SAT
шарінг
Форум - Супутникового телебачення SAT-PROF  

Назад   Форум - Супутникового телебачення SAT-PROF > Вітальня - SaT-PRoF.CoM.Ua > Офтопік (теревеньки) > Ваші захоплення

Примітки

Створення нової теми Відповідь
 
Параметри теми Параметри перегляду
Старий 25.09.2010, 22:37   #1
D-Misha
Передовик
 
Аватар для D-Misha
 
Реєстрація: 14.01.2010
Дописи: 3.851
Ukraine
Мій ресівер: х-810,Sat-Integral S-1228 HD
Типово Ловись рибко, мала і велика!!!(все, що стосується риболовлі.)

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Усе, що стосується риболовлі. Розповіді, поради, відео, фото і т.д. Як зловити рибу своєї мрії (короп, сом, щука, синій кит тощо), розповідаємо, коментуємо, ділимось враженнями.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
__________________
Доброта-вище всіх якостей.

Востаннє редагував D-Misha: 20.10.2013 о 22:50.
D-Misha зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 02.12.2013, 08:25   #991
D-Misha
Передовик
 
Аватар для D-Misha
 
Реєстрація: 14.01.2010
Дописи: 3.851
Ukraine
Мій ресівер: х-810,Sat-Integral S-1228 HD
Типово

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
__________________
Доброта-вище всіх якостей.
D-Misha зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 02.12.2013, 18:00   #992
D-Misha
Передовик
 
Аватар для D-Misha
 
Реєстрація: 14.01.2010
Дописи: 3.851
Ukraine
Мій ресівер: х-810,Sat-Integral S-1228 HD
Типово

На червоний ліхтар ...(рибацькі байки)

Цитата:
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

История эта давняя. Рассказывать ее я не очень люблю — стыдно вспоминать…
А дело было так. Компанией в восемь человек отправились мы на рыбалку. Приехали, расположились на берегу живописного озера, накрыли поляну, немного выпили и стали раскладывать снасти.

Вдруг, откуда ни возьмись, перед нами появился старик, в старом поношенном офицерском кителе, вместо одной ноги у него был деревянный протез. На груди криво висели орденские планки, а голову украшала солдатская пилотка со звездочкой. Вздернув небольшую всклоченную бородку и улыбнувшись беззубым ртом, старик сказал: «Рыбачить приехали? Опоздали, сыночки, опоздали! Рыбы здесь нет — еще прошлой осенью ее всю выбили электрикой. Так что напрасный труд…»

Настроение у нас резко упало. Решили пригласить деда выпить с нами, надеясь расспросить поподробнее. Старик сначала упирался, ссылаясь на здоровье, но вскоре сдался. Выпил одну, вторую, третью… Его немного развезло. По всему было видно, что он хочет что-то рассказать, но не решается. Наконец решился. «Сыночки, вижу я, вы люди хорошие. Вот и надумал открыть вам большой секрет. Но дайте слово, что никому об этом не расскажете. Узнают односельчане — мне не поздоровится. Да, рыбы здесь нет, но есть кое-что получше — раки, вот такие!- старик развел руки чуть ли не на полметра.- Зная секрет ловли, можно запросто за ночь наловить четыре-пять мешков. А секрет такой». Дед понизил голос, обернулся по сторонам и стал тихо рассказывать.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
__________________
Доброта-вище всіх якостей.

Востаннє редагував D-Misha: 06.12.2013 о 01:22.
D-Misha зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 03.12.2013, 13:35   #993
2vanya2
Передовик
 
Аватар для 2vanya2
 
Реєстрація: 06.06.2011
Вік: 27
Дописи: 3.083
смт.Верхнє Синьовидне
Мій ресівер: GLOBO 8300A
Надіслати повідомлення для 2vanya2 на Skype
Типово

Обертальна блешня своїми руками

Хочу поділитися досвідом, як я робив, та й зараз не гребкю робити, оберталки, що називається "на коліні". Причому виходить вельми непогано і деколи "працюють" такі блешня краще фірмових. В одному випадку виходить блешня схожа на " Аглію " або " Комету ". В іншому ж випадку - на ложку. Технологія була відпрацьована ще в ті часи, коли тільки стали з'являтися копії " Меппс " .

Не знаю, як у мене вийшло пояснити цей процес на словах і чи стане в нагоді він Вам. Сам я до сих пір часто користуюся своїми блешнями і мені здається, що вони працюють краще фірмових і навіть того ж Меппса. Втім, тут я можу бути не об'єктивним . Весь інструмент і пристосування дуже прості і не вимагають спеціальних витрат і / або фрезерних / токарних робіт. Потрібен тільки деякий навик роботи з дрилем, лобзиком і надфілем.

