ЧС-2014

[симчич]

Ще одна вольова в Бразилії: Еквадор перемагає Гондурас

Дубль Еннера Валенсії дозволяє Еквадору вийти на друге місце в групі Е

Після того, що збірна Франції влаштувала з командою Швейцарії, можна констатувати, що збірна Гондурасу, програвши «всього» 0:3, граючи цілий тайм у меншості у своєму стартовому матчі на Мундіалі, не така вже й слабка. А поразка швейцарців відкрило перед Гондурасом непогані перспективи поборотися за вихід в плей-офф. Для початку потрібно було обов'язково з різницею в 2 м'ячі виграти у збірної Еквадору, а потім спробувати зачепитися за нічию зі Швейцарією. У обох команд виходило б по 4 очки, але Гондурас пройшов би далі за рахунок кращої різниці забитих і пропущених. Крім того, для Гондурасу існував варіант нічиєї з Еквадором, але тоді треба було б якимось чином виграти у Швейцарії - і це теж давало вихід в плей-офф, але другий варіант, погодьтеся, складніше.

Що ж до Еквадору, то його перспективи не такі райдужні. Завершувати груповий турнір належить з Францією, яка змітає всіх на своєму шляху. Тому, навіть перемога над збірною Гондурасу давала лише туманні перспективи виходу в плей-офф. Втім, для таких збірних, як Гондурас або Еквадор, будь-яка перемога на чемпіонатах світу це вже неймовірне досягнення, а тому, за неї варто поборотися, тим більше в матчі з об'єктивно рівним собі за класом суперником.

Порівняно з першими матчами наставники обох команд, а це колумбійці Луїс Суарес і Рейнальдо Руеда, зробили незначні зміни. Перший в складі Гондурасу замість дискваліфікованого Вілсона Паласіоса, а також Енді Нахара, дав шанс Оскару Гарсії і Хорхе Карлосу. Ну, а другий - у своїх еквадорських підопічних замість Карлоса Груэсо запустив Освальдо Мінда.

Дуже бойовито, з настроєм, почали матч суперники. Вже на 5-й хвилині Костлі дуже непогано приклався до м'яча з-за меж штрафного - Домінгес намертво зловив м'яч. А ще через хвилину після фолу Бернардеса з жовтою карткою гравець московського «Динамо» Нобоа мав шанс для удару зі штрафного, але пробив у стінку, від якої Вальтер Айови пробив дуже неточно.

Костлі і надалі був найпомітнішим у складі своєї команди. На 14-й хвилині в його активі ще один удар, правда, неточний, а його партнери, ледь перехопивши м'яч на своїй половині, постійно «вантажили» м'яч довгими передачами на Костлі, перебуваючого попереду. Еквадор, в свою чергу, дорожив м'ячем більше, намагаючись довести його до володінь Вальядареса за рахунок коротких та середніх передач. Але в якийсь момент еквадорці притупили пильність суперника, і на 18-й хвилині оборона збірної Гондурасу серйозно провалилася. Еннер Валенсія після довгої передачі з глибини, прийнявши м'яч на межі офсайду, вийшов один на один з Вальядаресом, вирішив його не перемагати, а бити відразу - можливо, це було правильне рішення, але підвело виконання, і м'яч пролетів над поперечиною.

Тим часом, збірна Гондурасу свій перший реальний шанс відкрити рахунок упустила на 26-й хвилині. Оскар Гарсія з лівого флангу подав кутовий на дальній кут воротарського майданчика, там оборона Еквадору упустила Бернардеса, який головою в падінні пробивав у ближній кут, але промахнувся.

Продовжуючи грати в свою нехитру гру, на 31-й хвилині збірна Гондурасу домоглася успіху, а забив, природно, Костлі. Прийнявши м'яч поблизу штрафного після довжелезної передачі від своїх воріт, Костлі на швидкості увірвався в штрафний майданчик і низом відправив м'яч у ворота.

Еквадор відігрався досить швидко, через три хвилини. Паредес з правого флангу потужно пробив у напрямку далекого кута, і після кількох рикошетів м'яч знайшов на дальній штанзі Эннера Валенсію, який і відправив його за призначенням.

На останніх хвилинах тайму збірна Еквадору організувала на ворота суперника неабиякий тиск. На 42-й хвилині Айови справа зі штрафного пробив у дев'ятку, але оборона збірної Гондурасу колективними зусиллями вибила м'яч на кутовий. Після нього Нобоа головою перевів м'яч на дальню штангу, але Еннер Валенсія не дотягнувся до м'яча.

Лише в компенсований час Гондурас встиг вибратися з-під преса. Бернардес зі штрафного потужним ударом перевірив майстерність Домінгеса, той перевів м'яч на кутовий. А в наступній атаці м'яч і зовсім опинився у воротах Еквадору, але після удару Костлі у поперечину Бенгтсон добивав м'яч за допомогою руки.

Нічия - не самий потрібний результат для обох команд, і після перерви суперники відразу ж включилися в гру. У першій же атаці збірної Гондурасу Бекелес з-за меж штрафного пробив точно в дев'ятку, але Домінгес продемонстрував відмінну стрибучість і в кидку зловив м'яч. Еквадор заробив штрафний поблизу воріт суперника - Айови виконав навіс вкрай невдало.

Активність у обох команд била ключем, але в завершальній стадії атак брак у передачах заважав доводити справу до ударів поворотів. М'яч в середині поля практично не затримувався, що, звичайно ж, подобалося глядачам. На 57-й хвилині ті, хто переживає за Еквадор, і зовсім зірвалися з місць - це Кайседо в боротьбі з Фігероа в штрафному, опинився на газоні. Як показав повтор, удар по ногах з боку захисника збірної Гондурасу був, але австралійський арбітр Вільямс залишив цей епізод без уваги.

І все ж гол збірної Еквадору відбувся. Гравці Гондурасу частенько порушували правила на своїй половині, і черговий штрафний у виконанні Айови став результативною передачею на Еннера Валенсію, який головою скинув м'яч у кут воріт.

Для того, щоб хоча б зрівняти рахунок, у збірної Гондурасу було ще досить часу - більш ніж півтайму. Підопічні Луїса Суареса намагалися використовувати його по максимуму. Костлі постійно шукав м'яч поблизу штрафного Еквадору, благо верхові передачі були основним засобом доставки м'яча до володінь Домінгеса. Форвард Гондурасу якщо і добирався до м'яча, то бити йому не давали. До цього одноманітності оборона Еквадору швидко звикла, і незабаром Костлі був повністю відрізаний від м'яча.

Компенсований час, а арбітр додав 4 хвилини, Еквадор відіграв дуже грамотно. М'яч переводився на половину суперника, а там еквадорці в зародку вбивали розвиток атак збірної Гондурасу.

2:1 - бойова перемога збірної Еквадору, і поки вона навіть піднімається на друге місце. Але, знову ж, згадуємо, з ким їй грати в останньому матчі - зберегти другу позицію після матчу з Францією і вийти в плей-офф еквадорцям буде дуже складно.

