SAT
шарінг меокс
Форум - Супутникового телебачення SAT-PROF  

Назад   Форум - Супутникового телебачення SAT-PROF > Інше > Спорт на SAT-TV

Створення нової теми Відповідь
 
Параметри теми Параметри перегляду
Старий 24.02.2021, 12:28   #561
yyyyyhhh
Moderator
 
Аватар для yyyyyhhh
 
Реєстрація: 16.04.2010
Дописи: 4.480
Дякую (Поставлено): 0
Дякую (Получено): 41
Флуда (Поставлено): 0
Флуда (Получено): 0

Типово

Відроджений після шестирічної відсутності київський «Сокіл» став головним відкриттям регулярного чемпіонату Української хокейної ліги. До завершення «регулярки» залишилося вісім матчів, команда впевнено тримається у трійці найсильніших, а в очних поєдинках неодноразово обігрувала і нинішніх лідерів, хокеїстів «Донбасу», і чинних чемпіонів з «Кременчука».

Найближчий четвер для «Сокола» має стати знаменним днем. Адже вперше з початку чемпіонату домашній поєдинок киян відбуватиметься з глядачами. О 18:00 підопічні Олега Шафаренка на льоду рідного спорткомплексу АТЕК прийматимуть «Краматорськ» і ця зустріч має викликати неабиякий ажіотаж. Столичний уболівальник скучив за «Соколом». Єдине, що викликає нерозуміння серед прихильників команди – велика кількість російських легіонерів. Після закриття січневого трансферного вікна їх стало відразу 13, а це – половина заявки команди.

Власне, тема кадрової політики легендарного клубу була ключовою під час нашої розмови з одним із основних спонсорів команди, віце-президентом «Сокола» В'ячеславом Лецканом.

- Коли ми розпочинали сезон і Костянтин Сімчук запросив мене взяти участь у фінансуванні й управлінні клубу, я відразу сказав, що немає сенсу грати лише молоддю і постійно програвати, - бере слово В'ячеслав Львович. – Бо від цього не буде користі зокрема й для молодих хлопців. Тим не менш, спершу ми переглянули чимало українських хокеїстів. Взяли в команду здебільшого тих, хто в попередніх клубах здебільшого сидів на лаві і вважався безперспективним. Скажімо, Денис Гончаренко херсонському «Дніпрові» був не потрібен взагалі. Те саме стосується Ярослава Панченка, основного на сьогодні воротаря «Сокола» Дмитра Кубрицького, якому лише 18 років.


Дмитро Кубрицький – один із найкращих голкіперів УХЛ

Разом з тим, відразу говорив, що ми повинні грати на результат. Бо якщо відроджена команда буде всім програвати, нас ніхто не зрозуміє. Тому спершу взяли шістьох легіонерів. І відразу наштовхнулися на дивну реакцію окремих наших прихильників. Бо ці хлопці до відносин між країнами, м’яко кажучи, не причетні. Ці хокеїсти далекі від політики. Ми привозили молодих хлопців, деяких із них у перспективі можемо натуралізувати, щоб вони виступали за збірну України. Попервах на лід виходило п’ятеро росіян, а оборонець Семен Букарєв, який готувався з нами і на зборах травмував зап’ястя, лікувався. У нього був важкий перелом, після якого він відновлюється лише зараз. Рішення, щоб заявити Семена, а не кинути напризволяще, приймав особисто я. Бо виганяти людину, яка потрапила у важку ситуацію, неправильно з моральної точки зору.

Коли ж розпочався чемпіонат, через травми почали випадати деякі досвідчені хокеїсти. На початку сезону два тижні пропустив Андрій Міхнов. Дмитро Німенко взагалі був відсутній півтора місяці і повернувся на майданчик лише нещодавно. Крім того, в ході сезону ми побачили, що цілком можемо поборотися за вихід у фінал. Це серйозне завдання, для якого потрібні відповідні гравці. Тому ми підсилилися ще більше. Не лише росіянами. Артур Чолач – найперспективніший із молодих українських хокеїстів, з прицілом під НХЛ. Думаю, найближчим часом він проб’ється в число перших трьох пар оборонців нашої команди. У нього великий потенціал. Артур грав у перших двох парах молодіжної команди московського ЦСКА. Так просто легіонерам там би не довіряли.