Аглія - подібні і Комето - подібні саборобні блешні

На аркуші текстоліту або гетинаксу (що ще краще) товщиною 5-6 мм голкою наноситься передбачуваний зовнішній контур пелюстки блешні. Позначається і сверлится місце для отвору під дужку. У цей отвір повинен щільно входити сталевий прут (обрізок цвяха) на який буде вдягатися заготівля блешні. Розкреслюється і випилюється лобзиком контур опуклої частини пелюстки. Поза зовнішнім контуром блешні сверляться ще 1-2 отвори. У них будуть заганятися металеві штирі (ті ж обрізки цвяха) для фіксації заготовки. У заготівлі пелюстки (більш-менш прямокутна пластинка з латуні, міді, випаленої сталі і т.д. ) сверлиться (можна пробити, але це гірше) отвір під дужку. Цим отвором заготовка насаджується на прут в " вершині " контуру пелюстки блешні на гетинаксеі. Притримуючи заготовку, легким постукуванням молотка визначаємо отвори фіксуючих штирьків і в ці місця вбиваємо обрізки цвяха. Поверх пелюстки накладається товстий шар войлоку ~ 2 см. Достатньо сильними ударами молотка по войлоку вигинаємо пелюстку. Потрібна невелика практика, що б вигнути пелюстку до бажаного стану. Якщо потрібно зробити блешню з плоским "дахом", то всередину випиляного овалу вставляють вкладиш необхідної висоти. Інакше пелюстка вийде плавно вигнутою. Для плавно вигнутих пелюсток, можна зробити шаблончик і по ньому перевіряти ступінь вигнутості. Вирівнюємо загнуті краї заготовки. Знімаємо її та обрізаємо ножицями до контуру пелюстки. Доводимо надфілем та напилком до товарного вигляду і поліруємо фарбуємо т.п. Все, пелюстка готова.

Ложкоподібні блешні своїми руками

Заготовка накладається на ложку. Саму звичайну столову ложку. Розмір пелюстки, точніше не розмір, а ступінь увігнутості і розмір, залежить від розміру ложки. Я використовував чайну ложку з товстої нержавійки. Точно так само як і в попередньому випадку ударами молотка через войлок вигинаю пелюстку. Свердлю отвір у вже вигнутій заготовці, обрізаю до потрібного розміру, доводжу надфілем і шліфую. Таку ложкоподібну блешню використовую зазвичай з вантажем - голівкою. Кут відхилення від стрижня визначається співвідношенням ширини і довжини пелюстки. У мене подібні блешні відрізнялися стійкою грою. Пелюстка "заводиться" при найменшій потяжці, що дозволяє блешні грати в падінні і зменшує кількість зацепів. Зрозуміло, що подібні методи виготовлення блешень вимагають деякої практики. Потрібно "набити руку", що б виключити вихід браку. Для перевірки використовую своєрідний випробувальний стенд. Дужку і набір вантажу на осердя блешні можна купити, але можна зробити і самому. Ролики вибираються з намистин, дужка випилюється надфілем або робиться іншим способом, а вантаж можна зробити з товстого мідного дроту намотавши його на сталеву спицю, обрізавши до потрібного розміру і сточивши з країв до подібності ціліндра. Робочі характеристики пелюстки і підбір ваги вантажу перевіряються на простому "стенді". Зі сталевого дроту робиться макет осердя блешні, на який можна вільно надягати вантаж з роликами і дужку з пелюсткою. На кінець стерженька надівається кембрік з прив'язаним до нього шматком жилки. Випробування проводимо у ванній або в акваріумі. Занадто важкий вантаж може заважати обертанню пелюстки і приводити до її "залипання". Якщо пелюстка блешні досить важка, то він практично завжди "працює". Складніше з дрібними блешнями з тоншого металу. Тут потрібна велика акуратність і вправність.
__________________
Кожен помирає . Але не кожен насправді живе.
2vanya2 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 04.12.2013, 20:45   #994
D-Misha
Передовик
 
Аватар для D-Misha
 
Реєстрація: 14.01.2010
Дописи: 3.851
Ukraine
Мій ресівер: х-810,Sat-Integral S-1228 HD
Типово

ПОРЯДНІСТЬ - РИСА РИБАЛЬСЬКА....(рибацькі історії)
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

...Рибак я зі стажем, адже у вересні мені виповниться 50 років. Вирішив написати історію, яка трапилася зі мною ще у 1989 році, пізньої осені, на другий день після Михайла.

Поїхав рибалити рейсовим автобусом на річку Стир. Від зупинки до місця, де я рибалив, треба було ще іти понад 2 км. Погода прохолодна, південний вітер, похмуро. Коли я прийшов на своє рибацьке місце, розпочався дощ, а згодом і мокрий сніг. Промайнуло в думці: "Що зі мною? Нікого ніде нема, а мене принесло аж за ЗО км." Мав одну вудочку, кінчик із дуже чутливим поплавцем, ковзаючий тягарець, жилка 0,22 мм без повідка, підсак. Наживка - мастирка горохова з манкою, вийшла, як ніколи, мотиль. Наживляю пучку мотилів, закидаю вудочку з наживкою на глибину 4 метри під самісіньким берегом.

