Показати повну версію : Україна сьогодні!
Сторінки :
1
2
3
4
[
5]
6
7
8
“Ти тільки повернись, благаю, чуєш?”: Вірш школярки, присвячений бійцям АТО, зворушив мережу
Дитяче серце гостро відчуває війну, що відбувається в країні.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Юлія Бощенко.
Одинадцятирічна школярка Юлія Бощенко з села Крижанівка Одеської області написала вірш українським військовослужбовцям, які воюють в зоні антитерористичної операції на сході України. Творіння дівчинки “Солдатові!” на своїй сторінці в Facebook розмістив користувач Ігор Колесник, повідомляють Патріоти України.
СОЛДАТОВІ!
Привіт, Солдате! Ти мене не знаєш,
Я просто дівчина, живу собі як всі,
В моєму місті тихо, не стріляють.
Але війна торкнулася душі!
Чому пишу тобі? Бо серце просить,
Бо я так звикла і вірші, що на душі,
Я викладаю на листі!
В моїй країні сльози, біль і розпач,
І так нестримно пишуться листи.
Ти зараз там на сході України,
Душею б’єшся на передовій,
Там дуже страшно,постріли лунають,
Та не здаєшся ти, ідеш вперед!
Ідеш у бій і остраху не маєш!
Ти борешся за волю України,
За незалежність та її життя,
І за майбутнє кожної людини,
а серед них живу і я!
Ти тільки повернись благаю, чуєш,
Ти не лети далеко в небеса,
Бо тут на цій землі тебе чекають
Батьки, родина… Вся сім`я.
І вся країна молиться за тебе,
Щоб швидше повертався ти живий,
І я також щодня молюся небу,
Аби в моїй країні настав мир…
Я сподіваюсь ці рядки почуєш,
А може прочитаєш у листі,
Я дякую тобі за те, що захищаєш,
Мою країну… Дякую тобі!..
Тисячі зрадників: Матіос назвав жахливу кількість силовиків-терористів
Військовий прокурор переконаний, що усі зрадники рано чи піздно будуть покарані.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Анатолій Матіос.
Головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявляє, що на бік противника перейшло 5000 правоохоронців і 3 тисяч військових. Про це він сказав на брифінгу, передають Патріоти України з посиланням на Українську Правду.
“У нас є повні списки по 5 тисячам правоохоронців і військових близько 3 тисяч, які перейшли на бік ворога”, – сказав він. Прокурор зазначив, що серед них і ті, які зараз перебувають в анексованому Росією Криму.
Матіос переконаний, що всі зрадники будуть притягнуті до відповідальності. Як відомо, раніше військова прокуратура повідомила 144 колишнім співробітникам прокуратури Криму про підозру в державній зраді.
ukrprofП'ятниця стала «найгарячішим» днем за останні місяці / АТО /
У п'ятницю, 14 серпня, в зоні АТО, вогнева активність противника була найбільшою за останні місяці. Про це, як стало відомо «Фраза», повідомляє прес-центр АТО в Facebook.
«З 18 години і до опівночі, російсько-терористичні війська зосередили обстріли українських позиції на Донецькому напрямку. Так, в кінці доби, під вогнем 120-міліметрових мінометів 5 раз опинилися наші опорні пункти в Красногорівці. Близько 21 по Авдіївці, а майже в 22 по селищах Новоселівка, Новомихайлівка, Новобахмутівка, Водяне била ворожа артилерія калібру 152 міліметра. А з 21.50, в черговий раз цинічно порушивши мирні домовленості, бойовики із «Градів» з боку шахти Абакумова, вели вогонь по Невельському, Пісків, Дослідному, Водяному. Також з 22 і до 22.25 по наших позиціях в населеному пункті Первомайське працювала ворожа артилерія калібру 152 міліметра і «Гради» », - йдеться в повідомленні.
У районі Маріуполя, ввечері, бойовики двічі з реактивної артилерії і один раз з 120-міліметрових мінометів били по Талаківці. На Артемівському напрямку, з 18 години і до опівночі, під вогонь артилерії потрапили позиції сил АТО в Дзержинську, Ленінському, Санжарівка. А близько половини дев'ятого вечора бойовики з танків і 120-міліметрових мінометів били по селищу Зайцеве.
«Крім того, цілеспрямовано руйнуючи інфраструктуру Донбасу, о 22.25 по житлових кварталах Авдіївки, а в 23.45 за Павлопіль злочинці били із« Градів »», - повідомляє прес-центр.
В цілому, протягом минулої доби бойовики 175 раз порушували режим припинення вогню. 25 раз вони застосовували артилерію, 64 - міномети, 19 - реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град», 93 - стрілецьку зброю і гранатомети.
«Після півночі, 15 серпня, бандформування продовжили обстріли наших позицій в основному на Донецькому напрямку. А в 3.16 в черговий раз із «Градів» били по силам АТО в Первомайському », - додають у прес-центрі АТО.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Досі ніхто не глушить сепарские канали і не відключив росс. ТВ. Поки вони говорять - так і буде з мізками.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Безжально і твердо: Кравчук запропонував відрізати окупований Донбас від України
«… перестаємо говорити порожні слова – «гуманізм», «там наші люди живуть», «їм треба допомагати», «ми повинні тут збирати податки і їм допомагати, тому що їм погано»
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Перший президент України Леонід Кравчук вважає, що окупований Донбас необхідно на час відрізати від решти України. Про це він розповів в інтерв’ю Новому часу, зазначають Патріоти України.
«Є лінія розмежування. Це не межа між Росією і Україною, але лінія розмежування між Україною і бойовиками ЛНР і ДНР. Цю лінію ми приймаємо як статус-кво, як тимчасову лінію розмежування і перестаємо говорити порожні слова – «гуманізм», «там наші люди живуть», «їм треба допомагати», «ми повинні тут збирати податки і їм допомагати, тому що їм погано». Ми повинні відрізати цю територію на час, поки не зможемо її звільнити », – пропонує Кравчук.
За словами екс-президента, Донбас завжди був проблемним.
«Я пам’ятаю, коли балотувався на президентських виборах, то їздив і на Донбас – був у Донецьку, в Луганську, у багатьох шахтарських селищах. Збиралися люди прямо на площах. Я таких ненависних очей, які були у багатьох з тих людей, що стояли на майданах, у своєму житті фактично не бачив. Якби їм дали можливість, вони б розтерзали мене», – згадує перший президент України.
«Вони говорили мені дуже образливі слова: «Ви придумали Шевченко, ви придумали Лесю Українку, ви придумали якусь українську мову». Я все це терпів. Я знав, що там є частина людей, які дивляться тільки в одну сторону – до Росії, і будуть довго дивитися. І ось настав час для них. ДНР і ЛНР – це продукт тієї ж ситуації. Україна не могла вирішити все одночасно. Так, ми допустили багато помилок, ми не займалися глибоко цими питаннями. Але, я думаю, якщо вовка посадити в клітку, то скільки його не годуй, а він все одно в ліс дивиться», – розповів Кравчук.
Леонід Макарович озвучив свою позицію по Донбасу.
«Кордон залишається священним, нашим, і буде священним. Але сьогодні треба дати бойовикам, якими керує Кремль, покерувати «своєї» територією. Подивимося, які гроші там будуть ходити. Ми повинні припинити з ними економічні, політичні та інші відносини. Якщо люди, які живуть на непідконтрольній Україні території, хочуть нового життя – нехай знімуть їх (бойовиків, – ред) з п’єдесталу, як зняли владу на Майдані в Києві. Адже зняли? Зняли. Зніміть і ви, будь-ласка, свою неугодну владу – і двері для вас відкриті», – сказав перший український президент.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Не буде спокою на тому світі: Партизани розгромили морг з сепаратистами і знищили техніку ворога
Партизани продовжують завдавати ударів по окупантам.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Партизани.
Російсько-терористичні війська так званої “ДНР” продовжують нести нічні втрати від діяльності партизанського руху. Так голова партизанського руху «Тіні» Олександр Гладкий повідомив через соцмережі статистику втрат бойовиків в тилу на окупованій території.
На сторінках своєї сторінки Facebook Гладкий зазначив статистику за останні ночі: в Петровському районі міста Донецька було ліквідовано сім танків, три самохідні установки САУ і дев’ять гарматних розрахунків російсько-терористичних груп. Також повідомляється про знищення моргу з сепаратистами, «попутно» в районі полігону в Поганий Балці. Головною метою партизан було знищення техніки на полігоні.
У селища Олександрівка терористи втратили один «Град», дві самохідні установки САУ. На териконах поблизу Мар’їнки бойовики втратили три БТРи. Склад боєприпасів, що знаходиться в цьому районі, не постраждав.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
“В Іловайську нас врятувала 90-річна бабуся”, – боєць «Донбасу»
Добровольці згадали загиблих побратимів та місцевих мешканців, які врятували їм життя.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Іловайськ.
Декілька бійців батальйону «Донбас» зібралися в Ірпені, щоб згадати загиблих під Іловайськом побратимів. У цей день їм не дуже хотілося згадувати про криваві бої, про вдалу чи не вдалу тактику командування. Вони розповіли Радіо Свобода про смерть їхнього найкращого командира Сергія Шкарівського,передають Патріоти України.
Ще добровольці розповіли про те, як вибиралися з Іловайська на таксі, та про відважну жінку-медика, в якої духу було більше, ніж у всієї роти. Андрій Поляков, позивний «Поляк»: Коли ми десятого числа заходили в Іловайськ, перший захід, у роті був перший 200-й. Це був «Самольот». Так сталося, що ми не змогли його забрати. Нам просто не дали. Пройшов деякий час. Мене це дуже хвилювало. У нас було прийнято забирати своїх, незалежно від того, загинув він чи поранений.
Я підійшов до нашого ротного, кажу: «Шульц», ну чому так, чому саме «Самольот», він найвеселіший у нашій роті! І «Шульц» сказав одну дуже просту річ: «Поляк», розумієш, туди забирають найкращих. Значить, ми з тобою ще не найкращі, значить нам є до чого прагнути. Ця розмова з часом стерлася з пам’яті.
А згадав я про неї 19 серпня 2014 року. Я як санітар вивозив «Шульца», закривав йому очі. І тоді згадав, що туди забирають найкращих. І стало зрозуміло, що він кращий, а мені є куди прагнути, і не тільки мені.
Євген Нікітченко: Так вийшло, що мене й мого товариша, мого командира, поранило. Він отримав кулю в голову, але залишився живий, у напівнепритомному стані, але на ходу. Я отримав наскрізне поранення в коліно. Я пересувався, на одній нозі стрибав. Ми сховалися в одному з будинків у центрі Іловайська, де провели близько трьох тижнів.
Пізніше бойові дії притихли. Терористи трішки розслабилися, і ми вирішили виходити. Люди, жителі Іловайська, принесли нам одяг, телефон, трішки грошей. І ми просто викликали таксі і поїхали з Іловайська в Донецьк.
А з Донецька вже вийжджали маршруткою із підробленими документами, таким чином виїхали як цивільні. При цьому, у сепаратистів ми викликали підозру на блокпостах, нас витягували з машин. З нами довго бесідували, допитували, не знаю, чому. Врешті-решт, нас відпустили. Ми як-не-як «відмазалися» і поїхали. Просто виїхали з Іловайська на таксі.
Хочу сказати велике спасибі жителям Іловайська, які нас всі три тижні забезпечували їжею, водою, телефонним зв’язком, одягом, і які нас не здали. Дякую їм!
– Як ви із пораненням впоралися?
– У цій квартирі жила бабуся років 90. Як виявилося, вона абсолютно проукраїнськи налаштована. Ми їй одразу розповіли, хто ми і що тут робимо, що відбувається. Вона сказала: «Я за вас, хлопці, я вас підтримаю». Їй вдалося якимсь чином покликати своїх племінників, яким уже років під 50. Вони нам приносили їжу, воду, забезпечили зв’язком. Цивільний одяг принесли нам. Сусіди нам дуже допомагали, забезпечували водою.
Води в домі не було, електрики не було, телефонного зв’язку теж не було. Сусіди несли кудись наші телефони, заряджали. Воду носили із пожежного гідранта, що в підвалі. Її можна було пити. Приносили їжу, яку тут же, під будинком, готували на вогні. Якісь котлети, не знаю «із кого». Пиріжки смажили просто на вогні під нашими вікнами. Там же, під нашими вікнами, був блокпост терористів. Був такий момент, коли я попросив цигарку, сусідка пішла, у терористів попросила декілька цигарок, і принесла їх нам.
За весь цей час був обстріл Іловайська. Наш будинок стояв «обличчям» до Тореза. Був дикий обстріл Іловайська зі сторони Тореза. За нашим будинком уже були наші позиції. Але чомусь снаряди летіли в центр Іловайська з боку Тореза. Тому що попало ще й у наш дім, на третій поверх. На моїх очах це був факт того, що терористи обстрілюють «свою» територію. Я не знаю, яка у них мета, але це було на моїх очах. Стріляли з їхнього боку і потрапляло це в центр Іловайська.
Павло Морозов, позивний «Хоттаб»: Багато думаю про Іловайськ – про Іловайськ як подію. Не хочеться згадувати щось погане, але хочеться згадувати тих героїв, тих солдатів, які були в Іловайську. Які хотіли звільнити не тільки Іловайськ, але і всю нашу країну від окупантів. Із усіх історій, які були в Іловайську, мабуть, найбільше запам’яталася історія про дівчину Аліну, вона у нас в «Донбасі» була медиком.
Всі чоловіки, які були поряд, не мали стільки духу, як у неї. Незважаючи на те, що свистіли кулі, вибухи, вона бігала і рятувала поранених. Це те, що найбільше запам’яталося. Це людина, яка жертвувала собою заради того, аби спасти хлопців у Іловайську. Я пам’ятаю, як вона під кулями, не дивлячись ні на що, ні на хвилину не задумуючись, бігала за пораненими, витягувала вбитих хлопців. Вони завантажували «Газель», їхали, потім поверталися знову.
Уже коли була команда на відступ, коли ми були практично на виході, виявилося, що не вистачає нашого командира і хлопця з нашого відділення. Вони, виявляється, залишилися прикривати наш відступ. І Аліна, одна із небагатьох, бо всі казали: «давайте швидше відходити, треба вже виходити, бо зараз замкнуть кільце, ми взагалі не вийдемо», і Аліна одна з небагатьох, яка запропонувала обвішати «Газель» бронежилетами і повернутися за ними. Одна із 80 чоловік, мужчин, єдина, хто не просто якісь голослівні слова закидав, вона готова була бігти під кулі для того, щоб забрати наших хлопців. Слава Богу, що ті хлопці, які там залишилися, вижили і вийшли з Іловайська.
23 серпня – День Державного Прапора України. Прикрасимо нашу країну синьо-жовтими стягами. Вивіси прапор у цю неділю!
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
У Києві на честь Героя Небесної Сотні відкриють меморіальну дошку
Герой України Сергій Шаповал, пам’ять якого вшанують у меморіалі, загинув 18 лютого 2014 року під час розстрілів Небесної сотні.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
У Києві 23 серпня о 10:30 відбудеться урочисте відкриття меморіальної дошки на честь загиблого Героя Небесної Сотні, Героя України – Сергія Шаповала. Про це повідомляють в Оболонській РДА, передають Патріоти України з посиланням на Сегодня.
Сергій Шаповал загинув 18 лютого 2014 на вул. Михайла Грушевського під час Революції Гідності, отримавши два кульові поранення. Його тіло знайшли в Будинку офіцерів. На меморіальній дошці буде напис: “Герою України Шаповалу Сергію, який загинув за честь і гідність України”.
Захід відбудеться за адресою: вул. Маршала Малиновського, 32-А, 3 під’їзд.
На Яворівському полігоні від
пневмонії помер солдат з
Черкас
Чергова смерть мобілізованого у
Львівській області. 36-річний
житель Черкас захворів під час
навчань на полігоні, і помер у
госпіталі.
Півроку тому на Яворівському
полігоні при вибуху загинув
волонтер, у лютому з
необережності був застрелений
солдатів, а на початку серпня
обгорів, а потім помер в лікарні
офіцер-артилерист.
Сергію Конаненко було 36. Його
мобілізували в липні. Захищати
батьківщину не відмовлявся.
Проходив військову підготовку
на Яворівському полігоні. На
початку серпня захворів.
Застудився.
"Батькові він дзвонив. Казав, я
так захворів, що не відчуваю
холодно, або жарко на дворі", —
розповідає мати Сергія Любов
Конаненко. На полігоні Сергій
жив, як і всі мобілізовані, — в
наметі. З високою температурою
пролежав 5 днів. "Він кашляв
дуже в трубку. Казав, що якісь
таблетки дали і все", —
розповідає син Сергія Олександр
Конаненко. І лише коли Сергій
був уже у вкрай важкому стані,
його доставили до Львова, у
військовий госпіталь. "Він не міг
говорити. Я подзвонила.
Медсестра каже, дайте час. Дуже
запущена форма", — розповідає
мати Сергія Любов Конаненко.
"Йому кололи антибіотик, але
виявилося, що антибіотик не той.
Потім ми дізналися, що його
перевели в реанімацію, і його
стан потім погіршився", —
розповідає син Сергія Олександр
Конаненко.
Врятувати Сергія не вдалося. За
офіційним висновком медиків, до
смерті привела пневмонія. Чому
хворого відразу не
госпіталізували або хоча б не
відвезли в госпіталь на
обстеження, лікарі пояснити не
можуть. А ось що говорять
представники Міністерстві
оборони.
"У нас так багато людей, які
мають тиск, нежить, в яких там є
температура. Ми не можемо. Там
кілька тисяч чоловік. Всіх
відправити в госпіталь,
розрахований на кілька сот
людей?" — Прокоментував
керівник Західного регіонального
медіа-центру Міноборони України
Олександр Поронюк
Родичі мобілізованого написали
заяву у військову прокуратуру.
Вимагають провести повторну
медекспертизу і з'ясувати, хто
винен у смерті Сергія.
"Є деякі підстави, які вказують на
халатність лікарів. Зробимо все
можливе, щоб люди і хлопці, які
йдуть воювати за нашу країну,
щоб вони не гинули так само
безглуздо", — прокоментував
родич загиблого Сергія
Конаненко.
Як тільки буде покінчено з
формальностями, рідні заберуть
тіло Сергія і поховають в рідному
місті Чигирині Черкаської
області.
Ляжет в землю: Путін з Києва не повернеться – Куніцин
У разі спроби російської армії взяти Київ, солдати Володимира Путіна не повернуться з України.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Про це в ефірі телеканалу 112 заявив депутат Верховної Ради Сергій Куніцин, зазначають Патріоти України.
([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
– Звичайно, ми не можемо перемогти Росію, якщо на неї нападемо. Але Україна переможе, якщо вона нападе на нас відкрито.
Українська армія сьогодні в такому стані і народ, що, якби сюди прийшов Путін, як він казав, “до Києва за два тижні”, вони б звідси не повернулися. Це принципова річ.
Так, у нас немає тисячі літаків, ядерної зброї, але у нас є дух людей, якого немає в російській армії, — сказав Куніцин. – Сьогоднішня Росія-бензоколонка займається обдурюванням та надуванням щік.
Ні у військово-стратегічному, ні з економічного, ні соціального ресурсу Росія сьогодні не може змагатися ні з блоком НАТО… Стара, лінива Європа і США повинні зрозуміти, що сьогодні Україна воює не тільки за себе, а й за них, — додав український депутат.
Національний стяг у Києві підняв герой АТО, який торік встановив знамено на горі Карачун
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Державний прапор під час урочистостей на Софійській площі підняв український герой Мирослав Гай, який торік 14 травня під кулями бойовиків встановив синьо-жовтий прапор на 120-метровій телевежі міста Слов'янськ. Наш прапор - це більше, ніж символ, а часом – важливіше ніж життя.
Про це сказав Президент України Петро Порошенко під час урочистостей з нагоди Дня Державного Прапора, передає кореспондент Укрінформу.
"Українського лицаря, який щойно підняв у височінь наше національне знамено, звуть Мирослав Гай. Така честь випала йому цілком заслужено. Уявімо собі гору Карачун - найвищу точку Слов’янська. 14 травня минулого року Мирослав, - на той час боєць Національної гвардії, - разом із десантником легендарної 95-ї аеромобільно-десантної бригади Сергієм Шевчуком під смертоносними кулями оскаженілих бойовиків встановили синьо-жовтий прапор на 120-метровій телевежі міста. Височінь така, що знамено гордо замайоріло неначе над усім Донбасом, аж по Азовське море", - сказав Порошенко.
Він зауважив, що на Софійській площі, де понад 96 років тому було проголошено Акт злуки українських земель в єдину соборну державу, присутні ще кілька героїв, і всі вони довели, що "наш прапор це більше, ніж символ, а часом – важливіше ніж життя". Так, найстарший з них - це Анатолій Чайка, вчитель фізкультури із Донецька. В День соборності 2014 року на барикадах на Грушевського нападники намагалися вибити у нього з рук прапор. Його герой тримав так міцно, що вороги зламали йому обидві руки.
Волонтери Вікторія та Олександр Кононови майже сто днів провели в полоні бойовиків, де врятували від наруги український прапор і змогли забрати його на волю. Так само вчинив і Максим Авраменко: довго переховував стяг, а виніс його, зашивши у підкладку власного одягу і з ризиком навіки згинути в катівнях бойовиків.
"Микола Подрезан, людина з обмеженими можливостями, поклав за мету проїхати з українським прапором 35-ма містами світу. Мистецтвознавець і художник Лев Скоп разом із сином Михайлом мають родинне ремесло: наносять на прапори зображення святих і дарують їх захисникам України. Одне з таких знамен належить "Диким качкам" із 80-ї аеромобільної бригади. Зображено на ньому покровителя українського війська Архистратига Михаїла. І, нарешті, серед нас – Олександр Куренко, воїн 93-ї механізованій бригади. Прапор з його авто разом з ним вижив у справжньому пеклі під Іловайськом – в тих трагічних подіях, які стали наслідком прямого вторгнення підрозділів російської армії на територію України", - поінформував Глава держави, додавши на виставку прапорів і стяг, який йому вручили воїни під час вчорашнього візиту до Чугуєва.
74-річна мешканка Луганська написала вірш-відповідь на пісню Віки Циганової.
"От Донецка до Кремля - это русская земля" Слухай, Віка Циганова, лро що буде тут розмова:
Від Донецька до Кремля - українська це земля. Наш князь Юрій Долгорукий підкорив болота, луки
Він Москву вам заснував, щоб нечистий вас забрав! Ще в Москві хор жаб співав, Київ наш вже процвітав.
Жаль, що путін це не знає, на Вкраїну зазіхає. Де стояли шахт громади він поставив свої "Гради".
Зруйнував наші мости і наставив блокпости. Там, де соняшник в нас ріс, поле топчуть "Стрілок", "Біс".
Де були сади, левади, зараз там його гармати. Де хліба росли високі, вирви там навкруг глибокі.
Де малеча тягла санки, розчавили гірки танки. Розбомбив він наші хати, вимусив людей страждати.
Надсила на нас конвої найсучаснішої зброї. Він мінує лани чисті - так робили лиш фашисти.
Ллється кров в моїй країні та не вмерти Україні, Не здамо землі ні клапоть - пам'ятай це, руський лапоть!
Вірю, знаю – прийде час, відповість він за Донбас, За землю мою святую. за пролиту кров людськую,
За могили в чистім полі, за всі зламанії долі, За скалічених людей і за смерть малих дітей.
Чуєш, віко, стерво сите, Україну вам не вбити! І земля моя, Донбас, прокляла давно вже вас.
Я благаю на колінах: "Мир дай, Боже, Україні!" Щастя дай захисникам, її донькам і синам.
Матір Божа, я благаю, спокій дай моєму краю, Дай загиблим місце в раю - я молю тебе, благаю!
путіна я проклинаю, "щоб ти здох", йому бажаю. В небуття підуть кобзони. путіни і циганови,
Та залишиться країна, наша ненька Україна. Вільная і працьовита, не раз кровію полита".
Igor1031
10.09.2015, 12:29
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
«Хочете чужої крові? Навчіться спочатку самі вмирати», – волонтер Касьянов кровожерливим тиловим ура-патріотам
Відомий волонтер нагадав мешканцям мирних областей, що й вони не застраховані від війни.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Юрій Касьянов.
“Сколько же у нас героев в тылу! Бескомпромиссных, безжалостных, жестоких… Всё знающих, всех обличающих, и никого не прощающих. В тридцатых такие визжали от злобы, призывая расстреливать «врагов народа». Они же с восторгом приняли депортацию татар, ингушей,чеченцев, немцев. Они же голосовали за Януковича. Потом – приходили на «воскресные вече». Когда на Майдане стало жарко – сидели дома у телевизора. Теперь обвиняют весь Донбасс в коллаборационизме”, – пише на своїй сторінці у Фейсбук Юрій Касьянов, передають Патріоти України.
Теперь они хотят крови «предателей-иуд», сидя в благополучном Киеве, или отдыхая на Майорке. Можно оккупировать территорию. Но нельзя победить без поддержки населения. Нашего населения. Обманутого, запуганного, страдающего от ужасов войны. Нельзя отказаться от миллионов соотечественников, которых мы даже не обещаем освободить. Которых не признаем беженцами.
И правду, о которых старательно вычеркиваем из информационного пространства, чтобы «не раскачивать лодку». Маленькие, «бесстрашные» фейсбучные ура-патриоты… Хотите чужой крови? Научитесь сначала сами умирать. От тюрьмы, сумы и войны – не зарекайся.
Перший в Україні музей Небесної сотні відкрили в Івано-Франківську
Експозиція музею постійно змінюватиметься і доповнюватиметься.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
В Івано-Франківську відкрили перший в Україні музей Небесної сотні.
До Івано-Франківська на відкриття музею Небесної сотні приїхали родини загиблих майданівців із різних областей України. Як повідомляє Радіо Свобода, розпочалися урочистості з освячення приміщення і панахидою за загиблими, передають Патріоти України.
У музеї представлені мистецькі роботи, присвячені Майдану, і речі учасників подій у центрі Києва восени-взимку 2013-2014 року. В експозиції музею – інсталяція з шин і каміння, саморобна зброя, щити, бочки, каски, стріляні гільзи і поряд скульптури скорботних ангелів при вході та портрети 107 загиблих майданівців – всього 600 експонатів.
Центральне місце займає 30-метрове панно-діаграма подій на Майдані, яке теж доповнюють своєрідні барикади з шин і щитів. Навпроти – триптих-ікона «Небесна сотня». На стінах – уривки віршів, цитати, майданівські плакати і гасла.
Музей має окремі тематичні зони – «Молитовний Майдан» з капличкою, «Самооборона», «Медична сотня» з імпровізованим госпіталем, польова кухня, «Мистецький Майдан». Особисті речі одного з Героїв – 19-річного івано-франківського студента Романа Гурика передав його батько, який очолює громадську організацію «Родина Небесної сотні».
Це кросівки, в яких син був на Майдані, рюкзак з його кров’ю. За словами Володимира Голоднюка з Тернопільщини, батька загиблого на Майдані Устима Голоднюка, такі музеї потрібні. «Тут нахлинуло, накотило, знов кинуло в мандраж і в дрож, знову згадалися ті події – важкі для батьків, важкі для України», – сказав він.
Ідея такого музею належить художнику Роману Бончуку, відомому картиною «Мегаісторія України» та іконою «Небесна сотня». За його словами, це сучасний, нового типу музей пам’яті. – В самому підході і подачі нове бачення. Тут якщо вночі зайти, то виглядає майже як 3D, тобто експозиція врослася в структуру приміщення.
Це нове бачення сучасного музею. Тут нема жодної речі, яка випадає, кожний сантиметр продуманий. Це вільна територія і кожен має право залишати елемент своєї частки, свого бачення, – зазначив художник. Створювався музей протягом дев’яти місяців. Долучилися художники, студенти, громадські активісти, майданівці.
Рідні інших героїв теж обіцяють передати до музею свої реліквії. Тож експозиція музею Небесної сотні постійно змінюватиметься і доповнюватиметься.
Як відомо, у лютому 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто осіб, сотні були поранені, найбільше з яких – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею.
За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. У рамках справи про вбивства учасників Євромайдану та насильницьких дій проти них до суду передано 8 обвинувальних висновків.
Підвищені пенсії та зарплати українці отримають у жовтні, - Яценюк
Підвищені пенсії і зарплати для бюджетників будуть виплачені на початку жовтня
Про це повідомив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк у неділю в черговому випуску "10 хвилин з прем'єр-міністром", передає Еспресо.TV.
"Доплата до пенсії, яка нараховується з 1 вересня поточного року, буде здійснена в жовтні. З 4 жовтня українські пенсіонери отримають як доплати за вересень, так і підвищену пенсію за жовтень", - сказав він.
Стосовно працівників бюджетної сфери Яценюк нагадав, що вони вже отримали авансові виплати, тому підвищені заробітні плати для бюджетників будуть виплачені в першій декаді жовтня.
"Центральний бюджет дає свою суму коштів, місцеві бюджети повинні також необхідну суму коштів для забезпечення 100%-ної виплати всіх підвищених соціальних стандартів, про що Кабінет Міністрів України вже ухвалив відповідне рішення", - підкреслив Яценюк.
Майже всім доплатять по 100 гривень ...:o
В українських містах і селах з'являться шерифи
В рамках реформы в правоохранительных органах страны, в украинских селах и города появятся шерифы.
Об этом в среду, 23 сентября, на выездном заседании правительства сообщил премьер-министр Украины Арсений Яценюк, говорится в сообщении пресс-службы Кабинета министров Украины.
«Эти так называемые украинские шерифы должны знать каждую семью, каждый дом, каждую семью на своих участках в маленьких городках, в селах, в районных центрах», – подчеркнул он.
По словам премьер-министра, появление шерифов на улицах маленьких городов и сел позволит гражданам решать проблемы в каждом городке, городе и селе.
Яценюк отметил, что для этой программы правительство дополнительно предусмотрело в бюджете 140 миллионов гривен. По его словам, с финансирование украинских реформ помогают Соединенные Штаты Америки, Канада и страны-члены Европейского Союза.
“Присланную правительством грамоту он повесил в туалете…”: Про справжнього офіцера, героя Іловайська
Про справжнього героя не роблять яскравих сюжетів преса та телебачення, але його поважають бійці. Саме такі люди повинні приймати важливі рішення.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
ЗСУ під Іловайськом.
“На встрече с участниками Иловайской трагедии мой друг познакомил меня с командиром роты, который командовал ими там и о котором бойцы отзывались так: он никогда не посылал нас в боевую обстановку тупо выполнить приказ. Он говорил так: “Ребята я иду туда, кто со мной?”. И за ним шли”, – написав на своїй сторінці у Фейсбук Ігор Гофман, передають Патріоти України.
Рука, перебитая осколком еще там год назад, никак не зажила, на ней аппарат Илизарова. Парни сказали, что он отказался принять внеочередное звание за Иловайск потому, что там погибло много ребят. И присланную правительством грамоту повесил в туалете.
Я увидел еще одного настоящего офицера. До сих пор искалеченного войной, без капли нытья и жалоб. И услышал я о нем от его бойцов, а не из СМИ. Если ребята захотят озвучить его имя они его озвучат и скажут ему спасибо. Я не имею на это права, я под его началом не воевал.
Но хотелось бы таких людей видеть на плакатах и по телевидению. Хотелось бы, чтобы в армии и в стране делали погоду люди, которые не пошлют бойцов куда-то, а поведут за собой. Они есть и они не расталкивают всех локтями доказывая, какие они герои, они уже все доказали.
"50 відтінків" золотої осені в Україні
В усі куточки України приходить осінь.
Літо сідає за горизонт
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Винахідники створили унікальний смартфонний сервіс для доріг України
Який вже охоплює 50 000 км
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Хмельницька компанія Stfalcon розробила унікальний сервіс побудови маршруту із врахуванням якості доріг.
Новий сервіс, який отримав назву Uaroads (або - «Дороги України»). Він здатен оцінити якість доріг і не потребує будь-яких діях водія, може прокласти маршрут найкращою дорогою з можливих. Зараз проектам охоплено понад 50 000 кілометрів доріг, при цьому користуються ним приблизно 40 000 користувачів.
Щоб оцінити ділянку руху, якою пролягатиме дорога, необхідно встановити на смартфон додаток Uaroads. Після запуску програми гаджет робить все самостійно: фіксує струси на дорогах, автоматично вмикається / вимикається і передає дані на сервер. Але, за бажання, крім автоматичного режиму збору даних, користувач може самостійно оцінити ділянку дороги і залишити власний коментар.
Для аналізу даних використовують об'єктивний науковий підхід. Математичний алгоритм, який обробляє отримані дані на сервері в реальному часі, враховує багато критеріїв: особливості підвіски автомобіля, вплив місця в салоні, де є смартфон, швидкість руху автомобіля, індивідуальні особливості мобільних телефонів різних виробників.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Не варто ганьбити назву: Патрульна поліція врятувала трьох беркутів
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Патрульні поліцейські Києва визволили трьох хижих птахів, яких утримували в гаражі.
Мабуть в свідомості киян слово «беркут» вже давно асоціюється в першу чергу зі знеславленою службою МВС. Незвичний випадок нагадав, що перш за все це величні і красиві хижаки, гордість фауни України, зазначають Патріоти України. Пригода трапився у Печерському районі столиці, повідомляє прес-служба патрульної поліції
“До нас надійшов виклик, що на вул. Кіквідзе в гаражі перебуває троє орлів. Птахів не годували ще з четверга, і вони надзвичайно кричать. Поліціянти на місці встановили власника гаража. Чоловік повідомив, що приміщення здає в оренду, відтак ключів немає. Орендар на зв’язок не виходив. Зі згоди та в присутності власника гаража поліціянти визволили бранців”, – інформує прес-служба.
“Патрульні спершу телефоном проконсультувались з Київським зоопарком щодо розміщення птахів та службами зі спасіння тварин на предмет того, як з найменшою шкодою для орлів їх ловити і транспортувати. Птахів оглянули ветеринари Київського зоопарку, які й повідомили, що це беркути. Птахи перебувають на карантині перед “поселенням” в зоопарку”, – йдеться в повідомленні.
Порядок призову змінений: В українську армію тепер забиратимуть по-новому
Наразі з призовниками будуть працювати комісії з цілою групою різних спеціалістів.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Українські призовники.
Порядок призову змінений: тепер про ступінь придатності призовника буде судити не медкомісія і воєнком окремо, а спеціальна призовна комісія, до складу якої увійдуть глави рай- і обладміністрацій, психологи, медики, представники МВС та Міносвіти. Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на Вести.
Як розповів офіцер військкомату Запоріжжя Михайло Логвинов, саме такі комісії, а не військкомати, тепер будуть визначати ступінь готовності до служби. «Прописано більше 30 випадків, які передбачають непроходження служби – навчання, стан здоров’я, сімейні обставини та інше. Громадяни з середньою освітою служитимуть 18 місяців, а з вищою – 12», – пояснив воєнком.
Також, за його словами, всім строковикам при вступі на службу виплатять одноразову матеріальну допомогу в розмірі майже 2,5 тис .грн. Перша урочиста відправка пройде 7 жовтня, а остання – 25 листопада, – уточнив Логвинов. – А закличуть хлопців до лав ЗСУ, Нацгвардію і Держспецслужби транспорту». Він підкреслює: в зону АТО призовники не поїдуть.
Осінній призов розпочнеться з 1 жовтня, а триватиме він до 30 листопада. Як розповів прес-офіцер Генштабу Олексій Мазепа, призиватися будуть молоді люди від 20 до 27 років, а сам термін служби збільшили до 1,5 року. У той же час молоді люди в 18-19 років можуть піти служити тільки за власним бажанням.
Скільки українців візьметься за зброю у випадку повноцінної війни
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
У разі іноземної збройної інтервенції чи окупації - близько чверті українців узялися б за зброю. А більше ніж чверть - чинили б опір мирними методами.
Такі дані отримав Київський міжнародний інститут соціології у результаті телефонного опитування громадської думки по усій території України, окрім Криму, зокрема і на тимчасово окупованій частині Донбасу.
Так, на запитання, яким діям респонденти надали б перевагу в умовах іноземної інтервенції в їхнє місто чи село, понад 28,5 відсотків відповіли, що обрали б участь в акціях громадянського спротиву, таких як демонстрації, марші, бойкоти, страйки, громадянська непокора. 23,8% опитаних обрали інший варіант - збройний опір, повідомляє fakty.ictv.ua.
В умовах іноземної окупації взяти зброю готові трохи більше 25%, а до громадянського спротиву - 26. В обох ситуаціях - 11 і більше відсотків опитаних виїхали б у безпечніший регіон України, понад 3 проценти готові шукати прихистку за кордоном.
Водночас, понад 13 відсотків не чинили б жодних дій. П'ята частина респондентів - не визначилася або відмовилася відповідати.
Україна плаче: Запоріжжя простилося з невідомими героями битви за Іловайськ
Сьогодні під Запоріжжям, попрощалися з шістьма солдатами, яких не вдалося ідентифікувати.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Похорон українських військових.
Прощалися з усіма військовими почестями. А представники всіх релігійних конфесій відслужили єдину панахиду. Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на Подробности.
Всього, за рік, тут, на цьому кладовищі, поховали останки 117 захисників України. Більшість з них – бійці добровольчих батальйонів, які загинули під Іловайськом. Поки за допомогою дослідження ДНК вдалося встановити особи 33 з них. “Я знаю, що не дарма загинули ці хлопці. Хоча б тільки через те, що ось сьогодні жовтень, у нас тут в Запоріжжі не стріляють. Наші діти та наші дружини не ховаються в підвалах, не боятися мінних обстрілів, ось за це ці хлопці загинули “, – говорить Сергій Тиунов, командир Народної самооборони
Ви могли б допомогти?
Інтернетом шириться інфа:
"Разом нараховано близько 200 тисяч українських народних пісень. Ні одна нація в історії не мала і не має такої кількості пісень, як створив український народ самостійно.В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень країн усього світу. У ній на другому місці перебуває Італія, у фонді якої близько 6 тисяч народних пісень. А наша Україна - на першому місці. В її фонді зберігається 15,5 тисяч народних мелодій. Треба знайти підтвердження. Представництво Юнеско не відповідає, на сайтах одні програми і звіти про засідання, фонди десь приховані, а може й не існують. А аргумент для обґрунтування національної ідеї потужний. Пошукаєте?
А Казали що Ляшко "сладкий" ,от яких кандидатів просуває ,я би проголосував [Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Кіра Кучеренко на фейсбук ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Після виборів планують скасувати пенсії працюючим пенсіонерам і виплати при народженні дитини
Екс-нардеп Андрій Павловський оприлюднив деякі пропозиції Міністерства фінансів України до держбюджету на 2016 рік.Як пишуть Коментарі, серед них – заморозити соціальні стандарти, скасувати пенсії працюючим пенсіонерам і скасувати виплати допомоги при народженні дитини.«Скасування виплати допомоги при народженні дитини – тут все зрозуміло. Проблему народжуваності влада вже вирішила», – підкреслив він на своїй сторінці в Facebook.Екс-нардеп уточнив, що зазначені пропозиції будуть внесені «відразу після виборів».
“Нічого, братці, не змінилось”: Українець підірвав мережі піснею про українську політику
Повний текст пісні про сьогоднішнє життя в Україні:
Нічого, братці не змінилось, Все майже так, як і було! То “кровосісі” соки пили, Тепер п’ють Кролік і Петро. Нічого, братці не змінилось, Все майже так, як і було! Кредит великий получили, А де він є – не зна ніхто! - Потерпіть! – каже Куляулоб, – Затягніть потугіш пояси! Тобі добре, Кролік, казать! Ти капусту зелену їси! - Потерпіть! – каже Пєтя Рошен, Скоро будемо ми у Європі, Щось не бачу пока перемєн, Бо засіли надовго в ж*пі. Нічого, братці не змінилось, До влади знов прийшли не ті! Посади швидко розділили, І заховалися в кущі. Нічого, братці не змінилось, Не було правди і нема! Так обіцяли, так божились! І знову вляпались в Петра.
Джерело: [Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Судячи по лозунгах, більшість партій, навіть, не розуміють, чому вони ідуть до місцевих рад! Вірніше, все вони чудово розуміють - вони ідуть дерибанити бюджетні кошти, просто на бігбордах про це не напишеш..
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Опалені крила: у Мережі з’явився фільм про героїв-десантників 25-ї “кіборгської” бригади
Ці вояки пройшли практично всі “гарячі точки” Донбасу, втративши вбитими та пораненими більше 500 побратимів.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Пам’яті українських військових.
У Мережі з’явилося відео, присвячене воїнам 25-ї Окремої Повітряно-десантної бригади (пункт постійної дислокації – смт Гвардійське на Дніпропетровщині). Показані знімки бойового шляху десантників, які побували практично у всіх “гарячих точках” Донбасу, а також – знімки бійців, які загинули, захищаючи Україну (у цій бригаді понад 130 загиблих, близько 400 поранених). Загалом, це той випадок, коли потрібно просто дивитися. І вічно дякувати, передають Патріоти України. ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]-123631)
Щоб знали: Бійці АТО виставили проти бойовиків надсучасну зброю – СРК
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] 0x480_240.jpg ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Нова “розробка” українських зброярів: СРК-1 – самонатяжний рогатий камнемет Мінськ, пише на своїй сторінці у Facebook журналіст Юрій Бутусов, повідомляють Патріоти України.
([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
“Нова розробка українських зброярів: СРК-1 – Самонатяжний рогатий камнемет Мінськ. Прицільна дальність – до 50 метрів. Калібр каменів – до 100 мм. Безшумна, невогнепальна зброя, повністю відповідає вимогам перемир’я. Не вимагає помаху рукою і не демаскує, таким чином, позицію”,...
Зазначимо, мінські домовленості вимагають повного припинення вогню і дотримання перемир’я. Однак бойовики регулярно обстрілюють сили АТО.
Петрович
29.11.2015, 17:45
НАВІЧНО У ПАМ’ЯТІ НАРОДНІЙ
Із свідчень старожилів Берестечка можна дізнатися про те, що підрозділ українських січових стрільців, близько 50-ти чоловік, вступив у м.Берестечко 22 травня 1919 року. Одразу ж за ними у місто ввірвалися частини польського війська. Українські січові стрільці, будучи фактично беззбройними, здалися в полон. Але польські жовніри, всупереч усім міжнародним конвенціям і правилам ведення війни, розстріляли полонених на центральному майдані міста поблизу Свято-Троїцького собору.
Похоронили січових стрільців у братській могилі на міському кладовищі місцеві вчителі.
І ось 14 жовтня, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, у День захисника України берестечківська громада зібралася на Майдані Соборності, щоб вшанувати пам'ять 50-тьох українських січових стрільців. Дана подія була присвячена освяченню пам’ятного знака, встановленого за ініціативи міської влади і завдяки благодійним внескам небайдужих громадян міста та проведенню панахиди за упокій душ полеглих героїв.
Після освячення і панахиди за полеглими, виступив настоятель Свято-Троїцького Собору отець Дмитро (Петрущак), який сказав, що найбільша цінність, дарована людині Богом – це життя і свобода вибору і ніхто немає права відбирати те, що дав Всевишній. Український народ заплатив дорогу ціну за свою незалежність і якби люди дослухалися та дотримувалися Божих Заповідей то не було б кровопролиття в наш час.
Минуло вже 96 років від дня трагедії, але народна пам'ять немає терміну давності.Задля майбутнього ми повинні знати і пам’ятати як славні так і трагічні події минулого, щоб усвідомити, що ми – самодостатня нація і нам не потрібно кланятись ні на Захід, ні на Схід, що ми живемо на своїй, Богом даній землі. І урочиста подія у нашому славному місті Берестечку – це ще одне свідчення того, що український народ пам*ятає своїх захисників, це ще один доказ того, що Герої не вмирають!
Слава Україні!
"Не ховайте живцем Батьківщини!"
І не видно ніякого про?світку,
Крізь який би нам світло падало.
Лиш обвислі лахміттям хмари
Сповили, як дитину, Вкраїну,
І сусіди кружляють, каркають
І готують «сестрі» домовину…
Гей, державні мужі, ви чуєте, –
У кишені народу – копійка
Й та на «чорну годину» відкладена…
Схаменіться, бо буде бійня!
Бо майдани у душах – розкладені,
Бо у серці – палають шини…
Поверніться лицем до нації,
Не ховайте живцем Батьківщини!!!
Оксана КУЗІВ
Спасибі добрим людям
За те, що вони є,
Хоча, тепер їх можна
На пальцях перелічити.
Така рідкість - зустріти
Простий і добрий погляд.
Тепло і відвертість
Не в моді, кажуть...
І, як ти не старайся,
Куди не повернись,
Навколо побачиш сірість
Лише байдужих облич!
'Чергова' посмішка
Іноді промайне,
Але ні тепла, ні світла
Вона не принесе...
Весь світ в суцільний гарячці,
В ньому важко зрозуміти,
Добро зі Злом воюють,
Їх просто не вгамувати!
А людям добрим, чесним,
C відкритою душею,
Часом немає місця
В цій юрбі великий!
Але, жар душі не приховаєш,
Поклик серця не вгамувати,
Як неможливо сонце
За хмарою втримати!
Та хоч тепер на пальцях
Їх можна перелічити,
Спасибі добрим людям
За те, що вони є!
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
О, Господи, навчи мене любити,Коли вже інші втратили любов,Коли ні вмерти не дають, ні жити,Сотають жили і глитають кров.
Дворушно незворушні, збайдужіліДумки вповзають у щілини душ.І нерви на межі, немов пружини…Таких, як я, вже тисячі довкруж.
О, Господи, навчи святої віри,Коли вже інші втратили її,Бо злодії давно не знають міри, –Закон на боці їхньому стоїть.
Не стало правди й гідності Майдану –Посеред дня поцупили ділки.О, Господи, верни із п`єдесталуНебесні сотні, тисячі, полки!
Альтернативи їм немає більше, –Моя свята Вкраїна на кону.То інші кажуть, що на роздоріжжі,Вона ж дорогу має лиш одну.
Вже досить її славити й ганьбити,Ділити й віднімати без жалю. Не вмерла ще? І що ото за діти,Хоча до них: любила і люблю!
О, Господи, навчи такій молитві,Що підніме зневірених з колін,І сил додасть перемогти у битві,Ввійде у серце і ударить в дзвін!
© Михайло ЖАЙВОРОН
Бойкотуймо Російське !!!
Ось і відбулося найочікуваніше свято для дітей Святого Миколая.
Щиро всіх вітаємо та бажаємо всім здоров'я, та щастя.
Ось тільки сумно що ми Українці, очікуємо від всього світу, щоб прийшли нам - Україні на допомогу, та притискали своїми санкціями Росію,щоб не мали з даною країною ніяких відносин , щоб не була ця країна збагачена валютою....
А самі??? Всі Українці, навіть не підозрюючи цого самі збагачують Росію --- як??? спитаєте Ви!
Та просто , в Україну завозиться купа російського виробництва солощів, так так солодощів, які мають такі відомі бренди як РОШЕН, КОНТІ... я б цього не казав як би сам не купив цукерки для подарунків своїм дітям, --- а на обгортках сміливо великими буквами написано Курск Россия... і тд , тп.
Люди куди ми дивимося?? що ми чекаємо від нашого керівництва??
Нас ніхто не пошкодує, та нам ніхто не буде допомагати, сьогодні наша влада дбає лише про своє збагачення, та про прибутки--- таки правда що Янукович і четвертої частини не виніс того, що за ці два роки награбувала наша нова влада...
давайте разом бойкотувати все що пов'язане з країною яка так агресивно на нас нависає, та також проти наших олігархів, які запродалися москалям та нищать неньку Україну, вони навіть не говорять рідною мовою--- про які здобутки для держави вони можуть думати???
Прошу всіх, в кого ще б'ється в серці національність - Українець, та розуміння майбутнього для своїх дітей, дружно всі разом борімося і цією поганню, щоб в нашого роду не було переводу, та діти і внуки нами гордилися, та були вдячні за свободу та благополуччя!!!ukrprof
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Дядя Міша щось Геращенко бреше.
Вони все зробили? А може НАРОД зробив?
VADYA777
28.12.2015, 22:00
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] =f7cd68548fcc4ec2fb3570d756dd42aa&oe=5711C96B
Усіяна свічками рідна Україна…
Могилами поораная знов земля….
Війна, бої, аеропорт, руїна,
Бетон не витримав – іде пальба…
Я – Волноваха, Маріуполь,
Одеса, Харків, Ілловайск!
Літак у небі я підбитий,
І Кіборг змучений теж я!
Полон, ганьба, і крики в спину,
Продажні ЗМІ російські тут як тут…
Донецьк, Луганськ - це ж Україна!
А ДНР і ЛНР? Лиш зібрання приблуд!
Балакають високі і провладні,
Та «Ох!» і «Ах!» лиш видають вони…
Безперебійно ж вороги стріляють,
Немає «миру» - в наступ вже пішли…
Душа не хоче і не може зрозуміти,
Цього хаосу зранених світлин…
Цей тиждень так нам випало прожити
- А завтра ж що? Все так же?
- На війні - як на війні…
25.01.15
Світлана Пазиченко ©
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
<>Хотіли випростати спину.
<>А в нас украли Україну,
<>Поклали на рахунки в банки,
<>Розвішали нові фіранки –
<>Жовто-блакитні прапори,
<>Червоні в скрині, до пори.
<>Хоча кому яка різниця,
<>Що там на щоглі майориться?
<>Новий костюм – старий вертеп.
<>І був совдеп, і є совдеп.
<>Хоч прапори здіймай до хмари,
<>Під саму шию шаровари,
<>На лобі тризуб намалюй –
<>І був холуй і є холуй.
<>Чи двохголового орла
<>У центрі кожного села
<>Постав на радість «господіну»,
<>І доклюєте Україну.
<>А ми ж так вірили наївні,
<>Що заспівали треті півні,
<>Що зникла давня чортівня,
<>Діждали пресвятого дня,
<>Відродження і різні штучки,
<>Стояли, взявшися за ручки:
<>Це ж від Луганська і до Львова
<>Держава! Воля! Слава! Мова!
<>Хотіли вилізти з ярма.
<>А де ж та правда? А нема.
<>Бо ті, що розпинали Стуса,
<>Козацькі запустили вуса,
<>Навчились українських слів
<>І записались до хохлів.
<>А ті, що проклинали Бога,
<>Сьогодні підпилявши роги,
<>Ідуть, ховаючи хвости,
<>До церкви слинити хрести.
<>Народу злидні та дірки,
<>А їм фортуни та зірки,
<>Із награбованих грошей
<>Дають на храм і на музей…
<>Як і тоді, щодня, щодня –
<>Брехня, брехня, брехня, брехня…
<>Хотіли вилізти з ярма.
<>А де ж та правда? А нема.
<>Хотіли випростати спину,
<>А в нас украли Україну.
Онуфрій Нікодимів
Росія перекидає до кордону з Україною дві мотострілкові й танкову бригади - Турчинов
Секретар РНБО Олександр Турчинов наголошує, що Росія не відступається від своїх агресивних намірів щодо України і не сприяє деескалації конфлікту на Донбасі.
Відповідний коментар поширює у середу прес-служба РНБО.
Турчинов нагадав про заяву міністра оборони Російської Федерації Сергій Шойгу щодо намірів посилити військову присутність Росії на західному напрямку. "Ці погрози вже почали реалізовуватись, і не деінде, як вздовж українського кордону!", - підкреслив секретар РНБО.
Як приклад він навів розширення 262-ї військової бази Російської Федерації в районі населеного пункту Богучар Воронезької області, в межах якої будуються нові військові об'єкти, куди вже почали передислоковувати підрозділи 9-ї окремої мотострілкової бригади з Нижегородської області та де планується додатково розташувати окрему танкову бригаду.
"У районі населеного пункту Валуйки Бєлгородської області (25 км від державного кордону України), розпочато будівництво військового об'єкту з метою розгортання багаточисельних бронетанкових підрозділів російських збройних сил", - зазначив Турчинов.
За його словами, у районі полігону "Кадамовський" (Ростовська область) споруджується військове містечко для розташування 33-ї окремої мотострілкової бригади, що передислоковується до українського кордону з міста Майкоп (Республіка Адигея).
"Крім того, для координації військових підрозділів, розташованих на кордоні з Україною, до міста Вороніж передислоковано штаб 20-ї армії Західного військового округу, який до цього розташовувався у місті Муліно Московської області", - також зазначає Турчинов.
За словами секретаря РНБО, також збільшується російський військовий потенціал в окупованому Криму.
"На авіабазу в Бобруйську (Республіка Білорусь), яка також розташована неподалік українського кордону, перекинуті російські військово-транспортні літаки, винищувачі СУ-27 та бойові вертольоти", - додав Турчинов.
"Все це абсолютно дезавуює заяви російського керівництва щодо деескалації військового протистояння та мирного розв'язання створених ними військових конфліктів", - підсумував секретар РНБО.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Звільнити героїв: У СБУ анонсували обмін полоненими
Радник голови Служби безпеки України сподівається, що додому зможуть повернутися не менше 20 українських військових.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Юрій Тандит.
У Службі безпеки України сподіваються, що Росія почне виконувати мінські домовленості і зробить все, щоб до 20 січня з полону були звільнені усі в'язні-українці. Про це заявив радник голови СБУ Юрій Тандит, передають Патріоти України з посиланням на українські ЗМІ.
"Ми готові віддати за списком, який передавався торік з боку самопроголошених так званих "Донецької і Луганської народних республік", 35 людей і ми думаємо, що нам віддадуть не менше 20 людей наших хлопців", - сказав він. Раніше учасники зустрічі в рамках Тристоронньої контактної групи домовилися про обмін на Донбасі понад 50 полоненими.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
m.viktor
14.01.2016, 13:21
О 13:30 почнеться онлайн-трансляція презентації розслідування "Нерухомість Сергія Льовочкіна та Дмитра Фірташа на Лазуровому узбережжі Франції. Дорога, що веде до тіньових власників РосУкрЕнерго та шахрайської приватизації Укртелекому. Використання європейських юрисдикцій для приховування майна українських чиновників". Початок о 13-30 в Українському кризовому медіа-центрі.
Президент запропонував формат переговорів про повернення Криму
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Глава держави озвучив пріоритети своєї діяльності у поточному році. Про це він заявив на прес-конференції.
"Насамперед це забезпечення миру і наголошу: повернення України в Донбас. У 2016 році має бути відновлено український суверенітет на окупованих територіях.
Боротьба за повернення Криму теж залишається головним пріоритетом і ми запропонуємо створити міжнародний механізм з деокупації півострова.
На моє переконання, найкращим форматом є "Женева+" за участю наших партнерів з ЄС, США і можливо країн-підписантів Будапештського меморандуму", - сказав Президент.
Порошенко заявив, що буде вирішувати ці питання насамперед дипломатичним шляхом.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Стало відомо, про що йдеться у знайденому архіві підпілля ОУН
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Звіти підпілля ОУН про репресії радянської влади щодо місцевого населення Львівщини та Івано-Франківщини та ще сотні унікальних документів відкопали серед лісу та передали в Архів Центру досліджень визвольного руху.
Бідон з документами знайшли місцеві мешканці 31 грудня 2015 року у лісі в Долинському районі на Івано-Франківщині. Це архів Калуського окружного проводу Організації українських націоналістів 1948-1949 років, територіально охоплює Калущину, Войнилівщину, Жидачівщину, Долинщину, Рожнятівщину, Болехівщину та Вигодщину.
«Повстанські архівісти дбайливо обгорнули згортки документів у радянські газети та заховали їх у молочному бідоні, де вони пролежали майже 70 років. Цікаво, що радянська влада знала, що повстанці таким чином архівують свої документи, тому по селах вівся жорсткий облік усіх молочних бідонів», — розповідає директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий.
Крім того, ОУНівці зробили повний внутрішній опис опис архіву, де детально перерахували документи, що до нього мають входити. Наскільки він точний вдасться встановити, коли історики ЦДВР завершать реставрацію і опрацювання.
Основна складова архіву — детальні звіти підпілля ОУН про події, що відбувалися в Калуській окрузі, інформація про репресії радянської влади щодо місцевих жителів. Також виявлені списки відзначених за хорошу службу повстанців та підпільників, списки полеглих, протоколи загибелі провідників ОУН, фінансові звіти та звіти, які розповідають про своєрідну "підпільну економіку", а також інформаційні матеріали для поширення серед людей. Деякі часописи, листівки та бофони (повстанські гроші) досі не траплялись дослідникам.
«Поки ще навіть не всі згортки документів вдалось розкрити і переглянути, деякі з них будуть частково втрачені через пошкодження вологою, а деякі навіть пропалені — ймовірно, коли самі підпільники намагались їх просушити. Тому вони потребують тривалої і прискіпливої реставрації», — розповів керівник Архіву ЦДВР Андрій Усач.
Після реставрації усі документи відсканують, опишуть та викладуть у вільному доступі на Е-архів визвольного руху avr.org.ua.
Нагадаємо, у жовтні 2015 року на Е-архіві визвольного руху опублікували документи з архіву ОУН, знайдено в лісі на Хмельниччині влітку 2014 року.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Продовжуємо збір!
Починаються морози, дуже необхідні ліки
ДАВАЙТЕ ДОПОМОЖЕМО ХЛОПЦЯМ
Україно! Українці! На дворі зима, хлопцям з 72 бригади, артилерії, Карпатської Січі та медикам Азову потрібні медикаменти
Фінансова допомога:
Картки ПБ - 5168755609340928 - Римик Орест Олегович
Матеріальна допомога: ( медикаменти)
1. Знеболюючі
2. Засоби медицинської гігієни ( вата, бинт)
3. Противірусні, антигрипозні
4. Від мокрого та сухого кашлю
5. Заспокійливі
6. Жаропонижаючі
7. Проти спазмів
8. Зеленка, перекісь водню, йод
9. Вугілля активоване, но-шпа
Для детальної інформації Орест Львівський
Контактний номер: 0734938303 Орест
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Скоро чорні дні січня ... з 15-го по 21.01. Дні кінця аеропорту.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Україна запустила потяг в Китай в обхід Росії, час у дорозі – 11-12 днів
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
У п'ятницю, 15 січня, Україна запустила тестовий контейнерний поїзд в Китай по новому маршруту Великого Шовкового шляху в обхід Росії. Про це повідомив віце-прем'єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко під час урочистого запуску потягу в Іллічівську (Одеська область).
«Запуск цього поїзда – це результат багаторічної роботи. Нам вдалося побудувати нормальні партнерські двосторонні відносини з країнами, через які проходить цей маршрут. Сподіваємося, що і Туркменістан також приєднається до цього проекту», – сказав пан Зубко
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Експериментальний рейс вирушив з Іллічівського порту за маршрутом Україна – Грузія – Азербайджан – Казахстан – Китай через Каспійське і Чорне моря. Він включає поромні переправи Чорного моря (Іллічівськ – Батумі) і Каспійського моря (Алят – Актау-Порт).