Віталій Андрейків - вихованець львівського хокею, сильний оборонець, який виступав у Казахстані. Владислав Лисенко – теж наш, вихованець школи «Сокола», який виїхав у Росію ще школярем і отримав там із досягненням повноліття паспорт. Можемо вважати, що громадянство РФ у Влада – лише спортивне. Не виключаю, що з наступного сезону він виступатиме під українським прапором.


Владислав Лисенко

- Питання виникали найперше стосовно етнічних росіян, які вдома грали мало.
- Ви, мабуть, маєте на увазі Єгора Курбатова і Савелія Малетіна? Вони теж молоді – 23 і 21 рік. Якщо вони залишаться в клубі, то не виключено, надалі ми теж будемо говорити про прийняття ними українського громадянства. Так, вдома ці хлопці могли грати небагато. Але показово також, що жоден із наших легіонерів не відбуває на майданчику номера, як то буває в деяких інших командах. У наших хокеїстів горять очі, вони б’ються за емблему «Сокола», розуміють, що то за клуб. Це стосується і українців, і всіх 13-х легіонерів.

- З урахуванням білоруса Павла Голубича – 14-ти.
- Я Лисенка вважаю українцем. На жаль, справді якісних українських хокеїстів вкрай мало. Повірте, ми переглянули і взяли майже всіх, кого могли. А решта? Якби ми залишилися молодіжною командою і додали клубних вихованців 2004 року народження, ті, для кого «Сокіл» не порожній звук, не були б раді такому відродженню. Бо який сенс виходити і програвати всім підряд? На щастя, вболівальники нас здебільшого розуміють і підтримують. Про це свідчить зокрема кількість переглядів наших матчів і на телеканалі Xsport, і в Youtube. Власник Xsport Борис Колесніков вже обмовився, що поєдинки однієї команди дивляться близько 100 тисяч глядачів. Борис Вікторович не вказав назви команди, але всі ми знаємо, що це «Сокіл». А матчі з «Донбасом» уже стали українською класикою. Хлопців навіть не треба налаштовувати перед поєдинками з донеччанами. І такий ажіотаж пов’язаний якраз із тим, що ми здатні боротися із «Донбасом» на рівних. Зокрема в попередньому нашому матчі, коли «Сокіл» грав краще, але пропустив вирішальну шайбу на заключних секундах.


Центрфорвард «Сокола» Андрій Смирнов

- Проте ви все ж лукавите, коли кажете, що не розумієте окремих уболівальників. Справа ж не в кількості легіонерів, а в їхньому походженні. Будь ці іноземці фінами, чехами, шведами чи словаками, питань практично не було б.
- Можливо, ми й могли б знайти словаків чи чехів. Але, по-перше, вплинув фактор пандемії. По-друге, треба дивитися правді у вічі – у нас різна ментальність. Ми навіть розглядали варіанти з заокеанськими легіонерами, але наразі їхній прихід вельми проблематичний. Бо справді перспективні хлопці, які не потрапляють в АХЛ, до нас їхати бояться. Вони не знають, що в нас за чемпіонат. До того ж, повірте, ми не платимо легіонерам якихось шалених грошей.

- Таємниці, що за бюджетом «Сокіл» поступається «Донбасу» чи «Кременчуку», немає.
- Це правда, і поступається суттєво. Мені відомо, яка зарплатна відомість клубу «Донбас». Можу сказати, що у порівнянні з нашою вона більша практично вп’ятеро. Точних цифр бюджету «Кременчука» не знаю, але, думаю, вона вдвічі-втричі вища за соколівську.

