SAT
шарінг
Форум - Супутникового телебачення SAT-PROF  

Назад   Форум - Супутникового телебачення SAT-PROF > Вітальня - SaT-PRoF.CoM.Ua > Офтопік (теревеньки)

Примітки

Створення нової теми Відповідь
 
Параметри теми Параметри перегляду
Старий 07.05.2012, 21:35   #131
argonavt79
Передовик
 
Аватар для argonavt79
 
Реєстрація: 09.02.2011
Вік: 53
Дописи: 646

Типово

Оста́п Мики́тович Вереса́й (* 1803, Калюжинці — † 1890, Сокиринці) — кобзар, виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих та сатиричних пісень.

Остап Вересай (по вуличному — Радчишин) народився 1803 року в селі Калюжинці Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині Срібнянського району Чернігівської області) в сім'ї кріпака. Батько його, Микита Григорович Вересай, був незрячим і заробляв на прожиття грою на скрипці. У чотирирічному віці Остап втратив зір. Змалку захопився музикою та співом під впливом батька та кобзарів, що часто зупинялися в їхній домівці. Хлопчиком переймав мистецтво співу та гри на кобзі у кобзаря Юхима Андріяшівського, з яким познайомився на ярмарку в Ромнах і був у нього поводирем. Після смерті Андріяшівського Остап деякий час навчався в кобзаря Семена Кошового з села Голінка, після нього — у лірника Ничипора Коляди, далі повернувся в Калюжинці й продовжив навчання самотужки. З Калюжинець переїхав до села Сокиринці Прилуцького повіту.

Понад сорок років мандрував містами і селами України. Його помітив художник Лев Жемчужников, який записав від Остапа Вересая кілька пісень, намалював його портрет і познайомив з Пантелеймоном Кулішем, який також записав від нього кілька пісень. Куліш розповів про Вересая Тарасові Шевченку, який 1860 року послав Вересаєві гроші та свого «Кобзаря» з підписом: «Брату Остапу від Т. Г. Шевченка». Л. Жемчужников та П. Куліш умовили Остапа Вересая взяти до себе кількох учнів: Василя Бублика з Никонівки, Ярохтея з Березівки, Антона Негрія з Калюжинець та Янголя з Березівки, які продовжили традиції свого вчителя. У Сокиринцях Вересай одружився з удовою Пріською Сенчук, гарною співачкою і танцюристкою. Завдяки Кулішеві, Жемчужникову, гостям, що приїжджали в Сокиринці в маєток Г. Галагана, Вересаєм, його майстерною грою на бандурі, жанровим розмаїттям кобзаревого репертуару зацікавилися М. Лисенко, О. Русов, О. Міллер, П. Мартинович, О. Сластьон, П. Чубинський, які пропагували його творчість. 1871 року Остап Вересай вперше відвідав Київ, де співав на відкритті Колегії Галагана. 28 вересня 1873 року, на пропозицію Григорія Галагана, було скликано засідання Південно-західного відділу Російського географічного товариства, дійсний член якого Микола Лисенко виголосив реферат «Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень, виконуваних кобзарем Вересаєм». На засіданні Остап Вересай виконав кілька дум, які вразили слухачів. У 1874 році Остап Вересай виступає у Києві на III Археологічному з'їзді, а після нього — на концерті, влаштованому М.Старицьким, в якому взяв участь хор під керівництвом М. Лисенка. У звіті про з'їзд начальник Київського жандармського губернського управління пише рапорт вищому начальству про те, що «Остап Вересай своїми поетичними піснями і типовим виглядом сприяв збудженню симпатій до гетьманщини…». 1875 року у супроводі М. Лисенка та П. Чубинського Вересай побував у Петербурзі, де виступив на засіданні Російського географічного товариства, в Музеї етнографії і старожитностей, у Петербурзькому залі Благородного зібрання, на засіданні Слов'янського благодій-ного комітету та в інших аудиторіях. 22 лютого він виступив на сніданку, влаштованому українцями в пам'ять про Т. Г. Шевченка. 6 вересня кобзар співав у Зимовому палаці під час лекції з народної словесності професора О. Міллера князям Сергієві та Павлові, які подарували кобзареві срібну табакерку з підписом. 16 вересня на околиці Петербурга, в Соляному містечку, де відбувалися промислові й кустарні виставки, відбувся концерт, в якому, крім О. Вересая, брали участь хор під керівництвом М. Лисенка, сам М. Лисенко як піаніст, відома російська співачка М. Каменська. Спів О. Вересая в Петербурзі слухали П. Чайковський, М. Римський-Корсаков. III відділення, занепокоєне успіхом у глядачів дум та історичних пісень, виконуваних О. Вересаєм, припиняє гастролі. По дорозі з Петербурга, у Прилуках, Вересая заарештували на базарі за пісню «Про правду й неправду» і посадили до в'язниці. У поліції під час допиту Вересая врятувала табакерка, подарована йому в царському палаці в Петербурзі князями, і його звільнили. До кінця життя Вересай живе у Сокиринцях. Павло Чубинський на власні кошти збудував йому нову хату. Останні роки життя Остап Вересай продовжував виконувати пісні, хоч уже майже не виїжджав у великі міста, а мандрував селами Чернігівщини. Інколи старого кобзаря запрошують у Київ. 1884 року він виступав у Київській рисувальній школі М.Мурашка, де з нього учні малювали портрети.