Мій поплавець на вудочці мовчить. Пройшло 15 хвилин, наживив два мотилі - клювання немає. Беру мастирку, роблю кульку завбільшки з горошину - без результату. Час іде, ось вже 12-та година, а в мене ні одного клювання, лише вітер та мокрий сніг хльостають у спину. Почав я дивитися у рюкзак, щось комбінувати, у мене там є з чого. Взяв я мастирку трохи більшу від гороху, наживив її на гачок і капнув на неї авіаційного керосину. Закинув наживку, чекаю Пройшло з 10 хвилин, може і більше, коли поплавець ледь-ледь поворушився і піднявся до верху. Підсікаю. Є! Рибина, короп вагою 1 кг. Так до 16.00 я зловив 8 рибин, усі майже по кілограму, з різницею 100 грамів кожен. Такого улову у такий пізній осінній час та ще й у таку негоду я не очікував. Зібрав я усе, і давай бігом на автобус, часу залишилося обмаль.

Таки встиг. Сів на задньому сидінні біля вікна і почав відсапуватися, бо весь був мокрий. На наступній зупинці зайшло дуже багато людей. Біля мене сіли дівчата. Чоловіки сміялися з мене: як у таку негоди не сидіти коло вдома жінки. Я показав їм свій улов, вони очам не повірили, що в таку погоду, і стільки риби зловити.

Час промайнув у розмовах про риболовлю. Ось ми вже в Луцьку. Пересів на тролейбус і приїхав додому. Вдома мене насамперед зустрів синочок, якому тоді було 4 роки і 7 місяців із запитанням: - Що зловив? Жінка теж примовляла довго. Я мовчки почав скидати свої рибацькі чоботи, халявки були закочені. Один зняв, другий, а з халявки вилітає гаманець і шматок мастирки, яку я не витягнув, забув. Я нічого не міг зрозуміти, адже гаманця у мене не було, звідки він взявся? Відкрив його. а там 53 крб. 42 коп. і проїзний на тролейбус по місту. Тут і старший син підійшов, і всією сім'єю почали розглядати мій улов. Оце було клювання, говорить менший, - мене треба було взяти. Усі розсміялися.

На сімейній нараді вирішили гроші повернути, адже може вони належали сироті чи студенту... Наступного дня я пішов у редакцію газети "Молодий ленінець", розказав, як усе трапилося. Замітку надрукували і в ній вказали мій номер телефону. Через тиждень зателефонували, а потім і прийшли дівчата. Отже як все сталося. Вони розраховувалися за проїзд і замість своєї сумки гаманець поклали мені за халявку чобота... Так я зловив рибу і чужого гаманця. Ось така історія, яка ніколи не може забутися.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
__________________
Доброта-вище всіх якостей.

Востаннє редагував D-Misha: 06.12.2013 о 01:21.
D-Misha зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 06.12.2013, 01:11   #995
D-Misha
Передовик
 
Аватар для D-Misha
 
Реєстрація: 14.01.2010
Дописи: 3.851
Ukraine
Мій ресівер: х-810,Sat-Integral S-1228 HD
Типово

ГОРБАЧІ - НА СЛИМАКА!(рибацькі історії)

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Минулого літа, в липні, я вийшов порибалити на маленьку річечку, що тече за селом. Ширина її 3 метри, глибина - метр. Я пройшовся з вудкою по річці.

Вудлище з ліщини, жилка 0,2, гачок № 7. Зловив декілька пліток та пічкурів, вже хотів іти додому, але вирішив закинути наостанок у вузеньке місце, де повно гілляк, під берегом корчі та пеньки. Закинув і чекаю, а поплавок аніруш. Біля своїх ніг я помітив маленького равлика. Отож я його скинув у воду. Коли біля нього кинулась велика риба, а через мить і накинулася на нього, я підсік.

Таким чином я зловив кілька окунів на 400-500 грамів і обірвав шість гачків. Одного разу в мене втік окунь, мабуть, на кілограм. Я потягнув, за мить з води виглянув якийсь великий хвіст. Я почав тягнути помаленьку, боячись, щоб не обірвалася жилка. Біля самого берега окунь розвернувся і зі всієї сили по снасті.

Вудка зігнулася вдвоє, затріщала, жилка обірвалася, окунь пішов на глибину. Такої риби у цій ріці ще не бачив ніхто. Коли я показав улов, то інші рибалки аж роти пороззявляли.

Наступного дня на тому місці-було вже повно рибаків, і всі вони ловили на хробака, їхній результат був відповідний - 100-грамові окунці. Адже не знали вони найголовнішої таємниці - уловистого равлика, якого я начіплював на гачок. Про таку наживку нікому і на думку не спало. Тепер я часто експериментуватиму.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
__________________
Доброта-вище всіх якостей.

