НОВИНИ УПЛ

[симчич]

[симчич]

"Металург" і " Чорноморець розійшлися на Динамо нульовою нічиєю

Команди Олександра Бабича та Анатолія Чанцева так і не змогли знайти шляхів у воротах один одного

У стартовому матчі 24-го туру, в якому «Чорноморець» на київському стадіоні «Динамо» ім. Ст. Лобановського приймав запорізький «Металург», наставники обох команд пішли на помітні зміни в стартових складах порівняно з попереднім туром. Що до «моряків», не могло на себе не звернути уваги відсутність досвідченого Анатолій Діденко, якого не було навіть у запасі. Крім того, Євген Паст зайняв місце в «рамці», яке незмінно належало Мартыщуку. А ось Анатолію Чанцеву довелося перекроювати оборонну лінію – Каплієнко дискваліфікований, Кузнєцов викликаний до лав збірної України, а Нестеров травмований. У той же час, Баліч повернувся в «основу», відбувши одноматчеву дискваліфікацію.

Втім, про ступінь готовності оборони гостей у стартові хвилини можна було тільки здогадуватись – настільки потужно «Металург» почав гру. Кулач ударом з-за меж штрафного перевірив Паста, а в наступній атаці, після кутового, Кулач скинув м'яч на лінію воротарського, але Платон головою пробив вище воріт.

«Чорноморець» відповів ударом Данченко, але це був лише епізод, а гра здебільшого йшла на половині одеситів. Кулач праворуч, а Цуріков зліва терзали оборонні порядки «моряків», які насилу встигали перебудовуватися, а захисники страхувати один одного. До всіх труднощів одеситів додалося пошкодження у Сергія Петько, якого довелося міняти на 20-й хвилині на поле вийшов Кутас.

Але якраз після виходу Кутаса «Чорноморець» зміг відсунути гру від своїх воріт, і більш того, провів кілька непоганих атак, змусивши Старцева вступати в гру. Данченко з Яворським продемонстрували домашню заготовку при розіграші штрафного, останній в дотик приклався до м'яча з-за меж штрафного, але голкіпер гостей правильно обрав позицію. Надійний Старців був і при кутових одеситів, при цьому, відразу ж швидким введенням м'яча прагнув розгорнути атаку своєї команди.

Ближче до кінця тайму «Чорноморець» заграв спокійніше, а, головне, у команди постійно працювала контратака. «Металург» просто змушений був діяти уважніше, і вперед великими силами гості вже не йшли. Додати б одеситам з точністю в останньому парє в штрафну, і Старцеву довелося б частіше вступати в гру, а так – всі основну роботу за нього робили захисники. Як і в компенсований час, коли «Чорноморець» двічі отримував право на штрафні. Двічі навіси, але дивідендів з них було нуль, відповідно, і рахунок після 45-ти хвилин гри – 0:0.

Ні добре, ні погано почали другий тайм суперники, сумбурна гра в середині поля не давала переваги жодної з команд. Цуріков на 55-й хвилині таки зважився взяти ініціативу на себе, що дозволило вивести Гвилию у штрафний на ударну позицію. Півзахисник гостей спробував вразити ближній верхній кут, але Паст був у потрібному місці і відбив м'яч на кутовий. Цуріков не залишав спроб загострити ситуацію на своєму лівому фланзі, але то в дриблінгу втрачав м'яч, то просто не знаходив підтримки у своїх партнерів.

Відчувши, що в обороні повний порядок і загроз немає, «моряки» стали шукати свої шанси в атаці. Данченко раніше був небезпечний при стандартах, а ось Яворський не давав перевести подих оборону «Металурга» безпосередньо в штрафному майданчику. На 71-й хвилині Яворський з відскоку цілком міг відкривати рахунок, але м'яч після його сильного удару пролетів над поперечиною. І вже зовсім забійний момент, щоб відкрити рахунок, Яворський втратив через 6 хвилин. Паст від воріт викинув м'яч так, що вийшла передача прямо на хід Яворському, який побіг по центру на побачення зі Старцевим. Одесит добіг до штрафної лінії, після чого потужно вистрілив – м'яч влучив у поперечину так, що вона задзвеніла на весь стадіон!

Матч потихеньку котився до нульової нічиєї, але вже перед фінальним свистком «Чорноморець» вибухнув, і гості повинні дякувати Старцева, що він вберіг їх від неприємностей. На 90-й хвилині оборона гостей залишила без нагляду Слинкина, і той з кута воротарського майданчика у падінні головою намагався вразити ближній кут, але воротар «Металурга» встиг переміститися і відбити м'яч. Тут же після кутового «моряки» заробили штрафний у 20-ти метрах перед воротами, але Слінкін пробив без вигадки – дуже сильно і у стінку.

0:0 – серія «Чорноморця» без перемог, яка триває вже понад півроку, збільшилася ще на одну гру. «Металург» же після цієї нічиєї може відчувати себе в десятці абсолютно спокійно.

«Чорноморець» – «Металург» З – 0:0

«Чорноморець»: Євген Паст, Денис Васін (Андрій Слінкін, '84), Владислав Щетинін, Євген Мартиненко, Йован Крнета, Сергій Петько (Павло Кутас, '20), Артем Філімонов, Євген Мурашов (Дмитро Гречишкін, '51), Євген Смирнов, Олег Данченко, Вадим Яворський

«Металург»: Максим Старцев, Олексій Курилов, Павло Пашаєв (Роман Помазан, '73), Саша Баліч, Віталій Лисицький (Сергій Рудика, '83), Андрій Цуріков, Валеріане Гвілія, Нурудін Орелесі (Віталій Гавриш, '46), Ігор Жураховський, Владислав Кулач, Руслан Платон

Попередження: Євген Мартиненко, 30. Євген Паст, 78. - Нурудін Орелесі, 16. Віталій Лисицький, 45.

Арбітр: Олександр Іванов (Макіївка)

Удари (в ствір): 10 (4) – 10 (4).
Кутові: 5 – 7.
Офсайди: 3 – 1.

[симчич]

Ворскла в гостях здобула вольову перемогу над Іллічівцем

Пропустивши першими, полтавці двічі забили у відповідь

Програму суботи в української Прем'єр-ліги відкривав матч у Дніпропетровську, де маріупольці брали полтавчан. Результат гри був важливий для суперників. Приазовські «металурги» ведуть боротьбу за виживання, ворскляни після стабільного відрізка виявилися в числі претендентів на місце в кваліфікації Ліги Європи. Фаворитами, ясна річ, вважалися гості, але у наставника господарів Миколи Павлова на цей рахунок була своя думка.