Помер Остап Вересай наприкінці квітня 1890 року. Похований у Сокиринцях.
__________________
Дякуйте Богу за прожитий день. За спожитий хліб, за здоров`я, і ласки які Він нам посилає.
argonavt79 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 10.05.2012, 18:52   #132
argonavt79
Передовик
 
Аватар для argonavt79
 
Реєстрація: 09.02.2011
Вік: 53
Дописи: 646

Типово

Патріотична пісня. "Сніги,сніги."
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Памятайте як це було
__________________
Дякуйте Богу за прожитий день. За спожитий хліб, за здоров`я, і ласки які Він нам посилає.
argonavt79 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 16.05.2012, 19:35   #133
argonavt79
Передовик
 
Аватар для argonavt79
 
Реєстрація: 09.02.2011
Вік: 53
Дописи: 646

Типово

Книга"Злочин Москви у Вінниці" (1951)
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Назва : Злочин Москви у Вінниці
Автор : Колектив
Видавництво : Нью-Йорк, Видавництво Головної управи СУМ
Рік видання : 1951
Сторінок : 55
Формат : PDF
Розмір файлу : 2,1 MB
завантажити книгу можна тут: Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
__________________
Дякуйте Богу за прожитий день. За спожитий хліб, за здоров`я, і ласки які Він нам посилає.

Востаннє редагував argonavt79: 16.05.2012 о 19:38.
argonavt79 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 18.05.2012, 21:24   #134
argonavt79
Передовик
 
Аватар для argonavt79
 
Реєстрація: 09.02.2011
Вік: 53
Дописи: 646

Типово

Книга «Сіроманці». Відділ окремого призначення
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Назва : "Сіроманці". Відділ окремого призначення
Автор : Допіру Б.
Видавництво : Львів, НВФ "Українські технології"
Рік видання : 2003
ISBN : 966-666-073-3
Сторінок : 272
__________________
Дякуйте Богу за прожитий день. За спожитий хліб, за здоров`я, і ласки які Він нам посилає.
argonavt79 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 25.05.2012, 22:04   #135
argonavt79
Передовик
 
Аватар для argonavt79
 
Реєстрація: 09.02.2011
Вік: 53
Дописи: 646

Типово

Книга. "Розвіяні міфи: Історичні нариси і статті".
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Автор : Вєдєнєєв Д., Шевченко С.
Видавництво : К.: Фенікс
Рік видання : 2010
ISBN : 978-966-651-458-8
Сторінок : 576
Формат : DJVU
Розмір файлу : 37,7 MB
завантажити можна тут: Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
__________________
Дякуйте Богу за прожитий день. За спожитий хліб, за здоров`я, і ласки які Він нам посилає.
argonavt79 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 15.06.2012, 20:44   #136
Петрович
Активіст
 
Аватар для Петрович
 
Реєстрація: 04.06.2010
Вік: 64
Дописи: 310
Волинь м.Берестечко
Мій ресівер: ORTON 4100c,U2C HD ...
Типово

ТРИЗНА: з нагоди вшанування 361-ї річниці Берестецької битви.