Гондурас - Еквадор - 1:2 (1:1)

Гондурас: Ноель Вальядарес, Брайан Бекелес, Віктор Бернардес, Мейнор Фігероа, Оскар Гарсія, (Осман Чавес, '83), Еміліо Ісагуірре, (Хуан Гарсія, '46), Луїс Гаррідо, (Маріо Мартінес, '70), Роджер Еспіноза, Хорхе Кларос, Джеррі Бенгтсон, Карло Костлі

Еквадор: Олександр Домінгес, Джефферсон Монтеро, (Габріель Ачильер, '91), Фріксон Ерасо, Хорхе Гуагуа, Хуан Паредес, Антоніо Валенсія, Вальтер Айові, Освальдо Мінда, (Карлос Груесо, '84), Крістіан Нобоа, Феліпе Кайседо, (Едісон Мендес, '82), Еннер Валенсія

Арбітр: Бенджамін Вільямс (Австралія)

Попередження: Віктор Бернардес, 6. Джеррі Бенгтсон, 45. - Эннер Валенсія, 72. Антоніо Валенсія, 56. Джефферсон Монтеро, 80.

Удари (в ствір): 14 (5) - 7 (4).
Кутові: 4 - 10.
Офсайди: 2 - 0.

[симчич]

Мессі вбив іранську сенсацію

Але з такою грою Аргентині потрібно щось робити

Перед матчем основною інтригою був складу Аргентини, навіть більшою, ніж результат зустрічі. З боснійцями Сабелья, як відомо, випустив у старті п'ятьох захисників, на Іран вийшов все ж з чотирма. В середину поля повернувся Гаго, а замість Родрігеса з'явився ще один центрфорвард Ігуаїн.

Хоча склад вийшов куди більш атакуючим, небезпечні моменти не сипалися на Іран з рогу достатку. В цілому, за перший тайм їх кількість можна назвати помірним. Перший шанс був якраз у Ігуаїна на 13-й хвилині. Він отримав пас від Гаго, але не пропхнув м'яч через воротаря у штрафному.

Другий небезпечний удар наносив Агуеро, після знижки Ігуаїна він непогано пробив метрів з 14-ти, але воротар збірної Ірану відбив загрозу.

Всі інші моменти до самої перерви Аргентина створювала не «з гри», а після стандартів. Найбільш небезпечно при цьому було після навісів і ударів підключавшихся захисників. Спочатку колишній спартаківець Рохо головою пробив з лінії воротарського зовсім поруч зі штангою, але не з того боку. Потім Гарай після навісу Мессі зі штрафного також головою послав м'яч вище цілком забійної позиції.

У проміжку Ліонель Мессі спробував забити зі штрафного самостійно, але пробив вище правої дев'ятки. Достатньо, щоб вважати момент лише потенційно небезпечним.

Під кінець тайму іранці, більшу частину тайму оборонялися глибоко й зосереджено, відповіли поруч вилазок. Наприклад, захисник Хоссейні після подачі кутового пробив головою нітрохи не менш небезпечно, ніж Рохо і Гарай. М'яч теж пішов повз ворота.

Останній удар у таймі завдав Хаджсафі, з лету з-за штрафної і вище. Не те, щоб небезпечно, але цілком можна сказати, що кінець тайму залишився за Іраном. Нехай і самий-самий кінець. Хоча і рахунок 0:0 теж означає, що тайм Ірану вдався.

А після перерви пішла ще веселіше для Ірану, ну і глядачів теж. Для початку Гучанеджад пробив головою після навісу справа - бив з центру штрафного, зробив це непогано і Ромеро насилу відбив м'яч. Потім можна було цілком призначати пенальті за порушення Сабалети на Дежазі.

Після цього аргентинці провели рідкісну вдалу атаку у другому таймі. Мессі пройшов по центру і пробив лівою з середньої дистанції, м'яч пройшов поруч зі штангою. Загалом, ледь не повторив Лео свій гол Боснії, ну і багато інших своїх голів.

З кожною хвилиною оборона Ірану виглядала впевненіше, а аргентинська атака навпаки. Досвід протистояння Мессі і компанії зраджував іранську команду на краще прямо на очах. Аргентинці ж навпаки не мали для себе нічого корисного з зустрічі з Іраном.

Незабаром захист збірної Сабельї стала помітно нервувати, розуміючи, чого буде коштувати пропущений по такій грі гол. Ось вони вже панічно виносять застряглий на лінії воротарського майданчика м'яч, а от на кутовий м'яч вибивається після банального прострілу. А після чергового навісу справа і винести не вдалося, Дежага переграв суперника в повітрі і блискуче пробив під поперечину - Аргентину по-справжньому врятував Ромеро.

Чим далі, тим більше пахло сенсацією. У Аргентини зовсім небагато виходило попереду. Мессі пробив зі штрафного недалеко від лівої дев'ятки, дальній удар Рохо ніс вже якийсь відбиток відчаю. Крім цього згадувати нема що. Натомість Іран за 5 хвилин до кінця ледь не забив знову, Гучанеджад втік один на один, з останніх сил влучно пробив лівою у дальній кут, але Ромеро був тією людиною, який в цей день підчищав за захисниками все.

А в атаці теж знайшовся такий чоловік, повинен був знайтися. І зрозуміло, хто це повинен був бути. Ліонель Мессі на 90-й хвилині зустрічі пробив своєї чарівної лівої з-за штрафної, акуратно закрутивши м'яч від воротаря по недосяжною для нього дузі. Зробив свою звичну справу і врятував Аргентину від невеликого позорчика.

Але все ж гол виглядає болезаспокійливої таблеткою, а не тим лікувальним засобом, який допомагає побороти недугу. І чи встигне Аргентина вилікуватися до матчів плей-офф - велике питання.

Аргентина - Іран 1:0 (0:0)

Гол: Мессі, 90.

Аргентина: Ромеро, Сабалета, Гарай, Фернандес, Рохо, Гаго, Маскерано, Ді Марія (Біглія, 90), Мессі, Ігуаїн (Паласіо, 77), Агуеро (Лавессі, 77).

Іран: Хаджігі, Монтазері, Хоссейні, Садегі, Пуладі, Некунам, Теймурян, Дежага (Джаанбахш, 85), Шоджаєі (Хейдарі, 77), Хаджсафі (Реза Хаджігі, 88), Гучанеджад.

Попередження: Некунам (53), Шоджаєі (73).

[симчич]

Гана сенсаційно відбирає очки у Німеччині

По ходу матчу німцям доводилося відіграватися

Андердоги чемпіонату світу продовжують радувати любителів сенсацій своєю сміливістю, що бразильські міста бере. Сьогодні Іран вже ледь не породив сенсацію, мінімально поступившись грізною Аргентині лише в додатковий час, а через кілька годин сказала своє, як виявилося, вагоме слово і Гана, якій протистояв чи не головний фаворит турніру - збірна Німеччини, яка розгромила в першому матчі чемпіонату португальців 4:0.

Німецький склад нічим не відрізнявся від свого аналога першого матчу - Хуммельс зумів відновитися і вийшов у старті. Гана, програла попередній поєдинок США (1:2), навпаки - свій склад трохи перекроїла: як ми і очікували в анонсі, місце в стартовому складі отримав Кевін - Прінс Боатенг, Дауда зайняв місце у воротах, а Аффуль замінив Опарі.

«Чорні зірки» розпочали поєдинок несподівано активно. Саме вони створили перший момент - вже на 7-й хвилині Гьан небезпечно пробивав по воротах Нойєра. Через кілька хвилин Амсу продовжує почин Гьяна, але з його ударом справляється воротар Бундестіму.

Німці володіли територіальною перевагою, більше володіли м'ячем, але, в цілому, виглядали дуже блідо. Хедіра і Гетце записали в свій актив удари по воротах Гани, але гостріше все ж виглядав удар Мунтарі на 33-й хвилині. Перший тайм завершився і його пасивність не була заставою цікавої другої 45-хвилинки.