Аутсайдер у дебюті гри атакував нітрохи не менше міцного середнячка, а запам'ятався випад Шиндера, але пробити з меж штрафного нападнику не дозволив розторопний захисник. Що збіднювало футбол у виконанні цих команд, так це велика кількість бракованих передач. На 11-й хвилині у Громова була ідеальна позиція для удару, навіть час для обробки. Однак хавбек вирішив бити першим дотиком і в створ воріт не потрапив.

Після таких моментів «Іллічівець» став більше уваги приділяти обороні, але і в контратаки біг не тільки один Гринь. Так, грі не вистачало динаміки, голів та емоцій глядачів (таких було, м'яко кажучи, небагато), але нудною її не назвеш. На 26-й хвилині після забійного удару Шиндера майстерністю блиснув голкіпер Гальчук, який після виходу один на один витягнув м'яч з-під поперечини.

До 33-ї хвилини маріупольці такими моментами не радували. Поки після передачі від свого воротаря Ілюк не виграв «повітря», а Чурко не проскочив повз двох центральних полтавських захисників і не відкрив рахунок чітким ударом в кут. Ось такий різкий сюжетний поворот, але цей рахунок протримався недовго. Після навісу Турсунова праворуч розташувався на лінії воротарського Ковпак головою з рикошетом від газону точно пробив у ближній верхній кут.

За шість хвилин до перерви відбувся неоднозначний епізод. Після чергового пасу воротаря через все поле першим на м'ячі був Гринь, а після контакту атакуючий опинився на газоні. Арбітр пенальті не призначив, як і «гірчичника» за симуляцію не виписав.

Стартові хвилини другого тайму пройшли в абсолютно рівній боротьбі без загострень. Зловив себе на думці, що в такій щільній грі все може вирішити один гол. «Ворскла» м'ячем раніше володіла більше, «Іллічівець» оборонявся і чекав свого шансу. Так і чверть години пройшла, потім друга... Микола Павлов і в недалекому минулому його підопічний Василь Сачко задумливо сиділи на своїх робочих місцях. Очікування розв'язки затягнулося.

Вона трапилася на 83-й хвилині. Після навісу зі штрафного м'яч пішов з маріупольської штрафний, але Пердута його туди повернув, а Міщенко пробив головою в дальній кут так, що Гальчук до м'яча так і не дотягнувся. Вишукати резерви на повторний штурм «металурги» не зуміли.

Ось так «Іллічівець» зазнав третьої поразки у чотирьох останніх турах, а «Ворскла» відсвяткувала п'яту перемогу поспіль. Маріупольці залишилися останніми в турнірній таблиці, полтавчани закріпилися на п'ятій позиції.

«Іллічівець» – «Ворскла» – 1:2 (1:1)

Голи: Чурко, 33 - Ковпак, 36, Міщенко, 83

«Іллічівець»: Гальчук, Зубков, Яворський, Матвєєв, Цюпа, Вакуленко, Валєєв, Чурко (Биковський, 90), Гринь, Скоблов (Оберемко, 87), Ілюк (Шевчук, 69).

«Ворскла»: Богуш, Сапай, Тобто Ткачук, Скляр (Пердута, 67), Сімінін, А. Ткачук, Дедечко, Турсунов, Ковпак (Маркоскі, 90+2), Громов, Шиндер (Міщенко, 81).

Попередження: Валєєв, 57, Цюпа, 73, Матвєєв, 82.

Арбітр: Іван Бондар (Київ)

Удари (в ствір): 7 (4) – 10 (3).
Кутові: 4 – 8.
Офсайди: 0 – 4.

[симчич]

Шахтар бере реванш у Металурга

«Гірники» здобули впевнену перемогу в донецькому дербі

Офіційні матчі двох донецьких команд і раніше проходили не в шахтарській столиці – Макіївка, Докучаєвськ, Харцизьк, навіть Луганськ з Києвом, а сьогодні за дербі стежила вимоглива львівська публіка. Так далеко від рідного міста, щоб зіграти один проти одного, «шахтарі» і «металурги» ще не забиралися, але такі реалії.

Першого гольового моменту довго чекати не довелося. Тейшейра зумів першим дотиком перекинути вийшов на заміну голкіпера, а другим пробив вище воріт. У гостей, які через травми і дискваліфікації втратили Олександрі, Лазіча, Мораєса і Прийма, м'яч в середині поля не тримався, так що попереду нічого не клеїлося. Рахунок був відкритий на 9-й хвилині. Традиційна для «гірників» багатоходівка закінчилася ударом Тейшейри з-під ноги захисника з лінії штрафного майданчика, на який Бандура зреагував із запізненням, а тому і не виручив.

«Шахтар» далі використовував аритмію і на кілька хвилин, немов, відступив. Мірчі Луческу це не сподобалося, хоча в обороні раніше були тиша та благодать. До 22-ї хвилини, поки у штрафному чемпіона не виникла пожежа, правда, без завершального удару. П'ять хвилин потому Нельсон вже пробив. Каніболоцький без проблем зафіксував м'яч. Після цих моментів «чорно-помаранчеві» затиснули противника на його території, навіть комбінували в межах штрафного, а забити до перерви вони зуміли вже в компенсований час. Після кутового Дуглас Коста підібрав м'яч біля своєї штрафної, аки спринтер втік в чужу і відпасував на що йшов паралельним курсом Тейшейру, було складніше влучити у ворота – 2:0.

Другий тайм почався з атак «ситих» господарів, а обережні гості вважали за краще акуратно оборонятися. На 54-й хвилині м'яч після штрафного у виконанні Морозюка таки влучив у руку стояв у стінці, арбітр промовчав, а потім Чечер за апеляції отримав спочатку жовту, і тут же червону картку.

У меншості «Металург» просто тримався, адже при позиційних атаках «Шахтаря» всі десять чоловік у білій формі були на своїй половині поля. Лаяти, втім, їх не варто. Кожен грає настільки добре, наскільки дозволяє суперник. «Шахтар» грав на результат, а нове життя атак повинні були принести вийшли на заміну Веллінгтон Ньому, Марлос і Дентіньо.