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Контейнерний поїзд складається з 20 вагонів і дозволить доставити вантаж з Іллічівська в Достік (Китай) за 11-12 днів.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
«Цей маршрут є альтернативою, яка дозволить перенаправити вантажопотоки в східному напрямку в обхід території Росії. Адже Росія повністю зупинила транзит будь-яких товарів походженням з України через свою територію, незалежно від країни кінцевого призначення. Завдяки новому маршруту Україна більше не залежить від рішень російської сторони і зможе значно збільшити обсяги експортних перевезень в країни Азії», – зазначив віце-прем'єр.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Нагадаємо, 14 січня Азербайджан, Казахстан, Грузія і Україна підписали протокол про встановлення конкурентоспроможних пільгових тарифів на вантажоперевезення Транскаспійським міжнародним транспортним маршрутом. Документ передбачає проведення комплексних заходів щодо спрощення руху потягів за маршрутом і збільшення вантажообігу.
"Ни подкуп, ни шантаж не пройдут": Як Саакашвілі руйнує корупційні схеми на Одещині
Його особа особливо дратує корупціонерів, які звикли до старих схем наживи, які він намагається, до речі досить успішно, ламати. Революціонер та реформатор за натурою отримує все більше підтримки народу.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Міхеїл Саакашвілі.
Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк назвав одеського губернатора Міхеїла Саакашвілі "гастролером", глава МВС Арсен Аваков - "артистом". Що насправді вдалося зробити грузинському реформатору в Україні? Блогер Сергій Галицький зібрав невеликий перелік досягнень грузинського реформатора. Про це пише Диалог, інформують Патріоти України
Так, Саакашвілі зруйнував систему монополій МАУ Коломойського. Тепер квиток на літак коштує в три рази дешевше. Провів за чесним конкурсом призначення голів районів Одеської області. Привів нову команду, яка відловлює на великих хабарах "великих" людей.
"Тут ми наведемо порядок всіма силами. Якщо потрібно всіма суворими заходами. Ні підкуп, ні шантаж ... зі мною не проходять", - говорить Саакашвілі.
Він будує дорогу в Бухарест. У планах - контейнерний термінал в Ілічівську. Товари з Китаю тепер йтимуть, минаючи Росію, всього за 9 днів замість місяця.
Звільнено всіх, хто агресивно протидіяв політиці Саакашвілі.
Зараз ліквідуються зв'язки міліції та митників, закриваються корупційні позови по іноземних інвесторах в Одесі.
Співробітникам ДПА заборонили "ловити" на радар, розпочато реформу та оновлення поліції.
Збиток за рік роботи Кабміну держпідприємствам країни він оцінює в 100 млрд гривень. Він запевняє, що держпідприємства приносять дохід, але він йде в кишеню олігархів. І звичайні громадяни повинні судбсидувати їх зі своїх кишень.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
У День Соборності українці об'єднаються у "живий ланцюг"
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
У Києві на мосту Патона в День Соборності України, 22 січня, відбудеться акція "Живий ланцюг соборності". Про це повідомляють організатори - Братство козацького бойового звичаю "Спас", передає 112 Україна.
"Акція покликана не тільки нагадати історію України, а й вшанувати пам'ять усіх відомих і безіменних героїв - борців визвольної боротьби 20-х і 40-х років ХХ століття, перших убитих на Майдані - Сергія Нігояна і Михайла Жизневського, воїнів АТО на сході", - йдеться в анонсі.
"Живий ланцюг Соборності" відбудеться у Києві, багатьох містах України, а також за кордоном: у Польщі, Північній Європі, Великій Британії та інших країнах. Родзинкою акції стане 30-метровий державний прапор, який утворюють учасники події безпосередньо на мосту Патона.
Акція відбувається вже дев'ятий рік поспіль. Початок о 08:00.
Захисники Донецького аеропорту завоювали для всіх нас майбутнє - Портніков
Без захисників країни, без тих, хто віддав за нас життя під руїнами Донецького аеропорту, у нас не було б шансу вирватися з-під імперської орди і побудувати нормальну європейську країну.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Без защитников страны, без тех, кто отдал за нас жизни под руинами Донецкого аэропорта, у нас не было бы никакого шанса." Про це пише для Newsru.ua журналіст Віталій Портніков, інформують Патріоти України.
Меня нередко упрекают в том, что я пишу слишком пафосно, подменяя эмоциями простое и ясное изложение фактов. Что не пишу о том, что действительно важно - то есть то, что нравится публике и позволяет нажиться на её страхах и комплексах очередным популистам и проходимцам.
Да, я понимаю, что в ситуации тяжелейшего экономического кризиса - который будет только усиливаться, в ситуации падения благосостояния людей - которое будет только увеличиваться - удобнее и приятнее всего писать о коррупции, промедлении в реформах, проворовавшихся чиновниках.
И что ни в коем случае нельзя говорить соотечественникам, что причина падения нашего жизненного уровня - не чиновники, не олигархи и даже не Путин.
А мы сами - те, кто 25 лет хотел жить по удобным "понятиям", а не по правилам и закону. Если даже сейчас многие из нас рукоплещут мерзавцам, которые кричат с трибун, что "закон подождёт", то что я могу ещё, кроме как пообещать рукоплещущим, что и они, и их дети проживут всю свою жизнь и умрут в нищете и лишениях?
Тем не менее, после Майдана у нас появился шанс - шанс построить нормальную европейскую страну. Пусть это строительство будет долгим и упорным, пусть оно не произойдёт с первой попытки, пусть его плодами воспользуются не те, кто был на Майдане, а их дети и внуки - но это шанс, исторический шанс на десятилетия вперед.
Шанс выскочить из Орды. Шанс научиться жить под закону. Шанс понять, что модель успеха - это упорный труд, а не воровство и ложь. Но раз этот шанс был предоставлен нам самой историей, почему нужно удивляться, что его хотят у нас отобрать?
Без защитников страны, без тех, кто отдал за нас жизни под руинами Донецкого аэропорта, у нас не было бы этого шанса. Да, я понимаю, что наше общество уже устало от войны - на это и рассчитывал Путин.
Да, я понимаю, что многие из нас искренне верят, что серьёзные изменения в стране могут произойти под дамокловым мечом военной опасности - на это и рассчитывал Путин.
Да, я понимаю, что многие наши политики и предприниматели одержимы властью и деньгами и не способны планировать даже на год вперёд - на это и рассчитывал Путин.
Да, я понимаю, что многие даже искренние патриоты нашей страны не способны правильно выстроить систему приоритетов и поэтому с наслаждением помогают российской агентуре расшатывать наше государство - на это и рассчитывал Путин.
Да, я понимаю, что когда людям живётся все хуже и хуже - им уже не до войны, тем более в ситуации, когда их дому угрожает не война, а бедность - на это и рассчитывал Путин.
А только вот на героизм и самоотверженность защитников Донецкого аэропорта он не рассчитывал. Не было у него такого расчёта.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Найтяжче було очікувати наступ"
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Алчевськ гримить: терористи наставили артилерію і танки
В окуповане місто вже четверту ніч йдуть колони з Росії.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
У районі Алчевська терористи проводять навчання з артилерією і танками.
У районі окупованого Алчевська Луганської області терористи проводять навчання із застосуванням артилерії і танків. Як повідомив у своєму Fаcebook журналіст Роман Бочкала, в Алчевськ уже четверту ніч йдуть колони з Росії, передають Патріоти України.
На території від Алчевська до Кіровська-Первомайська зосереджено 2,5-3 тисячі бойовиків, запевняє Бочкала. "Ніякого нагнітання. Просто факти. Окупований Алчевськ на зв'язку. Інформація з перших вуст: у нас вже 4-ту ніч ідуть колони з Росії. Перебуває жива сила.
Від Алчевська до Кіровська-Первомайська зібралося 2500-3000 бойовиків. Для них там проводять навчання з застосуванням артилерії і танків. Гримотить так, як і тиждень тому, ці маневри відобразив у своєму звіті навіть ОБСЄ", - написав журналіст.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
День єднання святкує Україна
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Україна сьогодні, 22 січня, святкує День соборності. У 2016 році держава цього дня відзначає 97-ю річницю проголошення Акту злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки.
З нагоди свята в Києві об 11:00 прем'єр-міністр Арсеній Яценюк та члени Кабінету Міністрів візьмуть участь у церемонії покладання квітів до пам'ятників видатним українцям -- поетові Тарасові Шевченку та історику й політику Михайлові Грушевському.
Президента Порошенка в Україні сьогодні нема -- він перебуває у Швейцарії, де бере участь у Всесвітньому економічному форумі в Давосі, тому привітає українців у зверненні.
У Києві ж на мосту Патона в День Соборності відбудеться акція "Живий ланцюг соборності"..
"Акція покликана не тільки нагадати історію України, але й вшанувати пам'ять усіх відомих і безіменних героїв - борців визвольної боротьби 20-х і 40-х років ХХ століття, перших убитих на Майдані - Сергія Нигояна і Михайла Жизневского, воїнів АТО на сході", - йдеться в анонсі.
"Живий ланцюг Соборності" відбудеться у Києві, багатьох містах України, а також за кордоном: у Польщі, країнах Північної Європи, Великобританії та інших країнах. Родзинкою акції стане 30-метровий державний прапор, який утворюють учасники події безпосередньо на мосту Патона.
Акція відбувається вже дев'ятий рік поспіль. Початок о 08:00.
Офіційний державний статус "День соборності України" отримав указом президента Леоніда Кучми від 21 січня 1999 року, враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави.
У грудні 2011 року президент Віктор Янукович скасував День свободи 22 листопада і День соборності 22 січня і заснував День соборності і свободи 22 січня.
У листопаді 2014 року президент Порошенко заснував День гідності і свободи 21 листопада, повернувши 22 січня святкування Дня соборності.
Нагадаємо, День соборності пов'язаний з проголошенням об'єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки 22 січня 1919 р. на Софійській площі в Києві. Об'єднання двох держав, що виникли після розпаду Російської та Австро-Угорської імперії, втілив мрію українського народу про єдність України. Однак існувала нова держава трохи більше року через суперечності керівництва та окупацію Польщею Західної України.
Українські інженери розробили сучасний бронеавтомобіль
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Українські інженери розробили черговий сучасний броньовик.
Повідомляється, що при розробці цього концепту враховували досвід роботи над бронеавтомобілем "Дозор-Б”, на який "Хорт” зовні схожий.
У порівнянні з "Дозором”? концепт має більшу колісну базу – до 3400 мм, яка дає кращу курсову стійкість і динаміку.
Основною перевагою "Хорта” перед "Дозором” є несучий корпус.
Зазначимо, що "Хорт” розроблявся в першу чергу для потенційних іноземних замовників і тому повинен відповідати світовим нормам.
Донбас повернеться вже цього року - президент України
Порошенко запевнив, що не дозволить заморозити конфлікт на сході країни.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Порошенко пообіцяв зробити все, щоб не допустити заморожування конфлікту на Донбасі.
Відновлення суверенітету України на підконтрольних сепаратистам територіях Донецької та Луганської областей відбудеться в 2016 році. Про це Петро Порошенко сказав на загальних зборах Асоціації міст України в суботу в Києві, повідомляють Патріоти України з посиланням на Корреспондент.
"Моє завдання - і я твердо в це вірю - повернення українського суверенітету на Донбас уже в 2016 році. І вчора в Давосі виступаючі також підтвердили цю позицію - в 2016 році Росія повинна виконати всі пункти Мінських угод", - сказав Порошенко.
Президент також заявив, що зробить все, щоб не допустити заморожування конфлікту на сході України.
"Як президент і головнокомандувач буду битися за кожен шматочок української землі, і робити все, щоб повернути територіальну цілісність, суверенітет України - спочатку на Донбас, потім у Крим. І заморозити цей конфлікт не дам. Тому що успішних прикладів повернення заморожених територій до складу країни немає", - розповів Порошенко.
Раніше Порошенко в Давосі заявив, що просування в реалізації мінських домовленостей по Донбасу немає і ситуація не дозволяє перейти до політичного етапу врегулювання.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Пане президенте, де ж зміни в країні? Люди не вірять владі - Вакарчук під час вручення ордена Свободи
Відомий музикант і громадський діяч подякував за честь та принагідно звернувся до голови держави з питаннями та закликами, що найбільше турбують суспільство.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Святослав Вакарчук
Патріоти України пропонують ознайомитися з заявою, котру Святослав Вакарчук зачитав на церемонії нагородження в Адміністрації президента.
Сьогодні я був нагороджений орденом Свободи. Орден вручав президент України Петро Порошенко. Користуючись нагодою, я звернувся до нього з такими словами
Шановний пане Президенте!
Дякую за цю нагороду. Для мене честь отримати орден від Держави, яку я завжди вважав, вважаю і буду вважати найріднішою у світі. Так, нагороди – це добре. Але, на жаль, одними нагородами не вирішити завдань, які стоять перед нами. 28 січня ми відзначатимемо річницю бою під Крутами. Що спільного між цими українськими захисинками і тими, хто захищає нашу країну, зі зброєю в руках, на Сході сьогодні? І ті, і інші – Герої. Герої вони тому, що свідомо жертвували найголовнішим, що в них було – своїм життям. Чому агресія ворога захлинулася? Тому, що ці молоді хлопці та й старші чоловіки, готові були вмирати за свою країну. Вони прекрасно розуміли, який вибір роблять. Ніхто з них не аналізував, не прораховував – вони просто жертвували. Тому, вони - Герої.
Ворог, який роз’їдає Україну зсередини – корупція, тотальна несправедливість, невігластво, низький рівень так званої еліти – значно підступніший і небезпечніший, ніж будь-який зовнішній ворог. Щоб перемогти його, теж потрібні герої - герої в українській політиці і владі. На жаль, на сьогоднішній день таких героїв ми не бачимо. Ми бачимо логічні вчинки. Ми бачимо бажання всидіти на двох чи трьох стільцях. Ми бачимо страх: страх втратити посаду, страх втратити добробут, політичний вплив, поставити під удар себе чи свою сім’ю. Ми бачимо часом розумних, але швидше хитрих та цинічних людей, які завжди находять логічне пояснення, чому в Україні все не так – винна війна, ціни на нафту, політичні опоненти, минула влада. Ми чуємо і бачимо це кожен день. Але ми не бачимо подвигів. Не бачимо справжніх жертв. Нам не потрібні політики – звичайні люди. Пам’ятаєте захисників Донецького аеропорту – кіборгів? Нам потрібні кіборги в політиці! Сьогодні країну врятують тільки ті, кому будуть ставити пам’ятники після смерті, а не ті, хто будує собі золоті пам’ятники при житті. Чому наші політичні очільники обирають особисте перед державним, спокій і страх за власне майбутнє міняють на політичні компроміси? Де посаджені злочинці? Де реальна зміна правил гри? Взагалі – де зміни в країні?
Я дуже хотів би завершити словами, що країна чекає змін, але правда в тому, що країна від влади вже нічого не чекає. Люди не вірять владі. Не тому, що влада погана. Тому, що влада така як всі. А сьогодні нам потрібні люди, здатні на подвиги, надлюди. Я розумію, що сьогодні зіпсував комусь настрій на цьому нагородженні. Але я говорю ці слова не з бажання облити когось брудом чи отримати політичні дивіденди. Ні влада, ні політична боротьба мене не цікавлять. Я кажу Вам це тому, що мені не байдуже! Не байдужа Ваша репутація, не байдужа репутація країни та її майбутнє. Це моя країна і мені тут жити. Сприйміть, пане Президенте, ці слова серйозно - вони не направлені персонально проти Вас, в них немає спроби заплямувати Вашу особистість. Ці слова спрямовані до всієї української влади. І це не просто мій приватний голос – це, в прямому сенсі, голос народу України. І сприйміть їх сьогодні, бо завтра вже може бути пізно.
Цей орден буде мені нагадувати, що кожного дня, потрібно робити більше для того, щоб твоя країна була вільною. І нагадуватиме, що я сам ще зробив недостатньо для того, щоб наша країна нарешті стала кращою.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Міністр оборони пояснив, чи поїде ЛитПолУкрбриг на Донбас
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
У Любліні на півдні Польщі відбулася офіційна церемонія відкриття штабу спільної литовсько-польсько-української бригади (ЛитПолУкрбриг).
Участь в церемонії взяли міністри оборони України, Польщі та Литви -- Степан Полторак, Антоній Мацеревич та Юозас Олекас, передає власний кореспондент Укрінформу в РП.
"До штабу бригади увійшли представники Литви, Польщі та Україні в однаковій кількості. Це офіцери, які організовували діяльність бригади, а також бойові підрозділи, які співпрацюватимуть між собою. На сьогодні бригадою керує офіцер з Польщі, його заступником є представник України, а начальником штабу буде представник Литви", - повідомив Полторак, додавши, що на цих посадах відбуватиметься ротація.
За його словами, "ЛитПолУкрбриг" набуде повну бойову спроможність у 2017 році. Водночас, її участь у майбутньому у миротворчій місії на Донбасі не розглядається.
За його словами, користь для української армії від участі у міжнародній бригаді є величезною: "Ми вважаємо, що бригада є локомотивом, яка тягнутиме вперед нашу армію. Ми матимемо згоду перевіряти досягнення української армії в рамках успіху у бригаді".
Полторак подякував Польщі за підтримку України. "Україні зараз дуже складно, оскільки ворог переважає нас в силі. Однак це не означає, що ми віддамо клаптик нашої землі. Сьогодні в Україні проводиться дуже серйозна робота на чолі з Президентом для зміцнення армії, від чого залежить, наскільки Україна буде захищеною", - підкреслив міністр оборони.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Не забути героїв: Нацгвардія оприлюднила втрати батальйону "Донбас" під Іловайськом та сумарно за час АТО
За мужність і героїзм, проявлені при захисті України від збройної агресії державними нагородами України нагороджено 245 бійців батальйону, 66 із них посмертно.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Батальйон "Донбас".
За час проведення антитерористичної операції батальйон "Донбас" втратив 67 бійців. Про це йдеться у повідомленні Національної гвардії, передають Патріоти України.
"Загалом під час проведення антитерористичної операції батальйон "Донбас" втратив 67 побратимів, отримали поранення 173 чоловіки", - сказано у ньому. Перебували у заручниках незаконних збройних формувань 132 чоловіки, одного до цього часу не звільнено. При цьому вважалися зниклими безвісти 78 чоловік, досі залишаються не розшуканими 20.
"За мужність і героїзм, проявлені при захисті України від збройної агресії державними нагородами України нагороджено 245 бійців батальйону, 66 із них посмертно, відзнаками Міністерства внутрішніх справ України нагороджено 11 осіб, із них 3 іменною вогнепальною зброєю, 120 отримали відзнаки Національної гвардії України", - йдеться у повідомленні.
До складу НГУ батальон "Донбас" увійшов на початку червня 2014 року. Протягом липня 2014 року батальйон воював під Горлівкою та Попасною, де загинуло 3 добровольці. 22 липня 2014 року під час другого штурму Попасну було звільнено від терористів.
Також підрозділ брав участь у визволенні Лисичанська та подальшій "зачистці" міста, у "зачистці" Золотого та боях за Первомайськ. 10 серпня 2014 року разом з підрозділами Збройних сил та іншими військовими формуваннями було розпочато операцію по звільненню від терористів Іловайська Донецької області, в якій "Донбас" відігравав ключову роль.
"Але за відсутності відповідного потужного озброєння, броньованої техніки та через введення на плацдарм бойових дій регулярних військ Російської Федерації батальйон вимушений був відступити та поніс значні втрати: загинуло 22, отримали травми та поранення 39, було захоплено у заручники 111 та зникли безвісти 20 бійців Донбасу", - заявляють у Нацгвардії.
У період січня-лютого 2015 року батальйон "Донбас" брав участь у бойових діях у районі населених пунктів Вуглегірськ, Нікішине, Чорнухине, Новогригорівка, Дебальцеве та Логвинове, де загинуло 8, отримали поранення 8, було захоплено у заручники 1 та зникли безвісти 2 військовослужбовці.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Безвізовий режим відкладається? Нардепи провалили голосування за скандальну поправку
вівторок,
26 січень 2016, 16:18
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Нардепи провалили голосування за скандальну поправку вівторок,[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
В Україні вшанували пам'ять Михайла Жизневського і відзняли фільм про героя
Представники руху солідарності "Разам" в Україні (Білорусь) та українські активісти пройшли по тому ж маршруту, як і 2 роки тому, коли Михайла Жизневського проводжали в останню путь.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
У Києві вшанували пам'ять загиблого героя. Фото: Лівий берег.
У Києві 26 січня, в день народження Героя України та Білорусі Михайла Жизневського, який загинув під час кривавих подій на вул. Грушевського 22 січня 2014 року, відбулася хода пам'яті героя. Про це інформує кореспондент LB.ua, передають Патріоти України.
Представники руху солідарності "Разам" в Україні (Білорусь) та українські активісти пройшли по тому ж маршруту, як і 2 роки тому, коли Михайла Жизневського проводжали в останню путь. Учасники ходи зібралися на Михайлівській площі біля пам'ятника княгині Ользі, де відбулося невелике віче, після чого нечисельна колона пройшла до пам'ятника Жизневського на вул. Грушевського біля стадіону "Динамо". Відбулося покладання квітів та запалення свічок. Герой України, учасник Євромайдану Михайло Жизневський - один з трьох перших убитих в Києві в січні 2014 року.
Також у мережі з'явився фільм, присвячений Жизневському. "Фильм создан благодаря его друзьям. В фильме можно найти много нового. Для меня было важно развенчать как мифы, которые возникли в различных СМИ после убийства Михаила, так и поверхностные суждения, основанные на незнании всех обстоятельств, которые были в его жизни. Очень многое осталось за кадром. Я был ограничен временем и пытался показать наиболее важные вехи в жизни героя. Я хотел создать фильм для обычного зрителя и вызвать чувство сопереживания за простого парня из Беларуси", — розповів режисер Михайло Аршинський.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Він вижив: Айдарівець з відрубаною сепаратистами рукою виступив у ПАРЄ
Вороги та окупанти, які прийшли на нашу землю, ненавидять все українське, про що хлопець розповів перед присутніми у Стразбурзі європейцями.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Василь Пелиш залишився без руки, бо на ній було татуювання з тризубом, що не сподобалося терористам.
"Знакомьтесь, Василий Пелыш. Айдаровец, которому отрубили руку за то, что у него на ней был вытатуирован тризуб." - пише на своїй сторінці у Facebook нардеп Борислав Береза, інформують Патріоти України.
Кто именно отрубил, Василий не помнит. Говорит, что там была солянка из россиян, "наших", казахов. Мрази-наемники разных мастей. Объединили их деньги и враждебное отношение ко всему украинскому.
Василий выжил. Приехал в ПАСЕ. И сегодня выступал тут, донося до европейцев свою историю.
Я не забыл о том, как избивали в Славянске за жовто-блакытну ленточку, как убивали в Донецке за наш флаг, как вспарывали животы за проукраинскую позицию, как пытали в Луганске за Слава Украине.
И я не помню, чтобы было какое-нибудь преследование в Украине за русскую речь. Об этом тоже мы напомнили сегодня европейцам.
Реалії нашого сьогодення
Страшно читать новости, с каждым днем количество людей, заболевших гриппом становится все больше и больше. На 27 января у нас в стране уже 122 летальных исхода, и ежедневно фиксируются тысячи вновь заболевших в каждом регионе страны. Мне очень понравилось заявление и. о. Главного санитарного врача Украины Святослава Протаса о том, что все скончавшиеся от гриппа сами виноваты, так как не были вакцинированы и поздно обратились за медицинской помощью. Ну конечно, проще всего переложить всю ответственность на другого человека, тем более когда тот уже умер. Не на себя же МинЗдрав возьмет вину за тысячи заболевших и сотни умерших. Кто ответит перед ребенком, у которого от гриппа умерли оба родителя? Где реальная помощь населению при такой страшной эпидемии? Ведь эпидемпорог превышен уже в 18 областях, а на Черниговщине вообще почти в 2 раза. И что сделано нашими властями? Они просто закрыли учебные заведения на карантин – и все!!! А где бесплатные медицинские маски, лекарства, как это обычно бывает в Европе при эпидемиях. А то с трибун нам громко заявляют о том, что мы Европа, а по факту нашим властям и дела нет до того, как остановить эту страшную эпидемию. Видимо, они рассуждают, что спасение утопающих – дело рук самих утопающих. Но тогда, зачем такие люди сидят в креслах МинЗдрава, если эпидемия гриппа пущена на самотек.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Ріки крові, вбивства за українську мову, тотальне мародерство": Турчинов розказав, як росіяни нищили українців
Трагічні уроки 1918 року, коли відважна студентська молодь під Крутами вступила в нерівний бій з російським агресором, нас вчать, що для збереження та захисту держави надзвичайно важливі витримка та єдність.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Олександр Турчинов.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов, розповідаючи про річницю боїв під Крутами, згадав, як у ті роки росіяни вбивали українців через українську мову. Про це повідомляють Патріоти України ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) з посиланням на прес-службу РНБО.
"Сьогодні ми відзначаємо День пам'яті Героїв Крут. У 1918 році чотириста відважних юнаків - студентів і козаків "Вільного козацтва", - вступивши в нерівний бій, зупинили в десять разів більшу російсько-більшовицьку армію Михайла Муравйова, що йшла на Київ під гаслами "Смерть буржуям и украинцам".
Під час відступу українських сил чота студентів у сутінках вийшла на більшовиків, які тоді вже зайняли Крути. Розлючені значними втратами, червоногвардійці стратили їх всіх до одного...", - наводить слова Турчинова прес-служба РНБО.
"Тоді вдалося на чотири дні зупинити напад ворога, але незважаючи на всі зусилля Київ було захоплено. Ріки крові, вбивства за українську мову, тотальне мародерство, - ось що отримала столиця від російського агресора", - продовжив Турчинов.
За його словами, тоді одним з місць розстрілів став Маріїнський парк.
"Тоді одним з місць розстрілів став Маріїнський парк. Трохи менше століття в тому ж самому Маріїнському парку знову зіткнулися два світи: озброєний криміналітет і патріотична молодь, яка розуміла, що немає кому окрім них боронити Україну. Тоді ми перемогли, але боротьбу ще не завершено...
Знову, як і тоді, ворог прагне позбавити нас свободи і Незалежності. Ворог знову мріє вдертися до Києва і знищити всіх, хто не стане на коліна. Але, на відміну від 1918 року, ми змогли зупинити агресора та зберегти країну. Україна заплатила за це страшну ціну, віддавши життя своїх кращих синів. Вічна пам‘ять героям, які загинули за рідну землю, зупинивши варварську навалу на Захід.", - підкреслив Турчинов.
Трагічні уроки 1918 року нас вчать, що для збереження та захисту держави надзвичайно важливі витримка та єдність. Впевнений, що незламність наших воїнів та єднання всіх громадян не залишать агресору жодного шансу, і наша боротьба за свободу й Україну завершиться перемогою!" - підсумував секретар РНБО.
"Вільха" та "Нептун": Українська армія отримає надпотужні ракети для захисту від Кремля
Новітня українська зброя може виявитися більш досконалою, ніж "Іскандери", якими люблять хизуватися росіяни.
Україна отримає власну зброю стандартів XXI століття, яка здатна повністю захистити країну від будь-яких посягань з боку Росії. Президент Петро Порошенко заявив, що країна отримає ракетне озброєння в рамках проекту "Вільха" і комплекси крилатих ракет на основі технічних рішень проекту "Нептун". Обозреватель розібрався, які розробки можуть ховатися за цими проектами. А також чому тепер відстань від центру села Люте у Сумській області до центру Москви, може стати дуже важливою для Путіна. Новину передають Патріоти України ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]).
Ракетный щит
О существовании проекта "Ольха" впервые широкой общественности стало известно после заявления Петра Порошенко на заседании СНБО 27 января. "Президент также поручил государственным заказчикам вместе с Государственным концерном "Укроборонпром" при планировании оборонного заказа в 2016 году обеспечить разработку и закупку в интересах Сухопутных войск ВСУ ракетного вооружения в рамках проекта "Ольха", комплексов крылатых ракет на основе технических решений проекта "Нептун". Такую информацию опубликовала пресс-служба Администрации президента Украины, по итогам совещания СНБО 27 января.
Под этим наименованием, судя по всем публичным данным, скрывается серия разработок днепропетровского КБ "Южное" по созданию оперативно-тактических дальнобойных ракетных комплексов. КБ "Южное", которое создало легендарную баллистическую ракету "Сатана", занималось разработкой такого оружия еще в 2009 году. Тогда проект получил название "Сапсан", который подразумевал создание универсального комплекса для уничтожения целей на земле, воде и в воздухе.
Но за время правления Януковича проект под разными предлогами успешно "хоронили" и урезали финансирование. Параллельно с проектом "Сапсан" разработчики предлагали другой вариант, получивший название "Гром", созданный для замены устаревающих ракетных комплексов "Точка-У".
Но и этот проект усердно прятали "под сукно". В конце концов проекты были окончательно похоронены при Януковиче. Тогдашний министр обороны Украины Павел Лебедев в 2013 году полностью прекратил и так скудное финансирование. Напомним, что во время Революции Достоинства Лебедев сбежал в Крым и теперь разыскивается за планомерное уничтожение обороны Украины и другие преступления.
Кроме проектов "Сапсан" и "Гром", КБ "Южное" в инициативном порядке, простыми словами - за собственные средства, вело разработку крылатой ракеты "Коршун". Эта крылатая ракета по своим возможностям соответствует известнейшей на весь мир американской BGM-109 Tomahawk.
Но с начала российской агрессии о способности Украины создать свой ракетный щит вспомнили снова. Все разработки были кардинально пересмотрены для увеличения боевых возможностей, были выделены деньги для их реализации. А все наработки по обоим комплексам вылились в проекты "Ольха" и "Нептун", которые получили высочайший приоритет.
Учитывая возможности этих комплексов, Украина с ними получит настоящий ракетный щит, благодаря которому в случае агрессии, командные центры, узлы связи, военные базы, аэродромы, склады и базы обеспечения противника будут уничтожены высокоточным оружием. Это позволит парализовать всю военную машину врага, нанеся ему невосполнимый урон.
Проект "Ольха"
Под проектом "Ольха", по словам президента, фигурирует ракетный комплекс. При этом в день совещания СНБО гендиректор "Укроборонпрома" отдельно оговорил государственную программу по созданию многофункционального комплекса "Сапсан". Ранее об этом проекте неоднократно говорил секретарь СНБО Александр Турчинов.
"Относительно оперативно-тактических ракет, в том числе "Сапсан", эта тема находится под жестким контролем СНБО, и сегодня я хочу сказать, что наши конструкторы отрабатывают оперативно-тактическую ракету, которая превышает по своим показателям тот проект, который в свое время получил название "Сапсан", - заявлял Турчинов в конце 2015 года. Акцентировав внимание на том, что все комплектующие оружия будут украинского производства.
Проект "Сапсан" представляет собой уникальное решение по созданию универсальной ракеты. Разработчики "Южмаша" изначально решили исходить из концепции, по которой одна ракета будет использоваться для поражения разных типов целей - наземных, воздушных и морских.
Таким образом, создав одну ракету и оснастив ее разными боевыми частями и системами наведения, Украина получает одновременно новое средство противовоздушной обороны, береговой охраны и дальнобойный оперативно-тактический комплекс. Из всех трех компонентов, наиболее публичным является вариант для уничтожения наземных целей. Он также часто фигурирует, как комплекс "Гром" и был продемонстрирован на выставке "Оружие и Безопасность" в Киеве.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Он представляет собой мобильную пусковую установку с двумя ракетами типа "земля-земля". Согласно официальным данным, ракеты этого комплекса достают противника на дистанции до 300 километров. Но это вполне может быть формальным юридическим ограничением, которое связано с "Режимом контроля за ракетными технологиями", который запрещает продажу иностранным государствам ракет "земля-земля" с большей дальностью.
В случае заказа этих ракет украинской армией, действие "Режима контроля" силы иметь не будут, а значит оружейники смогут передавать армии более дальнобойные комплексы. Судя по доступной информации реальная дальность "Грома" может составить до 500 километров. Такую же схему использует и Россия со своими ракетами "Калибр" и "Искандер", в экспортном варианте для иностранных государств их боевые возможности специально урезают до 300 км, в то время. как российская армия использует полноценные версии.
Также известна и масса боевой части ракеты - до 480 килограммовов. Боеголовки такого веса используются в российском "Искандере" и советской "Точке-У". Такого веса боезаряда хватает для уничтожения целей на площади до 10 тысяч квадратных метров, при использовании кассетного заряда, или на площади 2-3 гектара обычным осколочно-фугасным зарядом.
В виде боевой части может быть установлен заряд объемного взрыва, так называемая "вакуумная бомба", или бетонобойный боеприпас для уничтожения сверхзащищенных объектов, типа подземных командных пунктов. Важной особенностью ракеты является возможность ее полета не только по баллистической прогнозируемой траектории, но и по аэробаллистической. Особенность такого полета в том, что ракета совершает непредсказуемые для противника "скачки", уходя от противоракет. Это гарантирует прорыв ПВО любой сложности.
Примечательно, что такие же технологии использует и Россия в своей ракете "Искандер", заявив, что на сегодняшний момент не существует средств ПВО, способных перехватить такую ракету. А значит, широко разрекламированные самим же Кремлем комплексы С-300 и С-400 окажутся бессильны.
Еще одной важной деталью украинского "Грома", которая значительно повышает боевые возможности комплекса, является размещение сразу двух ракет на одной пусковой установке. Таким образом, один экипаж может выпустить сразу две ракеты по двум разным целям одновременно. Такая особенность также используется в российском "Искандере-М".
Способы наведения ракеты украинские разработчики не стали разглашать, лишь уточнив, что точность "Грома" находится на мировом уровне, для чего используется целый комплекс высокоточных средств. В любом случае у днепропетровских инженеров имеется огромнейший опыт создания ракет, которые попадают точно в цель даже после полета на 10 тысяч километров.
Фактически в КБ "Южном" уже есть электронные системы инерциального наведения, когда ракета сама высчитывает свой полет. "Рельефного" наведения, когда компьютер сравнивает заложенную карту с местностью под ракетой, а также радиолокационного, например, если необходимо уничтожить объект системы ПВО. Также нельзя исключать, особенно учитывая сотрудничество с США, использование высокоточной спутниковой навигации.
Таким образом, учитывая официальную дальность стрельбы в 300 километров, ее хватает для уничтожения любой цели на оккупированной территории Донбасса. А в случае необходимости, ее хватит, чтобы достать до передовых аэродромов и военных баз на территории РФ.Так, в 300-километровой зоне действия находится, как минимум, шесть крупных авиабаз. Если же предположить, что дальность все же в 500 километров, то можно заодно вспомнить, что, например, от центра села Лютое в Сумской области до Кремля - 466 километров.
Проект "Нептун"
Как уже анонсировал президент, под видом проекта "Нептун" скрывается крылатая ракета. Единственная подобная украинская разработка - система "Коршун" от КБ "Южное". Она также была продемонстрирована на выставке "Оружие и безопасность". Эта крылатая ракета наземного базирования может уничтожать цели, согласно официальным данным, на которые вполне могли сказаться "юридические" ограничения, до 280 километров.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Крылатая ракета "Коршун", по сравнению с "Громом" имеет гораздо меньшие габариты и благодаря этому может базироваться не только на наземных пусковых установках, но и на кораблях и даже истребителях типа Су-27. А на колесной платформе можно разместить сразу четыре пусковых установки.
В связи с тем, что "Коршун" - это крылатая ракета, ее задачей являться прохождение ПВО противника на сверхмалой высоте до 50 метров, ниже "уровня радаров", огибая рельеф местности. Это позволяет прорывать любую современную систему противовоздушной обороны. Кроме того в КБ "Южном" изначально говорили об использовании стелс-технологий, что сделает ракету еще менее заметной.
Боевая часть украинской крылатой ракеты также весом в 480 килограмм, а значит и возможности уничтожения целей у "Коршуна" схожи с "Громом". Важной деталью боевых характеристик "Коршуна" является возможный "технологический задел" дальности полета. Так, ракета Х-555, которая имеет практически идентичные размеры и вес, оснащена таким же по мощности двигателем и несет аналогичный по массе заряд, летит на дальность в 2000 километров.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Учитывая опыт реалий выполнения международный соглашений, таких как Будапештский меморандум, подобный "технологический задел" может стать весьма нелишним. Таким образом, возможности по дальность действия "Коршуна" в базовом варианте практически идентичны "Грому". А если все же рассматривать возможный "технологический задел" в 2 тысячи километров, то, для сравнения, расстояние от Украины до "столицы Урала" Екатеринбурга - около 1,8 тысячи километров.
Готовность проектов
Оглашать информацию о начале производства "Грома" и "Коршуна" и сроках передачи их в войска на заседании СНБО не стали. Но готовность проекта уже можно оценить по текущим успехам украинских оружейников, которые были ими публично представлены. Например, на еще прошлогодней выставке "Оружие и безопасность" была показана первая твердотопливная ступень "Грома".
А для "Коршуна" запорожская "Мотор Сич" подготовила двигатель МС-400, который по своим характеристикам аналогичен двигателю Р95-300, при этом легче на 50 кг. Стоит отметить, что двигатель Р95-300 используется в крылатых ракетах Х-55 и Х-555. А также в новейшей российской стелс-ракете Х-101, которая лишь недавно была впервые использована Россией при стрельбе по территории Сирии и пролетела до 2 тысяч километров.
В свою очередь, вопрос с размещением ракет на колесной платформе решил украинский КрАЗ. Он продемонстрировал многофункциональное шасси КрАЗ-7634НЕ. Технические возможности машины: колесная формула высокой проходимости 8х8, грузоподъемность до 27 тонн, двигатель фирмы Ford или Deutz, мощностью в 500-600 л.с., скорость до 100 км/ч. Размера шасси и грузоподъемности более чем хватает для размещения двух пусковых установок "Грома" или четырех "Коршуна".
Таким образом, особенно учитывая готовность официальной власти приоткрыть данные не только о существовании проектов, но и о их высочайшем приоритете, сейчас перед украинскими оружейниками стоит вопрос окончательной доводки и налаживания производства нового ракетного оружия.
"Я був такий щасливий нарешті, що можу спокійно дивитись на небо, я про це так мріяв там, у ДАПі", - "кіборг" Андреєв
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
У критичні моменти боєць згадує мандраж. Не страх, а саме мандраж. Тоненька грань, ціною в життя та подвиг, що відокремлює героя від боягуза. Життя бойових побратимів та України, а подвиг свій вистражданий, знов таки заради друзів, сім’ю та Батьківщину
Патріоти України пропонують історію героя, котра опублікована у ФБ на сторінці "Майдан 18-20 февраля. Как всё было."
"Чи було мені страшно?.. Ні, не було, були моменти мандражу, коли від напруження і виснаження тряслися руки-ноги, але я Мамці обіцяв повернутися, тому навіть не думав зле, просто весь час бачив, ніби те, що зараз має статися, готовий був до усього... Напряг, звичайно, нереальний, але зате який адреналін! Мені його бракує тепер..."
"Пройшли сутки, як повернувся з Донецького аеропорту, тримали оборону нового терміналу, разом з бійцями 93 і 74 бригади... хочеться розказати всім про те, що пережили...
Заїзд був 30.12.2014 через сепарский пост з автоматом і одним магазином. Більшого позору не відчував ніколи, не розумів, як десантура може так ганьбитись, але нам не залишили вибору, потрібно було міняти хлопців, адже пробути там 2-3 тижні досить тяжко, як фізично так і психологічно. Спочатку обстрілювали нас з стрілецької зброї, мух, РПГ і АГСів ми давали нормальну відповідь і сепари не лізли, а коли наш президент заявив, що в аеропорт завезли 2 камази боєприпасів і продовольства і аеропорт може витримати любий штурм, пішло по повній.
Насправді прорвалась до нас 1 МТЛБшка за пораненими (7чол) і привезла 7 ящиків патронів, ящик гранат і 100л води, яка замерзла, а дрова закінчились давно, пішов обстріл з танків, мінометів, СПГ, гаубіц, інколи градів, поперли чечени. Стіни в терміналі почали падати одна за одною, з кожної дірки було чути: "алах-акбар, хахол вихаді ми тебя резать будем". Пішов замєс, останні 3,5 останні дні не знаю як пережив, від вибухів, пострілів, завалів, крові, холоду, недосипання почало "зривати кришу".
Мені повезло, я своє відбув і пішов на ротацію, а інших потрібно виводити там вже нема, що обороняти, лишились одні руїни. Туди б закинути нашого президента, міністрів і генералів, хоча б на сутки..."
Автор цих слів, написаних за три дні до першого вибуху в терміналі - майданівець, один з легендарних кіборгів, захисників ДАПу 31-річний Андрій Андреєв з Волині. Воював у складі 81-ї бригади, старший навідник АГС, згодом командир відділення. Позивний Фестиваль.
Йому пощастило повернутися звідти живим. І я досі майже дослівно пам'ятаю цей його пост на ФБ, датований 16 січня 2015 року, після кількох тижнів тривожного мовчання у мережі…
20 лютого. Найдальша барикада на Інститутській. Андрій присів за щитом
Андрій був у всі найгарячіші та найнебезпечніші дні на Майдані, потім - рік на війні, майже постійно на передовій у секторі "Д": Костянтинівка, Авдіївка, Піски. 16 днів у січні 2015 провів у новому терміналі донецького аеропорту.
Ми багато говорили з Андрієм про війну і про ДАП. Але спершу про його бойовий шлях на Майдані.
" - Я вперше приїхав на Майдан після розгону студентів 30 листопада. Не за політику, а воювати з ментами. Я просто не міг сидіти на місці і спокійно дивитись на те, що твориться. Була одна думка: просто так бити людей ніхто не має права, жодного! Терпіти не можу ментів. Один знайомий так званий правоохоронець в Луцьку, коли я приїхав додому з Майдану в час відносного затишшя спитав у мене при зустрічі на вулиці: скільки мені платять за те, що стою на Майдані? Я тоді ледве в морду йому не дав, досі не розмовляю. Коли на Майдані було найгарячіше, або коли йшло до того, а я це відчував якось підсвідомо просто, то кидав усе, кидав роботу, іноді позичав гроші і їхав до Києва. А тут якийсь мудак у формі мені розказує, що на Майдані платили…
В той день, коли почались бої на Груші, ми з хлопцями планували йти на Дніпро скупатись в ополонці. Це ж було Водохреща. Але ще не дійшовши до місця почули вибухи і зрозуміли, що на Грушевського щось почалося. Прибігли, коли вже були сутички, горіли автобуси. Приходили Кличко з Яценюком, обзивали людей провокаторами, їх дружно слали подалі. Я був на Груші увесь час, поки йшли активні бої. Перший раз, як беркути пробували нас розігнати, то навіть забрав у ввшника щит, прийшов з ним у Жовтневий палац, який тоді займали свободівці і тоді їхня охорона на вході не хотіла мене пускати. Свободівці кричали, що я провокатор і що усі ми, хто рубався тоді на Груші звичайні провокатори. А сам Тягнибок на Майдані постійно ходив у супроводі купи охоронців. Я ні в кого більше стільки охорони не бачив, навіть у Кличка )))
Аэропорт андреев киборг дап
Востаннє приїхав на Майдан десь 15 лютого. Я не входив до жодної сотні, тож просто пішов у профспілки до Правого Сектора і попросився до них, бо вони виглядали на Майдані найдвіжовішими. Ходив пару раз на тренування.
18 лютого зранку, коли почався так званий мирний наступ, Правому Сектору був даний наказ займати позиції на Грушевського і рухатися до ВР. Ми вийшли за барикаду на Груші, зупинилися і побачили з боку Маріїнського парку просто море беркуту. Вони повільно сунули в наш бік і ми почали готуватися до штурму. Стоячи там, ми відтягували дуже великі сили противника. Потім, обдумуючи, що сталося далі і співставляючи події, дійшов певних висновків. Загони Самооборони та майданівці вже дісталися урядового кварталу, почалися сутички, тоді наші оточили частину беркутів і тітушок в парку і добряче їх тиснули. Саме в цей момент вилазить Парубій і оголошує якесь незрозуміле перемир'я на 40 хв. А нам в цей самий час дають наказ відійти за барикаду на Грушевського. Як тільки ми зайшли за барикаду, Беркут розвернувся і побіг в сторону Маріїнського парку. Про криваве побоїще, яке вони тоді там влаштували, знають усі. Саме тому, бойові майданівці так не люблять Парубія…
Штурм пагорба біля Жовтневого 20 лютого.
Далі вони пішли на штурм… Коли вночі з Інститутської на нас попер водомет, стало реально дуже страшно. В ніч штурму майдану мене ледве не взяли в полон беркути. Я вибіг до стели, вони хотіли оточити і схопити, зайшли з боку. Ледве вдалось втекти тоді. Поступила інформація, що біля Михайлівського озброєні банди тітушок, ми з хлопцями побігли туди. Бачили їх з молотками в руках, зі стволами, потім хтось з того боку надійшов і сказав, що їх дуже багато і порадив відступити на майдан. Ми повернулись. В профспілках згоріли усі мої речі, добре, що я здогадався раніше паспорт покласти у внутрішню кишеню.
Правий Сектор 18 ввечері організовано з Майдану пішов, їх не було у ніч штурму, не було 20 лютого як організованої сили. Були окремі люди, які вважали себе правосєками, але відмовились тоді виконати наказ і залишити майдан. Крім мене тоді лишилось лише кілька пацанів, з яким я жив у профспілках. Ті, що йшли, ще хотіли забрати у мене бронік, але я такий, що попробуй забери. А від того, що вони, будучи такими мегарадикалами пішли тієї ночі мені досі гидко.
І Ярошу я не вірю...
Ми трималися на першій лінії до самого ранку, просто падаючи з ніг від утоми. Біля мене розірвалась граната, було два осколки в нозі, але я навіть до лікарні не звертався, там на місці їх і витягли. А над ранок нарешті приїхали хлопці з Львівської сотні. Вони нас врятували…
Після того як згоріли профспілки, я не мав де ночувати, тож вмостився просто на лавці. Звідти мене забрала якась жінка і відвела до їхньої бердичівської палатки за сценою. З тими чудовими людьми я прожив наступні кілька днів.
Зранку 20 лютого хтось забіг у намет і почав кричати, що беркут відступає. Ми кинулись надвір. Я іноді думаю, що це був їхній план: відступити трохи і заманити нас у пастку, бо ті з автоматами вже чекали.
Я добіг до моста і разом з іншими кинувся лізти по схилу до Жовтневого. Ми бачили як відступає, стріляючи з калашів, чорна рота беркута. Далі ми з хлопцями через бокові двері ввірвалися всередину в Жовтневий палац і почали його обшукувати. Хтось побіг до підвалу, хтось на дах. Коли я через якийсь час вибіг на вулицю, то там був суцільний жах - постійно несли поранених і вбитих. Ми кинулися вперед повз Жовтневий, добігли до найпершої барикади нагорі Інститутської. І вже там за кілька секунд двох хлопців, які бігли разом зі мною просто скосила куля.
Я бачив, як беркути попереду стріляли в нас, як вони клали свої калаші на барикаду і валили просто в наш бік. Він побаченого там мені стало дуже погано можливо я навіть втратив свідомість, бо просто не пам'ятаю, що було далі. Отямився від того, що який старший чоловік, здається афганець з чорним від диму лицем, таким що лише одні очі світилися, почав мене штурхати, говорив щось про те, що це війна і революція, що революцій без крові не буває. Я дуже вдячний йому за те, що він мене тоді привів до тями.
Пам'ятаю, як відкрив очі і перше, що бачу та усвідомлюю це те, що я у яскраво червоному светрі. Який же я дурень, думаю! Оце вирядився, просто ходяча мішень. Там на першій барикаді головним завданням було запалити вогонь і димом сховати майданівців від снайперів. Ми закидали шини, підсовуючи їх палками, щоб не виставляти голову вище барикади, далі закидали туди коктейль і підпалювали. Потім я помагав виносити хлопця, який загинув недалеко. Ми занесли його на Майдан. Десь через місяць я дізнався, що це був мій земляк Едуард Гриневич. Через ФБ мене знайшла його мама, ми з нею зустрілися, досі спілкуємось. Вона дуже переживала, коли я був на війні. Потім, розглядаючи фото, я згадав, що їхав з Едіком в одній маршрутці додому з Києва. Ми так і не познайомились з ним за життя…
На майдані я кричав, що треба нести шини туди наперед, люди стали в ряд і почали передавати шини. Цілу ніч після розстрілу майдану ми з хлопцями сиділи біля бочки, розповідаючи один одному, хто що бачив. Наступного дня на майдані вже була тьма людей, ми трошки походили, сфотографувались на пам'ять і 22 лютого я поїхав додому."
А далі почалась війна... З початком активних бойових дій Андрій не міг сидіти вдома, він хотів на передову, але його готові були взяти лише в резерв. Потім зламав ногу і поки сидів з гіпсом влітку 2014-го, на фронті стало дуже гаряче.
" - Я лежав вдома зі зламаною ногою, коли наших вбивали під Іловайськом, і мене всього трусило від розуміння того, що я не там і не можу нічого зробити, щоб допомогти хлопцям. Прийшов з гіпсом у військомат і сказав, що готовий йти добровольцем, але тільки у 80-тку, бо там були мої друзі. Мене не хотіли брати в десант, казали, що я не витримаю. В результаті десант ледве витримав мене )))
- Ми, десантники, які стояли в секторі "Д" усі хотіли потрапити в аеропорт. На кіборгів дивились, як на богів, кожен хотів також стати кіборгом, ганялися за тими шевронами."
Всупереч тому, що хтось пише, що мовляв, не варто називати оборонців ДАПу кіборгами, Андрій говорить, що хлопці цією назвою гордяться, що не зустрічав жодного, хто був би проти.
Продовження!
- Коли ти, будучи в ДАПі, остаточно зрозумів, що треба виводити наших бійців звідти?
- Десь після 10 січня, коли почав виїжджати сепарський танк і валити прямою наводкою по терміналу і вишці. А ми не могли нічого йому протиставити, викликали нашу арту, але зняти його ніхто чи не міг чи не хотів. В нас в ДАПі були ПТРК (Протитанковий керований ракетний комплекс) і повно ракет до нього, але майже не було людей, які вміли ними користуватись. Один з цих бійців був тяжко поранений, інший може боявся, я не знаю... Я тоді так шкодував, що не навчився стріляти з ПТРК! Навчився вже, коли вийшов звідти. Я йому казав: давай занесемо його на позицію, ти мені будеш розказувати, що і як, а я стрілятиму. Але він не погодився, на жаль. А за пару днів, коли прибула чергова ротація вороги відкрили щільний вогонь, трасуючі кулі влетіли до терміналу і всі ПТУРи (ракети до ПТРК) просто згоріли… Я ходив тоді і прямо говорив, що тримати ці руїни ціною життя хлопців просто немає сенсу. 16 січня виїхав на МТЛБ під час чергової ротації. Їдучи звідти, я сказав пацанам, які там лишалися: "Щасливий той, хто поїде звідси 300-м". Був переконаний, що аеропорту лишилося всього кілька днів. Зрештою, це тоді уже всі розуміли, просто надіялись, що командування таки виведе хлопців звідти. З моєї роти лише семеро бійців вийшли звідти на своїх ногах…
- Чи був ще хтось із майданівців в ДАПі?
- Мабуть, що так, але з тих, що були тоді зі мною, здається, лише Володимир Бузенко (Італьянець), який загинув під час підриву терміналу.
" - Я погано пам'ятаю, як ми виривались звідти і скільки нас втиснулося в ту МТЛБ. Проривались так званою "дорогою життя" з боєм під постійними обстрілами. Коли дісталися до Водяного, я просто випав з машини і мовчки лежав, дивлячись у небо. Я був такий щасливий нарешті, що можу спокійно дивитись на небо, я про це так мріяв там, у ДАПі. І дуже переживав за наших, які там лишилися.
Аеропорт...
В аеропорту мене контузило, постійно страшенно боліла голова, я приходив до нашого медика Ігоря Зінича (Психа) і просив якісь таблетки, він мені постійно щось давав, щоразу інші, на якийсь час відпускало. Ігор взагалі неймовірною людиною був… Після його смерті багато писали про те, що він відмовлявся виходити з аеропорта, навіть після закінчення своєї ротації. Але насправді Псих хотів поїхати звідти, він уже навіть просився в кінці, щоб його поміняли, він хотів жити! Але вони не знайшли медика, щоб прислати його на заміну. Ігор Зінич загинув після другого підриву нового терміналу.
На той час, коли я виходив, сепари вже зайняли підвал, звідти ми постійно чули "Аллах Акбар!" Чули як вони там вовтузяться і час від часу, щоб заспокоїти, кидали їм гранати. Як пізніше стало зрозуміло, вони закладали вибухівку біля несучих колон… На другому поверсі ще були наші, наступного дня сепари витіснили їх і зайняли другий поверх. Так наші хлопці опинилися в повному оточенні…
ДАП
Далі: розповідь Андрія про ДАП, яка була записана для проекту "Аеропорт.Спогади" :
"... Жоден з наших не розумів куди їде, мені здається...
Я ж усвідомлював, що їдемо в м'ясорубку... Їхав туди спокійно, на себе взяв десять магазинів, 4 гранати, а ще 2 блоки цигарок, які сєпари хотіли забрати на їхньому блокпості. Витягли мені з рюкзака, понесли до своїх, але я потім пішов до них і спокійно забрав:
- Це моє...
Здивуванню їхньому не було меж, мабуть, такого там ще не бачили... Вони щось там задьоргались, кричали, але мені було фіолетово...
- Ще й сигара була... Хтось подарував, не пам'ятаю... В мене і пляшка коньяку була в боковій кишені в пляшці з-під пива з собою. Сєпари косилися на неї, але не рипались...
... Мене до Любчика кинули на "Перший"... А там - розвалина і гори сміття. Ми посередині те сміття трохи розчистили, щоб не шурхотіло під ногами. Там пару мішків з піском було, але я віддав їх Ковбою на "Ромео", бо в них там реально ж...па була: гіпсокартон і два броніка, з яких вже по одній пластині було вийнято...
... Перші два дні тиша порівняна була, мені навіть сподобалось: трохи вони по нас, трохи ми по них - нічого особливого... Стало скучно... Але ненадовго...
Сєпари почали конкретно штурмувати, коли Порох по тєліку заявив:
- В аеропорт завезли три КАМАЗи боєприпасів і продовольства; і наші захисники можуть витримати любий штурм!
Я вже тоді на "Ромео" стояв...
От відтоді дуже неспокійно вже було, останні дні моєї ротації взагалі, пам'ятаю, часу, як такого, на відпочинок не було...
... Напевно, я був єдиним, хто весь час сварився з командирами нашими (Любенко, Скиба). Не розумію я досі, от чого було стояти камінцями на отих блокпостах, та ж москалі знали наші позиції до міліметра, от ми там, як барани і стояли під їхнім вогнем. Можна ж було маневрувати, хитрити, постійно міняючи місце дислокації...
На початках наші захисники контролювали повністю весь аеропорт, пересувалися і в підвали, і по шахтах, і розтяжки ставили-знімали, реально там сєпарів кошмарили, а ми вже просто були "фаршем"...
... Коли наша рота заїхала, я неодноразово казав командирам, що "Ромео" знесуть... Після того, як я виїхав, "Ромео" знесли за день-два...
Чи було мені страшно?.. Ні, не було, були моменти мандражу, коли від напруження і виснаження тряслися руки-ноги, але я Мамці обіцяв повернутися, тому навіть не думав зле, просто весь час бачив, ніби те, що зараз має статися, готовий був до усього... Напряг, звичайно, нереальний, але зате який адреналін! Мені його бракує тепер...
... А знаєш, я водомета на Майдані боявся... Такий він мені був моторошний, що страх... Досі здригаюся, як згадую Грушевського і ті дні штурмів... А, і ще по-справжньому страшно було, коли на Інститутській мозги біля мене розліталися, крові я, в принципі, не боюся, а от від кількості мозкової речовини того дня аж затошнило... Дякую тому мужику, що зупинився біля мене на Інститутській... Він просто присів біля мене, коли мене вже зовсім накрило, поговорив так спокійно, тихо... Я ще потім пам'ятаю після цього і поранених виносив, Героя Небесної Сотні Едуарда Гриневича (Едік Грін) так і не спасли... Під кулями ми його тащили, пам'ятаю...
... В ДАПі майданівців ніби й не зустрічав, хіба Італьянєц був ще з наших...
А в ДАПі мені весь час було дуже холодно... На третю добу мені вже в повному розумінні того слова викручувало кості. Таке враження було, ніби хтось їх просто виламує, біль такий був в цілому тілі - нестерпний. Я, взагалі, терплячий, тут же не витримав... Влетів в Штаб:
- Чотири командири! А особовий склад доходить від холоду!
То вони попід стіни повідверталися...
... Стояли ми з Любчиком на "Першому" тої ночі (01-02.01.15), наша зміна якраз була... З їхньої сторони і з будинку з хрестом кулеметники почали обстрілювати... Запрацював АГС...
Я, здається, крикнув:
- Сідай!
А Любчик перед тим попросив мене:
- Андрюха, давай поміняємося, мені справа зручніше стріляти...
Мені, в принципі, справа теж незле, але помінялись...
Тоді ВОГи, здається на ту сторону, де він стояв, залетіли...
Я кричу:
- Любчик! Любчик!
Тихо...
Я присів, кинув автомат, намацав берці, сіпнув... Сподівався, що він живий...
...Він чуть вищий за мене був, але нереально тяжкий... Не міг я його тягти, кажу Тобі, який же тяжкий...
Я нічого не бачив, темрява ж така, що ні зги...
... З вікна світло падало... Там тільки слід кривавий побачив, все зрозумів... Більше не дивився...
Кричав:
- Медика!
Ніхто не біг помагати... По "Ромео" валили так, що дай дорогу...
Дотягнув до нашої барикади. Ледве до Штабу волік, кажу ж, досі, як згадую, - тяжко...
... Зачепився за щось, впав...
Зі Штабу хтось вибіг, двері були відкриті... і я побачив нашого капітана тоді (тепер майора) Скибу, який під дверима лежав пластом, тільки рацію біля вуха тримав...
...Любчик одразу пішов, не мучився...
... І що толку з тих командирів?.. Нами ніхто не керував, самі робили все, що треба...
... Я забагато говорю... А потім треба за свої слова відповідати. Сказав, що в аеропорт їду москалів валити, то що тепер?.. Слово треба тримати, за слова відповідати треба...
... Я би вивів людей... Я би зібрав нормальних пацанів і пішки, групками через мінне поле ми би вийшли всі...
... Останні три доби спав, може, по 15 хвилин, інакше не виходило. З чергування прийшов, водички підігрів, навіть не кип'ятив, бо довго, та й не закипало воно там... Щось ковтнув, по ходу 5-7 цигарок викурив, припалюючи наступну від попередньої. Тоді в холодний спальник заліз, поки зігрівався, - час минав... Провалювався в сон, а тут вже час вставати.
