Авто-мото-вело-теле-радіо музей у Вінниці

[sat-prof]

Журнал «Фокус» опублікував рейтинг п’ятдесяти найкращих для життя міст України, і перше місце там зайняла Вінниця. Я дуже здивувався, бо в моєму рейтингу міст вона була би найнижче, нижче міг би бути хіба шо якийсь Ковель чи Жмеринка. Раніше я вважав Вінницю одним з найгірших, найнудніших і найжахливіших міст у світі, думав, чорт, які ж тут певно живуть нещасні бідні люди і тд. і тп. За всі рази, які я був у Вінниці, я бачив там лише вокзал з купою бомжів, привокзальний базар з купою бомжів, розвалені тролейбуси, якусь тюрму і ше кілька забитих вулиць. За цим я і склав своє дуже необ’єктивне враження про Вінницю, але тепер все змінилось, і треба визнати, що Вінниця доволі непогане місто. І недавно вона стала в рази цікавішою, бо тут відкрився найкрутіший музей зі всіх, де я коли-небудь був. Найкрутіший, бо:
Безкоштовний вхід вже ні, віднедавна коштує 10 ₴, але воно того варте.
Тут можна залазити в машини, сідати на мотоцикли, робити вжж-вжж, тицяти пальцями, брати в руки і вертіти всі експонати, повна свобода.
Тут в біса стоїть барабанна установка! І на ній теж можна пограти.
Музей знаходиться на вул. Соборній, 2 (чи 1, забув). Якшо йти з центру, то він перед мостом через річку, по праву руку. На вивісці пише «Автосалон музей „Владимир“».

Графік роботи — з 11 до 19, але ми заходили майже о 21, і не було ніяких ознак того, що вони збираються закриватись

Барабанна установка стоять прямо навпроти входу. Всі барабани в хорошому стані, сідаєш і валиш, я був просто в захваті . Якби я жив у Вінниці, то кожного дня ходив би сюди бавитись.


Пластмасовий «Трабант» з книгою відгуків:


Старий пожежний «Зіс», на ньому чомусь валялась купа різних духових інструментів. Теж можна пограти, якщо вміти. В музеї тісно, тому дешо не поміщається в мій неширококутний об’єктив.

[IMG]Всяка техніка часів Другої світової.[/IMG]

Мужики-власники музею казали, що тут майже все на ходу. Взагалі, видно, які вони фанати своєї справи. Один мужик ремонтує фару в машині. Інший з любов’ю витирає якийсь програвач. Ше інший просто дивиться якийсь рок-концерт.

Круті мужики, безумовно круті, хоч і трохи схиблені на радянщині.

Ровер з двигуном.

Просто ровер, якийсь старий і гарний, правда, стан не дуже.

В нього дивні гальма, колодка гальмує об протектор. Напевно, в ті часи ше не вигадали вібрейки.

Колись все робили з любов’ю до деталей.

Тачанка.

Всякі мотоцикли. На багатьох є відповідні шоломи, можна одягати.




Мотороллер «Вятка»:

Далі не таке вже й ретро. На вулицях таке ше можна побачити:

Білі шини, шик.

[sat-prof]

З авто-мото-вело це все, далі про фото-теле-радіо.

Різні друкарські машинки з різними розкладками.

Таке чудо (джойстик дерев’яний!)

І програмістська клавіатура

Ціла купа різних грамофонів, патефонів, електрофонів, радіоприймачів, радіол, телевізорів.




Радянський UI.



Супермонстр — телерадіола «Білорусь». Тут і електрофон, і радіо, і телевізор, і все, шо тільки можна придумати. Таке вдома мав певно тільки Брєжнєв і кілька його друзів.

Кишеньковий радіоприймач «Гауя»:

Матюкальник:

Телефони.


В цьому є функція швидкого набору

Арифмометр «Фелікс». В універі нас вчили таким користуватись, але я забув, і не зміг перевірити, чи там все працює

[sat-prof]

Кілька гітар, багато акордеонів, ше якісь труби. Все на купу.


Музей займає маленьку площу, але тут стільки всього, шо улала.

Цей «Москвич» ще чекає на те, щоб потрапити в музей:

[sazan]

Музей-супер.Згадав молоді роки,сам такі речі ремонтував і мав у користуванні.Багато з того добра,донині маю.Навіть Москвича-400.