Всеукраїнське віче. Євромайдан

[D-Misha]

Лідер Правого сектору Дмитро Ярош: Коли 80% країни не підтримує владу, громадянської війни бути не може ....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Лідер Правого сектору Дмитро Ярош – найбільш невідома широкому загалу фігура подій останніх двох місяців. Ще два тижні тому про існування і самого сектору і Яроша знало лише вузьке коло причетних до організації життя Євромайдану. Сьогодні ж описувати події у Києві без згадування Правого сектору неможливо.

19 січня після початку подій на вулиці Грушевського світові ЗМІ вибухнули вогненними кадрами молодих хлопців з коктейлями молотова та балакалавою на обличчі. Дії Правого сектору витиснули зі шпальт словосполучення "мирний протест", але в той же той самий час Правий сектор змусив владу прислухатися до Майдану і скасувати закони 16 січня.

Штаб цього поки що неформального об’єднання знаходиться на п’ятому поверсі Будинку профспілок. Знімати в коридорі тут заборонено, на полу постелені численні матраци, на яких поруч з дерев’яними та залізними палицями лежать підручники – більшість членів Правого сектору це молоді хлопці студентського віку.

З Дмитром Ярошем ми зустрілись в одному з кабінетів – два на три метри – де зазвичай проходять прес-конференції Правого сектору. Там же ж обладнаний кабінет керівника сектору, в "приймальні" - троє хлопців з раціями, у камуфляжній формі з балаклавою на голові.

В ТРИЗУБІ МЕНЕ НАЗИВАЮТЬ ЯСТРУБОМ

- Яка ваша особиста історія, чим ви займаєтесь в житті?

- Я провідник Всеукраїнської організації Тризуб ім. Степана Бандери. Займаюсь громадською діяльністю уже протягом 25 останніх років. Сам із Дніпродзержинська, Дніпропетровської області. Піднімав перший синьо-жовтий прапор в квітні 1989 році у Дніпродзержинську.

Створив Народний рух України, був членом української Гельсінської спілки, отримав рекомендації у 1989 році від Левка Лук’яненка і Степана Хмари у Москві, на Арбаті, де відбувалось пікетування тоді за відновлення діяльності Української греко-католицької церкви. З 1994 року - засновник Тризуба ім. Степана Бандери практично на різних посадах, починаючи там від керівника міської структури Тризуба, потім обласної, потім регіональних структур і так далі.

Командував організацією з 1996 по 1999, потім був головним інспектором Тризуба, потім знову командував організацією, потім передав повноваження головного командира своєму наступнику Андрію Стемпіцькому. Займаюсь власне цим все життя. За освітою викладач української мови і літератури, закінчив в 2001 році Дрогобицький педагогічний університет, філфак.

- Як виник Правий сектор?

- 24-25 листопада в Києві відбулась велика акція у зв’язку із скасуванням євроінтеграції. Взагалі Тризуб не є активним прихильником будь-яких інтеграційних процесів, але ми проголосили, що створюємо Правий сектор як площадку для координації дій різних революційно налаштованих груп, бо, по великому рахунку, з самого початку ми чудово усвідомлювали те, що не можна жити далі в тій системі державних координат, які існують.

Остаточно Правий сектор виник вже після подій 30 листопада, коли ми відійшли на Михайлівську площу.

Там ми і почали готуватись до захисту і тренуватись. Потім ми весь час були на Майдані та увійшли в склад самооборони Майдану. Також до Правого сектору увійшли Тризуб, УНА-УНСО і Карпатська січ із Закарпаття.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[vinimm5]

а ось і сама пісенька:

[starship]

Хто таки правий сектор? Не розумию.

[D-Misha]

Допис від starship

Хто таки правий сектор? Не розумию.

Барикади на вул. Грушевського..

[vinimm5]

Допис від starship

Хто таки правий сектор? Не розумию.

Переломним моментом мирних акцій протесту в Україні стали події 19 січня, коли на вул. Грушевського у Києві активісти показали владі готовність до рішучих дій. Саме після тих подій на перший план боротьби вийшло силове крило Майдану – Правий сектор. .......