Хто б міг припустити, що другий тайм стане повною протилежністю свого першого побратима і подарує глядачам захопливе дійство!

Вже на 51-й хвилині Бундестім виходить вперед. Маріо Гетце коліном переправляє м'яч у ворота африканців після подачі Мюллера і здається, що інтрига в матчі вбита. Але у «чорних зірок» з цього приводу була інша думка. Аффуль навішує з правого флангу і, вистрибнувши вище всіх, Айю завдає результативний удар по воротах Нойєра - 1:1!

Подвиг це, поступаючись німцям в рахунку, не здатися, і зрівняти рахунок? Безумовно! Але Гана пішла далі!

Через менше, ніж десять хвилин Гьян виводить свою команду вперед! Класичний гол атлетичного потужного і ефективного Асамоа!

Невже нас чекає програш Німеччини і чергове гучне фіаско європейської збірної на ЧС-2014?

Ні, у Німеччині є козир. І це сам пан Мирослав Клозе, нестаріючий ветеран, який відновив статус-кво на 71-й хвилині, зрівнявшись з бразильцем Роналдо за кількістю забитих на чемпіонатах світу голів (15). Таким чином, Миро випередив «бомбардира нації» Герда Мюллера, в активі якого було 14 результативних ударів на ЧС і в даний момент ділить з Роналдо перше місце. Чи зуміє Клозе обійти бразильця і стати кращим голеадором чемпіонатів світу? Пробач за суб'єктивізм, дуже хочеться вірити. Справжня футбольна ікона, живий пам'ятник працьовитості.

Ближче до кінця матчу Німеччина зовсім стулила суперника. Втім, Гана досить небезпечно контратакувала, виявивши серйозні проблеми німецької оборони. Як результат, фінальний свисток зафіксував нічийний рахунок 2:2. Гана заносить у своїй актив гідний матч (а значить, і нових симпатиків по всьому світу), а Німеччина повертається з небес на грішну землю після ейфорії стартового поєдинку з Португалією - теж корисно, чи знаєте.

«Німеччина» - «Гана» - 2:2

Голи: Маріо Гетце, 51, Мирослав Клозе, 71 - Андре Айю, 54, Асамоа Гьян, 63

«Німеччина»: Мануель Нойер, Бенедикт Хеведес, Матс Хуммельс, Пер Мертезакер, Джером Боатенг, (Шкодран Мустафі, '46), Самі Хедіра, (Бастіан Швайнштайгер, '69), Месут Озіл, Тоні Кроос, Філіп Лам, Маріо Гетце, (Мирослав Клозе, '69), Томас Мюллер

«Гана»: Фатау Дауда, Джон Бойє, Джонатан Менса, Харрісон Аффуль, Андре Айю, Квадво Асамоа, Крістіан Амсу, (Мубарак Вакасо, '72), Саллі Мунтарі, Мохаммед Рабіу, (Еммануель Аджиеманг-Баду, '78), Асамоа Гьян, Кевін-Принц Боатенг, (Джордан Айю, '52)

Попередження: Мунтарі, 94.

[симчич]

Полку невдах-європейців прибуло: Боснія їде додому

Пітер Одемвінгі робить збірну Нігерії реальним претендентом на вихід у плей-офф

Після того, як перша путівка в плей-офф з групи F прогнозовано пішла до збірної Аргентини, поки не цікавою - але, тим не менш, взяла своє, на другу залишилася вакансію залишилися три претенденти. Природно, з великим відсотком ймовірності з-за різної кількості очок і проведених матчів, і досить значно ясність у вирішення цього питання могла внести перемога збірної Нігерії в заключному матчі чергового ігрового дня бразильського Мундіалю. Правда, гра африканців проти закритою збірної Ірану спантеличила мізерним тактичним арсеналом при виламування насиченої оборони, але, по-перше, як показав сьогоднішній матч збірних Аргентини та Ірану, що і Мессі з компанією ледь не расшибли собі лоби від безплідних спроб. А, по-друге, збірна Боснії і Герцеговини не з тих, що не дає грати супернику - вона сама заряджена на атаку, а, значить, ми мали право чекати відкритої гри, де обов'язково будуть забиті м'ячі.

Головні тренери збірних Нігерії Стівен Кеші і Боснії і Герцеговини Сафета Сушич приємно здивували українських любителів футболу стартовими складами - у африканців свій шанс отримав форвард луцької «Волині» Міхаель Бабатунде, ну, а у європейців в «основі» вийшов захисник луганської «Зорі» Тоні Шуніч. Крім них, у складах обох команд було ще по одній зміні в порівнянні з матчами першого туру, при цьому зазначаємо, що у Нігерії в запасі залишився один з лідерів команди гравець «Ліверпуля» Віктор Мозес.

Перший стандарт в матчі і виник після того, як Шуніч вибив м'яч на кутовий. Муса навісив у штрафну, боснійці виграли «другий поверх», на відскоку першим був Онази, пробив набагато вище воріт. Кожна з команд вже з перших хвилин намагалася позначити супернику своє право на ініціативу - очевидне прагнення був на швидкості переходити середину поля, ну, і єдиноборств на полі було в надлишку. Одне з них, на 6-й хвилині, призвело до жовтій картці Медунжаніна і небезпечного штрафного, з якого Одемвінгі над стінкою закрутив м'яч у кут воріт. М'яч зачепив Спахіча, і м'яч полетів на кутовий, але арбітр цього легкого дотику не помітив і дав «від воріт».

Незважаючи на те, що за володіння м'ячем було рівність, свої атаки трохи гостріше завершували нігерійці. Якщо боснійці в завершальній стадії атаки намагалися загострити ситуацію біля воріт Еньєми за рахунок навісу, але африканці поступово підбиралися до володінь Беговіча, а далі слідував удар з-за меж штрафного. На 11-й хвилині саме таку комбінацію провела збірна Нігерії, завершував її Обі Мікел - м'яч після низового удару пролетів поруч зі штангою. Через 4 хвилини Оназі перевірив боснійського голкіпера аналогічним ударом - вже точним, але Беговіч з другої спроби накрив м'яч.

А що ж збірна Боснії і Герцеговини? Лише на 19-й хвилині команда Сафет Сушич заробила право на перший кутовий, після якого м'яч опинився за межами штрафного у Мисимовича, який пробив дуже невдало. А ось через дві хвилини виник епізод, після якого у боснійців будуть дуже великі питання до арбітрів. Місімовіч в центральній зоні зробив ідеальну передачу на хід Джеко, той вийшов один на один і спокійно відправив м'яч у ворота. Гол? Як би не так - боковий арбітр підняв прапорець, але, як показав повтор, абсолютно необгрунтовано, і маємо ще один відмінний чистий гол.

Тим не менш, пролом в обороні збірної Нігерії була знайдена, і партнери продовжували відправляти в неї Джеко. Ще через дві хвилини гравець «Мансіті» знову трохи правіше центру увірвався в штрафну, але з його ударом у ближній верхній кут не без зусиль впорався Еньєма. Роботи у голкіпера африканців стало більше - на 28-й хвилині удар Медунжаніна Еньєма відбив перед собою, але добити не було кому.