Та й поспати не давали... Тільки заснеш, а тебе вже будять:
- Йди постріляй, там пацанам насипають...
- Йди вогонь погаси, там пост горить...
Вважаю, що армія має складатися з добровольців - вмотивованих, сильних духом і, звичайно, добре підготовлених, справжніх професіоналів.
А не так, як зараз. Виловлюють їх, як зайців, а потім відправляють на забій..."
(боєць 80-ки Фестиваль)
Вічна пам'ять загиблим Героям!
Слава і шана живим!
Слава Україні!"
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Нація героїв: Про військовий феномен українського народу
Характер українців, як народу-воїна, народу-війська проявлявся протягом століть, коли доводилося протистояти загарбникам та окупантам нашої землі.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Військо Запорізьке.
Бій під Крутами 29 січня 1918 року був одним з переломних боїв в українській історії минулого століття. Він допоміг постати незалежній Українській державі. Це дата, яку повинні пам'ятати і українські військові і наше суспільство в цілому як приклад беззастережного героїзму, проявленого українцями у боротьбі за незалежну Україну. Про це пише у блогах видання Укрінформ український історик Володимир В'ятрович, передають Патріоти України.
Нині, починаючи з весни 2014 року, коли почалася проти нас російська агресія, відбувається пришвидшений процес становлення нової української армії. На руїнах пострадянської армії, яка дісталася нам у спадщину після розвалу Радянського Союзу, саме в ході цього українсько-російського протистояння створюється справжня українська армія.
Відбувається чимало реформ, пов'язаних з перетворенням цієї армії у надійний щит і ефективний механізм захисту української державності. І в рамках цих реформ, в ході модернізації, яких зазнає українська армія, надзвичайно важливо те, щоб сучасні українські вояки, нинішні військовослужбовці Збройних Сил України розуміли, що вони є спадкоємцями великої і славної військової історії, військової традиції України.
І при цьому дуже важливо, щоб наші вояки знали не тільки історію України як таку, історію держави, яку вони захищають, а й були ознайомлені з історією українського війська і традиціями українського військового мистецтва.
Саме на це і спрямований проект «Воїни. Історія українського війська», який минулого четверга був презентований в Укрінформі. Ми підготували набір плакатів (їх 24), які відображають еволюцію українського війська з часів Київської Русі до війни 2014 - 2015 років.
В основу проекту лягли фотографії Анни Сеник і реконструкції Миколи Балабана. Крім цих плакатів, Інститутом національної пам'яті підготовлено спеціальну брошуру «Воїни, Історія українського війська» (це короткий конспективний виклад цієї історії, починаючи з Х століття).
Чому так важливо сьогодні говорити про історію українського війська? Тому що війна, яка зараз відбувається, визначає, якою далі бути Україні. Чи вона буде якоюсь пострадянською республікою, залежною від Російської Федерації, чи все-таки вона розвиватиметься як національна демократична держава, як гідний член європейської сім'ї народів.
Власне, сьогодні українська історія опинилася в епіцентрі інформаційного протистояння з Росією. З російської пропаганди ми дізнаємося про те, що українці нібито ніколи не мали держави, що українці ніколи не здатні були творити власної армії, що вони не здатні воювати.
В цю пропаганду врешті-решт повірила сама Російська Федерація, вважаючи що вона дуже швидко перемогою завершить свою війну, розпочату нею весною 2014 року.
Але, як виявилося, перемогти українців не так легко, вони здатні чинити спротив і оперативно створювати військові формування. Якраз проявилося те, що десятки, а то й сотні років замовчувалося спочатку російсько-імперською, а згодом радянською пропагандою: характер українців, як народу-воїна, народу-війська, які здатні були створити своє військо навіть у ті часи, коли не мали своєї держави.
Це - особливий феномен українського народу, який особливо проявився в роки козацтва, коли було створене одне з найпотужніших у Європі військових формувань і яке так і називалося - Військо Запорозьке.
Схожа ситуація виникла і при завершенні Першої світової війни, коли, всупереч до певної міри ідеалістичній позиції тодішнього керівництва Української народної республіки, утворилася армія УНР, яка зуміла протистояти переважаючим силам супротивника на багатьох фронтах проти більшовицької і білої Росії.
Така ж ситуація фактично повторилася і в роки Другої світової війни, коли без жодної державної підтримки було створено Українську повстанську армію, яка впродовж десяти років змогла протистояти німецьким і радянським окупаційним силам.
Нам, і особливо нашим військовим, важливо пам'ятати цю історію, щоб розуміти коріння українського війська, зокрема, з точки зору використання набутого досвіду. На жаль, так склалося, що ця історія не викладалася в українських військових навчальних закладах. Ми вважаємо, що зараз надзвичайно важливо надолужити прогаяне і повернути цей предмет у програми підготовки українських вояків.
Думається, першим кроком на цьому шляху якраз і є проект «Воїни. Історія українського війська». Я переконаний, що в тому українсько-російському протистоянні, яке нині триває, перемогти російську армію зможе тільки українська, а не якась пострадянська армія, і власне основою її становлення та зміцнення буде повернення до українських військових традицій, до вивчення звитяжної і славної минувшини українських вояків.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Останній шлях «кіборга»: Надвірна зустрічала на колінах тіло героя АТО, сьогодні похорон
2 лютого, на Прикарпаття привезли тіло 25-річного Анатолія Гаркавенка, що днями загинув на Донбасі.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Патріоти України вже писали про обставини загибелі Анатолія, та зворушливий допис його нареченої. Боєць служив у підрозділі ОУН 93-ї ОМБ, був уродженцем села Делятин, Надвірнянського району, Івано-Франківської області.
Спочатку загиблого привезли до Івано-Франківська, де відбулося прощання із героєм. Пізніше прах героя відвезли в рідне селище Делятин, де мешканці навколишніх сіл, керівництво району та міста на колінах зустріли кортеж з тілом загиблого воїна в м. Надвірна на майдані Шевченка. Земляки утворили живий ланцюг, передає портал Надвірна. Присутні помолились за упокій душі Анатолія, псевдо «Морячок».
Для гідного вшанування героя люди утворили живий ланцюг по вул. Соборній, щоб провести героя до рідної домівки. На панахиду біля родинного подвір’я загиблого бійця зібралися родина, друзі, сотні односельчан. Похорон відбудеться в середу, 3 лютого, об 11 годині.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Довіра до соціальних інституцій
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Біль..
Біль...Це не коли твій чоловік пішов до іншої, а коли він не повернувся з війни...
Біль...Це не коли болить зламаний ніс після чергової бійки, а коли не болять ноги, ампутовані після запеклого бою...
Біль...Це не коли тобі не вистачило паличок для суші в японському ресторані, а коли не вистачило ковтка води на передовій...
Біль...Це не коли тобі давить в спину старий диван, а коли зводить судомою м'язи в холодному окопі...
Біль...Це не коли тобі не вистачає тисячі на новий парфум, а коли не вистачає двох гривень на старий бронежилет...
Біль...Це не коли твій друг пом'яв ліве крило твого авто, а коли він скривавлений впав тобі до ніг...
Біль...Це не коли твій син не хоче робити уроки, а коли він віддає життя за Україну...
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Куля в лоб або харакірі: українці висловили ставлення до Яценюка, що вкрав роки у країни, яка воює
Нинішнього главу уряду підтримує всього 5% населення, у той час, коли лідером симпатій українців став голова Одещини Міхеїл Саакашвілі.
Українці більше не хочуть бачити Арсенія Яценюка на посаді прем'єр-міністра.
Громадяни України більше не бажають бачити Арсенія Яценюка на посаді прем'єр-міністра країни. Про це свідчить результати опитування жителів країни, який проводила соціологічна група Рейтинг, передають Патріоти України з посиланням на Пресу України.
Зокрема, нинішнього главу уряду підтримує всього 5% населення. Лідером симпатій українців є Міхеїл Саакашвілі, якого підтримують 11% респондентів.
Друге місце займає лідер фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко, її рейтинг складає 7% голосів. Замикає трійку лідерів глава фракції "Опозиційний блок" Юрій Бойко, його рейтинг становить 6%, що на 1% більше, ніж у теперішнього прем'єра Арсенія Яценюка
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
По надіям України завдали удару, - The Washington Post
Нанеся удар по надеждам, что Украина сможет победить в идущей десятки лет борьбе с коррупцией и неумелым управлением, обучавшийся на Западе министр экономики страны ушел в отставку, сказав, что не может противостоять коррупции
Об этом говорится в статье, опубликованной в The Washington Post.
«Эта отставка укрепила растущую тревогу союзников Украины, озабоченных тем, что эта страна так и не выпуталась из недобросовестных сделок за почти два года, прошедших с тех пор, как участники прозападных протестов свергли президента Виктора Януковича, которого порицали за коррупцию», - говорится в статье.
Журналист также подчеркивает, что бизнесмен и законодатель Игорь Кононенко, пытавшийся назначить неквалифицированных лиц заместителями министра экономики и поручить им контроль над государственной газовой компанией НАК «Нафтогаз» и украинскими оборонными производителями, настолько близок к Порошенко, что «получил прозвище президентского «серого кардинала».
Кроме того, в статье напоминают, что в прошлом году бывший глава Службы безопасности Украины Валентин Наливайченко обвинил Кононенко в отмывании денег.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Ударний дрон України: тиха смерть з небес для терористів
Україна має всі шанси вже найближчим часом отримати повноцінний ударний безпілотник, використовуючи вже існуючі розробки і співпрацю із західними партнерами.
Україна веде розробку безпілотного ударного апарату. Нова українська зброя зможе не тільки вести розвідку і коригувати вогонь, але і самостійно наносити високоточні удари. Про початок робіт над вітчизняним ударним дроном офіційно заявив "Укроборонпром". А Обозреватель з'ясовував, якою буде нова зброя України XXI століття і які труднощі доведеться подолати вітчизняним конструкторам, інформують Патріоти України.
Зброя XXI століття
Україна зустріла анексію Криму і війну на Донбасі без сучасних безпілотників, як класу. Але завдяки зусиллям волонтерів, проблему вдалося вирішити спочатку на мінімально необхідному рівні. А через рік від початку війни українські зброярі змогли розробити вже повністю боєздатні розвідувальні моделі дронів.
"Зараз це сучасні розвідувальні комплекси, які виконують завдання в умовах жорсткої протидії з боку противника і можуть успішно конкурувати з кращими світовими аналогами", - розповів влітку 2015 року директор "Спецтехноекспорт", одного з підприємств "Укроборонпрому" Павло Барбул.
Тепер же Україна офіційно веде роботу над ударними дронами, без яких важко уявити будь-яку сучасну армію. Так, в умовах воєн нового століття провідні армії світу вже давно використовують таку зброю.
В армії США ударні безпілотні апарати виконують функції "мисливців" за терористами, багато годин перебуваючи над районами патрулювання і знищуючи цілі високоточною зброєю. Наприклад, на рахунку ударних американських дронів ліквідація частини "верхівки" "Аль-Каїди", усунення ватажків якої в підсумку і призвело до розпаду колись грізної угруповання.
Як "ліквідаторів" використовує дрони також Ізраїль. При цьому ізраїльтяни роблять все можливе, щоб показати результати своїх ударів. Використовуючи такий аспект психологічної війни, Ізраїль досить ефективно впливає на терористичну загрозу.
Розробки України
При цьому фактично, українські зброярі, заявивши про початок розробки, трохи злукавили. Роботи над подібними апаратами так чи інакше велися вже давно.
Так, генеральний конструктор провідного українського авіапідприємства "Антонов" ще восени 2014 року заявив: "Ми вже напрацьовуємо програму (по створенню безпілотника - ред.), технічні завдання, розробляємо пропозиції". Правда, за станом на весну 2015 року, за словами конструктора, "Антонов" ще офіційно не отримував завдання від Міноборони про початок робіт.
А на торішній виставці "Зброя та безпека", заступник гендиректора з розвитку "Укроборонпрому" Артур Херувімов розповів, що Україна домовилася з західними партнерами по програмі створення ударного дрона.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Ударный дрон MQ-9 Reaper.
"Було підписано кілька знакових меморандумів, в тому числі між "Антоновим" і WB-electronics з Польщі про створення ударного безпілотника на базі українського літака. Ця машина, з розмахом крил в 14 метрів, вчиненого іншого рівня, здатна самостійно знаходити і знищувати цілі" , - розповів Артур Херувімов.
Завдяки такій співпраці, як підкреслив заступник гендиректора "Укроборонпрому", такий контракт дозволить модернізувати наше виробництво і направити всі зусилля на підвищення боєготовності України.
"Ми не тільки посилимо технологічну і виробничу базу, а й почнемо випуск безпілотника за ціною, яка буде на порядок нижче, ніж у західних аналогів", - заявив Херувімов.
Варто відзначити, що WB-electronics - одне з провідних польських оборонних підприємств, яке спеціалізується на військовій електроніці, засобах спостереження, а також безпілотних літальних апаратах. Але, на даний момент, компанія вела роботи лише над невеликими розвідувальними безпілотними машинами. Зате випускає використовувану польською армією продукцію в сфері засобів зв'язку, навігації та засобів спостереження, найважливіші компоненти для створення дронів.
Проблемні питання
З огляду на досягнуті домовленості з західними партнерами, Україна змогла вирішити одну з найголовніших проблем створення таких машин - проблему електронної начинки. З решти питань - робота над самим дроном, його двигунами і високоточною зброєю.
Над фюзеляжем, судячи із заяви "Укроборонпрому", буде працювати "Антонов", який має величезний досвід у створенні військово-транспортних літаків і вів проектні роботи над безпілотниками за часів СРСР. При цьому мова йде про велику 14-метрову багатотонну машину. Але, як запевняв генеральний конструктор "Антонова": "досвід і знання у нас є".
Важливим аспектом є і вибір двигунів для ударного дрона, які повинні в собі поєднувати економічність і відносно невеликі габарити. В Україні цей напрям повністю закриває запорізький "Мотор Січ". Так, підприємством було продемонстровано двигун МС-400, спеціально створений для безпілотних літальних апаратів.
Питання з високоточною зброєю також знаходиться на стадії "готова до виробництва". Наприклад, київське підприємство КБ "Луч", яке створила протитанковий комплекс "Скіф", уже розробило авіаційну протитанкову високоточну ракету "Альта". У підсумку, Україна має всі шанси вже найближчим часом отримати повноцінний ударний безпілотник, використовуючи вже існуючі розробки і співпрацю із західними партнерами. Терміни повної розробки такого апарату вже озвучені в "Укроборонпромі" - наступний 2017 рік.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Яценюка у відставку: Саакашвілі закликав Порошенко ухвалити доленосне рішення
Президент повинен забути про бізнес чи дружбу та прийняти рішення, виходячи з інтересів країни.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Михайло Саакашвілі.
Одеський губернатор Михайло Саакашвілі закликав президента України Петра Порошенка прийняти рішення про повне перезавантаження уряду Арсенія Яценюка і відставку генпрокурора Віктора Шокіна. Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на Гордон.
Політичні наслідки відставки міністра економрозвитку Айвараса Абромавічуса вже є, і президенту України Петру Порошенко потрібно приймати рішення для вирішення цієї ситуації. "Незалежно від того, які сентименти він відчуває до прем'єр-міністра, якихось членів парламенту зі своєї партії чи інших соратників, є обов'язки президента України. Я думаю, що він повинен встати над ситуацією і прийняти рішення, виходячи з інтересів країни", - заявив він.
До таких рішень Саакашвілі відніс повне перезавантаження уряду України і заміну генпрокурора Віктора Шокіна. "Заміна генпрокурора, однозначно. Реально є люди, яких треба видалити з політики. Відокремити політику від бізнесу - це однозначно потрібно, щоб Україна розвивалася. Україна зараз на 162 місці зі свободи бізнесу в світі. Грузія при мені була на 22-му, на 140 позицій попереду", - зазначив він.
На думку губернатора, влада заважає людям жити і розвиватися. "Українці на диво підприємливі люди. Треба їм довіритися. Клин не зійшовся на цих людях, які в період війни, в період, коли людям реально нічого їсти, реально займаються не крадіжками, а мародерством", - заявив він і додав, що в іншому випадку через шість-дев'ять місяців країну чекають дострокові вибори і повна реставрація попереднього режиму.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Мы вчера так ответили, что те перемирие запросили и у них до утра скорые летали", — дзвоник з передової
Українські військовослужбовці на Донбасі гідно відповідають окупантам на їхні провокації.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Про ситуацію на фронті пишуть багато, але особливо приємно чути новини, коли українські солдати нищать ворога. Про один з таких випадків розповів на своїй сторінці у Facebook волонтер Денис П'ятигорець, зазначають Патріоти України.
Звонок с передовой
- ну как вы там?
- ну как, воюем. Причём каждый день. Ты же слышал, что в Марьинке творится, да и вообще в Донецком направлении. Там у них террикон есть - Крокодил называется, так вот они с него каждый день по нам сыпят.
- а вы что? Молчите?
- да с хера молчим? Обратку включаем по полной. Эти дебилы контингент поменяли и водят их на боевое слаживание по нам шмалять. Ну мы им вчера ночью так ответили, что они перемирие запросили и у них до утра скорые летали. Офигенно сложились, ага? Прямо в цинковые ящики. Так что не ссыте, все на своих местах и враг не пройдёт.
Из 14-й бригады с любовью :)
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Щоб разом до кінця: тернополянка йде воювати на Донбас услід за своїм чоловіком
Володимир Макара воює на Донбасі з квітня минулого року, і тепер дружина вирішила приєднатися до нього.
Мирослава Макара вирішила воювати на Донбасі поруч зі своїм чоловіком.
Мешканка Тернополя Мирослава Макара вирішила піти воювати на Донбас слідом за чоловіком. Про це пише місцеве видання 20 хвилин, інформують Патріоти України.
Протягом 11 років вона працювала реєстратором реклами в Тернопільській філії Медіа-Корпорації RIA. Тут її всі знають, як відповідальну і сумлінну працівницю, яка завжди доводить розпочаті справи до кінця.
Вона запевнила, що готова підписати контракт і поповнити ряди солдатів. Її чоловік Володимир поїхав воювати на Донбас в квітні 2015 року. Тепер вона зібралася підтримати його.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Мирослава вже віднесла до військової частини всі необхідні документи, пройшла тестування з психології та здала нормативи з фізпідготовки. Начальник штабу 44-ї бригади підписав документи і направив їх до військкомату. Тому зараз жінка чекає рішення комісарів і подальшого плану дій.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Українцям пора видавити з себе холопа
Начнем с того, что мы живем в стране холопов, сами являемся холопами и воспринимаем белый свет через призму холопского мировоззрения, даже если мы бывали за границей, ночевали в Тайланде и пили пуровер. Это тяжело признавать, но факты упрямо говорят: величие народа прямо пропорционально величию державы, которую он сумел сконструировать. Международные рейтинги определяют наше место где-то на дне, а напоминание, что Украина является всемирно известным поставщиком природного сырья, девушек-наташ и выведенных в офшор капиталов, уже набило оскомину.
Холопское мировоззрение можно встретить повсюду, начиная от крикливого «Позовите хозяина» в магазине до героического «Банду геть». Беда в том, что какими бы боевыми ни были холопы, они не способны вырабатывать стратегию развития — ну, не могут и все. Поэтому максимальный кармический подвиг холопа – скинуть одного барина и под дружное улюлюканье выбрать барина другого. То есть победа как бы есть, а движения вперед нет. Еще одно наше проклятие в том, что последние десятилетия нам очень сильно не везет с «хозяевами». Выбирая их среди холопов, холопское государство пускает за руль людей, которые неспособны им управлять. Худший барин выходит из вчерашнего холопа.
А ведь способ управления холопскими республиками крайне прост. Так как холопы не умеют мыслить стратегически, барину необходимо четко определиться с холопским электоратом, облагоденствовать холопский быт минимальными льготами и таким образом обеспечить себе стабильность в виде регулярных «демократических» переизбраний. Любой холопский бунт можно подавлять с помощью замены одних барских фронтментов на других, не меняя сути. Так было почти 20 лет, когда политическая стабильность Украины обеспечивалась 12-милионной армией льготников, от мусорских 30-летних пенсионеров до коммунистических бабок, выступающих за стабильность выбранного курса.
Титаник налетел на мель Евросоюза, и, жертвуя кто чем может, мы отстояли идеалистическую свободу. Отстояв, как всегда и бывает, столкнулись с тем, что если холоп не дорос до формирования стратегии, это с удовольствием сделают «баре». Что и произошло.
Наши баре возглавляют холопское государство, где потребление возведено в максимум. Бесполезно заклинать его призывами к морали, поливать святой водой, восторгаться полетами в эконом-классе. Холопское государство – это соревнование не за разработку лучшей идеи развития, это борьба за место у корыта. Функция нормального государства — централизовать и организовывать усилия народа. И только наивные жители Холопии пытаются всеми силами централизовать и организовать усилия государства: заставить командование дать приказ открывать огонь по врагу, закрыть границу, побороться с коррупцией и много чего еще. Казалось бы, как можно заставлять коррупционера бороться с коррупцией, но у нас и не такое бывает. У нас генералом можно стать, поработав в охране, из харьковской помойки впрыгнуть в топ-лист Форбс, не говоря уже об экс-президенте с двумя судимостями. Холопы все схавают: Юля и Луцик тоже сидели, а ребята нормальные, при власти.
Чернышевский ворочается в гробу, задавая извечный вопрос: «что делать?». Только сто лет назад он задавал его интеллигенции, которая обосрамшись, а сегодня его разруливать нам, холопам… И все же краткий план спасения Отечества от вируса Холопии прост, как и все гениальное: «Всеми силами давить в себе холопа!».
Всякий раз вместо очевидного желания прогнать барина из власти подумать: а кем его заменить? Вкладывать энергию и силы не в «геть!», а поддержку того, кому веришь. С этого маленького переворота начинает зарождаться стратегическое мышление. Вам не нравится министр МВД – не надо тратить драгоценное время жизни на его свержение, пока у вас нет альтернативы. Вкладываться нужно в то, что способно нести изменения. Вы верите министру экономического развития и торговли Айварасу Абромавичусу, который сегодня подал в оставку, — идите и защищайте его, с учетом того, что он назвал заказчика увольнения – Игоря Кононенко. Это продуктивнее, чем горлопанить «Гонтареву — геть».
Давно пора знакомить барчуков при власти с реальной жизнью. Задумайтесь о том, почему министрам так просто командовать солдатами? Потому что для сегодняшних хозяев наш солдат – это холоп, типа собаки, только говорящий. Неспроста даже в Российской империи дворяне воевали и служили в армии. Когда твой сын, брат и ты сам находитесь под обстрелом, ты не думаешь о том, что скажет соседний барин. Ты думаешь о выживании. Поэтому задача – не упрекнуть командование в бездействии и заменить на новое, такое же. Задача в том, чтобы «хозяева» хлебнули холопского. Уверен, настойчивое приглашение первых барских лиц на линию фронта вместе с чутким контролем за прохождением их чадами службы наравне с обычными холопами, быстро начнет двигать нашу байдарку в нужную сторону. Требование отчета о прохождении службы детей правительства довольно реалистичный проект.
Украинские холопы, пожалуй, самые толерантные холопы в мире. Они, кажется, вечно готовы терпеть беззастенчивый обман. Сказки про нищих хозяев с зарплатой в 5 тысяч гривен, а также прокуроров и судей на вип-авто за 100 тысяч долларов должны закончиться. Хозяин быстро вспоминает холопское прошлое, когда получает в морду. Не в суд, не в депутатскую неприкосновенность, а именно в морду. Если это позволено Парасюку, то это позволено каждому. Или нет?
Пора принять горькую истину: если ты считаешь, что тебе «должны»: льготы, квартиру, молодежный кредит, скидку на проезд в транспорте, надбавку за выслугу лет и пенсию в 36 – ты не просто холоп, ты – свинья, которая генетически идеально приспособлена для жизни в холопском государстве. И дело не в заслугах, за которые тебе эти блага «положены». Дело в том, что именно на таких принципах строится холопское государство. Мы тебе – холопские льготы, а ты нам – хозяйское будущее. Позже зарежем. В холопском государстве нет лучшего будущего, в нем есть только холопское существование, которое держится на примитивном договоре: зависимость массового электората от бюджетных льгот и как следствие – поддержание статус кво, гарантирующего невозможность изменений. Не говоря уже о том, что привычка пользоваться льготами приводит к таким ярким безобразиям, как житие с детишками в Канаде на фоне получения пособия в родном Ивано-Франковске (діточкам потрібні грошики), а также полнорылым добкиным, которые не гнушаются компенсациями на аренду жилья.
Не-холопское сознание должно стремиться не ко льготам, а к свободе и развитию. Тогда его будет сложнее утопить в шаровом пиве.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Без варіантів: Україна повинна звільняти Донбас військовим шляхом, - російський політик
Мінські угоди Україні слід денонсувати, бо Кремль все одно не буде їх виконувати, впевнений Костянтин Боровой.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Костянтин Боровой.
Україні необхідно денонсувати мінські угоди, оскільки конфлікт на Донбасі має лише військове рішення. Подібну думку виданню Апостроф висловив російський опозиційний політик Костянтин Боровий, інформують Патріоти України.
Зокрема, політик упевнений, що Росія не буде виконувати міжнародні угоди.
"Я багато разів уже говорив, що фраза "Немає військового вирішення проблеми"- це обман. Рішення є, і тільки військове. Зупинити агресію в Грузії вдалося саме військовою силою. Те ж саме і з Донбасом.
Розраховувати на те, що Путін, який не виконує міжнародні угоди, почне дотримуватися Мінських домовленостей - це або дурість, або прагнення не вирішувати проблему, а саме поставити галочку. "Ми вжили всіх заходів для зупинки процесу". Процес не зупинено, але ж заходів вжито. Це класична позиція європейських демократів. Звичайна практика" , - вважає Боровой.
На його думку, російська агресія призупинилася тільки тому, що у Путіна "не було сил продовжувати цей військовий процес", а нинішній стан справ на Донбасі більше, ніж влаштовує Росію.
"На Донбасі засіли відверті бандити. Від них і зараз проблем багато, а скільки їх буде, коли стане відомо, чим вони там займалися ... Немає сумнівів у тому, що там будуть відкриватися і факти етнічних чисток, і масові поховання людей", - заявив експерт.
Боровой підкреслив, що Україна повинна вдатися до військового вирішення конфлікту, в чому їй повинні допомогти західні союзники.
"Рішення проблеми Донбасу - тільки військове. Це важке рішення, яке буде супроводжуватися жертвами. Але якщо Україна хоче позбутися від цієї проблеми - найправильніше оголосити про денонсацію Мінських угод і почати вирішувати її військовим шляхом.
Путін не гідний того, щоб з ним розмовляли мовою міжнародних договорів. Тим більше, що концентрація збройних сил в східноєвропейському регіоні, а саме - в країнах Балтії і Польщі, досить висока. Тому, я не думаю, що Україну залишать на самоті. Якщо вона, звичайно, буде боротися з тероризмом. Адже те, що відбувається на території України, - справжній тероризм", - вважає він.
"Справжніх керівників збройних сил в Україні ми поки не спостерігаємо. А спостерігаємо людей, які в Криму легко віддавали території і просто переходили на бік Росії. Тобто реформа збройних сил йде, але дуже повільно. І всі ці пузаті чиновники, і генерали, які все життя співпрацювали з КДБ, потім з ФСБ, - це не найнадійніша опора України", - підсумував Боровой.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Вчора у країні стався олігархічний переворот": Саакашвілі про голосування за відставку уряду
"Ахметов та інші олігархи, залишивши своїми голосами уряд, знову взяли контроль над ситуацією в свої руки", переконаний політик.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Саакашвілі.
"Мій заклик до членів БПП у зв'язку з олігархічним переворотом. Вчора відбулося те, що завжди неминуче відбувається, коли після революції не відбувається революційних реформ - реставрація старого режиму", - пише на своїй сторінці в Фейсбук глава Одеської ОДА Михайло Саакашвілі, повідомляють Патріоти Україн ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]), і продовжує:
"По-моєму вчора в країні стався олігархічний переворот. Також як після невдач помаранчевої революції до влади прийшов Янукович, вчора Ахметов та інші олігархи, залишивши своїми голосами уряд, знову взяли контроль над ситуацією в свої руки.
Батьківщина вийшла з коаліції, теж саме збирається зробити Самопоміч, в цій ситуації залишатися в коаліції було б важкою помилкою Блоку Петра Порошенка. Це в будь-якому випадку означало б, що навіть ті члени фракції, які голосували за відставку уряду, в разі не виходу з коаліції, беруть повну формальну відповідальність за вчорашній олігархічний переворот".
"Революційні праві сили" висунули свої перші вимоги
20.02.2016
Члени об'єднання "Революційні праві сили" закликають оголосити в Україні загальну мобілізацію.
Представник прес-центру "Революційних правих сил" Ігор Громов розповів журналістам, що готель "Козацький" їхні члени не захоплювали, передає "РБК-Україна".
За його словами, представники РПС організували штаб у прес-центрі готелю "Козацький" на підставі оренди приміщення.
"Ні про яке захоплення не йдеться", — запевнив він.
Він також наголосив, що учасники об'єднання будуть добиватись дотримання конституційних прав українців.
"Це не конкретно проти когось боротьба: Порошенка і Яценюка, або Ахметова... Ми виступаємо за створення конституційного ладу в Україні і за повернення громадянам України повноти наших конституційних прав", — прокоментував Громов.
Активісти наполягають на розгортанні наметового містечка, проведенні віче 21 лютого, а також оголошенні загальної мобілізації в Україні. Такі вимоги "Революційні праві сили" оголосили після проведення наради.
Нагадаємо, сьогодні у Києві активісти перекрили головну вулицю Хрещатик. Також на Майдан почали приносити дрова та встановлювати намети.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Українські військові потрапили під мінометний обстріл біля Опитного та Мар'їнки
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Станом на 18:00 суботи, 27 лютого, бойовики продовжують обстрілювати позиції українських військ з мінометів і великокаліберних кулеметів, «працюють» ворожі снайпери. Про це повідомив Прес-центр АТО.
«Протягом дня російські найманці продовжили обстрілювали опорні пункти ЗСУ. Зафіксовано 19 таких обстрілів», – сказано в повідомленні у Фейсбуці.
«Терористи з гранатометів та великокаліберних кулеметів вели вогонь по опорних пунктах в районі Опитного, Мар’їнки та Луганського. Позиції поблизу Мар’їнки, Пісків та Новгородського обстрілювали снайпери. Двічі неприцільний вогонь з міномету калібру 82 мм ворог вів поблизу Опитного», – йдеться в повідомленні.
Крім того, 10 мін були випущені з міномета калібру 82 мм по позиціях наших бійців поблизу Чермалика.
У штабі наголосили, що сили АТО дотримуються Мінських угод і ведуть вогонь у відповідь тільки з незабороненого озброєння
Уже завтра: З 1 березня електроенергія для населення в Україні подорожчає
З 1 березня 2016 року підвищується мінімальний тариф на електроенергію для населення на 25% - до 57 копійок за кВт / год.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ), з 1 березня 2016 року підвищує мінімальний тариф на електроенергію для населення на 25% - до 57 копійок за кВт / год. Як інформують Патріоти України ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) з посиланням на Нескучные новости, дворічний графік підвищення тарифів на електроенергію для населення комісія затвердила ще в лютому 2015 року.
Наступний етап підвищення тарифів на електроенергію для населення розпочнеться 1 вересня 2016 року.
Згідно з документом, мінімальний тариф встановлюється на місячний обсяг споживання електроенергії 100 кВт / год. Весь обсяг понад 100 кВт / год відпускається за тарифом 99 копійок за кВт / год. Якщо місячне споживання електроенергії перевищує 600 кВт / год, то встановлюється тариф 156 копійок за кВт / год за перевищений обсяг.
Як повідомлялося, до березня 2017 року споживачі електроенергії будуть розділені на дві групи: з об'ємом споживання до 100 кВт / год на місяць і з об'ємом споживання понад 100 кВт / год на місяць. Для першої групи споживачів вартість електроенергії в березні 2017 року становитиме 0,9 гривні за кВт / год. Для другої групи - 1,68 гривні за кВт / год.
Тільки не залишай нас назавжди: "Я пишаюся тобою, Українка", - Анастасія Приходько присвятила Надії Савченк\
Співачка висловила надію, що українська льотчиця скоро буде вдома.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Анастасія Приходько присвятила пісню Надії Савченко.
Співачка Анастасія Приходько підтримала українську льотчицю Надію Савченко, присвятивши їй свою пісню "Вільна", англійську версію якої вона раніше виконувала на відборі українського "Євробачення 2016". Про це Приходько написала на своїй сторінці в Facebook, зазначають Патріоти України. ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Я ніколи в житті не присвячувала нікому своїх пісень. Співала душею для кожного з вас. Але зараз серце прагне, в свій спосіб, підтримати нашу НАДІЮ! Яке символічне ім`я!!! В ньому, для мене все - і сила, і гордість, і незламність, і перемога!
Я пишаюся тобою Українка, я пишаюся тобою Воїн, я пишаюся тобою Жінко!!! Моя пісня -"Вільна!" - це присвята тобі, Надіє! Ти вже вільна духом і вірою, але я сподіваюсь, що скоро ти будеш вдома і ми разом заспіваємо" - написала Анастасія, додавши світлини.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
\
Сьогодні, 5 березня смолоскипний марш приурочений пам'яті Романа Шухевича.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Екскурс в минуле дає наочний приклад українцям, як затятого і жадібного ворога можна і треба здолати.
Мораль такова. Никакого отчаяния. Решимость и сплоченность. Забыть обиды, забыть ненависть, забыть желание броситься и разорвать врагу глотку. Расплата должна быть спокойной, хорошо подготовленной и рассчитанной. Врага надо уничтожать медленно и основательно. Камушек за камушком, стеночку за стеночкой.
Сейчас важнее всего – работать как пчелкам, создавать бизнес, уделять время общественной работе, развиваться – интеллектуально, физически, духовно. И как нация, и каждому по отдельности. Помогать другим идти по пути вверх Большая часть страны, подавляющая часть страны – наша, и мы должны вести работу здесь. Поднимем экономику, через общество создадим эффективное государство, создадим себе новую боеспособную армию, вернем ядерное оружие, создадим Балтийско-Черноморский союз. Накопим силы. Важнее всего – единство, все противоречия и споры – немедленно забыть. Вопросы, раскалывающие общество – не поднимать. Уделять внимание тому, что является общим интересом всех – экономическая мощь, эффективность государства, низкая коррупция, сильная армия, эффективный суд. Это сейчас важнее всего. Это и только это.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Навіть якщо ворог відступить, ми ніколи не маемо нічого забувати і прощати
З цих "ментів" поліцейські не вийшли: На Дніпропетровщині викрито групу працівників МВС, котрі "кришували" наркобізнес
Особи, які займалися виробництвом та реалізацією заборонених речовин, не мали жодних перешкод для своєї злочинної діяльності.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Співробітники Управління внутрішньої безпеки Нацполіції у Дніпропетровській області викрили злочинну схему наркообігу під керівництвом начальника районного відділення поліції. Керівник регулярно отримував гроші за "кришування" незаконного розповсюдження наркотичних засобів на території ввіреного йому району. Вилучено гроші, зброю та спецобладнання. Про це повідомляють Патріоти України ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) з посиланням на прес-службу Національної поліції України.
PS:Менти-є менти
В Україні успішно випробувано новий БТР з посиленим протимінним захистом
У навчальному центрі Державної прикордонної служби імені генерал-майора Ігоря Момота випробували військову техніку нового зразка, а саме - колісну бронемашину з посиленим протимінним захистом "Тритон".
Новий БТР тестували протягом декількох днів у польових умовах. Він призначений для прикриття загрозливих напрямків, ведення спостереження і передачі інформації в центри управління.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
У суботу, 19 березня, українська поетеса Ліна Костенко святкує день народження ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]). Ліні Василівні виповнюється 86 років.
Ліна Костенко: "Я вибрала Долю собі сама. І що зі мною не станеться, - у мене жодних претензій нема до Долі - моєї обраниці".
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Чужа душа - то, кажуть, темний ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа - то тихе море сліз.
Плювати в неї - гріх тяжкий, не можна.
("Маруся Чурай")
"Ні" окупанту: Профільний комітет Ради вирішив розірвати дипломатичні відносини з Росією
Документ винесуть на розгляд після відповідного рішення на Погоджувальній Раді парламенту за попередніми даними 11 квітня.
Комітет Верховної Ради України із закордонних справ ухвалив рішення про припинення дипломатичних відносин із Росією. Про це заявив народний депутат України Володимир Парасюк, передають Патріоти України ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) з посиланням на ТСН.
Проект постанови був ухвалений під час засідання профільного комітету парламенту у середу, 30 березня.
За словами Парасюка, документ винесуть на розгляд після відповідного рішення на Погоджувальній Раді парламенту. Це станеться, за попередніми даними, 11 квітня.
Авторами постанови стали народні депутати Борис Тарасюк, Володимир Парасюк, Оксана Корчинська, Юрій Шухевич і Олег Петренко. Згідно з документом, причинами розірвання дипломатичних відносин із РФ є порушення прав громадян України, захоплення та утримання в Російській Федерації заручників, а також порушення принципів міжнародного імунітету, в тому числі відносно народного депутата України, депутата Парламентської асамблеї Ради Європи Надії Савченко.
У разі ухвалення постанови Кабінету міністрів в місячний термін потрібно подати на розгляд Ради проекти законів України про припинення або зупинення міжнародних договорів з РФ; розірвати всі міжнародні договори з РФ і визначити країну, посольство та консульства якої представлятиме інтереси України.
Крім того, президент має вирішити питання про припинення або зупинення дії міжнародних договорів.
Кинули гранату: На нардепа Парасюка скоєно замах, - Луценко
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Володимир Парасюк.
У машину народного депутата Володимира Парасюка кинули гранату. Про це повідомив нардеп Ігор Луценко на своїй сторінці в Facebook, передають Патріоти України ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]).
"У машину Парасюка хтось кинув гранату. Їду зараз туди", - написав Луценко.
Польський журналіст поставив на місце російських пропагандистів !!!
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
"Когда вы говорите, что украинцы разводят русофобию,
то я вспоминаю тот момент, когда на мою страну напал лучший союзник СССР Адольф Гитлер"
Польський журналіст і політолог, викладач МДІМВ Якуб Корейба в ефірі пропагандистського телеканалу "Росія 1" дав жорстку відсіч прихильникам "русского міра" з приводу війни на Донбасі.
Так, на ток-шоу "Весті.doc" Корейба, під час обговорення фільму Олександра Рогаткіна "Без строку давності" про війну на Сході України, заявив,
що доля жителів Донбасу спіткає "імперську сволота і будь-якого продажного сепаратиста".
"Я дуже радий, що ви показали цей фільм, я б його показував кожен день, для того щоб будь-яка імперська сволота і будь-який продажний сепаратист знав, до чого призведе,
якщо він почне втілювати свої хворі ідеї в життя. Коли ви говорите, що українці розводять русофобію, то я згадую той момент,
коли на мою країну напав кращий союзник СРСР Адольф Гітлер, і мій дідусь і його друзі вбивали німців і тих поляків, які встали на його сторону ...
Якщо хтось зважиться на нас напасти, то ці кадри здадуться вам квіточками! " - Сказав поляк, коментуючи зміст документальної стрічки.
Після цих слів КОРЕЙБА назвали "нацистської сволотою" і вигнали зі студії.
Пішов геть: З'явився запис заяви Арсенія Петровича Яценюка про відставку
Він був одним з найкращих прем’єрів за останні 25 років. Однак не достатньо добрим для скрутних часів. Скажемо прямо – до кулі в лоба героя-відчайдухи та споротий живіт камікадзе Арсеній Петрович не доріс… Нажаль...
Бо тисячі співвітчизників за роки його прем'єрства віддали життя та здоров'я за Вкраїну...
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
У мережі з'явилося відео з заявою прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка про те, що голова уряду оголосив рішення піти у відставку, зазначають Патріоти України.
"Я прийняв рішення скласти повноваження Прем'єр-міністра України. 12 квітня заява буде внесена до Верховної Ради. Політична криза в державі розв'язана штучно (?-ПУ). Бажання замінити одну людину засліпило політиків і паралізувало їх волю до реальних змін (а Ваша воля «камікадзе?!-ПУ). Процес зміни уряду перетворився на бездумний біг на місці(суспільство не погодиться, мабуть-ПУ)", - заявляє Яценюк.
Сьома хвиля мобілізації: Стало відомо, скільки українців призовуть на службу
Вісім тисяч призовників проходитимуть службу в Збройних силах, по чотири тисячі в Нацгвардії і Прикордонній службі, ще шістсот чоловік відправляться в Державну службу транспорту.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Понад шістнадцять тисяч українців підлягають призову на строкову військову службу у травні - липні. Відповідне розпорядження було затверджено урядом в середу, 20 квітня. Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на Диалог.
"Затверджена кількість громадян, які підлягають призову з областей України та міста Києва, вона становить 16 615 осіб", - повідомляє Міністерство оборони. Вісім тисяч призовників проходитимуть службу в Збройних силах, по чотири тисячі в Нацгвардії і Прикордонній службі, ще шістсот чоловік відправляться в Державну службу транспорту. Також було затверджено і фінансування призовної кампанії. На дані цілі виділено понад 54 млн. гривень.
Названо термін: Стало відомо, коли Савченко обміняють на російських ГРУшників
Процеси обміну будуть синхронізовані, але відбудуться тільки після того, як вирок Александрову та Ерофєєву вступить в силу - тобто не раніше середини травня.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Надія Савченко.
Москва і Київ домовилися про механізм звільнення льотчиці Надії Савченко і двох російських ГРУшників Олександра Александрова і Євгена Єрофєєва. Про це повідомив федеральний чиновник і підтвердив співрозмовник, близький до керівництва Ради Федерації, передають Патріоти України ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])з посиланням на Еспресо TV.
Ці процеси будуть синхронізовані, але відбудуться тільки після того, як вирок Александрову та Ерофєєву вступить в силу - тобто не раніше середини травня.
За російським законом, вирок суду вступає в силу через десять днів після оголошення, якщо не були подані апеляційні скарги, за українським законом - через 30 днів. І якщо судове рішення щодо Савченко вже вступило в силу 5 квітня, то вирок Александрову та Ерофєєву вступить тільки в середині травня, якщо не буде до цього оскаржений.
"Повинні пройти терміни процедури оскарження. Тому до травня все зависне", - сказав співрозмовник в Раді Федерації.
Що означає відмови Порошенко від мобілізації
Решение президента Петра Порошенко, озвученное 22 апреля, не проводить седьмую волну мобилизации в Украине может свидетельствовать о том, что конфликт на востоке страны будет прекращен уже в скором времени.
Такое мнение высказал Денис Попович.
«Как говорил маршал СССР Борис Шапошников: «Мобилизация является не только признаком войны, но и самой войной. Приказ правительства об объявлении мобилизации есть фактическое объявление войны». Таким образом, блокируя седьмую волну, Петр Порошенко дает сигнал, что война на Донбассе будет окончена в самое ближайшее время», - отмечает журналист.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Руслан Горовий: Як довго в Україні протримається мир
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Руслан Горовий, волонтер, режисер, письменник
З кожним днем все чіткіше розумію одну річ. Зараз в моїй країні паралельно існують два світи.
В одному воюють, збирають допомогу бійцям і хворим, прибирають довкілля, вчаться новому, розвивають мову і підтримують одне одного. В іншому крадуть і віджимають все, що можна. Пиляють бюджети, будують бетонні мурашники замість озер, ставлять паркани. Брешуть, ховаються за посадами і формою. «Рішають діла», прикриваючи одне одного і ні в х*р нікого не ставлять.
І ці два світи існують майже не перетинаючись. Народжують своїх дітей, садять свої дерева і будують свої будинки. Так було не лише зараз. Так було й раніше.
Коли ж світи перетинаються, ллється кров і гинуть люди. Завжди. І тисячу років тому, і сто. І зовсім недавно, коли представники одного світу в самому серці столиці методично почали вбивати представників іншого.
Зараз знову період паралельного існування. І скільки він протримається — спрогнозувати неможливо. Та коли я бачу вимпел «Беркута» в машині міліціонера в РУВС чи як водій маршрутки не пускає в неї бійця зі словами «я тебе на війну не посилав, тож хай, хто посилав, той платить», — розумію, що кінець паралельному існуванню дуже близький.
Савченко видали пакет документів для екстрадиції в Україну – сестра
Начальник СІЗО у Новочеркаську видав українській льотчиці Надії Савченко, незаконно ув’язненій в Росії, пакет документів для екстрадиції в Україну.
Про це розповіла ТСН сестра льотчиці Віра Савченко після побачення з ув’язненою.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Вона зараз заповнює документи: заяву, біографічні дані та інші. Як сказав начальник тюрми Калганов, вони необхідні для екстрадиції. Їй сказали, що ці документи за процедурою необхідно заповнити для екстрадиції. Будемо сподіватися, що це так", - розповіла Віра Савченко.
Водночас, за її словами, українська льотчиця хоч і заповнює папери, однак побоюється, що їх можуть використати для етапування, оскільки на початку процесу її вже обманювали таким чином.
Стан здоров'я ув’язненої, як розповіла сестра, нормальний, настрій хороший.
За словами Віри Савченко, Надія вже може вживати нормальну їжу, однак є проблема з ногами – вони набрякають через порушення функціонування нирок.
Як відомо, 22 березня, Донецький міський суд Ростовської області засудив Савченко до 22 років в'язниці.
Президент України Петро Порошенко вже кілька разів заявляв про досягнення домовленостей з президентом РФ Володимиром Путіним про повернення Савченко додому. Можливо, вона буде обміняна на російських ГРУшників Олександра Александрова та Євгена Єрофєєва, засуджених в Україні до 15 років в'язниці.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Опалення - буржуйкою. На вулиці - сортир": Як виглядатиме відмова від газу для села
Показова історія із життя, геть не відома панові Розенку.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Кстатє, у мене досвід проживання в хаті без газового опалення є. Можу розказати трохи. Було це на межі століття, я тоді працював практикантом на одному із брацлавських заводів. Так вийшло, що до бюджету мені не вистачило кількох балів - прохідний був 41, а я набрав 37 чи 38 - уже не пригадаю. Тому мені запропонували йти вчитись по лінії інтеграції з виробництвом", - пише на своїй сторінці в Фейсбук Вячеслав Ільченко, повідомляють Патріоти Украни ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]), і продовжує:
"Означало це дуже просту річ: коли мої сокурсники насолоджувались практичним триместром вдома чи на батьковій чи материній конторі, я їхав в Брацлав, жив там в гуртожитку і щодня ходив на роботу - копався в фінансових документах і базах даних часів пізнього СРСР, писаних на колінці в Трубо Поскакалі. А в 2000 році практичний триместр випав на зиму, а вона люта була.
Гуртожиток, в якому ми жили - троє холостих спеціалістів, і один одружений, через стіну - представляв собою одноповерхову хату без зручностей. Опалення - вугільною буржуйкою. Нужник - на вулиці, типа сортир.
Хто перший приходить з роботи, той має вигрести з буржуйки окалину. Я не знаю, як це правильно зветься, а ми називали так. Вугілля нам було положено низькосортне, і половина із нього, обгораючи, виявлялась камінням. Іноді попадались навіть шматки кирпича (це так вугілля "оптимізували" наші постачальники із Донецької області).
Так от вигребеш окалину - винеси її на смітник, потім візьми і набери свіжого вугілля, і ще принеси два відра на підкидання. Після цього будь-ласка почекай годинку-другу, не знімаючи тулупа, поки нагріється вода в системі, і тільки тоді можеш зняти тулуп. Але не светр, бо все одно холодно.
Вночі, якщо не підкидати вугілля, вода охолоджується, і прокидаєшся ти, як правило, від повного дубаря. Тому спиш в одязі, інакше гарантована як мінімум ангіна. Замерзли ноги - біжи в підсобку підкидати, або й протоплювати заново, якщо ніч холодна була. Тобто, знову - вигреби шматки кирпича, і накидай вугілля знову.
Зрештою, ми втомились від такого абзацу - бо на роботу ходили всі напівпростужені, і однієї ночі просто тупо вкрали воз антрациту. Яким чином цей віз потім списали, залишилось таємницею - бо практику ту до кінця я не доробив. Мене звалив страшний бронхіт із температурою 41 градус. Якби я нелюдським зусиллям не зміг доїхати тоді до Вінниці, то так би і помер тоді. Ось так і виглядатиме відмова від газу для села".
У Полтаві відкрили пам'ятник гетьману Мазепі
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Історія цього монумента великому гетьманові дуже складна. Ідея встановлення пам’ятника зародилася в середовищі української молоді, представники якої ще 1989 року зібралася у Полтаві, щоб перешкодити імперському святкуванню чергової річниці Полтавської битви. Увіковічити Івана Степановича у Полтаві намагалися з середини минулого десятиліття, та навіть готову скульптуру не вдавалося встановити. Жалюгідна ж спроба її підірвати, яка сталася буквально днями, – неначе остання конвульсія п’ятої колони на території Полтавщини.
Читайте більше тут: [Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Почни із себе! 10 правил, які допоможуть зробити нашу країну кращою.
1. Не лайся
2. Не ображай тварин
3. Не викидай сміття де завгодно, донеси до урни
4. Дотримуйся правил керування автомобілем
5. Переходь дорогу в спеціально відведених для цього місцях
6. Не знищуй природу
7. Дотримуйся законів України
8. Не роби із парку туалет і курилку
9. Пишайся своєю країною і своїм народом
10. Просто відчуй себе українцем, який проживає в європейській державі!
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Джамала перемогла на «Євробаченні»!
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] g?oh=4fadcbac585a297ccf4124b629d30037&oe=579B5216
Українська співачка Джамала перемогла у цьогорічному пісенному конкурсі «Євробачення», фінал якого відбувся в столиці Швеції Стокгольмі 14 травня.
З-поміж 26 конкурсантів, які взяли участь у фіналі, представниця України набрала найбільшу кількість голосів – 534. Друге місце на конкурсі зайняла Австралія – 511, третє – Росія з 491 балом.
Українська виконавиця кримськотатарського походження Джамала (Сусанна Джамаладінова) перемогла на конкурсі із піснею «1944», що розповідає про масову депортацію кримськотатарського народу до Середньої Азії 1944 року.
Також Джамала отримала дві нагороди від «Євробачення 2016»: «Eurostory Award 2016» за рядок зі своєї конкурсної пісні та премію Marcel Bezencon, яка вручається в рамках міжнародного пісенного конкурсу.
Україна вперше взяла участь у «Євробаченні» 2003 року. 2004-го представниця України Руслана (Руслана Лижичко) перемогла. Відтоді представники України двічі бували на другому місці, по разу на третьому й четвертому.
Щорічний пісенний конкурс «Євробачення» є для низки країн великою телевізійною подією.
Остаточні результати голосування Євробачення-2016:
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] g?oh=6f09058ea2a91df0280a5f1009314045&oe=57DCEB91
Красива наша Батьківщина: Святкуємо День вишиванки - сорочки з усіх куточків України
Історія вишивки на території сучасної України бере початок ще до нашої ери - про неї згадував Геродот і чимало мандрівників.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Сьогодні в Україні святкують День вишиванки. Це не лише національний костюм, але й модний тренд. Які вишиванки носили у якому регіоні і як вони виглядають
У давнину українці виражали себе завдяки вишити на чоловічій або жіночій сорочці візерункам. Носили повсякденні та святкові сорочки. Вишиванки з новою хвилею ожили серед українців. У кожному регіоні країни жила певна етнічна група, яка мала притаманні своїй місцевості візерунки та традиції.
Історія вишивки на території сучасної Україні бере початок ще до нашої ери. Про неї згадував Геродот та чимало мандрівників. Люди протягом століть створювали та удосконалювали різні техніки вишиття. Кожен орнамент на сорочці був не просто так, а мав особливе місце, значення та магію, оскільки українці вірили, що той чи інший візерунок несе певну захисну силу від біди та нечистої сили. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника.
Івано-Франківська область
Вишивка цього регіону вважається найбагатшою в оздобленні та виконанні. Кольорову гаму застосовують різну, так як і орнаменти.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Перший рік буде кривавим, другий - голодним, третій - переможним", - мережею шириться старе пророцтво прозорливих ченців про війну з Росією
Саме тепер Україна свідомо виривається із царства Антихриста, який 100 років мав у своїх руках Імперію Зла, що відреклась від Бога та сама повалила власні храми.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Молитва за Україну.
"Мир наступить, коли вся Україна стане на коліна перед Богом – передрікають прозорливі монахи всіх конфесій. Найзаповітніше бажання вінничан та всіх українців – бажання миру. Ним уже марить вся Україна, і люди звертаються до всіх, хто може заглянути в наше майбутнє", - написали у своїй статті журналісти вінницької газети 33kanal.com. Патріоти України ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])пропонують вам ознайомитися з цікавим пророцтвом, яке було оприлюднене цим виданням.
Вперше про дивне явище під час приїзду Патріарха Кирила до Почаєва, коли зі дзвону, в який він бив, почав йти вогонь, написала саме наша газета. Більше того, віруючі старці прокоментували це так: це до війни. Два роки тому ці слова здавались абсурдом. Тепер – стопроцентною правдою. Тепер ми знову попросили прозорливих монахів, представників інших конфесій, відповісти на запитання: коли Україні чекати миру?
– Перший рік буде кривавим, другий — голодним, третій — переможним, – сказали вони.
– Кривавий ще буде?
Для того, щоб не повторився і Україна подолала всі біди, українці всіх конфесій мають стати на коліна і одночасно покаятись у всіх гріхах та помолитись за мир. ВСІ УКРАЇНЦІ, запам’ятайте це!!! Такий рецепт нам назвали в усіх християнських храмах, синагогах та мечетях.
І дійсно, Ізраїль терпів численні поразки доти, доки всі ізраїльтяни не об’єднались і так не зробили. Такі приклади є у Польщі, інших країнах.
– Не в 91-му, а саме тепер Україна свідомо виривається із царства Антихриста, який 100 років мав у своїх руках Імперію Зла, що відреклась від Бога та сама повалила власні храми. І тепер вона знову поглинається в пітьму терору, перетворивши найгуманнішу релігію — християнство — в підступний і мстивий талібан. Кому служить нинішній її президент, вже немає ілюзій у всіх істинно віруючих людей. Україна була її часткою. Але за невинних масово убієнних, зморених голодом, за брехню та масове обкрадання убогих та стариків, байдужість нашу, інші численні гріхи ми ще не покаялись всією країною. А коли немає каяття – немає прощення.
Чому Німеччина нині така успішна держава? Бо зуміла визнати свій гріх і покаятись перед усім світом. А Росія розкаялась за винищення сотень мільйонів сталінізмом? Ні! Навпаки, зараз до нього повертається. Туди і нас тягне. Так завжди вчиняють сили Зла. А щоб з нами був Бог, монахи передали нам молитву за Україну.
Молитва за мир в Україні. Читати вранці, ввечері та вночі
Господи, Боже Вседержителю, призри на нас, грешных и недостойных чад Твоих, согрешивших пред Тобою, прогневавших благость Твою, навлекших гнев Твой праведный на нас, падших во глубину греховную.
Ты зриши, Господи, немощь и скорбь душевную, веси растление умов и сердец наших, оскудение веры, отступление от заповедей Твоих, умножение нестроений семейных, разъединения и раздоры церковныя. Ты зриши печали и скорби наша, от болезней, бед и междоусобныя брани происходящия.
Но, Премилосердный и Человеколюбивый Господи, вразуми, настави и помилуй нас, недостойних, просвети разум наш светом учения Евангельскаго, возгрей сердца наша теплотою благодати Твоея и направи я к деланию заповедей Твоих.
Исправи жизнь нашу греховную, утоли раздоры и нестроения, укроти брани и кровопролития. Собери расточенныя, разделенныя совокупи, лишенныя крова введи в домы, алчущия напитай, плачущия утеши, раненыя исцели, плененныя освободи, ожесточенных сердца умягчи и к Твоему познанию обрати. Павшия на поле брани и вся невинно убиенныя в селениях Твоих упокой и с праведными сопричти.
Мир стране нашей Украине, Церкви Твоей и верным чадам ея подаждь, да единым сердцем и едиными усты прославим Тя, Господа и Спасителя нашего, во веки веков. Аминь.
На межі: В Україні можуть заморозити виплату пенсій
Міністр соціальної політики Андрій Рева не виключив, що найближчим часом в Україні можуть початися проблеми з виплатою пенсій.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
В Україні можуть заморозити виплату пенсій.
Міністр соцполітики Андрій Рева розповів про те, що Пенсійний фонд України вже можна назвати банкрутом, і зараз дефіцит ПФ наблизився до критичної цифри, повідомляють Патріоти України ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])з посиланням на Нескучные новости.
Якщо вчасно не вжити кардинальних заходів, почне зростати заборгованість, зазначає Рева. За його словами, ще два роки тому дефіцит ПФ досягав лише 80 мільярдів. У підсумку вирішили обкласти пенсії податком, але це дало менше двох мільярдів гривень.
У минулому році сума дефіциту не змінювалася, проте в 2016 році вона становить 145 мільярдів. Більше 60 мільярдів було віддано великому бізнесу, але, природно, ці гроші не були повернуті через сплату внесків і підвищення зарплати.
Зараз, відзначає Рева, складається ситуація, коли виплата пенсій знаходиться на межі заморозки через дефіцит Пенсійного фонду.
ЛІТАК З САВЧЕНКО НА БОРТУ ПРИЗЕМЛИВСЯ В УКРАЇНІ
Літак президента України, на борту якого перебуває народний депутат Надія Савченко, приземлився Україні.
Про це повідомив президент Порошенко у себе в Twitter.
Надія Савченко вже зателефонувала своїй мамі, котра приїхала в аеропорт "Бориспіль".
Як відомо, українська льотчиця Надія Савченко потрапила в полон бойовиків в Луганській області 17 червня 2014 в районі міста Щастя.
Після численних допитів Савченко незаконно перевезли через кордон з Російською Федерацією з мішком на голові. До 30 червня її тримали у воронезькому готелі "Євро" під охороною озброєних людей в масках.
У РФ над Савченко розпочався суд, її звинувачували у вбивстві російських журналістів, незаконному перетині кордону. При цьому захист Савченко на суді наводив докази невинуватості Савченко. За свідченнями Савченко, одним з її викрадачів був політконсультант, помічник Суркова (радник Путіна), член громадської палати Москви Павло Карпов, який раніше працював в АП Путіна. Той заперечував свою причетність.
22 березня Донецький суд Ростовської області РФ засудив Надію Савченко до 22 років ув'язнення в колонії загального режиму і штрафу в 30 тисяч російських рублів.
Водночас суд зарахував у термін Савченко перебування під вартою з 30 червня 2014 року.
Таким чином, згідно з вироком, вона мала провести 20 років у російській тюрмі.
У свою чергу 18 квітня в Україні Голосіївський районний суд Києва засудив російських військових Євгена Єрофеєва та Олександра Александрова, яких було затримано на Луганщині, до 14 років ув'язнення з конфіскацією усього майна.
