НОВИНИ УПЛ

[симчич]

Перемога того, хто більше хоче: Чорноморець виграє у Стали

Олексій Хобленко в компенсований час вирішує долю матчу в Дніпропетровську

У обох учасників матчу в Дніпропетровську перед грою була присутня конкретна турнірна мотивація. «Сталі», щоб посісти підсумкове 7-е місце, потрібно було, як мінімум, не програти, оскільки йдуть позаду «Карпати» в цьому турі три очки отримували автоматично. «Моряки» ж після сьогоднішньої перемоги «Волині» в Ужгороді відкотилися на 12-е місце, і їм, щоб повернути ту позицію, яка була у них днем ​​раніше, потрібно було тільки брати три очки.

В силу дискваліфікації ряду футболістів на заключний матч сезону «Сталь» і «Чорноморець» не могли виставити найоптимальніші склади. А вже безпосередньо перед грою у господарів додалося головного болю - Воронін отримав пошкодження на розминці, але в підсумку все-таки вийшов на поле в стартовому складі.

Якось вальяжно почали гру господарі поля, при невисокому темпі допускаючи шлюб технічний і позиційний, ніж ледь не забули скористатися одесити. Ковалець в центральній зоні кинув у відрив Коркішко, бути б виходу один на один, але Дмитро не кращим чином підробив м'яч, відпустив його від себе, і вийшов з воріт Паньків розрядив ситуацію.

Підопічні ван дер Меєра швидко зробили висновки, навели порядок у своїх воріт, а незабаром приступили до облоги штрафний «Чорноморця». Правда, діяли «сталевари» і без швидкості, та й без особливої ​​вигадки, так що, Безрук зі своїх воріт лише спостерігав, як розгортаються події за межами штрафного майданчика. Часом в такій ситуації на допомогу приходять стандарти, але коли на 23-й хвилині господарі заробили штрафний в безпосередній близькості від володінь Безрука, то і тут залишилися ні з чим - Воронін прямим ударом перевірив стінку на міцність.

Незабаром м'яч вперше побував у сітці, але, по-перше, в сітці воріт господарів, а, по-друге, взяття воріт зафіксовано не було. Після кутового Смирнов з лінії воротарського майданчика відправив м'яч у ворота, але при цьому на зовсім небагато був «поза грою».

Абсолютно беззубо виглядала «Сталь» в атаках, які поблизу штрафного одеситів не мали ніякого розвитку. А ось гості на 41-й хвилині ледь не забили цілком легальний м'яч, але удача відвернулася від Смирнова. Його удар головою після передачі Коркішко зі штрафного наносився практично з кута воротарського, але м'яч полетів трохи вище поперечини. 0:0 після 45-ти хвилин гри, де гості мали підстави нарікати на несправедливість цього результату.

На думку ван дер Меєра, Джордже Лазіч не до кінця впорався зі стояли перед ним завданням на гру, і на другий тайм замість сербського легіонера вийшов молодий Мар'ян Мисик. Сказати, що щось з виходом Мисика перевернулося на поле, значить, покривити душею. Дніпродзержинці як і раніше при підході до штрафного «моряків» впадали в ступор, і ніяких серйозних завдань перед суперником не ставили. Хіба що на 54-й хвилині Едгар Малакян сам себе вивів на удар по центру воріт, можна було б пробити і точно, але м'яч полетів в сторону від воріт. Якщо хто і був помітний на полі, так це арбітр Головков, який справно фіксував численні дрібні порушення з боку футболістів обох команд.

Одесити ж, як і в першому таймі, гостро були націлені на контратаку. На 61-й хвилині господарі проґавили ривок Ковальця справа в штрафну, завершив він його несильним ударом через Паньківа, та Іщенко спокійно встиг наздогнати м'яч, який стрибав у напрямку до порожніх воротах. Зовсім вже забійний шанс був у Кабаєва. Обігравшись з Ковальцем на 71-й хвилині, одесит вибіг в повній самоті по центру на Паньківа, після чого з лінії штрафного пробив - потрібно було лише потрапити, але ось це-то Кабан зробити і не зумів. Через 10 хвилин не вистачило виконавської майстерності вже Ковальцю, коли він пробивав з лінії штрафного. Обведи Паньківа одесит, і бути б голу, але м'яч полетів по центру воріт, і став легкою здобиччю голкіпера «Сталі».