Через хвилину гра вийшла на новий оборот - Нігерія забила у зразковій контратаці. Еменіке на правому фланзі прийняв передачу з глибини, в силовій боротьбі пішов від Спахіча, після чого ідеально викотив м'яч у штрафному Одемвінгі, який холоднокровно відправив його між ніг Беговичу. І знову, зазначимо, у боснійців виникли претензії до арбітрів - порушував Еменіке правила в боротьбі з Спахичем, але суті справи це вже не змінило.

Обидва епізоди - і пропущений м'яч, і незарахований гол - вибили боснійців з рівноваги, команда явно втратила концентрацію на грі, і до перерви ніяких рішучих спроб змінити рахунок на табло зроблено не було. Хіба що на 44-й хвилині Джеко пробив з лінії штрафного, але м'яч полетів на трибуни. 1:0 - суперечливий підсумок першого тайму. З одного боку, нігерійці були і мобільніше, і гостріше, але, з іншого - забили команди однаково.

Логічно було очікувати, що в перерві Сафета Сушич заспокоїть своїх футболістів, і тайм розпочнеться з активних дій збірної Боснії і Герцеговини. Так воно і сталося, але і для оборони збірної Нігерії не було великим секретом, що ставка буде зроблена на Едіна Джеко. Того взяли під пильний нагляд, на один удар у Джеко на 48-й хвилині простір знайшлося, але він виявився неточним.

Незабаром, нарешті, ми дочекалися приводу згадати і про присутність Бабатунде. На 54-й хвилині довго контролювали м'яч нігерійці на половині суперника, поки м'яч не опинився у гравця «Волині» - удар у нього вийшов непоганим, але Беговіч правильно обрав позицію.

Тим часом, Сушич прийняв рішення підсилювати гру, і один за іншим на майданчик вийшли футболісти, що представляють чемпіонат Німеччини - Ібішевіч і Саліховіч. Поки вони втягувалися у гру, знайшлася серйозна робота для Беговіча - спочатку відображено був удар Бабатунде з-за меж штрафного майданчика, а в наступній атаці збірної Нігерії Еменіке зліва опинився віч-на-віч з воротарем Боснії та Герцеговини, то Беговіч виграв цю дуель. Минуло ще дві хвилини, і Сафета Сушич вибрав весь ліміт своїх замін, замість Медунжаніна вийшов Тіно Свен Сушич - племінник головного тренера.

Якщо згадати перший матч збірної Боснії та Герцеговини, то заміни дійсно загострили гру, але сказати те ж саме про матчі проти Нігерії не доводиться - боснійці хоч і перебували в небезпеці, але вели гру в темпі нижче середнього. Інколи в таких випадках на допомогу приходять стандарти, але і вони не йшли - на 75-й хвилині Ібішевіч пробивав головою з лінії воротарського після кутового, але м'яч полетів вище воріт.

Збірної Нігерії і зовсім поспішати було нікуди. Пару раз Бабатунде технічно закликав на допомогу собі медичний персонал, ніж пару хвилин точно вбив, і, зрештою, попросив заміну. Аналогічним чином вчинив і Еменіке, отримавши по ногах поблизу штрафного майданчика суперника.

Дорогоцінний для збірної Боснії та Герцеговини час стрімко танув, і на штурм нігерійських воріт вона пішла вже великими силами. Як результат, в її обороні вільних зон було предостатньо, куди при першому випадку і спрямовувалася Еменіке, причому з основним завданням довше затримати м'яч на боснійської половині.

До останніх хвилин збірна Боснії і Герцеговини прагнула забити рятівний гол, і могла зробити це! Доля до боснійцям була безжальна - удар Джеко на 3-й доданій хвилині прийшовся в Еньєму, від якого м'яч влучив у штангу!

1:0 - перемога збірної Нігерії, яка з чотирма очками вийшла на чисте друге місце в групі F. Боснія і Герцеговина поповнила список європейських збірних, які достроково позбулися всіх шансів на вихід в плей-офф.

Нігерія - Боснія і Герцеговина - 1:0 (1:0)

Гол: Пітер Одемвінгі, 28.

Нігерія: Вінсент Еньєма, Джозеф Йобо, Джувон Ошаніва, Кеннет Омеруо, Ефе Емброуз, Джон Обі Мікел, Огеній Оназі, Міхель Бабатунде, (Еджіке Узоеньї, '74), Пітер Одемвінгі, Ахмед Муса, (Шола Амеобі, '64), Еммануель Еменіке

Боснія та Герцеговина: Асмір Беговіч, Тоні Шуніч, Емір Спахіч, Звездан Місімовіч, Менсур Муйджа, Міралем П'яніч, Мухамед Бешич, Сенад Лулич, (Сеяд Саліховіч, '57), Харіс Медунжанин, (Тіно-Свен Сушич, '63), Ізет Хайрович, (Ведад Ібішевіч, '56), Едін Джеко

Арбітр: Пітер О'лірі (Нова Зеландія)

Попередження: Джон Обі Мікел, 81. - Харіс Медунжанин, 6.

Удари (в ствір): 11 (6) - 13 (8).
Кутові: 3 - 4.
Офсайди: 2 - 2.

[симчич]

Реванш за 2002 рік не відбувся: Бельгія обіграє Росію

Ще одна результативна заміна від Марка Вільмотса приносить «червоним дияволам» путівку в плей-офф

Друга декада бразильського Мундіалю відкривалася на Мецці бразильського та світового футболу - матч між збірними Бельгії та Росії на знаменитій «Маракані», мабуть, можна було вважати центральним у цю неділю. Якщо підопічні Марка Вильмотса змогли взяти максимум у своєму стартовому матчі, вигравши у Алжиру 2:1, то команда Фабіо Капелло в грі зі збірною Південної Кореї обмежилася одним набраним пунктом, і це вже вносило свою особливість в передматчеву диспозицію, наприклад, нічия була б не найгіршим результатом для збірної Бельгії, яка продовжувала б тримати російську збірну на дистанції. Аналогічний результат для збірної Росії різко знижував її перспективи виходу в плей-офф з першого місця, але друга, «прохідна» позиція залишалася цілком досяжною.

По складам. Дріс Мертенс і Маруане Феллаїні своїм результативним виходом на заміну в матчі з Алжиром убелили свого наставника, що їх місце на полі з перших хвилин. Крім цієї парочки, в «основі» вийшов Томас Вермален замінив оборонної лінії Вертонгена. Фабіо Капелло, у свою чергу, дав шанс на правому фланзі оборони Олексію Козлову (замість Єщенко), а ось вихід номінального форварда Максима Канунникова замість Жиркова можна визнати несподіваним - головний тренер збірної Росії вирішив зіграти у два форварди.

Напередодні матчу Фабіо Капелло в інтерв'ю обмежився традиційними словами про повагу до бельгійської збірної, а ось Сергій Ігнашевич сказав більш конкретно - команда буде готова грати проти суперника як першим, так і другим номером. Яка з цих тактик буде відразу ж взята за основу, повинні були показати перші хвилини.

Перша ж атака збірної Бельгії завершилася кутовим, який «червоні дияволи» виконали невдало, і тут же нарвалися на контратаку росіян «три в два», але встигли повернутися і до удару по воротах Куртуа не дійшло. А ось в наступному випаді бельгійців тільки досвід Ігнашевіча, закрив центральну зону, не дозволив Мертенсу пробити по воротах Акінфєєва.

До 10-й хвилині з розстановкою на полі все стало зрозуміло - Бельгія довго контролювала м'яч в середині, зміщуючи акцент своїх дій то вправо, то вліво. Що ж до росіян, то вони великими силами відходили на свою половину поля, при можливості кидаючи м'яч вперед на далеко висунутого Канунникова.