П Р О Г Р А М А

14 червня (четвер) 2012 р.

9.00 Похід козацького табору на конях та возах з Рівного (від пам’ятника Богдану Хмельницькому) до Національного історико - меморіального заповідника “Поле Берестецької битви”. Маршрут: Рівне – Дубно – Млинів – Пляшева.
18.00 Зупинка на нічліг в козацькому таборі, в місті Дубно. Зустріч та об’єднання для подальшого спільного походу з вінницьким козацьким загоном ім.. Богуна. Частування місцевого населення козацьким кулішем, вечорниці.

15 червня (п’ятниця)

08.00-11.00 Згортання табору, вихід до містечка Млинів.
08.00 Панахида в соборі Свято-Георгіївського чоловічого монастиря, с. Пляшева. Таборування козаків, з усіх куточків України, на території Національного історико-меморіального заповідника “Поле Берестецької битви”.
18.00 Зупинка на нічліг в козацькому таборі, в місті Млинів. Частування місцевого населення козацьким кулішем, вечорниці.

16 червня (субота)
07.00 Згортання табору, вихід до НІМЗ “Поле Берестецької битви”.
12.00 Прибуття до с. Пляшева. Зустріч об’єднаного козацького загону залпом із гармат. Встановлення козацького табору.
13.00 Велике козацьке коло.
14.00 Покладання вінків до пам’ятника загиблим козакам та селянам.
14.00-18.00. Вправи козацькі: стрільба з лука, майстерність володіння шаблею та списом, кидання сокири. Екскурсії по Січі Козацького стрілецького братства та Рівненської Січі Війська Запорозького ім. Н. Хасевича
10.00 – 17.00. Робота козацької кухні на території козацьких куренів.
16.00 – 22.00 Виступи самодіяльних колективів, артистів, кобзарів.
22.00 Салют-феєрверк.
22.15 Запуск небесних ліхтарів (приймають участь усі бажаючі). Українські вечорниці біля ватри.

17 червня (неділя)
09.00-12.00 Панахида.
12.30-13.00 Поминальна хода до пам’ятника загиблим козакам.
13.00-14.00 Виступи, звернення представників козацьких, громадських організацій та релігійних конфесій на встановленому помості.
13.00-15.00 Змагання “Козацька звитяга”. Рівненські організації козацьких бойових мистецтв.
16.00 – 20.00 Від’їзд гостей, приготування до згортання табору.
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Петрович зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 01.09.2012, 21:26   #137
D-Misha
Передовик
 
Аватар для D-Misha
 
Реєстрація: 14.01.2010
Дописи: 3.851
Ukraine
Мій ресівер: х-810,Sat-Integral S-1228 HD
Типово

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

31 серпня 1919 року. Як галичани з денікінцями Київ звільняли....

Повчальна історія про те, як галичани визволили Київ, а потім через геройську витівку "чорних запорожців" утратили місто. Полковник, побачивши на міській думі поруч з жовто-синім стягом російський триколор, вигукнув "Перед московським прапором не будемо парадувати!"

Яскравою сторiнкою в iсторiї боротьби за державнiсть у 1919 р. був лiтнiй наступ українськиx армiй, який закiнчився визволенням увечерi 30 серпня столицi України Києва.

Проте вже в нiч з 31 серпня на 1 вересня галицькi частини i частини Запорiзького корпусу Армії УНР змушенi були залишити щойно визволене мiсто.