За "законом Савченко", їм повинні були зарахувати 1 день перебування в СІЗО як 2 дні основного покарання, тобто Єрофеєв і Александров відбули вже майже 2 роки ув'язнення.
Президент Порошенко одразу ж після вироку Савченко виступив із заявою обміняти
її на Александрова та Єрофеєва.
Російські громадяни Єрофеєв та Александров були затримані 16 травня 2015 року під час бойового зіткнення в районі міста Щастя на Луганщині. При затриманні вони підтвердили, що є російськими військовими. Також про це Александров та Єрофеєв заявляли у своїх ранніх інтерв’ю, коли перебували у шпиталі в Києві. Однак Кремль заявив, що Александров і Єрофеєв звільнилися зі збройних сил РФ.
Згодом Александров та Єрофеєв почали заявляти, що приїхали на Донбас як добровольці.
Колегія суддів визнала винними російських військовослужбовців у веденні агресивної війни за попередньою змовою, сприянні терористичній організації, здійсненні теракту.
Бажаю Савченко лишатися чесною і відданою до самого кінця,
– Юрій Журавель
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Порошенку запропонували передати владу... більш гідному кандидату
Дехто з громадян впевнений, що новим президентом має стати Надія Савченко, яка щойно повернулась з російського полону.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Надія Савченко повернулась в Україну. .
На сайті Адміністрації президента зареєстрована петиція (№22 / 024171-ЕП. Подана 25.05.2016) з проханням зробити льотчицю Надію Савченко президентом України. Новину передають Патріоти України. ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Сильна, мужня Надія продемонструвала, як треба боротися за свою Україну. Вона - наша гордість. Саме такі люди повинні керувати нашою країною", - написав автор петиції Геннадій Гордун.
РНБО: За два роки в Донбасі загинули 10 тисяч українців
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Особую угрозу представляет возврат к линии разграничения реактивных систем залпового огня".
Он добавил, что "введенные международные санкции против Российской Федерации остаются действенными, но являются недостаточными для принуждения ее отказаться от агрессивных планов в отношении Украины".
В то же время Коваль отметил, что "Украина выдержала самый первый российский удар. Стратегическое развитие ситуации на Востоке нашего государства показывает, что замыслы российской стороны по созданию марионеточного квази-государства, так называемой Новороссии, разрушены украинцами".
Он подчеркнул, что задача по возвращению Украины на Донбасс и деоккупации Крыму решается прежде всего политико-дипломатическим и международно-правовым путем, понимая, что "главная для нас ценность - это сохранение человеческой жизни, жизни наших героических воинов и мирных жителей".
Первый заместитель Секретаря СНБО Украины призвал собравшихся сделать все возможное для восстановления уважения к международному праву и привлечения к ответственности тех, кто разжигает международные конфликты.
Напомним, с 1 января по 24 мая в боях в зоне АТО погибли 68 человек.
За два последние года российско-террористические войска убили 10 тысяч украинцев, более 20 тысяч получили ранения. Около 1,8 миллиона человек были вынуждены покинуть свои дома. Об этом заявил первый заместитель секретаря СНБО Михаил Коваль, выступая на седьмом заседании Межпарламентской ассамблеи Верховной Рады Украины, Сейма Литовской Республики и Сената Республики Польша, сообщает пресс-служба СНБО.
Коваль отметил, что вопреки минским договоренностям, российские военные располагают огневые позиции в жилых кварталах оккупированных населенных пунктов и, применяя запрещенную минскими договоренностями тяжелое оружие, продолжают обстреливать позиции ВСУ.
Он также добавил, что оккупационные войска нарушают минские договоренности в части отвода тяжелого вооружения. "С начала 2016 года подтверждены 699 случаев присутствия танков, артиллерийских систем калибром более 100 мм, РСЗО и минометов вблизи линии разграничения. Особую угрозу представляет возвращение к линии разграничения реактивных систем залпового огня", - подчеркнул он.
Кроме того, первый заместитель секретаря СНБО отметил, что российские войска готовятся к возобновлению активных наступательных действий с целью выхода на административные границы Донецкой и Луганской областей, а также пробитие сухопутного коридора в Крым.
Все новости: [Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Korpahec
30.05.2016, 22:54
У боях на сході України загинув 20-річний буковинець
Уродженець села Усть-Путила Олександр Чигрин поліг, відстоюючи цілісність України
Буковина у скорботі за полеглим на сході України військовослужбовцем.
20-річний юнак Олександр Чигрин, уродженець села Усть-Путила Путильського району Чернівецької області, став героєм та поліг, відстоюючи незалежність та територіальну цілісність держави на сході України, повідомляє putyla.oda.cv.ua.
Путильська районна державна адміністрація та районна рада висловлюють слова глибокого співчуття батькам, родині та близьким загиблого.
Друзі загиблого бійця не можуть повірити у те, що сталося.
"... жаль, що більше тебе не буде з нами... але в серці ти назавжди залишишся... Герої не вмирають...", - пишуть друзі Олександра у соцмережах.ukrprofukrprofukrprofukrprofukrprof
Після сутички з російськими поліцаями над Алуштой замайорів український прапор
Все буде Україна! Тримайтесь, патріоти тимчасово окупованих територій!
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Український прапор в анексованому Криму. Алушта. .
Сьогодні в Алушті невідомі вивісили прапор України, про таке повідомлення в "Твіттері" користувача RoksolanaToday & Крим інформують Патріоти України.
Спеціально російською, щоб "за поребриком" зрозуміли: "Почему теперь мы ненавидим русских", - пост українки підірвав мережу
Згодна з кожним словом моєї співвітчизниці.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
За що українці ненавидять росіян.
Патріоти України ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) пропонують увазі читачів пост українки, опублікований на сторінках соцмереж.
"За жен, на коленях вымаливающих жизни своим любимым.
Что только не прилетало мне в личку за эти последние бурные годы.
На всякие там «с@ка бандеровская» уже даже внимание не обращаю. Давно принимаю за комплимент. Но сегодня вдруг зацепило одно сообщение: «ЗА ЧТОООО??! (именно так протяжно и именно капслоком) за что вы нас так ненавидите????» Мы — это, соответственно, украинцы, то есть хохлы, то есть бандеровцы , то есть фашисты.
Они- это русские, то есть братья, то есть одной крови, одного теста и чуть ли не от одной матери.
«Мы же столько прошли! А вы нас ненавидите! Все русское ненавидите. За чтоооо???!!»— надрывалась моя личка.
А действительно. За что? Ну, во-первых, не все русское и не всех русских. Никто не заставит меня разлюбить Есенина, Ахматову, Блока. Я никогда не забуду, как задыхалась от восторга, глядя на картины Врубеля в Третьяковке. Мне все так же нравятся Высоцкий и Розенбаум. Я выросла на русской классике. В детстве я вместо альбомов с раскрасками листала альбомы с репродукциями Васнецова, Репина, Брюллова. И Перов для меня драматичнее, чем Жерико, а Достоевский глубже, чем Гюго. Я это полюбила задолго до Путина и «крымнаш».
Да, сейчас «крымваш».
Но «совестьнаш».
И «правданаш».
И «богнаш», а от вас отвернулся.
И да, действительно, мы так много прошли с вами вместе. Великую отечественную, Афганистан… Украинцы получали такие же фронтовые письма, сложенные треугольничком, такие же похоронки, такие же цинковые гробы. Мы вместе показывали кукиш Америке и кузькину мать всему миру. Ненавидели империализм и буржуев проклятых во время холодной войны. Цвет украинской нации валил лес и гнил на соседней шконке рядом с вашим в ГУЛАГе…
Потом Чечня. Когда старший брат сказал, что вся Чечня - это сплошные головорезы и бандиты, мы согласились. Когда Грозный равняли с землей, мы промолчали. Дай, Господи, силы теперь не умереть со стыда. Когда воевали с грузинами, мы тоже робко постояли в стороне. Старшему брату ведь виднее. На братскую любовь можно списать любую подлость.
А теперь мы ненавидим вас. Тех, у кого Путин и гвардейская ленточка на весь микроскопический мозг. За то, что вы пришли к нам. Может, не вы лично. Но с вашего молчаливого одобрения или заливистого поощрения пришли другие. У которых «русский мир» зачесался. У которых патриотизм жмет голову, карманы и курок от автомата. К нам пришли, к своим бывшим братьям. На наши свежевыметенные полы. В своих кирзачах. И теперь мы вас ненавидим.
За «защиту» «своих».
За «русский мир».
За «фашистов и бЕндеровцев»
За «гумконвои». За танки, БТРы, гранатометы и автоматы из «военторга».
За наших людей, на коленях встречающих въезжающие в города гробы.
За то, что на наших площадях висят фотографии погибших ребят. Некоторым из них еще не было 19-ти. За то, что другие 19-летние идут, чтобы сменить уже павших.
За то, что по улицам ходят мужчины с серыми лицами. Издалека кажется, что это пыль. А подходишь ближе и понимаешь, что это война въелась в морщины, в поры, в волосы, в души… И хорошо если она только въелась в кожу, а не оторвала руки, ноги, не испепелила сердце. И ничем ее не смыть. Только время поможет. Сколько лет нужно провести в кругу семьи, сколько люлек откачать с новорождёнными детьми или внуками. Сколько часов провести на рыбалке с сыновьями, братьями или отцами. Сколько времени должно пройти, чтобы появился блеск в глазах. Сколько нужно будет расчесать и заплести косичек дочерям, чтобы руки перестали предательски дрожать. Только все это поможет стереть страшную краску с поседевших лиц.
Мы ненавидим вас.
За то, что видим пацанов, с которыми учились в школе, или росли на районе, и они одеты в камуфляж. И старше пацаны эти стали на столетия. Даже если по паспорту им 20 лет.
За то, что дети в школах делают журавликов и пишут на них «возвращайся домой, дядя».+
За жен, на коленях вымаливающих жизни своим любимым.
За старческие руки матерей, поглаживающие фотографии тех, за кого молиться уже поздно.+
За скупые слёзы стариков-отцов. Которые храбрятся, держатся. И только потирают периодически где-то там, под сердцем. И седеют, тихо седеют…
За новости «сегодня в зоне боевых действий погибло…»
За страшное привыкание к этим новостям.
За тонкое детское «мам, а папа где?»
За дрожащее женское «на небе». А потом лишь бы успеть, лишь бы добежать. Захлопнуть дверь и упасть лицом в подушку. И грызть, грызть её и выть страшным неженским голосом.+
За будущих невест, которых отцы не поведут под венец.
За страшное слово «никогда», вошедшее во многие украинские дома. Вы принесли его на подошвах своих мерзких сапог.
Я надеюсь, что Света из Ростова получила исчерпывающий ответ?
Ilona Skala
На правах модератора додам.
Уверен этот пост долго не протянет, ибо троли его запинают, но в нем все то, что на языке у очень многих из нас.
Достойный ответ всем тем, кто не понимает, за что и кого.
От себя добавлю, только малое.
Когда мне говорят, что не надо критиковать власть, я скажу, что для предателей место рядом с теми, кого мы ненавидим.
Кучма и овощ - от них никто ничего не ждал, а эти любі друзі свели все жертвы к тому, что мы безнадежно отстали и застряли.
Я понимаю, что нет денег на дороги, школы, больницы но не я , почему не реформируются суды, почему нет люстрации. Почему в самой бедной стране Европы чиновники, судьи, прокуроры почти все миллионеры. Почему закон про Луценко можно принять за один день, а законы про борьбу с офшорами нет.
Почему мне стыдно перед иностранцами за человека, который только и делает, что мелькает в сводка коррупционных скандалов.
Я щиро люблю свою Україну, надихаюсь народом, який не дивлячись ні на що, продовжує існувати і перемагати, але я ніколи не буду мовчати про тих, хто плюндрує своїми вчинками мою Україну.
Коли я чую, що мільярдер допоміг комусь, але не скаже про те, кому мені смішно. Смішно, тому, що кожен другий Українець віддає останню копійку, волонтеру. Хто більш щедрий, той хто розбагатів на сотні мільйонів, і подарував частинку невідомо кому, чи той хто віддає останне заради нової України.
Мова не тільки про гроші, люди віддають за неї життя.
Для мене ясно тільки, те, що Великий народ України переживший репресії, голодомори та війни, переживе і упирів, які сьогодні намагаються допити нашу кров.
А хто наступний, кажуть люди.
Відповім. Не важливо. У вбивці не запитують хто наступний, так само і наступний має знати, що покарання неминуче, тоді і настане час для сильної України.
Уроки гібридної війни: Президент заявив про необхідність підготовки інфраструктури для розгортання партизанського руху в Україні
Також Порошенко вважає за необхідне вивчити можливості територіальної оборони України на випадок агресії.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Президент України Петро Порошенко вважає, що потрібно підготувати інфраструктуру для розгортання при необхідності партизанського руху в Україні. Про це він заявив на науково-практичній конференції "Уроки гібридної війни: військові аспекти", яка проходить в Генеральному штабі Міністерства оборони України, передають Патріоти України з посиланням на прес-службу глави держави.
"Президент висловив переконання, що слід підготувати і інфраструктуру, і відповідну матеріально-технічну базу для того, щоб мати можливість в разі потреби оперативно розгорнути партизанський рух і оптимізувати роботу підприємств оборонно-промислового комплексу країни, створення нових потужностей і виробництв, випуск нових озброєнь" , - йдеться в повідомленні.
Також Порошенко вважає за необхідне вивчити можливості територіальної оборони України на випадок агресії.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Влаштувати пекло окупантам: У прикордонних з Росією областях підготовка партизан уже розпочата на державному рівні
Якщо ми хочемо реально щось зробити для протидії можливій агресії, то крім організації боєздатної армії, варто акцентувати увагу на створення сил територіальної оборони, організувати військову підготовку цивільних без відриву від виробництва.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Тренування потенційних партизанів. .
"У прикордонних з Росією областях підготовка потенційних партизан уже в активній фазі. Хоча в країні вже два роки вирує гібридна війна, тим не менш, судячи з реакції багатьох ЗМІ, слова президента на засіданні Генштабу 14 червня про підготовку інфраструктури та матеріально-технічної бази для оперативного розгортання партизанського руху для багатьох прозвучали як грім серед ясного неба. Однак президент просто озвучив одне з положень Стратегічного Оборонного Бюлетеня, введеного в дію відповідним указом буквально на днях", - написав Михайло Жирохов у статті для Депо, передають Патріоти України.
Згідно з цим документом, головною військовою загрозою для України є московська агресія. Сподіватися на те, що великої війни не буде – на сьогоднішній день це ірраціонально. Ні для кого не секрет, що кращий спосіб уникнути великої війни – мати можливості, щоб супротивник просто боявся починати її, розуміючи, що втрати будуть величезні у зрівнянні з можливими здобутками.
На сьогодні українська армія значно зросла як в розмірах, так і в плані матеріального забезпечення. Однак треба розуміти, що за своєю структурою і підготовкою ми ніколи не зможемо самостійно зупинити, а тим більше відбити великий наступ Російської Федерації. Фактично як в Україні, так і в Росії залишки радянської армії по своїй суті, а велика радянська армія завжди переможе маленьку радянську. Не можна скидати з рахунків і більш сучасне озброєння та оснащення противника.
В цих умовах нам треба робити вибір – або ми готуємося захищати свою країну, незалежність або здаємося, опускаємо руки. В останньому випадку залишається вибір – емігрувати або змиритися з участю рабів. Тому якщо ми хочемо реально щось зробити для протидії можливій агресії, то крім організації боєздатної армії, варто акцентувати увагу на створення сил територіальної оборони, організувати військову підготовку цивільних без відриву від виробництва. Ось в систему цих сил і повинні бути вбудовані можливості для підготовки ядра партизанського руху.
Взагалі в умовах розгортання повноцінної війни цінність партизан важко переоцінити. Ворог повинен чітко розуміти, що його бригадно-тактичні групи, які прорвуться через кордон, будуть мати вкрай неприємне оточення. Він не зможе розгорнути повноцінну окупаційну адміністрацію, не зможе налагодити повноцінну логістику.
З іншого боку, треба розуміти, що підготовка партизан – це досить специфічний напрям. Це перш за все люди, які готові до конспіративної роботи, неактивні в політичній сфері, в соціальних мережах, фактично непублічні, але мають широке коло контактів.
До речі, якийсь досвід Україна отримала і в ході війни на Донбасі. Коли в квітні 2014 року був захоплений Слов'янськ, з колишніх оперів і офіцерів СБУ стихійно сформувалася ціла група. Маючи дозволену зброю, ці люди у віці досить активно діяли в Слов'янську, в Красному Лимані. Їм вдалося навіть проникнути в оточення Гіркіна-Стрєлкова. Незабаром вони знайшли виходи на СБУ і надали велику допомогу у визволенні міста. Ця підпільна група фактично контролювала місто в перші години, після того як пішов Стрєлков, вони забезпечували приїзд в місто президента України, міністра оборони, міністра МВС.
Варто сказати, що робота по створенню бази для партизанського руху йде досить швидкими темпами і зараз. Природно, що це вкрай засекречена сфера, однак, спостерігаючи за відкритими джерелами, можна зробити досить цікаві висновки. Наприклад, очевидно, що така структура активно формується в прикордонних областях. Так, є відомості, що частина офіцерів-уродженців цих місць, звільнених у результаті переатестації в Міністерстві оборони, у Генштабі, активно залучається до такої роботи.
Не просто так зараз регулярно проводяться збори військовозобов'язаних у рамках підготовки батальйонів територіальної оборони – чергові починаються на цьому тижні в різних областях (як мінімум, у Чернігівській і Харківській точно). У рамках цієї програми вже відбувається підготовка партизан.
До речі, така підготовка економічно вкрай вигідна у порівнянні з іншими видами підготовки резервістів. Фактично самі громадяни інвестують в свою підготовку. За деякими оцінками, фінансове навантаження вкрай невелике – це один - два мільйони гривень на годину (насамперед ці гроші підуть на матеріально-технічну базу і зарплату інструкторам) – погодьтесь, для обласного бюджету це смішна сума.
В останні місяці так активно проводиться також оперативна, конспіративна діяльність. Наведу тільки один приклад. Дуже часто в ЗМІ з'являється інформація про різні схованках по всій Україні, де знаходять зброю і боєприпаси. Навіть не беручи в розрахунок прифронтові території, таких випадків десятки. Проте не було жодного повідомлення про те, що були спіймані ті, хто ці схованки закладав. Дивно, чи не так? Адже схованки не знаходять шляхом прочісування місцевості, а за оперативною інформацією. Тобто якщо така інформація є, то є і виходи на тих, хто цей схрон заклав, так?
Очевидно, що це спільна робота сил спеціальних операцій СБУ: з одного боку – сили спецоперацій формують мережі схованок зброї та боєприпасів для партизансько-повстанського руху, з іншого боку – СБУ виявляє такі закладки. Таке заочне змагання дозволяє і тим і іншим серйозно "прокачати" свої навички. І таких маленьких деталей дуже багато, особливо якщо ретельно просіяти відкриті джерела.
У цілому варто сказати, що саме створення бази для розгортання партизанського руху є одним із стратегічних елементів оборонної доктрини держави і вельми ймовірно в майбутньому побачимо серйозні зрушення в цьому питанні.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Прикордонники охороняють водойми в Ізмаїлі, де сталося масове отруєння
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Прикордонники Ізмаїльського загону (Одеська область) охороняють відкриті водойми Ізмаїла і роз'яснюють місцевим жителям необхідність заборони купання. Про це в суботу, 18 червня, повідомляє прес-центр Державної прикордонної служби.
«Прикордонники приступили до охорони відкритих водойм міста і ведуть роз'яснювальну роботу з місцевим населенням про заборону купання», – сказано в повідомленні.
В даний час оточені канал навпроти Морського вокзалу, так зване «Криве озеро» біля старого пляжу і «Лебяже озеро».
Водойми будуть охоронятися поки в місті не буде скасована надзвичайна ситуація.
Як повідомляв НБН, мер Ізмаїла раніше заявив, що станом на ранок суботи, 18 червня, зі скаргами на симптоми гострої кишкової інфекції звернувся 201 чоловік, 119 з яких – діти. Причина захворювання поки не встановлена.
Поліція порушила кримінальне провадження за фактом масового отруєння людей в Ізмаїлі – за порушення санітарних норм і правил щодо запобігання інфекційних захворювань та масових отруєнь.
В Ізмаїлі більше 270 осіб звернулися до лікарів, в місті оголошена НС
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
В Ізмаїлі (Одеська область) до медиків з симптомами гострої кишкової інфекції звернулися 277 осіб. У зв'язку з масовим отруєнням у місті була оголошена надзвичайна ситуація. Про це повідомив мер Ізмаїла Андрій Абрамченко.
«На амбулаторному лікуванні на даний момент знаходиться 141 людина, 136 осіб проходять лікування в стаціонарі», – заявив пан Абрамченко в ефірі телеканалу «112 Україна».
Градоначальник зазначив, що для прийому хворих підготовлено 250 резервних ліжок.
Варто відзначити, що за рішенням Ізмаїльської міської ради у місті введена надзвичайна ситуація. У той же час, аналізи проб води в міському водоконалі відповідають нормам.
На думку мера, причиною спалаху захворювання могли бути сильні опади, які пройшли 14 червня, що викликало підтоплення в приватному секторі. Тоді за годину випало 300 мм опадів. Незабаром після зливи температура повітря піднялася до +35 градусів.
Як повідомляв НБН, станом на ранок 18 червня за допомогою до медиків звернувся 201 чоловік, більшість з яких – діти. Поки лікарі не змогли встановити джерело захворювання.
Поліція порушила кримінальне провадження за фактом порушення санітарних норм і правил щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.
У місті закриті заклади громадського харчування і ринки, поліція проводить роз'яснювальну роботу зі стихійними торговцями. Крім того, прикордонники охороняють міські водойми.
На Закарпатті прикордонники затримали авто з дипномерами РФ, набите цигарками
У суботу, 18 червня, прикордонники Мукачівського загону спільно з митниками та представниками Служби безпеки України в пункті пропуску «Дякове» затримали автомобіль Mercedes-Benz Vito з дипломатичними номерами Російської Федерації при спробі провезти нелегальну партію сигарет. Про це повідомила прес-служба Державної прикордонної служби України.
«Увагу правоохоронців привернув автомобіль Mercedes Vito з дипломатичними номерами російської реєстрації. У салоні авто перебувало двоє людей, які мали при собі дипломатичні паспорти громадян Монголії», – йдеться в повідомленні.
Для проходження митного контролю водій надав паспорт громадянина Монголії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, пасажир – дипломатичний паспорт і лист клопотання посольства Монголії в Російській Федерації щодо сприяння у безперешкодному проходженні дипломатичного вантажу. Мова про 8 валіз матеріалів і технічних засобів для проведення парламентських виборів 29 червня.
Надані копії документів не відповідали встановленим зразком, затвердженим Віденською Конвенцією.
Крім того, на автомобіль спрацював службовий собака, спеціально натренований на виявлення тютюнових виробів.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
При огляді автомобіля було виявлено, що у валізах, які за документами значилися дипломатичним вантажем, знаходяться 29145 пачок сигарет, а саме: Rothmans українського виробництва з акцизними марками України, «Комплімент Вінс», NZ, Lifa – без акцизних марок.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Зараз встановлюються обставини правопорушення.
В АВСТРІЇ ПОМЕР ЕКС-ГУБЕРНАТОР ПРИКАРПАТТЯ МИХАЙЛО ВИШИВАНЮК
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Сьогодні, 18 червня, помер екс-голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк.
Як стало відомо Фіртці колишній посадовець помер в Австрії, де проходив тривале лікування.
Смерть наступила близько 14.00. Деталі будуть оприлюднені згодом.
Для Довідки:
Вишиванюк Михайло Васильович (нар. 13 жовтня 1952, с. Іванівці, Коломийський район, Івано-Франківська область) — український політик, колишній голова Івано-Франківської ОДА (1997—2005 і з квітня 2010 по 7 листопада 2013).
До переходу на державну службу 26 років працював на виробництві. Його практичний досвід як керівника формувався в галузі сільського господарства. 1981 року очолив правління колгоспу імені Степана Мельничука. Згодом домігся його реорганізації, і колгосп став одним із перших акціонерних товариств.
1992–1997 — очолював раду сільгоспвиробників області, з березня 1995 до травня 1997 року був радником Президента України з аграрних питань, водночас до лютого 1999 року — член в Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президентові України.
З 8 листопада 2013 по 25 лютого 2014 займав посаду радника Президента України.
Від себе додам:
Багато допомагав простим людям, завжди старався бути людиною...
Вічная пам'ять...
"Для українців війна почалася 1 вересня 1939 р.": Володимир В'ятрович закликав співгромадян не підтримувати радянські міфи
Завдання радянського міфу - приховати третину цієї війни, коли СРСР був союзником Третього рейху, коли його війська самі "віроломно" нападали на сусідні країни.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Початок війни у СРСР.
"Друга світова війна для українців почалася 1 вересня 1939. Україна відразу стала одним з її епіцентрів, її мешканці – серед перших її учасників і жертв. Днем поминання їх усіх, згідно з ухваленим минулого року закону, є 8 травня", - написав Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті.
Тоді що ми відзначаємо чи вшановуємо 22 червня? Те, що два тирани, які разом два роки перед тим почали світову війну, врешті зійшлися в двобої. Але важливіше пам'ятати про 23 серпня 1939, яке увінчало їх співпрацю і запустило маховик війни.
Поминальні заходи 22 червня є елементом втримування радянського міфу про Другу світову, який розповідає про те, що війна нібито почалася щойно в 1941 "віроломним нападом" нацистської Німеччини. Його завдання приховати третину цієї війни, коли СРСР був союзником Третього рейху, коли його війська самі "віроломно" нападали на сусідні країни. Тому нам слід відмовитися від поминальних заходів у цей день, а вшановувати усіх загиблих у страшній війні з усім світом – 8 травня, у День пам'яті та примирення.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Що в пам'ять ти дала мені, країно ?
І честь, і славу, і ім'я святих?
Чи мову відстояла солов'їну?
Народе мій, щось здався ти,притих.
Як швидко згасли у тобі багаття!
Як швидко подих волі відлетів!
Коли ми всі були неначе браття
Без кулеметів і броньовиків.
А що тепер? Навіки тіло згине.
Душа моя над вами усіма,
А все ніяк у мирі не спочине -
Того за що боролися нема.
Тепер скажи мені, моя країно,
Чи не для тебе шлях я прокладав
Життям своїм
з простреленим коліном я далі йшов
боровся і програв?
І все ти пам'ятаєш і сумуєш.
Роздумуєш, очікуєш, нервуєш...
Та не за зміну вулиць я стояв
За що ж тоді життя своє віддав?
© Злата-Зоряна Паламарчук
На Волині знайшли найбільше у світі родовище нафти
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Відро нафти
У Маневицькому районі Волинської області науковці знайшли величезне нафтове родовище.
Про це повідомила прес-служба Волинського інституту нафти і газу.
За словами вчених, ця знахідка переверне хід української історії.
"Ресурси цього родовища дозволять Україні стати поруч з провідними країнами світу. Завдяки нафті наша держава нарешті зможе розвиватись так само швидко як США, Норвегія чи Японія", — кажуть науковці.
Геологи додають, що на 1 квадратному кілометрі площі можна буде видобувати до рекордних 97 тисяч тонн нафти. За попередніми оцінками фахівців, нафта залягає на глибині від 400 до 3800 метрів.
До слова, до цієї знахідки найбільшим родовищем нафти у світі було родовище в Абу-Дабі.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] fti_n672977)
"Обери, яка ти сьогодні конституція": У мережі показали "найкривавішу" Конституцію України
Дотепники запропонували обрати кожному свій варіант, в залежності від політичних вподобань.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Конституції та президенти.
З нагоди Дня Конституції України в мережі зробили іронічний колаж, де показано шість українських Конституцій. Колаж опублікований на сторінці Міністерства еміграції у Facebook, передають Патріоти України. ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Обери, яка ти сьогодні конституція", — закликає колаж. Як варіанти пропонуються грайливо-комуністична Конституція Леоніда Кравчука, договірняково-авторитарна Леоніда Кучми, демократично-безсила Віктора Ющенка, дебільно-тоталітарна Віктора Януковича, криваво-кривава Олександра Турчинова та зрадо-переможна Петра Порошенка.
Слава України: Сьогодні день народження легендарного командарма УПА
Роман Шухевич, він же ж легендарний генерал Чупринка керував національно-визвольною боротьбою УПА, широкого підпілля ОУН та мільйонних мас українського народу проти німецько-гітлерівських та московсько-більшовицьких окупантів.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Роман Шухевич.
У цей день у 1907 році народився Роман Шухевич, визначний український військовий, політичний і громадський діяч. Про це нагадують Патріоти України ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) за матеріалами видання День.
Один із провідників українського націоналізму. Генерал-хорунжий, головнокомандувач УПА, крайовий провідник ОУН (р) на західноокраїнних українських землях.
У 1929 році Роман Шухевич один із перших вступив до ОУН. Довгий час займав пост бойового референта Крайової Екзекутиви ОУН. У 1943 році Шухевич зайняв посаду Головного Командира УПА під псевдонімом Тарас Чупринка.
В травні 1943 року рішенням Проводу ОУН він став Головою Бюро Проводу ОУН. У липні 1944 року Великий Збір Української Головної Визвольної Ради обрав Романа Шухевича (під псевдонімом Лозовський) Головою Генерального Секретаріату УГВР.
Керував національно-визвольною боротьбою УПА, широкого підпілля ОУН та мільйонних мас українського народу проти німецько-гітлерівських та московсько-більшовицьких окупантів.
Загинув у бою із московськими загарбниками в Білогорщі біля Львова. Герой України (2007 рік).
Образ великого сина українського народу дуже вдало втілив Григорій Гладій у поетичній стрічці "Нескорений", 2008 рік.
Роман Шухевич, як і Степан Бандера, викликають у російських шовіністів (кожен з яких - лютий ворог України) істеричну ненависть. Вони бояться цих імен більше, ніж дідько боїться ладану, бо совість дідька набагато чистіша совісті (або того, що у них там всередині замість совісті) всіх ідеологів "московізації всього світу".
Ім'я цим ідеологам в сучасній Росії - легіон. Всі російські «патріотичні» видання і сайти переповнені безмежним наклепом проти Шухевича, який єдиний у всьому світі продовжував вести війну з монстром сталінського фашизму й тоталітаризму. Один на один.
І досить довго і успішно, враховуючи, що сили, зрозуміло, були не рівні. Не посоромимо ж ні слави, ні самого імені генерала Чупринки. І ніколи не забудемо ні його, ні його соратників і помічників. Слава Україні!
В Мережі оприлюднили нові знаки українського війська
Нові знаки розрізнення Збройних сил України.
В Мережі оприлюднили дизайн нових знаків розрізнення Збройних сил України і предметів однострою, котрі погодили Генштаб ЗСУ, Міністерство оборони і 5 липня остаточно затверджені на рівні Президента України.
Про це повідомив координатор групи розробників журналіст Віталій Гайдукевич, учасник Фейсбук-спільноти «Нове військо».
«Отже, концепцію в галерею виклав. Перш за все – її ще доповнять речі для плавскладу і знаки розрізнення флотські. Думаю, флот зведемо до окремої галереї. Скоріш за все, будемо у флоту мати тужурку для плавскладу, чорний китель загального крою для усіх інших. А от парадний китель флотський може бути для усіх білий однобортний, із коміром стійкою і знаками розрізнення на погонах. Багато картинок вам вже знайомі. Фактино їх просто звели в один великий пакет і підписали в цілому (раніше був підписаний цілий пакет для президентського полку)», – пише Гайдукевич.
Розробники звертають увагу, що представлено однострой для ліцею ім. Богуна: «Все, чорної і білої форми більше не буде – того ж кольору, як і у дорослих військових».
Інший учасник цієї групи Петро Балог виклав у коментарях альбом «Нове обличчя українського війська», вказавши, що у такому вигляді він і погоджений керівництвом.
«Там ще є варіанти з деякими відзнаками на формі», – зазначив він.
Ймовірно, нові однострої й знаки розрізнення можна організувати вже до 24 серпня – для учасників військового параду в Києві з нагоди 25-річчя Незалежності, пише «Новинарня».
«В беретних знаках не було можливості чекати, поки ССО зглянеться і спуститься з небес на землю, і обере із раніше запропонованих варіантів вовкулаки, що їм миліше. Хто пізно ходить, той сам собі шкодить – ССОшна коробка на параді піде із тим беретним знаком, що тут наведено. Якщо потім в «спеців» прокинеться конструктив, можемо обговорити поставу вовчика, але – ніяких рунгевітів і іншої лабуди – вовкулака», – написав Гайдукевич щодо беретного знаку загальних сил спецоперацій.
На вовкулаку, за козацькими переказами, перетворювалися козаки-характерники – мудрі й досвічені воїни, які володіли магічними техніками.
Як зазначив Гайдукевич, кольоровий ряд беретів – це стратегічне рішення, і з огляду на те, «як рве бавовняних за парєбріком», рішення правильне.
«Можливо, для зменшення стресу у МП і десанту 24 серпня вони будуть ще в старих кольорах і беретних знаках. Першими на нові кольори беретів буде переходити піхота (вони того гідні), арта, танки, авіація, ССО. Якщо адаптаційний період для МП і десанту потрібен – будемо шукати час для психологічної адаптації, роз’яснення, пропагування. Хочеться сподіватися на здоровий глузд наших вояків», – наголосив він.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] pg ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Як зазначає Гайдукевич, церемонійний «гетьманський» однострій представлений як базова версія, котра запропонована на розгляд, але зараз реалізовуватися не буде.
«Сорочок на резинці не буде. Домогтися цього буде вкрай важко. Не встигли висохнути чорнила президентського підпису, як я дізнався, що служба тилу хоче протягнути сорочку із резинкою усіма правдами і неправдами: вони є на складі, не викидати ж... давайте останній раз на параді вдягнемо і спишемо... довелось телефоном по літерах пояснювати, що підпис Президента означає, що дискусій не ведеться – резинки не буде», – розповів він подробиці роботи зі зміною однострою.
Група Гайдукевича також розробила дизайн погонів також для таких звань, як рекрут, капрал, штаб-сержант, майстер-сержант, хорунжий (зараз – молодший лейтенант), бригадний генерал та ін.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] 0.jpg ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Новації пояснюють так: «Перегляд ролі сержантського складу, що базується на реформі ЗСУ за стандартами НАТО, та відповідне відображення цього у системі звань та знаків розрізнення; певні зміни у системі офіцерських звань (відмова від радянського звання «прапорщик», відродження звання «хорунжий», як данина українській традиції та запровадження звання «бригадний генерал» – як відображення бригадної концепції побудови ЗСУ).
«Події російсько-української війни (АТО) порушили проблематику військових нагород. На даний момент військові нагороди представлені лише трьома нагрудними знаками та чотирма медалями за вислугу років. Військові ордени та медалі входять до системи державних нагород, якими нагороджує президент.
Оскільки система державних нагород сама по собі є невпорядкованою та недосконалою, це призвело до своєрідного «дефіциту» нагород, а також перекосів у їх врученні», – зазначають розробники.
Натомість розроблено повністю нову систему відомчих військових нагород, яка включає медалі та новий вид нагород – хрести. Для кожної такої нагороди чітко прописані підстави нагородження.
У новій системі, залежно від рівня нагороди, рішення приймають міністр оборони, начальник Генштабу – головнокомандувач ЗСУ, а також командувачі видів Збройних сил.
«В розробці нагород ми максимально спиралися на існуючі історичні традиції та досвід АТО», – зазначено в презентації із зауваженням, що йдеться винятково про відомчі – військові нагороди.
Як вказується, найвищі нагороди будуть присуджувати міністр оборони та начальник Генштабу; видові хрести – командувачі видів ЗСУ; медалі – і міністр або НГШ, і командувачі видів ЗСУ.
Як пояснюється, група ентузіастів створила «нове обличчя» ЗСУ, взявши найкраще з історії (від війська Київської Русі та Великого Князівства Литовського, козаччини, УНР, Української Держави, ЗУНР та УПА).
«Водночас, українська армія може і має спиратися на загальноєвропейські підходи, що стали світовими стандартами».
З повним портфоліо «Нового війська» і поясненнями щодо нагород можна ознайомитися тут ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]=id.g12f1131079_3_8).
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] 0.jpg ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Джерело:[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ka_714324
Саміт НАТО: Українці повернулися переможцями
НАТО уперше з часів "Холодної війни" розміщує у Європі військові частини.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
У Варшаві пройшов саміт НАТО.
Українці повернулись до Києва із саміту НАТО у Варшаві переможцями з безпрецедентним як для країни, яка не є членом Альянсу, пакетом допомоги і новим статусом розширеного партнера НАТО, повідомляють Патріоти України з посиланням на ТСН.
У підписаній декларації слід визначити найбільш помітні пункти:
- пакет допомоги Україні під назвою "КПД" містить аж 40 нових напрямків під які дадуть і гроші, і технології;
- країни НАТО не визнають і не будуть визнавати анексію Криму;
- прямо сказано: Росія продовжує роздмухувати нестабільність на Сході України, що призвело до втрати майже 10 тисяч життів на Донбасі;
- заклик до Москви - припинити політичну, військову та фінансову підтримку бойовиків, а також дозволити Києву відновити повний контроль над державним кордоном.
"Навіть попри те, що ми вирішили провести наступного тижня Раду НАТО - Росія, ми всі 28 країн єдині в думці, що не можемо повернутися до звичних відносин", - заявив президент США Барак Обама.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Погибли ребята сегодня утром - защищая нас с вами": У зоні проведення АТО загинули двоє бійців батальйону «Айдар»
"Сегодня опять черный день… Ушел в небо замечательный друг и человек — Юра «Таец» и «Комар» — бат. «АЙДАР». Юра был шикарным разведчиком, родом из Северодонецка, со вторым парнем к сожалению не была знакома.. Погибли ребята сегодня утром — защищая нас с вами… и будущее наших детей.
Рассказывать какой он был хороший боец — ничего не сказать.. Уходят самые лучшие, самые родные и достойные… Боль просто разрывает изнутри…… А вы? все еще уставшие от войны и вас это не касается?".
Створи нове і краще майбуття!!!
Повір мені, не смерті я боюся…
Боюсь лише того, що все було дарма…
Не хочу, щоб була дурною смерть ця,
Не хочу, щоб була вона нікчемна і пуста…
Померти, то, повір, зовсім не страшно,
А страшно в пекла очі заглядать
І знати, що помреш ти тупо й марно -
І цим нікого ти не зможеш врятувать!!!
Кому це буде, і для кого треба?
І користь в цьому є, скажи, яка,
Що буде тіло у землі - душа на небі,
Коли від цього тут не зміниться життя?!?
А хочеться не бути лиш безглуздим,
Одним із тих, що в слові «тисяча» й «мільйон»…
А хочеться знайти ту краплю щирості і глузду,
У тому, що живеш й вмираєш за закон…
Але, напевно, все то моя дурість…
Нас оготра туман невіданих світів…
Ми йдем на смерть, і станемо минулим
Для тих, що житимуть колись сестер й братів…
Повір мені, не смерті я боюся.
Я просто хочу, щоб було це недарма!
Майбутній брате, сподіваюсь чуєш, -
Створи нове і краще майбуття!!!
12.07.2016
Світлана Пазиченко ©
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Українські конструктори розробили бронежилет для собак, коти на черзі
Тепер бійці на передовій та волонтери говорять, що така броня не завадила б і іншим чотирилапим та крилатим "бандерівцям".
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Друзі наші менші в сучасному світі іноді виконують не менш важливу роботу, ніж люди. І частіше за все, ця робота є надзвичайно небезпечною. З думкою про це конструктори компанії «Українська Броня» розробили сучасний та комфортний бронежилет для собак, передають Патріоти України.
Конструкція бронежилету «К9» розроблена таким чином, щоб його можна було швидко надягти, а в разі необхідності, навіть, переносити собаку – для цього призначені спеціальні плечові лямки та ручки. Жилет має більшу площу захисту (42 кв.дм.), меншу вагу (приблизно 1,1 кг) та нижчу ціну ніж у іноземних аналогів і при цьому є комфортним для собаки.
Незважаючи на те, що жилет має назву спеціального поліцейського підрозділу «К9», жилет може використовуватися не лише поліцейськими собаками, а й собаками, що знаходяться на прикордонній службі, собаками-розвідниками та навіть мисливськими собаками, бо на рівні з захистом від кулі ПМ, АПС, жилет може захистити від мисливського дробу та ікла кабана. З турботою про чотирилапих друзів, котрі ризикують своїм життям іноді більше ніж ми.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Ми на порозі масштабного наступу, а бійців на передовій катастрофічно мало", - Юрій Касьянов
В даний час керівництво держави втрачає довіру суспільства. Я думаю, що ми зараз на порозі подій, які будуть супроводжуватися великою кров'ю"
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
P.S.Сама суть допису зрозуміла .Треба бути пильному, і в разі повномасштабної війни, не бути осторонь і всіма силами стати на захист своєї землі. Слава Україні!ukrprof
Кабінет міністрів України на засіданні 8 серпня має намір затвердити план заходів на 2016-2017 рік щодо реалізації Стратегії подолання бідності.
Яшин Валерій
Цілком згоден. Поки корумпована влада набиває свої кишені краденими грошима з різних корупційних схем і олігархи не будуть платити податки, наповнюючи 75% бюджету України - це все байки для ідіотів "совєтского чи руского міра", яких своїми "байками" годує фюрер-чєкіст Путін. В Україні ці байки скінчилися разом з втечею "папєрєдніків" - януковича, азарова і ще цілою когортою паразитів, які ще думають залишитись при владі.
Николай Буц
Головне розробити стратегію! А те що людям після такої стратегії хочеться плюнути таким урядовцям в обличчя, що від "тяжкої праці" в двері скоро не проходитимуть, на думку не спадало!?
Ох дочекаєтесь скоро "народного вотуму довіри"...
Головне - нічого не боятися: "Заявления Путина рассчитаны на страх, который должен парализовать нас, заставив делать то, что хочет он" - Бачо Корчілава
Великий Грузинський поет і філософ Важа Пшавела колись сказав: "страх від смерті не врятує", і він мав рацію, вважає грузинський журналіст.
Путін старається залякати Україну.
Відомий грузинський журналіст і екс-прес-аташе Посольства Грузії в Україні (2005-2010 рр.) Бачо Корчілава заявив, що, незважаючи на посилення російської агресії, українці нічого не повинні боятися. Про це він пише у своєму Facebook, інформують Патріоти України.
"Многие люди говорят, что им страшно в свете последних заявлений Путина. А знаете, эти заявления именно на страх и рассчитаны. Страх, который должен парализовать нас и заставить делать то, что хочет он, а не то, что в наших Национальных интересах.
А если мы подвергнемся страху, то он будет делать то, что он хочет. А если делать то, что захочет он, то "смерть" неминуема. Единственный выход, не бояться (а если даже страшно, через страх) делать то, что в наших интересах. Великий Грузинский поэт и философ Важа Пшавела когда-то сказал: "страх от смерти не спасёт", и он был прав", - написав Корчілава.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] arge.jpg
У КАРПАТАХ БУДУЮТЬ
БУДДІЙСЬКИЙ ХРАМ
Мало хто знає, але на горі біля села Кривопілля, що на Верховинщині, неподалік від живописного Кривопільський перевалу, який знаходиться між Верховиною і Ворохтою, будується "Місце Шляху" - буддистський храм. Дорога — непроїзна, але місця тут неймовірної краси. Будівництво ведеться під керівництвом Сергія Філоненко - буддійського ченця, який приїхав з Донецька
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] 8630992_n_650x410.jpg
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Будівництво ведеться під керівництвом Сергія Філоненко
Буддисти переїхали у Карпати з окупованої території. Раніше вони залили фундамент другого в Україні буддійського храму біля Волновахи (Донецька область). Проте через війну були вимушені переїхати.
Українські буддисти будували свій храм у Луганській області. То мала бути одна з найбільший, принаймні, в Європі споруд – понад 30 метрів заввишки. Цікаво, що вони володіють шаріра – частинкою праха Будди, яка закладається при будівництві ступи (храму). Тепер на залитому фундаменті ступи розташовується база сепаратистів, а буддисти вирішили переїхати в іншу частину України.
За словами монахів, на території окупованих районів Донецької та Луганської областей комфортно почуваються лише представники Московського патріархату.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Будівництво "Місце Шляху" - буддистського храму
Кривопільський перевал обрали не просто так, а за символами. Там їх учителю ордена Ніппондзан Мьоходзі в Україні Дзюнсей Терасава явилися знаки, от і обрали місце. Купили землю у важкодоступній ділянці і розпочали будівництво, однак місцеві мешканці зустріли чужинців вкрай вороже. були навіть погрози спалити храм. Втім, наразі будова триває. Причому основну роботу все ж виконують саме верховинці.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Через важку дорогу матеріали підвозять виключно на “Газ-66″, легковик туди не може заїхати.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Непроїзна дорога
Вже за місяць обіцяють завершити. на освячення, можливо, приїде сам Далай-Лама
Буддизм в Україні
В Україні Буддизм почав існувати з 19-го, 20-го століття, після імміграції з країн буддистського населення, головним чином Північного В’єтнаму та Кореї в комуністичний період. Хоча джерела не є широко доступними, буддисти, як вважається, становлять 0,1 % від загальної чисельності населення Україні.
Незважаючи на те, що на поверхневому рівні буддизм був відомий в Україні вже давно у зв’язку з регулярними контактами українського козацтва з калмиками, які сповідують буддизм, інтерес до буддизму в його філософсько-етичних аспектах виник серед української культурної та наукової інтелігенції лише в 19 столітті. Глибше ознайомлення українців із буддизмом було перервано в радянський період, коли переслідувався будь-який інтерес до духовних учень, що бодай якось відрізнялися від комуністичної ідеології. Як результат, такий інтерес не міг бути повністю задоволений і, крім того, розвивався в певних організаціях. Таким чином, перші відкриті систематичні лекції з буддизму, проповіді і уроки буддистського вчення, відносяться до 1989 року, коли силовий й ідеологічний тиск радянської системи значно послабшав. Тоді ж в Україні пройшли перші буддистські посвяти та вчення, а також з’явилися перші практиканти буддизму, які прийняли буддійський Прихистку в Трьох Коштовностях — Будді, Вченні (Дхармі) і Громаді (Санґгі).
Перша в Україні офіційно зареєстрована буддійська громада була організована в м. Донецьку в 1991 році. В 1993 році заснований «Буддійський духовний Орден Лунг-жонг-па» (у перекладі з тибетської «Охоронці Заповідей»). Діяльність цієї школи в Україні орієнтована як на мирську, так і на чернечу модель буддійської духовної практики, тому в селищі Ольгинка Волноваського району Донецької області побудовано буддійський центр Шейчен-лінг.
Сьогодення
Станом на 1 січня 2015 в Україні існує 56 буддійських громад. Найбільші громади та групи належать до тибетського напрямку буддизму — тантричної традиції Ваджраяна («Діамантова Колісниця»). Найпоширенішими серед них є Карма Каг’ю, головного відгалуження тибетської школи Каг’ю-па. Вони об’єднані у всеукраїнський релігійний центр «Українська Асоціація Буддистів Школи Карма Каг’ю». Релігійний центр Карма Каг’ю знаходиться під духовним керівництвом Г’ялви Кармапи XVII Тхає Дордже та скеровується Ламою Оле Нідалом. Релігійний центр на сьогодні є найбільшою буддійською організацією в Україні: до її складу входять 20 буддійських центрів та медитаційних груп з більшості обласних центрів України. Центр є частиною міжнародної спільноти буддистів традиції Карма Каг’ю у світі.
Також є представлена лінія Дрікунґ Каґ'ю. Центр «Дрікунґ Спільнота Ратнашрі» був офіційно заснований в Києві 17 січня 2006 року завдяки спільному прагненню Ґарчена Рінпоче та його учнів. Київський центр був першим центром Рінпоче у Східній Європі і є частиною світової спільноти центрів під духовним керівництвом Рінпоче. За час існування Центру Київ відвідало багато майстрів та вчителів тибетського буддизму Лінії Дрікунґ Каґ'ю серед яких сам Ґарчен Рінпоче, Кхенчен Рінпоче, Нубпа Рінпоче, Друпон Єше Рінпоче, Друпон Церінґ Рінпоче, Лама Дава Занґ, Друпон Єше Занґмо, Кхенпо Самдруп.
Ньїнґма також має багато послідовників в Україні, зокрема Україну відвідували такі відомі майстри як Дзонґсар Кхєнце Рінпоче[5] та Патрул Рінпоче[6]. Під керівництвом Ґ'єтрула Джіґме Рінпоче заснований центр "Ріпа".
Діє 4 центри всесвітньої організації Шамбала, заснованою Чоґ’ямом Трунґпою Рінпоче.
Також є практиканти Ріме - несектарної традиції тибетського буддизму, яка прагне до неупередженого ставлення до всіх буддистських вчень і проти вивищення одних шкіл тибетського буддизму над іншими. В переважній більшості традиція Ріме направлена на відновлення вчень та практики шкіл Каґ'ю, Ньїнґма та Сак'я. У різних містах України та у Києві діє центр "Ранґджунґ Єше", де регулярно проводяться практики лінії Чоклінг Терсар. Також Україну неодноразово відвідував, давав вчення та практичні настанови Лама Сонам Дордже, а у 2012 році Україну відвідав Чок'ї Німа Рінпоче.
Неодноразово відвідував Україну і доктор Олександр Берзін пояснюючи загально буддистські вчення, які є надзвичайно актуальними і сьогодні.
Окрім тибетського буддизму, в Україні також є послідовники Дзен буддизму, та також проводяться медитації Віпасана, як її навчає С.Н.Ґоєнка в традіції Саяджі У Ба Кхіна.
«Білий Лотос»- слов"янський Шаолінь
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Буддистський храм «Білий Лотос» є унікальною спорудою, аналогів якому в Україні немає. Знаходиться храм в місті Черкаси - височіє на крутих схилах Дніпра величний, викладений з каміння і обрамлений червоною черепицею, і є одним з найбільших в Європі. Закладка храму відбулася в 1988 році, і через два роки він вперше відкрив свої двері відвідувачам. Прообразом черкаського храму стало знамените споруда в Лаосі. Архітектурний план створювався під керівництвом голови черкаського спільноти буддистів - Ст. Скубаева.
Місце для створення буддійської святині обрана не випадково. Так, храм знаходиться на розломі земної кори, що створює всередині споруди особливе торсіонне магнітне поле. За твердженням відвідувачів храму, всього кілька хвилин, проведених у цьому місці, дозволяють отримати потужний заряд енергії, дія якого відчувається ще цілий тиждень. При цьому обсяг захисного поля людини збільшується в рази.
З храмом пов'язана цікава легенда, згідно з якою при закладці фундаменту був знайдений камінь, де чудесним чином проявилося зображення Будди в масці воїна. Вражає і внутрішнє оздоблення храму – тут підлоги застелені килимами, стіни оббиті оксамитом і деревом. При вході встановлені дві фігури воїнів, спеціально привезені з Тибету.
Учні і послідовники буддизму можуть не тільки відвідати храм, але і вивчити основи тайського боксу і кунг-фу. Заняття проводяться по п'яти різних рівнів, які відповідають п'яти звірам: тигр, леопард, ягуар, пантера і кіт. Заняття в школі органічно поєднують в собі стародавні східні вчення та особливості національної української культури.
Будь-який бажаючий може відвідати чайну церемонію, вивчити особливості правильного написання ієрогліфів на уроках з каліграфії. Також тут є аурокімната, в якій можна зробити фотографію аури. Крім того, при храмі регулярно проводяться майстер-класи з йоги, кунг-фу і медитації.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Буддистський храм «Білий Лотос», Черкаси
Василь Кондрат:
Випадок в українській маршрутці вразив до сліз
Луцьк. Маршрутне таксі зупинилось, щоб забрати пасажирів.
Серед них хлопчина у старому комуфляжі з величезною дорожньою сумкою. Обличчя втомлене, але щасливе. Видно, що їде додому.
Простягає водієві 3 грн.за проїзд.
— Хлопче, те що ви робите для нас ціни немає. Забери гроші.
А мамі на подарунок маєш?
Боєць усміхнувся:
— Все добре. І мамі і сестричці купив.
— Дивись. Якщо потрібно, не соромся!
Їдемо. За водієм сидить жінка років 65, ніби про себе, але щоб всі чули бурмоче російською:
— Не дадут никак Донбасу жить.Чего туда лесть.Людей убивать..
Маршрутка зупиналась. Водій відчинив двері, зайшов до салону, взяв незадоволену пані під руку простягнувши 3 грн.
— Шановна, мені здається, що ви сіли не в ту маршрутку. Нам з вами не по дорозі.
І дуже ввічливо спровадив її з салону. Повернувся до пасажирів і ніби виправдовуючись, сказав:
— У мене син загинув на Донбасі, а в дружини серце не витримало…
"Іноді світ рятує не краса, а неголені люди з втомленими очима, і ми перед ними у неоплатному боргу!": Мережу підірвало зворушливе фото українського воїна
Волонтер виклала у соцмережі світлину, на якій боєць АТО тримає на руках кошеня
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Світлину у соціальній мережі виклала волонтер Юлія Карпова. "Не всяка краса рятує світ. Іноді його рятують неголені люди з втомленими очима. Світ перед ними в неоплатному боргу", - написала вона.
На деяких блокпостах АТО наші бійці доглядають за покинутими тваринами, кошенятами та навіть за рослинами.
Якщо Росія раптом придумає або надумає захопити Україну, це буде кінець Росії. Вона тоді не виживе, - Леонід Кравчук
- А як щодо наших відносин з Росією на майбутнє?
- А з Росією ... Нехай вони про себе самі думають. Росія, якщо вона раптом придумає або надумає захопити Україну, це буде кінець Росії. Росія тоді не виживе, не виживе з багатьох причин. По-друге, Україну захопити не так просто. По-третє, захопити Україну значить мати серйозний і дуже серйозний опір. Мати головний біль не для себе, а для всього політичного бомонду Росії. І по-четверте, цивілізований світ повністю ізолює Росію, і вона перестане бути членом світової спільноти і виявиться десь на околиці світу і після цього вона швидше, почне розвалюватися.
- Ну і Ваш прогноз на наступні 25 років ...
- Я знаю, що ви хочете запитати (сміється – Авт.). З одного боку, на 25 років прогнозувати – це невдячна справа. З іншого боку, дуже вдячний тому, що я вже до цього часу не доживу, тому можу говорити що завгодно. Я вже не буду відповідати за те, що я наговорив. Я вам скажу тільки одне: Україна буде жити, буде державою, стане демократичною цивілізованою державою, буде мати авторитет у світі. Найбільший авторитет вона матиме в науково-технічному прогресі і IT-технологіях. Тому що таких талановитих людей, як в Україні, я знаю дуже мало. Не хочу перебільшувати, але це реальний факт. Україна буде володіти найкращими технологіями, і буде мати найкращі умови для всіх сфер життя. Я в це вірю.Може це буде не через 25 років, може це буде або раніше, або пізніше, але це буде неминуче. А Україна, як держава, буде вічною.
"В найближчі два тижні існує підвищений ризик початку агресії РФ", - відомий волонтер посилається на дані української та інших розвідок
Що там в голові Путіна - не знає ніхто, але раптові російські навчання цілком можуть перерости в наступальну операцію, і не одну.
"Военная разведка - наша и наших друзей - утверждает, что вероятность большой войны очень высокая. Что там в голове Путина - не знает никто, но внезапные российские учения вполне могут перерасти в наступательную операцию, и не одну. С глубокими фланговыми охватами, с высадкой морского и воздушного десантов, с применением боевой авиации", - написав волонтер Юрій Касьянов на своїй сторінці у "Фейсбуці", передають Патріоти України.
Могут действовать нагло - загрузят корабль войсками, и поплывут в Одессу. Что мы станем делать?.. - По традиции "фиксировать нарушения", жаловаться в ОБСЕ, в ЕС, в НАТО, на деревню дедушке, или откроем огонь?.. И, кстати, отличный повод для войны - утопить свой (российский) военный корабль в ходе учений, а свалить на бандеровцев...
Ближайшие две недели, говорят, будут подходящими для войны. Тут тебе и выборы в США и России, и саммит G20, и благоприятные погодные условия, и всё на кучу... - Нельзя так долго держать в напряжении большие группировки вторжения; нельзя вечно кормить население обещаниями быстрой и скорой победы. Окно возможностей у Путина закрывается...
У нас же окно возможностей открывается. Каждый может попробовать себя в качестве стрелка, гранатомётчика, танкиста, пулемётчика... В качестве труса или героя. Наверняка в АП сохранились списки допущенных к созерцанию парада истинных патриотов. А если только военкоматам разрешат искать будущих героев в восторженных постах и комментах на ФБ - можно армию собрать. Отобьёмся.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Valentyna • годину тому
московитські варвари по горло в крові. потопитесь скоро в ній. А віками тримана під дулом вашої зброї Україна вирветься з ваших кігтів і БУДЕ Вільною і Незалежною. Завдяки таким Синам і Чоловікам, як цієї Жінки. Вічна їм пам"ять.
Маряна Ястреб
ЗУПИНИСЬ! ПРОЧИТАЙ! ПОМОЛИСЬ ЗА УКРАЇНУ!
Якщо не можемо зупинити війну зброєю, зупинимо МОЛИТВОЮ!
Хто, як не Ти, любий українцю, зможе зупинити війну? Пригадай, як кожен із нас, де б він не був, серцем рвався на Майдан, коли в Києві вбивали невинних людей! Це незабутнє відчуття, коли ми всі про себе, а то і перед Іконою молилися, щоб Господь зупинив убивць. Тоді в кожного з нас було на думці: «Господи, спаси і сохрани Україну!», «Боже, зроби хоч щось, спаси їх!'». Саме ці заклики мільйонів сердець за рідних нам уже людей, ЗРОБИЛИ ЧУДО!...
Тому тільки з молитвою на устах Ми можемо перемогти в цій війні і тільки нею ми СПАСЕМО НАШУ НЕНЬКУ УКРАЇНУ!... Нагадаємо собі, як у Ватикані, під час молитви Папи Римського Франциска за мир в Україні, було випущено двох голубів миру, як тільки білі голуби вилетіли із вікна, на них накинулися чайка і ворон. Чайка вирвала пір’я з хвоста в одного голуба, а ворон схопив другого в свої кігті. ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) На мою думку, що втрачені пір'їнки-це незаконно від'єднаний Крим, а зараз вороги клюють наш Схід. Бог через птахів попередив нас і показав в чому наше спасіння – ТІЛЬКИ В СПІЛЬНІЙ МОЛИТВІ ЗА УКРАЇНУ.
Бо всі ми добре знаємо, що ВІРА НЕОДНОРАЗОВО СПАСАЛА СВІТ... З історії відомо, що у 1955р весь народ Австрії щиро молився, аби з цієї країни вивели совєцькі війська. І сталося чудо: несподівано для всіх Москва відкликала свою озброєну армаду.
