Україна сьогодні!

[D-Misha]

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Мирослава Гонгадзе: Дух Георгія розправляється зі своїми ворогами...
Мирослава Гонгадзе, для «ТВі» 15-09-2012

Для більшості суспільства питання доведення слідства у справі вбивства Георгія до кінця вже зараз виглядає перегорнутою сторінкою

Вересень - це завжди важкий місяць для мене. Щоразу, коли наближається дата смерті Георгія, згадуються ті дні, наче це було вчора. Повертаються відчуття безвиході, жаху, невідомості та страху.

Цього року сум прийшов ще раніше. Від раптової хвороби померла передчасно моя колега, Тетяна Соболєва, яка була поряд у ту першу прес-конференцію, яку ми організували в Інтерфаксі після зникнення Гії. Я писала її батькам лист співчуття і думала - не можу повірити, що Таню поховають раніше за Георгія...

Коли мене питають про прощення, то, знаєте, я давно пробачила. Мені тих людей, які вбивали Георгія, щиро жаль. Вони самі себе покарали. Як сказав під час суду один із міліціонерів, який брав участь у вбивстві: «Моє життя закінчилось у тому лісі, разом із життям Ґонґадзе». А от чого я не подарую - то це безкарності за законами права. Зроблю все від мене залежне, щоб усіх винних було покарано. Бо це питання принципу і прецеденту для інших справ.

Коли ж мене питають про справедливість, то передусім кажу, що якби вона взагалі була, то Гія залишився б живий. Але якщо говорити про справедливість результатів розслідування і покарання злочинців, то половина сьогоднішнього політикуму і представників правоохоронних органів мали б вже давно сидіти за ґратами, в тім числі й президент Кучма. Якби це сталось, ми мали б іншу країну й іншого президента.

Наразі ж робимо для цього все, що можемо. Я намагаюся бути послідовною у справах й у житті, ніколи не опускаю рук перед труднощами і дякую Богові за те, що маю багато колег і друзів, які розділяють прагнення покарати вбивць Георгія. У цій справі з самого початку було мало надії, що ми коли-небуть дізнаємося правду. Але дивіться, що вдалося зробити, - і це все завдяки небайдужим людям і жменьці політиків та посадовців, які знайшли у собі відвагу сказати правду й зробити крок по совісті.

Однак для більшості суспільства питання доведення слідства у справі вбивства Георгія до кінця вже зараз виглядає перегорнутою сторінкою. В Україні, я вважаю, взагалі недбало ставляться до своєї історії й не бажають брати уроки з минулого. На це є свої пояснення. Занадто багато проблем у сьогоденні, щоби копирсатись у минулому. Але нація не може мати майбутнього, не проаналізувавши уроків минулого. Справа Георгія сьогодні - не лише не вирішена проблема минулого, вона залишається проблемою сьогоднішнього дня, бо політики, звинувачені у причетності до вбивства, залишаються у керівництві країною або мають значний сплив на суспільні процеси. Я переконана, що доки справа Георгія буде висіти невирішена, доти Україною труситиме. Тут я завжди згадую історію Юлія Цезаря, вбивство якого спровокувало громадянські війни у Давньому Римі і спричинило початок занепаду Римської республіки. Георгій, звісно, не Юлій Цезар, але мені інколи здається, що його дух розправляється зі своїми ворогами, як дух Цезаря у відомій трагедії Шекспіра.

Якби події тієї дванадцятирічної давності осені сталися у багатьох інших країнах, то це, напевно, кардинально змінило б хід їхньої історії. Та Україна жила і живе у задзеркаллі, тут закони цивілізованого світу не діють. Зрештою, жодні закони не діють. Але навіть тут, хоч і на коротко, вийшло сонце, - маю на увазі період 2004-2008 років. Люди таки проявили відвагу , відстоюючи свою гідність на Майдані. Українці показали приклад своєї колективної сили. Так, сподівання не справдилися, а лідери виявилися не зовсім достойними... Але, як казав Ганді, - вже наші зусилля є нашою перемогою. І якщо хід історії вдалося змінити один раз, частково ціною голови Ґонґадзе, це вдасться зробити ще раз. Я у цьому переконана. Питання лише в тому, якою кров'ю тепер?