- У нашому спорті прийнято уникати прямих відповідей на запитання про бюджети клубів. Тому спробую запитати по-іншому: чи правда, що місячна зарплата хокеїстів «Сокола» коливається у межах 20-30 тисяч гривень?
- Є хокеїсти, які отримують 20-30 тисяч, є по 15. А є молодь, яка отримує менше.

- Такими грішми можна привабити легіонерів?
- У російській Вищій хокейній лізі (ВХЛ) чи Молодіжній лізі (МХЛ) молодь отримує не більше 200-300 доларів. Тому росіянам цікаво їхати в Україну, де, навіть отримуючи не дуже високі з точки зору серйозного хокеїста гроші, вони заробляють більше, ніж удома. Крім того, вони мають більше ігрової практики, їм довіряють тренери. Візьміть нашого найкращого бомбардира Антона Рубана. Торік він грав у четвертій ланці команди ВХЛ, йому ніхто не довіряв.

- А після цього сезону вам буде важко втримати його у «Соколі».
- Це природній процес. Зрозуміло, Антон захоче більше грошей. Але він показує гру, яка достойна вищих заробітків. У міжсезоння будемо вести з Рубаном переговори. Якщо він захоче залишитися, будемо домовлятися про умови.


Антон Рубан

- Рубан теж може прийняти українське громадянство?
- Чому ж ні? І не лише він. Скажімо, Андрєй Смирнов – дуже сильний центральний нападник, яких сьогодні немає в Україні. Те саме стосується 21-річного Єгора Кузьменка. Зрозуміло, що ці хлопці бачать себе в КХЛ. Але водночас вони розуміють реалії, що вони не змогли безболісно перейти з дитячого хокею в дорослий. А в «Соколі» тренер з ними возиться, вчить їх, підказує. І ці хлопці додають. Не лише вони, а й українські хокеїсти. Взяти Івана Сисака. Він, мабуть, за життя не зіграв стільки матчів впродовж одного сезону. У перших ланках нападу регулярно з’являється 18-річний Михайло Сімчук. А подивіться, як б’ється Гончаренко. Він не боїться лягати під шайбу. А Херсон Дениса вигнав, він там був не потрібен. Скільки молодих українських хокеїстів у «Соколі» піднялося? Нехай ще бодай один клуб нашої УХЛ похизується чимось схожим.

- Нас критикують, що ми привезли 20-річного російського воротаря Георгія Дубровського, - додає колишній голкіпер збірної України Костянтин Сімчук, котрий нині у «Соколі» одночасно виконує функції асистента тренера і директора клубу. – Людина після МХЛ. Думаю, Кубрицькому буде корисно конкурувати з таким досвідченим гравцем. Без конкуренції ніхто сильнішим не стає. Хіба від існування «Сокола» немає користі для українського хокею? Проте комусь хочеться це заперечити. Сьогодні в мене на столі лежить два листи від СБУ. Нас очікує аудит, мовляв, за які гроші возимо росіян на автобусі. Ми змушені були найняти людину, яка щодня відповідає на такі звернення. На щастя, люди у відповідних органах теж уже помітили, що нічого поганого в нашій діяльності немає. Бо відродження професійного клубу важливе найперше з точки зору популяризації хокею. Це вже дало свої плоди: цьогоріч у Києві був найбільший набір дітей за всю незалежну історію українського хокею. Та навіть якщо говорити про основу «Сокола», то до закриття січневого трансферного вікна в нас стабільно виходило на лід мінімум дві українських п’ятірки. І то були не четверті ланки, а перша, друга чи третя. Хлопці отримували практику серед сильних легіонерів.