Востаннє редагував D-Misha: 06.12.2013 о 01:20.
D-Misha зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 06.12.2013, 15:18   #996
2vanya2
Передовик
 
Аватар для 2vanya2
 
Реєстрація: 06.06.2011
Вік: 27
Дописи: 3.083
смт.Верхнє Синьовидне
Мій ресівер: GLOBO 8300A
Надіслати повідомлення для 2vanya2 на Skype
Типово

Донка з "секретом" для ловлі хижої риби

Я вже багато років успішно ловлю хижу рибу на снасть власного виготовлення - донку з "секретом". Полягає він у тому, що снасть встановлюється в робоче положення за допомогою напору течії.

Крупний пінопластовий поплавок, огружений до половини, з'єднується з відрізком жилки діаметром 0,3 - 0,35 мм і довжиною 1.5 м. До цієї жилки кріпляться два знімних повідки з гачками 9, 10 (за вітчизняною класифікацією).

У гіпсовій формі відливаю грузило у вигляді конуса вагою 100-120 г, до тіла грузила припаюю два кілечка діаметром 2 мм для пропуску основної жилки, яка з'єднується з повідцем через вертлюжок. Вантаж повинен вільно переміщатися по жилці, але не проходити через вертлюжок. В якості насадки я використовую живця. Це може бути пічкур, личинка міноги, верхівка, гірчак .

Грузило тримають у руці, а поплавець з повідцем опускаю у воду. Сильна течія, несучи снасть, розмотує жилку з котушки. Коли поплавок віддалиться на необхідну відстань, жилку на котушці фіксують, при цьому течія повинна натягнути жилку. Потім піднімають жилку з грузилом на витягнутій руці вгору і відпускають вантаж (бажано, щоб кут між жилкою і поверхнею води був якомога більшим). Вантаж по натягнутій жилці наздоганяє снасть і, зупинившись біля обмежувача, плавно опускається на дно. Поплавок залежно від сили течії і глибини знаходиться біля самого дна або в півводи. Щоб поплавець не лікав рибу, його фарбую в чорний або темно-сірий колір. Якщо грузило падає на дно, не досягнувши обмежувача на жилці, надлишок жилки вибирають.

Ловля запропонованою снастю особливо цікава з човна, або з плоту на водоймах з сильною течією, поблизу широких перекатів, де тримаються крупні судаки, щуку, окуні.
__________________
Кожен помирає . Але не кожен насправді живе.
2vanya2 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 08.12.2013, 16:51   #997
2vanya2
Передовик
 
Аватар для 2vanya2
 
Реєстрація: 06.06.2011
Вік: 27
Дописи: 3.083
смт.Верхнє Синьовидне
Мій ресівер: GLOBO 8300A
Надіслати повідомлення для 2vanya2 на Skype
Типово

Твістерна проводка

К.Кузьмін у своїй книзі про ловлю судака дуже точно помітив, що час падіння приманки має коливатися в межах 1-4 сек. Щоб було простіше, зупинимося на 2 сек. Дуже важливим я б вважав крім часу падіння - довжину проводки. Для котушок з редукцією 5,2 і шпулею 35 - 40 мм - це три оберти. Для менших шпуль і редукції 4,7 - чотири. Швидкість проводки повинна бути швидкою. Вага вантажу підбирається під перераховані вище параметри. Це основна класична проводка. У вісімдесяти випадках цього достатньо. Для осені, зими і весни я б сказав 90% і для літа - 75%.

Поговоримо про решту 10 - 25%. Що робити, коли риба не реагує на "класику" ? Треба спробувати інші варіанти. Найпростішим буде такий. Ви збільшуєте час падіння до 6 сек. і зменшуєте швидкість проводки. Для цього необхідно підібрати більш легкий вантаж - головку. Не можу не відзначити, що на легкі вантажі, при інших рівних умовах, рибу зловити набагато простіше. Але контролювати проводку дуже складно. І якщо результату все-таки немає, залишається останній варіант. Ви робите тільки один оберт котушки. Час падіння може бути і менше 1 сек. Швидкість проводки підбирається такий, щоб приманка встигала відірватися від дна і не волочилася по ньому. Цю ж проводку можна робити не котушкою, а вудилищем. Вудилищем гру приманки можна зробити більш делікатною. Але клювань у вас буде приблизно порівну між проводкою котушкою і вудилищем . Суть проводки котушкою (один оберт) і вудилищем по 10 -20 см - залишається одна.

Класика - найпростіша проводка. Придатна у всіх, навіть екстремальних, умовах ловлі риб. Момент торкання вантажем дна добре видно і по жилці і по кінчику спінінга. На таку проводку клювання трапляються в 90 випадках під час падіння приманки. І вони рідко бувають млявими. У 9 випадках хижак хапає твістер (або що інше ) на дні. І як би "зависає". До слова сказати, при "зависанні" сходів практично не буває. І 1% клювань трапляється при проводці.

Якщо риба висне, то спровокувати її на клювання можна проводкою N 3 . Вона найскладніша. Складність її полягає в постійному контролі за поведінкою приманки. Не освоївши проводку N 2 не переходьте до третьої .