Сьогодні Україна - Богом забута держава, якою правлять люди без совісті та співчуття до ближнього. Це держава із роками гнобленою і пригніченою нацією. Але українці водночас світлий, мудрий і працьовитий народ. І коли їм набридне жити в кайданах, Україна стане іншою - державою, про яку ми мріємо. На жаль, я боюся, що станеться це не раніше, ніж за десяток років. Залишається жити і набиратись усім мудрості - вона знадобиться, щоби цю державу відбудовувати.

Наших із Георгієм доньок я виховую орієнтовано на Україну. Вони вважають себе українками, вони вболівають за державу і людей. Перед Чемпіонатом Європи з футболу , коли західна преса писала багато поганого про Україну, Соломія вирішила написати статтю до «Київ Пост» на захист українців , культури і традицій. У моєму оточенні багато українців із силою духу й інтелектом, тож діти сприймають Україну через їх призму, ну і, звісно, через призму рідних: бабусі, дідуся, племінників, які є українцями з великої букви.
Мирослава Гонгадзе, для блога ТВі

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[D-Misha]

Юрiй Михальчишин: "Нова революцiя в Українi -- неминуча"
18.09.2012

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

...Я хотiла назвати цей матерiал - "Країна Юрiя Михальчишина". Але що довше я слухала свого спiврозмовника, то сильнiше розумiла, що це - не так. Це не той заголовок. Не той. Бо країна, про яку кiлька годин поспiль розповiдав Юрiй Михальчишин, то й моя країна. Країна - мрiя всiх нас. Усiх, вiд заходу до сходу.

Це -- країна моїх тата i мами, якi її так чекали. Це -- країна матерi, що сивiє на чужинi, заробляючи кусень хлiба своїм дiтям, котрих залишила на родину в глухому волинському селi. Це - країна, де дрiбним дiтям шахтаря з Луганщини залишили тiльки татове фото i його могилу.

Це - країна тих, хто замерз у Сибiру, кого енкаведисти називали "нацiоналiстами" й за те цькували псами на смерть. Країна закатованої Ольги Басараб, яка своєю кров'ю написала на тюремних стiнах, що любить її. То країна розiп'ятих священикiв.

Це - країна, яка живе в кожнiм серцi. Живих, мертвих i ненароджених. Країна, мрiю про яку ми вже стали забувати.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[D-Misha]

Кримські татари візьмуть за офіційну свою мову і без закону Колесніченка-Ківалова....

Кримськотатарський народ буде домагатися офіційного використання кримськотатарської мови в Криму, не прив´язуючись до закону про мови. Про це заявив глава Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

«Стосовно до кримськотатарської мови, такий закон нам не потрібен. Ми вважаємо, що кримськотатарська мова повинна бути однією з офіційних у Криму, виходячи з того, що ми є корінним народом на півострові.

Ми, не прив´язуючись до закону про мови, будемо домагатися офіційного функціонування кримськотатарської мови на своїй землі», - заявив Джемілєв.

На його думку, Верховна Рада Криму поки не приймає жодного рішення в мовному питанні, оскільки врівні з російською мовою в Криму є ще й кримськотатарська, а новий закон про мови спрямований суто на посилення ролі російської мови на території України.

«Питання про те, чи буде функціонувати кримськотатарська мова як офіційна, не має вирішуватися в залежності від нашої чисельності.

Під час геноциду було знищено 46% населення кримських татар, і ми зараз на півострові становимо приблизно 13%... якби знищили трохи більше, і ми становили б 9%, то ми б не мали можливості використовувати свою рідну мову», - цитує Джемілєва .

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[slavon]

ПР зазиває слухати і співати на рідній - москальській мові

Партия регионов призывает слушать и петь на родном – русском – языке (ФОТО)

Сегодня, в 15:20
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Партия регионов выпустила диск под названием «Слушаем и поем на родном языке!», который попал в распоряжение Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! . Диск будут распространять среди избирателей, поскольку на нем указана фирменная бело-голубая символика партии власти.
Избирателям будет предложено ознакомиться с песнями известных исполнителей – Софии Ротару, Евгения Мартынова, Льва Лещенко, Леонида Утесова, Людмилы Зыкиной и других – на русском языке.

