Україна сьогодні!

[Ltnar]

В Україні дали обнадійливий прогноз по звільненню Донбасу

Гримчак заявив, що у нього є інформація щодо можливого розвитку подій за рішенням конфлікту

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Війна на Донбасі може закінчитися вже в цьому році, так як вирішення української кризи є в планах ООН.

Про це розповів в інтерв'ю "Радіо Свобода" заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрій Гримчак.

За його словами, в ООН є плани по вирішенню ситуації в Україні.

"Я хочу, щоб це сталося в цьому році. І я маю на це надію. І маю деяку інформацію. У плані заходів генерального секретаря ООН на цей рік - вирішення конфлікту на Донбасі", - розповів Гримчак.

[Ltnar]

Сьогодні серце справжнього українця плаче: "Хлопчики солоденькі, соколи золотенькі - простіть, пробачте, зла на нас не тримайте", - культовий шоумен звернувся до загиблих героїв-"кіборгів"

День пам'яті... день слави та каяття... шоумен і волонтер Сергій Притула попросив вибачення у військових, котрі віддали життя на Донбасі, обороняючи Україну від окупантів.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Кожне життя уславленого героя робить нашу націю міцнішою і ще більш нездоланною, цей біль наша сила, в ньому гартуються нові герої, а наші щирі відчуття, це сльози Всевишнього, Котрий не відтасть на поталу добрий і відчайдушний народ. В цьому сенсі щирі та глибокі слова пана Сергія належно відображають наші колективні почуття.

"Хлопчики солоденькі, соколи золотенькі – простіть. Простіть, пробачте, зла на нас не тримайте. Вибачте нас, янголи наші. Маємо гріх всі навколо. Не ймемо печалі. Не маємо крику ззовні. Воно якби зиск, то б, звичайно, і йойкали б, і леле, а то воно, бачиш, як добрий день. Простіть, хлоп'ята, чоловіки, мужі. Простіть, що най би сотнями лягали, але поки кірзаком у двері п'яний Іван не вдарить, то й шани Вам не додасться, віри Вам не ймуть. Особисто присягаю шанувати пам'ять про Вас і кличу до того всіх решту. Прошу тільки про єдине: не сердьтесь на нас, бо така наша людська натура. Добре нам. І невдячні ми. Простіть", – такі слова винайшов у своєму серці Сергій Притула.

[Ltnar]

Традиція, а не комерція: Тернопільське подружжя вирішило не давати "посівальникам" грошей - результат вразив

В Тернополі подружжя влаштувало "експеримент": на дверях повісили оголошення, що за "засівання" даватимуть солодощі, а не гроші.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Результат і засмутив і вселив надію.

Не ті вже традиції сіяння, що колись були. Ми вставали вдосвіта, йшли до сусідів, стукали тихеееесенько в шибку (бо ж знали, в якій кімнаті сусід спить) і чемно чекали, коли засвітять світло. Потім бігли до дверей. До виступу мали кожен по віршику і повні торби пшениці. Сипали так, що вона летіла по всій хаті, інколи навіть потрапляла в тарілки, які ще стояли на столі з вечора. Але господиня не сердилася, а навпаки, усміхалася і кивала головою в такт нашому віршуванню. Потім нам давали по калачу, або сухарю і ми щасливі бігли назад додому. А в дома розказували батькам, як то ми сіяли і як всі нас уважно слухали.

Тепер же ця традиція стала занадто комерційною. Діти, якщо й приходять, то вже не чекають від вас калачів, і не копійок, а 10, 20, а то й 50 гривень. Віршик розказують, як-небудь, аби відбути. Сумно. Цьогоріч вирішили з чоловіком зробити експеремент. Поряд із різдвяним віночком на дверях, повісили плакат із запрошенням: “Запрошуємо засіяти до нашої хати. Для вас є солодке печиво і гарячий шоколад. Грошей не даємо”. Засвітили по всіх вікнах світло і стали чекати. Кілька разів чули, як гавкав собака, хтось відходив до дверей, але потім було тихо. Ми вже втратили всяку надію, коли під обід прийшов сусідський 5-річний хлопчик, якого привів тато.