Тож давайте, всі разом, спільними зусиллями, прикличемо ще одне чудо і на Україну, бо ДЛЯ ГОСПОДА НЕМАЄ НІЧОГО НЕМОЖЛИВОГО. Я щиро вірю, що тільки спільною молитвою Ми спасемо нашу Україну. А Ти ще маєш сумнів?
ПОВІР В МОЛИТВУ ЩИРО! Молись, як дитина!...
Одна хвилина твого часу з години-це ніщо, в порівнянні з тим, що вона може зробити! Давайте БУДЕМО СПІЛЬНО МОЛИТИСЯ КОЖНУ ГОДИНУ, але всією Україною, а потім і Світом, щоб ніщо не стало нам на заваді, щоб зупинити цю нікому не потрібну війну. І не залежно від того, де Ви є в цю хвилинку: вдома, на вулиці, на роботі, в дорозі, чи то в церкві, приділіть частинку Вашого часу молитві. Навіть, прості слова: «ГОСПОДИ, СПАСИ І СОХРАНИ УКРАЇНУ!'», але зі щирістю від серця, будуть мати більше сили, ніж вся Російська армія разом взята.
Оскільки, всі криваві дійства з боку ворога, що відбувалися на Україні, були в Свята, то ж часу в нас обмаль, бо наступне свято не за горами... ДАВАЙТЕ РАЗОМ ЗУПИНИМО ЦЕ БОЖЕВІЛЬНЕ КРОВОПРОЛИТТЯ...
Любий українцю, допоможи, донести до кожного про спільну молитву.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Ганьба!!!
Ганьба президенту і його уряду, які не переймаються проблемами дітей України...
З 1 вересня, влада відмовилася частково фінансувати харчування дітей початкових класів у шкільних їдальнях!
Батьки змушені будуть самостійно оплачувати повну вартість шкільних обідів для дітей - 600 гр.кожного місяця.
Для фінансування лікарень, санаторіїв, політичної еліти - кошти в держави є.
Для підвищення зарплати депутатам - кошти є.
Для закордонних поїздок президента з сім*єю - кошти є.
Для проведення парадів - кошти є.
Для утримання найбільшої у Європі кількості генералів - кошти є.
Для сплати високих пенсій екс-президентам і чиновникам, утримання їх будинків ( прислуга, шофери і т.д.) - кошти є.
Обновити автопарк, ВР - кошти є.
А для харчування дітей - наших дітей, коштів у влади не знайшлося...
Ганьба!
Днiстер катастрофiчно мiлiє
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Кiлькiсть води у третiй за довжиною рiчцi України становить 30 -- 40% норми, пише газета "Експрес".
Рiвень води на окремих дiлянках Днiстра знизився майже на метр i наблизився до найнижчих позначок.
"Через малоснiжну зиму майже не вiдбулося поповнення руслових i грунтових запасiв води, якi помiтно виснажилися ще минулого року. Далi було посушливе лiто. Те, що тривалий час не було опадiв та паводкiв, призвело до того, що багато маленьких рiчок, якi впадають у Днiстер, пересохли. Кiлькiсть води в ньому в межах 30 -- 40 вiдсоткiв норми на цей перiод", -- каже начальник вiддiлу гiдрологiчних прогнозiв Укргiдрометцентру Вiкторiя Бойко.
Особливо загострилася ситуацiя в останнi два мiсяцi. Липень та серпень у басейнi Днiстра були з великим дефiцитом дощiв. Їх випало 23 -- 52 вiдсотки мiсячної норми. В окремих мiсцях спостерiгали кiлька невисоких паводкiв iз загальною амплiтудою пiдвищення рiвнiв не бiльш як метр, якi iстотно не вплинули на приплив води до Днiстровського водосховища.
Нинi сюди надходить 60 кубiчних метрiв за секунду, тодi як згiдно iз санiтарно-екологiчними вимогами цей показник має становити не менш як сотню. Саме стiльки щосекунди скидається з водосховища вниз течiєю.
Як наслiдок, вiд початку червня рiвень знизився на два з половиною метри. За довгостроковим прогнозом, середнiй за вересень приплив води за умови нормального розвитку гiдрометеорологiчних процесiв передбачають у межах 47 вiдсоткiв норми та 84 -- забезпеченостi.
На жаль, нинi доводиться спостерiгати доволi невтiшну картину. У деяких мiсцях Днiстер вiдступив вiд берегiв на сотнi метрiв. Екологи б'ють на сполох: брак води у плавнях загрожує знищенням представникiв рiдкiсних для України та свiту видiв фауни -- таких, як видра, європейська норка, горностай, жовта чапля, орлан-бiлохвiст, чорний лелека. Уже нинi помiтно скоротилася чисельнiсть блискучих iбiсiв, якi є емблемою Нижньоднiстровського нацiонального природного парку.
"Миру не буде, буде перемога!": Українці обурені новим зухвалим вбивством наших бійців у зоні АТО
Волонтер розповів про нові втрати нашої армії біля Зайцевого
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Волонтер Юрій Мисягін повідомив, що у зоні АТО сталася жахлива подія. Терористи нахабно порушили "перемир'я", один український снайпер загинув, ще чотири військових поранені. Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на "Фейсбук".
"Зайцево. Бой. Мои 2/300. У снайперов 1/200, 2/300. Несколько дней назад, когда на Светлодарской дуге 2 дня подряд лил дождь, a из-за такой погоды ночью, тепловизор работает не идеально , тоже были бои и противник подходил к одной из позиций 54-й бригады на расстояние 100 метров", - написав волонтер.
У мережі йдуть суперечки щодо точної кількості поранених та загиблих воїнів. Також люди пишуть, що ця подія, скоріш за все, покладе край виконанню режиму "тиші". "Таке нахабство та підступність терпіти не можна!", - пишуть користувачі соцмережі.
Зі слів українського політолога, який побажав залишитись невідомим (бо про таке зараз не хочуть говорити відкрито), зараз у суспільстві та в армії такий накал, що терпіти таку ситуацію ніхто більш не буде. Люди віддавали останні копійки на озброєння військових, а замість наступу ЗСУ отримали "розведення військ" та розмови про "мир з Донбасом".
На сторінках пересічних громадян у соцмережах можна побачити навіть такі коментарі: "Якщо держава не в змозі забезпечити перемогу, то до зброї візьмуться навіть жінки та діти, але ворога ми подолаємо. Миру не буде, буде перемога!". Нагадаємо, вже не один командир нашої армії висловлював незадоволення "об'явленням перемир'я", зважаючи на зухвалу підступність бойовиків на Донбасі.
Волонтери, які їздять на передову, кажуть, що бійці відступати не збираються ані на крок, бо вважають це зрадою українського народу. "Пробачати терористів ніхто не збирається", - цитують бійців у мережі. "Не треба боятися Європи та озиратися на неї - це вона боїться того, що втратить російський газ! А ми маємо думати про себе та свій народ, а не про чужий!", - коментують ситуацію на фронті у "Фейсбуці".
5 простих причин, чому українці ще не готові до Європи
Щоб стати жителями європейської країни назватися такими замало - треба стати європейцем по своїй суті, і тут українцям ще дуже багато працювати над собою.
Раніше я думав, що всі біди в нас від продажної та недолугої влади, яка знущається над працьовитими українцями. Але після прожитого року за кордоном я докорінно змінив свою думку. Зараз я вважаю, які люди - така і країна. Але саме цікаве, що українці не бачать своїх вад! Про це пише Nick Kiushkin, передають Патріоти України.
Коли через пів року після того як ми поїхали, я приїхав у відрядження в Київ і сказав своєму колезі, ти знаєш, у нас в країні люди фігові - він мені одповів, - не видумуй, ти що фіговий, чи я фіговий? І мені стало зрозуміло, що коли ти живеш в середині свого середовища, тобі ні з чим порівнювати, кричущі для європейця речі тобі звичайні. Щоб не бути голослівним, всі тези, які я приведу, буду ілюструвати конкретними випадками. Ми мешкали у Польщі, тому більшість порівнянь, звичайно, буде з поляками. Також завдяки дешевим авіалініям ми багато мандрували - були в Іспанії, Італії, Німеччині, Австрії, Чехії, Голландії, Швеції, Данії, Греції. При чому в Італію і Швецію ми приїжджали до наших знайомих- місцевих, так що тут ми добре занурились в їхнє середовище, думаю, не гірше ніж в Польщі. Так що всіх їх я буду називати європейцями, бо мають спільні риси, яких в нас нема.
1) Виявляється, у європейців відсутні понти, їх нема. Це видно по машинах. Вони дешевенькі, економічні і недорогі в обслузі. Але всі мають власні будинки або квартири. І це не наші страшні коробки, а просто офігенні райони з класною інфраструктурою.
У нас же під хрущами стоять лексуси. Потім у нас модно седани - більш стильні красиві, а в них в основному універсали - практичні. Я багато думав над причинами такої недолугості та марнотратства. Що спонукає людину витрачати вдвічі більше на пальне, в тричі на сервіс та віддавати від 40% своїх доходів, коли європеєць віддає на авто 3%? А відкрила мені очі моя колега. В її сім'ї є 2 машини - одна джип, а інша мініатюрний мерседес смарт. І от вона цей смарт продає. Бо виявляється на ньому по українським дорогам неможливо їздити - тебе всі підрізають, бібікають і вважають за щось неповноцінне. А от коли вона їде на джипі - то всі дорогу уступають. Тобто у нас купляють дорогі і неекономічні тачки, щоб тебе поважали на дорозі. Ось це якраз і викриває дуже величезну нашу ментальну проблему - рабську психологію. Чмири меншого, плазуй перед більшим.
2) Рабська психологія. Хоч ми 25 років тому звільнились від совкового рабства, вільними людьми ми так і не стали. Це феномен ще з подивом відмічав наш Господь Отець, коли вивів євреїв із рабства. Він їм казав, йдіть і завоюйте землю, де тече молоко і мед. Але вони побачивши могутні племена, які мешкали там - злякались. Ну і про 40 років покарання в пустелі, мабуть, всі знають. У нас те саме - ми проживаємо ті ж 40 років покарання. Ось декілька прикладів, що ми все ще раби, а не вільні люди.
Перший випадок. Швеція. У шведів нема злочинності, тому там поліція працює тільки с понеділка по середу. А на виклики прижає тільки в середу. Це, звісно, трошечки абсурдно, якщо твій дім пограбували в четвер, то треба тиждень чекати на них. Але я не про те. Дорога через майже тайгу. На знаках 90, всі їдуть 100. У них можна плюс 10 по правилах. Я підкреслюю - нема ні камер ні поліції. Україна, біле село на знаках 60. Всі їдуть 130! Тільки-но прибрали мєнтів з радарами, тобто прибрали кнут - все, роби, що хочеш. Те, що може вискочити на дорогу дитина чи тварина - не хвилює. Раби не звикли думати самі, бо завжди за них все вирішували інші.
Другий випадок. Київ. Хаотична забудова у дворах будинків, вирубка парків, засипання озер і т.д. Проти цього виходить 20 небайдужих, переважно, жінки. Їх б'ють наймані забудовником 100 тітушок. І будівництво триває. А якби вийшов весь мікрорайон, а це на хвилиночку 5-10 тис мешканців, то забудовник би розорився на тітушках, та і не знайшов би таку кількість. Чому така байдужість, що стосується тебе безпосередньо? Бо ще сидить в головах 37 рік - не висовуйся, не дивись, від мене нічого не залежить.
Третій випадок. Як на мене найкричущий. Київ. Сусідній від нас двір. Житловий комплекс побудований 10 років тому, але забудовник досі не зробив освітлення прибудинкової території. Кожний тиждень крадії бомблять 2-3 машини, що стоять під будинками, розбивають скло і щось крадуть. Один сусід в фб групі цих будинків запропонував зібратись ввечері та вирішити це питання. Це біля 10-ку свічок по 20 поверхів. І що ви думаєте, на збори прийшов він і я з жінкою, просто щоб їх підтримати, хоча для нас ця проблема не першочергова, бо в нашому будинку освітлення прибудинкової території є. Всім бім-бом..
3) Європейці прості. В них нема такого поняття як непрестижна робота. Всі, що касири в супермаркеті, що прибиральники виглядають задоволеними життям. Особливо мене вразили водії в міських автобусах в Голландії. Всі в піджаках і галстуках, з кожним пасажиром вітається. Вони реально сяють та пишаються своєю роботою.
Відчуйте різницю між нашими маршрутчиками з кримінальною зовнішністю! Потім для європейця нема нічого соромного прибрати какашки за своєю собакою. А для наших - це ж стидоба яка, хай краще валяються. Ще про голандців. В них зовсім нема гарних місць утворених природою. Всюду рівнина, і якби вони не робили іригацію, то все це було б суцільним болотом. Та і взагалі в них 2/3 площі це насипна земля, яка тримається на дерев'яних сваях вбитих в морське дно. Але сюди їдуть, як туристи, натовпи китайців. Чому? По перше, в них чисті маленькі містечка з гарною архітектурою, і по друге перед кожним подвір'ям маленький витвір мистецтва в зеленому дизайні.
Коли ти ходиш вулицями маленьких містечок, виникає враження, що ти в ботсаду. Є в них така місцева Венеція - Гітхорн.
Там вздовж канала просто приватні будиночки в яких живуть люди, але що вони витворяють зі своїми подвір'ями - краса! От так ідеш і бачиш, що через одне подвір'я хтось щось стриже, косить, рве бур'яни, саджає квіти... І це все на очах тисяч туристів. І ніхто того не соромиться і це дійсно робити не соромно. Люди своєю працею зробили з "гівна пулю". А нам хто заважає в своїх під'їздах, дворах зробити гарно? Я проїхав по київським осокорківським дачам головною дорогою, і не побачив, щоб хтось у себе зовні своєї ділянки траву викосив, не кажучи про щось більше. Так і стоїть бур'ян по пояс в пилюці. Може там в середині за парканами і гарно, але хто це крім хазяїв баче?
4) Ще одна наша велика ментальна проблема. Ми вважаємо, що хтось нам щось винен. Американці повинні за нас воювати з Росією, Порошенко повинен подолати корупцію, і підняти економіку. Але коли я вперше за пів року після Польщі приїхав в Київ, моє око різанули гори недопалків під ногами на автобусних зупинках. Це накидав теж Порошенко? Знайомий з Польщі їздив в Прибалтику. Був в Латвії та Естонії. Так сказав, що Латвія - це совок с проросійськими настроями. Молодь вся виїхала, середня зп 400 євро. І дуже був здивований Естонією, яка вчасно провела реформи, зробила електронний уряд, електронне голосування, повно молоді і середня зп 800 євро. Теж саме про економічне зростання Польщі. Поляки великі індивідуалісти, тут дуже популярно мати свою власну справу. Це і був поштовх для економічного розвитку. Вони залишили далеко позаду інші пострадянські країни Чехію та Угорщину. Коли з Польщі заїжджаєш в Чехію, відчуття наче в совок потрапив. Я ще спочатку здивувався, чого це один поляк принизливо сказав, а чехи, що з них взяти.. Але як же нам ще далеко до так званих совкових Латвій, Чехій та Угорщин..Час показує, чим більше суспільство сподівається не на себе, а на когось іншого, тим більше воно гальмує.
От зараз проблема в Україні - великі агрохолдінги заволоділи всією землею. Знищили її, засипавши гербіциди довгострокової дії, що крім ГМОшної сої та кукурудзи там нічого не росте. Але давайте згадаймо з чого все почалось. Всю землю роздали колгоспникам, але вони її не взяли. В деяких областях так і стояла неорана ще пару років тому. Я маю на увазі, вцілому селяни не взяли, звісно, одиниці фермерством займаються. А потім виявляється, що всі з того села біжать, бо там нема роботи, і нема платоспроможності. Якщо копнути ще глибше, то виявляється, що майже все чоловіче населення на селі алкоголіки. А якщо ще глибше, то всіх працьовитих в тридцятих розкулачили, і залишилась одна п'янь да рвань. А тепер відчуйте різницю, як те саме відбувається у нормальних людей.
Північна Італія, село в 200 чоловік в горах неподалік Верони. На цих 200 чоловік є 3 Банки, уявіть так на хвилинку! Кожен щось робить, у одного виноградник, у другого винзаводік, куди перший свій виноград здає, третій має ресторанчик куди перші два кожен вечір ходять (італійці не вечеряють вдома) і п'ють тільки своє місцеве вино з винограду першого і заводу другого. Хочу підкреслити, саме вино свого регіону, інші не визнають. Отак кожен своєю працею дає працю іншому, кожен заробляє достатньо і майже всі свої заробітки витрачає в своєму ж селі. Хочу розказати про ще один випадок в цьому селі, мені здається на таке наші люди просто не спроможні. Десь раз на сезон кожне село проводить у себе фестиваль, ми потрапили на фестиваль феєрверків. Але фестивалі можуть бути з будь-якого приводу, на що вистачить фантазії місцевих. Так все село від мала до велика безкоштовно на волонтерських засадах готує великі казани їжі, 3 дні майже без сну впахуюсть, щоб гості з сусідніх сіл за невеликі гроші (тільки собівартість продуктів) могли гарно потусити.
Вилучені гроші з фестивалю збирають на доброчинність. В даному випадку на збирали на якийсь апарат для лікарні. Доброчинність в моді! І таких сіл там декілька тисяч, так що можна майже кожен день десь так фестивалити. Стоїть сцена, там грає місцева група, або грає вальс під який місцеві дідусі і бабусі танцюють. Причому дуже круто, бо там всі пенсіонери ходять на танці. Отак люди самі роблять собі свята, і там б'є життя, і повно молоді. І не від кого не почуєш - в нас нема роботи, нам Берлусконі її не дав. До речі, про якість людей. В Швеції на містечко в 15 тис населення, наші знайомі не змогли пригадати жодного алкоголіка. В нас такі села бувають? Так у нас навіть таких під'їздів не буває! Руїна та й годі.
5) Ми не маємо поваги до іншої людини, особливо це стосується того, що не поважаємо інший приватний простір, не поважаємо чужих рішень, ліземо як то кажуть без мила в.. ну ви зрозуміли куди. Звідси і нечемні один з одним. В Польщі медицина, як і в нас, безкоштовна для тих, хто працює і платить податки. Мені якось довелось зайти в місцеву лікарню, і я був приємно вражений, як персонал реєстратури чемно себе поводить, - що пан бажає, допомогли, підказали. Їх не треба чекати, перепитувати, і так далі. І так всюди в державних закладах. Вони теж по польським міркам там заробляють копійки, але яке ставлення. І це все зовсім не вимушено, їх цьому не вчили. Ця чемність і повага увібрана з молоком матері.
Чесно кажучи трохи замахався писати, і так багато слів, тут перерахую в принципі і так всім відомі наші вади, ми - свині, переживаємо, що про нас подумають інші, дикуваті, не маємо смаку, крадії.
Про останнє, про крадіїв. Точніше не про крадіїв. Греція, острів Кріт. Греки найближче зі всіх схожі на нас, такі ж хламушники, неохайні, будівельне сміття у дворах лежить роками. І до речі ця дурна совкова звичка фарбувати бордюр білим навесні здається до нас прийшла звідси, може з часів Візантіїї. Вони, хоча тільки деякі, самі хазяйновиті, фарбують каміння що лежить при дорозі на їх ділянці білим, щоб хоч якось прикрасити їх хаотичний пейзаж, майже без дерев. Але є одна відмінність від нас, вони один у одного нічого не тирять.
Так що хештег "Українці найкращі" це поки що передчасний комплімент, ми по моральним якостям не дотягуємо до жодної європейської країни, де мені довелось бути. Але камінь вода точе - обізнаний значить озброєний.
"Країну зливають: або влада, або люди, які ставлять їй підніжки", - громадський активіст про нищення Карпат
У Румунії незаконні рубки прирівнюються до терористичної діяльності, в інших країнах - до загрози національній безпеці. А в Україні зараз ліс крадуть всі.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] 0185_large_500.jpg ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Деревам у лісі приписують роки, роблять його хворим – щоб масово вирубувати. Про схеми розкрадання українських Карпат розповів активіст Василь Курій, який із громадською організацією "Майдан Старосамбірщини" два роки бореться із незаконними вирубками на Львівщині. Про це пишуть Патріоти України з посиланням на Gazeta.ua .
Які масштаби лиха?
- Люди з гірських сіл зауважили, що зараз набагато більше лісу вивозять, як колись. Дзвонять пастухи, люди з доріг, поля, що через село у день їдуть 20-30 лісовозів.
Рубають невеликими площами – до гектара, точково. Але цих ділянок – маса. Карпати ніби подірявлені. А щоби садили ліс – не видно.
У рідному селі Лопушанка-Хомина Старосамбірського району зараз шість рубок, п'ять проводить "Галсільліс" і одну Державне лісове господарство. "Галсільліс" – це обласне комунальне підприємство, таке є у кожній області. Сюди увійшли ліси колишніх колгоспів. Якщо село на 100 хат, і тут шість рубок, то можна уявити, що відбувається у сотнях сіл українських Карпат.
Плакати хочеться. У дитинстві купався у Дністрі, зараз переходжу річку не роззуваючись. Вода – 5-7 сантиметрів. Люди бояться. За п'ять років на подвір'ї копають три криниці, і всі пересихають. Були в Лопушанці кілька гірських потічків, не лишилося і сліду. Це страшно: ти ріс, пас там череду - вони були, а подорослішав, приїхав – їх нема.
Можна стверджувати, що за цієї влади вакханалія більша?
- Не дозволю собі говорити погане про владу країни, яка у стані війни. І яку сам відстояв на майдані. Але вона не залишає нам вибору. Факти говорять проти неї. Масштаби, звичайно, більші. Дійшло до того, що жінки в селі Лопушанка-Хомина лягали під лісовози. Ті погрожували їх переїхати.
Це може бути пов'язано з тим, що попередня тверда рука крала одноосібно і владно. Усі інші боялися. Зараз крадуть усі. Ми отримали волю, яку хотіли. Вільніше почувають себе керівники обласного підприємства і лісгоспів. Ніхто не боїться тиску даішників на дорозі, які могли зупинити лісовози. Екологічній службі та інспекції праці не дозволяють робити планових перевірок без попередження і підстав.
Намалюйте схеми, хто і як грабує українські Карпати?
- Обласне комунальне підприємство розробляє план рубок на рік. Тут є рубки головного користування – спілий ліс. І суцільні санітарні рубки – хворий ліс.
Спілого лісу у нас практично немає, роки йому завищують. А лісопаталог, не виїжджаючи на місце, встановлює в своєму кабінеті, що ліс хворий. І це ріжуть ніби на дрова, а продають як ділову деревину.
Ось маю документи. Ділової деревини на ділянку заплановано зрубати 20 кубів, дров'яної - 137. Тут ділової 45, дров'яної – 206. Виходить, наші ліси – масово хворі. Санітарна рубка – це має означати вирізати окремі хворі дерева. А під її прикриттям змітають гектари лісу.
Кому видають ці документи на роботу в лісі?
- Кваліфікованих лісників підприємство "Галсільліс" не має. На львівській біржі "Універсальній" воно розігрує тендери на рубки. Їх виграють одні й ті самі підприємства – з району, де є ліс. Вони теж не мають лісників і дроворубів. Наймають у підряд дрібні підприємства, де зареєстрована одна людина. Ще 20 працівників працює тут нелегально. У цій бригаді є вчитель, безробітний, пастух, залізничник. Вони, без легальної техніки, касок, форми, беруть бензопили і йдуть у ліс. З цим папірчиком. Вибирають найкращі дерева, решту змітають з лиця землі, ламають, втоптують у болото бульдозером і гусеницями. Хоч гусеничним транспортом у лісі користуватися заборонено. Поодинокі дерева звідси має витягувати гужовий транспорт, далі на дорогах працювати колісний.
Потім ці ж дрібні і більші підприємства деревину ніби купують у "Галсільлісу". Ми з інспекцією праці приїхали на таку пилораму в село Стрілки – люди через паркани втікали. Бо не зареєстровані. Офіційно числиться одна людина. Її прізвище навіть ніде не фігурує в документах. Так квитки потрапляють у руки чорних лісорубів. При рубці часом присутній лісник. При чужій людині в лісі! Це вже угруповання.
За останні роки пригадаю п'ятеро хлопців, які загинули у таких бригадах. Тому що не уміли ліс валити. Причиною смерті написали щось на зразок: пас корову і впав, блискавка вдарила.
Коли я був малим, ми з батьком ходили в ліс по дрова. Рубали чагарники, вербу, вільху. Коли бачили ясен – пили ніхто не смів підняти. Гріх – казали у селі. З діда-прадіда українці знали, що ясен росте роками. І чим це дерево старше, тим вартісніше. Ці ж варвари зрізають 20-річні дерева, гусеницями давлять пагони молодих відростків.
Старосамбірський "Галсільліс" має 7 мільйонів загального боргу перед державою і працівниками. Не має жодної бензопили, лісорубної бригади. Це унікальне підприємство, яке може вирізати увесь ліс, але фактично у лісі і не бути. І при тому бути збитковим. У 2015 році обласний "Галсільліс" визнано кращим комунальним підприємством року в Україні.
Який бачите вихід?
- Законодавство щодо лісу виписане добре. Змінити слід лише одне – забрати норму "суцільна санітарна рубка". Це абсурд. Якщо хвора ялина, то бук, модрина не хворі. Для цих злочинців санітарна рубка – це команда "фас!". Після того як вони рятують ліс від шкідників, все навколо сплюндроване.
Друге. Як уже не соромно це слово вживати, але воно не замінне - існує система. Якщо підприємець захоче чесно працювати, він не зможе виграти лот. Торги куплені. Далі він має прокласти дорогу в ліс, важко працювати без техніки. Якщо ще після себе захоче посадити ліс, як і годиться, то його деревина буде в рази дорожча. Він не зможе її продати за таку ціну. Бо кругом ліс крадуть і продають дешево. Підприємці мають організовувати свої асоціації і йти до влади, викидати з-поміж себе паршивих собак, які працюють по-чорному.
Але воюють лише активісти. Лісникам і людям потрібні чорні гроші. Прокуратура та екологія просто незацікавлені. Поліція хоче щось робити, але не знає як. У Лопушанку-Хомину 25 липня ми двічі за день викликали її. Полісмени приїхали, хлопи з лісу тичуть їм дозволи. Поліцейські не є фахівцями-екологами. Вони мусять отримати висновок екослужби. А охорона праці має зафіксувати, що ці люди роблять в лісі. Отож, склали протокол, припинили роботи і поїхали. За дві години дивлюся на ліс, на тому самому місці прямо на моїх очах падуть дерева. Ми знову викликали 102. Поліція вже була роздратована. Вони посадили цих хлопців і повезли до району давати свідчення. Там опитали і відпустили. Ведеться слідство.
Вірите, що буде результат?
- Зіткнувся з абсурдною ситуацією. Охорона праці не може діяти лише через заяву депутата чи поліції. Їй потрібно, щоб працівник у лісі написав сам заяву на підприємця, який його найняв. Ніби робітника використовують неправильно. Тоді інспектори приїдуть. Я писав таку заяву як громадянин, 60 днів ми чекали приїзду охорони праці. Але лісорубні бригади в районі вже були попереджені. Люди прикинулися, що гриби збирають. Маса людей у лісі з бензопилами почали "гриби збирати".
Екологія теж може здійснити перевірку, лише коли заява буде від фізичної особи. Написав. Її направили в Київ на розгляд і 30 днів ми чекали відповіді. Тоді вони погодилися виїхати на заявлену ділянку. "Які рубки? Де?" – питають мене. А хто ж вас буде тут місяць чекати?
На кожній рубці порушується як мінімум 4 статті Кримінального кодексу -172, 246, 366, 367. Це - грубе порушення законодавства про працю, незаконна вирубка лісу, службове підроблення і службова недбалість. Найбільші жалі на прокуратуру. Зверталися до "луценків" у Києві, обласних, районних – лише відписки.
Країну хтось зливає. Або влада, або люди, які ставлять підніжки цій владі. Може президент і має добру волю. Але жодна з інституцій, які виконують функції держави, не працює на неї. Може, на кожну державну структуру впливає своя політична сила. Тому разом паралізують державу.
Напрошується аналогія. 20-річні хлопці недавно загинули в аварії через п'яних за кермом. Десь під душею скрипить, що ми тих даішників ганяли. Але вони брали хабарі і наводили страх на дорогах. А зараз немає кому задати питання п'яним водіям. Де золота середина між поліцейською державою і свавіллям?
Вам не здається, що воюєте з вітряками?
- 51 кримінальне провадження зараз ведеться в одному Старосамбірському районі щодо злочинів у лісі. Один мій знайомий каже: "Я пробував міліцію, прокуратуру, телефонував на урядову гарячу лінію - все, що знав. Не допомогло. І ти дай собі спокій – доріжуть все і самі підуть". Він має рацію. Але ідеш селом - і річки, жахливий стан доріг, сам вигляд села і вигляд Карпат тобі не дають спокою. Підіймаєш голову, де завжди була вічнозелена гора, а бачиш лису гірку. І ти стаєш просто хворим. Ми вже ніколи не станемо туристичним регіоном. Не відновимося десятиліттями.
Без правоохоронців ми нічого не зробимо. Силові структури мають отримати команду від свого керівництва і діяти. І ми будемо стукати у найвищі кабінети, щоби ці структури отримали чітку вказівку зупинити це.
Чому ви почали із цим боротися?
- Я жив своїм життям і не був громадсько активним. Дивився телевізор. Обов'язково ходив на вибори, завжди у вишиванці. І вважав це виконаним обов'язком. Але почався Майдан. Мені подзвонив товариш: "Друже, студенти підіймаються на революцію. У нас з тобою є діти. Може, хай вони посидять вдома, а ми з тобою їдемо?". Там ми відстояли до кінця. У цей час я почав уперше в житті ходити до державних адміністрацій. Там і почув про ці беззаконня в лісах, що багато людей пробують боротися і в розпачі опускають руки. Отож, я не був піонером. Згодом ми створили "Майдан Старосамбірщини", де нині 700 активістів.
Зупиняли лісовози. Ініціювали сесію районної ради, щоби приймала якісь рішення. У райраді 88 депутатів. Ми їздили і збирали їх по хатах, вони втікали і переховувалися. Привозили таки на сесію. А вони перед голосуванням виходили в туалет і щезали. Щоб не було кворуму. Там була їхня зацікавленість: хтось має пилораму, з кимось діляться начальники лісових господарств.
Тоді я зрозумів – треба іти у райраду. Без партії депутатом райради не станеш. Загуглив: "партія створена на Майдані". Вибило "Воля". У листопаді 2014-го поїхав на акції про люстрацію перед Верховною Радою. Стою, здалеку дивлюся. Відомі політичні сили роздавали гроші за участь в мітингу. Підійшов до тої сили, яку обрав. Сказав, що мені треба документи на входження у райраду. Зареєстрували організацію. Зараз пишемо ряд рішень на місцевому рівні. Як депутати, маємо входження у кабінети силовиків і чиновників.
Оцініть збитки держави.
- У сільради мав би сплачуватися податок. Але він не платиться, бо "Галсільліс" – збитковий. Так, лісники готові давати на добрі справи - роблять дороги, дають на школу, церкву. Такий собі відкуп громаді. Мені не до душі така робота, але селяни погоджуються.
Весною видали квиток на вирубку 170 кубів лісу у моєму селі. А пам'ятаю ті дерева, як вони були в мій ріст, тобто лісу – 35-40 років. Вийшли на протест, та вже зрізано 50 кубів. Не дали вивезти. Лісники забралися з села. Через два місяці почали говорити, що зрізане згниє. І я зрозумів, що лісники готують проти мене інформаційну пушку. Зроблять фотографії гнилого лісу і - от який господар, деревина гниє! Активісти дозволили забрати дерево. Лісники дали громаді гроші на майданчик. До сьогодні почуваюся некомфортно. Не можна зі злодіями мати домовленостей. Держлісгосп тоді обіцяв: "Дайте вивезти нам того зрізаного бука, ми ся клянемо, нас тут у 2016 році не буде". Через два місяці тут знов стояли їхні вагончики.
Чи побільшає самовільних рубок із подорожчанням газу?
- Селяни мізер крадуть. На дрова беруть чагарники, березу, вільху. У селі Дністрик рік тому "Галсільліс" незаконно вирубав 2 тисячі кубометрів, завдав збитків державі на 4,5 мільйонів гривень за сім днів!
Вивіз необробленої ділової деревини - кругляка - за межі країни заборонено законом.
- На папері. Все дуже легко підтасовується. Знімаєте з кругляка кору – і маєте вже сировину. Або документи на дрова - а у вагоні діловий дуб чи ялина.
Сьогодні ми завдаємо екологічних збитків країні, на майбутнє - економічних. Не можна вивозити деревину за безцінь. Там, закордоном, її переробляють і вона ціниться в десятки разів дорожче. Враження, що ми зриваємо і продаємо цвіт з яблуні. Зараз ріжуть 40-річну сосну, ялину і продають за 600-800 гривень за куб. А через 50 років її ціна буде в рази дорожча.
У Румунії незаконні рубки прирівнюються до терористичної діяльності, в інших країнах до загрози національній безпеці. У цій країні заборонено різати ліс, але є чудові деревообробні заводи просто під українським кордоном. Працюють на імпорті з України.
В Україні сьогодні, 4 жовтня, стартує осінній призов на строкову військову службу.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Про це повідомляє «112-Україна».
Осінній призов було затверджено указом Президента України Петра Порошенка. Глава держави підписав його ще в березні 2016 р.
Він включає в себе два етапи: проходження призовної комісії та виряджання до військових частин.
До лав ЗСУ та інших військових формувань для проходження строкової військової служби буде призвано 13 908 осіб. Із них до ЗСУ направлять 7 908 осіб, до Національної гвардії – 5 тис. осіб, до Державної спеціальної служби транспорту – 1 000 осіб.
До війська підуть придатні за станом здоров'я до військової служби чоловіки, яким до дня виряджання до військових частин виповнилося 20 років, а також особи, що не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відтермінування від призову.
Згідно з постановою Кабміну, найбільша кількість призовників очікується з Дніпропетровської (1500) та Харківської областей (970), найменша – з Луганської (170) та Донецької (230). У Києві до призову на строкову військову службу підлягають 570 осіб.
У Генштабі кажуть, що жодного солдата-строковика не буде відправлено в район проведення АТО.
На проведення призову планують виділити 41,6 млн грн. Витрати на одного призовника складуть 2 тис. 993 грн, сюди входять виплата грошової допомоги та підготовка до призову.
Триватиме осінній призов до 30 листопада.
Нагадаємо, в жовтні 2013 р було скасовано обов'язковий призов на строкову службу до війська. Тоді очікувалося, що українська армія перейде на контрактну основу, однак події на Донбасі внесли свої корективи. Рішення щодо поновлення призову було прийнято на засіданні РНБО України у серпні 2014 р.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] armii_229335.html)
Україна стала світовим лідером з продажу борошна
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Українське борошно – найдешевше у світі
Україна стала світовим лідером з продажу борошна у 2015-2016 маркетинговому році, з обсягом поставок у 344 тисячі тонн. Порівняно з попереднім роком, експорт зріс на 32,5%, при цьому ціна українського борошна була найнижчою в світі. Про це повідомила Продовольча та сільськогосподарської організації ООН (FAO) з посиланням на радника голови правління ПАТ "Аграрний фонд" Сергія Сакіркіна, передає УНІАН.
"Всього в 2015-2016 МР Україна відвантажила 344 тисячі тонн борошна на суму 72,9 мільйона доларів, ставши одночасно світовим лідером за обсягами поставок і аутсайдером - за вартістю... Середня ціна на борошно вищого гатунку за умовами FCA в 2015-2016 МР знизилася в порівнянні з попереднім роком і становила 193,2 долара за тонну в червні 2016 року", - йдеться в повідомленні.
За даними прес-служби, друге місце в світі за обсягами експорту борошна займають США – у 2015-2016 році вони поставили на світові ринки 303 тис. тонн борошна на суму 151,02 мільйона доларів. Таким чином обсяг коштів, виручених США від експорту борошна, більш ніж в 2 рази перевищує аналогічний показник в Україні.
На третьому місці Росія із 289 тисяч тонн на 87,66 мільйона доларів.
По структурі експорту найбільше борошна з України поставляється в Східну Азію - 48% від загального експортного обсягу борошна в 2015-2016 МР, що на 7 п. п. більше, ніж у 2014-2015 МГ. Далі по списку розташувалися Близький Схід (18% в 2015-2016 МГ проти 26% у 2014-2015 МР), країни СНД (11% проти 15%) і Південно-Східна Азія (11% в 2015-2016 МР, як і роком раніше).
Нагадаємо, за даними Мінагрополітики, у 2015 році Україна намолотила 60 млн тонн зерна.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Ми зупинили Росію майже на голому ентузіазмі, а тепер з гарантією 100% захистимо Батьківщину. Вважаю, що це передсмертна агонія імперії зла", - Герой України, легендарний полковник Гордійчук
Полковник підкреслив, що український народ дуже сильно допоміг армії, а волонтери привозили на передову спорядження, яке дозволило врятувати життя багатьох солдатів.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Ігор Гордійчук.
Нинішня українська армія зможе гарантовано зупинити російську агресію. Таку думку висловив Герой України, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна, генерал-майор Ігор Гордійчук в ефірі програми "Шустер LIVE", передають Патріоти України.
"У порівнянні з тим, що було, коли ми починали війну, якщо тоді ми змогли це зробити, практично не маючи нічого ... У нас був бронежилет 18 кг, з яким неможливо було виконувати завдання, каска, яку можна пробити простим камінчиком" , - розповів він.
Гордійчук підкреслив, що український народ дуже сильно допоміг армії, а волонтери привозили на передову спорядження, яке дозволило врятувати життя багатьох солдатів.
"Якщо ми тоді відносно на голому ентузіазмі, тоді змогли зупинити Росію, то зараз в кілька десятків, а то й в сотні разів, набагато сильніші наші можливості. І ми з гарантією 100% зможемо захистити свою Батьківщину. І що б вони там, яких би не застосовували заходів ... Я взагалі вважаю, що це передсмертна агонія імперії зла", - підсумував він.
16 жовтня 1893 в містечку Келеберда на Полтавщині (тепер село неподалік Горішніх Плавнів) народився Петро Шкурат – громадсько-політичний діяч в Україні та еміграції, автор цікавих спогадів про своє життя і визвольну боротьбу, дитячий письменник і педагог.
Під час Другої світової війни Петро Шкурат мешкав у Перемишлі, співпрацював із підпіллям ОУН(б). При створенні у 1944 вищого представницького органу українців – Української Головної Визвольної Ради (УГВР) – президент УНР в екзилі Андрій Лівицький погодився направити до УГВР “обсерваторів” екзильного уряду УНР отця Мартина Волкова, Івана Карнаухіва і Петра Шкурата.
Голова Ініціативного комітету для створення УГВР Лев Шанковський стверджував, що одним із тих, хто мав мандат для участі у Великому зборі УГВР, але не брав участі в ньому, був Петро Шкурат.
Активний організатор і член УГВР, член Проводу ОУН Василь Охримович згодом зізнавав на допитах в МГБ: “Всього на Збір було запрошено близько 25 осіб, з яких Шкурат від УНР і греко-католицький священик канцлер Ґалянт не з’явились, але все одно учасниками Збору були затверджені, як члени УГВР”.
Все ж жоден з учасників Збору, хто опинився в еміграції, про членство П.Шкурата в УГВР публічно не згадували. Відповідно, питання цього членства наразі залишається відкритим.
Герой
Про його героїзм не написано книжок, не створено кінофільмів. Дуже коротке, але яскраве життя, покладене на вівтар боротьби за незалежність України, лише через півстоліття озвалося у скромних газетних публікаціях, а останнім часом — ще й в інтернет-виданнях. Навіть столітній ювілей цієї людини відзначили не на рівні області, а лише в його рідному селищі Залізцях молебнем та невеличким концертом. А героїчна постать варта більшої уваги і гідного пошанування. Хто ж він, незламний патріот, фаховий військовий, шеф штабу військової округи УПА — "Лисоня" — Володимир Якубовський (псевдо — "Бондаренко", "Стрийський")...
Народився він 1915 р. в містечку Залізці на Тернопіллі. Його батьки були релігійними й національно свідомими людьми і в такому ж дусі виховали п'ятеро дітей. Якубовські старалися будь-що дати освіту хоча б двом синам. Батько Володимира працював кондуктором Львівської залізниці. До речі, навіть така незначна посада для українців у Другій Речі Посполитій часто була нездійсненною мрією.
Старший із синів — Григорій, навчаючись у Львівській гімназії, брав активну участь у діяльності підпільної Української військової організації (УВО), доки його у 1923 р. не заарештувала польська влада. Григорію вдалося втекти з в'язниці, він переходить польсько-радянський кордон і опиняється в радянській Україні. Здобувши вищу освіту, працює інженером у місті Жмеринка, що на Вінниччині. А в Галичині тим часом поляки переслідують родину Якубовських. Батька звільняють із роботи. Щоб уникнути арешту, він два роки переховується, а потім, перейшовши кордон, потрапляє до сина Григорія. І влаштовується у Жмеринці на роботу за фахом.
Тим часом молодший син Володимир закінчив Залозецьку семикласну школу. Завдяки знайомим йому вдається вступити до школи кадетів у Варшаві. Закінчує її зі ступенем підхорунжого, а далі вчиться у Варшавській летунській школі. По завершенні навчання був призначений підпоручиком-пілотом до авіаційного полку у Львові.
Польська влада примушувала Володимира змінити національність, твердячи, що прізвище Якубовський доводить його польське коріння. Та юнак категорично відмовляється це зробити: заявляє, що ніколи не зрадить Україну. Через рік його усунули з військової служби. Працює у домашньому господарстві, заміняючи в родині батька, який подався на Велику Україну, і водночас впрягається в роботу товариства "Просвіта". А у вільні хвилини пише вірші і малює пейзажі з краєвидами рідних місць.
Фатальну роль для родини зіграла фотографія. Напередодні Другої світової війни родина Якубовських зробила сімейну світлину і вислала її рідним у радянську Україну. Світлина з елегантно вдягненими членами родини привернула увагу працівників НКВС. Отже, Якубовських-емігрантів на радянській Україні запідозрюють у шпигунській діяльності проти СРСР на користь "панської Польщі". Спочатку арештували Григорія і заслали на Біломорканал, де він і пропав безвісти. Не забарилися енкаведисти й з арештом батька Йосифа. Зі Жмеринської тюрми він не повернувся... А родині в Залізцях судилося перебувати в постійній невідомості, бо з 1937 р. не мала жодної звістки від рідних із Великої України.
Під час німецької окупації Володимир пірнув у вир підпільної боротьби. У 1942 р. був направлений у повітову військову команду ОУН Зборівського повіту, а з 1943 р. — стає окружним військовим референтом Бережанської округи ОУН. На зламі 1943—1944 рр., коли УПА була структурно поділена на військові округи, Володимир Якубовський стає шефом штабу третьої військової округи (ВО-3) "Лисоня".
У перші місяці 1944-го Володимир Якубовський організував і очолив перший випуск підстаршинської школи у селі Слав'ятин неподалік міста Бережани. А вже ранньої весни завдяки його зусиллям було створено першу сотню УПА — "Холодноярці", невдовзі — дві інші: "Буйні" та "Рубачі", з яких на початку травня сформовано курінь під командуванням Якубовського ("Бондаренка"). У першій половині 1944-го військові підрозділи ВО-3 "Лисоня" вели бої проти німецьких військ, воювали з червоними партизанами, брали участь у боях проти місцевих відділів польської Армії Крайової.
Курінь "Бондаренка" з липня по вересень 1944-го діяв на терені четвертої воєнної округи УПА — "Говерла", а саме — в Карпатах, де провів декілька боїв із німецькими частинами, а потім відійшов на Бережанщину, щоб воювати проти більшовиків, які на той час уже повністю зайняли територію сучасної Тернопільської області. У вересні 1944 р. цей курінь прославився в боях поблизу села Чорний Ліс неподалік Залізців, поблизу хутора Альбанівка у Зборівському районі. Та особливо успішними були бої біля сіл Поручин і Біще Бережанського району, коли повстанці захопили зброю, амуніцію, відбили 150 заарештованих людей і загалом знищили, як повідомляє "Літопис УПА" (том 12), 105 ворожих солдатів. (Втрати упівців були мінімальні — троє вбитих і семеро поранених).
А загалом, на початок осені 1944-го у ВО-3 "Лисоня" діяло
23 сотні УПА, кількість стрільців наближалася до чотирьох тисяч.
Упродовж п'яти років боротьби в лавах УПА "Бондаренко" займався вишколом багатьох десятків старшин, підстаршин та сотень повстанців. Вони знали його як сміливого командира, котрий, на відміну від багатьох сучасних генералів і полковників, сам вів бійців у бій. За спогадами бойових побратимів, їхній воєначальник навіть у драматичні моменти вмів підійти до повстанця й зігріти його добрим серцем та товариською вдачею. У 1945 р. наказом Української Головної Визвольної Ради (УГВР) Володимиру Якубовському присвоєно звання майора.
МГБ неодноразово намагалося впливати на його рідних — матір та сестер, обіцяло золоті гори, щоб тільки Володимир припинив боротьбу і розкаявся. Органи держбезпеки лякали родину Якубовського виселенням, але це не зупинило повстанського командира.
17 червня 1947 р. штаб ВО-3 "Лисоня" зупинився на постій поблизу села Вівся Козівського району Тернопільської області. На хуторі боївку, яка охороняла керівника штабу, оточила рота червонопогонників, що з доносу зрадника знали місце їх перебування. Вийшовши з криївки, хлопці прийняли нерівний бій, у якому всі загинули. Лише "Бондаренкові" вдалося вирватися з оточення. Відступаючи, він вистріляв усі набої. Та коли побачив, що відступати далі нікуди, застрелився сам.
Родині у Залізцях прослався шлях у Сибір, звідки вона повернулася лише на початку так званої хрущовської відлиги, 1956 р. Однак рідного будинку Якубовським не повернули, і нині в ньому розміщується контора місцевого АТП.
Та все ж у вшануванні пам'яті славного повстанського воєначальника були і світлі моменти. Селищний голова Залізців Любомир Фесик переконує мене: "Ми крок за кроком ішли до того, щоб облаштувати місця, пов'язані з людьми, які багато зробили для становлення української державності. Ще в 1996–1997 рр. у Залізцях було встановлено пам'ятник Володимиру Якубовському роботи скульптора Василя Садовника. Люди повинні знати наших героїв, щоб примножувати українські історичні традиції і з оптимізмом дивитися в майбутнє..." Керівництво селища хоче заручитися підтримкою депутатів, щоб одну з нових вулиць назвати іменем славного повстанця. Бо його боротьба достойна того, аби це ім'я пам'ятали нащадки.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Вишиванка
Унікальний код твого краю.
Від Луганська до Львова –
особливості вишиванок кожного регіону
Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код.
В Україні вишивати вміли у всіх регіонах. Кожна область, інколи навіть село володіли своїми унікальними техніками вишивання. Дівчаток із наймолодшого віку привчали до вишивання. У деяких областях це ремесло любили навіть чоловіки.
Вишиванки здавна носили чоловіки, жінки і діти. Кріпаки і пани, міщани і селяни. Одягали їх у свята та на щодень. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника. Найдавнішими матеріалами, з яких українці виготовляли для себе вишиванки, були тканини з овечої вовни, льону та конопель.
Наші бабусі досі пам’ятають багато секретів давнього ремесла. Наприклад, фарбували нитки для вишивання колись лише природними барвниками. Брали те, що було під рукою: кору, коріння, листя і квіти. Цікаво, що для закріплення кольору нитки запікали у житньому тісті – так вони не втрачали забарвлення протягом десятиліть. Дивовижно, та українським майстриням відомо близько 250 видів вишивальних швів, які базуються на 20 техніках.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Проаналізувавши старовинні та сучасніші зразки вишивок, можна умовно скласти своєрідний атлас регіонів України за типовими для них візерунками, орнаментами і символами, техніками і кольорами. І хоч чітких меж використання певної техніки вишивки ніколи не було (бо люди, спілкуючись, передавали, навчали одне-одного особливостей ремесла свого краю) та все ж спробуємо виокремити ті головні риси, які відрізняли кожну область від іншої.
Харківська область
Якщо розглянути сорочки межі XIX–XX століть – на них побачимо переважно чорно-червоні кольори (у чоловічих) та різнокольорові квадрати (на жіночих). І чоловіки і жінки носили вишиванки з комірами. Ці деталі одягу обов`язково прикрашали візерунками. Вирізняє Харківщину від інших регіонів те, що орнаменти вишивок виконували саме грубою ниткою – для створення своєрідної рельєфності. Характерний для Харківської губернії мотив вишивки — «Дерево життя». Під мотивом «Дерева» знаходився або зигзагоподібний орнамент (меандр), що символізував підземну воду, або квіти, перевернуті голівками донизу, котрі символізували підземний світ.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Луганська область
Відомо, що вишиванки Східного регіону мають переважно рослинні орнаменти. Особливістю луганських вишивок є поліхромні візерунки, виконані хрестиком, грубою ниткою, завдяки чому створюється враження рельєфності. Традиційним є поєднання різних за фактурою ниток, що також також додає рельєфності візерунку. Тут здавна вишивали хрестом і гладдю. Вміння вишивати на Луганщині передавалось із покоління в покоління. Цікаво, що народному ремеслу навчали дівчаток вже дошкільного віку. Бо, за традицією, на день сватання у юнки мало бути не менше 12-ти вишитих рушників.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Дніпропетровська область
Стародавніми класичним техніками на Дніпропетровщині було вишиття низзю та ажурними мережками. Вишивки хрестиком здебільшого геометричні, а також рослинні, що набули геометричного характеру. Дослідники, які розглядали найстаріші колекції вишивок Дніпропетровського краю, говорили: "Такого розмаїття ромбів, хрестів, косих хрестів, свастик, зірок, трикутників, квадратів, їх поєднання, вписування одних елементів в другі.., важко собі уявити.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Донецька область
Гама кольорів тепла вирізняє донецьку вишивку від інших. В ній багато сонця. В ній більше червоного, ніж чорного. Орнаменти яскраві, чорно-червоні на світлому (білому) тлі. Якщо були рослинні мотиви – то це пишні квіти, цілі букети і дерева. Зображали й птахів. (На весільних рушниках, наприклад, птахи сприймаються як елемент чарівності, казковості). На Донеччині вишивали різними техніками, окрім хіба що яворівки і низинки. Кольори ниток, якими вишивали жіночі й чоловічі сорочки – традиційно червоний, чорний і білий. Оздоблювали рукави, рідше коміри та поділ.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Запорізька область
Відомою на всю Україну була чоловіча так звана чумацька сорочка – з широкими рукавами, де вишивкою оздоблювався лише комір. (Цікаво, що такий рукав служив своєрідним прапором для подачі сигналу при переправі через дніпровські пороги). Чумацькі сорочки завжди добірно вишивалися. Комір здебільшого — лиштвою, пазуха — вирізуванням, а рукава вирізуванням з лиштвою. У Запорізькій області використовували всі основні геометричні фігури та їхні поєднання: кола (символи сонця) в середині яких розміщуються розетки, складені з ромбів; ромби можуть бути однією фігурою та поділені на частини, також з крапками посередині.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Полтавська область
Для Полтавської вишивки характерна ніжна кольорова гама, пастельні тони. Найчастіше це вишиття білим по білому геометричних орнаментів (у народі асоціювалось із морозними візерунками), а також поєднання їх з рослинними. Щоб підсилити ефект – додавали нитки попелястих кольорів. Кажуть, саме полтавська вишивка є найскладнішою зі всіх українських. «Рідною» для полтавчанок здавна була техніка лічильна гладь (лиштва). Наприклад, жіночу полтавську вишиванку можна впізнати за дуже багатим, складним, та водночас ніжним за кольорами, «тонким» оздобленням рукавів.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Сумська область
Жіночі сорочки-вишиванки Сумщини — переважно полтавського типу. Вишивка білими нитками гладдю, вирізуванням, набируванням, використання різних видів мережок. Характерні тут також багатоколірні візерунки. Це ніжне вишиття дрібним хрестиком і напівхрестиком, а також рельєфне грубою ниткою. Вишивали геометричні та рослинно-геометризовані взори. Серед зооморфних мотивів переважали птахи: орли, лебеді, качки, голуби.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Херсонська область
Вишивкам Херсонщини притаманний рослинно-квітковий орнамент. Він почав з`являтися на жіночих та чоловічих сорочках ще з середини XІХ століття. Одна з найпоширеніших ідеограм – "Світове дерево”, це образ праматері – Матері-Землі. Частими були також символічні зображення тварин: зозулі, півня, коня та оленя. Старовинні херсонські сорочки часто вишивали чорними нитками. Побутувала на Херсонщині й вишивка білим по білому.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
АР Крим
Кримські татарки теж любили вишивати. Природно, що їхня вишивка відрізняється від більшості типових на материковій Україні. Важливими тут є контрасти (які можна побачити й на народному верхньому одязі). Вони часто використовують квітчасті орнаменти з ніжними кольорами, правильно підбираючи кожну квітку. Головні знаки, використовувані майстрами тут такі: жіночій знак — вигнута гілка (егрі дал) — означає мінливість, динамічність, розвиток. Чоловічий — родове дерево — надійність, стійкість та сила. Гвоздика – літня людина. Тюльпани символізують молодих хлопчаків, а рози – жінок. Є також символ «марам», який досить часто зустрічається на вишивці і орнаментах, особливо головних покривалах і поясах з широкої вовняної тканини (учк’урах) – це «дерево життя».
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Миколаївська область
Жіночі сорочки цього регіону України були особливими. Їх вирізняли чотирикутний виріз довкола шиї та вільні, без зборок у зап`ясті рукави. Сильно стилізовані рослинні мотиви. Це сосонки, дубове листя і шишки хмелю, різноманітні квіти та квітучі гілки. Цікаво, що такий елемент як лінія, що використовувався як розмежувальний компонент вишивки був символом землі або межі між добром і злом. Не менш популярними були зооморфні мотиви.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Кіровоградська область
На старовинних вишивках Кіровоградщини збереглася символіка ранніх землеробів. Образ Великої богині, якій поклонялись трипільці. Зображалась у вигляді пташки і світового дерева. Також зустрічались такі цікаві символи як двоголовий орел – відображає чоловічу та жіночу сутність одночасно (звідси взяли для себе його росіяни). Пізніше поширеними були пишні різнобарвні рослинно-геометризовані орнаментальні мотиви з вазонами, квітами, листям, бутонами. Оригінальним був шов під назвою «солов’їні вічка», коли на полотні виколювались дірочки.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Черкаська область
Черкащина – це дуже красива витончена вишивка, яка потребувала неабиякого вміння та великих затрат часу. Дрібні стібки утворювали складний переважно геометричний візерунок. Відмінним від решти регіонів тут було горизонтальне розміщення узорних ліній на рукавах жіночих сорочок. Свою особливу вишивку мало відоме село Суботів. Тут любили золотисті відтінки: від жовтого до вишневого. У південних районах Чернігівщини вишивали основним білим із дрібним вкрапленням червоного та чорного кольорів.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Київська область
На Київщині вишивали дрібні геометричні та рослинні мотиви: зірки, квіти, виноградні грона. Для жіночих сорочок обирали червоні, жовті, сині кольори, підкреслені чорним. Київська вишивка була контрастною – на білому полотні рясніли насичені кольори червоно-чорних узорів. Ажурні мережки використовували і на жіночих і чоловічих сорочках. З часом більш поширеними ставали квіткові орнаменти. Ними прикрашали навіть чоловічі вишиванки, що виглядало як масивна нагрудна прикраса. Цікавою технікою володіли майстрині Іванківського району: візерунок, яким вишивали сорочку, спершу малювався на полотні, потім контур обводився чорною ниткою, а далі зашивався іншими кольорами.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Чернігівська область
Для цього краю характерні білі вишивки. Геометричний або рослинний орнамент вишивається білими нитками або ж із украпленням червоного і чорного. Виконується дуже дрібними стібками, що нагадує бісерні вишивки, характерні для чернігівських сорочок. Використовувалися дуже тонкі нитки, що вимагало від рукодільниць надзвичайної майстерності. Щоб підсилити загальну виразність вишивки, в ній використовували два або більше типів швів: наприклад, прозорі із гладдю. Дуже популярною була й ажурна вишивка.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Одеська область
На одеську вишивку мали вплив східноподільський, молдовський та румунський способи декорування. Поширеними тут були чорні геометричні мотиви. Уставкова вишивка у вигляді композицій з 2 чи 3 рядів, доповнених жовтими або червоними смугами. Часто використовувались мотиви церковної корони, хреста та двоголового орла. Одеська вишиванка кольорова. Загалом багатство барв українських сорочок збільшується з півночі на південь.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Житомирська область
Техніки, які тут використовували найчастіше – це занизування та дрібний хрестик. З кольорів – поєднання синього із червоним та чорним. З геометричних фігур найпоширенішими були хрести, ромби, круги, зигзаги та особливо розетки. Ці фігури мали глибоке символічне значення, а оздоблена ними сорочка мала захищати господаря від негативного впливу. Та не менш популярні на Житомирщині квітково-рослинні орнаменти: найдавніші – барвінок і берізка, далі хміль, виноград, ружки, яблучка, листочки, які зустрічались й на інших предметах народної творчості (наприклад, писанках).