Для оформления диска Партия регионов использовала то же изображение «счастливой семьи», что и на плакатах «От стабильности – к благосостоянию».
Напомним, на фотографии «счастливой семьи» изображены Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! . Фото было приобретено в американском фото-магазине.
Фотография для борда и диска куплена у Shutterstock, а подписанный релиз этой модели хранится в главном офисе компании Shutterstock Images LLC, 60 Broad Street, 30th Floor, New York, NY 10004, USA. Обошлась «большая семья с детьми в доме» Партии регионов в 100 долларов за скачивание с сайта Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! одного изображения любого формата.




«Языковой» закон был принят Верховной Радой 3 июля, а 8 августа Президент Украины Виктор Янукович его подписал. Он существенно расширяет сферу применения 18 региональных языков

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Як на мене це їх останій аргумент у недалекого москальськомовного електорту...

[D-Misha]

БЕЗ НАС НЕ ЗВІЛЬНЯТЬ УКРАЇНУ!

Нас убивають поодинці,
Смерть виглядає випадкова.
Лише за те, що українці,
Що свої звичаї і мова.

Загинув Білозір у Львові,
І не здригнулась Україна.
Співав пісні на рідній мові,
У тім була його провина.

Звідки взялися оці пси,
Ці кровожерливі шакали?
Здавалося, пройшли часи,
Коли за слово убивали.

Згадай-но, як у них рука,
Піднялась на страшне безумство,
Повішали Івасюка
І видали за самогубство.

Згас Симоненко, як свіча,
Бо на заваді було слово.
Вмер від побоїв палача,
Побили ніби випадково.

Загинув Стус у таборах,
За Україну, її долю.
Кати тремтіли, мали страх,
Та не зламали його волю!

Здавалося - пройшли часи,
Та це не можна забувати.
Бо знову бродять підлі пси,
І нас продовжують вбивати.

Лише по тому, смерть кому,
Була потрібна Чорновола,
Не важко зрозуміть чому,
Вона не була випадкова.

І хто віддав команду: Фас,
Гонгадзе вбити всім відомо.
Але за дурнів мають нас
І брешуть нагло і свідомо.

В Одесі вбили юнака,
Кого ця звістка зачепила?
Максима Чайку смерть така,
Теж випадкова підкосила?

Убили просто лиш за те,
Що вболівав за Україну,
Любові почуття св”яте,
Йому поставили в провину!

Отож, яку державу нам,
Вдалося ніби збудувати,
Що дозволяє хижим псам,
Нас вибірково убивати?

І на чиїй сторожі пси,
І хто намітив нову жертву?
Тому ще не прийшли часи,
Коли природньо можна вмерти.

Тож не мовчи, бо загризуть,
А виламай кола із тину!
Без тебе псів не розженуть!
Без нас не звільнять Україну!

[D-Misha]

Лицарський замок над морем. «Ластівчиному гнізду» виповнилося 100 років...

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

На Аврориній скелі мису Ай-Тодор височіє чарівний замок «Ластівчине гніздо», що став своєрідною візитівкою Криму. Він дійсно, немов оселя ластівки, відважно завис над морем, на самому краю 38-метрової кручі. Про цей невеличкий замок у готичному стилі існує чимало легенд. Проте не менш цікавою є і його реальна історія....

Першу згадку про цей витвір архітектурного мистецтва можна зустріти в «Довіднику по Криму 1895 року»: «Дача побудована надзвичайно сміливо, прямісінько на краю скелі». Отже, будівля в той час вже існувала.

На жаль, ім’я генерала у відставці, що першим наважився побудувати невеличкий маєток на цьому скелястому виступі, не збереглося. Відомо тільки, що він був важко поранений під час російсько-турецької війни 1877-1878 рр.. Після приєднання Криму до Російської імперії царський уряд щедро дарував тутешні землі хоробрим воякам.