Цілих 5 хвилин компенсував Головков до основного часу матчу. Якраз те, що потрібно було «Чорноморцю»! Хобленко на 4-й з них вибіг один на один, Паньків відбив м'яч, але Пшеничних головою скинув м'яч точно на ногу Хобленко, який не забув розстріляти порожні ворота

0:1 - все зовсім по справі, і за моментами, і по грі, і по статистиці. «Чорноморець» сезон завершує одинадцятим, «Сталь» фінішує на восьмому місці.

«Сталь» Д - «Чорноморець» - 0:1 (0:0)

Гол: Олексій Хобленко, 90+4.

«Сталь»: Юрій Паньків, Артем Барановський (Артур Данієлян, '87), Микола Іщенко, Сергій Воронін, Сергій Пшеничних, Гор Малакян, Джордже Лазіч (Мар'ян Мисик, '46), Роман Карасюк, Едгар Малакян, Максим Каленчук (Євген Будник , '69), Роман Дебелко

«Чорноморець»: Дмитро Безрук, Олександр Азацький, Давид Хочолава, Євген Мартиненко, Валерій Куценко (Матеус, '78), Євген Смирнов, Кирило Ковалець, Сергій Петько, Микита Татарка (Олексій Хобленко, '72), Владислав Кабан, Дмитро Коркішко ( Петро Переверза, '85)

Попередження: Едгар Малакян, 65. Сергій Воронін, 91. - Євген Мартиненко, 18. Микита Татарка, 65. Дмитро Коркішко, 72. Олексій Хобленко, 94.

Арбітр: Олександр Головков (Сєвєродонецьк)

Удари (в ствір): 3 (0) - 9 (5).
Кутові: 3 - 3.
Офсайди: 1 - 7.

[симчич]

Динамо громить Металіст в найдовшому матчі сезону

Резервний склад команди Сергій Реброва спокійно розібрався з харків'янами

Після провально-скандального українського класико Сергій Ребров визнав свою провину в тому, що не побачив у основних гравців «Динамо», які достроково завоювали чемпіонство і заодно пересвяткували його, відсутність мотивації. Як виявилося, це не просто слова: на поле навіть не наполовину, а куди грунтовніше, порожнього стадіону «Металіст» проти однойменної команди вийшов практично повністю експериментальний склад. Винятком в цьому списку виявився хіба що Хачеріді. Ну і, скажімо так, наполовину резервісти в особі Сидорчука та Теодорчик.

Схоже, останнього його нинішній статус в «Динамо» гарненько дістав. Додати до цього ще й проліт повз попередньої заявки своєї збірної на Євро-2016. Загалом, підстав для люті у поляка виявилося більше, ніж достатньо. І першу її порцію він випустив на суперника вже на 7-й хвилині. Яковенко, борознили за відсутності дискваліфікованого Ярмоленко правий фланг, дотягнувся до м'яча на лицьовій лінії і навісив круглого в центр штрафного на Буяльського. Останній не став пробивати, а головою скинув сферу на Теодорчик, який з кількох метрів підкоригував політ сфери в потрібному напрямку. Всього хвилину знадобилося поляку, щоб оформити дубль. Знову ж Яковенко навісив справа в штрафну, де Лукаш, вигравши другий поверх, спокійно пробив повз Погорілого. Не можна не відзначити і позиційну помилку голкіпера харків'ян, після якої шансів врятувати свої ворота у нього вже не було.

Пропустивши два швидкі голи, «Металіст» ніяк не міг прийти в себе і спробувати створити щось більш-менш осмислене в атаці. Більш того, ситуація могла погіршитися на 22-й хвилині, коли все той же Теодорчик після передачі від Макаренко спробував оформити хет-трик, але пробив у захисника. Хоча відверто просилася передача вправо на неприкритого Яковенко.

В цілому ж, «динамівці», володіючи перевагою, продовжували майже безперервне тиск на ворота господарів, але не складалося з останнім пасом. Що не дивно: пропустивши два швидкі голи, «Металіст» інстинктивно вибудував «автобус», боячись довести рахунок до непристойного для себе. А зробити це у «Динамо» в першому таймі було дві реальні можливості. На 39-й хвилині Буяльський виходив один на один після пасу з глибини від Сидорчука, але до кінця допрацював епізод Зубейко. А ще за дві хвилини на лівому фланзі все той же Буяльський обігрався в стінку з Мякушко і з пробив з кута штрафний - м'яч пролетів в лічених сантиметрах над ближньої дев'яткою.