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Вінницька область
Велике багатство технік вишивання характерно для Вінницької області: низь, хрестик, вишивка штапівкою, настилання, верхошов (верхоплут), зерновий вивід, вирізування; різноманітні види чорних, білих і кольорових мережок. Більшість автентичних сорочок Вінничини оброблені саме низинкою. Поряд з основними швами застосовуються і допоміжні — вишивка штапівкою, шов «уперед голкою», контурні шви, якими обрамляють і з’єднують окремі елементи композиції. Темно-вишнева та червоно-чорна гами, де домінував чорний. Ритмічне чергування двох кольорів у квадратах. Улюбленим був колір стиглого жита у поєднанні із чорним. Додавали також невеликі зелені і жовті елементи.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Хмельницька область
В орнаментах подільських вишивок переважає один колір — чорний з великим або меншим украпленням червоного, синього, жовтого або зеленого. Найпоширеніші одноколірні (червоні і чорні) вишиванки, рідше — дво — і триколірні. Для Хмельниччини характерною була техніка вирізування. Геометричний орнамент із простих прямих, скісних, ламаних, зубчатих ліній. Строго геометрична низь.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Чернівецька область
Найдавніші зразки вишивок, знайдені у цьому краї, були виконані одним кольором. Зооморфні мотиви вишивали білою гладдю чи дрібним хрестом, штаповкою, крученим швом. Використовували навіть срібні та золоті нитки, бісер, шовк, вовна, металеві блискітки. Характерна вишивка Заставнівського району – це поперечні смуги (2-7) дрібних геометричних елементів. Поширені жовті та світло-зелені кольори. У Кіцманському районі вишивали досить великі рослинні візерунки, зокрема букети руж; зустрічалися також птахи.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Рівенська область
У вишивці домінували прості геометричні візерунки червоного кольору з добавкою синього. Жіночі сорочки часто вишиваються тільки червоною заполоччю та дуже простим орнаментом. Червоною ниткою на білому-сірому тлі льняної полотнини. Характерні вишивальні техніки занизування, верхоплут, настилування. Вишивка цього регіону — вишукано проста та чітка за композицією. Домінуючим є найдавніший монохромний (одноколірний) геометричний орнамент.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Тернопільська область
У більшості районів Тернопільщини майстрині віддавали перевагу геометричним узорам. Насичені темні кольори. Особливо на Борщівщині – регіоні, який прославився на весь світ саме своїми унікальними вишиванками. Це зашиті повністю рукави із сильним переважанням чорного кольору (що символізує трагічні сторінки історії краю), також поздовжні косі смуги з повторюваними елементами. Також мотив калини – один з улюблених на Тернопільщині. Ягідні галузки часто зображали між двома пташками. Типовою тут була вишивка вовняними нитками. Тернопільські візерунки чіткі, контрастні, з об`ємними елементами.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Івано-Франківська область
Вишивки Івано-Франківщини прикрашають чіткі геометричні фігури, які часто з`єднуються в одну широку лінію, утворюючи динамічний орнамент. Старовинними місцевими техніками є "колення” і "кручення”, які є досить складними у виконанні. На Івано-Франківщині завжди пишно декорували рукави. На одній сорочці поєднували багато технік вишивання: від "білих по білому” до "писаних” – суцільно "замальованих” нитками елементів. Особливими є вишивки села Космач. Яскраві жіночі сорочки з горизонтальними уставками, на яких переважає красива осіння гама. А от снятинські сорочки славились "рукавами-червонянками”, вишитими бавовняними нитками. Цікавими були покутські вишиванки. Чого варті лише місцеві назви візерунків: кучері звіздаті, чубаті, вусаті цілі, клинчасті головочки, зерняткові, чубаті, черковці, сливкові…
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Волинська область
Волинська вишивка проста та вишукана водночас. Для цього краю характерним є ритмічне повторення різних геометричних фігур: зірок, ромбів, ламаних ліній. Дрібні елементи, що вписувались один в одний, переплітаючись, утворювали гармонійний візерунок. З усіх кольорів переважав червоний, також вишивали синім і чорним. Суто західноволинським прийомом було розміщення вузької смужки вишивки на згині рукава при манжеті. Крім хрестика, поширеним було занизування – дуже давня техніка, що імітує човникове ткацтво, створюючи чіткі та прості композиції.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Львівська область
Львівська вишивка має свою особливість: білий простір між елементами малюнка, завдяки чому сорочка виглядає прозорою і легкою. Львівські вишивки, виконані переважно хрестиком та стебнівкою, нагадують тонке мереживо. Дрібна павутинка квіток чорного кольору, поєднаного із червоним, жовтим, зеленим та синім. Яворівський район мав свою унікальну техніку: дрібні елементи складали з окремих фігурок: сосонок, клинців, кривульок…, вишитих різнобарвними нитками: блакитною, синьою, зеленою. У жіночих сорочках вишивали манжети рукавів та самі рукави, на грудях робили невеличкий виріз.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Закарпатська область
Закарпатська вишивка – це дуже різнобарвна та густа вишивка – традиційними тут були більше десятка кольорів. Чи не кожне село тут мало свою «улюблену» гаму: від чорно-фіолетової та вишневої до зелено-голубої. Якщо червоний поєднувався з чорним – при цьому один колір обов`язково виділявся. Найпоширеніші техніки: низинка, кучерявий стіб, пряма та коса гладь… Основні фігури – ромб, який прикрашався іншими елементами – і так звані кривульки (зиґзаґ). Найдавніша закарпатська вишивка – це геометричні форми, та вже у ХХ столітті сюди проникають рослинні мотиви.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Бої під Радовичами
У перших днях вересня 1943 р., поблизу села Радовичі Турійського р-ну, відбувся один із найбільших боїв УПА з німцями на Волині.
5 вересня в цьому районі повстанці вели бої з польськими загонами Армії Крайової та базами польської "самооборони". Для операції проти поляків було стягнено декілька куренів групи УПА "Турів".
7 вересня в місці ведення українсько-польських боїв з'явилися німецькі армійські підрозділи. Спершу рота вермахту несподівано натрапила на засідки, організовані сотнями "Байди" та "Кубика". Під час першого бою німці втратили 5 убитими й 11 полоненими. 8 вересня німці відправили каральну експедицію із Ковеля в силі батальйону піхоти (470 вояків) і трьох броньованих машин та бронепоїзда. Розпочалися запеклі бої з використання з обох боків
артилерії.
Повстанці, які мали чисельну перевагу, але гірше озброєння, вели бої дві доби (до кінця дня 9 вересня), після чого відійшли вглиб лісового масиву. У боях брало участь 9 сотень УПА (курінь Олексія Громадюка (“Голобенка”), курені “Щуки” і “Яреми”, а також вишкільна сотня артилерії під командою "Розважного", сотня "Запорожця" (сотенний, уродженець Горохівського району) та ін. - ) - всього понад 1000 повстанців під загальним керівництвом Олексія Шума ("Вовчака") Упівці здобули 59 одиниць зброї, убили начебто 208 противників (за свідченням учасника бою В. Новака ("Крилатого") .
В боротьбі особливо відзначилися сотенний 1-ої сотні Тихон Зінчук ("Кубік"), сотенний 2-ої сотні "Байда" (колишній червоноармієць), який командував навіть після поранення в голову, та чотовий Чайківський ("Трач"), чотовий "Деркач"; стрілець "Каленик", який загинув; кулеметник УПА, житель села Осьмиговичі Василь Севастанюк, який у критичний момент підвівся з кулеметом на повний зріст і нищівним вогнем заставив німців зупинити атаку. Жителем села Гаруша (Турійський район Волинської обл. Іваном Вовком було підбито німецький танк (броньовик?).
Із боку УПА загинуло біля 40 вояків, було 3 поранених. Тоді загинули повстанці: Андросюк Леонід Демкович, Наумов Іван, Січкарук Мусій, Романчук Василь Боніфатович, пс. "Муха" - всі уродженці села Купичів Турійського району; Бадера Максим Каленикович, Баран Леонід Миколайович, Марцинковський Василь Андрійович - всі уродженці села Новий Двір Турійського району; Білецький Василь Іванович, Гнатюк Іван Григорович, Рябий Єгор, Терещук Василь Васильович, Терещук Василь Іванович, Сервачинський Михайло, Терещук Олександр, Білецький Іван, Савчук Дмитро, Рябий Феодосій - всі уродженці села Нири Турійського району; повстанець Кухарук із Турійського району; Нечипорук Петро Іванович із села Літин Турійського району; Карпук Андрій Данилович, Башта Іван Микитович, Башта Володимир Микитович -всі уродженці села Гаруша Турійського району; Микитюк Іван із села Радовичі Турійського району; Муравський Сергій Пилипович уродженець містечка Турійськ; Прогонюк Степан Олексійович, повстанець Казбур, Соловенюк Петро, Солтис Адам, Чабан Ничипір, Шейка Петро, Шумський Петро Лукашович - всі уродженці села Вербично Турійського району; Шворак Леонтій
Сильвестрович, Терефельський Федір Трохимович -обидва уродженці села Чорніїв Турійського району; Потапчук Петро, уродженець села Будище Ковельського району Волинської області.
Ветерани польського підпілля стверджують, що в цьому бою німці втратили лише 26 своїх солдатів. Однак вказують на те, що тіла німців були сильно помордовані. Навряд чи в такому бою у повстанців була можливість знущатися над трупами.
Помордованими могли бути хіба що 11 німців, захоплених 7 вересня в полон. Скоріш за все правда про німецькі втрати лежить десь посередині. Якщо припустити, що вбитих німців 8-9 вересня було стільки ж, скільки захоплено зброї (59 чоловік) і додати до цього числа 11 убитих полонених і 5 убитих напередодні, то вийде доволі вірогідне число - 75 чоловік. Враховуючи, що повстанців було більше, й що німці атакували на незнайомій території, вони цілком могли втратити стільки людей за три дні.
"Щоб кожен розумів, що за мирне небо над його домівкою вже заплачено - заплачено кров'ю синів України": Ось які борди мають висіти на кожній трасі, у кожному місті та селі
Не можна забувати, що Герої віддали життя за наш спокій. Вони були одні з нас, але саме вони, а не ми, пішли на війну, захищаючи рідних та друзів.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Ось такі борди повинні висіти у кожному місті, селі та на міжміських трасах. Щоб полеглі за Україну солдати дивилися нам прямо в очі, в душу, в серце. Тим, у кого воно є, те серце. Так пише "Інформаційний опір", передають Патріоти України.
"Щоб ніхто не забував, що радіти своєму життю він може лише, завдяки їм, хлопцям з нуля.
Щоб на питання дітей, можна було відповісти, що цей дядя віддав за нас своє найдорожче, що мав – життя.
Щоб усі “та-мене-це-не-стосується” овочі опускали очі додолу.
Щоб кожен розумів, що за мирне небо над його домівкою вже заплачено.
Заплачено кров’ю синів України".
Все заради ідеї і мрії про єдину суверенну Україну: Історія життя і подвигу 14-річної підпільниці УПА Марії Гаврилів
"Якби були сили, – каже 86-річна Марія Гаврилів, яка пережила тюрми, катування і табори НКВС, - знову б пішла на фронт.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Марія Гаврилів.
Вони добровільно йшли на смерть. Без примусу чи маніпуляції. У свої юні роки наражалися на тортури, катування, пересильні табори, жахливі умови життя – і все заради ідеї і мрії. Мрії мати єдину непоборну і суверенну Українську державу. Наші історії про тих, хто у 15 чи 16 років залишав домівки і йшов до лісу, аби там боротися за незалежність. Донині учасників справжньої боротьби дожило не так і багато. І від того, що розповідають ці люди, – мороз шкірою. Про це пишуть Патріоти України з посиланням на ZAXID.NET.
Вони добровільно йшли на смерть. Без примусу чи маніпуляції. У свої юні роки наражалися на тортури, катування, пересильні табори, жахливі умови життя – і все заради ідеї і мрії. Мрії мати єдину непоборну і суверенну Українську державу. Наші історії про тих, хто у 15 чи 16 років залишав домівки і йшов до лісу, аби там боротися за незалежність. Донині учасників справжньої боротьби дожило не так і багато. І від того, що розповідають ці люди, – мороз шкірою.
Наша перша героїня пішла в підпілля у 14 і стала медсестрою УПА. Зараз Марії Гаврилів 86 років, і вона проживає в рідному селі Хишевичі, що на Городоччині. У старому кам’яному будинку лише вона. Її коханий, друг і опора Петро Гаврилів помер ще 16 років тому. Діти й онуки роз’їхалися по всій Україні. Втім, жінка не сумує, адже їй щодня телефонують рідні, і вона неймовірно тішиться, коли до родинної оселі всі з’їжджаються, адже Марія Гаврилів знає справжню ціну щастя. А всього цього в неї могло б і не бути…
27 липня 1944 року. Львівсько-Сандомирська операція успішно завершилася. Радянська армія входить у Львів. Помпезно, на танках, колонами по центральних вулицях міста. От тільки цього разу в місті Лева ніхто на червоноармійців не чекає. Ніхто не вітає «визволителів».
«Якщо в 39 більшовиків зустрічали з прапорами та хлібом сіллю і ставилися або нейтрально, або вітали цей прихід, то в 44-му, влітку 44 року, коли радянські війська заходять на цю територію, ми вже бачимо масовий опір, масові сутички і радянські війська змушені боротися, не так вже з німцями, як з з організованою українською національною обороною», – розповів історик Віталій Ляска.
Більшовики змінювали таблички, назви вулиць, вішали портрети вождів і навіть українські стяги. Та коли одні обживалися на нових місяцях і намагалися задобрити місцевих, інші по селах робили те, до чого давно звикли. Грабунки та перші вбивства породжують гнів та опір... Молодь дедалі частіше зникає в Чорному лісі. Вони йдуть шкільними класами, сім’ями. Багато неповнолітніх.
Марійці Гаврилів виповниться лише 14. Вона прощається з думкою стати медсестрою і втікає зі Львова до рідного села. Та мрія її ще наздожене. Якось літнього вечора перша вчителька постукає до батьківської оселі і попросить 14-річну Марічку рятувати повстанців, стати медсестрою.
«Україна в крові... а мама каже, так я чоловіка не ховала, він загинув, і якщо так Бог велів... йди, дитино, тільки не будь зрадницею, яке би тебе життя не чекало», – згадує Марія Гаврилів.
Повоєнне село. Збідоване і залякане. У легенькій сукні, нашвидкоруч зі стриженими косами з маленьким вузликом, у якому окраєць хліба та трійко яєць. Це все, що мама з батьком змогли дати в путь. Батьки Марійки того вечора прощалися з нею назавжди...
«Я знала, що маю загинути і я знала, що маю прекрасно вчитися і рани завивати (плаче, – ред.). Я попрощалася, залишила стареньку маму і тата… Я весь час думала…» – не може стримати сліз підпільниця.
А далі шлях... Шлях у гори... Шлях у непрохідні ліси. Там серед смерек і тиші гущавини була армія, в якої ще не було своєї країни. Але були сотні тих, хто давав добровільну згоду на смерть заради України.
«Це не була маніпуляція, такий запал був підкріплений молоддю, і цей запал йти за волю України, за цю соборницьку ідею, і на той час вже частково ілюзорну після ІІ Світової війни, йти на смерть, і це був свідомий вибір. Зрозуміло, що тут про жодні маніпуляції мови не може йти», – зазначив історик Віталій Ляска.
Тут вона зрікається імені. Вже не Марія, а – «Ірка». Кілька місяців у лісі вчилася бандажувати, лікувати та надавати першу медичну допомогу. Жили в нелюдських умовах і в постійній небезпеці бути впійманими і розстріляними працівниками НКВС. Зради чекали за кожним порухом листя, за кожним вигином ріки, але найбільше серед тих, кому довіряли. Не вірили нікому.
Село Виців. 1946 рік, осінь. Марійка і ще п'ятеро повстанців кілька днів блукали місцевими лісами, переховуючись від НКВС. Звісно, що зі собою нічого, крім зброї, не мали. Гнані голодом, вони спустилися з лісу до першої хати. Втім, замість їжі і підтримки господар оселі вибіг і відразу зник за дверима, а жінка благала повстанців тікати, адже її чоловік побіг за більшовиками. Відстрілюючись і ховаючись від куль, група розділилася. Марія Гаврилів цих лісів не знала і заблукала. Проте темний ліс юну повстанку не злякав. Для неї тут вже другий рік поспіль дім. І найкращий сховок та надійне ліжко було угорі.
Такі зради селян траплялися дедалі частіше. Починаються масові розстріли націоналістів і всіх, хто не згоден з політикою радянської Росії. Починається колективізація. Селян шарпають і приручають. Налякані і загнані у глухий кут, вони зневірились у лісових братчиках. Цю зневіру підсилюють і постійні провокації.
«Пропаганда страшна. Перебиралися у повстанську форму і вбивали людей і казали, що то повстанці», – розповіла Марія Гаврилів.
Повстанці вже не ведуть великих відкритих боїв. Їх тихо і підступно відловлюють у лісах. Полюють і влаштовують облави. Для Марії Гаврилів останній бій відбудеться на початку 47-го в Чорному лісі біля гори Бренів. За наказом проводу дівчина повертається до рідного села. І там на півроку поруч з рідною хатою за кілька кроків від людей, просто під носом НКВС вона сходить під землю.
«Зробили криївку з брусів, але знаєте, земля – то земля, і я мала 5 ранених, а їсти мені доносила моя мама, приносила під викопаний кожні другий-третій день», – згадує підпільниця.
Тепер там її шпиталька. Тут вона впродовж року рятуватиме поранених. Її руки зашивали і бинтували десятки повстанців. І за 4 роки підпільної професії у неї не помер жоден борець за волю. Та у своїй криївці вона пробула недовго. Адже окрім вправних рук Марія Гаврилів має надприродне чуття до брехні. Чоловік, який видав себе за пораненого, працював на НКВС. Йому прострелили руку, аби знайти схованку повстанців. План вдався – зрадник здав місце криївки. Та там вже не було нікого... Інтуїція дівчини врятувала їй життя і життя ще двох партизанів.
Відтоді Марійка переховується, але далі працює. Шукає і доставляє ліки. Передає інформацію та зброю тим, хто ще залишився у лісі. І в цей час вона познайомилася з тим, хто дав їй крила... Далі ношу боротьби за волю вони нестимуть удвох... І не раз спіткнуться об своє кохання... Його звали Петро. Сирота. Повстанець. 18-літній хлопець з гарячим серцем і вірою в Обіцяну Землю. Він був відчайдухом з усміхненими очима. Вони майже не бачилися. Крали у війни найсолодші миті, нечасті.
Їх спільне діло надихало, але кохання поставило підніжку. Якось у двері їхньої підпільної квартири, до їхнього першого сімейного великоднього сніданку увірвалися ті, які зламали тіла, але не любов. У 1948 році вони у чужій оселі, без свята і свідків взяли з Петром шлюб. Пізніше через 20 років вони шлюбні клятви повторили, і теж без свята, без суконь, але вже в колі своїх найрідніших. Та саме любов завела їх у пастку. У їхній перший Великдень у двері постукала біда. Причиною арешту стала афера, яку Марія з чоловіком провернули за два тижні до затримання. У 48-му повстанці, як ніколи, потребували зброї. Тож Петро наважився її вкрасти.
«Він служив при війську, і там, де була зброя, такий невеликий будинок… то він взяв дві сумки пістолетів, багато набоїв було», – згадує Марія Гаврилів.
Зброю у ліс мала передати Марія. Треба було їхати потягом до Самбора. На вокзалі зустріла рідну тітку, яка її ж і здала НКВС. Заарештували Марію Гаврилів 8 травня 1948 року. Чоловікові Марії вдалося втекти. Її ж, 18-річну, кинули до найстрашнішої в'язниці на Лонцького. Щоб вийти живим звідти – треба було мати велику силу духу. Витримували не всі.
«Не було ні де лягти, ні сісти, було нас так, як оселедців… Одна жінка біля мене навіть народила дитину, то я гримала, а вони не приходили… так дитина й задушилася, а жінка і ми всі були в крові», – розповідає підпільниця.
Марію допитували раз на день. Влаштовували провокації і навіть запрошували на допит рідну тітку, ту саму, яка зрадила. Між допитами підпільницю катували.
«Вони мене дуже катували, хочете вірте, хочете ні. Я мала волосся густе та кучеряве, то не залишилося жодної волосинки. Найбільше били, коли казала, що я українка», – пригадує ті знущання старенька.
Через 3 місяці катувань вона почує вирок – 10 років мордовських таборів, без права на помилування і без права на листування. За ґратами опинився і Петро. Свою кохану він побачить лише через 8 років. І за цей час вона отримає лише один лист, одну єдину звістку від свого чоловіка. У 1956 році вона повертається. Час на засланні змінив ту країну, в яку поверталася Марія, докорінно. Церкви забиті дошками, ніхто не молиться відкрито. Немає власного господарства – все у колгоспах. А сусіди з острахом дивляться на тебе, боячись підійти на гарматний постріл.
Продовження!
«Найліпших людей було знищено, колись у давнину в Київській Русі одне з найстрашніших покарань було – це ізгойство, людину виганяли з середовища, вона поривала всякий зв’язок з ним, тобто це вигнання поза межі батьківщини. І доля цих людей, які повертаються сюди, мені нагадує дуже долю ізгоя», – розповів історик Віталій Ляска.
Петро відсидів лише 3 роки і через брак доказів його відпустили. Та тінь неблагонадійного постійно переслідувала. Поневірявся на сезонних роботах і чекав Марію. Вона повернулася з ув’язнення у свою хату, в якій завжди жеврів каганець надії. Удвох було веселіше, але не солодко.
«Їздила до Львова і брала яйця чи масло, продавала, а там були такі німецькі мішки, дуже дешеві. То брала одну нитку на клубок і фарбувала, в’язала костюми дитячі, які потім продавала», – розповідає Марія Гаврилів.
Вони дочекалися світлого дня, коли жовто-блакитний стяг став символом їхньої держави. Та 24 роки тому й подумати не могли, що на їхню землю знову прийде війна. І якби були сили – Марія Гаврилів знову б пішла на фронт.
«Коли би мені було 70 років чи 75, я би там була, я би там була і брала би автомат, і мені було б нестрашно», – каже старенька.
Тепер Марія Гаврилів дослухається до звісток із фронту. Знову життя патріотів – плата за Україну. Але й ця війна закінчиться перемогою. УПА залишила хороших нащадків.
Наша перша героїня пішла в підпілля у 14 і стала медсестрою УПА. Зараз Марії Гаврилів 86 років, і вона проживає в рідному селі Хишевичі, що на Городоччині. У старому кам’яному будинку лише вона. Її коханий, друг і опора Петро Гаврилів помер ще 16 років тому. Діти й онуки роз’їхалися по всій Україні. Втім, жінка не сумує, адже їй щодня телефонують рідні, і вона неймовірно тішиться, коли до родинної оселі всі з’їжджаються, адже Марія Гаврилів знає справжню ціну щастя. А всього цього в неї могло б і не бути…
27 липня 1944 року. Львівсько-Сандомирська операція успішно завершилася. Радянська армія входить у Львів. Помпезно, на танках, колонами по центральних вулицях міста. От тільки цього разу в місті Лева ніхто на червоноармійців не чекає. Ніхто не вітає «визволителів».
«Якщо в 39 більшовиків зустрічали з прапорами та хлібом сіллю і ставилися або нейтрально, або вітали цей прихід, то в 44-му, влітку 44 року, коли радянські війська заходять на цю територію, ми вже бачимо масовий опір, масові сутички і радянські війська змушені боротися, не так вже з німцями, як з з організованою українською національною обороною», – розповів історик Віталій Ляска.
Більшовики змінювали таблички, назви вулиць, вішали портрети вождів і навіть українські стяги. Та коли одні обживалися на нових місяцях і намагалися задобрити місцевих, інші по селах робили те, до чого давно звикли. Грабунки та перші вбивства породжують гнів та опір... Молодь дедалі частіше зникає в Чорному лісі. Вони йдуть шкільними класами, сім’ями. Багато неповнолітніх.
Марійці Гаврилів виповниться лише 14. Вона прощається з думкою стати медсестрою і втікає зі Львова до рідного села. Та мрія її ще наздожене. Якось літнього вечора перша вчителька постукає до батьківської оселі і попросить 14-річну Марічку рятувати повстанців, стати медсестрою.
«Україна в крові... а мама каже, так я чоловіка не ховала, він загинув, і якщо так Бог велів... йди, дитино, тільки не будь зрадницею, яке би тебе життя не чекало», – згадує Марія Гаврилів.
Повоєнне село. Збідоване і залякане. У легенькій сукні, нашвидкоруч зі стриженими косами з маленьким вузликом, у якому окраєць хліба та трійко яєць. Це все, що мама з батьком змогли дати в путь. Батьки Марійки того вечора прощалися з нею назавжди...
«Я знала, що маю загинути і я знала, що маю прекрасно вчитися і рани завивати (плаче, – ред.). Я попрощалася, залишила стареньку маму і тата… Я весь час думала…» – не може стримати сліз підпільниця.
А далі шлях... Шлях у гори... Шлях у непрохідні ліси. Там серед смерек і тиші гущавини була армія, в якої ще не було своєї країни. Але були сотні тих, хто давав добровільну згоду на смерть заради України.
«Це не була маніпуляція, такий запал був підкріплений молоддю, і цей запал йти за волю України, за цю соборницьку ідею, і на той час вже частково ілюзорну після ІІ Світової війни, йти на смерть, і це був свідомий вибір. Зрозуміло, що тут про жодні маніпуляції мови не може йти», – зазначив історик Віталій Ляска.
Тут вона зрікається імені. Вже не Марія, а – «Ірка». Кілька місяців у лісі вчилася бандажувати, лікувати та надавати першу медичну допомогу. Жили в нелюдських умовах і в постійній небезпеці бути впійманими і розстріляними працівниками НКВС. Зради чекали за кожним порухом листя, за кожним вигином ріки, але найбільше серед тих, кому довіряли. Не вірили нікому.
Село Виців. 1946 рік, осінь. Марійка і ще п'ятеро повстанців кілька днів блукали місцевими лісами, переховуючись від НКВС. Звісно, що зі собою нічого, крім зброї, не мали. Гнані голодом, вони спустилися з лісу до першої хати. Втім, замість їжі і підтримки господар оселі вибіг і відразу зник за дверима, а жінка благала повстанців тікати, адже її чоловік побіг за більшовиками. Відстрілюючись і ховаючись від куль, група розділилася. Марія Гаврилів цих лісів не знала і заблукала. Проте темний ліс юну повстанку не злякав. Для неї тут вже другий рік поспіль дім. І найкращий сховок та надійне ліжко було угорі.
Такі зради селян траплялися дедалі частіше. Починаються масові розстріли націоналістів і всіх, хто не згоден з політикою радянської Росії. Починається колективізація. Селян шарпають і приручають. Налякані і загнані у глухий кут, вони зневірились у лісових братчиках. Цю зневіру підсилюють і постійні провокації.
«Пропаганда страшна. Перебиралися у повстанську форму і вбивали людей і казали, що то повстанці», – розповіла Марія Гаврилів.
Повстанці вже не ведуть великих відкритих боїв. Їх тихо і підступно відловлюють у лісах. Полюють і влаштовують облави. Для Марії Гаврилів останній бій відбудеться на початку 47-го в Чорному лісі біля гори Бренів. За наказом проводу дівчина повертається до рідного села. І там на півроку поруч з рідною хатою за кілька кроків від людей, просто під носом НКВС вона сходить під землю.
«Зробили криївку з брусів, але знаєте, земля – то земля, і я мала 5 ранених, а їсти мені доносила моя мама, приносила під викопаний кожні другий-третій день», – згадує підпільниця.
Тепер там її шпиталька. Тут вона впродовж року рятуватиме поранених. Її руки зашивали і бинтували десятки повстанців. І за 4 роки підпільної професії у неї не помер жоден борець за волю. Та у своїй криївці вона пробула недовго. Адже окрім вправних рук Марія Гаврилів має надприродне чуття до брехні. Чоловік, який видав себе за пораненого, працював на НКВС. Йому прострелили руку, аби знайти схованку повстанців. План вдався – зрадник здав місце криївки. Та там вже не було нікого... Інтуїція дівчини врятувала їй життя і життя ще двох партизанів.
Відтоді Марійка переховується, але далі працює. Шукає і доставляє ліки. Передає інформацію та зброю тим, хто ще залишився у лісі. І в цей час вона познайомилася з тим, хто дав їй крила... Далі ношу боротьби за волю вони нестимуть удвох... І не раз спіткнуться об своє кохання... Його звали Петро. Сирота. Повстанець. 18-літній хлопець з гарячим серцем і вірою в Обіцяну Землю. Він був відчайдухом з усміхненими очима. Вони майже не бачилися. Крали у війни найсолодші миті, нечасті.
Їх спільне діло надихало, але кохання поставило підніжку. Якось у двері їхньої підпільної квартири, до їхнього першого сімейного великоднього сніданку увірвалися ті, які зламали тіла, але не любов. У 1948 році вони у чужій оселі, без свята і свідків взяли з Петром шлюб. Пізніше через 20 років вони шлюбні клятви повторили, і теж без свята, без суконь, але вже в колі своїх найрідніших. Та саме любов завела їх у пастку. У їхній перший Великдень у двері постукала біда. Причиною арешту стала афера, яку Марія з чоловіком провернули за два тижні до затримання. У 48-му повстанці, як ніколи, потребували зброї. Тож Петро наважився її вкрасти.
«Він служив при війську, і там, де була зброя, такий невеликий будинок… то він взяв дві сумки пістолетів, багато набоїв було», – згадує Марія Гаврилів.
Зброю у ліс мала передати Марія. Треба було їхати потягом до Самбора. На вокзалі зустріла рідну тітку, яка її ж і здала НКВС. Заарештували Марію Гаврилів 8 травня 1948 року. Чоловікові Марії вдалося втекти. Її ж, 18-річну, кинули до найстрашнішої в'язниці на Лонцького. Щоб вийти живим звідти – треба було мати велику силу духу. Витримували не всі.
«Не було ні де лягти, ні сісти, було нас так, як оселедців… Одна жінка біля мене навіть народила дитину, то я гримала, а вони не приходили… так дитина й задушилася, а жінка і ми всі були в крові», – розповідає підпільниця.
Марію допитували раз на день. Влаштовували провокації і навіть запрошували на допит рідну тітку, ту саму, яка зрадила. Між допитами підпільницю катували.
«Вони мене дуже катували, хочете вірте, хочете ні. Я мала волосся густе та кучеряве, то не залишилося жодної волосинки. Найбільше били, коли казала, що я українка», – пригадує ті знущання старенька.
Через 3 місяці катувань вона почує вирок – 10 років мордовських таборів, без права на помилування і без права на листування. За ґратами опинився і Петро. Свою кохану він побачить лише через 8 років. І за цей час вона отримає лише один лист, одну єдину звістку від свого чоловіка. У 1956 році вона повертається. Час на засланні змінив ту країну, в яку поверталася Марія, докорінно. Церкви забиті дошками, ніхто не молиться відкрито. Немає власного господарства – все у колгоспах. А сусіди з острахом дивляться на тебе, боячись підійти на гарматний постріл.
«Найліпших людей було знищено, колись у давнину в Київській Русі одне з найстрашніших покарань було – це ізгойство, людину виганяли з середовища, вона поривала всякий зв’язок з ним, тобто це вигнання поза межі батьківщини. І доля цих людей, які повертаються сюди, мені нагадує дуже долю ізгоя», – розповів історик Віталій Ляска.
Петро відсидів лише 3 роки і через брак доказів його відпустили. Та тінь неблагонадійного постійно переслідувала. Поневірявся на сезонних роботах і чекав Марію. Вона повернулася з ув’язнення у свою хату, в якій завжди жеврів каганець надії. Удвох було веселіше, але не солодко.
«Їздила до Львова і брала яйця чи масло, продавала, а там були такі німецькі мішки, дуже дешеві. То брала одну нитку на клубок і фарбувала, в’язала костюми дитячі, які потім продавала», – розповідає Марія Гаврилів.
Вони дочекалися світлого дня, коли жовто-блакитний стяг став символом їхньої держави. Та 24 роки тому й подумати не могли, що на їхню землю знову прийде війна. І якби були сили – Марія Гаврилів знову б пішла на фронт.
«Коли би мені було 70 років чи 75, я би там була, я би там була і брала би автомат, і мені було б нестрашно», – каже старенька.
Тепер Марія Гаврилів дослухається до звісток із фронту. Знову життя патріотів – плата за Україну. Але й ця війна закінчиться перемогою. УПА залишила хороших нащадків.
"Ніяких сенсацій - все йде по плану": Олег Пономар про переговори у Берліні і початок процесу м'якої капітуляції Росії
Політичний оглядач розповів про підсумки переговорів у Берліні та інші актуальні події.
Доброго ранку, друзі. Четвер. Про підсумки минулих днів та актуальні події політичного життя в світі пише оглядач Олег Пономар, передають Патріоти України і цитують пост далі:
"- Главное событие, конечно, - встреча Нормандской четверки.
Никаких сенсаций, никаких неожиданностей - всё идет по плану, очень предсказуемо и прогнозируемо нами. Согласовываются технические детали процесса ухода РФ с Донбасса. (Для моих читателей понятно почему главным переговорщиком от РФ был Сурков, я об этом много писал. И это означает, что процесс мягкой капитуляции РФ идет по дорожной карте Нуланд-Суркова. И это означает, что США тоже негласно присутствуют на переговорах).
И еще несколько важных новостей.
- Трамп проиграл и последние теледебаты.
- Новость в корзину "Гаага":
Новые факты о гибели самолета Качиньского под Смоленском.
- Украина - космическая держава:
Южмаш готовится производить до 6 ракет-носителей "Зенит-3SL" в год.
- Газпром гудбай:
Польша представила проект газопровода “Northern Gate” из Норвегии (через Данию) в Польшу, по которому газ пойдет в страны Балтии, Восточной Европы, включая Украину.
- Витрина:
Бывший министр транспорта Польши Славомир Новак стал руководителем "Укравтодора".
Сегодня будет много новостей - эмоции в карман. Движемся дальше - с большИм оптимизмом. Помогаем Армии.
Майте гарний день та смачну каву на сніданок, друзі".
Не треба забувати, що кінець листопада для України - фатальний, - Ліза Богуцька
Навіть якщо дати нашим депутатам зарплату 200 тисяч грн, то вони, в основній своїй масі, так і будуть голосувати за закони, не читаючи їх, не ходитимуть по п'ятницях на роботу і так само будуть кнопкодавити, як і робили це за 6 тисяч.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] 0.jpg ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
І знову про депутатські зарплати... Чесно кажучи, мені противно слухати про те, що як тільки підвищать, вони перестануть продаватися і будуть самозабутньо служити Батьківщині. Зовсім недавно їх зарплата зросла з 6 до 17 тисяч. Майже в три рази. Що змінилося? Так пише на своїй сторінці в Фейсбуці Liza Bogutskaya, передають Патріоти України і цитують далі:
"Сразу отвечу. Изменилась такса продажи своего голоса. Знаете, я думаю, что им даже если дать зарплату 200 тысяч грн, то они, в основной своей массе, так и будут голосовать за законы, не читая их, не будут ходить по пятницам на работу и так же будут кнопкодавить, как и делали это за 6 тысяч.
Недавно у Найема спросили, хватает ли ему 17 тысяч зарплаты? Он посчитал, что к зарплате надо прибавить его работу в МВД, плюс статьи, плюс журналистика... Вобщем, выходит в целом около 40 и этого вполне хватает на жизнь. Мне интересно, если Мустафе хватает 40 тысяч на жизнь, готов ли он оставить свою работу в МВД, покончить с журналистикой и писать статьи благотворительно?
Ведь он проголосовал за новый бюджет, в котором зашито его безбедное существование.
Слушайте, насколько циничными выглядят заявления наших еврооптимистов накануне третьей годовщины Майдана, когда зажравшуюся власть просто выдворяли из страны они же, используя совершенно другую риторику!
Мне кажется, что если они не опомнятся сейчас, то уже через месяц может быть поздно.
Конец ноября для Украины - роковой.
2004 год- Оранжевый Майдан 22.11
2007 год- Перевыборы в ВР. 23.11
2010 год- Налоговый Майдан 22.11
2013 год- ЕвроМайдан 22.11
2016 год- ?
Кінець "совка": Ленінопад завершено - в Україні впав останній пам`ятник вождю
Місцевий Ленін простояв тут 2,5 роки після початку масового ленінопаду.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
У місті Новгород-Сіверський на Чернігівщині демонтували останній пам’ятник Леніну в Україні. Про це повідомляє Еспресо.TV, передають Патріоти України.
Місцевий Ленін простояв тут 2,5 роки після початку масового ленінопаду. Місцева влада не поспішала виконувати закон про декомунізацію, втім громадські активісти дотиснули чиновників.
Пам’ятник Леніну відправили на зберігання. Якщо покупець на нього не знайдеться, місцева влада відправить його на переплавку, адже в цьому пам’ятнику 4,5 тонни кольорового металу.
На прикладі одного села можна побачити що до лав УПА йшли майже всі чоловіки.
1944-го року німецько-радянська війна ще тривала. Нацисти вже відступали із загарбаних територій, а на їхнє місце поверталися «совєти». Проте в містечках і селах Західної України вони наштовхувалися на опір з боку українського підпілля. Наявні джерела повідомляли органи НКВД про особливості й масштаби цього руху опору.
- На підставі агентурних відомостей стало відомо, що в селі Дроздів Тучинського району існує зорганізована банда УПА сільського проводу, яку очолює представник ОУН Семенюк Юхим Йосипович, 1908 року народження, котрий перебуває на нелегальному становищі, і один з активних його помічників Буняк Андрій Максимович, – повідомляли з Тучинського районного відділу НКВД в Управління НКВД Рівненської області у березні 1944 року.
Щоб зреалізувати агентурні матеріали й заарештувати учасників УПА, зорганізували оперативну групу з числа працівників Тучинського районного відділу НКВД і Станіславського Управління НКВД. Незабаром група затримала Буняка Андрія Максимовича, 1903 р.н.
11 березня 1944 року, провівши спецоперацію в с. Дроздів, затримали ще 70 осіб, які ухилялися від мобілізування до лав Червоної Армії. Після допитання скерували до військового комісаріату 67-х, а 3-х – заарештували.
Цього ж дня на околиці Дроздова, на відстані 50 м в напрямку до яру від будинку Єфимчука Михайла Іларіоновича, виявили харчовий склад УПА. За склад слугувала спеціально облаштована яма розмірами 1,5х2,0 м та глибиною 1,5 м. Дно й стіни ями були вимощені з соломи. У ній зберігано 110 кг пшениці, 1782 кг жита, 81 кг ячменю. Зверху зерно було накрите соломою і засипане шаром землі товщиною близько 0,75 м.
- Як свідчать наявні матеріали та проведене слідство, бандами УПА охоплено більшість сіл Тучинського району, зокрема, Сінне, Пустомити, Шубків, Люцинів, Малятин та инші, де є факти зіткнень і перестрілок з бандами, за даними видно, що у селах фігурує, як організатор і командир куреня, активний учасник УПА під кличкою «Недоля», як ми з’ясували, Трохимчук Степан Климович (Климентійович – моя прим.), – зазначено у спеціальному повідомленні від 11.03.1944, що його надіслали Управлінню НКВД Рівненської області.
13 березня 1944 року оперативна група НКВД вкотре провела спецоперацію в с. Дроздів і затримала ще двох підпільників.
Виявляли українських повстанців далеко й за межами Дроздова. Зокрема, у місті Бежиця Брянської області Росії у травні 1944 року відділ контррозвідки «Смерш» 9-ої запасної стрілецької дивізії затримав 50 військовиків, які служили у лавах 66-го запасного стрілецького полку цієї дивізії. Усі затриманці раніше мешкали у селі Дроздів і належали до українського підпілля. Після повернення радянської влади на початку 1944 року, їх змобілізували до лав Червоної армії. Однак згодом про минуле цих людей дізнався «Смерш». Отож, усі 50 затриманців стали фігурантами однієї кримінальної справи – «справи п’ятдесятьох».
Як з’ясували під час слідства, націоналістичне підпілля у Дроздові існувало ще під час панування Польщі на цих землях. Зокрема, дроздівець Буняк Андрій Максимович ще 1934 року приєднався до наявної тоді підпільної організації, яку очолював тутешній дяк Іван Кульчицький. Для роботи організації Кульчицький надавав свою квартиру, розташовану неподалік від церкви.
Під час німецької окупації оунівці Дроздова почали створювати у своєму селі загони Української Повстанської Армії. Час від часу населений пункт відвідували представники ОУН(б) й УПА, які пропагували, щоб населення долучалося до їхніх лав. У травні 1943-го сюди вкотре прибув такий представник, провів збори оунівців та оголосив, що станичним ОУН(б) села Дроздів призначено Семенюка Юхима Йосиповича, а його заступником – Семенюка Андрія Адамовича.
- Бандерівська контрреволюційна організація нашого села з’явилась, тобто зорганізованою, десь від травня 1943 року <…>, – засвідчив Романчук Петро Микитович, 1925 р.н., під час допиту 08.05.1944.
Виконання инших важливих напрямків у роботі станичної організації ОУН(б) забезпечували:
Єфимчук Іван Лук’янович – начальник Служби безпеки ОУН (б) сільського проводу;
Буняк Андрій Максимович – заступник начальника Служби безпеки;
Марчук Гнат Ясонович – завідувач складами УПА;
Новасюк Іван Ясонович – заступник завідувача складами УПА;
Пастернак Текля Федорівна – особа, відповідальна за роботу з жінками;
Малюванчик Агафія Миколаївна – господарча (відповідала за збір продуктів, одягу тощо).
У травні 1943 року до Дроздова завітав Трохимчук Степан Климентійович, псевдо «Недоля», який провів тут роботу щодо залучення селян до лав УПА.
- Організація українських націоналістів мала свою армію – УПА, яка була озброєна і перебувала у лісі. Поза тим, у селі Дроздів усі чоловіки віком від 18 до 50 років були зараховані до лав УПА, але перебували вдома і в обов’язковому порядку проходили військову підготовку – стройові заняття один раз на тиждень, але жодної зброї вони не мали. Агітатори ОУН, які приїжджали до нас у село, казали, що ця армія отримає зброю лише тоді, коли настане час піднімати повстання проти Червоної армії і радянської влади. І ця частина армії має влитися до лав уже наявної УПА, – зазначено у протоколі допиту Буняка від 11.03.1944.
Насправді ж під час вишколів вивчали ще й тактичну підготовку та матеріальну частину гвинтівки. Зброю зазвичай мав лише той, хто проводив вишкіл.
- У серпні 1943 року Єфимчук Іван Лук’янович і Єфимчук Михайло зібрали усіх з нашого села, хто належав до УПА, і проводили заняття зі стройової підготовки, з тактичної підготовки. Заняття відбувалися увечері, на лузі, поряд з нашим селом Дроздів. Такі заняття проводили п’ять разів, на яких був присутній і я <…>. У серпні чи вересні 1943 року на кожному зібранні для занять спочатку приймали присягу. Єфимчук Іван читав, а решта за ним повторювали, – засвідчив Романчук Петро Мефодійович, 1921 р.н., під час допиту 12.03.1944.
Для жінок також проводили вишколи, на яких готували їх стати санітарками і зв’язковинями. А ще жінки в’язали светри для повстанців.
- Бандерівська організація мала на меті побудувати самостійну незалежну Україну, а зорганізовувала Українську Повстанську Армію для збройної боротьби з німцями, а також збройної боротьби з Червоною армією, тобто не допустити, щоб в Україні була радянська влада, – засвідчив під час допитів Єфимчук Григорій Мойсейович, 1921 р.н.
Те ж саме засвідчили й инші заарештовані дроздівські підпільники.
На запитання про те, де повстанці брали зброю, Романчук Петро Микитович відповів:
- Бойову зброю і боєприпаси організація здобувала самотужки, виділяли окремий рій для пошуків трофейної зброї і боєприпасів, а також нападали на німецькі обози, де відбирали зброю <…>.
Керівний склад Дроздівської УПА був такий:
- військовий керівник – Єфимчук Михайло Іларіонович;
- чотові: Марчук Гнат Ясонович, Єфимчук Іван Лук’янович, Семенюк Андрій Адамович;
- ройові: Романчук Петро Мефодійович, Вознюк Артем Йосипович, Дубич Андрій Григорович, Марчук Афанасій Якович, Демчук Василь Костянтинович, Семенюк Соловей Селівестрович, Марчук Петро Іванович, Мартинчук Михайло Власович, Васильчук Іван Михайлович, Кравчук Йосип Трохимович, Дубич Степан Власович, Малюванчик Павло Сазонович, Лежнюк Петро Павлович, Єфимчук Василь Адамович, Буняк Андрій Максимович (призначили ройовим після того, як припинив виконувати обов’язки заступника начальника Служби безпеки).
Кожен рій мав у собі керівника (ройового) та 12 бійців.
Учасники українського підпілля, брати Бугай Андрій Григорович, 1922 р.н., та Бугай Павло Григорович, 1925 р.н., мешканці с. Дроздів
Щоб забезпечити потреби Української Повстанської Армії, на території Дроздова заклали низку харчових складів. Зокрема, у різний час такі склади влаштовували у дворі Марчука Гната Ясоновича, біля садиби Єфимчука Михайла Іларіоновича, у хліві Наконечного Марка Юхимовича, у господарстві Хомуйло Бенедикта Зиновійовича тощо.
Зерно та инші продукти харчування для потреб УПА здавало усе населення Дроздова. У вересні 1943 року питання щодо здавання й зберігання зерна навіть розглядали на сільських зборах.
Перевірку повстанських складів у Дроздові здійснював Струк Петро Дмитрович, 1909 р.н., мешканець Тучина.
Згодом навіть найменша причетність до створення й наповнення складів УПА стане одним із пунктів звинувачень багатьох заарештованців.
Цікаві відомості щодо цього містить протокол допиту від 18.05.1944 Новосада Івана Адамовича, 1924 р.н. Його, зокрема, звинуватили в тому, що охороняв харчовий склад УПА. Новосад це заперечив:
- Не визнаю себе винним в тому, що нібито я охороняв харчовий склад УПА. Продуктового складу я жодного не знаю і не охороняв.
- Скажіть, хліб, <…> для УПА у вас зберігали? – наполіг допитувальник.
- Був лише один випадок – восени 1943 року <…> до мене в дім бандерівці принесли випечений хліб кількістю близько 60 кг. Того ж дня ввечері цей хліб я, Єфимчук Михайло, Буняк Андрій навантажили на підводу й відправили до лісу членам УПА, – відповів Новосад.
- Отже, Ви зберігали цей хліб, призначений для УПА, у своєму домі?
- Так <…> хліб зберігали у моєму домі кілька годин.
Ці кілька годин, упродовж яких хліб зберігали у домі Новосада, радянські розслідувачі все таки розтлумачать як охорону складу.
Під час окупації німці формували органи місцевої влади й поліцію переважно з тутешнього населення. Поліціянтом, зокрема, служив і Дубич Костянтин Якович, 1921 р.н. Під час допиту, що відбувся 14.03.1944, він зазначив:
- У числі поліціянтів було багато учасників так званих УПА, через що німці їх заарештовували.
Щоб убезпечити село у нічний час, хлопці почергово несли варту – з 23:00 год. до світанку. У разі появи небезпеки мусили подавати сигнал: удари по рейсі.
У своїх лавах УПА об’єднала людей різного політичного досвіду. Зокрема, Демчук Василь Костянтинович, 1899 р.н., протягом двох місяців служив у петлюрівському війську. Єфимчук Г.М. та Марчук Никанор Яковлевич, 1914 р.н., під час польського панування на західноукраїнських землях належали до нелегальної Комуністичної партії Західної України. Через це їх навіть затримувала польська поліція. Чимало дроздівських повстанців свого часу служили у польському війську.
Потрапивши до лав УПА, кожен отримав свою ділянку роботи: Єфимчук Г.М. допомагав лікареві доглядати за хворими й пораненими бійцями УПА у повстанському шпиталі, розташованому біля хутора Гутвин Деражненського (нині – Костопільського) району Рівненської області; Дубич Володимир Яковлевич, 1923 р.н., та Яремчук Олексій Савович, 1923 р.н., виконували обов’язки зв’язковиків; Вознюка Артема Йосиповича, 1909 р.н., як кравця, залучили до шиття одягу повстанцям тощо.
Мешканці Дроздова були учасниками українського підпілля не лише у своєму селі, а й в инших місцевостях.
Щоб довести антирадянський характер УПА, розслідувачі, звісно ж, шукали інформацію про її антирадянську діяльність. Проте иноді допитувані особи свідчили про инше – антинімецьку діяльність УПА. Зокрема, під час допиту, що відбувся 18.05.1944, Єфимчука Г.М. запитали:
- Скільки разів і з ким загони УПА брали участь у збройних зіткненнях?
- Мені відомо, що один із загонів УПА <…> мав збройне зіткнення з німцями під містечком Костопіль. Більше ще з ким – не знаю, – відповів Єфимчук.
Зрештою, заарештовані дроздівські повстанці постали перед радянським правосуддям: когось позбавили волі, когось – життя. Усіх фігурантів «справи п’ятдесятьох» ув’язнили на різні терміни – від 7 до 20 років.
Чимало в’язнів з місць неволі не повернулися, зокрема:
Буняк Андрій Максимович помер 19.01.1945 у Воркутинському виправно-трудовому таборі. Його поховав земляк-дроздівець Дубич Степан Власович, невільник цього ж табору;
Наконечний Марко Юхимович, 1898 р.н., помер 1945 року;
Дубича Костянтина Яковича, 1921 р.н., стратили 20.10.1944 за рішенням вироку Трибуналу.
З фігурантів «справи п’ятдесятьох» знайшли смерть в ув’язненні 24 бранці:
Унаслідок спецоперацій, що їх провели органи НКВД у Дроздові впродовж першої половини 1944 року, українське підпілля зазнало тут значних втрат. Проте знищити повністю його не змогли. Відчайдушна й виснажлива боротьба з радянським режимом триватиме ще кілька років після завершення Другої світової війни.
Пісня про сотенного «Довбуша»
Минають дні минають ночи,
Минає лютая зима,
Накрила смерть повстанські очі ,
Друзів на світі вже нема.
Згинув наш Довбуш та ще й Дніпренко,
І наш Жбурай і Ростислав.
Нехай не плаче стара мати,
Бо син за Україну впав.
Зложили вни своє життя
У милій Вкраїні ,
Остатні слова промовили :
«Слава Україні!»
Ой Україні Слава!
Пімистиш за мня брате,
Що я тутка помираю
Дай дівчині знати .
А дівчина довідалась,
Що Довбуша вбили –
В ріднім селі коло церкви
Тай похоронили.
В ріднім селі коло церкви,
Родина не знає.
Вна го має за живого,
Всьо му передає.
Ой ви друзі, українці ,
Нічо не думайте ,
Тіко беріть зброю в руки,
Свого здобувайте.
Настала ніч на Україні,
Багряна річка протіка,
А на прапорах синьо-жовтих
Чорная лента повіва.
Справа ч.131/48 Комар Ярослав Васильович, українець, народився 18 лютого 1924 року в селі Чернихівці Збаразького району Тернопільської області. Боєць спецгрупи Тернопільського УМГБ, кличка Роман.
“15 вересня 1948 року в Тернопільському будинку УМГБ, в кабінеті заступника начальника оперативного відділу УМГБ лейтенанта Краснікова були працівники енкаведе: Хорсун, Ліщов, Матвеєв і я, Комар Ярослав. Хорсов мені конкретно сказав, що я їм вже здав декілька криївок, здав вже багато бандитських підсобніків і мені тепер повернення в підпілля немає. Якщо я втечу від них, то мене в’бють бандерівці за зраду. Ховатися в криївці вже неможливо, бо це не 44-45 роки. Тоді ще бандерівці ходили сотнями, вони тоді шукали нас, ми їх дуже боялися, ми боялися появитись малими групами в любому селі, бо вони мали можливість вбити нас. А тепер ми можемо приїхати 5-6 наший бійців і ми вже робимо в селі облави по багатьох хатах і криївках. читать дальше
У нас велика мережа агентів в кожному селі. Вже ніхто від нас не заховається. І вам все відомо про Збаражчину. Хто тут залишився на даний час? Тернопільщину тримає Кайдаш. Але ми скоро його приберемо. А ті, що є ще по селах, по двох-трьох в кущах, самі влізуть нам в руки і навіть не знатимуть коли. Ось ти ходив, блукав і думав що тебе ніхто не накриє. А накрили. Так буде з усіма. Що вони думають зробити? Яку вони думають Україну побудувати? Якої вони хочуть України? Нині Україна є. Хіба сьогодні немає України? Якої вони самостійності хочуть? Такої самостійної України ніколи не було й вони ніколи не збудують. Що вони думають? Вони хочуть порівняти свою революцію до тої, яку творив Ленін? За Леніним йшов весь народ. Ще трохи і їх люди будуть палицями бити та гнати. Що може зробити Бандера? Він втік до Америки і там сидить. Раніше продав Україну німцям, а тепер американцям продає. Тут він залишив своїх агентів, які працюють на Америку. Що вони зробили добре? Скільки по селах через них людей постраждало. Хтось їм сказав на когось, вони прийшли і застрелили, а агент як був в тому селі, так і залишився і дальше буде вже і не один, а десятки. Ми знаємо як вербувати в агенти. А тепер до діла. Хто такий “Бурлан”, “Олесь”. Чи знаєш щось про провідника з Вишнівеччини “Сокола”? А що чув про “Ореста”. Потім дали мені листок, продиктували текст, я написав і підписав.
“Заява. Я, Комар Ярослав Васильович, погоджуюся співпрацювати з працівником УМГБ лейтенантом Красніковим під псевдом “Роман”. Якщо не буду виконувати наказів свого начальства, то буду покараний найсуворішим законом радянської влади. 15 вересня 1948 року (Роман)”
Мене оприділили в спецгрупу і провели зі мною інструктаж. Старшим групи був Арсен. Про нього я знав що він з села Заднищівка Підволочиського району, був в підпіллі під кличкою “Бурлака”. 18 квітня 1945 року зловили його енкаведисти в селі Добромірка Збаразького району, батька вивезли в Сибір ще у 1944 році. Сам він жив тепер у Микулинцях. Всі наші в спецгрупі мали клички. Ніхто один одного не знав. Але всі колись були в боївках і повязані з бандерівцями Всі ми стали зрадниками. Я товаришував з “Юрком” з Чорткова. До середини 1945 року він перебував на Волині. Зловили його у криївці коло Чорткова. Також добре підтримував зв’язки з “Василем” з Струсова. Він раніше працював інформатором в СБ. У 1946 році його більшовики зловили і він тепер у спецгрупі. Спецгрупа перебувала на території Підгаєччини і в ній було 15-ть бійців. Всі їздили на конях і, вдаючи повстанців, провокували населення, а в останні час спецгрупа змінила свою тактику. Виїжджала на операції, забирала з собою матеріал на цілу криївку і речі до неї на машину і переміщалися туди де треба провести операцію. Там копали в лісі криївку, закладали деревом, засипали землею, заносили речі, а зверху маскували так, що це виглядало як справжня підпільна, оунівска криївка. До цієї криївки енкаведисти брали потрібних їм людей, що мали зв’язки з повстанцями, допитували під маскою підпілля. Заарештованому доказують що він “сексот” і співпрацює з більшовиками. А цей, виправдуючись доказує що він знає повстанців, має з ними зв’язок, знає де вони і так дальше. Одержавши відповідні матеріали про повстанців, спецгрупа передає їх оперативним працівникам в цьому районі де вони працюють і РВ НКДБ працює. Так виконавши завдання, спецгрупа все забирає з лісу і знову завозить у Хоростків до РВ НКДБ.
Одне із завдань було на Кременеччині. У лісі за 12 кілометрів на північ від Кременця. Ми викопало і обладнали криївку розмірами 2 на 2 і висотою в 2 метри. В криївці ми поставили столик і там положили підпільну літературу, протибільшовицькі карикатури та декілька брошур. На землю постелили солому. Ліжок ми не ставили. Мене проінструктували і Юрка. Ми мали піти в село і заарештувати заступника голови сільради та привести в криївку на допити. Я мав прийти до хати і забрати голову спочатку як енкаведисти, потім по дорозі сказати що ми з відділу СБ і беремо його на перевірку і зав’язали очі рушником і повели в ліс. Коли мали провести затриманого до кривляки, то мали сказати що привели і передати вже другим, які представились як “слідчі СБ УПА”. Ці “слідчі” пояснили чого затримали, “бо люди в селі говорять що ви співпрацюєте з більшовиками і тому ми взяли вас з собою до криївки”. У криївці його тримали цілу ніч. Він розказав все, і про всіх повстанців, де квартирують, до кого приходять, де переховуються. Після допитів йому сказали що вияснили, він не співпрацює з комуністами, тому йому зав’яжуть очі і проведуть до дороги з лісу а там відпустять. Ми його довго водили, щоб показати що відстань далека, а за 100 метрів від дороги розвязали очі і відпустили. Він пішов до дороги і там дальше май йти в село. Та через триста метрів там вже його чекала облава з НКДБ, які і затримали, чого в ранковий час сам виходить з лісу.
Нам постійно давали вказівки як поводитися з затриманими в криївках. Часом бувало так що ми не могли розмістити коло села криївки, то затриманого доставляли за 20 км до схрону. До прикладу. Це було в Микулинецькому районі коло села Конопківка. Одного чоловіка заарештували енкаведисти і машиною везли до райцентру. По дорозі шофер вдає що машина поламалася і дальше їхати на можна. Більшовики, які конвоюють заарештованого, залишаються на машині, для охорони транспортного засобу, а одному доручають відвести полоненого до села, де розміщений батальйон. Доручення це є фіктивним і говорять голосно щоб чув затриманий. Охоронець знає куди має вести й що робити. Він веде полоненого, а в назначеному місці чекають два або три переодягнені в бандерівців з нашої енкаведиської групи. Бійці спецгрупи вдаючи себе повстанцями ловлять охоронця і заарештованого. Роззброюють і відводять їх в різні сторони. Охоронця будь-то пострілом вбивають, а полоненого ведуть дальше. Він бачить все і починає говорити, що він повстанець і його енкаведисти затримали і везли в райцентр. Він виправдовується і йому говорять що зараз допитають в СБ УПА, повинні перевірити чи часом він не пов’язаний з комуністами. Йому завязують очі і заводять до криївки. Там допитують і пришивають співпрацю з комуністами. Він доказує що має знайомих побратимів і вказує де вони розміщені, їхні клички, де схрон. Я був в багатьох районах північної частини Тернопільської області, на Кременеччині, Шумщині, Вишнівеччині. Таким методом ми допитали багато повстанців”.
21 грудня 1948 року повстанці розкрили криївку спецгрупи Тернопільського УМГБ в селі Конопківка Микулинецького району. В криївці була друкарська машинка, але не робоча і декілька націоналістичного характеру книг та брошури. Цю літературу спецгрупа УМГБ використовувала в провокаційних цілях.
МАТЕРІАЛИ ПІДГОТУВАВ ОЛЕГ КРИВОКУЛЬСЬКИЙ
Полякам.
За незалежність України загинуло сотні тисяч кращих синів і дочок України.
Вони гинули по лісам і горам в боях з НКВД,
Вони гинули ,пускаючи останню кулю в скроню,оточені більшовиками аби не потрапити в полон і не видати під час катування своїх побратимів.
Вони гинули в катівнях НКВД.
Вони гинули в сталінських концтаборах ГУЛАГу.
За те що любили Україну,за те що хотіли бачити її незалежною державою.
Більшість тих борців,людей високого духу належали до
організації ОУН,багато з них воювали в УПА.
Ця жорстока кривава війна на Заході України продовжувалась масово до середини 1950-х років,а деякі підпільники протримались до 1960-х років.
То були кращі люди України,що боролись проти найжорстокішої в світі-радянської комуністичної тиранії.
Польща офіційно оголосила тих людей злочинцями в своїй Ухвалі Сейму від 2013 року і від 2016 року.
Поки Польща не відмінить своєї ганебної,підлої ухвали Сейму,
де кращі люди України визнані злочинцями,а організація,що
боролась проти радянського тоталітаризму в той час як Польща
йому вірно прислужувала,визнана за злочинну,
жодного примирення і порозуміння не може бути.
Бо таким чином Польща і польське суспільств демонструє свою солідарність з антиукраїнськими силами,з сталінською ідеологією і підтримує тоталітаризм і путінську Російську імперію.