Любий друже ось тут : Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! ше трошки прочитай, просвітишся по свому питаннячку

[vinimm5]

Влада Праги відмовилася приймати Януковича з офіційним візитом


Влада Праги відмовилося брати участь у підготовці заходів, приурочених до офіційного візиту президента України Віктора Януковича. Таке рішення мерія міста прийняла 4 лютого.
Керівництво міста підкреслило, що принциповим чином не згодне з візитом Віктора Януковича до Чехії.

Мерія традиційно влаштовує якусь програму, в якій офіційним гостям пропонується взяти участь. Однак, якщо президент України прибуде до Праги, влада не організовуватиме ніяких заходів, зокрема, не запросить пана Януковича на традиційне прийняття в ратушу.

Як заявив мер міста Томаш Гудечек, «абсурдно, щоб саме президент Янукович приземлився на аеродромі, який несе ім'я Вацлава Гавела».

Він також додав, що чеська столиця передасть як допомогу постраждалим українським демонстрантам 500 тисяч чеських крон, що складає в перерахунку майже 215 тисяч гривень. Їх передадуть в Україну через гуманітарну організацію «Людина в біді».

Нагадаємо, президент Чехії Мілош Земан запросив колегу з України з офіційним візитом в минулому році. Очікується, що Віктор Янукович прибуде до Праги в квітні і візьме участь у міні-саміті ініціативи «Східне партнерство».

Минулого тижня низка чеських громадських діячів, поетів, кінорежисерів, співаків, спортсменів, керівників адміністрацій міст і областей закликали пана Земана скасувати візит президента України.

nbnews.com.ua

[arki]

Вадим Титушко підтримав людей на Евромайдані

Но парню нельзя участвовать в любых политических акциях или митингах

Титушко считает, что Беркут беспредельничает.
Вадим Титушко не видит связи между своей фамилией и "какими-то бомжами"

Вадик "Румын" считает, что силовики вышли за пределы своих полномочий, говорится в сюжете программы "Гроші".

"Казак Михаил Гаврилюк, которого раздели - нельзя до такого уровня унижать человека. Это беспредел. Беркут в этом случаи занимается беспределом", - считает Титушко.

Парень говорит, что образ, который ему навязывают, неправдивый. Он адекватный молодой человек, который в свое время ошибся.

Ранее Вадим Титушко не видит связи между своей фамилией и "какими-то бомжами"

Титушко готов бы лично поддержать митингующих, но согласно мировому соглашению Вадиму 2 года запрещено участвовать в любых политических акциях или митингах.

На прощание, парень нарубил дров для протестующих, которые на Майдан передал журналист. Там результат его труда приняли с пониманием и рады, что Вадим существенно поменял свои взгляды.

Вадим Титушко по кличке "Румын" 18 мая 2013 года в Киеве напал на журналистов Ольгу Снисарчук и Владислава Соделя. Нападение было заснято фотокорреспондентами, что и послужило основным доказательством его вины в суде.

Это событие получило резонанс в общество, из-за чего появилось понятие "титушки", которым называют парней спортивной внешности, которые ходят на митинги с целью получения денежнего вознаграждения.

[vinimm5]

Віце-президент США Байден закликав Януковича прибрати «Беркут» з вулиць

Віце-президент США Джо Байден закликав президента України Віктора Януковича прийняти міжнародну підтримку у вирішенні політичної кризи, прибрати спецпідрозділ з вулиць, звільнити затриманих протестувальників і притягнути до відповідальності винуватців у нападах на маніфестантів і журналістів. Про це він сказав пану Януковичу під час телефонної розмови.
«Віце-президент США Джо Байден закликає українського президента прийняти міжнародну підтримку і зробити негайні кроки для вирішення національного політичної кризи», – повідомляє «ABC News».

Крім того, під час телефонної розмови пан Байден запропонував Віктору Януковичу прибрати спецпідрозділ з вулиць країни, звільнити затриманих і притягнути до відповідальності людей, винних у нападах на активістів та журналістів в Україні.