Правда, на 72-й хвилині ледь не забив «Металург», ось тільки Нельсону дистанції для завершального удару з лінії воротарського не вистачило. Свіжі бразильці «Шахтаря» старалися, але їх ККД, як би це м'якше сказати, не вразив. Наприклад, на 86-й хвилині Нього тільки й залишалося, що проштовхнути м'яч повз самотнього воротаря, а він пішов на зайвий віраж, так що епізод закінчився нічим. У наступній атаці м'яч після удару Гладкого просвистів в півметра від штанги. Були ще удари Марлоса і Веллінгтона Нема, з якими Бандура впорався.

«Шахтар» атакував до фінального свистка, але не забив і не домігся дванадцятою великої перемоги зі старту чемпіонату.

Шахтар (Донецьк) - Металург (Донецьк) - 2:0 (1:0)

Голи: Алекс Тейшейра, 9, 45+2

Шахтар: Антон Каніболоцький, Олександр Кучер, Ізмаїл, Сергій Кривцов, Алекс Тейшейра, Тарас Степаненко (Дентіньо, '76), Ілсіньо, Дуглас Коста (Ромеро Марлос, '62), Фред, Олександр Гладкий, Тайсон (Веллінгтон Нему, '62)

Металург: Олександр Бандура, Артем Барановський, Артем Путівцев, В'ячеслав Чечер, Віталій Федотов (Олександр Насонов, '66), Олександр Нойок, Габріель Карвальо (Богдан Мішенко, '74), Грегорі Нельсон, Константінос Макрідіс, Микола Морозюк, Румян Овсепян

Попередження: Фред, 53 - Микола Морозюк, 16. В'ячеслав Чечер, 55. Константінос Макрідіс, 75.

Вилучення: В'ячеслав Чечер, 55 - друге попередження.

Арбітр: Ярослав Козик (Мукачево)

Удари (в ствір): 12 (6) - 5 (2)
Кутові:3 - 11
Офсайди: 2 - 1

[симчич]

Зоря відпускає Карпати зі світом: нічия в Запоріжжі

Желько Любеновіч та Ігор Пластун обмінялися забитими м'ячами у першому таймі

Перед самим початком поєдинку у «Зорі» сталася колізія з центром оборони. Юрій Вернидуб планував досить несподівану заміну, замість Пилявского довіривши зіграти Білому, проте вже на передматчевій розминці травму отримав Вернидуб-молодший. Внаслідок цього в парі з Білим з перших хвилин грав як раз Пилявський. У «Карпат» відзначимо дві заплановано-вимушені заміни: замість відправилися в юнацьку збірну Шведа і Кльоца в основному складі вийшли Новотрясов і Сергійчук.

Першу гостроту вдалося створити львів'янам. Після вкидання ауту на правому фланзі не виходив у стартовому складі більше двох місяців Сергійчук розігнав атаку, яку ударом з лівого флангу завершив Кожанов – впевнено зіграв Шевченко. «Зоря» відповіла також фланговою атакою: Тотовицький промчав по флангу і віддав відмінну передачу під удар Любеновичу, який пробив вище воріт.

Як і очікувалося, боротьба в протистоянні вийшла по-справжньому чоловічий: на полі було достатньо жорстких стиків і порушень правил. Атакуючі ж дії команд будувалися переважно в англійському стилі: з фланговими проходами та навісами, що навряд чи додавало матчу видовищності.

Тим не менш, в середині тайму пожвавила гру комбінація луганчан, за підсумками якої м'яч навіть побував у воротах «Карпат». Швидкий розіграш м'яча знову-таки на фланзі з переведенням в центр завершився виходом один в один Любеновіча: удар у серба вийшов точним, але арбітри зафіксували положення «поза грою». У відповідь «Карпати» провели атаку лівим флангом з навісом на дальню стійку, де головою пробив трохи неточно Худоб'як. Чудова контратака у «Зорі» вийшла з нетиповим для першого тайму розіграшем м'яча через центр: Тотовицький з району кута штрафного майданчика пробив впритул з дальньою стійкою.

І все ж перший забитий гол у матчі став наслідком атаки через фланг. Каменюка по лівому флангу підключився до комбінації і навісив на Любеновіча, удар якого головою під поперечину вийшов дуже ефектним – 1:0. Але, тільки-тільки розігравши м'яч з центру, «Карпати» відігралися. Після подачі зі штрафного точний удар головою з гущі гравців завдав Пластун – 1:1. Кінцівка тайму пройшла в тому ж ключі, що і вся перша половина матчу, але небезпечних атак у цьому відрізку гри було явно замало. Відзначаємо лише дальні удари Караваєва та Малиновського: на перший спокійно зреагував Мисак, а другий вийшов неточним.

Другий матч розпочався з обміну підлозі-моментами, найкращий з яких організував вийшов на заміну Чачуа, відправляв один в один Сергійчука – форварда підвела техніка прийому м'яча. І тут же «Зоря» класно розіграла кутовий з завершальним ударом Пилявского – блискучу реакцію продемонстрував голкіпер. А ось візаві Мисака ледь не «привіз» гол у свої ворота, невдало вибив м'яч: Худоб'як відразу ж бив під поперечину порожніх воріт, але Шевченко встиг повернутися і виправити власну помилку.

Якщо старт другої половини поєдинку проходив на зустрічних курсах, то до його середини явно читалося, що львів'янам достатньо і нічиєї, а от «Зоря» дуже хоче виграти. Відсоток володіння м'ячем у луганчан зашкалював, але номінальні господарі отримати з цього нічого не могли. Щільно вибудувана оборона від Ігоря Йовичевича дозволяла «Карпатам» захищатися без зайвої паніки, і велика частина другого тайму пройшла з в'язким футболом без небезпечних моментів.

У кінцівці «Зоря» ризикувала, збільшуючи кількість футболістів в атаках і намагаючись загострити гру, за рахунок чого «Карпати» провели кілька контратак з дальніми ударами. Але, ні в одних, ні в інших воріт до гольових моментів це не призвело – хіба що після кутового гостям вдався удар у площину воріт, але Шевченко без проблем заволодів м'ячем. Львівська команда забрала із Запоріжжя цілком заслужену нічию.