Генерал-романтик називав свою дачу «Замок любові». Була у цієї споруди і друга неофіційна назва – «Генералиф». У ті часи «Ластівчине гніздо» виглядало зовсім по-іншому. Це була дерев’яна одноповерхова будівля. До речі, саме такою зображували її на своїх полотнах відомі художники-мариністи Іван Айвазовський, Олексій Боголюбов та Лев Лагоріо.

Другим господарем дачі став придворний лікар Олександр Тобин. Він передав володіння у спадок своїй молодій красуні-дружині, а та в 1903 році продала дачу московській купчисі Наталії Рахманіній.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[D-Misha]

Голови обласних рад Галичини відмовилися їхати на Раду регіонів....
21.09.2012

Голови Тернопільської обласної ради Олексій Кайда, Львівської обласної ради Олег Панькевич, Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич відмовилися брати участь у засіданні Ради регіонів під головуванням Президента, охарактеризувавши цей захід як «цинічний фарс в умовах тотального порушення виборчих прав українських громадян».

З цього приводу очільники обласних рад трьох областей зробили офіційну заяву, -- інформує Про все.

«19 вересня 2012 року під головування президента Віктора Януковича відбулося чергове засідання Ради регіонів. Його головною темою мало би стати обговорення питання проведення чесних і прозорих парламентських виборів. На жаль, значення цієї інституції, що мала б вирішувати актуальні проблеми розвитку держави, абсолютно знівельоване, а її роль звелася до рівня «придворного клубу за інтересами» партії влади та її вождів. Уже з досвіду знаємо, що на цьому засіданні не могло бути навіть найменшої можливості відверто говорити про тотальні правопорушення, які мають місце в ході парламентських виборів 2012 року.

Сьогодні неозброєним оком видно, як партія влади демонструє подвійні стандарти ведення політичної боротьби. Публічно закликаючи до проведення чесних виборів, представники режиму на всіх етапах передвиборчих перегонів удаються до фальсифікацій та махінацій. Черговий яскравий приклад цього – зміна способу формування дільничних виборчих комісій. Якщо, згідно з попередніми нормами закону, жеребкування мало відбуватися щодо кожної ДВК в межах округу окремо, то зараз, з ініціативи представника Партії регіонів О. Шелестова, проводитимуть одне жеребкування щодо всіх ДВК одночасно, так само, як це відбулося під час формування окружкомів. Ця постанова є незаконною і грубо порушує права суб’єктів виборчого процесу.

Є безліч доказів того, як чинна влада використовує Закон виключно у власних інтересах: з екранів телевізорів не сходять можновладці, які «відкривають школи», «будують дороги», «дарують інвалідам автомобілі» тощо. Щоразу агітуючи за кандидатів від владної партії, вони замовчують, що всю цю «несподівану зливу благ» профінансовано коштом Державного бюджету, тобто за податки самих виборців. Явні і приховані кандидати від владної партії щодня масово здійснюють підкуп виборців шляхом роздачі продуктових наборів і грошей, безоплатного надання вартісних послуг. А проти опозиційних кандидатів розгорнуто брутальну кампанію шельмування із застосуванням брудних політичних технологій.

У той же час правоохоронні органи мовчки спостерігають за цією вакханалією. Не чути жодної реакції і від Президента України, який, згідно з Конституцією, мав би бути гарантом «прав і свобод людини і громадянина».

Ці та десятки інших фактів красномовно засвідчують: утративши підтримку виборців, владний режим свідомо зробив ставку на фальсифікації та масові порушення виборчого законодавства. Тож, будь-які розмови про чесні вибори є нічим іншим, як брехнею та спробою ввести в оману все суспільство.

Ми, голови Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської обласних рад, відмовляємося брати участь у цинічному фарсі під назвою «засідання Ради регіонів» в умовах тотального порушення виборчих прав українських громадян. Висловлюємо переконання, що українці зуміють самостійно захистити своє право на демократичний, чесний і прозорий вибір законодавчої влади».