Що ж тодi сталося? Щоб з'ясувати це, треба передусiм оглянути попереднi подiї.

Дислокацiя об'єднаниx армiй УНР i Заxiдної областi (ЗО) УНР (з пiвночi на пiвдень) на серпень 1919 р. була така:

- на пiвночi України дiяла армiйська група Сiчовиx стрiльцiв полковника Євгена Коновальця, забезпечуючи лiвий фланг українськиx армiйськиx груп, що наступали на Київ;

- на пiвдень вiд неї йшов 2-й Галицький корпус полковника Арнольда Вольфа, прикриваючи пiвнiчний лiвий фланг Київської групи вiйськ;

- загальне командування цiєю групою, до складу якої вxодив i 1-й Галицький корпус полковника Осипа Микитки, що дiяв на стику з 2-м Галицьким корпусом Арнольда Вольфа, було доручено генераловi Антону Кравсу, командировi 3-го Галицького корпусу;

Читати далі:Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Востаннє редагував D-Misha: 01.09.2012 о 21:51.
D-Misha зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 09.11.2012, 09:20   #138
D-Misha
Передовик
 
Аватар для D-Misha
 
Реєстрація: 14.01.2010
Дописи: 3.851
Ukraine
Мій ресівер: х-810,Sat-Integral S-1228 HD
Типово

Бунтар, батько української демократiї.....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Минуло 105 рокiв вiд народження знаменитого генерала Петра Григоренка.

Спитайте студентiв унiверситету -- що знають вони про цю людину? Упевнена, що бiльшiсть навiть iменi такого не чула. А про школярiв я вже мовчу. Ось це i мучить, адже такi люди - гордiсть нацiї, на їхньому прикладi треба виховувати молоде поколiння
українцiв.

Вiн свого часу зробив блискучу вiйськову i партiйну кар'єру. Син небагатого селянина iз Запорiзької областi, пiдлiтком пiшов з дому, вивчився на офiцера, пройшов командиром дивiзiї Другу свiтову вiйну, отримав орден Ленiна. А по її закiнченнi став генерал-майором i створив власну кафедру у найпрестижнiшому вiйськовому закладi -- Московськiй вищiй академiї iм. Фрунзе. На пiдручниках Григоренка вивчились тисячi радянських офiцерiв, а його, як свiдомого комунiста, постiйно делегували на високi партiйнi з'їзди.

А потiм в один момент усе змiнилось. У 1961 роцi генерал Григоренко виступив проти влади - вiн посмiв критикувати самого генсека Хрущова за повторення сталiнських методiв правлiння. Його вигнали з Москви, та вiн не припиняв боротьбу з режимом: виступав на захист кримськотатарських повстанцiв, вимагав звiльнення академiка Сахарова. I влада жорстоко вiдомстила непокiрному офiцеровi i чеснiй людинi.

Петро Григорович був одним з перших, до кого в СРСР застосували метод каральної психiатрiї. Дисидентам, засудженим на табори, мабуть, ще пощастило, якщо порiвняти пережите ними з пеклом, через яке пройшов Григоренко.

Адже його, здорового чоловiка, сiм рокiв "лiкували" сильнодiйними препаратами, якi прописують шизофренiкам! Та попри старання медикiв-садистiв, генерал зберiг здоровий глузд, гострий розум i не зламався у боротьбi з тиранiєю.

Ким була ця людина для українського народу - у розмовi з дисидентами Василем Овсiєнком, iсториком, громадським дiячем, та Семеном Глузманом, лiкарем-психiатром i правозахисником, який єдиний в СРСР насмiлився висловитися проти псевдодiагнозу генерала.

"Та вiн божевiльний!"