Без цього ви можете дійти згоди і порозумітись з українською владою олігархату,порозумітись з проросійськими силами в Україні,але ви ніколи не дійдете порозуміння з українцями.
P.S. Прошу українців,що підтримують моє звернення поставити "лайк".
Polakom.
Za niezależność Ukrainy zginęło setce tysięcy lepszych synów i córek Ukrainy.
Oni ginęli po lasach i górom w bojach z NKWD,
Oni ginęli,puszczając ostatnią kulę do skroni, otoczone bolszewikami byle nie utrafić do niewoli i nie wydać podczas katowania swoich pobratymców.
Oni ginęli w katowniach NKWD.
Oni ginęli w stalinowskich obozach koncentracijnych GULAGu.
Za to że lubiły Ukrainę, za to że chciały widzieć ją niezależnym państwem.
Większość tych bojowników, ludzi wysokiego ducha należała do
organizacje OUN, wiele z ich walczyły w UPA.
Ta okrutna krwista wojna na Zachodzie Ukrainy trwała masowo do środka 1950-х lat, a niektórzy działacze podziemia przetrwali do 1960-х lat.
To byli lepsi ludzie Ukrainy, co walczyło przeciw najokrutniejszej w calem swiate radzieckej komunistycznej tyranii.
Polska oficjalnie ogłosiła tych ludzi przestępcami w swojej Uchwale Sejmu od 2013 roku i od 2016 roku.
Dopóki Polska nie skasuje swojej haniebnej, łotrowskiej uchwały Sejmu,
gdzie lepsi ludzie Ukrainy są uznane przez przestępców, a organizacja, że
walczyła przeciw radzieckiemu totalizmowi w tym czasie jak Polska
jemu słusznie posługiwała, przyznana za przestępczą,
żadnej zrody i porozumienie nie może być.
Bo w ten sposób Polska i polska społeczeństw demonstruje swoją solidarność z antyukraińskimi siłami, z stalinowską ideologią i podtrzymuje totalizm i putinskie Rosyjskie imperium.
Bez tego możecie przyjść do zgody i porozumieć się z ukraińską władzą oligarchatu, porozumieć się z prorosyjskimi siłami w Ukrainie, lecz nigdy nie dojdziecie porozumienia z Ukraińcami.
P.S. Proszę Ukraińców, co podtrzymuje moje zwrócenie postawić "like".
sat-prof
28.10.2016, 15:45
Люди дешевеют, вещи дорожают…
Просто бездуховность в мире процветает.
Уточкою губы, «селфи» с голым задом…
Были бы финансы — доброты не надо.
Мимо инвалидов и котов облезлых
Едет модный перец с фейсом бесполезным.
У него стабильность — папа в депутатах
И диплом не хилый — он учился в Штатах.
Кто-то за идею и семью воюет,
Кто-то из генштаба званьями торгует...
Звёзды на погонах за продажу пленных,
Но они дешевле слёз обыкновенных…
Горе-командиру вдруг «героя» дали,
Чтоб в котле и дальше те своих бросали,
Чтобы брат на брата за авто и дачу.
Кто в бою бесплатно — жизнь отдал на сдачу…
Продаются кресла, галстуки, портфели,
Новости в газетах и большие цели…
Отыщите совесть за вознагражденье.
Курс души обвален за одно мгновенье.
Ненависть затмила в людях состраданье.
Главная задача — просто выживанье.
То, за что боролись, оказалось бредом.
Как в войне с собою одержать победу?
Только смех детишек возвращает к Богу,
Ведь войною к миру не найти дорогу.
Небо смотрит сверху и от слёз седеет…
Вещи дорожают… Люди дешевеют…
Ирина Самарина-Лабиринт
:confused:
"У нас все-одно буде найкраща країна в Європі, навіть якщо на це піде не один десяток років", - Петро Шуклінов
Українці змогли запустити е-декларування - і це тільки початок.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Петро Шуклінов.
Зараз для багатьох це ще гра: іноді привід позлитися, іноді - потроллити чиновників. Не всі усвідомили, що насправді сталося за останні два тижні. Це прийде трохи пізніше. Так пише на своїй сторінці в Фейсбук журналіст Петро Шуклінов, повідомляють Патріоти України, і цитують далі:
"Хорошо понимают ситуацию те, кто принимал активное участие в этом грандиозном забеге под названием внедрение электронных деклараций в Украине. Сколько написано было, сколько нервов потрачено, сколько иностранных послов ночью разбужено, сколько было моментов, когда все могло развалиться (и сколько таких моментов еще будет впереди).
Но - сделано.
Спасибо вам всем, гражданское общество Украины. Даже если вы не участвовали в акциях, не писали своим депутатам, на давили, а хотя бы просто помогали распространять информацию - спасибо. Это ваш успех.
Перечислять фамилии особо причастных можно долго - они из разных лагерей. Иногда даже не общаются между собой. Но все делали одно дело. И пока есть все эти люди, кто двигает Украину дальше и не сваливается в популизм, берет на себя ответственность и доводит начатое до конца - все будет круто.
Плюйте на тех, кто прочит Украине что-то плохое. Мы все вместе с вами запустили штуку, которая невозможна во всех этих мордорах и царствах зла. Шаг за шагом тащимся вперед. Шаг за шагом делаем демократический процесс необратимым. Делаем перемены в стране необратимыми.
И пусть враги у***ться от злости. У нас все-равно будет лучшая страна в Европе. Даже если на это уйдет еще не один десяток лет. Мы - движемся. И путь выбрали правильный. Работаем дальше. Не обращаем внимание на гадов. Не отвлекаемся. Продолжаем формировать сильное гражданское движение. У нас все впереди:)".
Пам’ятати своє героїчне минуле: Львів масовою ходою відзначив 98-у річницю Листопадового чину
В рамках святкових заходів на честь Листопадового чину і створення Західноукраїнської Народної Республіки наймасовішим дійством стала студентська хода.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Хода розпочалася перед університетом імені Івана Франка і закінчилася біля Меморіалу Українських Січових Стрільців на Янівському кладовищі.
Завершила урочистості спільна молитва за всіма, хто віддав життя у боротьбі за незалежність України.
Крім того, сьогодні центром Львова ходили патрулі реконструкторів у формі Українських Січових Стрільців і вітали львів’ян та гостей міста з річницею. Біля приміщення Львівської обласної державної адміністрації вони встановили блокпост Січових Стрільців та підігнали бронемашину тих часів.
Нагадаємо, в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українські Січові Стрільці на чолі з сотником Дмитром Вітовським зайняли всі найважливіші урядові установи у місті. До ранку були захоплені всі стратегічно важливі об’єкти міста.
9 листопада 1918 року УНР створила свій тимчасовий виконавчий орган, який був 13 листопада 1918 року перетворили на Державний Секретаріат ЗУНР-ЗУНР.
Відомий письменник назвав одну з найголовніших проблем України
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Затвердження російської мови як другої державної повністю знищить Україну.
Таку думку висловив письменник Василь Шкляр у інтерв’ю "Еспресо.TV".
За його словами, двомовність в Україні становить велику небезпеку для держави. Адже державна мова допомагає українцям боротись з російською агресією.
"Є в української нації найбільший герой, який зазнав найжорстокіших нападів і якого росіяни намагалися знищити у першу чергу, бо знали, що з ним ми нездоланні. Це – наша мова. У час великих повстань українців проти московської влади у 20-х роках минулого сторіччя відомий воєначальник Червоної Армії Михайло Фрунзе сказав, що росіяни не здолають українців доти, поки не вирвуть у них наймогутнішу зброю – їхню мову. Не вдалося. Не вирвали. А якби так сталося, ми згинули б. Тому вони й досі не зреклися цієї мети. Тому війна точиться не лише на сході, а й у кожній нашій оселі – на екрані телевізора, у свідомості кожного з нас", – вважає письменник.
Шкляр переконаний, що двомовність лише сприяє "промиванню мізків українцям" в умовах бойових дій на сході країни.
"Це одне з ментальних непорозумінь українців, яке дає право сусідам називати Україну недодержавою. Мільйони наших громадян пишуть в анкетах, що їхня рідна мова українська, а розмовляють російською. І їх навіть не привела до тями війна з московським загарбником. Чи є в цій двомовності небезпека для держави? Звісно, що є. Як би там не характеризували "русский мир" з погляду путінської політики, що б не говорили політологи про цивілізаційний розлом, але основою цього "мира" є російська мова", – наголосив письменник.
Лист малої українки Діду Морозу підірвав Мережу
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Величезний фейк і мильна бульбашка": Дмитро Ярош прокоментував ігрища навколо надання Україні безвізового режиму
На думку нардепа, Захід лише грається з Україною, бо не хоче бачити нашу країну сильною унітарною державою з потужною армією.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Дмитро Ярош.
Введення безвізового режиму між Україною та країнами Євросоюзу не викличе жодних позитивних змін для українців. Про це заявив нардеп Дмитро Ярош в інтерв'ю "Українській правді", передають Патріоти України ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]).
"Мене геть не цікавить безвізовий режим, це величезний фейк і мильна бульбашка. Ви побачите, що навіть, якщо це станеться, ніяких змін позитивних для українців не відбудеться. Це фейки", - сказав він.
На запитання журналіста, чи грає Захід з Україною, а насправді вільного пересування не запроваджуватиме, Ярош сказав: "Вони всі грають. Бо в кожної країни є свої національні інтереси і це закономірно, тому тут їх не треба звинувачувати".
На його думку, у світі Україну не хочуть бачити як конкурента і потужного гравця. "Ми це всі спостерігаємо, зокрема, і на прикладі "Мінських угод", і на прикладі виборів на Донбасі тощо. Україну хочуть зруйнувати як унітарну, потужну в майбутньому державу, тим більше з такою армією, яку ми зараз маємо.
Ті ж самі електронні декларації. Відбулася така певна десакралізація влади як такої, прірва між народом і суспільством тільки виросла. І я думаю, що це теж штучно було зроблено для зниження впливу України як суб'єкта міжнародної політики. Україною прагнуть керувати в режимі ручного управління", - вважає Ярош.
Галичина "осиротіє": ЗМІ назвали чергового наступника Саакашвілі
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] mu_menshe_nizh_5_dolariv_oon_140923_html_500.jpg ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Наша мова солов'їна: Факти про українську мову, які варто знати кожному
Українська мова має від 22 до 29 спільних рис із білоруською, чеською, словацькою та польською мовами, а от з російською – лише 11.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Не будемо вас втомлювати статистикою, але важливі цифри про мову розповімо. Зокрема, сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів. За лексичним наповненням найближча до нашої мови є білоруська (84%), слідом іде польська (70%) та сербська (68%) мови. Російська не в трійці – лише четверте місце (62%).
Якщо порівнювати фонетику та граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис із білоруською, чеською, словацькою та польською мовами, а от з російською – лише 11.
Варто додати, що і на інші сусідні слов'янські мови вплинула українська. Наприклад, такі слова, як "гопак", "козак", "степ", "бандура", "борщ", є у багатьох мовах світу.
Іменник в українській мові має 7 відмінків і один з них – кличний. Саме він і відрізняє нашу мову від інших східнослов’янських мов.
Слово на 30 букв
Найдовшим словом в українській мові є слово "дихлордифенілтрихлорметилметан". Так називається хімікат, з допомогою якого борються із шкідниками.
Таке слово на 30 літер на одному подиху і не вимовиш.
І ще про рекордсменів
Найбільше наших слів починаються з літери "п", а найчастіше використовується – "о". А от букви "ф" і "г" використовуються найрідше. Адже слова на літеру "ф" здебільшого запозичені.
Українська мова надзвичайно багата на синоніми. Найбільшу кількість синонімів має слово "бити". Згідно із словником, їх понад 40.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Цікаво також, що дуже багато значень має абревіатура ПК. Зазвичай ця абревіатура асоціюється у нас з персональним комп’ютером. Але також ПК може розшифровуватися, як "палац культури", "паровий кран", "перфокарта", "пістолет-кулемет", "предметний каталог", "Повітряний кодекс", "пожежний кран", "постійний комітет", "променевий кінескоп", "проміжний конденсатор", "прохідницький комбайн", "прядильно-крутильна (машина)", та багато інших.
"Дзеркальні слова"
У нашій мові є незвичні слова – паліндроми. Це слово чи фраза, які можна читати як зліва направо, так і справа наліво. В українській мові є тільки два паліндроми, які складаються із семи літер: "ротатор" і "тартрат".
Паліндромами навіть пишуть вірші, а також створені різні ігри, у яких суть проста – скласти побільше "дзеркальних" фраз.
Нашого цвіту по усьому світу
Українська мова має "напівофіційний" статус в американському окрузі Кук. Так, ще у 2013 році влада округу презентувала нову україномовну програму з інформування населення регіону про податкову політику влади. Ви можете подумати, що тут такого особливого, проте саме українську мову обрали, тому що вона одна з найбільш вживаних мов у цьому районі.
Загалом у світі до 45 мільйонів людей володіють українською. Вражаюча цифра, правда ж? Ми здатні помножити це число. І почати це може кожен, варто лише більше розмовляйти українською на роботі та дома, читати українською книжки і дивітися фільми.
Якщо ви також знаєте цікаві факти про українську мову, то напишіть їх у коментарях.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Під обстрілом повзла без каски за пораненим": У мережі впізнали героїчну дівчину з Майдану
Користувачі соцмереж вирішили, що несправедливо, коли хтось скористувався у власних цілях участю у Революції Гідності, а подвиг невідомих сміливців залишається без нагороди чи принаймні подяки.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Смілива медсестра Марія на Майдані.
У соцмережах впізнали дівчину, яка героїчно витягувала поранених з-під куль снайперів на Інститутській.
Нагадаємо, це фото вже більше місяця ходить "Фейсбуком", людей закликали допомогти знайти дівчину, яка без жодної захисної амуніції витягувала поранених на вул. Інститутській. Новину передають Патріоти України.
«Ось «Найсміливіша жінка планети», та, котра на відео з обстрілу повзла без каски за пораненим! І їх, таких, там було багато. І про них ніхто ніде не пише, і нічого їм не вручає. Ну що ж можем додати - знайшли. Вона медсестра, працює в Буській ЦРЛ. м.Буськ, Львівська обл. Звати ії Матвіїв Марія Анатоліївна ( Цьох). Честь і слава цій жінці!», - написала Вікторія Павлюк з Чернівців.
ukrprofЗ Днем Гідності та Свободи, Україно!!!
21 листопада ми зробили свідомий вибір. Вшануємо патріотичність та мужність українців, які відстояли національні інтереси на революціях 2004-го і 2013-го років.
21 листопада - Всесвітній день телебачення.
21 листопада - особливий день для тих, хто працює в індустрії телерадіомовлення, медіа та розваг: це Всесвітній день телебачення!
Ідеальний час для того, щоб відзначити все те, що дане потужне ЗМІ здатне запропонувати своїй аудиторії: доступ до безкрайньому морю культурних, спортивних, інформаційних та розважальних програм, які активно сприяють поширенню і збереженню в світі позитивних і демократичних цінностей.
Як сказано на офіційній сторінці заходу, в 1996 році Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй оголосила 21 листопада Всесвітнім днем телебачення в знак визнання зростаючого впливу, який чинить телебачення на прийняття рішень шляхом залучення уваги жителів Землі до конфліктів і загрозам миру, і його потенційну роль у загостренні інтересу публіки до інших важливих подій - зокрема, економічним і культурним.
Декларація Організації Об'єднаних Націй є ідеальним визначенням того, що телебачення, як ЗМІ, може принести нашому сучасному суспільству: загальний простір, відкрите для демократії і обміну думками, притулок для свободи слова і культурного розмаїття, як справедливо кажуть в основних європейських професійних асоціаціях. Створення та трансляція якісного контенту є ідеальним засобом для поширення прогресу і демократичних цінностей на тлі зміцнення зв'язків, які нас об'єднують.
Здорова і стабільна ТВ-індустрія в Європі і по всьому світу є індикатором того, що суспільство має широкий доступ до різноманітних медіа і різноманітного контенту, і це є запорукою розвиненою і стабільної демократії. Для всіх тих, хто працює в даному секторі, Всесвітній день телебачення - це не тільки святковий день, присвячений засобу масової інформації, яке поглинає все наше час і всі наші сили. Це також найкращий час для того, щоб продовжувати всім разом розвивати наше найкраще досягнення: демократію.
Igor1031
21.11.2016, 16:00
Звісно болить від того, що за останні 25 років виїхало з України багато громадян на заробітки до інших країн.
Добре це чи погано, не знаю.
Але це свідчить про одне: українці ніколи не прагнуть халяви - їдуть і працюють. Не вдалося знайти роботу вдома - вирушають закордон. Але не сидять склавши руки і не чекають на "манну небесну". Не бояться роботи, не сподіваються, що приїде дешева робоча сила і почне працювати на їхніх землях (як то часто відбувається по іншим країнам - де наїхало представників з центральноазіатських країн для важкої роботи).
Варто наголосити, що українці їдуть закордон працювати, а не жити за рахунок соціальних виплат, як то дехто робить, експлуатуючи по сьогоднішній день тему ДСВ, зокрема міфи про холокост.
Нехай тепер хоча б одна потвора скаже, що українці прагнуть халяви і що вони є лінивими. Таке брехати на український народ можуть тільки ті, хто звик у нашій державі одвічно паразитувати на праці українців, саме представники того племені, яке ніколи не було задіяне ані на роботі в шахті, ані на роботі в полях, ані на будівництві. Але яке звикло, щоб їм регулярно виплачували "пособіє". І ось коли українці почали виїжджати закордон в пошуках кращої долі, то ці нероби-паразити запанікували, хто ж тепер в цій державі робити буде, хто на їхні ринки постачатиме екологічно чисті продукти, хто буде наповнювати бюджет, щоб було за рахунок чого утримувати бездарів чиновників та інших дармоїдів? Що ж буде, якщо ці бездарі самі не здатні до жодної корисної та плідної роботи? Вони навіть мистецтво в потворне перетворили своїми пінчуковськими арт-центрами. Вони тільки здатні лихварством займатися, перепродажом, деструктивним блогерством або ж лише кулькову ручку тримати та закони підписувати.
Що вони ще робити вміють? Хто ж їх годувати буде, якщо українці всі на заробітки виїдуть, тікаючи від геноциду, який їм тут влаштувала за 25 років інокровна влада? Чекатимуть на передачки маци з Ізраїлю?
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
З 1 грудня українцям доведеться платити більше за послуги телефонного зв'язку
Тарифи в середньому зростуть на 10,6% для населення та бюджетних установ, а з 1 січня 2017 року – на 21,2% для бюджетних установ.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
З 1 грудня в Україні зросли тарифи на послуги "Укртелекому". Мін'юст зареєстрував рішення НКРЗІ, яке передбачає двоетапне підвищення тарифів на послуги місцевого телефонного зв'язку. Про це повідомляє прес-служба Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері зв'язку та інформатизації, інформують Патріоти України.
Тарифи в середньому зростуть на 10,6% для населення та бюджетних установ, а з 1 січня 2017 року – на 21,2% для бюджетних установ.
Відповідне рішення вступило у дію 1 грудня, оскільки було опубліковане у газеті "Урядовий кур'єр".
від тих би телефонів повідмовлялися б майже всі, коли б не інтернет. за телефон плачу бо мушу-потрібен інтернет. раніше почув про здорожчення то перевів на дешевший тариф..:eek:
У нас в селі теж проводять інтернет від Укртелекома, але в останній момент я відказався від телефона, бо знав що мене чекає:) Мене повністю задовільняє послуга від Інтертелекому Супер 3G безліміт, з відповідною швидкістю, цілодобово, де можна дивитися відео в онлайн
D-Misha, то не страшно що відключилися, то якщо надумаєте то підключення буде дешевше і рік зі знижкою. стосовно тарифу Супер 3G безліміт то він 330грн. тоді як на укртелекомі інтернет з телефоном я плачу 147грн
arki Супер 3G безліміт регіональний коштує 199 гр ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]), напевно ваш регіон не підходить до цієї послуги, або дорожче
напевно ваш регіон не підходить до цієї послуги, або дорожче
так. у нас він 330грн. та я не хочу інтера, там швідкість скаче і залежить від навантаження БС. бува ставлю модеми під інтера в тих селах де немає укртелекома. якщо модем з підтримкою рев б то є до 5мбт в день і 2-3мбт вечором а якщо модем тільки рев а то.....:o
"Ватный стон стоит над морем, полыхает вата. То над Крымом пролетает строй ракет крылатых": Реакція мережі на навчання ЗСУ
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Сьогодні відбулося 16 пусків українських ракет, усі вони досягли мети, завдання виконані у повному обсязі. Навчання Повітряних сил ЗСУ продовжаться 2 грудня.
"Ватный стон стоит над морем,
Полыхает вата.
То над Крымом пролетает
Строй ракет крылатых".
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Українці, може досить вже стогнати про свою лиху долю?
Переважній більшості легше законсервуватися у своїй бідності, аби вже нічого не прагнути, але ж хіба ми хочемо для своїх дітей такої долі?
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Чого бідні - бо дурні, чого дурні - бо бідні"
"Звільнити Донбас можна за два тижні": Командир батальйону "Правого сектора" розповів свій план деокупації
На думку Андрій Гергерта, завдяки застосуванню танків і авіації можна за два тижні й забути, хто такі сепаратисти.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Андрій Гергерт.
Командир 8-го батальйону Українського добровольчого корпусу "Правий сектор" Андрій Гергерт вважає, що звільнити Донбас можна за два тижні. На підтвердження своїх слів він навів незвичайну метафору. Свою думку він висловив в інтерв'ю журналісту видання "Цензор.Нет".
Командир порівняв армію зі слоном. Завдання бійця, на думку Гергерта, цього слона штовхати і дратувати. Тоді з часом цей слон починає рухатися, не може зупинитися і "топче цих сєпарів". А потім він знову зупиняється. Його необхідно годувати, гладити і просити знову зробити крок. Гергерт каже, армія – дуже потужна сила. Завдяки застосуванню танків і авіації можна за два тижні й забути, хто такі сепаратисти.
Лідер "Радикальної партії" вимагає підвищити пенсії на 60%
Ляшко також наголосив, що "прекрасно розуміє, що мало кого в Раді цікавлять мінімальні зарплати, пенсії та тарифи".
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Олег Ляшко.
В Україні можуть підвищити соціальну пенсію на майже 60%. Вимогу збільшити розмір виплати Кабінету міністрів висунув лідер Радикальної партії Олег Ляшко, повідомляють Патріоти України з посиланням на офіційний канал "Рада онлайн".
"У нас є 500 тисяч українців, які отримують менше 1000 гривень - так звану "соціальну" пенсію в розмірі 947 гривень. Ми зараз домагаємося від уряду, щоб скласти цю пенсію на рівні не нижче прожиткового мінімуму - 1500 гривень. Та індексувати її на рівень інфляції. Це теж мало, але! Якщо стоїть питання: підвищити пенсії хоча б на 500 чи ні - однозначно так. Сьогодні 500, завтра 500, післязавтра 500 - так ми доведемо пенсії до гідного рівня", - заявив з трибуни Ради парламентарій.
Ляшко також наголосив, що "прекрасно розуміє, що мало кого в Раді цікавлять мінімальні зарплати, пенсії та тарифи". "Тому що вони не живуть за такі гроші, та їм байдуже, як виживають українці", - сказав лідер Радикальної партії.
Дочекались, вже майже європейці: ЄС з січня широко відкриває двері для українців
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Нарешті громадяни нашої держави матимуть, симетричні права з мешканцями Європи, котрі вже давно подорожують Україною без зайвих перепон.
Про це повідомила кореспондент телеканалу "112 Україна" в Брюсселі:
"Під час тристоронніх конституційних переговорів Європейський союз прийняв механізм призупинення безвізового режиму. Це означає, що до кінця 2016 року може бути прийнято позитивне рішення з українського питання, і вже в січні українці зможуть їздити в країни ЄС без віз", - зазначила кореспондент. За словами журналіста, інституціям Євросоюзу залишилося вирішити декілька "формальних бюрократичних питань".
Сьогодні президент України Петро Порошенко повідомив, що в Брюсселі знайшли компроміс щодо механізму призупинення безвіза. 24 листопада після саміту Україна - ЄС президент Європейської ради Дональд Туск заявив, що Україна виконала всі вимоги для отримання безвізового режиму і на даному етапі дискусія про безвізе вже не стосується Києва. Він додав, що європейські інститути продовжують погоджувати механізм припинення безвізового режиму на випадок неконтрольованого збільшення мігрантів. Після узгодження цього механізму, як очікується, рішення про надання безвіза Україні буде остаточно затверджено і вступить в силу.
Igor1031
09.12.2016, 02:13
Стою у білому палаці,
На пальцях рук блищить рубін.
Десь на Карибах, чи Ямайці,
в гламурних шортах до колін.
Засмаглі слуги у бікіні,
тонкі мотузки на стегні,
в поклоні сік несуть, мартіні
любов, повага… Все мені!
Ласкаве сонце в окуляри,
басейн, підстрижені кущі,
лунає струнний плач гітари,
вона щось грає… Для душі.
Біль в голові – це біль похмілля,
нема палацу і колон,
в вікно поглянув на подвір’я,
і зрозумів…..Що це був сон!
Пливуть померлі мухи в супі,
прокис, гіркий немов полин.
Облізлі стіни у халупі,
Нема шпалер, нема гардин.
Ну я й проснувся…Краще спати!
Назад, туди де є басейн,
у інкрустовані палати,
бо там мартіні і портвейн!
Не треба тисячі слів - суть у кількох словах.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] 6277_n_500.jpg ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Україна має достатньо ресурсів для забезпечення власних потреб газом і має можливості його добувати самостійно.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
На шельфі Чорного моря знайдені величезні запаси газу
Єдине в Україні геолого-розвідувальне судно "Шукач" виявило 35 млрд кубометрів газу на північно-західному шельфі Чорного моря (Одеська область). Про це повідомив тимчасово виконуючий обов'язки голови Держслужби геології і надр України Микола Бояркін.........
"Той факт, що Україна відновила пошук нафти і газу на шельфі Чорного моря, свідчить про титанічні зрушення в геологорозвідці України. За нашими оцінками, запаси газу становлять не менше 40 млрд кубометрів газу на площі 7 тисяч кв. км Північно-західного шельфу Чорного моря", - сказав Бояркін.
Він підкреслив, що Україна має достатньо ресурсів для забезпечення власних потреб газом і має можливості його добувати самостійно.
"40 млрд кубометрів - це самі мінімальні цифри, які можна було назвати, адже тільки на двох обстежених ділянках згаданої площі в 7 тисяч кв. км вже знайдено близько 35 млрд кубометрів газу. Ще залишається обстежити шість ділянок, на яких запаси також вельми значні" , - зазначив Бояркін.
Спіть спокійно, брати наші, ми помстимося за вас: На Харківщині прощаються з трьома загиблими Героями, чий подвиг вражає відданністю
Один з бійців прикрив собою друга. "Немає більшої любові, ніж хто душу свою віддасть за друзів своїх". Ваш приклад завжди житиме у наших сердцях!
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Страшна новина, загинули відразу троє бійців - старший солдат Віктор Клименко, 1978 р.н, солдат Володимир Шоломінскій, 1983 р.н. і старший солдат Андрій Лелякін, 1982 р.н.
Ще один боєць - молодший сержант Олександр Літченко, залишився в живих. Його від смерті врятував побратим - Володимир Шоломінський. Боєць своїм тілом закрив товариша від осколків снаряда.
Траурна панахида за загиблими бійцям пройшла сьогодні на плацу 92-ї окремої механізованої бригади в Башкирівці Харківської області.
У загиблих бійців залишилися сім'ї та діти. Як розповів Олександр Літченко, головний сержант 3-й мінометної батареї по матеріальному забезпеченню 92 бригади: "Бійці загинули героїчно, 10 числа почався обстріл, а так як ми - мінометна батарея - нас по Мінським домовленостям вивели з лінії зіткнення далеко - ми були в 2 годинах їзди. Почався дуже інтенсивний обстріл. Нам прийшов бойовий наказ виїхати на допомогу. Прибувши на позицію, отримали координати. Тільки навів - і прилетіла з непідконтрольною території ворожа міна. Вона прилетіла прямо в яму, де в окопі стояв розрахунок міномета. Володимир Шоломінський - він прикрив собою мене, всі осколки, основне він забрав з собою. Мене тільки вибуховою хвилею відкинуло" - згадав подію Літченко.
За словами заступника командира 3-го механізованого батальйону 92-ї бригади підполковника Олександра Солов'ян, загиблі бійці повинні були повернутися додому буквально через пару місяців. Всі вони служили за контрактом, який підписали на півроку.
Вперше побачивши цю страшну звістку, трохи зніяковів, троє хоробрих синів України, - загинули. Якось воно моторошно, я не був у окопі, хіба що навчальному. Перша думка, яка мені прийшла? Це не прокльони до влади, не пошук винних, я згадав слова Євангелія - "Немає більшої любові, ніж хто душу свою віддасть за друзів своїх".
Справжня святість. Спіть спокійно, брати наші, ми помстимося за вас! Ваш приклад завжди житиме у наших сердцях!
о.Лука Радванський.
“Хоробрий напарник”
Маленький, але він ніколи не зрадить побратима.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Це растєніє. Воно мусить померти. І нашо йому скору визивать?": На Житомирщині в будинку-інтернаті медперсонал закрив дитину помирати
На момент потрапляння в реанімацію температура тіла хлопчика досягла 40,7 °, були постійні судоми, від яких він голосно стогнав, задихався і хрипів.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Дитину з температурою залишили помирати в кімнаті дитбудинку.
В одному з будинків-інтернатів Житомирської області медичний персонал закрив шестирічну дитину з високою температурою в кімнаті, щоб він там помер. Про це розповів у своєму Facebook уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба, зазначають Патріоти України.
"Це растєніє. У нього куча діагнозов, несовмєстімих з жізнью. Воно мусить померти. І нашо йому скору визивать?" - процитував слова медичного персоналу дитбудинку Кулеба.
Незважаючи на перешкоди з боку персоналу, представнику організації "Україна без сиріт" вдалося потрапити до хлопчика і викликати "швидку". На момент попадання в реанімацію температура досягла 40,7 °, були постійні судоми, від яких він голосно стогнав, задихався і хрипів.
"Колір шкіри був синім. У лікарні хлопчика назвали "рекордсменом". Пацієнтів з такою температурою у них ще не було. Вранці температура спала до 37°", - пише Кулеба.
За його словами, хлопчик від народження хворий на церебральний параліч (з вини медиків, до речі), і коли йому було чотири роки, мама віддала Андрія в будинок дитини. Щоб смерть хлопчика не зіпсувала репутацію будинку дитини, його перевели в будинок-інтернат. Причому, матір не повідомляли ні про переведення, ні про погіршення стану здоров'я її сина.
"По цій справі триває кримінальне провадження. Хлопчика перевели до київської лікарні, там він разом з мамою під цілодобовим наглядом лікарів. Дитина обожнює яскраві кульки і обіймати іграшкового ведмедика. Андрійко навіть почав усміхатися. Але він міг померти у жахливих муках тільки тому, що поруч були байдужі працівники інтернату.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
На жаль, наша система не готова підтримувати маму з такою дитиною за місцем її проживання, а система інтернатів лише наживається на горі родин, отримуючи постійне фінансування у величезному розмірі...
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Приватбанк" переходить у 100% власність держави – Кабмін
Кабінет міністрів вирішив перевести ПАТ "Приватбанк" у стовідсоткову власність держави.
Як повідомляє прес-служба уряду, Кабмін на засіданні в неділю розглянув питання забезпечення стабільності у фінансовій системі країни.
"Беручи до уваги результати засідання Ради національної безпеки та оборони України, уряд підтримав пропозицію Національного банку та Ради фінансової стабільності про перехід ПАТ "Приватбанк" у стовідсоткову державну власність", - йдеться в заяві.
Передбачено, що держава в особі Міністерства фінансів стане власником 100% акцій ПАТ "Приватбанк" та гарантує безперебійне функціонування цієї установи та збереження коштів його клієнтів.
В уряді підкреслили, що ці дії відбуваються у чіткій координації з міжнародними фінансовими організаціями та за їхньої підтримки.
Голова НБУ Валерія Гонтарєва, яка брала участь в засіданні уряду, та міністр фінансів Олександр Данилюк поінформували членів КМУ про те, що приватні акціонери Приватбанку звернулися до уряду з пропозицією, аби держава в інтересах клієнтів банку стала його повним власником.
"Перехідний період починається з 19 грудня. Держава забезпечить плавний перехід, стабільну роботу цієї установи у звичному для її клієнтів режимі", - наголошують в Кабміні.
В уряді виходять із того, що ухвалене ним відповідальне рішення врятувало як Приватбанк, так і всю банківську систему, йдеться в заяві.
В понеділок о 8-30 ранку про деталі ухвалених рішень на спільній прес-конференції поінформують міністр фінансів Олександр Данилюк та голова Нацбанку Валерія Гонтарєва.
Уранці окремі заяви з цього приводу зроблять президент Петро Порошенко та прем'єр-міністр Володимир Гройсман.
Україна "виповзає" з кризи, - Фесенко
На думку експерта, почалось видужування української економіки.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] 0.jpg ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Володимир Фесенко.
Політичний експерт Володимир Фесенко в ефірі політичного ток-шоу "Чорне дзеркало" на телеканалі "Інтер" відзначив, що Україна повільно, але починає виходити з економічної і політичної кризи, передають Патріоти України.
"Країна поступово починає виходити з кризи. Два роки економіка падала, падали соціальні стандарти. Зараз ми починаємо виходити, я навіть жартую, що Україна "виповзає" з кризи. Нехай повільно, але це вже позитивні тенденції", - сказав політолог.
Фесенко також вважає, що підвищення мінімальної заробітної плати є позитивною тенденцією в бюджеті на 2017 рік.
"І те, що зараз самі депутати кажуть, що нинішній бюджет більш збалансований - це теж позитивні тенденції. Підвищення мінімальної заробітної плати, активізації будівництва - нехай невеликі, але позитивні тенденції, тенденції "видужування" України. Болячки, які є в нашому парламенті, вони традиційні, на жаль. Від них треба позбавлятися", - додав Фесенко.
Великий прорив: Волонтер повідомив, на скільки просунулися вперед ЗСУ на Світлодарській дузі
Позаду 6 днів важких і напружених боїв з окупантами.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
На Світлодарській дузі.
Волонтер Юрій Мисягін на своїй сторінці в Facebook розповів про останні новини щодо ситуації на Світлодарській дузі, передають Патріоти України.
Бійці АТО просунулися вперед, і грунтовно зміцнилися на нових позиціях. За словами Мисягіна, позаду 6 днів важких і напружених боїв з окупантами. "Сили АТО просунулися вперед на ділянці фронту шириною до 30 км, в глибину від 1 км до 3 км", - радісно поділився Мисягін.
Волонтер підкреслив, що у нас є великий привід пишатися українською армією. "Просто вірте в нашу армію. Слава Україні! "- підсумував свою інформацію Мисягін.
За даними штабу АТО, як раніше повідомлялося, окупанти три рази намагалися прорвати оборонні позиції ЗСУ на Світлодарській дузі, але їх плани з тріском провалювалися і терористи вимушено відступали. Терористи, до речі, приховали свої справжні втрати в боях за дану висоту, не бажаючи впасти "обличчям в бруд" перед прихильниками "русского мира"
"Боротьбу нашу ми ще не виграли": На Прикарпатті вийшов з підпілля 90-річний воїн УПА
Коли онук повстанця влаштував зустріч зі своїм дідом у мікрорайоні Перегінська "Завасильова", той довго приглядався до гостей і попервах неохоче спілкувався.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Ветеран УПА приймає гостей.
Мешканець Перегінська, що в Рожнятівському районі на Івано-Франківщині, колишній воїн УПА, прожив до 90 років у підпіллі, маючи вдома бункер. Представникам "УПА в Перегінську" вдалося розговорити останнього зі стрільців загадкової сотні "Загроза", яка складалася переважно зі мешканців селища Перегінська, передають Патріоти України з посиланням на "КУРС"
Вояк УПА вважав, що українці ще не перемогли своїх ворогів, вони є поміж нас. Тому коли онук повстанця влаштував зустріч зі своїм дідом у мікрорайоні Перегінська "Завасильова", той довго приглядався до гостей і попервах неохоче спілкувався.Та після кількох зустрічей став відвертіший і розповів про буремні часи своєї молодості.
"Я, Вірста Володимир Семенович, ніколи не розповідав про себе і свого брата повстанця сотні "Загроза", стрільця на псевдо "Вітер", Вірсту Костянтина Семеновича, знаючи золоте правило: "Хто мовчить, той буде жити". А після проголошення незалежної України ніхто мене не шукав і я нікого не шукав, друзів моїх вбили, а ті, що "замельдувались", не продали мене. Та і запроданців помижи нашого люду багато, боротьбу нашу ми ще не виграли.
Я був молоденьким парубком, коли добровольцем пішов у лави нашої Української Повстанської Армії. В цей час мій брат Костянтин вже був бійцем нашої славної УПА і перебував у сотні "Загроза" під командуванням сотенного "Заморського". А спонукали мене на такі рішучі дії самі наші "визволителі" зі Сходу, які гнобили нас на кожнім кроці, заганяючи наших земляків у тюрми тільки за те, що ми проголошували себе українцями і прагнули своєї держави.
До нас брат приводив стрільців до хати, і ми годували наших хлопців, згодом ми з батьком і братом зробили бункер у нас під стайнею, а другий бункер в урочищі "Юрів" – там вибрали місце біля звору, копали швидко, за ніч вирили, глину носили в ріку, щоб нас не розконспірували. Але уявить собі, як ми здивувалися, коли замітили вдень метрів зо чотири від нашого бункера інший бункер, виритий декілька днів раніше.
Одного разу прийшли до нас повстанці з Ясеня "Прут" і "Цікавий" і запропонували мені постріляти з папашки, я дав чергу, коли зі сторони Небилова "енкаведисти" під проводом Чупіна почали стріляти в сторону Перегінська, а зі сторони Перегінська інша група "енкаведистів" під проводом Сенкова у відповідь почала стріляти по своїх, отже ми спровокували перестрілку між "енкаведистами". Партизани втекли –одні в бік Перегінська вбрід через Лімницю, а інші в бік Сливок.
Опівночі до нас постукали большевики, батько відчинив їм хату, і "енкаведисти" зачали допитувати батька, хто тут стріляв. Але мого батька вони не налякали, він колишній січовий стрілець, але знайшовши біля хати гільзи, мене з батьком дуже побили, і батька забрали в тюрму.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
На фото батько сидить зліва
Після того до нас додому прийшли хлопці з лісу – "Богун", "Доброволець", "Вихор", "Джимайло", і я пішов з ними у партизани. Мене записали в сотню "Загроза", третя чота, перший рій, дали мені псевдо "Іскра", озброїли німецьким карабіном марки "Маузер".
Наша сотня знаходилась в лісах Суходолу і Ілемні. Табір був розсташований біля Суходолу, там повстанці побудували літні лазівки, ми спали в них, а рано дижурний нас будив: "Рання зоря", і всі ставали у шеренгу. Чотовий "Жбурай" давав команду "Позір", і ставали струнко. Ройовим у мене був "Лис", "Голуб" проводив молитву "Вірую". Після молитви давали приказ, хто куди йде, хто вишколюється, хто йде в рейд по продукти, хто в розвідку. Вдень було тяжко партизанам, ходили ночами, а як місяць світив, то був ворог партизанський.
Якийсь час я був у охороні сотенного "Заморського", це був справжній лицар. Згадую, як ми з повстанцем "Живим" супроводжували нашого сотенного до села Ілемні. Першою втратою для нас була загибель стрільця "Вітрогона", а далі бій за боєм проходив, ми втрачали багато хлопців.
У сотні був зрадник з Лугів, якій виказував постій сотні більшовикам. У нас у сотні стрільці були фізично і морально виснажені, хоча нас і намагався підтримати політвиховник "Скорий".
Мене повстанці любили, я був наймолодший у сотні, але любив розказувати повстанцям різні смішинки. Але коли настала зима, нам стало дуже тяжко, наш табір розбили большевики, і багато хлопців загинуло, частина повстанців пішла додому, а інші хлопці на чолі із чотовим "Скибою" прибилися до інших сотень, в тім числі і мій брат "Вітер". Він пішов до сотні "Опришки" під командуванням "Довбуша".
Брат мене відправив додому, і я переховувався у бункері вдома, брат інколи забігав у наш бункер і відпочивав там, дуже був змучений після боїв з більшовиками. Я виглядав молодим хлопчаком, і мене не запідозрили в тому, що я воював, а повстанці, "замельдовані" і захоплені в полон, мене не здали, і так мене ніхто не чіпав.
Я переховувався довший час у бункері під стайнею.Мій брат був канцелярист у сотні, і ми з братом закопали архів з літературою. Брата мого вбили при невідомих обставинах після війни. Ті, що його вбили, не сиділи в тюрмі. Дочекавшись незалежності нашої держави, я вирішив не виходити з підпілля, і так і ніхто, крім моєї дружини, не знав, що я воював в УПА.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
На фото дружина крайня праворуч
Але про це дізнався мій онук і розповів хлопцям з братства ОУН-УПА. Вони переконали мене записатися до Перегінської станиці Всеукраїнського братства ОУН-УПА і допомагати заповнити білі плями в історії нашого багатостраждального краю, адже я знав майже кожну челядину в Перегінську і його дух. Багато чого забулося, але надіюся віднайти закопані архіви, де розповідається про подвиги наших героїчних хлопців".
"Вустами малечі каже істина": 5-річна українка записала грізне звернення до бойовиків (відео)
Утікайте, вороги, з української землі. Забирайте автомати і вертайтеся до хати.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
У цьому селі нема проблем із роботою
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
У той час як в інших селах розкрадали колгоспну техніку та продавали за безцінь землю, у цьому селі все розділили між селянами. Порівну
Нині у Волощі, що в Дрогобицькому районі, досі діє колективне господарство. Селяни мають і роботу, і непогані заробітки, пише газета Експрес.
...Після розпаду СРСР тут кожен селянин отримав клапоть колгоспної землі площею 1,86 гектара. Майно і техніку теж порівну розподілили між людьми, залежно від стажу роботи в колгоспі. Тож нині Товариство пайовиків та майновиків "Перше травня" (назва колишнього колгоспу) налічує 836 власників паїв та 1100 майновиків (тих, кому дісталось колишнє колгоспне майно). Тобто майже 100% селян об’єднані у спільну громаду, яка і є власником товариства.
Головою товариства люди обрали заступника колишнього голови колгоспу -- шляхом голосування. Він виступає орендатором земель. До речі, загальна вартість майна товариства -- 3 380 000 гривень без урахування об’єктів комунальної сфери, а загальна площа земель -- 1524 гектари в межах села.
Яке ж воно -- сучасне колективне господарство? Їду до Волощі, аби побачити, як усе тут працює.
...Перше, що помічаю у Волощі, -- між хатами майже немає огорож. Ніде не видно звичних для сучасного українського села кількаметрових парканів, не чути гавкоту злих собак.
"Ми односельці, а свій від свого не вкраде, -- сміється пані Ольга, жителька Волощі. -- У нас земельні паї, техніка, усе спільне, тому довіряємо одні одним".
Це село не пустує, його не покидає молодь. Адже робота є. Селяни тримають корів, вирощують на своїх паях городину та зернові. Люди розповідають, що в них шестиденний робочий тиждень, офіційна відпустка -- 24 робочі дні. "Усі задоволені, бо в інших селах процвітає безробіття, тоді як у нас є добре оплачувана робота, земля не пустує, а щороку дає урожай", -- кажуть селяни.
"Я працюю на фермі дояркою, мій робочий день -- від 6-ї до 10-ї ранку та від 17.30 до 20.30. Зарплата залежить від сезону: у травні -- липні маю три-чотири тисячі гривень, взимку -- майже дві. Раз на тиждень можна взяти вихідний, -- розповідає пані Оксана. -- Товариство дбає про те, щоб у посівний сезон нам вивезли та розкидали гній. У полі постійно є трактор, виорати 10 арів коштує всього 35 гривень".
А, до прикладу, зарплата комбайнера може становити вісім-десять тисяч гривень на місяць.
"Кожен селянин має право вийти з товариства і створити своє окреме господарство, -- зазначає Федір Нечипор, голова сільської ради. -- Але людям вигідно здавати землю в оренду спільно, бо від цього вони мають не лише прибуток, але й низку переваг. За кожен пай селянин отримує 3 центнери пшениці щороку, майновикам виплачують 1% загальної вартості майна. Крім того, вартість землеобробки для них набагато нижча".
Справді, винайняти трактор чи іншу техніку на посівний сезон коштує 18 -- 20 гривень, тоді як пайовики платять лише 6 гривень. Усього у товаристві 22 трактори, 6 комбайнів звичайних, 1 зернозбиральний та 3 косарки. Крім того, у колгоспі працює 125 чоловік, є й із сусідніх сіл. Наймолодшому працівникові -- 23 роки.
На фермі тримають 320 голів корів, 492 голови молодняка і 108 голів тварин тримають на відгодівлі. Молоко з ферми продають на молокозавод у Куликові, а також відвозять у санаторії курортного Трускавця. Для молокозаводу ціна -- 7,5 гривні за літр, на ринку за таке ж молоко правлять 8,5 гривні, а ціна для санаторіїв -- 9,5 гривні.
На земельних паях вирощують зернові культури: озиму пшеницю, овес, ярий ячмінь і озимий ріпак. Цього року загальна врожайність зернових -- 38 центнерів з гектара, пшениці -- 42, вівса -- 32, ячменю -- 36 центнерів з гектара. Більша частина врожаю йде на корм худобі.
У колгоспі навіть є вакансії -- ветлікаря, зоотехніка та агронома. Тож хто бажає -- будь ласка!
Наталія КІНДРАТІВ, слухач Академії практичної журналістики імені Марка Твена
P.S.Хвала і повага таким людям! Наше село розікрали і знищили свої ж люди
Discovery66
08.01.2017, 11:25
клапоть колгоспної землі площею 1,86 гектара
За кожен пай селянин отримує 3 центнери пшениці
А має отримувати 1,5-2 тони.
А має отримувати 1,5-2 тони.
У нас така сама історія з арендатором, який тримає наші паї. Не всюди родючість землі однакова
Korpahec
12.01.2017, 19:26
На Сході від кулі снайпера загинув волинянин Богдан Корнелюк
Сьогодні, 19:09
:)
Під час виконання службових обов’язків в зоні АТО від кульового поранення загинув житель Нововолинська Богдан Корнелюк.
Про це повідомляє Буг.
Військовий комісар Олександр Плужник розповів, що Богдан Корнелюк пішов служити за контрактом 3 квітня 2016 року, службу ніс у Станиці Луганській.
У ніч із 11 на 12 січня хлопець 1994-го року народження отримав смертельне поранення від від кулі снайпера.
Як повідомив військовий комісар, загиблий був неодружений. У нього не було нікого, крім батька, який проживає у Володимирі-Волинському.
Богдан Корнелюк навчався у Нововолинську, в школі №3, пізніше у ПТУ.
За попередньою інформацією, 13 січня за тілом бійця вирушить нововолинський волонтер Валерій Курстак.
Теги: смерть, АТО
Вчинок бабусі-патріотки, після якого депутатам має бути соромно
Армії допомагають наразі ті, кому самому потрібна була б допомога держави...
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] 638_n_500.jpg ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Бабуся Катерина напекла солдатам в АТО 16 ящичків: там пиріжки з черешнями, з капустою, з картоплею, з лівером, з вишнями! Чи не соромно нашим депутатам після таких історій?!.
Всюди у світі уряди і влада зараз проти тих хто їх вибирав. Навіть у вічно сплячій Канаді люди це починають розуміти. Але ніде в світі немає такого самоорганізованого народу з таким потужним волонтерським духом як в Україні. Тому якщо навіть весь світ загине український народ виживе бо з нами Бог. А уряди та олігархи зникнуть. Це питання тільки часу. Слава Україні.
Встаємо, браття, за святу Україну: Відкрите звернення ієрея до усіх вірян та священиків України
Єдине, що ми зможемо передати нашим дітям - це честь, яку ми не заплямували боягузтвом та зрадою.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Мені дуже прикро. Коли я навчався в Семінарії та Академії у Києві (до 2005 року), у нас на курсі було дуже багато хлопців, які виявляли сміливість і патріотизм. Поки в Україні "прокачували" "русский мир", ми з ними не вагаючись віталися "Слава Україні!". Так, це було у київській КДАіС.
Коли я вже став священиком, зустрічаючись після офіційних заходів з ними, вони відкрито заявляли про свою ненависть до Януковича (чесно кажучи, ці "офіційні заходи" ігнорували через раз). Але коли дійсно до нас прийшла війна, хоч вбийте мене, я не розумію, куди це все поділося. Де ці сміливі хлопці, мої однокурсники, які відважно не боялися у 2004 році вивішувати у Лаврі жовто-блакитні стяги? Де вони, яким наш ректор казав, що найголовніше - це Батьківщина, віра та честь?
Чому зараз перед обличчям ворога, який відверто хоче знищити все, що ми так любили, вони мовчки стають на коліна? Я не розумію, за що... гроші? Ніякі не гроші. Погрози? Теж... Може, тому що ви подорослішали і у вас є сім'ї, діти, церковні нагороди, які не дуже хочеться втрачати? Розумію... Але, скажіть мені, що таке сім'я без честі та нагорода без слави?
Зараз не час і для міжконфесійних сварок - потім розберемося. Зараз важлива єдність, без якої нас переб'ють, як сліпих цуценят.
Як на мене, є лише дві речі, які можна передати нащадкам. Ці дві речі в тебе ніхто не забере і ніхто їх тобі не дасть. Ці речі - це честь або ганьба. Що б я хотів передати своїм дітям - те, що колись мені подарував мій прадід. Це рідна земля з нашого рідного міста Глухова, завернута у хустинку. "Пам'ятай завжди про рідну землю, що просякнулася кров'ю твоїх пращурів. Та про їх честь, яку вони не заплямували", - сказав мені тоді прадід, козак та офіцер.
Мене дивує нахабство та жадібність нашого ворога, який хоче в нас відібрати все - землю, гроші, честь, віру. Зараз звертаюся саме до тих хлопців, яких я знав, які стали священиками, дияконами. Це є і наша війна. Бо віряни дивляться саме на нас, і на нас покладена відповідальність бути попереду - захищати їх - навіть якщо річ йде про війну. Коли воїни на передовій зі зброєю у руках, ми - на своїх місцях у храмах маємо дати ворожій погані таку відсіч, щоб не забула, поки не помре. Чого б нам цього не коштувало. Бо єдине, що ми зможемо передати нашим дітям - це честь, яку ми не заплямували боягузтвом та зрадою.
Встаємо, браття, за Святу Україну!
Щиро ваш, о.Лука Радванський.
Буде наша перемога! Легендарній 72-й бригаді ЗСУ - 75 років!
Легендарна 72 бригада ЗСУ святкує ювілей.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
72-й бригаді ЗСУ виповнилося 75 років.
Війна для 72 бригади розпочалась з перших днів – 8 березня 2014-го року. У них за плечима Маріуполь, рейд вздовж кордону разом із десантниками, Ізваринський котел, Волноваха, Докучаєвськ, Донецький аеропорт та багато інших гарячих точок Донбасу. Сьогодні вони утримують десятки кілометрів фронту під Авдіївкою.
У святковий день бійці отримали багато нагород та цінних подарунків. Комбриг Андрій Соколов отримав особисту зброю – пістолет Стєчкіна з рук генерала Руслана Хомчака.
Усі військові бригади на святкування приїхати не змогли. Когось нагородили на місці, бо ж позиції залишати ніхто не був уповноважений, хоч ситуація на фронті змінилася у кращу сторону.
Набагато тихіше і спокійніше чим було 3 місяці тому. Це заслуга бригади, не моя особиста, а всього особливого складу бригади, – вважає Соколов.
Одразу після урочистостей бійці повернулися на передову.
Автор: Роман Пагулич
- Що таке Україна? - я спитав журавля
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] 14_n_500.jpg ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Працьовита країна, там багата земля!
Я спитав у лелеки: "Де найкращі поля?"
- Облітав я далеко, краще наших нема!
Я спитав у синиці: "Де смачніша вода?"
- В українських криницях, - відповіла вона.
- Хто найкраще співає?- я спитав солов'я.
- Та хіба ж ти не знаєш?! Україна моя
Опублікував: Михайло Векленко
sat-prof
18.01.2017, 15:13
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Бій під Крутами - 29 січня 1918 року
В рамках кампанії «Пам’ятай про Крути» ти можеш долучитися до вшанування пам’яті полеглих героїв. Зробити це можна наступним чином:
Дізнайся більше про бій під Крутами. Важливо знати правдиві, а не міфологізовані політиками, причини, події і наслідки.
Підтримай кампанію «Пам'ятай про Крути!» у соцмережах і ЗМІ ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]), фінансово. Розмісти банер на власній сторінці чи у молодіжних групах.
Вшануй полеглих, одягнувши одягнувши крутянську символіку. Причепи на груди стрічку чи з значок із відповідною символікою (не маєш - виготови сам і для своїх друзів), одягни вишиванку.
Присвяти Героям одну добру справу. Організуй перегляд молоддю відповідного відео, флеш-моб на крутянську тематику, смолоскипний похід, вечір бардівської пісні чи військово-історичну гру на місцевості тощо.
Підтримай традицію крутянського посту (від 21.00 28 січня до 6.00 30 січня).
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Україна повинна знати своїх Героїв в обличчя
Медик Ірена Ломаківська виходила з оточення під «Градами» з півтора десятком поранених
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] 409_n_500.jpg ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Старший ординатор відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії Хмельницького військового шпиталю капітан медичної служби Ірена Ломаківська, тендітна, привітна, усміхнена, мила і надзвичайно жіночна анестезіолог-реаніматолог провела в зоні АТО 4 ротації у складі лікарсько-сестринської бригади, яка за призначенням надає першу лікарську допомогу пораненому на полі бою і евакуйовує його до медичного пункту батальйону.
Опублікував: Михайло Векленко
У грудях кожного з них билося серце чоловіка, який захищає матір від ворога
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Містичні загадки українських замків
Містичний туризм стає популярним з кожним роком.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Замки Західної України оповиті містичною історією і легендами.
На Західній Україні особливо багато цікавих замків. І кожен з них має безліч історій. Тому що бачили вони століття війн, десятки династій, безліч інтриг, смертей і народжень.
Навіть якщо ви не вірите в існування потойбічних духів, особливу енергетику місць, куди смерть приходила непроханою гостею, або безжально мучила невинні душі, неможливо не відчути.
Зокрема самими містичними замками по праву вважають Золочівський замок, Підгорецький замок, замок Паланок, Олеський замок, Кременецький.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Біла пані Підгорецького замку
Коридорами замку блукає чарівна жінка, більш відома як «Біла панна». За переказами це один з власників палацу вбив власну дружину та замурував до стіни. Тому століттями дівчина ходить замком та благає християнського обряду поховання.
Було це 400 років тому. Граф Вацлав Жевуський, багатий та дратівливий, взяв у дружини молодшу за себе на 40 років красуню Марiю. Та погодилась на такий шлюб через зубожіння власної родини. Часто тікаючи від нелюбого чоловіка в парк, закладений ще родиною Конєцпольських, Марія скаржилась на долю квітам та пташиному співу. А старий граф ревнував юну красуню до гостей і навіть слуг, випрошуючи її кохання. Одного дня графиня не повернулась з прогулнки – пішли чутки, що старий чи то вбив дружину, чи то замурував живою, і ще довго було чути її стогін…
Біла панна нагадує про свою присутність легким подихом, мерехтливим стогоном, несподіваним вітерцем. Не так давно легенда Підгорецького замку про Білу пані вважалася лише вигадкою, та під час однієї з фотосесій випадково зняв біля підземелля загадковий силует жінки, який не зникав після серії знімків.
Відтоді хто тільки не шукав привид замку – і телепередача «Битва екстрасенсів», і приватні фотографи. Досі тут фіксують лише димчаті ефекти на фото, пояснити які ніхто не береться. Самої ж загадкової мертвої красуні досі за руку не спіймали.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Таємниці одного з найкрасивіших і найтрагічніших місць Львівщини...
НА ОРДИНСЬКОМУ ШЛЯХУ
Вибита на камені дата «1634» говорить про час побудови Золочівського замку. Однак, найімовірніше, його перший власник Якоб Собєський, знатний шляхтич і батько майбутнього короля Польщі Яна III, не будував на голому місці, а доводив до ладу існуючі стіни, перетворюючи їх на неприступну фортецю. Важка доля випала Золочівському замкові, який постав на ординському шляху, перекриваючи загарбникам шлях на Львів. Неодноразово татари з турками йшли на золочівські мури, часто по шість-сім днів тримаючи в облозі його оборонців. Татарські загони Аджі-Гірея так і не змогли поневолити золочівчан. Історія зберегла ім’я коронного гетьмана Стефана Яблоновського, котрий відзначився неабиякою хоробрістю, посилаючи із веж і бастіонів смерть на голови загарбників. Через деякий час Ян III Собєський робить тут свою літню резиденцію, пізніше продає фортецю великим землевласникам Радзивіллам. Близько 1740 року австрійський уряд викуповує замок, що стає початком найтрагічніших сторінок у його історії.
Треба ж було цивілізованим австріянкам додуматися влаштувати в колишній королівській резиденції в’язницю. І пішло-поїхало. Не один проклинав у холодних підземеллях свою долю. Втім, в’язні часів Австро-Угорщини та Польщі навряд чи уявляли, яка доля чекає на тих, кого приведуть у холодні підвали на їхнє місце: Золочівський замок приглянувся НКВС. Коли на територію Львівщини прийшли фашистські війська і відчинили енкеведистські катівні, у в’язниці не залишилося жодної живої душі. «У Золочівській тюрмі знайдено 649 закатованих. В ямі перед в’язницею відкопано 432 трупи. У другій ямі на подвір’ї — 217», — згадували очевидці. Саме із цими жахами сьогодні пов’язують відсутність легенд про привиди, що є традиційними для будь-якого замку. Хіба тут до легенд, коли найстрашніше бачили на власні очі. Дивна іронія долі. Гарна природа, унікальна архітектура і море трупів. Від чужих і від своїх. І так протягом століть.
