участь в різних проектах, це дуже заспокоює моїх близьких. Це одна з головних причин, чому я взагалі працюю над собою. Для того щоб доводити собі, людям і батькам, що проблем немає. Навпаки, є нові можливості для розвитку!

На вулиці особливість Ольги часто помічають. Деякі просто розглядають залізну ногу, хтось починає її жаліти. Цього вона не переносить.

- Спочатку соромилася, коли виходила на прогулянку. Могла почути за спиною: «Дивись, дівчина без ноги». А тепер свою особливість я зовсім не соромлюся. Обрізала штани до коліна, тому що так зручніше. Шкода, що бігати поки не можу. Чекаю не дочекаюся, коли отримаю спортивний протез, щоб займатися пробіжками. Мій протез звичайний. Він прекрасно підходить для повсякденного життя, але не для бігу та стрибків. І все одно намагаюся займатися спортом, щоб тримати себе в формі. Тепер мій тренер - синок. Він ніколи не сидить на місці, так що і мені доводиться бігати. Прибігає і каже: «Мама, одягай вже свою ніжку, і пішли».

Два місяці тому Ольга перевелася на службу до столичного військкомату. Після поранення вона категорично не хотіла йти з армії.

- Коли я лежала в госпіталях, стала замислюватися про подальшу службі. Розуміла, що через ампутації мене можуть звільнити. Тому в кінці літа я написала рапорт на ім'я Міністра оборони про те, що хочу і далі бути на військовій службі. Безмежно вдячна, що мене залишили в армії, хоч тепер і служу в тилу, у військкоматі. Пам'ятаю, як мені в листопаді подзвонили і запитали, чи згодна я на переклад. Я кричала в трубку: «Так, так! Коли можна почати? »З радістю кожен день поспішаю на службу.

Весь час жінку підтримував її улюблений Олексій, військовослужбовець 72-ї бригади. Вони почали зустрічатися до поранення, і сьогодні закохані разом. А трохи більше місяця тому, щасливі, вони узаконили стосунки.

- Я перенесла п'ять складних операцій, і Олексій завжди був поруч. Він мене причісував, годував, витирав сльози. Я питала: «Льоша, ти ж розумієш, що у мене немає ноги, як ми тепер будемо?» А він: «Нічого, трохи повільніше будемо прогулюватися». Якось раз мама вмовила коханого поїхати додому і відпочити, він уже ледь на ногах тримався через недосипання. Він поїхав, але вже через дві години примчав назад. Каже: «Не можу вдома, краще тут побуду». Наші відносини після мого поранення стали ще міцнішими. Тепер я в глибині душі знаю, що ця людина мене напевно не покине, що б не трапилося. Мене часто запитують, як він мені зробив пропозицію. Одного разу пішли в ювелірний магазин за сережками. Олексій каже: «О, дивись, які гарні обручки. Купуємо? »Купили. І відразу ж пішли в ЗАГС подавати заяву. Через місяць нас розписали. Вдома нас зустріли батьки Олексія з короваєм ...

Ольга розповідає, що медового місяця у них з коханим хоч і не було, але після Нового року чоловікові запропонували путівку в Тисовець. Молодята з радістю погодилися. Жінка залишилася задоволена активним відпочинком на гірськолижному курорті. Навіть гору заввишки в 1078 метрів самостійно подолала на протезі, та ще й без милиць.

- Гора, слизько, а я піднімаюся, як якийсь альпініст. Правда, назад уже на санках з'їжджала, сил уже не було. Вірю, що на «Іграх нескорених» зможу себе гідно показати. Просто не маю звички здаватися або зупинятися на півдорозі. Недарма ж я собі тату зробила «Ніколи не здавайся!». Прикладом для мене є Вадим Свириденко, уповноважений Президента з питань реабілітації учасників антитерористичної операції. Він втратив і руки, і ноги, а живе активніше більшості здорових українців. Ми постійно спілкуємося. Він мене підштовхує до участі в різних проектах: «Ти там зареєструвалася? А це зробила? .. »Як з такою підтримкою складеш руки? Намагаюся сама підштовхувати до активного життя поранених бійців, іноді ходжу в госпіталь.

Ольга зізнається, що у неї ніколи не було стільки бажань і планів, як зараз.

- Звичайно, я і раніше повільно не ходила. І протез теж не зменшив швидкості. Щодня купа справ, і я отримую від такого ритму життя просто шалене задоволення. У найближчих планах - сісти за кермо, працювати, вирішити квартирне питання, адже поки ми проживаємо з мамою чоловіка. А там вже можна і про сестричку для Діми думати."

[Ltnar]

"Присвятив себе людям та Україні": Військовий із Тернопільщини пройшов АТО, а помер на мирній землі

Олександр Пилип'юк був щиро впевнений у перемозі над російськими окупантами, але дожити до світлого дня йому не судилося.
На Шумщині поховали ветерана АТО.