Розмова між представником Білого дому і главою української держави відбувся ввечері у вівторок, 4 лютого.

При цьому пан Байден зазначив, що тільки продовження діалогу між владою і протестувальниками зможе привести до влади уряд, якому зможе довіряти український народ.

Нагадаємо, протести в Україні тривають з кінця листопада, коли уряд призупинив підготовку до асоціації з Євросоюзом. Причому кількість протестувальників значно збільшилася після спроби силового розгону Євромайдану в Києві.

На тлі вимог протестувальників про відставку президента Віктора Януковича і дострокових президентських виборах він прийняв відставку прем'єр-міністра Миколи Азарова і уряду, який продовжує свою роботу до формування нового Кабміну.

Також пан Янукович підписав закони про скасування «законів 16 січня», які були спрямовані посилення відповідально за участь у протестах і закон про амністію активістів

[vinimm5]

«Закони 16 січня» залишаються чинними через помилку депутатів

Більша частина норм зі скасованих Верховною Радою скандальних «законів 16 січня» продовжує діяти. У законі про їх скасування не було прописано повернення до колишньої редакції законів, в які вносилися зміни.
«Логічніше було б постановою Ради скасувати рішення про прийняття цих законів, констатувавши порушення процедури при голосуванні 16 січня. Парламент обрав інший шлях – оголосив, що пакет нормативних актів від 16 січня втрачає чинність. Але тоді потрібно було окремо прописати в тексті закону, що повертається колишня редакція законів, що діяла до внесення в них змін. Чомусь депутати це упустили», – цитує «Коммерсантъ-Украина» колишнього заступника міністра юстиції (2005-2006 роки) Дмитра Котляра.

При цьому пан Котляр зазначив, що пакет «законів 16 січня» був документами одноразової дії, вносячи зміни до чинного законодавства, і до моменту їх скасування Радою зміни вже були внесені.

Як вихід з положення юрист пропонує, щоб усі сторони заявили про те, що введені норми скасовані і не будуть застосовуватися на практиці.

«Усі сторони повинні публічно заявити, що незважаючи на неоднозначність ситуації, всі ці норми дійсно скасовані і не будуть застосовуватися на практиці ні правоохоронними органами, ні судами. Потрібно щоб і Мін'юст, і адміністрація президента оголосили, що вважають їх «мертвими нормами», – зазначив пан Котляр.

За словами юриста, така заява не зможе гарантувати те, що норми знову не оголосять чинними, але зменшать такий ризик.

Водночас він вважає, що депутати можуть звернутися до Конституційного суду для підтвердження легітимності норм.

[D-Misha]

Не бутербродом єдиним, або Навіщо Майдану "Жіноча сотня"

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Ірина Виртосу, Центр інформації про права людини, спеціально для УП.Життя
Настя Федченко - одна учасниць "Жіночої сотні". Фото з Facebook-сторінки Анастасії

"Вчора на вході в Український Дім. Там охорона у вигляді tough men, зрозуміло, у балаклавах і формі, всьо, як треба.

- Чоловіки мають показувати документи, а жінки - посміхатися.

- Чому так? - питаю.

- Жінки повинні посміхатися, щоб людям було приємно! (сказано поблажливо і з твердим переконанням, що це - найкращий комплімент у моєму житті).

Захотілося взяти гранату, чесне слово", – написала у своєму фейсбуці громадська активістка Анна Довгопол.

"Жінко, якщо ти побачила непорядок, прибери – революціонеру буде приємно", "Прохід в "Український дім" дозволено чоловікам за перепусткою, дівчатам – за усмішку". "Чоловікам місце на барикадах, дівчатам – на кухні...".

Ці або схожі заклики-гасла час від часу можна почути-побачити на Євромайдані. Як реакція на такі заклики та применшення ролі жінки виникло і неформальне угрупування жінок-майданівок під назвою "Жіноча сотня".

Не жарти..

Ця ідея давно витала поміж учасницями Майдану, розповідає громадська активістка, одна з ініціаторок "Жіночої сотні" Ніна Потарська.