Тим не менш, перший небезпечний момент виник на 12-й хвилині біля воріт Куртуа. Після кількох передач на лівому фланзі, послідував пас Шатова в центр на Файзуліна, і той з-за меж штрафного дуже щільно пробив - голкіпер збірної Бельгії насилу відбив м'яч перед собою, а захисник, не довго думаючи, вибив його на кутовий.

Дуже швидко збірна Бельгії відмовилася від безплідних позиційних атак, і за рахунок довгих передач стала шукати попереду Лукаку, періодично включаючи дальню артилерію. На 19-й хвилині Мертенсу партнери звільнили центральну зону, що і дозволило нанести удар з 20-ти метрів - м'яч пролетів поруч зі штангою. Не пройшло і двох хвилин, як той же Мертенс знову опинився у штрафному росіян, і знову пробив, але кут був гострий, і м'яч полетів далеко від дальньої штанги. Мертенс явно впіймав кураж, і просто затероризував Комбарова на його фланзі оборони, але того встигали страхувати партнери по команді.

На кінець півгодини гри дискомфортно себе відчув Вермален (деякі проблеми у нього виникли ще на передматчевій розминці), і Марк Вільмотс був змушений зробити першу заміну - на поле вийшов Вертонген. Самедов з Козловим перевірили його готовність рывочком по правому флангу - бельгієць діяв дуже надійно і переграти себе не дав.

Тим часом, у Мертенса відкрилося друге дихання, і Акінфеєву довелося серйозно вступати у справу, після того, як бельгієць в черговий раз залишив не у справ Комбарова. І все-таки кінцівка першого тайму залишилася за збірної Росії. Два кутових по такій грі - вже непогано, але куди небезпечніше був навіс з лівого флангу Глушакова, після якого Кокорін без перешкод пробивав головою - визнаємо, Куртуа пощастило, коли м'яч пролетів поруч зі штангою. Могло бути і гірше... 0:0 - підсумок першого тайму, який не можна не визнати закономірним.

І ще одне резюме перших 45-ти хвилин - Росія змусила тримати Бельгію вухо гостро, контратак суперника «червоні дияволи» явно остерігалися. Розпочався другий тайм - команда дона Фабіо знову відкотилася на свою половину, Бельгія м'яч катала, але просування і загострення - нуль. Росіяни відчували себе на «Маракані», немов в «Лужниках», і потихеньку почали вибудовувати свої атаки, одну з яких на 54-й хвилині завершував Глушаков - зльоту у дальній кут, але над поперечиною.

Якась нервозність з'явилася в діях збірної Бельгії. Вицель, зриваючи атаку, заробив жовту картку. Лукаку, якого майже годину не було видно і чутно, пішовши з поля при заміні, зло вдарив порожню пляшку з-під води. І замінив його Вільмотс на кого - на 19-річного Ориджи!

Як це ні було сумно для глядачів, але гра «померла» хвилин на 15 - безадресні передачі в середині поля, невимушені втрати м'яча, причому з обох сторін. Вболівальники, звичайно ж, підтримували своїх, як могли, але на полі, у футбольних шахах, команди були абсолютно рівні.

На 74-й хвилині Вільмотс прибрав з поля свого найактивнішого по першому тайму футболісти - Мертенса, якого замінив Кевін Міральяс. Але суті бельгійського справи це не міняло - збірна Росії грала дуже впевнено, до того ж, заробляючи кутові, могла тримати в напрузі оборону суперника.

Тим часом, свої заміни затіяв і Капелло, одна з них оборонного плану - на поле вийшов Єщенко. За чемпіонату України ми добре пам'ятаємо, що Андрій не проти підключитися до атаки, і на 81-й хвилині його ривок на правому фланзі помітив Шатов - передача, і м'яч після удару двадцять другого номера збірної Росії пролетів поруч зі штангою.

Сигналом до штурму воріт збірної Росії для бельгійців став штрафний, призначений прямо проти воріт в 25-ти метрах. Бити взявся Міральяс - удар вийшов начебто непоказним, але м'яч влучив у штангу! Біля воріт Акінфєєва стало напружено - вже Азар бив з меж штрафного, але промахнувся. І футбольне диво у вигляді гола відбулося. На 88-й хвилині Азар зі своєї половини зробив ривок по лівому флангу, увійшов у штрафну, і ніхто йому не завадив викотити м'яч на Оріджі - практично розстрільний удар був для Акінфєєва складним.

Капелло тут же кинув на поле виручалочку Кержакова, але часу у нього було всього нічого - 4 хвилини це з урахуванням компенсованих. Було пізно - Міральяс ледь не подвоїв рахунок на 92-й хвилині, але врятував Росію Акінфєєв. Шансу на порятунок Бельгія не дала супернику жодного.

1:0 - Бельгія вже в плей-офф, а в Росії є ще один матч. Алжир в ньому потрібно буде обігравати обов'язково, але які будуть варіанти, залежить від матчу Південна Корея - Алжир.

Бельгія - Росія - 1:0 (0:0)

Гол: Дівок Оріджі, 88.

Бельгія: Тібо Куртуа, Венсан Компані, Даніель Ван Бюйтен, Тобі Алдервейрельд, Томас Вермален, (Ян Вертонген, '31), Аксель Віцель, Кевін де Брюйне, Маруане Феллаїні, Еден Азар, Ромелу Лукаку, (Дівок Оріджі, '57), Дріс Мертенс, (Кевін Міральяс, '75)

Росія: Ігор Акінфєєв, Олексій Козлов, (Андрій Єщенко, '62), Василь Березуцький, Дмитро Комбаров, Сергій Ігнашевич, Олег Шатов, (Алан Дзагоєв, '84), Віктор Файзулін, Денис Глушаков, Олександр Самедов, (Олександр Кержаков, '90), Олександр Кокорін, Максим Канунников

Арбітр: Фелікс Бріх (Німеччина)

Попередження: Аксель Віцель, 54. Тобі Алдервейрельд, 73. - Денис Глушаков, 38.

Удари (в ствір): 7 (3) - 7 (3).
Кутові: 5 - 8.
Офсайди: 5 - 0.

[симчич]

Алжир без особливих проблем обіграв Південну Корею

Команди видали результативний матч, але не побили рекорд

Південна Корея і Алжир разом Росією ведуть боротьбу за другу путівку в плей-офф від групи Н, в тому втрата очок будь-якої з команд ускладнювала б вихід в 1/8 фіналу.

Початок матчу не віщував гольової феєрії, навпаки, все було очікувано - активний початок однієї з команд, в нашому випадку Алжиру, потім переклад гри в центр поля і гра на контратаках. Африканці провели на старті кілька хороших атак, завершивши їх ударами в створ (Слімані), хто повз (Фежулі), до 15-й хвилині стартовий натиск стих, м'яч більше тримався в центрі поля, ніж біля воріт.

Розворушити це «сонне царство» вдалося алжирцям, які протягом двох хвилин двічі вразили ворота суперника. Спочатку Іслам Слімані виграв боротьбу на лінії штрафного майданчика у двох захисників і проштовхнув сферу у ворота; а потім грубо помилився голкіпер корейців Сон Рен, який невпевнено зіграв на виході після подачі кутового, і дозволив Рафіку Аллішу головою нанести результативний удар.