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[D-Misha]

Виборчі піраміди.....
Тетяна Ніколаєнко

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Українців вже не здивуєш роздачею продпайків. Щоб отримати потрібний результат на виборах, кандидати переходять на прямий підкуп виборців.

Ціна голосу – від 50 до 300 гривень. Це дані Комітету виборців України.

"Прямий підкуп виборців, коли вони на руки отримують гроші, є найбільш небезпечним для виборчого процесу. На даний момент це переростає в масове явище, і може призвести до того, що на деяких дільницях вибори будуть просто куплені", – вважає голова КВУ Олександр Черненко.

Така система спрямована, насамперед, на мотивування громадян і не вимагає прямого контролю безпосередньо в день голосування.

За його словами, прямий підкуп небезпечніше непрямих форм купівлі – продуктових пайків та подарунків. Небезпечніше тим, що людина, яка безпосередньо отримує гроші на руки, відчуває, що взяла на себе цілком конкретні зобов'язання.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[D-Misha]

На Прикарпатті стартував XX міжнародний Гуцульський фестиваль....(з 21 вересня)

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

У смт. Верховина відкрився XX міжнародний Гуцульський фестиваль. У програмі фестивалю – відкриття пам’ятного знаку «Гуцульська столиця», виступи оркестрів народної музики, фольклорно-етнографічних, хореографічних, драматичних колективів.

Фестивальне дійство збере на Прикарпатті понад 1400 представників творчих осередків з різних регіонів України, а також Польщі, Румунії, Сербії, Молдови, Естонії, Литви, Франції.

На сцені фестивалю виступатимуть народний аматорський оркестр народних інструментів «Гуцули» (смт. Верховина), родинний ансамбль танцю Іллюків та Ванджураків (с. Віпче), фольклорно-етнографічний колектив з с. Буковець, зразковий аматорський вокальний ансамбль «Гуцульські дівчата» (смт. Верховина) та багато інших.

Свої роботи представлять на фестивалі майже 200 майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.

Гуцульщина має багатовікову історію. Гуцули обжили найвищу місцевість Українських Карпат — довкола Чорногірського, Чивчинського і Горганського гірських масивів, уздовж верхів’я річок Прут, Черемош, Тиса і прилеглі села Румунії. Неповторна природа гір вдихнула своєму народові велику творчу силу. Тому-то так багато в нашому краю самобутніх неперевершених музикантів, піснярів, майстрів різних видів прикладного мистецтва.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[D-Misha]

Удар по Церкві....
24.09.2012

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

У кулуарах влади готується пiдступний сценарiй розколу однiєї з найбiльших українських Церков -- УГКЦ.

Цю надзвичайно тривожну iнформацiю ми отримали з джерел, яким можна довiряти. Вона засвiдчує, що так зване крило вiйни у правлячiй партiї схвалило новий вiроломний план, який, у кiнцевому результатi, повинен завдати ще одного дошкульного удару по опозицiї.
Цей план полягає у тому, щоб послабити одну з негласних опор опозицiйного руху, твердиню нацiональної iдеї -- Греко-Католицьку Церкву.
Як стверджується, нейтралiзацiя лiдерiв опозицiї, нищення незалежних телеканалiв, сайтiв та газет, дискредитацiя громадських лiдерiв та журналiстiв i, зрештою, розкол УГКЦ -- це все ланки одного плану. I якщо першi три елементи цього плану впроваджуються уже впродовж кiлькох мiсяцiв, то на оголошення вiйни однiй із найбiльших українських Церков консенсусного рiшення довший час не було.
Тепер, видається, воно з'явилось. План, який виношували кiлька рокiв, передбачає державну реєстрацiю ще однiєї Церкви з назвою, де будуть усi слова чинної, -- вона теж, за задумом, матиме назву українська греко-католицька церква, але з якимсь словом-додатком.
Ставка робиться на те, щоб надати провладнiй так званiй греко-католицькiй церквi усiляку пiдтримку, у тому числi матерiальну й органiзацiйну, швидко розвинути її структури. Уже на перших порах про публiчну пiдтримку цiй псевдоцерквi мають несподiвано заявити деякi вiдомi люди, що свого часу були на спецоблiку КДБ.
Проти теперiшнього керiвництва УГКЦ буде розгорнуто "вiрусну" кампанiю, яка передбачає поширення спецiальних компроментувальних матерiалiв методом "iз рук i в руки". Акцент робитимуть на "поборах в УГКЦ", здобутiй на Заходi освiтi деяких iєрархiв Церкви, яка начебто не дозволяє їм зрозумiти потреби вiруючих, способу життя окремих священикiв. Усе це, за задумом, має посилювати недовiру у спiльнотах вiрян традицiйної УГКЦ, сприяти їх переходу у лоно псевдоУГКЦ.
Таким чином, очiкується, що впродовж певного часу буде сформовано новий iнструмент впливу на полiтичну ситуацiю на Правобережнiй Українi, у регiонi, де греко-католики завжди традицiйно були налаштованi опозицiйно до центральної влади.
Видається, iсторiя повторюється. Усе це дуже нагадує сумнi подiї 1946-го. Тодi теж побудову нового укладу влада почала з руйнування УГКЦ, прихистку вiри i цiнностей, якi вона не подiляла.
Хто i навiщо хоче реалiзувати такий план?
Хто i навiщо хоче реалiзувати цей план?