Перерва, на яку відвів команди арбітр Анатолій Жабченко, виявилася вдвічі довшою передбаченої правилами. Причиною стали фанати, які після свистка на другий тайм, влаштували на стадіоні пітардную артпідготовку. У лічені хвилини димова завіса огорнула весь стадіон. Розгледіти що-небудь на телекартинки не представлялося можливим. Не кажу вже про присутніх на стадіоні, особливо дітей, яким фактично нічим було дихати. Не виключено, що такими діями фани протестували проти політики нинішнього керівництва харківського клубу, через що перспективи його подальшого існування знаходяться в цілковитому тумані. Як би там не було, а рефері нічого не залишалося, як відвести команди в роздягальні. Через приблизно 15 хвилин Анатолій Жабченко прийняв рішення відновити гру. Правда, попередивши організаторів матчу, що ще один «заліт» буде означати припинення матчу з подальшими санкціями для харків'ян.

І майже відразу після відновлення гри, на 67-й хвилині Теодорчик таки забив свій третій м'яч. Після шикарного пасу з глибини від Микити Корзуна, для якого матч став дебютним в українському чемпіонаті, Лукаш вийшов один на один з Погорілим і результативно пробив в ближній кут.

«Динамо» після третього гола кілька заспокоїлося, «Металіст» же, навпаки, активізувався, встановивши на досить тривалий період контроль м'яча. Але в атаці у харків'ян все одно мало що виходило. Розмочити рахунок був у господарів на 69-й хвилині, але Рудько на мить випередив Наполова, яку класну передачу з центру віддав Зубейко. «Динамівці» ж ледь не забили четвертий м'яч на 75-й хвилині, але Буяльський після помилки захисників вирішив перекинути Погорілого, але не зумів якісно розпорядитися м'ячем.

Секундомір арбітра почав відраховувати цілих сімнадцять компенсованих хвилин. І майже відразу після цього «Металіст» відквитав один м'яч. Не витримали лінію захисники «Динамо» при створенні офсайду, і Наполов, вийшовши один на один з Рудько, точно пробив повз останнього.

Пропущений гол подіяв як холодний душ, нагадавши «динамівцям», що в футбол грають до фінального свистка. Дві хвилини знадобилося киянам, щоб забити ще один м'яч. Зробили це вийшли на заміну джокери Реброва. Гармаш з правого флангу прорвався в штрафну і зробив передачу низом на дальню штангу, де Гусєв в один дотик відправив м'яч у сітку воріт господарів. Але «Металіст» не думав викидати завчасно білий фланг, і Родич через чотири хвилини після навісу зліва на дальній штанзі ледь не пробив кіпера «Динамо». Останній не здригнувся і не дав м'ячу опинитися в сітці воріт. Після цього команди ще обмінялися парою-трійкою гострих моментів, але рахунок так і не змінився.

«Динамо» завершує сезон ефектною перемогою дублерів. А нам всім залишається сподіватися, що ситуація в «Металісті» проясниться і самобутній, легендарний харківський клуб не зникне з футбольної карти країни.

«Металіст» - «Динамо» - 1:4 (0:2)

Голи: Сергій Наполов, 90+3 - Лукаш Теодорчик, 7, 8, 67, Олег Гусєв, 90+4.

«Металіст»: Сергій Погорілий, Дмитро Рижук, Євген Зубейко, Іван Зотько, Едуард Соболь, Андрій Ралюченко, Владислав Краєв, Ігор Харатін (Олег Синиця, '89), Олександр Каплієнко (Сергій Наполов, '34), Володимир Прийомов, Сергій Барилко (Іван Родич, '46)

«Динамо»: Артур Рудько, Євген Макаренко, Євген Хачеріді, Віталій Буяльський, Сергій Сидорчук (Денис Гармаш, '74), Микита Корзун, Микола Морозюк, Олександр Яковенко (Олег Гусєв, '85), Радосав Петрович, Сергій Мякушко, Лукаш Теодорчик (Жуніор Мораес, '74)

Арбітр: Анатолій Жабченко (Хмельницький)

Удари (в ствір): 7 (3) - 12 (5).
Кутові: 4 - 6.
Офсайди: 1 - 7.

Глядачів: 8.814
Оцінка поля: 5

[симчич]

Репетиція фіналу Кубка: Зоря переграла Шахтар

Андрій Тотовицький спорудив хет-трик у ворота рідної команди

Заключний для команд матч чемпіонату розглядався крізь призму їх майбутнього протистояння в фіналі кубка. З огляду на, що в Прем'єр-лізі ніяких турнірних завдань ні у луганчан, ні у донеччан вже не залишилося, ця гра була схожа на останній підготовці до вирішальної баталії.