Після гольового сплеску гра повернулася в своє звичайне русло, в центр поля, але ненадовго, вже через десять хвилин воротар азіатів діставав третій м'яч з сітки воріт, відзначився Джабу.

Відразу після перерви корейцям вдалося відквитати один м'яч зусиллями Сон Хон Міна, але Браїмі остаточно вбив інтригу в середині другого тайму. Ку Чжа Сол забив ще один гол Кореї і вже пішли розмови про можливий новий рекорд результативності чемпіонату, але більше голів глядачі не побачили.

Якщо підсумувати, то матч вийшов з розряду «що їв, що радіо слухав». Шість м'ячів команди забили, а згадати нічого. Бразилія - Мексика зі своїми 0:0 куди цікавіше було, так що не у голах щастя.

Південна Корея - Алжир - 2:4

Голи: Сон Хон Хв, 50, Ку Чжа Чол, 72 - Іслам Слімані, 26, Рафік Алліш, 28, Абдельмумен Джабу, 38, Ясін Браїмі, 62

Південна Корея: Чон Сон Рен, Кім Ен Гвон, Лі Юн, Хон Ен Хо, Юн Сік Єп, Ан Гук Ен, (Джі Донг-Вон, '78), Кі Сон Ен, Сон Хон Хв, Пак Чу Юн, (Кім Шин Кк, '57), Ку Чжа Чол, Лі Чун Юн, (Лі Кин Хо, '64)

Алжир: Раїс М'яка Болю, Джамель Месба, Карл Меджані, Маджид Бугерра, Рафік Алліш, Есса Манді, Ясін Браїмі, (Мехді Лачен, '77), Набіль Бенталеб, Іслам Слімані, Абдельмумен Джабу, (Набіль Жилас, '73), Софьєн Фежулі

Попередження: Лі Юн, 54. Ан Гук Єп, 69. - Маджид Бугерра, 67.

[симчич]

Португалія врятувала гру проти США в компенсований час

«Зоряно-смугасті» втрачають перемогу, але наздоганяють німців за набраними очками

Другий тур групового раунду чемпіонату світу закінчувався матчем американців проти португальців. Турнірна ситуація зобов'язувала європейських бразильців грати на межі сил і можливостей, адже інакше вони могли поповнити список невдах турніру.

Португалія і почала активно, а Нані скористався грубою помилкою оборони суперника і після передачі київського динамівця, Велозу відправив м'яч під поперечину - 0:1. Кращого початку найважливішого матчу для провалившей матч першого туру команди і не придумаєш. Після головної події дебюту гри мимоволі згадаєш, що збірна США всього раз в історії зуміла перемогти у двох матчах групового турніру поспіль, причому це сталося аж у 1930 році.

Підопічні німця Юргена Клінсманна всім своїм виглядом показували, що стартова невдача їх з потрібного русла не вибила. Вони наполегливо шукали варіанти попереду, запам'ятався штрафний у виконанні Демпсі, потім удар капітана «зірково-смугастих» з гострого кута і жорсткість в середині поля. Останній фактор змусив Едера вийти замість отримав пошкодження Елдера Поштіги.

В середині першого тайму гра, чесно кажучи, навивала нудьгу. Багато бажання йти вперед, предостатньо задумів, але руйнівники з обох сторін грали з куди більшим коефіцієнтом корисної дії. Португальці не соромилися оборонятися всім складом, навіть поміняв імідж «золотий хлопчик» Кріштіану Роналду відходив назад, щоб закрити свою зону. Саме з цього флангу команда США і шукала своє щастя. Перед перервою європейці після контри ледь не забили другий гол, коли Ховарду довелося реагувати на швидкий удар Нані. У наступній атаці Нані влучив у штангу, а на додатковий удар Едера голкіпер зреагував. Кінцівка тайму вийшла що треба і вселила надію, що друга половина буде веселіше.

На перших хвилинах другого тайму було враження, що «команда обраних» вирішила взяти всю відповідальність на себе, а не чекати милості від природи і помилок від суперника. Американці знайшлися, що відповісти. Коса знайшла на камінь, полетіли іскри. Зовсім раптом португальці стали гальмувати гру за рахунок малопродуктивних перепасовок на своїй половині, і Бредлі ледь не зрівняв рахунок. Свою команду врятував Рікарду Кошта, який опинився на лінії воріт! Такі шанси на чемпіонатах світу потрібно реалізовувати.

Португальці цей тривожний дзвіночок пропустили повз вуха, і поплатилися пропущеним голом. Після подачі кутового Джоунс підібрав м'яч на вході в штрафну, підробив під удар і відправив «снаряд» точно в дальній кут - без варіантів для воротаря.

Паулу Бенту з третьої заміною тягнути до моменту істини на останніх хвилинах зволікати не став і в якості останнього джокера вибрав Варелу. Юрген Клінсманн за два десятки хвилин до кінця ще жодного разу не витягнув козира з колоди запасних. Його команда так і не «просідала» і грала так, щоб як мінімум зберегти нічийний рахунок, а максимум... Про цю задумку можна було говорити вголос після 81-й хвилині, на якій команда США забила другий гол. Після атаки правим флангом м'яч опинився у Зуси ближче до лівого флангу, а після прострілу Демпсі заніс м'яч за залікову лінію животом.

Португалія у своєму сьогоднішньому стані здавалося не здатна організувати фінішний навал, а тому поповнить список дострокових невдах групового турніру. Однак у компенсований час Варела після навісу Кріштіану Роналду забив головою у падінні рятівний гол, який сплутав всі карти в підгрупі. До вильоту португальцям залишалося менше хвилини...

США - Португалія - 2:2 (0:1)

Голи: 0:1 Нані, 5, 1:1 Джоунс, 64, 2:1 Демпсі, 81, 2:2 Варела, 90+5.

США: Говард Джонсон, Кемерон, Безлер, Бізлі, Бредлі, Беккерман, Бедойя (Йедлин, 72), Зуси (О.Гонсалес, 90+1), Джоунс, Демпсі (Вондоловски, 87).

Португалія: Бето, Жоау Перейра, Рікарду Кошта, Бруно Алвеш, Андре Алмейда (Вілльям Карвалью, 46), Жоау Моутінью, Мігель Велозу, Рауль Мейрелеш (Варела, 69), Кріштіану Роналду, Елдер Поштіга (Едер, 15), Нані.

Попередження: Джоунс, 75.

[симчич]

Іспанія розгромною перемогою завершує перебування в Бразилії

Напіврезервний склад чемпіонів світу 2010 року не мав жодних проблем зі збірною Австралії

Як і обіцяв головний тренер збірної Іспанії Вісенте Дель Боске, у матчі, в якому для його команди на кону був тільки престиж, були зроблені серйозні кадрові зміни. Так, в стартовому складі в порівнянні з матчем зі збірною Чилі у «червоній фурії» на гру з австралійцями вийшли тільки ті ж 4 футболіста - Рамос, Альба, Іньєста і Хабі Алонсо. В свою чергу, головному тренеру «Соккерруз» Ангелосу Постекоглу довелося шукати заміну дискваліфікованому Кехіллу - нею став Адам Таггарт, плюс замість Брешіано, який був в «основі» проти Нідерландів, вийшов Олівер Бозаніч.

Звичайно, їхати додому без очок не хочеться нікому - для Іспанії це взагалі було б не комільфо. З Австралією трохи простіше, але, думається, представники Зеленого континенту по приїзду на батьківщину дуже сильно могли б пишатися очками (або одним), взятими у поки ще діючих чемпіонів світу.