43-річний ветеран АТО із Шумщини Олександр Пилип'юк помер на Закарпатті під час несення варти. Про те, яким був атовець, розповіла його родина

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[Ltnar]

Майбутнє України: Подивіться на цю пару - вони захищають нас з вами

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

На фронті воюють майже діти...

Такі молоді, такі красиві.. Чому саме вони? Чому взагалі ще продовжується АТО ????

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

"От яка страшна пропаганда! так, так... йдiть нашi дiти украiнцi 18 рокiв.... йдiть у "котли"! Та не звертайте увагу на нас,тих, хто проголосив це АТО! Так ми багатiємо, наши дiти рахують грошики... а ви, одурманенi, йдiть у могили!
Що це за страхiття!? Прокиньтеся люди! Чи це АТО, чи це вiйна, чи це... брехня, намальована тими, хто наживаеться на цiй брехнi!?
Якщо це АТО, то не дiти 18 рокiв повиннi йти на боротьбу з ними, а спецпiдроздiли, вiйськовi, якi пройшли спец. пiдготовку, з повним снарядженням та належною, вiйськовою освiтою!", - коментує Тетяна Волкова.

[Ltnar]

Сьогодні день народження Лесі Українки

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

25 лютого 2017 року виповнюється 147 років з дня народження видатної української письменниці Лесі Українки. Образ якої був спрощений радянською владою і в подальшому промосковською владою в незалежній Україні до поетеси з тяжкою хворобою і долею, авторки «Лісової пісні». І тільки зараз приходить розуміння, словами письменниці Оксани Забужко, що видатнішої жінки, аніж Леся Українка, в європейській жіночій літературі ХХ століття не було.

Саме Оксана Забужко є автором фундаментального дослідження ролі і місця Лариси Петрівни Косач (Лесі Українки) в історії не просто літератури, мистецтва, а в цілому в історії незалежної України 650—сторінкової «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій».

Наведемо декілька уривків з одного інтерв’ю письменниці, присвячених її прочитанню «коду» Лесі Українки, відображеного в цій праці.

«Перше і найголовніше, що варто знати: Леся Українка, Лариса Петрівна Косач — аристократка, дочка дійсного статського радника, нащадок старовинного шляхетського роду і козацької гетьманської старшини. Її предок по батьківській лінії ще в XIV ст. одержав герцогський титул від імператора Фрідріха. Предки по материній лінії, Косачі, були правителями Герцеговини. Її предок із роду Драгоманових був перекладачем при уряді Хмельницького. Леся Українка — остання представниця кількох століть української європейської лицарської культури, яка, підкреслюю, усією своєю творчістю — і драмами, і поезією, і всім своїм світоглядом дає абсолютно завершений пам’ятник цієї культури».

«...В Лесі Українці було те, що Україна радянська і пострадянська не тільки не потребувала, а й агресивно від себе відторгала. Щоправда, «Лісову пісню» легше було ввести в програму як таку собі квазіфольклорну штучку, ніж зовсім викреслити і забути».

«Свій псевдонім вона «успадкувала» від рідного дядька, Михайла Драгоманова — одного з найцікавіших і наймасштабніших українських мислителів, тих, які вміли на сотні років уперед бачити «український національний проект». До речі, Драгоманова було вислано на еміграцію до Женеви указом Олександра Другого як «положительно опасного агитатора» — за «малоросійський сепаратизм» і надто широкі впливи на російський демократичний рух (Драгоманов, до речі, — батько російських кадетів і батько російської конституційної демократії; у впливі на інтелектуальну Росію мислителів такого класу, як Драгоманов, тоді у самій Росії не було). Саме там, в еміграції, він і почав підписуватися «Українець»».

Слід зазначити, що за часів незалежності України академічне повне зібрання творів видатної українки наразі не видане.

Водночас, що в 2016-2017 рр. побачило світ поки що двотомне видання (третій том ще не видано) листів Лесі Українки у видавництві «Комора».

[Ltnar]

"Вона хотіла бути завжди там, де всі. Навіть якщо це небезпечно": У зоні АТО загинула Сабіна Галицька

Від вибуху ворожої ПТУР проломився борт машини і величезний шматок обшивки, розлетівшись, пішов всередину. Туди, де сиділа 23-річна військова лікарка Сабіна Галицька .

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[Ltnar]

-------------
"Станем сміло до бою за землю свою!": Мережу підірвав хіт Мірко Саблича, присвячений загиблій Сабіні

Загиблій в зоні АТО 23-річній Сабіні Галицькій присвятили пісню.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Таким чином пам'ять загиблої дівчини-медика вшанували учасники музичної групи "Мірко Саблич". "Ця 23-річна дівчина, український військовий медик з Окремої гірничо-штурмової бригади загинула у Донецькій області, надаючи медичну допомогу мирним жителям... Світла пам'ять... Героям слава!"

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!