Розказав віршика, посипав зернят і ми вручили йому цілий пакет цукерків, печива і мандаринок. Надіємося, малому посівальнику буде солодко.

[Ltnar]

Ріта Христюк. Навчальний Центр Української Добровольчої Армії

Українська добровольча армія – армія твоя і твого народу!

«Я – дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя». (Декалог українського націоналіста)

Українська нація – Велична нація. Та все ж: якщо ти народжений в Україні, на землі славних козаків, князів і гетьманів, землі історичних звершень, то свою приналежність до України ще треба довести.

Українцями народжуються в Україні всі, та не всі ними стають.
Дух українства або він є, або його немає. Або він проявляється, або спить одвічним сном. Має силу, що надихає інших або спопеляє своїм безвір’ям.
Українська, бо об’єднала і продовжує об’єднувати людей, котрі по крові, духу, переконаннях готові здобувати Українську Державу, або загинути у боротьбі за неї.

Добровольчий чин – сила, що штовхає їх, добровольців, щодень вступати у боротьбу. І боротьба ця не лише зброя. Часто –густо, це боротьба словами, влучними аргументами, прикладами, зрештою, їхній досвід чи не найкращий і найяскравіший приклад боротьби: словом, ділом, поступом.
Для них стяг національний - то не просте поєднання кольорів, то символ країни, в якій живуть вони і виростають їхні діти, то невидима сила захисту на фронті і майоріє він над будівлями, де живе Україна. Для них шеврон - це приналежність, це відданість, це свідома відповідальність.

«Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ» (Марш українських націоналістів)

Армія людей, котрі змінили історію і почали нове її писання. Третій рік поспіль люди доброї волі і чину не відступають. Вони наближають Перемогу, відвойовують те, що наше і те, що забрали у нас. Армія, що є прикладом єдності, всепереможного духу, незгасаючого вогню віри, нескореності переконань, неділимості на «свій -чужий», але чіткого розділення на «побратим і ворог».

«Під синьо-жовтим прапором свободи
З'єднаєм весь великий нарід свій.» (Марш українських націоналістів)

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[Ltnar]

85-річний коломиянин створив унікальну книгу-рукопис про свого земляка.

Уродженець Косівщини, а нині коломиянин Григорій Красовський написав унікальне видання.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Чоловік, разом із товаришем Іваном Мартинюком, зібрав цікаві факти про свого земляка Андрія Грома-Красовського, а згодом все описав на двостах сторінках красивим почерком від руки.

Григорію Красовському 85 років. Герой видання не родич автора, а просто однофамілець.
"Це був такий письменник і поет Красовський. Його знищила радянська влада за те, що виступив проти Сталіна", – розповідає автор рукопису.

Усю інформацію про земляка Григорій Красовський збирав серед односельчан. Тут є спогади про Андрія Грома-Красовського, оповідання, вірші та портрет. Автор хоче, щоб книга була видана рукописно, тобто, щоб не друкувалася.
Щоб написати видання, автору знадобився рік часу. Григорій Красовський каже: зіпсував усього кілька сторінок, коли старанно вимальовував.

Щоб видати унікальну рукописну книгу, потрібні чималі кошти. Тому автор просить доєднатися усіх охочих до хорошої справи. Оригінал незвичного видання буде зберігатися у коломийському музеї.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[Ltnar]

Росію назвали агресором, а дії в Криму - злочином: перемога України в ПАРЄ
*
На "жарких" дебатах Асамблея прийняла резолюцію, підтримавши всі 14 поправок Києва

Депутати Парламентської Асамблеї Ради Європи назвали Росію агресором, її дії в Криму - військовим злочином, а захоплені райони Донбасу - окупованими. Це звучить в прийнятій резолюції ПАРЄ.