Не самі ураганні швидкості суперники продемонстрували на початку матчу, коли трохи активнішими були австралійці, пробуючи шукати попереду свого форварда Таггарта. На 5-й хвилині Леки провів ознайомлювальну пристрілювання до воріт Рейни. І все ж від переваги в класі нікуди не піти, і потихеньку прибравши м'яч, іспанці почали розхитувати оборону суперника. Проте діяли вони в темпі, прямо скажемо, нижче середнього, і всі іспанські атаки спокійно австралійцями руйнувалися - Райан в гру не вступав.

Лише на 16-й хвилині підопічні Дель Боске продемонстрували звичну для себе багатоходову комбінацію, з входом в штрафну, Вілья навіть намагався пробити з району 11-метрової позначки, але його накрили. Не вдалося йому пробити і через три хвилини, коли Торрес закинув м'яч у штрафний у вільну зону. Вкрай невдало іспанці розіграли штрафний, зароблений Коку - навіс були занадто високим, щоб хто-то міг дістати м'яч. У наступній атаці Вілья таки пробив по воротах - неточно, але навіть якщо б і забив, взяття воріт не було б, іспанець був поза грою. І все-таки тиск на ворота Райана позначалося, іспанці стали розривати оборону суперника, і на 23-й хвилині Альба зліва метрів з 10-ти потужно пробив, але воротар збірної Австралії правильно зайняв позицію, і удар прийшовся прямо в нього.

Процес з мертвої точки почав зсуватися, але, на жаль, не так, як хотілося б вболівальникам - момент з ударом Альби так і залишився єдиним за півгодини гри. Певну слабину праворуч в обороні австралійців збірна Іспанії намацала, і в цій зоні все частіше можна було бачити Альбу і Вілью, але, переграє суперників, точні передачі на Торреса не проходили. Але! Як тільки Хуанфран на правому фланзі атаки отримав класну передачу від Іньєсти, пішов ривок у карний, далі ідеальна передача на Вілью - ну, і удар п'ятою, після якого м'яч пройшов у ворота, був абсолютно до місця. Іспанія повела 1:0.

Якщо і був у гравців збірної Іспанії якийсь внутрішній дискомфорт від того, що в грі не було того переваги над суперником, якого можна було б очікувати, то з забитим голом він пішов. Іспанці заграли зовсім спокійно, але як і раніше академічно. До перерви вдалося лише раз серйозно потривожити оборону суперника. Касорла зліва увірвався в штрафну, міг і сам пробити, але зробив передачу вздовж воріт, і Уілкінсон встиг винести м'яч на кутовий.

На думку Постекоглу, Таггарт так і не вписався в гру в перші 45 хвилин, а тому після перерви шанс був даний ще одного форварда - Бену Хэллорану. А почали другий тайм австралійці досить живенько, м'яч раз за разом адресовывался вліво на Оара, той в британському стилі «вантажив» його в штрафну, але, як правило, в нікуди і нікому.

На 57-й хвилині під оплески і без особливого бажання з поля пішов Давид Вілья, для якого, не виключено, що цей матч став останнім за збірну в кар'єрі, і замість автора єдиного голу на полі вийшов Хуан Мата.

Між тим, третина тайму команди відіграли вхолосту - ні Рейну, ні Райан можливостей для того, щоб продемонструвати свою майстерність не мали. І не можна сказати, що футболісти пасивно час відбували на полі - просто одні не могли, а другі не дуже-то й прагнули.

Другий заміною у збірної Іспанії став вихід на поле Фабрегаса, про конфлікт якого з Дель Боске багато говорилося напередодні матчу, ніби як навіть Сеска виганяли з тренування. Однак Касорла на полі виглядав непереконливо, і його заміна була абсолютно логічною. Ось тут-то збірна Іспанії забила другий м'яч. І знову геніально зіграв Іньєста - Торрас брав передачу на лінії офсайду, вийшов один на один з Райаном і обачливо покотив м'яч у дальній кут.

Маючи запас у два м'ячі, іспанці з гри підтюпцем перейшли на гру пішки, але і при цьому мали перевагу над суперником. Не виключено, що вже і втома давалася взнаки на представниках Зеленого континенту, все-таки для майже всіх для них це був третій матч, і тільки вийшов на заміну австралійський ветеран Брешіано намагався битися поодинці з чисельно переважаючим противником. А тим часом, у збірної Іспанії третій гол став повністю заслугою футболістів, які вийшли на заміну. Фабрегас діагональною передачею на кут воротарського адресував м'яч Мате, той прийняв м'яч і знущальним ударом відправив його між ніг Райану - і це 3:0.

Якби футбольний матч можна було закінчувати достроково, то арбітру з Бахрейну Навафу Шукралле можна було б давати фінальний свисток. Результат гри давно вже не викликав ні у кого сумнівів, питання було лише в тому рахунку, який буде вписана в аннали історії. Таким рахунок - 3:0 і залишився, хоча він був ближче до того, що зрости на користь Іспанії, ніж до того, що Австралія може відіграти один м'яч.

Що ж, груповий етап, і разом з ним чемпіонат для суперників по матчу в Куритибі завершився. За існуючим міжнародним правилам після вильоту з турніру командам даються добу на збори, і вже у вівторок збірні Австралії та Іспанії будуть змушені покинути Бразилію. Як завершиться чемпіонат - футболісти можуть оглядати будинку, хоча, здається, у іспанців після такого виступу на Мундіалі навряд чи буде велике бажання сидіти біля телевізора.

Австралія - Іспанія - 0:3 (0:1)

Голи: Давід Вілья, 36, Фернандо Торрес, 69, Хуан Мата, 82.

Австралія: Райан Метью, Алекс Уілкінсон, Джейсон Девідсон, Меттью Спіранович, Раян Макгоуен, Адам Таггарт, (Бен Хеллоран, '46), Томмі Оар, (Джеймс Тройзі, '61), Майл Єдінак, Олівер Бозаніч, (Марко Брешіано, '72), Метт МакКей, Метью Лекі

Іспанія: Хосе Рейна, Рауль Альбіоль, Серхіо Рамос, Хорді Альба, Хуанфран, Андрес Інієста, Хабі Алонсо, (Давід Сілва, '83), Сантьяго Касорла, (Сеск Фабрегас, '68), Хорхе Коке, Фернандо Торрес, Давід Вілья, (Хуан Мата, '57)

Арбітр: Наваф Шукралла (Бахрейн)

Попередження: Меттью Спиранович, 88. Майл Єдинак, 92.- Серхіо Рамос, 62.

Удари (в ствір): 4 (0) - 7 (4).
Кутові: 2 - 6.
Офсайди: 0 - 6.

[симчич]

ЧС-2014: Нідерланди дотиснули Чилі

У матчі за перше місце в групі чилійці нічого не змогли протиставити помаранчевої збірної

Збірні Нідерландів і Чилі розіграли перше місце в групі в очній дуелі. Хто ми міг подумати про це до старту групового турніру? Максимум, була б боротьба за друге.

Гра пройшла в очікуваному ключі і неспішному темпі. Ніхто не хотів ризикувати і отримувати зайві картки або пошкодження. Відразу ж стало ясно, що Нідерланди не збираються нікому віддавати перше місце і доведуть свою перевагу при першій же можливості, навіть незважаючи на відсутність ван Персі.