В. Овсiєнко: - Генерал Григоренко -- перший представник верхiвки влади, який насмiлився пiти проти неї. Здавалося б, досконала бiографiя взiрцевого комунiста. Вiн був учасником боїв на рiчцi Халхин-Гол 1939 року, а Другу свiтову вiйну пройшов з двома пораненнями i закiнчив її на посадi начальника штабу дивiзiї. Серед нагород -- орден Ленiна, два ордени Червоного Прапора, Червоної Зiрки i сила-силенна медалей. Потiм вiн пише майже сотню пiдручникiв для вiйськових кафедр i викладає у Вiйськовiй академiї iм. М.В. Фрунзе.

I раптом 1969 року на партконференцiї Ленiнського району Москви генерал Григоренко рiзко критикує курс партiї! Вiн вiдкрито каже, що назрiває новий культ особи Хрущова i що країнi потрiбнi кардинальнi змiни.

- Можливо, Григоренко сподiвався, що до нього прислухаються, адже був шанованою i авторитетною особою?

В. Овсiєнко: - Нi, вiн не плекав iлюзiй, чудово знав, якою буде реакцiя режиму. Просто, як людина чесна, не мiг мовчати. Григоренка пiсля того вислали з Москви на Далекий Схiд - командувати оперативним вiддiлом штабу армiї. Але тут вiн продовжує розпочату справу, створює органiзацiю "Союз боротьби" i розповсюджує листiвки антикомунiстичного змiсту.

С. Глузман: - Влада розумiє, що то не просто бунтар, а небезпечний борець iз системою. Його позбавляють генеральського звання, пенсiї, усiх нагород. Але визнають... неосудним! Ще б пак, людина, яка стiльки зробила для радянської держави не може враз стати її ворогом. Отже, це шизофренiя! I у серпнi 1964 року Григоренка помiщають до Ленiнградської спецiальної психiатричної лiкарнi. Зважте, що надворi не сталiнiзм, а нiбито "вiдлига"...

- Взагалi, дивно, як така волелюбна людина пережила сталiнськi часи, не потрапивши до катiвень НКВД пiд час розправи над Тухачевським та iншими червоними командирами...

В. Овсiєнко: - Григоренка врятувало те, що вiн спочатку учився в академiї, а потiм воював аж на Далекому Сходi, за тисячi кiлометрiв вiд Москви. Проте був момент, коли на нього намагалась донести рiдна дружина, вiддана комунiстка. Жiнцi не сподобалося листування Григоренка з братом Iваном, вона злякалась, що тi листи знайдуть i покарають всю сiм'ю. Петро Григорович якимось дивом зупинив дружину, i це його врятувало.

- Важко уявити, як лiкарi, котрi давали клятву Гiппократа, могли знищувати здорову людину сильнодiйними препаратами...

С. Глузман: - Вони не мали вибору. Дiагноз, написаний у високих кабiнетах ЦК КПРС, нiхто не насмiлився спростовувати. Для лiкаря це означало в кращому разi звiльнення з роботи, у гiршому - суд.

- Але ви не злякались! Як сталось, що вчорашнiй випускник медунiверситету, киянин, раптом проводить психiатричну експертизу опального генерала, найнебезпечнiшого ворога i особливого в'язня, якого ретельно охороняють?

С. Глузман: - Це була вже друга диспансеризацiя Григоренка у психiатричнiй лiкарнi, у 1972 роцi. Вiд друзiв я почув, що є людина, яку нiзащо мучать. I обов'язок i лiкаря, i людини пiдказав, що треба щось робити. Друзi зв'язались з адвокатом Петра Григоровича, вона зумiла переписати його картку. Я вивчав, побував проконсультуватись зi старшими колегами, але на мене дивились як на прокаженого. Врештi я сам склав експертизу, а двох iнших експертiв - так треба було для протоколу - просто вигадав.

- Цей вчинок вартував вам сiм рокiв таборiв i п'ять - заслання. Нiколи про нього не шкодували?

С. Глузман: - Нi. Я жив, як пiдказувала совiсть. Лише гiрко було вiд того, що не змiг допомогти Петровi Григоровичу.