«Зоря» – «Карпати» – 1:1 (1:1)

Голи: Желько Любеновіч, 34 - Ігор Пластун, 36

«Зоря»: Микита Шевченко, Андрій Пилявський, Григорій Ярмаш, Максим Ігорович Білий, Максим Малишев, Олександр Караваєв, Андрій Тотовицький (Дмитро Хомченовський, '46), Желько Любенович, Микита Каменюка, Руслан Малиновський (Джаба Ліпартія, '58), Пилип Будківський

«Карпати»: Роман Мисак, Муртаз Даушвілі (Амбросій Чачуа, '46), Андрій Гітченко, Артур Новотрясов, Денис Кожанов (Вадим Страшкевич, '61), Михайло Сергійчук (Василь Кравець, '84), Володимир Костевич, Денис Мірошниченко, Ігор Пластун, Ігор Я. Худоб'як, Олег Голодюк

Попередження: Денис Мірошниченко, 16. Михайло Сергійчук, 19. Муртаз Даушвілі, 40. Андрій Гітченко, 51. Володимир Костевич, 65. Василь Кравець, 88.

Арбітр: Сергій Березка (Київська обл)

Удари (в ствір): 12 (4) – 9 (5).
Кутові: 6 – 3.
Офсайди: 1 – 2.

Глядачів: 1.100
Оцінка поля: 4
Чесна гра: 8,500 - 6,750.

[симчич]

Олімпік в Києві обіграв Металіст

Донецька команда здобула першу в календарному році перемогу

Травнева неділя, тепло і сонячно, грають команди з першої десятки, а на трибунах вільних місць на порядок більше, ніж глядачів. Дуже шкода, що на поєдинках калібру «Олімпік» – «Металіст» збирається так мало вболівальників...

Стартові хвилини пройшли в сумбурній боротьбі. При хорошому командному русі знайти вільну зону для гострого пасу було непросто, так що втрата слідувала за втратою, за кожен квадратний метр йшла боротьба. Господарі більше володіли м'ячем, але не мали з цього ніякої вигоди – до чужих воріт було не пропхатися. Перший гольовий момент залишився за гостями. На 10-й хвилині після флангового перекладу Бобко міг забивати з меж воротарського майданчика, але його удар заблокували. У доважок вже після навісу з протилежного краю головою бив Каядо – слабо і в руки голкіперу.

Після загострення харків'яни перехопили ігрову ініціативу і повели планомірні атаки на донецькі ворота. Остаточно придушити суперника і відкрити рахунок не вдавалося, це суб'єктивна оцінка, через брак вогника в очах і нестандартних рішень в головах. «Олімпійці» продовжували йти вперед, правда, уважного турбували голкіпера не дуже перспективними дальніми ударами. А ось вихід Лисенко один на один на 26-й хвилині – зовсім інша справа. Напрошувався обвідний удар правою ногою, а форвард вирішив бити лівою і з ідеальної позиції промахнувся.

Рахунок був відкритий на 30-й хвилині, причому Тищенко після довгого закидання відзначився незабутнім ударом зльоту у дальній верхній кут. Наставник господарів Роман Санжар спочатку з сумнівами посміхався, а потім почав аплодувати майстерності хавбека. Не в кожному матчі українського чемпіонату трапляються такі красиві голи.

«Металіст» активізувався і зробив спробу відігратися до перерви. Однак тепер слобожани безуспішно били здалеку, не знаходячи інших варіантів. «Олімпік» гасив темп довгими розіграшами в середині поля, тримав попереду кілька чоловік і пішов на перерву з матеріальним перевагою. Господарі могли забити ще двічі. Погорілий впорався з ударом Кадимяна, Семенина промахнувся, коли намагався перекинути воротаря в напівпозиції, на останніх хвилинах тайму.

Що не вдалося зробити на виході, донеччани зробили на вході, чи то пак, на початку другого тайму. Тищенко вискочив один на один, удар не вийшов, але м'яч опинився у Лисенко, і той по незахищених воротах не влучив. «Олімпік» у рамках чемпіонату в нинішньому чемпіонаті ще не вигравав, а рахунок 2:0 був хорошою заявкою на переривання серії.

Харків'яни, до їх честі, сумувати в очікуванні фінального свистка не стали, а продовжили шукати варіанти в нападі. Але й суперники сидіти вдома не збиралися. Футбол на зустрічних курсах завжди подобається глядачам, навіть вибрали місця на пагорбі за територією стадіону. Деякі комбінації захлиналися тому, що гравці намагалися зіграти красиво і ефективно одночасно. Наприклад, передачі в один дотик, або гра на грані офсайду...

В середині тайму тільки харківський воротар зміг зупинити Лисенко, який вже готувався приймати вітання з приводу дубля. Гості відповіли моментом після корнера, але замкнути дальню штангу коліном після несподіваного відскоку у Каядо не вийшло. Після цього обміну «люб'язностями» гра дещо заспокоїлися.

Зовсім недоречним виявилося видалення в компенсований час, коли Огиря розлютився після рядового епізоду. Прийомів ще встиг заробити пенальті. Навіщо Драченко включав «автоген»... Каядо таки забив гол престижу з «точки».

«Олімпік» – «Металіст» – 2:1 (1:0)

Голи: Ігор Тищенко, '30, Володимир Лисенко, '46 - Давид Каядо, з пенальті, '90+3.

«Олімпік»: Литовка, Доронін, Ситник (Драченко, 72), Лебідь (Огиря, 60), Семенина, Тищенко, Лисенко, Міщенко, Бровченко, Дитятьєв, Кадимян (Гошкодеря, 58).
«Металіст»: Погорілий, Іщенко, Рижук, Булят, Селін, Прийомів, Довгий, Бобко (Соломаха, 79), Ковальчук (Болбат, 46), Барілко (Назаренко, 46), Каядо.

Попередження: Драченко (90+3) - Булят (65).

Вилучений: Огіря (90+1).

Арбітр: Євген Арановський (Київ)

Удари (в ствір): 9 (5) – 10 (6).
Кутові: 4 – 4.
Офсайди: 4 – 1.

Глядачів: 700
Оцінка поля: 3
Чесна гра: 7,250 - 8,000.

[симчич]

Волинь дотиснула Говерлу в Луцьку

Підопічні Віталія Кварцяного здобули перемогу на домашньому стадіоні

Після двох матчів «Говерли» проти «Динамо» і «Шахтаря», в яких у В'ячеслава Грозного була головний біль з складом з-за великої кількості орендованих футболістів, у грі в Луцьку наставник ужгородців міг задіяти всіх наявних у його розпорядженні футболістів. І в стартовому складі на поле стадіону «Авангард» знайшлося місце для Хомина з Шацьких, які вже пристойний час не мали ігрової практики.