Проводка N 2 хороша, коли ви потрапили на 1%. Ви класично ведете свій джиг, і при черговому підмотуванні клює риба. Практика відзначає, що навіть якщо ви вчасно підсікаєте, в кращому випадку буде схід. Але ... У вас є секретна зброя. Проводка N 2. Цією проводкою можна так роздратувати, зокрема судака, що клювання буде різким і добре помітним. Але 2-а проводка складна, тому що працювати з легкими вантажами не просто. Треба застосовувати тонкі жилки, делікатні спінінги. Ось бачите, ми виходимо на протиріччя. Нам потрібен дальній закид, але в той же час легкий вантаж. Не складає труднощів закинути 7 - 10 г на 70 - 90 м, якщо у вас жилка 0,18 -0,22 мм. А велика риба ? А зачепи за дно? Ось тому проводка N2 рідко використовується спінінгістами. А даремно.

Ну і проводка 3 виручає, коли хижак млявий. Але проти вашого секретної зброї він не встоїть. У цьому я переконався сам.

Проводка N1. Робиться дуже енергійно. Приманка високо піднімається над дном

Проводка N2. Приманка не піднімається високо. Часто вантаж чіпляється за дно, що новачками сприймається як порожні клювання

Проводка N3. Дуже схожа на другу. Але гранично коротка і ще більше наближена до дна

Так вже вийшло, що на клювання минулого літа я не потрапляв. Але бачив, як у моїх колег клювало, а іноді щось і ловилося. Мої питання і спостереження за товаришами збагатили мій арсенал цими додатковими секретними проводками. І на черговому загрожуючому "нулі", мені вдалося не тільки побачити кілька клювань, але і зловити двох невеликих щупаків. Чого і вам бажаю.
__________________
Кожен помирає . Але не кожен насправді живе.
2vanya2 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 16.12.2013, 01:10   #998
D-Misha
Передовик
 
Аватар для D-Misha
 
Реєстрація: 14.01.2010
Дописи: 3.851
Ukraine
Мій ресівер: х-810,Sat-Integral S-1228 HD
Типово

Як я ловлю коропа...(рибацькі історії)

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Найголовніше у ловінні коропа займає вибір місця і принаджування - це є півсправи. Місце вибирають біля заростей очерету, по можливості, де глибше. Якщо потрібно, то місце розчищують від бур’янів, водоростей та іншої рослинності, а інколи і від намулу, тому що коропа, зазвичай, ловлять з дна, але це вже справа кожного рибалки. Принаду потрібно закидати за 4-5 днів до риболовлі. Інколи достатньо і 2-3. Кількість принади залежить від величини місця лову. В перший день закидається найбільша кількість принади, щоб риба знайшла місце. Я закидаю до кілограма каші чи кулеші, краще кулеші, невеликими шматками, варену пшеницю з горохом і суху лущену кукурудзу.

Пшеницю з горохом готуємо так: неповну літрову банку пшениці (800-850 мл) висипаємо в каструлю, досипаємо ще пригорщу гороху і заливаємо водою. Співвідношення води і зерна - 2/1. Коли вода закипить, додаємо чайну ложку соди, і хай суміш покипить хвилин 20 на малому вогні. Після того, як виключимо плитку, ставимо, щоб зерно набухло на 3-5 годин. Води повинно бути не менше, ніж на два пальці вище від зерна. Потім зливаємо воду, і частина принади готова до закидання. Можна додати 2-3 краплі анісової олії. Важливе місце у складі принади займає кукурудза. Використовують як запарену, так і суху кукурудзу.

З кожним днем кількість принади зменшую, а за день до риболовлі взагалі не закидаю. Вранці у місці ловіння підкидаю трохи гороху і вареної картоплі. Закидати принаду бажано, коли стемніє. В цей час дрібна риба не така активна, як в день, а короп якраз шукає собі поживу.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
__________________
Доброта-вище всіх якостей.
D-Misha зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 16.12.2013, 16:18   #999
2vanya2
Передовик
 
Аватар для 2vanya2
 
Реєстрація: 06.06.2011
Вік: 27
Дописи: 3.083
смт.Верхнє Синьовидне
Мій ресівер: GLOBO 8300A
Надіслати повідомлення для 2vanya2 на Skype
Типово

Тонкощі гри приманками: частина 1

Вам ніколи не здавалося дивним що одна з найважливіших якостей спінінгової приманки від якоъ в дуже великій мірі залежить зловимо ми щось чи ні називається настільки несерйозним словом як «гра»? Все-таки гра - це щось не дуже відчутне, залежне від настрою та стану гравця, а коли ми йдемо на риболовлю нам хочеться щоб її результат був мінімально залежний від таких напівефімерних факторів. Тим не менше - це потрібно прийняти як належне - «гра» приманки дуже часто зумовлює наш улов. Але мабуть ще частіше від «гри» мало що залежить, але ми не дуже віддаємо собі в цьому звіт. Давайте ж сьогодні про все це і поговоримо.

