![]() |
|
|
#1701 |
|
Передовик
![]() Реєстрація: 08.05.2011
Дописи: 1.370
Ukraine
Мій ресівер: Orton 4100C
|
Сидить Іван-дурень на березі озера і всякі матюки паличкою на воді пише. Раптом щука виринає:
- Ти що, Іван, зовсім дурень, тут же мальки, а ти таке пишеш! .. |
|
|
|
|
|
#1702 |
|
Передовик
![]() Реєстрація: 08.05.2011
Дописи: 1.370
Ukraine
Мій ресівер: Orton 4100C
|
Сперечаються два євреї:
- Чорний - це колір. - Ні, чорний - це не колір. - Та кажу тобі, чорний - це колір. - Та ніколи в житті! - Точно кажу, чорний - це колір. - Нічого подібного. - Гаразд, підемо запитаємо у рабина, що Тора про це говорить. Пішли до рабина. Той подивився в Торі і каже: - Так, у Торі сказано, що чорний - це колір. - Ось! Що я тобі казав? Чорний - це колір! - Гаразд, чорний це колір. Але не білий. - Що? Білий не колір? Білий - це колір! - Ні, білий - це не колір. - Як так, білий не колір? З яких це пір? - Ось так, не колір і все. - Гаразд, підемо запитаємо у рабина, що Тора про це говорить. Знову пішли до рабина. Той знову подивився в Торі: - Тора говорить, що білий - це колір. Перший єврей, радісно: - Ну? Що я тобі казав? Я тобі продав КОЛЬОРОВИЙ телевізор! |
|
|
|
|
|
#1703 |
|
Передовик
![]() Реєстрація: 09.02.2011
Вік: 55
Дописи: 646
|
Дрого́бич — місто обласного підпорядкування в Україні, друге за населенням та економічним розвитком місто Львівської області, адміністративний центр Дрогобицького району (в який не входить). У 1939-1941 і 1944-1959 роках — центр Дрогобицької області.
Місто засноване наприкінці 11 століття. У 1340 році стало центром староства Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського, згодом — Речі Посполитої Обох Народів. З 15 століття місто розвивалося, як, передовсім, ярмарковий і солеварний центр. Після Другого поділу Польщі відійшов до Імперії Габсбургів. В середині 19 століття перетворився на найбільший у Європі нафтовий центр, що сприяло швидкому розвитку міста. Внаслідок розпаду Австро-Угорської імперії Дрогобич в складі Східної Галичини перейшов в Західноукраїнську Народну Республіку. В результаті польсько-української війни 1918-19 років місто захопили поляки. У міжвоєнній Польщі був центром однойменного повіту Львівського воєводства. Після нападу 1 вересня 1939 року фашистської Німеччини на Польщу зі сходу та початку Другої світової війни, Червона Армія 17 вересня перейшла Збруч і вступила на територію Західної Білорусії та Західної України (так званий Польський похід РСЧА). За Пактом Молотова — Ріббентропа ця територія відходила до СРСР, тому німецький гарнізон 24 вересня залишив Дрогобич. 4 грудня 1939 року після анексії Галичини Радянським Союзом місто стало центром новоствореної Дрогобицької області УРСР, яку в 1959 році приєднано до Львівської на правах району. Сьогодні місто відоме, як мала батьківщина Юрія Дрогобича, Івана Франка і Бруно Шульца. У місті діють численні машинобудівні,нафтопереробні, швейні і солеварне підприємства. ![]() Виникло місто приблизно в ХІ столітті в місцині, яка багата соляними джерелами з яких здавна видобували сіль. З самого моменту заснування міста головним його багатством були соляна промисловість. Технологія добування солі була досить проста. В спеціальні жбани (черіні) заливали воду збагачену сіллю (ропу) й нагрівали ті жбани на багатті. До наших днів збереглися назви вулиць, повязані з цим процесом: Зварицька, Жупна (Жупою називали солеварню), Солоний Ставок. При випаровуванні води залишалась сама сіль, яка обпалювалася на вогні у вигляді так званих топок. Дев'ять таких конусоподібних топок стали символом міста і зображені на гербах міста різних періодів:польського, австрійського, радянського й сучасного періоду незалежності України. 