Запеклі дебати тривали майже дві години. Британський депутат Річард Балф заявляв, що приймати резолюцію без участі Росії необ'єктивно. Однак українська сторона наполягала, що саме РФ почала війну. У підсумку резолюцію ухвалили абсолютною більшістю голосів. Всі 14 поправок Києва депутати ПАРЄ схвалили. У документі анексію Криму вперше назвали "окупацією зі спробою анексії", а переслідування українців і кримських татар на окупованому півострові - порушенням Конвенції ООН, яка забороняє депортацію.

У ПАРЄ також закликали звільнити всіх полонених Кремля і прийняти законодавство з розмінування Донбасу. А спроба Росії повернутися до Асамблеї виявилася невдалою. Напередодні з цього питання - як повернути Росію в ПАРЄ - тут засідав спецкомітет, проте його нарада завершилася без результату. Наступне призначили на березень.

*Тим часом самі росіяни намагалися переконати Асамблею в тому, щоб вона зняла санкції з російської делегації.
У свою чергу представники РФ заявили, що Росія не збирається виконувати рішення Асамблеї по Україні. Також російські парламентарії не мають наміру обговорювати раніше прийняті резолюції Асамблеї до повного повернення російської делегації повноважень в ПАРЄ.

"Слава Україні!": Український нардеп "схилила" російських депутатів в ПАРЄ до нетипової заяви

Главі комітету Ради Федерації Держдуми РФ з міжнародних справ Костянтину Косачову довелося шукати виправдання за спілкування з українським парламентарем на сніданку в Страсбурзі.

Народний депутат Марія Іонова, що входить до складу української делегації в січневій сесії ПАРЄ, підійшла до снідаючих російських парламентаріїв і голосно сказала «Слава Україні!», На що отримала відповідь «Слава!». Після чого Іонова додала: «Молодець - вивчив»

[Ltnar]

Вшанування юних героїв: Рівно через 100 років з київського вокзалу вирушив потяг з бійцями до станції Крути

Вранці 28 січня з Києва відбув швидкісний потяг з учасниками вшанування памяті студентів, які загинули під час бою під Крутами 29 січня 1918 року.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Учасників вшанування проводжав військовий оркестр.

Укрзалізниця, в зв'язку з 100-річчям битви, організувала спеціальний поїзд "Київ-Крути-Київ" (Київ-Пам'ятне-Київ), який відправився до місця бою в 8:35. Повернення з Крут планується вдень о 15:00.

Нагадаємо, бій під Крутами стався 29 січня 1918 року під час вторгнення військ Радянської Росії на територію УНР. З боку української держави в бою брали участь понад 300 осіб - переважно юнкерів, студентів і гімназистів. Після бою 27 взятих в полон бійців УНР були розстріляні більшовиками.

Опублікував: Олег Устименко

[Ltnar]

Чим відрізняються українці від росіян: У мережі пригадали віщі слова Степана Бандери

У соціальній мережі згадали актуальне висловлювання українського націоналіста Степана Бандери.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

У соціальних мережах згадують висловлювання українського націоналіста Степана Бандери. На своїй сторінці у Facebook Михайло Цепінь опублікував фото з цитатою Бандери, розміщеній на банері.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

"Правду казав...Нє?!!", - прокоментував світлину Михайло.

[Ltnar]

Перші українські кіборги: Крути, 100 років тому

29 січня 2018 року в Україні на загальнодержавному рівні відзначатиметься сота річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир.

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви.

У квітні 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ (відповідно до Брестського договору) українці звільнили від більшовиків майже всю Україну. Таким чином, бій під Крутами став боєм за майбутнє України.

[Ltnar]

-------------
"Таким людям треба ставити пам'ятники": Українців вразила історія багатодітного батька, який загинув на Донбасі за Україну

У чоловіка залишились мати, сестра, дружина та п'ятеро дітей.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

"Таких людей одиниці, і він не повинен бути забутим. Рік добровольцем та чотири контракти мав за плечима цей чоловік за період російської агресії", - пише у своєму блозі на censor.net.ua Ян Осока і продовжує:

"Це і є спражнє уособлення щирого бажання боронити свою рідну країну, мабуть, що саме так виглядає відзеркалення відваги та патріотизму, шляхетного сенсу відомого вислову: "якщо не я, то хто?".