Вже стало звичним, що «Волинь» на своєму полі агресивно починає гру з будь-яким суперником, і «Говерла» не могла тут бути винятком. Лучани вже на половині поля пресингували суперника, створюючи йому проблеми поблизу воріт Коваля. Той недовго залишався без роботи, і на 5-й хвилині дуже вдало зіграв на перехопленні після гострого прострілу Кобахідзе з правого флангу. Часу, щоб перевести подих, у воротаря гостей практично не було, як, втім, і в його партнерів по команді. Тут-то і позначився у досвідченого Шацьких тривала перерва в іграх – на лінії штрафного Максим втратив м'яч, який підібрав Кобахідзе, після чого пробив так, що може сміливо чекати себе в різних хіт-парадах найкращих голів туру – м'яч влетів у дев'ятку, а даремний стрибок Коваля тільки додав всьому епізоду естетського шарму.

«Волинь» і не думала зменшувати обертів, але гості доволі швидко прийшли в себе і почали вибудовувати свою гру, не останню роль у якій відігравали стандарти. Один з них ледь не дозволив «Говерлі» зрівняти рахунок – Шацьких виконав навіс, Шимич виграв верхову боротьбу і головою ідеально скинув м'яч Фещук. Максим спокійно міг вирішувати момент, але від душі пробив над поперечиною.

Господарі швидко зробили висновки і звели стандарти біля своїх воріт до мінімуму, але шукати своє щастя біля воріт Коваля не припиняли, і незабаром ще одна груба помилка ужгородців на своїй половині призвела до забитого голу. Мемешев на реактивній швидкості зіграв на перехопленні, увірвався в штрафну і, не поскупившись, віддав праворуч на біг паралельним курсом Бабатунде. Нігерійський легіонер «Волині» спокійно розстріляв ворота, які відчайдушно намагався врятувати Коваль – 2:0.

Нокдаун? «Говерла» дуже швидко показала, що до цього далеко – минуло всього п'ять хвилин, як гості один м'яч відіграли. Хомин в центральній зоні взяв гру на себе, і на вході до штрафного зробив передачу на Фещука, той обігрався в коротку стінку з Шацьких, що дозволило вийти один на один з Шустом – а забити вже було справою техніки.

Пропущений «Волинню» м'яч різко підняв з тренерської лавки Віталія Кварцяного, який навіть пригрозив декого прибрати з поля. Цього вистачило, щоб його підопічні заграли з більшою концентрацією, а головне – знову міцно перевели гру на гостьову половину. На 38-й хвилині Бікфалві зліва зі штрафного потужним ударом перевірив, наскільки Коваль впевнено контролює ближній кут – воротар виявився на висоті. А в наступній атаці тільки мужній кидок Райчевіча в ноги Кобахідзе врятував гостей від неприємностей.

За логікою гри перший там так і повинен був завершитися з перевагою господарів у рахунку, але чи часто ми її бачимо у футболі? Вже в компенсований час Політило вирішив повернути м'яч назад Шусту, але зробив це не кращим чином – м'яч летів до воротаря з сильним обертанням. Завершилося все тим, що Шуст не тільки не зміг вибити «гарячий» м'яч, але і зручно викотив його Мякушко, який із задоволенням відправив шкіряну кулю у сітку. Епізод, гідний зібрати чимало переглядів на ютубі, і при рахунку 2:2 команди пішли на перерву.

У перерві Віталій Кварцяний часу не гаяв – це було очевидно з того, з яким азартом заграла «Волинь». Оборона гостей ледь встигала закривати фланги то праворуч, то ліворуч, але і це не завадило Бікфалві після навісу з лівого флангу головою пробити в кут воріт. Коваль доклав максимум зусиль, щоб дістатися до м'яча, і кінчиками пальців перевів його на кутовий. Але на 55-й хвилині вже і Коваль був безсилий – господарі створили пожежа у штрафному «Говерли», Бабатунде пробив з кута воротарського, але часом на виручку воротарям приходить каркас воріт, ось і в цьому епізоді м'яч від штанги прилетів в руки Ковалю.

Тим часом, загроза воротам гостей продовжувала йти з лівого флангу, Бікфалві легко позбувся від опікуна, і з гострого кута поцілив у ближній кут – Коваль наглухо закрив його, відбивши м'яч на кутовий. Коли ж на 64-й хвилині Кобахідзе в черговий раз розкрив лівий фланг і увірвався в штрафну, пішов сильний простріл, м'яч відскочив до Бікфалві, і хоча удар у румунського легіонера акцентованим не вийшов, але і його вистачило, щоб м'яч з-під Коваля закотився за лінію воріт – 3:2.

Тут обов'язково варто зазначити Кобахідзе, Олександр просто не помічав протидії на своєму фланзі, якщо б його партнери були вдалішими, Кварцяний міг би розслабитися на лавці запасних. На 69-й хвилині Кобахідзе передачею вздовж воріт ідеально викотив м'яч у воротарський на Козьбана, але той явно не очікував такої передачі, від нападника м'яч повернувся назад до Кобахідзе, удар якого Коваль перевів на кутовий.

Як виявилося, Козьбану простіше забити бісіклетою, ніж знаходячись перед порожніми воротами. На 74-й хвилині Політило зі штрафного виконав передачу в район 11-метрової позначки, коли ж м'яч підстрибнув над газоном, Козьбан в падінні через себе пробив і ефектно і ефективно – 4:2.

У першому таймі «Волинь» вже обпеклася, виграючи в два м'ячі, і повторювати свої помилки не має наміру. Господарі перейшли на контроль м'яча, який успішно працював. І лише в компенсований час ужгородці зробили спробу штурму, що дозволило Глушицкому перевірити пильність Шуста – той впевнено відбив м'яч.

Незабаром над «Авангардом» пролунав свисток арбітра Лисенчука, який зафіксував перемогу «Волині» 4:2. Лучани на відстань одного очка підібралися до «Металісту», «Говерла» ж і в Луцьку продемонструвала свою безпорадність у грі в обороні, чотири пропущені м'ячі – найкраще тому підтвердження.