1339 року після захоплення земель Галицько-волинського князівства польським королем Казимиром III Дрогобич отримує власний герб, на якому білий орел тримає на грудях щит з тими ж дев'ятьма топками солі. У тому ж 1339 році за королівським рескриптом дрогобицька дерев'яна церква Пречистої Діви Марії була перетворена на католицький костел. 1387 та 1390 роки відзначені першими письмовими згадками про місто. Перша була в львівському міському акті, друга — в буллі Папи римського Боніфація ІХ. Як досить велике місто для свого часу, Дрогобич мав і власний замок з земляними фортифікаційними укріпленнями. Від замку вже, на жаль, майже нічого не залишилось. Лише одна з його веж десь в середині XVI столітті була перебудована в дзвіницю парафіяльного костелу св. Бартоломея, або як він називається в реєстрі — костелу Вознесіння. За часи свого існування костел безліч разів перебудовувався і зараз спеціалісти навіть не можуть прийти до єдиної думки про час його спорудження. Точно відомо, що зводився він на фундаменті воєводських палат, які розташовувалися всередині замку. Останні зміни в його архітектурних рисах датуються ХІХ століттям. На стінах костелу розміщенні чисельні пам'ятки, за якими можна прослідкувати історію Дрогобича. Це долоня, стопа та голова в папській тіарі — символ католицького володарювання, або мармурове оздоблення дверей з двома мечами — нагадування про полеглих жителів міста, що брали участь в Грюнвальдській битві. А в 1572 році в костелі був встановлений пам'ятник Катерині Рамулотовій — дружині власника місцевих солеварень. Біля самого костелу встановлений пам'ятник найвизначнішому дрогобичанину — Юрію Котермаку. Ця непересічна людина народилась в Дрогобичі близько 1450 року. Він здобув звання магістра в Ягеллонському університеті в Кракові. Потім вивчав медицину та вільні мистецтва в університеті міста Болонья. Там же отримав звання доктора філософії (1478 р.) та доктора медицини (1482 р.). В Болоньї він викладав астрономію, а в 1481—1482 роках навіть був ректором Болоньського університету — найстарішого в Європі. У 1483 році в Римі була видана книга Юрія Котермака (свої твори він підписував як «Drohobicz Georgius») — «Прогностична оцінка поточного 1483 року». У цій книзі, окрім ненаукових астрологічних прогнозів, було поміщено відомості з географії, астрономії, метеорології, а також зроблено спробу визначити, в межах яких географічних довгот розташовані міста Вільнюс, Дрогобич, Львів тощо. Юрій Дрогобич зазначав тут, що населенню християнських країн загрожують великі небезпеки… у зв'язку з пригнобленням князями і панами. Висловив упевненість у здатності людського розуму пізнати закономірності світу. Видав він також книгу і про Україну — «Прогностик», яка відома лише в двох примірниках. З 1487 року він працював професором медицини Ягелонського університету й мав чин королівського лікаря.Одним з учнів Юрія Котермака в університеті був Микола Коперник. Помер цей визначний вчений, діяч європейської науки 4 липня 1494 року. Похований у Кракові. Упродовж XV—XVI століть Дрогобич ріс і розвивався як типове середньовічне місто Галичини. Діяло міське самоуправління й судочинство, проводились ярмарки, працювали цехи та солеварні. Наприклад, в 1535 році був створений цех ковалів та слюсарів, а в 1565 році в місті налічувалось 45 солеварень. Ну і звичайно ж на Дрогобич періодично накочувались татарські набіги, виникали епідемії, ставались пожежі та повені. XVII століття відзначене в історії міста існуванням церковного братства при церкві Воздвиження, подіями війни Б.