"Жінки та дівчата різного віку та статусу виконують величезну роботу. Зрозуміло, що жінки на Майдані – це не тільки берегині або такий собі "обслуговуючий персонал", коли їхня робота зводиться до приготування бутербродів, прибирання або медичної допомоги", - розказує Потарська.

"Серед жінок на Майдані є правозахисниці, адвокатки, журналістки, жінки, які стоять на барикадах, – це, як мінімум, половина Майдану. Тому так принизливо було чути зі сцени щось на кшталт, "жінки, зробіть приємне чоловікам, їм треба розслабитися...". Це більше схоже на екскорт-сервіс, а не подяку жінкам за те, що вони беруть участь у житті Майдану на рівні з чоловіками", – додає вона.

Тож одного вечора, зібравшись у штабі Євромайдану-SOS, активістки напівсерйозно пожартували: а чи не організувати якусь "жіночу сотню"? І щоб дізнатися, чи є в тому необхідність, – про цю ідею написали у фейсбуці.

Уже на наступний день ініціаторки отримали близько двох десятків дзвінків із питанням, як і де записатися у "сотню".

За три дні "Жіноча сотня" зібрала уже близько дві сотні прихильниць. Більше того, комендант Майдану Андрій Парубій підтримав сотню і заявив, що не проти зареєструвати таку ініціативу офіційно.

"Це вже серйозна заява від людини, яка входить до організації, що, м’яко кажучи, мало дбала про жінок, коли ініціювала законопроекти про заборону абортів тощо", – наголошує Потарська.

"Жіноча сотня" тільки набирає обертів. Поки виокремились такі напрямки, як майстер-класи із самооборони для дівчат, дискусії, лекції, правова допомога.

Наприклад, перше заняття із самооборони для дівчат відбулося в понеділок, наступне планується в цю п’ятницю. Діє освітній напрямок. Так, у вівторок феміністка, блогерка Марія Дмитрієва провела лекцію в "Українському домі" про історію жіночих рухів.

Працює також юридично-правовий напрямок, коли адвокатки ведуть справи у судах, зокрема, виступаючи на захист потерпілих від дій "Беркуту".

"Жіноча сотня – це позаорганізаційна координація жінок на Майдані. Ми б навіть не хотіли питати в когось, чи можна "десь записатися", щоб займатися своїми справами.

У нас горизонтально приймаються рішення, кожен відповідає за свою ділянку роботи. Поки навіть немає лідерки, яка займалася б загальною координацією", – каже Потарська.

"Можливостей багато, страх і стереотипи обмежують нас"

Олександра Назарова – громадська активістка – одна з перших долучилася до створення Жіночої сотні.

"Ми зачепили живу тему – роль жінки, захист її прав, зміна стереотипів щодо неї, заборона дискримінації або сексистського ставлення. Ми обрали просту і зрозумілу назву - "Жіноча сотня". Проте через діяльність "Жіночої сотні" можна говорити про таке явище, як фемінізм. Наприклад, про те, що феміністки – це не якісь страшні злобні тітки, які, умовно кажучи, хочуть керувати чоловіками. Це жінки, які стверджують, що в роль жінок у суспільному житті має бути така ж рівноправна і рівноцінна, як і чоловіків. І ті сексистські прояви, які, на жаль, достатньо часто зустрічаються на Майдані, не припустимі.

Не повинно бути обмежень, що жінка може робити на Майдані, а чого – ні.

Якщо Євромайдан буде відтворювати ті стереотипи, які відтворює нинішня офіційна влада, то чим тоді Євромайдан кращий? Більше того, він відштовхне багатьох жінок, які через стереотипи фактично будуть в становищі "додатку до чогось". Це нерозумно", – наголошує Назарова.

За її словами, Майдан – унікальне місце, де виникають найрізноманітніші ініціативи. Це дивовижний шанс, який випадає в житті: "Насправді у нас, у жінок, багато можливостей, але той страх і побоювання, ті стереотипи, які нав’язує нам суспільство, обмежують нас".