Владислав Сушков (в центрі) незадовго до «орендного» переходу встиг закинути першу шайбу за «Сокіл»

- В'ячеславе Львовичу, ви вже визнали, що апетит прийшов під час трапези і від того змінилися ваші кадрові пріоритети. В цьому питанні у вас немає розбіжностей з тренерським штабом, який на старті сезону декларував бажання створювати команду з клубних вихованців з прицілом на майбутнє?
- Одне другому не заважає. Бо насправді навіть тим хлопцям, яких нещодавно віддали в оренду «Білому Барсу» (мова про Богдана Середницького, Сергія Пойманова і Владислава Сушкова – авт.), зарплату продовжую платити я. І проживання їм теж продовжує оплачувати наш клуб. У майбутньому ми сподіваємося на цих хокеїстів, а в Білу Церкву їх зараз віддали, щоб вони мали більше ігрової практики. Бо розуміємо, що в плей-оф, у протистоянні з суперниками рівня «Кременчука» чи «Донбасу» вони ще не витримують. Якщо Гончаренко бореться, то Сушков може двічі зіграти добре, а на третій раз його передавлять опоненти, які фактурніші. Владиславу треба набратися досвіду, він дуже перспективний оборонець. Найліпше прогресувати через ігри, тому ми й віддали його в оренду.

А візьміть Данила Коржилецького, якого ми повернули в Україну зі Словенії. Хлопець 2003 року народження, а тренер йому вже довіряє. При цьому додам, що всі кадрові рішення приймає тренерський штаб. Я в кадрову політику не вмішуюся. Олег Шафаренко, як головний тренер, сам розмовляє з агентами, сам переглядає потенційних новачків. Звісно, без помилок не обійшлося, але загалом, на мій погляд, ми комплектуємося якісно. Якщо тренер каже, що гравець нам допоможе, я йому довіряю. Сказали б тренери, що на плей-оф нікого додавати не треба – ми б не додавали. Єдине, що я можу сказати – нам під силу поборотися за чемпіонський титул. Це здорові амбіції. Я сам багато років граю за ветеранську команду «Київські Лаври» і постійно граю там на перемогу. Програвати не вмію взагалі. На мій погляд, взявшись за справу, треба ставити максимальні завдання.

- Ви вже перелічили тих хокеїстів, яких завдяки «Соколові» вдалося зберегти для українського хокею. Але дивує, чому так швидко тренерський штаб розпрощався з переможцями юніорського чемпіонату світу-2019 у дивізіоні 1В, оборонцями Микитою Кругляковим та Михайлом Васильєвим.
- Там є проблеми. На мою суб’єктивну думку, Круглякову треба закінчувати з хокеєм. Він хороший хлопець, але на майданчику йому важко. Ми дуже хотіли підтягнути Микиту, але з цього нічого не вийшло. Він виходив за «Сокіл» у трьох матчах і в кожній зміні привозив небезпечний момент біля наших воріт. Васильєв, звісно, сильніший, але порозмовлявши з ним, ми вирішили розстатися.

- Михайло довго не міг оговтатися після наслідків захворювання на коронавірус. Це теж, мабуть, вплинуло на його стан.
- Тому ми не відраховували його, два місяці очікували. Тренери теж йому довіряли, сподівалися, що помилки, які він допускав під час матчів, тимчасові.

- Васильєв – вихованець «Сокола», який ще до відродження команди говорив, що мріє за неї виступати.
- Не здивуюся, якщо у вас теж є бажання грати за «Сокіл». Але просто хотіти мало. Треба могти. Якщо кожне перебування людини на майданчику завершується небезпекою біля наших воріт, то щось треба робити. Звісно, Васильєва з Кругляковим порівнювати не можна. Тому Михайла і взяв до себе «Маріуполь». Сподіваюся, він там себе проявить з найліпшого боку і дасть нам підстави повернути його в команду.