Про це "Експрес" розмовляв зi Степаном Павлюком, професором, етнологом, доктором iсторичних наук, академiком НАН України, та Мирославом Мариновичем, правозахисником, релiгiєзнавцем, членом-засновником Української Гельсiнської групи, вiце-ректором Українського Католицького Унiверситету.

-- Панове, як ви думаєте, кому може бути вигiдний такий сценарiй? Кому вигiдно створити паралельну церкву? Кому вигiдно посiяти смуту серед вiрян?

С. Павлюк: -- Як iсторик, скажу вам, що спецслужба КГБ ще в радянськi часи працювала над тим, аби в соцiалiстичних країнах розколювати основнi Церкви, якi об'єднували вiруючих людей. I тепер цю справу продовжують iншi спецслужби. Думаю, це -- проект ФСБ Росiйської Федерацiї, спадкоємицi КГБ. Наприклад, зараз функцiонує моторошна "секта Догнала", члени якої чомусь носять вбрання, що дуже нагадує одяг монахiв-василiян чи греко-католицьких священикiв, неофiцiйно отримують величезнi кошти на свою дiяльнiсть. Звiдки? Мої знайомi в органах чiтко кажуть -- iз Росiї.

Вони не мають нiчого спiльного з УКГЦ, а лише iмiтують зовнiшню схожiсть iз нею. Не вiдкидаю, що ставку можуть зробити саме на них.

М. Маринович: -- Той сценарiй, безумовно, зорганiзований спецслужбами. У мене це не викликає жодного сумнiву. Можна навести навiть кiлька прикладiв, коли спецслужби втручалися у церковнi справи.

Зокрема, коли було органiзоване святкування рiчницi хрещення Русi, до Києва вирушали автобуси iз вiрними Української
Православної Церкви Київського патрiархату. Але мiлiцiя зупиняла цi автобуси i не пропускала людей до столицi. Таких прецедентiв було кiлька. Людей не пускали на звичайну святкому службу Божу.

А члени секти, про яку згадав пан Павлюк, спокiйно органiзовують мiтинги-вакханалiїї -- без жодних застережень мiлiцiї чи iнших служб. У такiй, як у нас, напiвполiцейськiй державi того просто так не допустили б. Тому можна сказати, що це не випадковiсть. Як то могли не допускати в Києвi мирної служби вiрних, а тут якимсь сектантам дозволяють органiзовувати
вiдвертi дебошi в обласних i районних центрах?

-- Як вважаєте, з якою метою це все робиться?

М. Маринович: -- Цiлком очевидно, що такий сценарiй розроблений для руйнацiї УГКЦ. Я вважав себе правозахисником, доклав багато зусиль, щоб сприяти релiгiйнiй свободi. Для мене релiгiйна свобода означає дуже багато. Та вона не є рiвноцiнна правовому безладу.