Хмельницького з Польщею, перебуванням у місті угорського князя Юрія ІІ Ракоці (1657 рік), спорудженням міської школи (1663 рік) та останнім нападом татарів (1699 рік). У XVII столітті в місті зводяться дві унікальні дерев'яні церкви, які збереглися до наших часів. На початку століття була побудована дерев'яна тризрубна церква Воздвиження Чесного Хреста. У 1661 році церква була добудована: над бабинцем була облаштована каплиця Івана Предтечі з виходом на відкриту зовнішню галерею. Тоді ж біля неї була зведена дзвіниця, яка також збереглася до наших часів. При вході до церкви збереглися також старовинні розписи з ликами святих. Зовсім поруч була зведена й інша пам`ятка — церква святого Юра. Цікава вона тим, що була обміняна на сіль, розібрана та перевезена на волах в Дрогобич з карпатського села Надієво й встановлена на місті своєї попередниці, яка згоріла. Коло неї в 1678 році також була зведена дерев`яна дзвіниця. Славиться церква св. Юра своїми унікальними внутрішніми розписами та та не менш унікальним іконостасом середини XVII століття. Крім православних святинь в Дрогобичі збільшується й кількість католицьких храмів, монастирів, шкіл. В 1700—1709 роках будується новий костел та монастир кармелітів (нинішній кафедральний храм Святої Трійці). В 1740 році будується нова міська ратуша, а в 1756 році засновано міську пошту. В ХІХ столітті поряд з традиційною спеціалізацією Дрогобича, як центра солеваріння, бурхливого розвитку зазнала нафтопереробка. Здавна в околицях міста виявляли поклади нафтопродуктів. Ще в 1788 році в місті вперше в Європі стали використовувати для освітлення нафтові ліхтарі. Але з введенням в дію в 1859 році першої нафтоперегінної установки нафтовий фактор вийшов на головне місце міського господарства. А починалась ця галузь з видобування озокериту. Після перетворення Дрогобича «соляного» на Дрогобич «нафтовий», швидкої забудови кам`яними домами він набув цілком європейського вигляду. Тут тісно переплелися різні стилі — від готичного, ренесансного, барочного, класичного — до еклектичного і модерного. У період переходу від переважного виробництва солі до переважного виробництва нафтопродуктів у початковій школі оо. Василіян, згодом у міській гімназії вчився Іван Франко, пізніше — класики української літератури Василь Стефаник і Лесь Мартович. Вчилися або працювали багато інших відомих представників культури, громадських та політичних діячів: письменники — співець Борислава — «галицької Каліфорнії» Стефан Ковалів, Осип Турянський, Петро Карманський, Володимир Бірчак, мовознавець і природознавець Іван Верхратський, композитор і диригент о. Остап Нижанківський, співак світової слави Модест Менцинський, театральний режисер Йосип Стадник, польський письменник і художник юдейського походження Бруно Шульц, шеф Головного військового штабу Української Повстанської Армії генерал Дмитро Грицай, співорганізатор УВО, книговидавець Михайло Матчак. У Дрогобичі народився і виріс полководець Західно-Української Народної Республіки Григорій Косак. Після виру Першої світової війни, радянсько-польської війни та чисельних змін влад, Галичина опиняється у складі Польської держави. За польського панування, в 1922 — 1927 роках зводиться нинішня ратуша. В 1924—1926 роках прокладається газопровід Стрий — Дрогобич — Борислав — Стебник, а в 1928 — 1933 водогін с.Уріж — Дрогобич. Після окупації Західної України радянськими військами в 1939 році була створена Дрогобицька область, до складу якої входило 9 районів. Ця область проіснувала до травня 1959 року, коли її територія була введена до складу Львівської області. За часів німецької окупації (липень 1941 року — серпень 1944 року) Дрогобич входив до складу генерального губернаторства Галичина.
__________________
Дякуйте Богу за прожитий день. За спожитий хліб, за здоров`я, і ласки які Він нам посилає. |
|
|
|
|
|
#1704 |
|
Активіст
![]() Реєстрація: 04.06.2011
Дописи: 342
|
Після корабельної аварії на безлюдний острів потрапив молодий юнак.