ЧАРИ І ДРАМА КОРОЛЕВИ МАРІЇ
Найзнаменитішими мешканцями Золочівського замку, крім самого Яна III Собєського, безперечно, можна вважати його дружину Марію-Казимиру, незрівнянну француженку, яка доводила до шалу посполиту знать, губила чоловіків і кидала в огонь гніву їхніх дружин. Хто вона? Жінка-вамп чи згвалтована долею дівчина? Хитра і підступна чи просто безтямно закохана. Швидше, і те, і друге, і третє... просто яскрава представниця своєї суворої доби, яка вміло лавірувала між нескінченних пересудів, забобонів і дворових інтриг. Тринадцятирічною дівчинкою з далекого Парижа разом з почтом Марії-Людвіги, майбутньої дружини короля Владислава IV, приїхала до Польщі Марія-Казимира. Хто знав, що мине трохи часу й стане вона польською королевою, яка матиме величезний, якийсь навіть хворобливий вплив на Яна III Собєського. «Марися керує Яном, а вже Ян — Польщею», — говорили поляки. За це й, мабуть, не любили королеви з некоролівською кров’ю. Хоча й Марія на рівні з чоловіками хоробро захищала Золочівський замок, була освіченою та мудрою, їй не могли пробачити західноєвропейської орієнтації, яка значною мірою передалася й Янові, частих візитів до Парижа. В один із них вона стала кумою Людовика XIV, який хрестив її сина, королевича Якоба.
НЕРОЗКРИТІ ТАЄМНИЦІ
Не виключено, що гостем Золочівського замку свого часу був Петро I. Щоправда, зі стовідсотковою впевненістю стверджувати це не наважиться ніхто. Однак прихильники такої досить патріотичної версії звертають увагу, що, начебто, після подорожі Петра Польщею і власне перебування в Золочеві, в Петербурзі з’явилися фонтанчики на кшталт тутешніх, та й Петропавлівська фортеця своїми обрисами нагадує Золочівський замок. Ще загадковішою є версія про існування в замку потаємного підземного ходу, який зв’язує його зі світом. У хроніках засвідчено прецікавий факт. У останній третині XVIII століття полонені турки і татари, які відбудовували замок, а потім були насильно вихрещені і поселені в розташованому неподалік селі Вороняки, підняли бунт. Сотні розлючених вояків оточили фортецю, і малочисельна залога, що залишалася всередині, навряд чи мала шанси вистояти. Аж раптом бунтівників оточив озброєний загін і скарав усіх непокірних на горло. Яким чином вдалося дізнатися про небезпеку? Очевидно, що мешканці замку скористалися підземним ходом, аби покликати на допомогу. Досі таємничих ходів не знайдено. Може тому, що замок і надалі залишається мало дослідженим. Скупі відомості, якими володіють сучасники, взяті з архіву Радзивіллів, які, як вже було сказано, у Золочеві майже не бували. Докладніші відомості про Золочівську фортецю можна знайти сьогодні у Варшавському архіві, і практично ніким з тамтешніх вчених вони не вивчалися, водночас у Львові вважають малоймовірним, що поляки відкриють їх українцям раніше, аніж проштудіюють їх самі. У принципі, це зрозуміло. Адже не виключено, що в архівах можна знайти не лише унікальні історичні відомості, першовідкривачами яких можуть стати поляки, а й дані, що прямо чи опосередковано компрометують польську корону. Кому хочеться виносити бруд з хати. А поки що Золочівський замок, чи то пак фортеця, і надалі залишається однією з найбільших загадок України. Можливо, завісу таємничості вдасться трохи відхилити вже найближчим часом, адже в замку мало-помалу, наскільки дозволяють кошти Львівської картинної галереї, ведуться реставраційні роботи. Дивись, і вдасться замалювати котрусь із численних білих плям Золочівського замку.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
3[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Легенди Мукачівського замку Паланок
Легенда з сивої давнини про колодязь на подвір’ї Паланку. Одного разу князь Коріатович наказав вирити криницю, щоб оборонці замку в разі облоги мали завжди чисту й свіжу воду. Проте скільки не рили копачі, вода на дні все не з’являлась. Аж одного дня завітав до князя чорт і запропонував угоду – мішок золота – і в колодязі з’явиться вода. Один з лицарів запропонував піти на хитрість, оскільки казна була порожньою – в мішечок поклали дві останні золоті монети, обдуривши так чорта розміром мішка. Той, з відчаю що його обдурили, стрибнув у колодязь і виє там досі.
Авдеевка - это ответ на готовность к унизительным компромиссам, плевок в лицо тем, кто пытается договориться с Кремлём - Висоцький
На всі поступки, зрушення, готовність прогнутися Росія відповідає тільки обстрілами, трупами, вогнем і насильством. Виставляючи інших ідіотами, наголосив нардеп.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
"Авдеевка - это не просто жестокое преступление, нарушение всех мыслимых и немыслимых договоренностей, Минска и так далее. Это плевок в лицо всем тем, кто вопреки логике и украинским интересам пытается договориться с Кремлём о мире любой ценой." Про це пише у своєму Fаcebook нардеп Сергій Висоцький, передають Патріоти України, продовжуючи:
Ценой позорных для нашего государства программ реинтеграции, предполагающих навешивание на нас ответственности за содержание оккупированных территорий. Ценой умолчания о роли России в качестве оккупационной силы. Ценой признания за анклавами права на торговлю недрами, которые принадлежат не им, путём преступной эксплуатации рабочих и шахтеров, на которую некоторые наши государственные мужи готовы закрыть глаза, лишь бы шёл уголёк.
Авдеевка - это ответ на все ваши концепции по "чеченизации" "ДНР-ЛНР". Авдеевка - это ответ на вашу готовность к унизительным компромиссам.
Авдеевка - это ответ на вашу теорию "народной дипломатии", создающей удобную и устраивающую Кремль видимость того, что война - это какой-то конфликт внутри народа, который можно загладить диалогом, а не военная агрессия.
На все ваши уступки, подвижки, готовность прогнуться Россия отвечает только обстрелами, трупами, огнём и насилием. Выставляя вас идиотами.
Потому что России не нужны компромиссы от недальновидных, но все же украинских политиков и чиновников. Ей нужна капитуляция, ей нужны прислужники, которые будут выполнять её волю, принесут ей Украину на блюдце, побегут демонтировать родную государственность быстрее самих московских чекистов.
Кремль заинтересован не в том, чтобы иметь в Украине слабых партнеров, идущих навстречу. Кремлю нужны рабы, холопы, угадывающие волю хозяев ещё до того, как эта воля озвучена. А если холопы не понимают свою роль - их артой, их Градами, им - плеть.
Дорогие коллеги, депутаты, министры, ЛОМы, журналисты и прочие причастные. У нас с вами одна Украина. На всех одна и другой не будет. От нас зависит выживет ли наше государство или нет. И именно мы, а не заокеанские партнёры, принимаем окончательные решения и несём за них ответственность перед нашими детьми и будущими поколениями.
Наша сила может быть только в единстве. А наше единство может быть основано только на любви к своей стране и на чётком понимании того, кто есть враг.
Мы живём в замечательную эпоху, когда нам не нужно выдумывать себе врагов. Кремль, Россия, её стратегии, её сети влияния, её агенты - вот огромное поля для борьбы и битвы. Настоящей битвы, которая останется во всех учебниках истории. Не ищите слабых решений и компромиссов. Помните о наших врагах и о том, что враг нашего врага - наш друг.
Бойовики знову почали штурм позицій ЗСУ під Авдіївкою
Терористи б'ють по позиціях українських військових з "Градів", 152-міліметрових мінометів та гранотометів.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
В зоні АТО.
У середу бойовики продовжили обстріли українських позицій поблизу Авдіївки із застосуванням "Градів" і роблять спроби штурму. Про це повідомляє прес-центр штабу АТО, передають Патріоти України.
"Противник застосовував реактивні системи залпового вогню БМ-21 "Град", артилерію калібру 152 міліметри, гранатомети, крупнокаліберні кулемети та стрілецьку зброю", – сказано у повідомленні.
У штабі інформують, що вночі бойовики зробили невдалу спробу штурму позицій Збройних сил України. Атака терористів провалилася.
Проте, в 7:00 середи бойовики вчинили чергову спробу штурму українських позицій біля Авдіївки.
Нагадаємо, терористи за останню добу 86 раз обстріляли позиції українських військових. Один боєць загинув, дев'ять військових отримали поранення, і ще дев'ять травми.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Турчинов доручив військовим під Авдіївкою підготуватися до наступу окупантів
середа, 1 лютий 2017
Секретар РНБО України наголосив, що ситуація в Авдіївській промзоні і в самій Авдіївці залишається небезпечною. Крім того, українським військовим доручено підготувати контрнаступ.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Олександр Турчинов.
Секретар РНБО України Олександр Турчинов доручив військовим в районі Авдіївки підготуватися до наступу з боку російських військ. Про це повідомляє прес-служба РНБО, передають Патріоти України.
Крім того, доручено підготувати контрнаступ.
"Перед військовими поставлено завдання щодо уточнення оперативних планів при проведенні наступальних операцій російськими гібридними військами з урахуванням підготовки ефективних контрнаступальних дій", - повідомляє прес-служба.
Секретар РНБО України наголосив, що ситуація в Авдіївській промзоні і в самій Авдіївці залишається небезпечною. "Навіть сьогодні, - зазначив він, - з п'ятої до дев'ятої ранку російські гібридні війська здійснили чотири штурми наших позицій. У проміжках між штурмами вони здійснювали потужні обстріли з використанням РСЗВ "Град". Постраждало і саме місто Авдіївка - зруйновано 20 цивільних будівель".
Секретар РНБО України також працював на передовій лінії оборони, в Авдіївській промзоні, де відбуваються активні бойові зіткнення.
На передньому рубежі оборони Турчинов, поспілкувавшись з офіцерами і солдатами, перевірив забезпеченість позицій наших військових, звернув особливу увагу на питання захисту і забезпечення особового складу з урахуванням виконання бойових завдань при несприятливих погодних умовах, зокрема, в умовах низьких температур.
Під час відвідування зони АТО Турчинов зазначив, що системні провокації відбувалися в багатьох місцях уздовж всієї лінії зіткнення. "Здійснюються активні обстріли наших позицій і спроби атакувати наші оборонні рубежі. Ворог, крім забороненої мінськими угодами важкої артилерії і мінометів, почав активно застосовувати танкові підрозділи і реактивні системи залпового вогню", - сказав він, додавши, що в більшості випадків вогонь ведеться "підступно з житлових кварталів окупованих міст ".
Авдіївка залишається без електропостачання, відновилися обстріли
В Авдіївці Донецької області станом на 19:00 середи, 1 лютого,
знову почалися обстріли з боку російсько-терористичних військ.
Про це у середу, 1 лютого, повідомив департамент комунікації ГУ Нацполіції в Донецькій області.
«Місто поки що залишається без електроживлення. Знову почалися обстріли», – сказано в повідомленні.
Станом на 19:00 в поліцію надійшло 16 повідомлень, з них 9 – стосувалися наслідків обстрілів.
Багато дзвінків було інформативного характеру, частина стосувалася надання гуманітарної допомоги.
Всі факти зареєстровані, за ними проводяться необхідні заходи.
Авдіївка залишається без електропостачання, відновилися обстріли
В Авдіївці Донецької області станом на 19:00 середи, 1 лютого,
знову почалися обстріли з боку російсько-терористичних військ.
Про це у середу, 1 лютого, повідомив департамент комунікації ГУ Нацполіції в Донецькій області.
«Місто поки що залишається без електроживлення. Знову почалися обстріли», – сказано в повідомленні.
Станом на 19:00 в поліцію надійшло 16 повідомлень, з них 9 – стосувалися наслідків обстрілів.
Багато дзвінків було інформативного характеру, частина стосувалася надання гуманітарної допомоги.
Всі факти зареєстровані, за ними проводяться необхідні заходи.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Порошенко зробив з окупованої частини Донбасу один великий офш
Ось Гройсман каже, що мол там на окупованій частині Донбасу якісь "українські підприємства" видобувають "українське вугілля" та й навіть сплачують якись там податки Україні. Це брехня! Нехай Гройсман назве хоча б одну назву той вугільної шахти на території окупованої частини Донбасу, яку розробляють "українські підприємства".
Ви можете собі уявити, як бойовики, які ще влітку 2014 року віджали всі шахти Донбасу, повернули б добровільно доступ хоч до однієї з цих шахт "українським підприємствам"? Вам така маячня на голову налазить? А Гройсман в це вірить! Точніше, він намагається нас з вами в цьому переконати. Наврядчи він сам вірить у свою брехню ...
Як справа відбувається в дійсності? Сепаратисти видобувають вугілля і продають його "українським підприємствам" Ахметова (за домовленістю), а ті "українські підприємства" просто оформляють вугілля за українськими документами і відправляють у поїздах на територію України. Тобто, сепаратисти не можуть безпосередньо продавати вугілля Україні тому, що вони терористи і так звані "українські підприємства" допомагають терористам легалізувати вугілля. Так звані "українські підприємства" дійсно платять податки - % від прибутку після продажу Українi вугілля, яке було куплено у сепаратистів. Ці "українські підприємства", як ви вже зрозуміли, це вугілля не добувають, а просто транспортують з території окупованої частини Донбасу.
Порошенко заборонив усім українським ЗМІ показувати кадри повсякденного життя свого "офшору" (Донбасу) і тому ви зараз просто не зможете повірити в реальність цих кадрів.
Сьогодні на Донбасі працюють всі види комунальних та соціальних служб: зуб болить - до ваших послуг стоматологія, пожежа - викликайте пожежну службу, снігопад - приберуть сніг комунальні служби, потрібна валюта - до ваших послуг обмінні пункти, кран прорвало - прийде сантехнік, в магазинах є навіть дорогі сорти сирів та вин. Немає у Київі або Дніпрі нічого такого, чого сьогодні немає в Донецьку.
Зарплати практично такі ж як в Україні. Так, продукти дорожче, але у них комуналка на рівні 2013 року. Вся різниця в тому, що ми більшу частину зарплати віддаємо на комуналку, а вони на продукти, але в кінцевому підсумку ми з ними живемо на одному рівні. І це при тому, що у них там йде війна ...
А ось зараз запитання на мільйон доларів: чи можна в принципі виграти війну, якщо воюєш з офшором свого головнокомандувача?
Зрозумійте, якщо б він не зробив з Донбасу офшор, то війна закінчилася б ще навесні 2015 року. Все просто! 2014 рік на Донбасі проходить "референдум". Україна не зобов'язана виконувати контракти з "іноземними державами", адже ніяких торговельних договорів з ДНР/ЛНР Україна не підписувала. З цієї причини цим Республікам автоматично відключають воду, світло, Інтернет та мобільний зв'язок, всі соціальні виплати, повна торгова блокада тощо. Ви всі розумієте, що в таких умовах жити ніхто не буде і 99,9% населення покинуть окуповану територію протягом найближчої зими (влітку простіше голодувати, аніж узимку). Навесні 2015 року Донбас безлюдний. Як на вашу думку, залишилися б на Донбасi бойовики, якщо б звiдси пішло все населення? Правильно! Бойовики покинули б територію 100%, бо вони не можуть воювати без "живого щита". Підсумок: війна закінчилася б за один рік. І як бонус нам: все проросійське населення Донбасу і бойовики пішли б у Росію. І ми змогли б назвати Донбас українським (безглуздо сьогодні називати українським найбільш проросійський регіон України), бо там би не залишилося жодного прихильника "руського миру".
Деякий з вас поки що байдужі, але коли прийде ВАША ЧЕРГА ховати свого сина ...
На одній тільки торгівлі вугіллям з Україною сепаратисти кожен рік заробляють більше 2 млрд. гривень!!! Верховна Рада визнала ДНР/ЛНР терористичними організаціями. Було таке? Гройсман каже, що це не контрабанда, а легальна торгівля. Як, з точки зору закону, називається будь-яка форма торгівлі з терористами? Це називається "спонсоруванням тероризму", чи не так? Ми повинні домагатися не тільки блокади Донбасу, але й арешту всіх, хто причетний до спонсоруванню терористів: починаючи з голови СБУ і закінчуючи Президентом. Згодні? Тисніть по кнопках соціальних мереж, щоб підняти всю Україну!
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Правовий "зашморг" для українців: Юрист назвав найгірший сценарій для комунальних боржників
Можна втратити квартиру, автівку і навіть побутову техніку.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
В Україні із зростанням боргів за комунальні послуги люди все більше цікавляться питанням - яким буде найгірший сценарій в разі не погашення нарахованої суми. Відповідну думку висловив юрист Олександр Плохотнік, повідомляють Патріоти України з посиланням на facenews.ua.
Відповідно до закону про "Про виконавче провадження", якщо заборгованість перевищує 20 мінімальних заробітних плат, а термін позовної давності - не більше трьох років, тоді держава має повне право відібрати квартиру і продати її на відкритому аукціоні.
Втім, якщо нарахування не оплачується не менше п'яти років, то можна вимагати стягнення тільки тієї суми, яка накопичилася протягом трьох років.
Юрист запевнив, що оскаржити остаточне рішення суду можна, але зробити це необхідно не пізніше десяти днів. Тоді можливий варіант перегляду боргу і дозволу сплати в кредит - рівними сумами щомісячно.
Крім житла, заарештувати можна також інше майно: побутову техніку або автомобіль. Часто після продажу на аукціоні власнику повертають залишок грошей, якщо виручена вартість перевищує борг.
Законодавчо передбачена також можливість штрафу або пені, що становить в середньому близько 0,1% за кожен день несплати.
Порошенко пообіцяв підвищення пенсій
Після підвищення мінімальної заробітної плати має зрости пенсія.
Про це сказав президент Петро Порошенко на відкритті нової поліклініки в Коломиї, передає "Укрінформ".
"Нам треба захистити людину праці. Після того, як ми підняли мінімальну заробітну плату, має зрости єдиний мінімальний соціальний внесок і надходження до Пенсійного фонду. Це створить можливості підняти пенсії. І це треба робити", - наголосив він.
Глава держави переконує, що влада робить усе, щоб українці відчули покращення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна здатна захистити себе від будь-якого агресора - Порошенко
([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Із 1 січня 2017-го в Україні вдвічі зросла мінімальна зарплата - до 3200 грн. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман запевнив, що у лютому-березні громадяни побачать, що зі збільшенням мінімалки ціни не підвищать.
D-Misha, і ще він обіцяв АТО закінчиться за кілька годин...:o
D-Misha, і ще він обіцяв АТО закінчиться за кілька годин...:o
І курси іноземних валют ніколи небудуть ні 10грн- за долар , ні 13 грн- за долар... -- П. Порошенко :Dukrprof
І курси іноземних валют ніколи небудуть ні 10грн- за долар , ні 13 грн- за долар... -- П. Порошенко :Dukrprof
Хочеться вірити в сказане, бо нема вже більше сили так жити
Подвиги головного командира УПА-Північ Дмитра Клячківського оспівує голос нації
72 роки тому його ліквідувало НКВД
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
12 лютого 1945 року героїчно загинув Головний командир УПА-Північ Дмитро Клячківський – «Клим Савур», нагадують Патріоти України.
Родом зі Збаража на Тернопільщині, навчався на торговельних курсах у Львові, служив у польській армії, був членом, а згодом і одним із керівників військової справи та фізичного виховання місцевого осередку спортивного товариства «Сокіл».
Після того Клим Савур став обласним провідником «Юнацтва» ОУН Станіславівщини, працював у «Народній торгівлі», неодноразово заарештовувався поляками за проведення націоналістичної роботи.
У січні 1941 проходив у “Процесі 59-ти” – був засуджений до смертної кари, яка була замінена на 10 років тюремного ув’язнення, але строк не відбув, менше ніж за рік зумів втекти з Бердичівської тюрми і повернутись до підпілля.
У 1942 році рішенням ІІ-ї Конференції ОУН(б) прийнято рішення про створення власних «військових сил». Організатором і першим командиром УПА на Волині став Дмитро Клячківський.
Менше ніж за пів року, під його керівництвом, на Волині боївки нараховували до 600 озброєних учасників. Займався розробкою і впровадженням тактики боротьби як з гітлерівцями, так і з загонами Червоної армії, формуванням кінних підрозділів УПА, організацією самооборони. На його рахунку десятки успішних операцій, ліквідації ворожих підрозділів і командирів, успішних диверсійно-розвідувальних операцій.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Діяв у глибокій конспірації, був викритий лише внаслідок прикрого збігу обставин – полону і допитів одного з повстанських командирів “Рудого”.
Та не зважаючи на наявні відомості про “Клима Савура”, ліквідуючи його, НКВС до самого огляду загиблого не знало з ким мало справу під час безпосереднього бою.
Дмитро Клячківський загинув 12 лютого у 1945 році в бою з переважаючими силами НКВС біля Оржівських хуторів Клеванського району на Рівненщині. Як справжній воїн, він давав відсіч до останнього.
Посмертно отримав військове звання «полковник УПА», нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги 1-го класу, а у 1952 році відзначений Золотим хрестом заслуги. Народна пам’ять вшановує Командира УПА-Північ піснями: «Гордою будь, земле Волині» «Гей, бували хмари та бували бурі», «На землях Волині й Полісся».
Мабуть це і є найбільша нагорода, бо найщиріше своїх Героїв оспівує голос нації.
Опублікував: Світлана Іваненко
Б А Н Д Е Р І В К А
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
У Кабміні свій варіант пенсійної реформи. Він відмінний від варіанту МВФ
МВФ вимагав прийняти до кінця березня 2017 року пенсійну реформу, яка включає збільшення віку виходу на пенсію . Уряд хоче зробити по-своєму
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Кабінет міністрів прописав в проекті меморандуму України і Міжнародного валютного фонду (МВФ) свій варіант пенсійної реформи. Про це пише "Економічна правда", посилаючись на ще неопублікований проект меморандуму
Зокрема, за даними видання, МВФ вимагав прийняти до кінця березня 2017 року пенсійну реформу, яка включає збільшення віку виходу на пенсію для чоловіків на 4 місяці щорічно, починаючи з 1 липня 2017 року, а для жінок і надалі підвищувати вік на шість місяців щорічно після 2021 року до тих пір, поки чоловіки і жінки не досягнуть пенсійного віку 63 роки (2027). Також, за пропозицією МВФ, пенсійна реформа повинна передбачати подальше звуження можливостей завчасного виходу на пенсію, зокрема, шляхом переведення працівників галузі освіти та охорони здоров'я на загальний режим виходу на пенсію з 1 липня 2017 року.
При цьому Кабінет міністрів відхилив пропозиції Фонду і запропонував свій варіант пенсійної реформи.
Як вказує ЗМІ, в проекті меморандуму наголошується, що Верховна Рада прийме до кінця квітня 2017 року комплексну пенсійну реформу, яка вступить в силу з 1 січня 2018 року.
"Реформа буде передбачати новий набір варіантів виходу на пенсію з більш широким, ніж існуючий, діапазоном пенсійного віку, що передбачає значну можливість вибору, в залежності від загального трудового стажу, а також з пенсійними виплатами, які заохочують громадян до продовження трудової діяльності і більш пізнього виходу на пенсію ", - цитує видання пропозиції уряду.
Також нова реформа, за даними видання, передбачає економію витрат у розмірі не менше 3% ВВП в довгостроковій перспективі (в порівнянні з рівнем витрат в 2016 р році), в тому числі за рахунок збільшення ефективного трудового стажу для виходу на пенсію. Крім того, вона повинна гарантувати, що громадяни України будуть отримувати пенсії, які є співвідносними зі сплаченими ними внесками і адекватними в реальному вимірі.
"Ця загальна система буде застосовуватися до всіх видів зайнятості, за винятком обмеженого переліку небезпечних професій", - йдеться в документі.
Видання підкреслює, що ці пункти досі залишаються неузгодженими.
Нагадаємо, днями директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард заявила, що переговори Фонду з Україною про виділення чергового траншу йдуть добре і ряд ключових питань вже врегульовано.
Україна і МВФ в березні 2015 року підписали меморандум про економічну і фінансову політику, яку країна повинна проводити в рамках програми розширеного фінансування (EFF). Всього програмою передбачено отримання Україною близько 17 млрд доларів, з яких вже виділено 7,7 млрд доларів.
Так, у вересні 2016 року після однорічної затримки МВФ схвалив надання Україні третього траншу в розмірі 1 мільярда доларів.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Франківський школяр усі свої заощадження передав на потреби військових
В Івано-Франківській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №1 з поглибленим вивченням англійської мови навчається чудовий хлопчик, справжній громадянин незалежної України – Анатолій Котіль.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Хлопчик усі свої заощадження вирішив віддати солдатам, які, як він вважає, потребують їх більше.
Тому до Міжнародного дня волонтера Міністерство оборони України нагородило Котіля Анатолія Васильовича грамотою за значний особистий внесок в організацію та надання всебічної допомоги особовому складу військових частин і підрозділів Збройних сил України, активну громадську позицію.
“Освітяни міста Івано-Франківськ висловлюють слова щирої вдячності Анатолію за його безкорисливий вчинок та батькам учня за гідне виховання сина”, – йдеться у повідомленні прес-служби департаменту освіти і науки.
Кабмін ввів надзвичайний стан в енергетичній сфері
Введення надзвичайного стану в енергетичній сфері викликано блокадою постачання вугілля з ОРДЛО.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Кабінет міністрів України підтримав постанову про запровадження надзвичайного стану в енергетиці України через блокаду на Донбасі. Відповідне рішення було прийнято на екстреному засідані Кабміну
"Проблема створена абсолютно штучно, внаслідок перекриття колій в АТО сьогодні заблоковано постачання українського вугілля, бо воно добувається із українських надр, до ТЕЦ і ТЕРЦ, які виробляють електроенергію і тепло", - сказав Гройсман.
За його словами, такі перекриття можуть привезти до відключення електроенергії, і тепла по Україні.
"Такі дії є абсолютно неприпустимі, постачання необхідного вугілля має бути розблоковано. Для цього ми і зібрали уряд, щоб прийняти рішення про запровадження надзвичайних заходів в енергетичній системі нашої країни. Цей дифіцит вугілля створено абсолютно штучно", - сказав прем'єр.
"Блокада сьогодні це злочин, саме в частині вугілля, все інше я не беруся судити", - додав Гройсман.
Армія - моє життя: 21-річну дівчину-медика, яка обороняла Авдіївку, нагородили орденом "За мужність"
Вікторія Прищепіна змінила підбори на берці, залишивши мрії про модельне агентство, бо за її словами не могла дивитися, як частина країни горить у вогні війни.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
21-річна Вікторія Прищепіна, яка обороняла Авдіївку, була нагороджена орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Про це повідомляють у прес-службі Міноборони, зазначають Патріоти України.
Дівчина з міста Глухова Сумської області понад рік тому стала одним з мужніх захисників Авдіївки. Коли в кінці січня - на початку лютого російсько-терористичні війська майже цілодобово обстрілювали з важкого калібру позиції українських захисників на промзоні і житлові будинки міста, медична сестра молодший сержант Прищепіна під обстрілами рятувала наших поранених бійців.
Важко сказати, скільки життів врятувала 21-річна дівчина за час перебування в зоні АТО. "Я підписала контракт на три роки. Залишуся служити в армії і далі. Про модельне агентство вже і не думаю, тому що зрозуміла: армія - моє життя. Коли пішла у відпустку, то вже на наступний день рвалася назад. У наступному році планую вступати в університет", - розповіла молодший сержант Прищепіна.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Вона розповіла, що залишила мирне життя, тому що не могла дивитися, як частина країни горить у вогні війни. Любов до медицини Вікторії прищеплювала мама-медик, через яку дівчина вступила до медучилища.
"Вони тебе вичислюють і вбивають твоїх родичів": Хто і як нищить українських дітей через інтернет
Інтернет вбиває українських підлітків. У ті хвилини, коли батьки нічого не підозрюють, їх дитина може копирсатися в соцмережі та обирати квести в так званих групах смерті. Небезпечна гра вже вбила сотні дітей.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Групи смерті «Синій кит»
У поліції переконують: гра, що доводить підлітків до самогубства, це не вигадки. Небезпечні психологічні забави можна знайти в так званих групах смерті: «Синій кит», «Тихий дім» «Розбуди мене о 4.20». Назви можуть бути різні, фінал – завжди один.
«Я навіть не думала, що це може закінчитися такими проблемам. Боюся, щоб не дізналися батьки», - розповідає школярка Оксана, яка не показує свого обличчя.
Батьки досі не знають, що вона – одна з колишніх учасниць небезпечної гри «Синій кит». Чим можуть закінчитися креативні квести, Оксана зрозуміла не одразу.
«Мені прийшло завдання написати листа. Я не встигла цього зробити. Пройшов певний час і мою сторінку було заблоковано», - розповіла дівчина.
Вона не пройшла першого завдання. Тепер Оксана розуміє: їй тоді поталанило. Бо інша школярка після наступного квесту опинилася в лікарні.
«До нас зателефонували з лікарні. Про те, що в них знаходиться дівчина, на руці якої є напис «Синій кит», - розповіла співробітниця Головного управління поліції Івано-Франківщини Алла Бойчук.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Напис на руці 13-річної дитини був вирізаний лезом. Дівчинка – із заможної сім'ї, навчається в елітній школі, відмінниця та активістка. Але після загадкової гри їй потрібна допомога психологів.
«Протягом 50 днів доводять дитину до такого стану, що якщо їй поставлять завдання – сьогодні ти вистрибнеш з 8 поверху – вона готова це буде зробити», - каже Алла Бойчук.
Смертельна гра прийшла в Україну з Росії. Півроку тому кіберполіцейські зафіксували першого учасника небезпечної групи. А нині їх – сотні, як і самих спільнот.
Тільки на Прикарпатті вже відомо про два трагічні випадки через небезпечну гру. В Росії «Синій Кит» убив уже понад 130 дітей.
«Підбирають потенційного потерпілого ,і з ним професійно працюють. Це відбувається у вигляді квестів, під час етапів якого вивчають особу учасника, його слабі сторони, мотивації. Якщо ми говоримо про групи смерті, то працюють професійні психологи», - позповів керівник управління кіберполіції Івано-Франківщини Іван Канюс.
Зіскочити з групи смерті можна: треба заблокувати свою сторінку чи поскаржитися на спільноту адміністраторам соціальної мережі. Щоправда, таких випадків поки зафіксовано обмаль. Чому діти бояться скаржитися? Знає чи не кожен школяр.«Вони тебе вичислюють і вбивають твоїх родичів», - розповідають Артур і Роман.
«Для того, щоб отримати перше реальне завдання, треба надати реальну адресу, куди звичайним листом прийде завдання. І в подальшому, коли учасник хоче відмовитись від участі в квесті, йому починають погрожувати, знаючи, де він живе», - каже Іван Канюс.
Психологи б'ють на сполох. Адже більшість учасників, які постраждали від гри, з благополучних сімей. Вони мали практично все. Але дітям бракувало основного – батьківського спілкування.
«Якщо дитині багато купують всього, задовольняють всі її капризи, але не задовольняють основного – доброго батьківського, людського, люблячого спілкування – то такі діти в групі ризику», - пояснює психолог Наталя Чаплинська.
Деяких адміністраторів небезпечних груп кіберполіцейські вже вирахували. Але затримати їх майже нереально, бо жорстокі зловмисники працюють за межами України.
Порошенко нагородив орденами 63 учасників Революції Гідності
Президент України Петро Порошенко підписав указ про відзначення державними нагородами громадян,
які брали активну участь у подіях на Майдані Незалежності під час Революції Гідності.
Про це повідомила в п'ятницю, 17 лютого, прес-служба глави держави.
«За громадянську мужність, самовіддане відстоювання конституційних принципів демократії,
прав і свобод людини, виявлені під час Революції Гідності,
активну громадську і волонтерську діяльність глава держави нагородив 63 українців», – йдеться в повідомленні.
Зокрема, орденом «За заслуги» III ступеня нагороджено двох активістів, орденом «За мужність» III ступеня – 58 учасників Революції Гідності,
а також орденом княгині Ольги III ступеня – ще трьох активістів.ukrprof
У блокадників окупованого Добасу з'явився потужний союзник: "Кривавий пастор" висловився за рішучі дії та радикальні заходи
Або у вищому керівництві держави назріває розкол коаліції, або готується рішучий розворот до курсу 2015 року. Повна ізоляція окупованої території значно наблизить терміни її звільнення, вважає глава РНБО.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Секретар РНБО Олександр Турчинов назвав перекриття вантажопотоку між Україною і окупованими територіями Донбасу єдиним способом зупинити контрабанду. Причому, на його думку, слід перекрити абсолютно весь вантажопотік через лінію розмежування. Про це він заявив в інтерв'ю Liga.net
"... Я прихильник цього варіанта - заборонити будь-які переміщення товарів і вантажів. Але мені кажуть: там же є підприємства, які платять податки в наш бюджет і на експорт відправляють продукцію, а валюта надходить в українські банки, там живуть наші громадяни, їм треба працювати тощо. Я вважаю, що тут доречний досвід Хорватії, яка на початку 1990-х перебувала в схожій з Україною ситуації", - сказав Турчинов.
Він пояснив, що жорстка економічна блокада дозволила Хорватії швидко деокупувати свої території. "Якщо ми хочемо прискорити процес звільнення своїх територій, потрібно вибирати радикальний варіант", - вважає глава РНБО.
Тим часом проти економічної блокади непідконтрольних Україні територій виступає Захід.
"Особисто моя позиція: йде війна і всі повинні працювати на перемогу. Повна ізоляція окупованої території значно наблизить терміни її звільнення", - резюмував Турчинов.
Перед третьою річницею розстрілів на Майдані, ми будемо згадувати історії Героїв Небесної Сотні. Вони живі, поки ми пам'ятаємо про них...
Василь Мойсей навчався на четвертому курсi в унiверситетi розвитку людини "Україна". Мав здобути спецiальнiсть - фiзична реабiлiтацiя.
Василя побратими згадують як веселого, товариського хлопця.
"Я бачив, як його скосила куля, - каже Сергiй Мерчук. - Коли змiг пробратися до нього, то на спинi винiс iз того пекла. Однак вiн почав хрипiти. Я зрозумiв: все страшнiше. Разом iз побратимами ми понесли його до медикiв".
Лiкарi боролися за життя цього мужнього хлопчини, що так рано став солдатом свого народу. Солдатом, який не навчився стрiляти в людей. Однак...
"Коли я витягнув Василя з поля бою, останнiми його словами були: "Я всiх вас люблю", - не стримує слiз побратим Героя.
Степан Стецькович, товариш Василя, розповiдає, що вони познайомилися пiд час вступних iспитiв до унiверситету. "Вiн був просто неймовiрним другом, - каже Степан. - Щирий, веселий, дуже любив подорожувати мiстами України зi своєю коханою. Його брат - священик, тож Василь часто прислужував йому, був глибоко вiруючою людиною. Василь розповiдав, що мама i сестра, якi працюють за кордоном, не раз пропонували йому поїхати до Iталiї. Мовляв, знайдемо для тебе роботу, зароблятимеш грошi й житимеш у Європi. Проте мiй друг був твердо переконаний, що робити Європу слiд в Українi. Казав, що варто скинути злочинну владу, i тодi українцi заживуть, як у вiльнiй, цивiлiзованiй європейськiй країнi".
23 березня юнаку з прiзвищем святого чоловiка було б 22 роки.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Павло Розенко розповів про підвищення пенсій у 2017 році
Індексація пенсійних виплат останні три роки в Україні практично не проводилася
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Протягом останніх трьох років в Україні практично не проводилася індексація пенсійних виплат.
Про це заявив в програмі "Велике інтерв'ю" на телеканалі NewsOne віце-прем'єр-міністр Павло Розенко
За його словами лише в минулому 2016 році було проведено підвищення пенсій на 16% - з 1 травня і з 1 грудня.
Відносно ж 2017 року, чиновник запевнив, що заплановано підвищення пенсій в середньому на 10%.
"Зафіксовано, що в 2017 році буде підвищення розміру мінімальної пенсії та прожиткового мінімуму з 1 травня і з 1 грудня мінімум на 10%", - підкреслив віце-прем'єр.
Також він зазначив, що як тільки в Пенсійному фонді з'явиться ресурс на додаткове збільшення мінімальної пенсії та прожиткового мінімуму, цей відсоток буде ще підвищений.
Українські трудові мігранти: де і скільки заробляють наші співвітчизники
Які ж країни пропонують найкращі умови гастарбайтерам?
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Українські заробітчани отримують в США, Канаді та Німеччині в два-три рази більше,ніж в інших країнах. Найбільше заробляють будівельники і далекобійники.
Найбільшу кількість вакансій для українців пропонує Польща, відзначає контент-експерт сайту rabota.ua Тетяна Пашкіна, повідомляють Патріоти України. ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Через брак людей робочих спеціальностей в країні роблять ставку на українських гастарбайтерів. Польський уряд збирається залучити на роботу 1 млн заробітчан. При цьому, за офіційними даними, в Польщі вже працюють близько мільйона українців. Трудовим мігрантам обіцяють поліпшити умови праці, і видавати візи на більш тривалі терміни.
«У Польщі українці заробляють в середньому 15-20 тисяч гривень. Доглядальниці заробляють мінімальну зарплату 12 тис. гривень. Більше платять далекобійникам - 30-40 тис. грн. Пропонують вакансії по ручного розпису порцеляни і пакувальників, далекобійників, лісничих, куроловів і інших різноробочих. Багато роботи на конвеєрах і для швачок », - розповідає Тетяна Пашкіна.
До Німеччини в основному їдуть будівельники, водії, медики та підсобні робітники. При цьому зарплата стартує від 30 тис. гривень. «Наші заробітчани починають з Польщі, але після того як трохи обживуться - намагаються виїхати до Німеччини, куди їздять польські гастарбайтери», - зазначає Пашкіна.
Чекають українських гастарбайтерів і в Чехії. Країна приймає фахівців середньої і нижньої кваліфікації. Уряд Чехії 8 лютого 2017 року прийняв рішення збільшити квоту для українських гастарбайтерів в два рази. У Чехії такі ж пропозиції роботи, як і в Польщі, але середня зарплата там вище польської і становить 27 тис. грн.
В Ізраїль їдуть будівельники, покоївки та домогосподарки на зарплату 20-40 тис. гривень. У США і Канаді зарплата в два рази вища, ніж в Європі. У Штатах затребувані будівельники, водії і персонал в готелі. На заводах платять від 80 тис. гривень, будівельникам - 90 тисяч, а водіям - 124 тисячі грн. У Канаді платять на будівництвах 80 тис. грн, а далекобійникам 130 тис. грн, працівники на фермах заробляють 75 тис. гривень.
Заробітчани вже давно не звертають уваги на Росію, відзначає Пашкіна, через погіршення економіки і обвалу рубля. «Росія для заробітчан нецікава, є вакансії різноробочих, але на зарплату 7-12 тисяч гривень мало хто погоджується», - говорить вона. Якщо в РФ і трапляються високооплачувані пропозиції, то це поодинокі випадки. Наприклад, є вакансія модельєра-конструктора хутряних виробів на 70 тис. грн, а агроному на Чукотці пропонують всього 10 тис. гривень.
Судячи з відповідей на соціологічні питання, потік заробітчан в Росії продовжить падати. Так, 23% трудових мігрантів заявили, що хочуть працювати в Німеччині, 22% - в Польщі, 10% - в Італії, 9% - в США, і тільки 6% сказали, що планують працювати в Росії.
Треба було перетворити на торжество... Навіщо святкувати день капітуляції Радянських військ, ще й називати його днем захисника Вітчизни?
День радянської армії, що зник разом, власне, з армією, молитвами президента Леоніда Кучми повернувся до нас під новим тюнингом – як День захисника Вітчизни, по аналогії з відповідним російським святом.
Звичка святкувати 23 лютого в якості професійного свята військових, а через них – і свята всіх чоловіків, радянською владою прищеплена українцям міцно і надовго.
2014 року в українському суспільстві в результаті реакції на збройну агресію Росії підсилилися тенденція декомунізації — відмови від радянських символів і свят.
Президент України Петро Порошенко встановив щорічно 14 жовтня відзначати — День захисника України. Та скасував святкування День захисника Вітчизни 23 лютого знаного в радянських часів, як «День Радянської Армії і Військово-Морського флоту».
Президент України Петро Порошенко у своєму виступі під час військового параду в Києві 24 серпня 2014 року відзначив:
« В багатому на подвиги літописі українського воїнства безліч битв і дат, гідних стати Днем захисника Вітчизни. Я наголошую, Україна більше ніколи не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми будемо шанувати захисників своєї Батьківщини, а не чужої! » — Петро Порошенко, Президент України, 24 серпня 2014.
Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович мотивував вибір дати 14 жовтня для Дня захисника України історичною традицією вшанування українського війська на Покрову.
Також 14 жовтня традиційно відзначається як день створення Української повстанської армії — військово-політичної формації українського визвольного руху.
Однак, що ж відбулось насправді 23 лютого 1919 року?
Ідею святкувати 23 лютого як день радянської армії висловив у лютому 1919 р. голова Вищої військової інспекції Pобітничо-селянської червоної армії (РСЧА) Ніколай Подвойський. Підставою для впровадження нового "пролетарського" свята мала стати річниця видання декрету про створення РСЧА, яке сталося 28 лютого 1918 р.
Натомість відомо: 23 і 24 лютого – це дні „безумовної” капітуляції Радянської Росії перед кайзерівською Німеччиною. Щоб забути ганьбу, її треба було перетворити на торжество. Тому 23 лютого – це радше день захисника німецької кайзерівської вітчизни, ніж російської радянської, чи, тим більше – української. У перші післяреволюційні роки в офіційних повідомленнях з приводу свята йшлося про те, що нібито 23 лютого 1918 року Раднарком ухвалив декрет про організацію Червоної армії.
Однак насправді цей декрет було видано ще 15 січня. На десятиліття свята – у 1928 році – з’ясувалося, що 23 лютого 1918 року радянська влада приступила до організації перших загонів Червоної армії. У вересні 1938 року, в короткому курсі історії ВКП(б) з’явилася нова версія: 23 лютого 1918 року „під Нарвою і Псковом німецьким окупантам було дано рішучу відсіч”. Пізніше Сталін заявив, що 23 лютого 1918 року загони Червоної армії „вщент розбили під Псковом і Нарвою війська німецьких загарбників”.
Так брехня й пішла гуляти світом. У часи хрущовської відлиги в тій же таки історії партії кудись зникло повідомлення про Нарву, проте з’ясувалося, що під Псковом Червона армія „вчинила впертий опір переважаючим силам супротивника й завдала їм серйозної поразки”.
Такі суперечливі повідомлення викликають закономірний інтерес: а що ж відбулося насправді?
А насправді 10 лютого 1918 року безрезультатно закінчилися переговори про мир між Росією і Німеччиною в Бресті. Радянська влада сподівалася, що німці просто залишать більшовиків у спокої, маючи значні проблеми на фронтах у Франції і Бельгії. Проте через тиждень, 18 лютого німці почали наступ по всій лінії розваленого фронту. Німці просувалися на схід на поїздах, практично без опору.
Наголосимо одразу – жодних боїв під Псковом і Нарвою 23 лютого 1918 року не було і бути не могло.
За документами 53-го німецького корпусу групи армій "Д", того дня передові частини німецької армії знаходилися у 55 км від Пскова та у 170 км від Нарви і не те що важких, а й просто боїв, між ними і загонами червоної гвардії відзначено в документах не було.
Але й те не біда. У Псков німці увійшли вже увечері 24 лютого. На Нарву німці почали наступ 25 лютого і 3 березня увійшли в місто - мов на параді.
"Нарва була взята дуже невеликим загоном німців, всього близько 40 чоловік, які приїхали на мотоциклетці о 8-ій годині ранку. Втеча з міста почалася ще напередодні, близько 12 години дня. Першими втекли солдати і комітети, кидаючи все напризволяще.
Втім, дехто встигав продавати залишки нерозкраденого казенного майна. Коли в місті з'явилися німецькі мотоциклісти, то на ратуші вдарили на сполох. Збіглися жителі, але німецький офіцер, пригрозивши пальцем, наказав розійтися. Всі швидко поховалися", - так описала цю подію есерівська газета "Дело народа" від 17 березня 1918 р.
Німці не просто не зустрічали жодного опору. Вони не побачили навіть найменших ознак існування армії. І тут більшовики мали дорікати винятково самі собі.
Повільно тон червоної пропаганди змінювався і остаточного втілення здобув у 1942 році: "Молоді загони Червоної армії, що вперше вступили у війну, на голову розбили німецьких загарбників під Псковом і Нарвою".
#історія@uarevo
#стаття@uarevo
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Україна вимирає - The National Interest
Недостатній доступ населення до якісних медичних послуг і низький рівень життя тільки погіршують ситуацію
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Оглядач видання The National Interest Нолан Петерсон вважає, що стрімке скорочення чисельності населення становить основну загрозу для соціального, економічного і політичного розвитку України.
Петерсон зазначає, що негативна демографічна тенденція в Україні почалася після оголошення незалежності в 1991 році, передає Кореспондент, інформують Патріоти України.
До кінця 2016 року чисельність населення України зменшилася на 9,5 мільйона чоловік у порівнянні з еталонним показником 1993 року більш ніж 52 мільйони жителів.
Автор звертає увагу, що з 1993 по 2013 рік, ще до анексії Криму та конфлікту на Донбасі, Україна втратила 6,7 мільйона чоловік, що еквівалентно числу бойових втрат українців під час Великої Вітчизняної війни.
Петерсон наводить дані Державної служби статистики України, відповідно до яких основними причинами смертності в країні є серцево-судинні захворювання (68%) і рак (18%). Недостатній доступ населення до якісних медичних послуг і низький рівень життя тільки погіршують ситуацію.
Серйозну загрозу для майбутнього країни, на думку журналіста, представляє розрив в тривалості життя між чоловіками і жінками: 66 і 76 років відповідно.
При цьому на 100 українок припадає 86 українців. Автор нагадує, що середнім показником по світу є співвідношення 101,8 чоловіків на 100 жінок при різниці в тривалості життя 4,5 року.
Петерсон підкреслює, що молодь не хоче пов'язувати майбутнє з рідною країною.
Нестримна корупція, роки війни, а також економічна і політична нестабільність в сукупності сприяли песимістичним настроям серед молодих українців. Багато з них переїхали за кордон в пошуках роботи, або вибрали б це, маючи таку можливість.
Після розпаду Радянського Союзу і подальшою за цим економічною катастрофою, інститут сім'ї перетворився в непосильну ношу для багатьох українців.
За даними журналіста, в 2001 році на кожну жінку припадало 1,1 дитина. При цьому для запобігання процесу депопуляції цей показник повинен знаходиться на рівні 2,1.
«Починаючи з 1991 року, смертність в країні постійно перевищувала народжуваність», - цитує журналіст наукового співробітника Українського інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ірину Федец.
При цьому автор звертає увагу на позитивну статистику по абортам. З початку 90-х їх число значно скоротилося.
На думку Петерсона, Київ повинен якомога швидше вжити заходів, спрямованих на стимулювання народжуваності, оскільки саме від ефективної демографічної політики залежить майбутнє країни.
Опублікував: Світлана Іваненко
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Прощена неділя: скиньте камінь з душі
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Психолог дала рекомендації, як навчитися прощати
Сьогодні — прощена неділя, коли прийнято простити вибачення один в одного за всі образи. І, звісно, прощати інших.
Вміння прощати — одне з найвищих християнських чеснот. І, певно, одне з найважчих діянь для людини. Почуття образи, коли здається, що з нами вчинили несправедливо, часто не дає змоги простити того, хто нас образив.
Але прощати треба. Психологи кажуть, що таким чином ми знімаємо з душі камінь, який руйнує нас зсередини.
-- Образа — це дуже болісне переживання, яке приносить людині страждання, -- каже психолог Марина Дубовик. -- І навіть якщо людина й рада позбутися цього гнітючого почуття, це не завжди виходить. Кожен знає з власного досвіду, як часом буває важко пробачити.
Навпаки, є бажання покарати кривдника, відплатити йому. Між ти, коли людина ображена, вона завдає болю тільки собі — адже той, хто образив, часто й не знає про це.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Або ж людина очікує якоїсь спокути, компенсації, особливих вибачень — на кшталт “щоб на колінах приповз” або “вимолював прощення”. Або ж не може простити, бо вважає, що таким чином ніби дасть індульгенцію кривднику, а він на це не заслуговує. Між тим, слід зрозуміти, що прощення робить краще тому, хто прощає. Адже образа завжди завдає шкоди, як психологічної, як і фізичної (це почуття нерідко викликає хвороби тіла) лише скривдженому. Тому порада одна — навчіться прощати.
-- А як? Переступити через себе?
-- Нерідко це справді дається важко. Треба перебороти власне его, звільнитися від минулого, “відпустити” кривдника. Лише тоді ви зможете зажити повноцінним життям, без вантажу образи на серці.
От кілька порад, як навчитися прощати.
1. Усвідомте причину образи
Коли ми починаємо мислити “тверезо”, йдуть зайві емоції, а тому ми можемо подивитися на ситуацію з іншого боку. І часто можемо помітити, що причина образи настільки дрібна, що й не варта псування нервів.
2. Випустіть агресію
Якщо почуття образи “гризе” вас, не дає нормально спати, їсти, дихати — спробуйте викинути ці негативні емоції, інакше вони вас “з'їдять”. Найкращий спосіб — фізичне навантаження. Під час вправ в організмі зменшується рівень гормону стресу, людина почувається набагато краще.
3. Поставте себе на місце кривдника
Спробуйте проаналізувати, чому він чи вона вчинили саме так. Можливо, є сенс поговорити з цією людиною, з'ясувати все. Можливо, людина й не хотіла вас образити і навіть не здогадується, що ви чекаєте вибачень.
4. Якщо вас образили — не мовчіть
Ніколи не чекайте того моменту, коли кривдник раптом сам усвідомить свою провину і прийде з вибаченнями. Так може тривати роками. Якщо вас образили, скажіть про це напряму.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
5. Не намагайтеся мстити
Це найрозповсюдженіша поведінка ображеної людини. Проте це не вихід. Продумуючи план помсти, ми опиняємося у пастці. Ми можемо так захопитися, що втратимо друзів, повагу, сон. Не витрачайте свій час, своє серце, свій розум на помсту. Ніколи. Життя саме покарає кривдника.
6. І пам'ятайте, що ви можете бути не лише ображеним, а й тим, хто ображає. Можливо, неусвідомлено, неспеціально, але гострим словом чи невиконаною обіцянкою може ранити когось. Тож, попросіть сьогодні вибачення у близьких та рідних. І — самі простіть.
Банду поліцейських, які займалися рекетом на залізничному вокзалі, затримано у Львові, - Нацполіція.
У Львові затримано співробітників поліції, які систематично вимагали гроші на Центральному залізничному вокзалі.
Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Департамент комунікації Національної поліції.
Інформація про співробітників Залізничного відділу поліції Львова почала надходити в Управління внутрішньої безпеки ще в жовтні 2016 року. Було встановлено, що поліцейські, які несли службу на Центральному залізничному вокзалі, попередньо змовившись, систематично перевищують службові повноваження - застосовують фізичну силу (погрожують її застосуванням) до осіб, які вчинили адміністративні або кримінальні правопорушення на території району. А за непритягнення до відповідальності поліцейські вимагали й отримували кошти від затриманих. Також не цуралися "правоохоронці" і привласнювати особисті речі цих громадян.
Під час зборів доказової бази стало відомо про 20 епізодів злочинної діяльності групи, до яких причетні 15 працівників відділу поліції з числа співробітників чергової частини і патрульно-постової служби. Наприклад, лише за один день був задокументований факт побиття у службовому кабінеті чергової частини трьома поліцейськими чоловіка, який був на вокзалі напідпитку, а також застосування насильства ще одним патрулем цього ж відділення до іншого пасажира й отримання від нього 900 гривень.
Співробітники Управління внутрішньої безпеки, Головного управління поліції області, прокуратури та відділу швидкого реагування Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України затримали трьох фігурантів групи "на гарячому". Поліцейські за налагодженою схемою змусили чоловіка віддати їм 230 євро і 220 польських злотих за непритягнення його до адміністративної відповідальності. Під час затримання зловмисники намагалися чинити опір.
Крім "свіжого" хабара, у службовому кабінеті поліцейських під час 13 санкціонованих обшуків за місцем їх проживання виявлено та вилучено інші кошти, отримані від вимагання: 1 560 польських злотих, 31 350 гривень, 250 євро, 1 272 долари США, а також 38 мобільних телефонів, 1 мисливський ніж, патрони різного калібру, гранату РГД-5, ручний протитанковий гранатомет РПГ-18, походження яких встановлюється.
Зараз трьом затриманим у порядку ст. 208 КПК України оголошено підозру за ч. 3 ст. 368 КК України. Вирішується питання про правову кваліфікацію дій інших членів групи і притягнення їх до кримінальної відповідальності. Триває слідство.
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] liznychnomu_vokzali_zatrymano_u_lvovi_natspolitsiy a)
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Торгівля з терористами - державна зрада Кабміну, Яценюка і Гройсмана, - Вергіна
За три роки війни наша влада не знайшла альтернативи вугіллю з окупованої території.
Державна зрада – ось так можна назвати політику Кабміна Яценюка та Гройсмана по відношенню до наших українців, до країни. Таку думку стосовно торгівлі з терористами висловила в Facebook колишня голова Луганської обласної адміністрації Ірина Верігіна: "За три роки війни вони не спромоглися знайти альтарнативу вугіллю з окупованої території. А тепер терористи ставлять ультиматум та вимагають припинити блокаду, інформують Патріоти України.
Окрім ахметовських шахт, вугілля видобувається на копанках, яких на території окупованої Луганщини дуже багато. Власники цих копанок керівники бандформувань. Саме це вугілля і вивозилось на територію України.
Якщо терористи так ультимативно реагують на блокаду, то це вже один доказ, що необхідно терміново визнавати частину Донбасу окупованою і припинити будь-які торгівельні зв'язки.
І не потрібно заводити українців в оману, вугілля на ТЕЦах є. А при бажанні та державницькій позиції можна терміново знайти альтернативу антрациту з окупованих територій.
Не можуть народні депутати та Кабмін вирішити цю проблему, тоді потрібно йти на позачергові вибори і обирати спроможних людей.
Торгівлею з терористами ми не повернемо любов людей до України на окупованій території. Хто любить Україну та волею долі знаходиться там, той і залишається патріотом своєї держави. А боротись за серця людей на тимчасово окупованій теритоії ми будемо після звільнення України від ворога.
Зараз потрібно більш думати про людей, які обрали Україну і живуть в жахливих умовах. Ось для цих людей потрібна державна програма та підтримка".
Джерело: ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Спрощений візовий режим для в'їзду іноземців до України запрацює із квітня
У Міністерстві закордонних справ повідомили,
що на початку квітня буде спрощено візовий режим для в'їзду іноземців до України.
Про це повідомив начальник Управління консульського забезпечення
Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ
України Василь Кирилич, передає УНІАН.
Кирилич зауважив, що вчора, 2 березня, було "оприлюднено постанову уряду",
якою затверджено зміни до правил в'їзду іноземців до України
і транзитного проїзду через її територію.
Ними, зокрема, передбачено скорочення терміну оформлення віз для іноземців,
у терміновому порядку її можна одержати до 5 днів
(раніше такий термін сягав до 15 днів).
За його словами, при звичайному оформленні візи такий термін становить до 10 днів.
За словами Кирилича, постановою встановлюється єдина тарифна ставка збору за оформлення віз — 65 доларів.
Він наголосив, що така ставка буде для візи незалежно від її кратності,
терміновості, а також терміну дії.
Кирилич також поінформував, що за новими правилами будь-який громадянин України,
засвідчивши своє запрошення нотаріально,
може запросити іноземця для відвідання країни, тобто спрощується процедура.
За словами представника МЗС, новими правилами передбачено
розширити перелік країн, громадяни яких матимуть можливість оформити візу у пункті перетину державного кордону України.
Відповідно до постанови, зазначив він, "така кількість країн складає 23 одиниці".
За його словами, це означає, що, зокрема, громадяни Китаю, Австралії чи Колумбії,
прибувши в аеропорт "Бориспіль", на місці зможуть оформити і одержати візу.
Кирилич також повідомив, що новими правилами передбачено збільшення терміну дії національної української візи до 90 днів.
Він нагадав, що за старими правилами такий термін становив 45 днів.
Крім того, за його словами, постановою затверджено нову термінологію у справі оформлення віз,
тобто вводиться поняття електронної візи. Він зазначив, що "це не означає, що ця електронна віза буде завтра чи післязавтра,
а це всього лише унормовано таке поняття".
Він зауважив, що постанова набуває чинності через 30 днів.
За його словами, у цей період буде створено робочу групу,
яка відпрацьовуватиме механізм оформлення електронних віз.
Кирилич також повідомив, що іноземці, які мають статус закордонного українця,
їх діти та члени їх родин отримуватимуть довгострокові візи до 5 років.
Представник МЗС зауважив, громадяни понад 60 країн мають оформляти візи для в'їзду в Україну.ukrprof
СБУ запобігла в Києві трансляції 76 заборонених російських телеканалів
Співробітники Служби безпеки України спільно з поліцією припинили протиправну діяльність групи осіб,
які організували в Києві трансляцію заборонених російських пропагандистських телеканалів.
Про це повідомила у вівторок, 14 березня, прес-служба СБУ.
«Зловмисники, громадяни Росії, Казахстану і України,
створили підпільний телекомунікаційний центр і поширювали російську пропаганду не тільки в Україні,
а й на тимчасово окупованих територіях», – йдеться в повідомленні.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Під час обшуків у Святошинському районі Києва на території режимно-секретних об'єктів
одного з науково-дослідних інститутів правоохоронці вилучили фінансові документи,
що підтверджують протиправну діяльність, обладнання для декодування зашифрованого сигналу супутника,
радіотелевізійної апаратури, російські карти доступу до мереж супутникового телебачення,
серверне та інше обладнання загальною вартістю майже 2 мільйони гривень
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Зараз припинено трансляцію 76 російських каналів,
заборонених рішенням Нацради України з питань телебачення і радіомовлення,
які могли приймати більше 350 000 абонентів.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст.361
(несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів),
автоматизованих систем, комп'ютерних мереж або мереж електрозв'язку)
Кримінального кодексу України. Тривають слідчі дії.
Рада ратифікувала угоду про вільну торгівлю з Канадою
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Верховна Рада прийняла законопроект №0120
«Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою».
За нього проголосували 272 народних депутати.
«Реалізація закону дозволить завершити всі внутрішньодержавні процедури,
необхідні для набрання чинності Угодою про вільну торгівлю між Україною та Канадою
, яка сприятиме розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва
між Україною та Канадою, дозволить вітчизняним товаровиробникам отримати переваги
від безмитного доступу до ринку Канади, відкриє можливості для українського бізнесу
як для розширення ринків збуту, так і для розвитку і модернізації власного виробництва
з метою підвищення конкурентоспроможності на нових ринках»,
– йдеться в пояснювальній записці до документа
Президент України Петро Порошенко привітав ратифікацію угоди про ЗВТ між Україною і Канадою.
«Це історичний момент для нашої двосторонньої торгівлі з Канадою.
Країною, яка системно, на постійній основі підтримує Україну і допомагає
в розвитку економічного потенціалу нашої держави.
Ця угода відкриває символічний трансатлантичний місток вільної торгівлі»,
– йдеться у зверненні глави держави.
Нагадаємо, Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою
було підписано 11 липня 2016 року в Києві.ukrprof
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
vBulletin версії 3.8.4, © 2000-2026, Jelsoft Enterprises Ltd.
Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2010