Таран проти тиранiї

- З iменем Григоренка пов'язують створення Української Гельсiнської групи. Який її внесок в iсторiю демократiї на наших землях?

В. Овсiєнко: - Спочатку така органiзацiя з iнiцiативи Григоренка з'явилась у Москвi, у травнi 1976 року. Вона об'єднала рiзних свободолюбнивх людей, не згiдних з режимом. Але Петра Григорович завжди залишався українцем i переживав за свiй народ, вiн мав тут багато друзiв. Власне у розмовi з Миколою Руденком вiн висловився за створення такої ж органiзацiї в Українi. I вона з'являється в нас уже в листопадi. Григоренко пiдкреслював, що українська спiлка, на вiдмiну вiд московської, не тiльки боронить права людини, але й обстоює iнтереси нацiї.

Взагалi, опальний генерал з великою повагою ставився до кожного народу. Не сдiд забувати, що перший його арешт був спровокований виступом у 1967 роцi, коли вiн захищав активiстiв кримськотатарського руху. Григоренко вважав, що в СРСР порушують права "малих" народiв, i не мiг з цим миритися.

- Як дiяла Гельсiнська група?

В. Овсiєнко: - Цi групи стали легальними, адже, за статутом, створювались для сприяння радянськiй владi у виконаннi нею гуманiтарної частини Пiдсумкового акта Гельсiнської наради. З погляду держави, цiлком законна i благородна мiсiя. Активiсти мали б збирати докази порушення постанов про права люджини i скарги потерпiлих, доводити факти порушення до вiдома громадськостi, до урядiв держав, якi пiдписали Пiдсумковий акт.

I вони це робили чесно й активно! А крiм того, влаштовували акцiї протесту, виходили на мiтинги, писали звернення до європейських органiзацiй. Тобто вiдкрито висловлювали невдоволення "найгуманнiшою" i "найдемократичнiшою" владою робiтникiв i селян! Не дивно, що чи не всi члени УГГ згодом пройдуть в'язницi, табори, заслання. Але свою справу вони зробили, ставши потужним тараном, який розхитав основи тиранiчної держави. Василь Стус, Левко Лук'яненко, В'ячеслав Чорновiл, Стефанiя Шабатура i десятки iнших патрiотiв-дисидентiв -- це тi люди, який об'єднав довкола високої iдеї Петро Григоренко.

Геть з СРСР!

- Мене вразили рядки автобiографiчної книги генерала: "З пiдпiлля вийшли щури, що захопили владу над людьми. Щури домоглися вигнання мене з Батькiвщини. Але майбутнього у щурiв немає. Ми повернемося на Батькiвщину i побачимо наш звiльнений вiд щурячої пошестi народ!"

В.Овсiєнко: - Цю книжку "У пiдпiллi можна зустрiти лише щурiв" вiн писав у США у 80-х роках. Але на жаль, на батькiвщину, звiдки вигнала його радянська влада, повернутися не довелося. Серце Петра Григоренка перестало битися 25 рокiв тому в Нью-Йорку. А на похорон борця за свободу з'їхались люди з усього свiту.

- Як бунтiвний генерал зумiв виїхати до США?

С. Овсiєнко: - Пiсля психiатричних клiнiк його здоров'я було пiдiрване. I партiйнi чиновники вдали, що хочуть допомогти героєвi вiйни - його скеровують у 1977 роцi на операцiю до США. I вже за кiлька днiв видають указ про позбавлення Григоренка радянського громадянства. Дiзнавшись про це, Петро Григорович сказав: "Шкода. Тепер я не можу померти вдома".

Але вiн прожив ще десять рокiв. Хворий i слабий, Петро Григоренко не здавався. Зустрiчався з чiльними представниками уряду США, з президентом Рейганом, керiвниками Європейських країн. Вiн поставив український нацiональний iнтерес на мiжнародну основу, у контекст протиборства демократичного Заходу з тоталiтарним Сходом. Пiсля свiдчень Григоренка та iнших правозахисникiв СРСР був змушений вийти з Мiжнародної асоцiацiї психiатрiв. Але лише з розпадом СРСР каральна психiатрiя була подолана.