За п'ять років самотнього життя і боротьби з самотністю і стихією він перетворився на стрункого накачаного хлопця. Разом з рятувальною експедицією прибула симпатична журналістка. Розпитавши врятованого про те, де він жив, як ловив рибу і звірів, як копав коріння, журналістка, почервонівши, запитує: - А сексом Ви як займалися? Хлопець повів її до дерева і показав дупло на рівні пояса, обкладене шаром моху. Журналістка затаєно запитує: - Вибачте, а зі мною Ви не хотіли б спробувати? - Звичайно, хочу! - Тоді я встану, як Ви звикли за п'ять років. Журналістка роздягається і встає на рака. Хлопець зі всієї дурі з розмаху б'є їй ногою по заду. - Ти, що? здурів ???!!! - А раптом ТАМ білка! Чукча приїхав у велике місто і пішов в зоопарк. Підходить до клітки зі слоном: - Нічого собі туша, однак, м'яса на все стійбище вистачить! Підходить до клітки з удавом: - На такого черв'яка можна цілого кита зловити! Підходить до клітки з мавпою: - Теща, а ти як сюди потрапила, однако?
__________________
Хто боїться невдач-той обмежує свою діяльність.
|
|
|
|
|
|
#1705 |
|
Передовик
![]() Реєстрація: 24.12.2010
Вік: 39
Дописи: 1.765
Рівненська обл.
Мій ресівер: ORTON 4050c
|
- Мамо а я принцеса?
- Ні синку ти дибіл! На іспиті в медінституті студент відповідає на питання: "Ознаки вагітності." Йому підказують: - "Волосся випадає, ноги криві, великий живіт ..." Він все це повторює. Професор просить його залишитися після іспиту. Студент заходить до нього і бачить голого професора. Той питає: - Ноги у мене криві? - Криві. - Волосся випало? - Випало. - Живіт великий? - Великий! - От коли народжу, вважай, що здав іспит! Якщо в ковбасі виявилося м'ясо, це означає, що на виробництві стався нещасний випадок.
__________________
Не можна знати все, достатньо розуміти. .
|
|
|
|
|
|
#1707 |
|
Учасник
![]() Реєстрація: 31.07.2010
Вік: 30
Дописи: 156
Мій ресівер: Orton 4100c
|
Один із кандидатів у президенти обізвав козлами братів Кличків. Громадська панахида відбудеться найближчої суботи!
Приходить Янукович до ворожки: що це означає-щоночі мені сниться картопля. Це означає, що або восени виберуть, або навесні посадять!
__________________
Востаннє редагував ivantsiura: 18.06.2011 о 21:39. |
|
|
|
|
|
#1708 |
|
Передовик
![]() Реєстрація: 08.05.2011
Дописи: 1.370
Ukraine
Мій ресівер: Orton 4100C
|
Для збільшення грудей лікар порекомендував жінці щодня о восьмій годині тягнути себе за цицьки і приспівувати пісню Несе Галя воду.
Одного разу їдучи в автобусі о восьмій годині несміливо почала процедуру, а водій запитує: - що жіночко восьма година, - так відповідає та, - ага, Ой чий то кінь стоїть. |
|
|
|
|
|
#1709 |
|
Передовик
![]() Реєстрація: 08.05.2011
Дописи: 1.370
Ukraine
Мій ресівер: Orton 4100C
|
Цукор, гречка, мука...
Букмекерські контори вже пропонують робити ставки на те, що подорожчає завтра. |
|
|
|
![]() |
| Закладки |
| Мітки |
| анектоди від sat-prof, піднімаємо собі настрій |
|
|
Схожі теми
|
||||
| Тема | Автор | Розділ | Відповідей | Останній допис |
| КАРТА РОЗДІЛУ - найцікавіші та актуальні теми | sat-prof | Офтопік (теревеньки) | 1 | 13.11.2025 16:22 |
| Чистка лазера DVD-CD | sat-prof | DVD | 0 | 24.05.2014 15:37 |