Випадок з «неграючим» воблером

Багато років тому я часто ловив на одному озері - не тому, що воно було дуже рибним, а більше з тієї причини що до озера мені було рукою подати - півгодини пішки. Спінінгіст я був тоді більш ніж посередній і хоч щось зловити мені вдавалася десь на одній рибалці з трьох. У той період я захопився воблерами, але оскільки таких приманок у той час було не густо, то я робив їх сам. Виходило загалом - то цілком пристойно: мої воблери вели себе «як справжні» і риба на них іноді покльовувала.

Одного разу я прийшов на озеро маючи в кишені крім пари «блях» ще й зроблений напередодні ввечері новий воблер. На березі я зустрів спінінгіста який був і старше і явно кваліфікованіший мене - кілька разів ми пересікалися, так він завжди ловив більше. Помітивши у мене не зовсім звичайну на ті часи приманку він підійшов ближче і попросив показати як мій воблер грає. Я його якраз прив'язав і мені самому це було цікаво.

Ось воблер у воді. Починаю його тягнути він трохи заривається - і все, а сам тягнеться як палиця ... «Не грає твій воблер нічого, ти на нього не впіймаєш !» - З упевненістю сказав мій колега . Та я й сам бачив, що у воблера немає «гри» - що на повільній проводці, що на швидкій ніякого тобі перевалювання з боку на бік. Щось я з конструкцією намудрував хоча зовні, цей воблер, майже не відрізнявся від інших моїх тодішніх воблерів які на відміну від нього грали.
Зрозуміло, що на такий воблер я ловити вже не збирався, проте несподівано для себе швидко обірвав обидві свої блешні нічого на них не впіймавши. Тому вимушено поставив дефективний воблер . ... Перша щука «з'їла» його буквально через п'ять хвилин - коли воблер був уже майже біля самих ніг, вона вискочила звідкись збоку. Подиву моєму не було меж!

Я ще раз подивився на «гру» воблера. І знову ніякої «гри " не виявив! Навіть мілководний воблер - мінноу у якого на рівномірній проводці дуже млява «гра» погойдується з боку в бік. Цей же рухався абсолютно рівно. Можливо, від нього і можна було чогось добитися якщо вести ривками, але до нерівномірної проводки я тоді ще не дозрів. Скінчилося все тим що я зловив ще пару щук вперше обловивши того спінінгіста який вранці порадив мені викинути цей самий воблер. Він був у повному замішанні. Так як і я - ніяк не міг зрозуміти логіки події.

Потім той воблер десь загубився, але рибалка, зрозуміло, не забулася. Висновок в пам'яті відклався: приманка щоб викликати клювання хижої риби, зовсім не обов'язково повинна грати.
__________________
Кожен помирає . Але не кожен насправді живе.
2vanya2 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 18.12.2013, 21:33   #1000
2vanya2
Передовик
 
Аватар для 2vanya2
 
Реєстрація: 06.06.2011
Вік: 27
Дописи: 3.083
смт.Верхнє Синьовидне
Мій ресівер: GLOBO 8300A
Надіслати повідомлення для 2vanya2 на Skype
Типово

Тонкощі гри приманками: частина 2

Порочна тяга до «обрізання»

Десь на самому початку 90- х до нашої країни нарешті докотилася «м'яка революція» - ми дізналися, що в риболовному світі існують приманки з гуми, і за кордоном вони користуються величезною популярністю. Ось і наш брат став освоювати «гуму». Процес пішов, і пішов він лавиноподібно: то на «силікон» з числа наших знайомих не ловив ніхто, то раптом стали ловити майже всі ...

Природно в такій обстановці не можна було не задатися питанням : а в чому, власне, причина шаленого успіху «гумових» приманок? Іншими словами, чому на них так добре ловиться? Відповідь була гранично конкретною: тому, що твістер або віброхвіст ( інших різновидів «гуми» у нас тоді не було) завдяки коливанням свого кінчика випускають у воді хвилі, які уловлюються бічною лінією риби і спонукають її до атаки. Як для «оберталки» пелюстка, так для твістера - його хвостик. Все виглядає дуже логічно, для сумнівів місця не залишається.

Але стан абсолютної ясності тривав не довго. Чим далі ми ловили на «гуму» тим більше накопичувалося навколо неї питань. Наприклад таке: не всі віброхвости зроблені з однаково м'якого пластику і ті що жорсткіші на повільній швидкості не виляють хвостиком - їх викинути чи як? Або інше питання: ось є два твістера один тріпоче з високою частотою, інший - більш мляво вони рівноцінні чи ні?

Зрозуміло що і мене питання - як впливають на клювання частота і розмах коливань «гумової» приманки - дуже цікавило. Я намагався узагальнювати і аналізувати свій досвід по цій частині. І навіть написав з цього приводу велику журнальну статтю. Складалася вона з двох частин: перша - була присвячена підбору «гумових» приманок під ловлю конкретного хижака, друга - їх доопрацюванню, або «обрізанню». Слівце це якось дуже швидко завоювало популярність у своєму новому значенні: мова як тепер неважко здогадатися йшла про «тюнінг» приманок з м'якого пластику для забезпечення бажаної «гри».