Я не хотiв би, аби вiрних тiєї секти карали за те, що вони належать до цiєї структури. Однак я за те, щоб за дебошi, якi вони влаштовують, вiдповiдало керiвництво тiєї секти. Тим часом нашi спецслужби не вдаються до вiдповiдних крокiв, на якi дає їм право українське законодавство. Це є пiдтвердженням того, що все те вигiдно нинiшнiй владi. Вона вдає, що не керує цим рухом, а насправдi всiляко сприяє йому.

С. Павлюк: -- Я не вiрю, що хтось може замiнити Українську Греко-Католицьку Церкву, яка працює на високодуховних, моральних та етичних засадах i має iсторичну мiсiю в Українi. Але, вочевидь, завдання полягає у тому, щоб влаштувати
неспокiй i розбрат, розосередити суспiльство. Напевно, хтось думає: "А може, вдасться". Бо, наприклад, ця ж секта має спецiльнi психологiчнi технологiї, якi професiйно чинять розбрат.

-- Чи можете провести паралелi з 1946 роком, коли УГКЦ була заборонена владою?

С. Павлюк: -- Упевнено можу сказати, що такi ж люди, якi 1946 року лiквiдували УГКЦ, зараз працюють над тим, аби знову розколоти єдину в Українi структуру, котра формує бачення нацiональної iдеї, -- Українську Греко-Католицьку Церкву.

-- На вашу думку, у такий спосiб можна досягти певних полiтичних цiлей -- розколоти людей, якi опозицiйно налаштованi до влади?

С. Павлюк: -- Не знаю, у чиїй головi зародилась така хвороблива iдея, але вона дуже небезпечна. Адже, до прикладу, та ж "секта Догнала" руйнує сiм'ї, члени цiєї структури фiзично знущаються з людей, а також незаконно i брутально захоплюють культовi споруди. До речi, уже кiлька психiатрiв сказали, що особи, якi належать до цiєї секти, мають порушену психiку. А за таке передбачена кримiнальна вiдповiдальнiсть.

Та ту є ще один цiкавий нюанс: будь-яка Церква -- це належно висвяченi єпископи. А в цiй штучнiй церквi можуть бути лише лжеєпископи, себто звичайнiсiнькi цивiльнi особи, якi дуритимуть людей. Уже не кажу, що на створення Церкви з назвою "католицька" має бути дозвiл Риму. Iнакше -- це самозванцi та сектанти.

М. Маринович: -- Так, мiркування про розкол є у правильному напрямку. Без сумнiву, це все частина великого задуму. Ця влада зараз вiдстежує джерела будь-яких загроз для себе. Те, що готується проти УГКЦ, це те, що чиниться сьогоднi,
наприклад, проти єдиного опозицiйного телеканалу "TВi". Це елементи одного великого плану.

-- А як мала б у цiй ситуацiї дiяти Церква?

С. Павлюк: -- Я думав про це. I знаю, що зареєструвати таку церкву законно не можуть. Та сьогоднi у нас усе можливо. Я впевнений: якщо в такий спосiб зухвало порушать канонiчне право Католицької Церкви -- це буде свiтовий резонанс.

Не сумнiваюсь, що своє слово скажуть i вiряни. Та ще й як скажуть! Ну, не можна ж без запрошення через вiкна залазити до чужої хати!

М. Маринович: -- Церква не може вживати якихось правових запобiжних заходiв. Вона радше має дбати про те, щоб її вiрнi почувалися духовно окормленими, сповненими благодатi там, де перебувають. Якщо так буде, то люди не зазиратимуть до iнших Церков чи сект.

Звiсно, такi удари i виклики гартують Церкву, переслiдування лише додасть їй сили. Цi виклики, звичайно, вiдволiкають на боротьбу, якої можна було б уникнути. Та якщо не можна цього уникнути, бо маємо таку владу, що сприяє таким процесам, то Церква, на моє переконання, дiятиме адекватно.

Богданна МАРТИНИК

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!