Волинь (Луцьк) - Говерла (Ужгород) - 4:2 (2:2)

Голи: Олександр Кобахідзе, 7, Міхель Бабатунде, 23, Ерік Бікфалві, 64, Дмитро Козьбан, 73 - Максим Фещук, 28, Сергій Мякушко, 45

Волинь: Богдан Шуст, Артем Шабанов, Івіца Жунич, Олександр Кобахідзе, Володимир Польовий, В'ячеслав Шарпар, Міхель Бабатунде (Сергій Петров,92), Сергій Політило, Олег Гуменюк (Темур Парцванія, '83), Ерік Бікфалві, Рэдван Мемешев (Дмитро Козьбан, '65)

Говерла: Максим Коваль, Андрій Хомин, Віталійс Ягодінскіс, Лоренцо Шимич (Ілля Глушицький, '59), Сергій Люлька, Александру Тудосе, Мірко Райчевіч, Сергій Мякушко, Максим Шацьких (Валерій Гришин, '80), Дмитро Хльобас, Максим Фещук

Попередження: Максим Шацьких, 66.

Арбітр: Сергій Лисенчук (Київ)

Удари (в ствір): 19 (13) - 7 (3)
Кутові: 8 - 3
Офсайди: 2 - 2

[симчич]

Ще одне свято на Олімпійському: Динамо – чемпіон!

Через п'ять років кияни стають найкращою командою України

Чи варто говорити про принциповість цього матчу для киян, адже реальність чемпіонства неймовірно була велика вперше після перемоги в 2009-му році, так і «Дніпру» втрачати обличчя перед фіналом Ліги Європи зовсім недоречно. Багато фахівців сходилися на думці, що Мирон Богданович побереже основних футболістів, давши шанс тим, хто не грав з «Наполі», тим самим підвищивши шанси підопічних Реброва на бажаний результат.

Кияни почали без розвідки: Даніло Сілва пройшов правим флангом і віддав у центр штрафного майданчика на Беланда, однак той пробив повз. «Дніпро» тут же відповів випадом Калініча, який пробив з кількох метрів вище воріт. Після жвавого старту команди включили швидкості, по черзі підбираючись до воротарським володінь один одного, однак захисники припиняли всі спроби створити гостроту. Першими здали нерви у Безуса, який на 16-й хвилині грубо підкотився під Беланда, за що справедливо отримав попередження від Анатолія Жабченко.

До середини тайму господарі щільно засіли на половині поля «Дніпра», дозволяючи лише іноді вийти суперника до воріт Шовковського. Головним протистоянням у першому таймі сміливо можна вважати суперництво Ярмоленко і Влада, причому захисник «Дніпра» частіше виходив переможцем. Та й в цілому кияни виглядали не набагато сильніше гостей, видно було, що гравці, які отримали від Маркевича шанс, зубами чіплялися за можливість довести тренеру, що саме вони гідні місця в стартовому складі. Під кінець тайму у киян активізувався лівий фланг, це Ленс намагався створити хоч щось, та ось тільки Сваток і Гуйє були проти, по черзі відбираючи м'яч у голландця. Перший тайм так і завершився нульовою нічиєю з невеликою перевагою «Динамо», однак без будь-яких небезпечних моментів.

У перерві Маркевич змінив Канкаву на Федорчука. На 50-й хвилині Ленс прорвався лівим флангом і, увійшовши в штрафну, прострілив вздовж воротарського, Влад опинився на м'ячі першим, випередивши Ярмоленко, тим самим ліквідував небезпеку біля воріт Лаштувки. На 52-й хвилині втомленого Велозу змінив Сидорчук, який повинен був додати швидкості в грі. Сергій протягом перших хвилин відразу ж кілька разів опинився на вістрі атаки, але захисники та воротар не втрачали пильності, випереджаючи форварда киян. «Дніпро» все рідше став виходити в контратаки, але робив це дуже вдало: на 60-й хвилині Безус втікав до воріт Шовковського, але був грубо збитий Сидорчуком, який отримав за це жовту. Штрафний дніпропетровці, однак, виконали невдало. Хвилину потому реальний шанс був у Безуса, який пробивав з району одинадцятиметрової позначки, але у ворота Роман не потрапив.

На 64-й хвилині тренери обмінялися замінами: Маркевич змінив Матеуса на Лучкевича, у киян Теодорчик замінив Артема Кравця. Наступні десять хвилин гра проходила переважно в центрі поля, поки у киян не з'явився шанс на небезпечний штрафний, яким Беланда не скористався, невдало пробив з 20 метрів. Тут же Ребров зняв француза, замінивши його на Буяльського, Маркевич відповів заміною Близниченко на Мігунова. Після невеликого сплеску гра знову перейшла від володінь Лаштувки ближче до центру поля, проти був тільки Ленс, який у другому таймі почав вигравати єдиноборства у Ксьонза, тим самим створюючи гостроту на лівому фланзі атаки киян.

Здавалося, все йде до нічиєї, але іншої думки був Домагой Віда, який в боротьбі з Федорчуком буквально вигриз м'яч і без шансів розстріляв Яна Лаштувку – 1:0 на 85-й хвилині. «Дніпро» побіг відіграватися, та сил на те, щоб створити щось небезпечне, у футболістів банально не вистачило.

«Динамо» – «Дніпро» – 1:0 (0:0)

Гол: Домагой Віда, 84.

«Динамо»: Олександр Шовковський, Александр Драгович, Даніло Да Сілва, Домагой Віда, Євген Хачеріді, Юнес Беланда (Віталій Буяльський, '76), Джермейн Ленс, Сергій Рибалка, Мігель Велозу (Сергій Сидорчук, '53), Андрій Ярмоленко, Артем Кравець (Лукаш Теодорчик, '64)

«Дніпро»: Ян Лаштувка, Андрій Близниченко (Олександр Мигунов, '77), Олександр Сваток, Олександру Влад, Папа Гуйє, Матеус (Валерій Лучкевич, '64), Джаба Канкава (Валерій Федорчук, '46), Євген Шахов, Павло Ксьонз, Роман Безус, Нікола Калініч

Попередження: Сергій Сидорчук, 60. Домагой Віда, 87. - Роман Безус, 16. Олександр Мигунов, 91.

Арбітр: Анатолій Жабченко (Хмельницький)

Удари (в ствір): 6 (2) – 5 (0).
Кутові: 8 – 1.
Офсайди: 4 – 1.

[симчич]

Металіст і Чорноморець грають у Харкові по нулях

Команди Ігоря Рахаєва і Олександра Бабича нічим не порадували нечисленних уболівальників

На не найкращу в долю «Металіста» і «Чорноморця» припав матч, який повинен був відбутися ще в листопаді минулого року, і якщо подивитися на календар 13-го туру, то тоді цей поєдинок однозначно був би в турі центральним. Зовсім інші футболісти захищали кольори обох команди, відповідно, і завдання були інші.