- Перейдемо до питань глобальнішого характеру. Ви вже озвучили бажання боротися за чемпіонство. Припустимо, команда його здобуде. Амбіції на тому не втихомиряться? «Сокіл» не буде командою-одноденкою?
- Насправді наш клуб активно працює над залученням спонсорів. Наразі крім мене гроші в «Сокіл» вкладають компанії «Сан-Агро», Cooper&Hunter, трохи долучається «Фокстрот». Звісно, свій вклад робить і КМДА. При цьому ми ведемо роботу так, щоб фінансування не обмежилося весною цього року, щоб усі спонсори захотіли вкладати в «Сокіл» кошти і в наступному сезоні. Власне, зокрема для того нам потрібен результат. Якби ми всім «горіли» з різницею в десять шайб, кому це було б цікаво? Натомість зараз маємо ситуацію, коли всі спонсори прибігають подивитися хокей, радіють перемогам. Власник Cooper&Hunter, колишній киянин, син якого займався у школі «Сокола», знаходиться у Флориді. Він телефонує після кожної гри, вітає команду з перемогами.


В'ячеслав Лецкан

- Амбіції керівництва клубу заходять далі української ліги?
- Наразі ми про це не думаємо. В УХЛ точаться розмови про те, що є сенс із кимось об’єднатися. Проте, на мій погляд, у найближчих три-чотири роки нам треба сконцентруватися на створенні сильного українського чемпіонату. Цьогоріч маємо в цьому аспекті великий прогрес. Маємо вісім команд. Є всі передумови говорити, що з наступного сезону в УХЛ повернеться команда з Харкова. Якщо нам вдасться створити чемпіонат з 10-12 конкурентоздатних колективів, то нам не треба буде до когось проситися. Ті ж білоруси самі побачать, що у нас серйозна ліга і з нам є сенс об’єднуватися в один турнір. Скажімо, в Східноєвропейську екстралігу, де крім нас і білорусів грали би представники Латвії.

- Домашні матчі «Сокіл» цьогоріч проводить у спорткомплексі АТЕК. Поки команда грала без глядачів, це не було проблемою. Але уже цього тижня вболівальники мають повернутися на хокей у Києві, а кількість місць обмежена. Відповідно знову гостро постає проблема реконструкції спорткомплексу «Авангард», котрий не функціонує вже понад десятиліття.
- Бюджетні кошти на реконструкцію цьогоріч виділені. Наразі питання вирішується, змінюється підрядник, щоб роботи були завершені справді, а не лише на папері. Думаю, в листопаді-грудні реконструкція «Авангарду» завершиться. Відкрити чемпіонат-2021/2022 ми там вочевидь не зможемо, але в ході сезону маємо туди переїхати. Крім того, найближчим часом у Києві має з’явитися ще дві нових ковзанки. Проекти вже є. Стосовно ж АТЕКу, то ще влітку цієї ковзанки, по суті, не було. Ми доклали чималих організаційних і матеріальних зусиль, щоб довести цей зал до пуття.

- Варіант з проведенням матчів «Сокола» у Палаці спорту розглядається?
- Так. Просто у Палаці спорту наразі такі тарифи, що в умовах карантину в перемовинах не було сенсу. Коли глядач повернеться, будемо підраховувати. За моїми відчуттями, на окремі матчі «Сокола» вже зараз збиралися б повні трибуни Палацу. Можливо, є сенс домовлятися про спільну оренду з баскетбольними «Будівельником» та «Київ-Баскетом». Подивимося. Думаю, переїзд у Палац спорту привернув би до нас ще більшу увагу спонсорів. Того ж Cooper&Hunter, який є головним спонсором клубу НХЛ «Флорида Пантерс».

Іван ВЕРБИЦЬКИЙ, фото автора
Мініатюри долучень
orig_525913.jpg  
yyyyyhhh зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Відповідь

Закладки

Параметри теми
Параметри перегляду

Ваші права у розділі
Ви не можете створювати теми
Ви не можете писати дописи
Ви не можете долучати файли
Ви не можете редагувати дописи

BB-код є Увімк.
Усмішки Увімк.
[IMG] код Увімк.
HTML код Вимк.

Швидкий перехід


Часовий пояс GMT +3. Поточний час: 01:42.


vBulletin 3.8.4 ; Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2010
Львівський форум