Говорячи про реакцію з боку чоловіків, Назарова каже, що вона – різна: "Від тих, хто одразу і щиро почали нас підтримувати до... Нещодавно, у фейсбуці під коментарем прочитала: "Катастрофа, до чого ми дожилися. Скоро буде ЛГБТ-сотня". Це насправді дуже серйозні речі. Якщо людина, навіть не усвідомлюючи, порівнює якусь одну з утворених груп із жінками, то це красномовно свідчить про те реальне становище, яке сьогодні займають жінки. Нехай ця реакція була неусвідомлена, нехай це на рівні – ми не дискримінуємо, а намагаємося захистити і оберегти, - однак насправді це свідчить про те місце, яке має, на їхню думку, займати жінка".

На думку активістки, "найкраще ж стереотипи змінювати на власному прикладі, і "Жіноча сотня" – якраз є одним з тих прикладів".

Багатоманіття голосів..

Марія Дмитрієва – блогерка, феміністка, одна з перших, хто підтримала ініціативу "Жіноча сотня". Вона переконана, що Майдан переможе тільки тоді, коли жінок будуть приймати нарівні із чоловіками.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Анна Сарапіон, координаторка Варти швидкої допомоги, постійно чергує в лікарні на Братиславській, 3.

"Я одна з тих, хто починав робити Варту лікарні. Сюди входять як чоловіки, так і жінки ліберальних поглядів, які проти насильства, які не хочуть лягати під кулі чи кидати камінцями в "Беркут", якби це не звучало... Але хочуть допомагати людям, проявляють гуманізм і солідарність. У тій ситуації, в якій перебуває зараз Україна, ми знайшли саме такий варіант.

Більшість серед нас – жінки. Можливо, вони не йдуть на Грушевського, але і не хочуть сидіти вдома. Ми чергуємо в лікарні, де перебувають активісти. Дізнаємося, що потрібно з ліків, одягу, їжі... Спочатку, коли доставляли потерпілих, ми записували їхні прізвища, імена, щоб активісти не пропадали, а потім їх, не дай Бог, не знаходили на Бориспільській трасі... мертвими.

Коли почалися перші масові заворушення на Грушевського, і до нас зателефонував друг, просив мого чоловіка поїхати охороняти Майдан від тітушок, я дуже хотіла поїхати разом із ними. На що друг відповів: "А навіщо?".

"Як це – навіщо?", - перепитала я.

"Для чого нам жінки?", - здивовано сказав друг.

І мене, якщо чесно, це дуже образило, бо я не вважаю, що я слабка, що в нас слабкі жінки, і чому я не маю бути пліч-о-пліч зі своїм чоловіком? Врешті-решт мій чоловік хотів відмовитися із солідарності, що я не їду. Але я сказала, що це неправильно, і що ми маємо щось зробити. Так, у нас виникла ідея організувати чергування в лікарнях. Це не означає, що я як жінка боюсь піти на барикади, я просто борюсь іншими методами.

"Жіноча сотня" – це класна ініціатива, і я її підтримую. Я постійно стежу за новинами, була кілька хвилин на майстер-класі із самооборони, але, на жаль, у мене зовсім немає часу відвідувати всі заходи... Я майже постійно чергую в лікарні на Братиславській 3, тут катастрофічно бракує людей".

Світлана Благодєтєлє-Вовк, викладачка, учасниця Майдану:

"Проблема полягає в тому, що Майдан – це не тільки демократична революція, це ще й гендерна революція. Тому що за великим рахунком – жінка гнобиться подвійно: і дома, і на роботі.

Я викладачка, за 20 років мала понад шість тисяч випускників... Але система побудована так, що ти, хоч і маєш великий досвід роботи і робиш важливу справу, все одно отримуєш менше за свого чоловіка.

Записуючись у "Жіночу сотню", я в першу чергу бачу себе як людину, яка виходить на вулицю і відкрито заявляє – я феміністка. У мене раніше не було такої самоідентифікації, але із Майданом цей факт змінився".

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!