Якщо тримати в голові теоретичний шанс «Металіста» зачепитися за зону Ліги Європи, то тоді можна було говорити про яку-небудь істотну спортивну складову звітної гри. Але, як би там не було, гра що для харків'ян, що для одеситів була дуже важлива і потрібна. «Металіст» не може виграти вже 6 матчів поспіль, а в останньому турі і зовсім сильно засмутив своїх уболівальників, поступившись «Олімпіку». Ну, а «Чорноморець» зовсім не знає радості перемоги вже більше півроку, забиваючи при цьому у весняній частині чемпіонату немов по великим святам.

Матч розпочався з хвилини мовчання в пам'ять про померлу з життя тренера Ахмеда Алескерове, який чимало зробив для розвитку одеського футболу і «Чорноморця».

Вже на першій хвилині після першого свистка арбітра, один з футболістів вписав своє прізвище в протокол матчу як володар жовтої картки – Микола Іщенко в центрі поля зрізав Яворського, і арбітр Бойко без всяких коливань показав харків'янину гірчичник. Що ж по грі, то на 10-й хвилині можна було говорити про ігрову перевагу господарів поля, які постійно володіли м'ячем – гості ж, особливо не соромлячись, майже всією командою розташувалися на своїй половині поля. Лише на 12-й хвилині «Чорноморець» дістався до штрафної господарів, але виключно для того, що нудьгувати Погорілий нарешті випробував м'яч. Незабаром кожна з команд провела своєрідну пристрілювання до воріт – здалеку провели воротарів Бобко і Данченко, але Паст і Погорілий в цих епізодах зіграли дуже надійно.

«Чорноморець», зосередившись великими силами на своїй половині, не приховував, що буде робити ставку на контратаку, терпляче чекав свого шансу, а дочекався на 27-й хвилині, коли Васін взяв гру на себе на лівому фланзі. Далі пішов розважливий навіс в район воротарського майданчика на Діденко – впевнена гра головою це один з козирів форварда одеситів, але в цей раз удар у Анатолія абсолютно не вийшов, і м'яч від газону прилетів у руки Погорілому.

«Металіст» тим часом, наполегливо боровся з насиченою обороною суперника, і незабаром Болбату і Рижуку вдалося змусити Паста вступати в роботу, особливо небезпечним був удар останнього, коли воротар гостей відбив м'яч перед собою. Але захисники встигли своєчасно і розрядили ситуацію у штрафному майданчику.

«Металіст» знайшов можливості додати до кінця першого тайму, і за рахунок зусиль Прийомова був близький до того, щоб повести в рахунку. На 43-й хвилині колишній гравець «Чорноморця» намагався крученим ударом вразити ворота, м'яч летів трохи вище воріт, але після торкання м'яча Пастом «Металіст» заробив кутовий. Тиск на ворота гостей продовжилося, і той же Прийомів справа з гострого кута намагався вразити ближній кут, але Паст був у потрібному місці, відбив м'яч, а захисники знову встигли зіграти на підстраховці. Арбітр Бойко не компенсував до першого тайму навіть хвилини, і на перерву суперники пішли з нулями на табло.

Перерва не вплинув на малюнок гри, який нечисленні вболівальники побачили на початку другого тайму. Болбату, правда, на 50-й хвилині вдалося продертися по центру у карний майданчик, але його удар накрили, і для господарів лише кутовий. Назаренко раз за разом з кутових «вантажив» м'яч у штрафну, і той стабільно ставав здобиччю оборони одеситів. Гості настільки близько притискалися до своїх володіння, що навіть захисники «Металіста» знаходили можливість підключатися вперед, і незабаром Іщенко добряче приклався до м'яча метрів з 22-х – вище воріт.

Якщо всі атаки «Металіста» істотної загрози воротам Паста не несли, то на 61-й хвилині гості організували дуже гострий відрив. Яворський прийняв м'яч в штрафній і навіть отримав можливість підробити його позиція для точного удару була чудовою, 12 метрів до воріт, але м'яч просвистів повз штанги. Яворський і надалі намагався самотужки тримати в напрузі оборону «Металіста», але молодому футболісту було дуже складно боротися проти досвідчених гравців задньої лінії господарів.

«Металіст» же не залишав спроб розкрити оборону одеситів, кутові стали вотчиною Болбата, і після одного з них Ковальчук майже з лінії штрафного намагався акуратно відправити м'яч у ворота, але той перелетів Паста, поперечину і опустився на сітку.

Однак ближче до кінця тайму ставала дедалі очевиднішою безплідність всіх зусиль харків'ян. Сили танули, вже ніхто не брав гру на себе, як результат – все ті ж нулі, що і були в самому початку матчу. «Чорноморець» зі своєю виїзної завданням впорався, «Металіст» остаточно втратив шанси на єврокубки.

«Металіст» – «Чорноморець» – 0:0

«Металіст»: Сергій Погорілий, Дмитро Рижук, Євген Селін, Микола Іщенко, Іван Бобко, Кирило Ковальчук, Давід Каядо (Сергій Барілко, '71), Сергій Назаренко, Володимир Прийомов, Олексій Довгий (Данило Соломаха, '59), Сергій Болбат

«Чорноморець»: Євген Паст, Денис Васін (Андрій Слінкін, '73), Владислав Щетинін, Євген Мартиненко, Йован Крнета, Артем Філімонов, Євген Смирнов (Дмитро Гречишкін, '58), Сергій Петько, Анатолій Діденко, Вадим Яворський, Олег Данченко (Євген Мурашов, '81)

Попередження: Микола Іщенко, 1. Олексій Довгий, 36. Сергій Назаренко, 83. - Артем Філімонов, 41. Сергій Петько, 82.

Арбітр: Сергій Бойко (Київська обл.)

Удари (в ствір): 12 (4) – 6 (3).
Кутові: 10 – 0.
Офсайди: 2 – 4.

Глядачів: 3.858
Оцінка поля: 5
Чесна гра: 7,250 - 7,000.