А він міг не йти, у нього була стовідсоткова бронь, але інколи люди переступають через усі броні, захисти та гарантії, та кидаються туди, куди завітало лихо, аби встати на його подальшому шляху, щоб зупинити його розповсюдження. Таким людям треба ставити пам'ятники. Своїм прикладом нескореного українського козака він на це заслужив.

Олександр Анатолійович Чопенко (позивний Колдун) народився 30.10.1969 року у селі Саївка П'ятихатського району Дніпропетровської області.

1986 року закінчив 10 класів сільської школи, після чого вступив до СПТУ№77 села Саксагань, у якому здобув фах "тракторист-машиніст". Також закінчив школу ДОСААФ у Жовтих Водах, де став водієм.

По тому Олександра Анатолійовича призвали на строкову, яку він проходив в Афганістані на посаді командира відділення 340-го окремого ремонтно-відновлювального батальйону, що дислокувався у місті Кундуз та займався ремонтом й евакуацією пошкодженої техніки. В Афгані чоловік отримав поранення, у нього були прострелені легені, але після лікування у шпиталі, він знову повернувся до своїх та дослужив до кінця. Після демобілізації працював трактористом у ТОВ "Дія", у П'ятихатському лісництві та водієм бензовоза.

Олександр Анатолійович завжди був великим оптимістом та любив життя, не пасував перед труднощами, брався за будь-яку роботу, знаходив для кожного окрему частку своєї посмішки та підтримки. Він випромінював потужну та добру силу, за ним тягнувся шлейф яскравого та надійного спокою, який відчували усі, хто був поруч. Але він також був козаком у душі, а який козак ховається від бою? І коли Росія напала на Схід, він не роздумував жодної секунди.

Добровольцем вирушив на війну у 2014 році. Його не призивали за мобілізацією, оскільки у нього багато дітей, проте Олександр Анатолійович наполегливо йшов до мети стати на захист України.

З 21.08.2014 року по серпень 2015-го проходив службу у зоні війни, у складі 21-ї окремої бригади охорони громадського порядку Національної Гвардії України, яка дислокувалась у секторі М (в районі села Широкине).

Повернувшись, він не багато часу пробув вдома, та знову вирушив на фронт. Спочатку 28.02.2016-го підписав контракт на 6 місяців із 93-ю окремою механізованою бригадою, а з 29.10.2016-го півроку служив у 54-ї окремій механізованій бригаді, у складі якої перебував на Світлодарській дузі, приймав участь у важких боях грудня того року.

Але і цього не було досить для людини, яка прагнула стояти на захисті нашої із вами землі до кінця. Після 54-ї ОМБр Олександр Анатолійович 26 червня минулого року знову підписав контракт із рідною 93-ю, а у грудні його продовжив.

Старший сержант, командир відділення кулеметного взводу 93-ї окремої механізованої бригади. Загинув цей відданий своєму народові воїн 17 січня у Донецькій області внаслідок кульового поранення, отриманого під час обстрілу наших позицій. Похований 21 січня у Саївці.

Доведеться закінчувати цю маленьку оповідь про великого чоловіка. Про людину, яка знала та розуміла повний сенс слів "гідність" та "честь", про люблячого батька та безстрашного воїна, який був вимушений у часи лиха залишити свою родину за покликом серця, справжнього хороброго серця сучасного українського козака.

Таких, як він, мало. Людей, яких без усіляких перебільшень можна називати Героями. І він для цього нічого надскладного не зробив. Не брав самотужки штурмом міста, не винайшов формулу безсмертя, не намалював світових шедеврів. Він просто знав, що є найголовнішим, і у часи лиха завжди перебував у потрібному місці в потрібний час".