Початок матчу, якщо можна так сказати, залишилося за чилійцями. Але тут більше перевага була не в моментах, а у володінні м'ячем. Чи жарт, до середини тайму 74% на користь Чилі!

Якщо чесно, то в першому таймі навіть і згадати нічого. Американці м'яч більше контролювали, голландці - більше били, але мимо. Не рідко трибуни переходили на відвертий свист, жодна з команд по ходу гри не заслужила оплесків.

Лише після перерви гра пішла більш-менш активно, команди забігали, розуміючи, що з Бразилією, яка за замовчуванням повинна вигравати група А, зустрічатися ніхто не хоче. Луї ван Галь сходу почав робити заміни, які тут же принесли плоди. Коли виходив на поле Лерой Фер, думається, 4/5 телеглядачів задалися питанням «А хто це?». Вже через хвилину після виходу хавбек «Норвіча» змусив полізти в Вікі і пошукати інформацію про нього. А все тому, що Фер відкрив рахунок у матчі, підключившись на подачу Янамаата з флангу.

Мемфіс Депа, який вийшов замість Ленса, який був як активний, так і даремний в цьому матчі, на 93-й хвилині встановив остаточний рахунок - Роббен по флангу помчав у контратаку, добіг аж до лицьової і прострілив вздовж воріт, Депа на дальньому куті воротарського майданчика переправив м'яч у сітку. Ось так дві заміни вирішили результат поєдинку. Чилі тепер залишається або вболівати за Камерун в матчі з Бразилією, або готуватися до зустрічі з головними фаворитами Мундіалю.

Нідерланди - Чилі - 2:0 (0:0)

Голи: Лерой Фер, 77, Мемфіс Депа, 90+2.

Нідерланди: Яспер Силлессен, Далею Блінд, Деріл Янмаат, Рон Влаар, Стефан де Врей, Дірк Кейт (Теренс Конголо, '89), Жоржиньо Вейналдум, Уеслі Снейдер (Лерой Фер, '75), Найджел Де Йонг, Арьєн Роббен, Джермейн Ленс (Мемфіс Депа, '69).

Чилі: Клаудіо Браво, Гарі Медель, Гонсало Хара, Маурісіо Ісла, Еухенії Мена, Феліпе Гутьєррес (Жан Босежур, '46), Марсело Діас, Франциско Сільва (Хорхе Вальдівія, '70), Чарлес Арангіс, Алексіс Санчес, Едуардо Варгас (Мауріціо Пінілья, '81).

Попереджений: Франциско Сільва (25).

Удари (в ствір): 10 (5) - 6 (1).
Кутові: 2 - 7.

[симчич]

Мексика впевнено обігрує Хорватію і виходить на Голландію

«Картаті» знову програли «зеленим» в рамках чемпіонатів світу

Вхідні дані звітного матчу були прості до неможливості. На кону стояла друга путівка в плей-офф від підгрупи. Мексиканців сьогодні влаштовувала і нічия, хорватам була потрібна тільки перемога.

Командам знадобилося кілька хвилин, щоб розібратися з тактичною побудовою опонента, і визначатися зі своїм ігровим малюнком і головним напрямком для наступу. Хорвати тиснули за рахунок стандартів і високого пресингу у виконанні футболістів атакуючого ланки. Мексиканці кількома різкими довгими передачами відправляли в забіги своїх нападників. На кінець чверті години «картаті» міцно володіли ігровою ініціативою, а конкурент відповів дальнім пострілом Еррери у хрестовину. Після цього моменту «зелені» на очах активізувалися. Противник знайшов, чим відповісти - почалася розтяжка суперника від одного краю до іншого.

Найважливіший з турнірної точки зору матч, напевно, і повинен проходити ось у такий грамотної тактичній боротьбі. Бразилія тим часом відкрила рахунок у протистоянні з Камеруном, а десять хвилин потому африканці відповіли. У нашому матчі нулі на табло затрималися і головне тому, що в'язкі і дійсно гідні один одного опоненти не йшли ва-банк і не відкривалися. Бразильці в паралельному матчі зробили ще один крок до перемоги у підгрупі... Срна ударом вище воріт змарнував перспективний штрафний. Перед перервою захисник «Шахтаря» завівся і ледь не наваляв Гуардадо, який був готовий відповісти по-чоловічому.

Ніяких кадрових рішень у перерві наставники команд брати не стали, та й характер боротьби змінився несильно. Потрібен був гол. Претендентів на вихід у плей-офф в рівній мірі не вистачало швидкості думки, щоб не тільки подумати про гострому розвитку атаки, але і втілити задумане в життя. Не вистачало флангової гри, форварди орали, але відірватися від опікунів ніяк не могли. Бразильці у відмінності нашого матчу до закінчення ігрового години вели вже 3:1.

Перші заміни були зроблені, що називається, на атаку. На 64-й хвилині після удару Гуардадо капітан хорватів Срна заблокував летів у площину воріт м'яч як справжній волейболіст. Мексиканці стрибали й пінилися, але узбецький рефері запропонував виконати... кутовий. Цей неоднозначний епізод, думається, буде довго обговорюватися в футбольних колах. «Картаті» в цьому відрізку взагалі забули, як виглядає Очоа. Все йшло до голу, і Маркес після кутового у виконанні Еррери точно пробив головою в «шістку». Плетікоса намагався врятувати ситуацію, але скластися не встиг.

Тепер хорватам, які стали здавати фізично, для потрапляння в топ-16 було потрібно забити відразу два м'ячі. Ніко Ковач тут же перейшов на гру в два форварди, а команда Мігеля Еррери забила другий гол. Гуардадо виявився останнім у ланцюгу передач при розвитку контратаки і без шансів для голкіпера першим дотиком пробив у ближній кут. Це був вирок, хоча європейці і продовжили чинити опір. Міг забити Ребич, але захисник виніс м'яч з порожніх воріт.

Ернандес ще встиг забити свій гол після кутового, коли нападника забули на дальній штанзі. Резервний форвард «Манчестер Юнайтед» вже дуже давно не забивав за збірну, так що його радість була абсолютно зрозуміла. Хорватія на останніх хвилинах провела класну комбінацію з гольовим пасом Ракітіча п'ятою і точним ударом Перішича після виходу один на один. А ось видалення грубіяна Ребіча викликало загальне обурення.

Мексика виграла і з урахуванням перемоги Бразилії, у складі якої голом встиг відзначитися наш старий знайомий Фернандіньо, посіла друге місце у підгрупі, а це значить, що в 1/8 фіналу «зелені» зіграють з Голландією. Для Хорватії чемпіонат світу завершений.


Хорватія - Мексика - 1:3 (0:0)

Голи: 0:1 Маркес, 72, 0:2 Гуардадо, 75, 0:3 Ернандес, 82, 1:3 Перішич, 87.

Хорватія: Плетікоса, Врсалько (Ковачевич, 58), Праньїч (Єлавіч, 74), Чорлука, Ловрен, Срна, Перішич, Ракітіч, Модріч, Оліч (Ребіч, 69), Манджукіч.

Мексика: Очоа, Ф.Родрігес, Маркес, Лайюн, Морено, Агілар, Гуардадо (Фабіан, 84), Еррера, Васкес, Дос Сантос (Ернандес, 62), Перальта (Пенья, 79).

Попередження: Ракітіч, 9, Маркес, 39, Васкес, 66.

Вилучення: Ребіч, 88 (груба гра).

Арбітр: Равшан Ірматов (Узбекистан).