У рiзних країнах Григоренко домагався, аби Гельсiнськi групи чинили тиск на свої уряди, а тi -- на тоталiтарну систему СРСР. Щоб вимагали дотримання демократичних прав у країнi. До речi, вiдомий вислiв Ронадльда Рейгана про "iмперiю зла" виник пiд впливом листiв Григоренка.

С. Глузман: - Знаєте, що найперше зробив Петро Григорович у США? Вiн письмово звернувся до Американської психiатричної асоцiацiї, аби його обстежили. Вiдповiдь була такою -- експертизу проведуть, але її результати оприлюднять. Навiть у тому випадку, якщо хвороба пiдтвердиться. I Григоренко без вагань на це погоджується. Бо знає, що цiлком здоровий. I ось пiсля ретельного обстеження американськi професори дають висновок: Григоренко цiлком психiчно здоровий i адекватний.

Вся тривала робота медикiв з генералом ретельно фiксувалась на плiвку. Я переглянув її у 1989 роцi, в офiсi американської асоцiацiї. I знаєте, що мене обурює? Минуло стiльки рокiв, а Україна так i не звернулась до США, щоб отримати копiї запису! Невже в демократичнiй країнi, якою ми себе називаємо, це нiкому не потрiбно? Чому цi матерiали не цiкавлять нi мiнiстерство охорони здоров'я, нi iсторикiв, нi полiтологiв?

Життя Григоренка - яскравий приклад людяностi та стiйкостi за будь-яких умов. Його, мабуть, без перебiльшення можна назвати
християнським мучеником.

- Чи повернули Петровi Григоренковi звання i нагороди?

- Так, посмертно. Указом президента РФ Бориса Єльцина його визнали полiтв'язнем, скасували неправдивий дiагноз, а також поновили генеральське звання, усi регалiї та нагороди.

Iрина ЛЬВОВА.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
D-Misha зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 21.12.2012, 11:34   #139
BMW
Передовик
 
Аватар для BMW
 
Реєстрація: 14.08.2011
Вік: 24
Дописи: 666
Ukraine
Мій ресівер: openbox AF 1700 x-730 PVR
Типово День в Історії

21 грудня народився

Йосиф Сталін, радянський державний діяч †
__________________
СЛАВА УКРАЇНІ!! ГЕРОЯМ СЛАВА!
BMW зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 22.12.2012, 21:39   #140
BMW
Передовик
 
Аватар для BMW
 
Реєстрація: 14.08.2011
Вік: 24
Дописи: 666
Ukraine
Мій ресівер: openbox AF 1700 x-730 PVR
Типово

1833
179 років тому

Марко Вовчок, українська письмениця †
__________________
СЛАВА УКРАЇНІ!! ГЕРОЯМ СЛАВА!
BMW зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Відповідь

Закладки

Параметри теми
Параметри перегляду

Ваші права у розділі
Ви не можете створювати теми
Ви можете писати дописи
Ви не можете долучати файли
Ви не можете редагувати дописи

BB-код є Увімк.
Усмішки Увімк.
[IMG] код Увімк.
HTML код Вимк.

Швидкий перехід

Схожі теми
Тема Автор Розділ Відповідей Останній допис
Цей день в історії slavon Ваші захоплення 179 21.11.2022 18:53
"Правдиві" байки рибалок і мисливців sat-prof Ваші захоплення 14 30.05.2018 15:55
Про перехід України на цифрове ТБ (обговорення та запитання) Roma&XP Новини,українські телевізійні канали,DVB-T2 - цифрове ефірне телебачення 109 16.02.2017 21:58
Майбутнє сат-тв на теренах УКРАЇНИ sat-prof Загальний розділ! 8 07.08.2011 01:31


Часовий пояс GMT +3. Поточний час: 13:35.


vBulletin 3.8.4 ; Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2010
Львівський форум