Статтю ту у мене забрав знайомий журналіст, пообіцявши на дуже вигідних умовах прилаштувати в новий риболовно - мисливський журнал. Однак минуло кілька місяців і стало відомо що проект нового журналу лопнув, а разом з ним згинула і моя стаття, копії не залишилося ... Однак переживав з цього приводу я недовго. А незабаром і зовсім став розцінювати подію зі знаком плюс, оскільки зрозумів, що майже все, що я докладно розписав у статті має мінімальну практичну значимість. Накопичився досвід і його об'єктивний аналіз дозволили прийти до висновку що наша педантичність при виборі «гуми» зі строго визначеними механічними властивостями і вишукування по частині «обрізання» - все це не варте виїденого яйця, якщо акцентувати увагу на першочергових чинниках, що визначають успіх чи невдачу риболовлі.

На цьому можна було б і поставити крапку в даному питанні, однак приблизно в той же час в одному з журналів виходить стаття про «обрізання» через рік в іншому журналі - стаття іншого автора на ту ж тему. Потім ще і ще...

З цих і подібних публікацій, в рибалки який намагається стежити за рибальською періодикою, складається думка, що «обрізання» - це чи не найбільш значимий момент при ловлі на силікон: не так обріжеш - не впіймаєш. А це вже, м'яко кажучи, не має нічого спільного з реальним станом справ. Бо в першому наближенні геометрія «гумової» приманки і властивості самого пластику не впливають на клювання взагалі ніяк.

Нюанси другого наближення

Я іноді ловлю себе на думці, що в своїх статтях іноді зловживаю штампами зі свого «минулого життя». У фізиці при моделюванні того чи іншого природного явища часто використовуються поняття «перше наближення», «друге наближення»... Не знаю, наскільки така термінологія доречна в даному конкретному випадку, але пояснити, що саме мається на увазі напевно, варто.

Почнемо з найпростішого і знайомого для більшості з нас прикладу.

Припустимо, ми знаходимося на березі великої ріки. Десь там на неабиякому відаленні від берега чекають коли їх хтось пригостить джигом ікласті судаки. У коробочці з приманками у нас розкладені віброхвости типу «шед». Що ми з ними робимо? А саме те про що тільки що говорили з вираженим негативним відтінком тобто обрізаємо, видаляючи у віброхвостів «ікру» як прийнято називати їх нижню частину! Однак робимо так зовсім не тому, що віримо, в вигадані теоретиками казки про те, що судак не бере на широкі приманки, тому що харчується тільки вузькотілими рибками. Просто вузька приманка далі летить, а в даному випадку - це важливо так, що все гранично прагматично. Ось і виходить що в першому наближенні вузький і широкий віброхвіст рівноцінні - судак бере їх приблизно однаково, але от друге наближення все ж схиляє чашу терезів на користь одного з цих варіантів.

Або ось у нашій коробочці лежать не віброхвости, а твістери - з досить широкою хвостовою частиною. Тут аналогічна операція виражається в обрізі по півколу приблизно половини ширини цього лопухоподібного хвоста. У результаті «гра» приманки стане більш вузькою і «струмує» але судакові якщо так і «смачніше» то ненабагато, а головне що полетить такий твістер метрів на десять далі.

Один час серед джиг-спінінгістів чималою популярністю користувалася силіконова рибка Fin -S. Коли у відповідь на запитання: «На що зловив?» - Слідувало: «На« фінеску» ! - Це сприймалося як щось дуже логічне і закономірне. І майже нікому в голову не приходило, що ми використовуємо Fin - S зовсім не так як належить. Адже вона розрахована на оснащення одним офсетним гачком без всякого підвантаження, для ловлі на мілині серед трави. Ми ж садили «фінеску» на двійник чіпляли її до чи маленької чебурашки і відправляли таку приманку подалі... А все тому що геометрія Fin - S була з точки зору джигіта ідеальною: вузьке прогонистое тіло і чисто символічний роздвоєний хвостик. «Обрізання» було абсолютно зайвим. Приманка повністю відповідала нашим завданням і в першому наближенні і в другому. Однак ці приклади - вони ніби для затравки, оскільки цілком очевидні. Перейдемо до менш очевидних.

Ось «жабовник» сильно зарослий травою. Вибір приманок тут вельми широкий, і чималим успіхом користується «гума» на офсетному гачку без підвантаження. Питання - яка? За логікою речей краще всього по траві проходить щось довге і вузьке - типу хробака. Однак якось в американському журналі я прочитав інтерв'ю з Ларрі Ніксоном де мова йшла як раз про поверхневу ловлю на приманки приблизно такого типу. Так от Ніксон навіть термін новий ввів - «м'який базз - бейт». Так американський профі назвав пластикового хробака з великим твістерним хвостом. Коли такого тягати по поверхні, хвіст дає сильне бурхотіння. Це, я сам мав чимало можливостей переконатися і по бассу і по щуці, реально додає клювань, якщо порівнювати з аналогічною приманкою, але без великого активного хвоста. Причому різниця виразно проявляється саме при поверхневій проводці. Якщо ж вести приманку трохи нижче результат виходить практично однаковим.