[симчич]

Без завдань, але з бажанням: Волинь обігрує Олімпік

Підопічні Віталія Кварцяного здобули впевнену перемогу в Києві

Матч «Олімпіка» і «Волині» відкривав програму передостаннього туру чемпіонату. З одного боку, суперники вже вирішили свої турнірні завдання, «волиняни» програли битву за місце в зоні Ліги Європи, а донеччани гарантували собі місце в першій десятці, що, як для дебютанта, є непоганим результатом. Але все ж інтрига у грі була. У разі двох перемог в останніх матчах підопічні Кварцяного зберігали можливість зайняти шосте місце, тим самим повторивши своє досягнення сезону 02/03 років. Та й Бікфалві напевно планував зберегти перше місце в гонці бомбардирів, а для цього румунові необхідно було забивати, адже відразу три конкуренти дихають Еріку в спину, маючи на своєму рахунку лише на один забитий м'яч менше. Донеччани ж у минулому турі здобули свою першу весняну перемогу, і напевно горіли бажанням взяти реванш за принизливу поразку 0:4 у матчі першого кола в Луцьку.

Склади обох команд не здивували фахівців, хіба що Кварцяний після ляпу в матчі з «Говерлою» посадив Шуста на лавку, замінивши Богдана Кічаком, а у «Олімпіка» в атаці вийшов в основі Лисенко, який встиг свого часу пограти за «Волинь» і удостоїтися чималої порції критики від суворого наставника лучан.

Суперники розпочали зустріч без розвідки і вже на 8-й хвилині господарі створили перший гольовий момент. Кадимян прихованої передачею вивів у карний «Волині» Драченко, той зрячо пробивав в дальній кут, але Кічак в шпагаті ногою відбив м'яч. Лучани тримали м'яч краще господарів поля, при цьому оборона «Олімпіка» дозволяла суперникам обстрілювати свої ворота лише з дальньої дистанції. Чи не перша серйозна помилка господарів на своїй половині обернулася для донеччан пропущеним голом. Кобахідзе перехопив невдалу передачу Лебедя і віддав пас Бабатунде, який, увірвавшись в штрафну, скинув м'яч Бікфалві – румун точним ударом у нижній кут забив свій 16-й гол у чемпіонаті.

Незважаючи на активність суперників, голкіпери до закінчення тайму рідко вступали в гру, та все ж лучани могли піти на перерву, маючи комфортну перевагу, але вже перед самим свистком на перерву після розіграшу кутового Шабанов пробив у поперечину.

У перерві наставники провели по одній заміні, у «волинян» перебуває не в кращій формі Мемешева поміняв відзначився красивим голом у минулому турі Козьбан, а у складі «Олімпіка» замість втомленого Драченко на полі з'явився Семенина.

І знову початок тайму ознаменувався активними діями суперників, тільки тепер двома нереалізованими моментами відзначилися лучани. Бабатунде та Кобахідзе протягом хвилини мали чудові нагоди подвоїти перевагу «Волині», але після ударів легіонерів «хрестоносців» з меж штрафного відмінну реакцію демонстрував Махарадзе. Господарям також не можна було відмовити у намаганні, під час однієї з атак донеччани заробили право на штрафний на лівому фланзі, а після навісу Семенины Лисенко ударом головою з-під Кобахідзе послав м'яч у ближній від Кичака кут.

Гол додав впевненості господарям, донеччани стали краще тримати м'яч, і цілком могли вийти вперед. Гошкодеря вже у штрафному «Волині» пройшов до лицьової і прострілив на Моху, який метрів з семи пробив надто слабо, і Кичак встиг затримати м'яч практично на самій лінії.

Здавалося, що донеччани відібрали ініціативу, але знову «Олімпік» пропустив після простої втрати. На цей раз «хрестоносці» провели блискавичну контратаку, Бабатунде протягнув м'яч на половині суперника, і, не зближуючись з Лебедем, метрів з тридцяти пробив у дальній від Махарадзе кут, голкіпер запізнився з кидком, а сфера від штанги влетів у ворота – 1:2.

Не встигли господарі оговтатися, як у їхніх воротах розписався і Кобахідзе. І в третій раз лучани забили після втрати суперника, причому в цій ситуації слід зазначити Бікфалві, який після передачі Бабатунде вийшов на ударну позицію і поділився м'ячем з грузином, а той забивав вже у порожні ворота.

За великим рахунком, після двох голів «Волині», навіть незважаючи на недавні події останніх хвилин зустрічі лучан з «Металістом», підсумок матчу вже не викликав ні у кого сумнівів. Донеччани ще не звикли грати по дві гри на тиждень, і відчувалося, що ще не повністю відійшли від гри з «Динамо», а за сильної спеки просто підсіли до кінця зустрічі. Лучани ж прагнули допомогти Бікфалві збільшити відрив від переслідувачів, та й сам румун був дуже активний практично до останніх хвилин матчу. Безумовно, господарі знали, наскільки небезпечно Бікфалві вміє пробивати штрафні, але двічі в кінцівці зустрічі порушували правила поблизу свого штрафного. Перший удар румуна зі стандарту прийшовся в стінку, а після другого чудово зіграв Махарадзе.

«Волиняни» спокійно довели зустріч до перемоги, і, принаймні, на добу переміщуються на шосте місце.

Олімпік (Донецьк) - Волинь (Луцьк) - 1:3 (0:1)

Голи: Володимир Лисенко, 60 - Ерік Бікфалві, 23, Міхель Бабатунде, 72, Олександр Кобахідзе, 75

Олімпік Д: Заура Махарадзе, Олексій Дитятьєв, Віталій Гошкодеря, Дмитро Гришко, Валерій Лебідь, Максим Драченко (Ігор Семенина, '46), Моху Рхарсалла, Шериф Іса (Олександр Ситник, '68), Володимир Лисенко, Гегам Кадимян, Володимир Доронін (Ігор Тищенко, '34)

Волинь: Артем Кічак, Артем Шабанов, Володимир Польовий (Галь Шиш, '92), Івіца Жунич, Темур Парцванія (Роман Никитюк, '88), Олександр Кобахідзе, В'ячеслав Шарпар, Міхель Бабатунде, Сергій Політило, Ерік Бікфалві, Рэдван Мемешев (Дмитро Козьбан, '46)

Попередження: Олексій Дитятьєв, 38. Валерій Лебідь, 82. - Володимир Польовий, 33. Темур Парцванія, 58. Дмитро Козьбан, 92.

Арбітр: Юрій Грисьо (Львів)

Удари (в ствір): 8 (4) - 12 (7)
Кутові: 4 - 5
Офсайди: 2 - 1