Наступний приклад. Ловимо окуня на джиг десь на неглибокому місці в товщі води. Найкраще працює нерегулярна хвилеподібна проводка тобто проводка з безсистемним погойдуванням кінчиком спінінга іноді і з короткочасними зупинками підмотки. На кінці жилки у нас звичайна джиг-головка з якоюсь «гумовою» приманкою. Окуні то й справа по ній тюкають, що якщо немає сильного вітру, досить добре передається. Після серії таких «тюків» окунь вішається на гачок ...

У ролі «гумової» приманки зазвичай виступає щось з «класики» - невеликий твістер або віброхвіст. І до певного часу ми впевнені що це і є ідеал, проте далі випливає те, що багато з нас проходили на практиці, роблячи для себе маленьке відкриття. Окуні, зрештою, від'їдають у твістера хвостик, і на джиг - голівці залишається його огризок. Нам лінь відразу лізти в коробочку за новим, і ми вирішуємо якийсь час половити на цей самий огризок - раптом щось вийде? Подальше руйнує всі стереотипи, бо окуні починають вішатися на гачок помітно частіше! А як же тоді з обсмоктуванням теми підбору оптимальних параметрів коливань твістерного хвостика? Адже окунь, як це не раз писали в різних виданнях, повинен віддавати перевагу високій частоті і невеликій амплітуді, а тут ні частоти тобі, ні амплітуди взагалі! Намагаєшся зрозуміти що відбувається, знайти адекватне пояснення - і не знаходиш. Хіба що ось це схоже на правду: окунь часто атакує приманку навздогін, і відсутність позаду гачка довгого хвоста збільшує ймовірність того, що він при клюванні добереться до гачка.

Заключний приклад. Чомусь у нас не користується популярністю оснастка, виконана за типом «каролінської»: з довгастим грузиком попереду, досить довгим повідком за ним і приманкою на кінці. Підспудно ми всі думаємо що на класичний джиг клює завідомо краще. Зауважу тут, що це далеко не завжди так, часом по окуневі співвідношення між класичним джигом і «кароліною» буває 3:1 - не на користь джига ...

Але мова зараз не про це а, про те, що використовується в ролі приманки. Якщо мова йде про «гуму» то можна звичайно посадити самий звичайний віброхвіст на простий, або офсетний гачок, але це буде не зовсім правильно. Американці частіше використовують з «каролінським» оснащенням спеціальну плаваючу «гуму» - зазвичай у вигляді ящірки, але останнє - не дуже принципово. Що дає плаваюча «гума»? А ось що. Коли ми ведемо таку оснастку з періодичними зупинками, на зупинках така приманка спливає. Але як тільки ми відновлюємо підмотку, приманка йде під кутом в напрямку дна. Але ж з теорії та практики джигової ловлі нам добре відомо, що саме рух приманки вниз провокує найбільше клювань. Так воно виходить і в цьому випадку. Це, правда, скоріше варто назвати не «грою» а «анімацією», але суті воно не міняє. Ось вам і ефект від здавалося б, дуже невеликої різниці - плаваюча «гума» замість традиційної тонучої. Зараз можна знайти плаваючі приманки з м'якого пластику (у них всередині кілька ізольованих повітряних порожнин), але далеко не в першому ліпшому магазині. Тому наш брат для досягнення того ж ефекту використовує простий, але дуже дієвий прийом: на жилці перед приманкою закріплюється маленька пінопластова кулька
__________________
Кожен помирає . Але не кожен насправді живе.
2vanya2 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Відповідь

Закладки

Параметри теми
Параметри перегляду

Ваші права у розділі
Ви не можете створювати теми
Ви можете писати дописи
Ви не можете долучати файли
Ви не можете редагувати дописи

BB-код є Увімк.
Усмішки Увімк.
[IMG] код Увімк.
HTML код Вимк.

Швидкий перехід

Схожі теми
Тема Автор Розділ Відповідей Останній допис
все по sti5518 (з фото) sat-prof Ремонт тюнерів,JTAG відладка 4 03.07.2016 16:16
Все про ремонт ресиверів seriff Проф розділ 194 07.07.2014 14:35
Блискавка та все про неї! sat-prof Офтопік (теревеньки) 31 12.06.2014 12:42
Hivision HV-5000CI ER:07 і все. sos200 Тюнери, які не ввійшли в список 2 26.07.2010 18:45


Часовий пояс GMT +3. Поточний час: 15:50.


vBulletin 3.8.4 ; Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2010
Львівський форум