Обидва головних тренера прогнозовано приберегли ключових виконавців для кубкової битви, так що матч навряд чи можна було назвати репетицією фіналу. Швидше, футболісти, яким надали довіру, отримали останній шанс проявити себе, щоб зіграти через тиждень. Цікаво, що в стартовому наборі виконавців «Шахтаря» виявилася менше легіонерів, ніж у «Зорі»: два проти трьох.

На старті матчу гра не відрізнялася високим темпом, але активний пресинг по обидва боки і бажання максимально швидко переходити в оборону, дозволяли вболівальникам спостерігати досить цікавий футбол. Ось тільки до загострень справа не доходила: суперники «читали» задумки один одного, перериваючи всі атаки до штрафних майданчиків.

Єдине, що можна було згадати в першій половині першого тайму - навіть не момент, а саму перспективну комбінацію, коли Пауліньо загострив атаку, віддавши класну передачу на хід Петряков, але той вже забіг в офсайд.

А далі з розташування «Шахтаря» прийшла неприємна новина, що стосується пошкодження Шевчука, який вимушено поступився місцем на полі Матвієнко. В середині тайму буквально на рівно разом травмувався Кобін, який залишив поле за допомогою лікарів і незабаром замінений на Зубкова. Дебют в Прем'єр-лізі, але після двох травмованих партнерів, так що, почуття увійшов в гру 19-річного хлопця, напевно, були двоякими.

По суті, в грі без моментів перший же гольовий епізод призвів до забитого м'яча. Ракицький класно подав штрафний (до слова, фол Гордієнко, за який його було призначено, виглядав далеко не однозначним), після удару Гладкого головою м'яч влучив у дальню стійку, а на добиванні першим виявився Феррейра - 1:0.

Забивши, донеччани заграли набагато впевненіше, тепер уже атакуючи у своїй звичній манері: з великою кількістю передач і по всій ширині поля. Абсолютно не відчувався експериментальний склад срібного призера чемпіонату: «Зоря» була міцно затиснута на своїй половині. Пару раз небезпека біля воріт Микити Шевченка з'являлася знову внаслідок стандартних положень, але луганчани вистояли.

У першому таймі особливої змістовністю футбол не відрізнявся, і надія залишалася на другу половину. Забігаючи наперед, скажемо, що виправдалася вона з лишком!

Спочатку підопічні Мірчі Луческу продовжували володіти ініціативою, вишукуючи проломи в обороні «Зорі». Зубков віддав класну передачу на Феррейру, зручно покотив йому м'яч до лінії штрафної, але на цей раз автор першого гола пробив вище воріт. Далі сам Зубков мав відмінний шанс, коли після подачі зі штрафного від Ракицького необачно м'яч в район 11-метрової позначки скинув Тотовицький, який вийшов на заміну, але Зубков пробив вище воріт.

Тиснув «Шахтар», тиснув, а забили луганчани, провівши ідеальну контратаку. В її завершенні Караваєв, обігравши на фланзі Матвієнко, видав чудовий навіс в напрямку дальньої стійки, і Тотовицький з лінії воротарського відмінним ударом у протихід П'ятову вразив дальній кут - 1: 1. Забивши, «Зоря» ніби відчула смак крові, з подвоєною настирливістю продовживши атакувати. І вийшло! П'ятов не кращим чином ввів м'яч в гру, луганчани здорово зіграли на випередження, знову розігнавши атаку, і Тотовицький блискуче пробив у «дев'ятку» - 1:2.

За емоціям Юрія Вернидуба у лавки було очевидно, що відсутність турнірного інтересу в таблиці абсолютно не зменшило бажання обіграти «Шахтар», нехай і за тиждень до незрівнянно більш значущого матчу. І виграючи в рахунку, луганчани не зменшували обертів, з юнацьким запалом намагаючись закріпити свій успіх.

Але тепер атаки стали виходити і у донеччан. Знову-таки загроза виходила від Зубкова, під потужний удар якого кинувся Любенович. Якраз цей епізод завершився кутовим, а подача корнера - голом. Гладкий прийняв м'яч в районі кута штрафного майданчика, і крізь частокіл ніг зумів пробити в дальній кут - 2:2, не обійшлося без рикошету.

Нічийний рахунок в решту 20 хвилин обіцяв хороший футбол, адже і «Шахтар», і «Зоря» чітко розуміли, що по такій грі можна було як виграти, так і програти. Природно, донеччанам, що залишаються фаворитами в будь-якому складі, ніяк не хотілося зазнавати поразки, а луганчанам - ну, чому б скористатися шансом і вписати в історію протистояння солідний результат?

Моментище був у Любеновича, який в улюбленому стилі технічно підробив м'яч собі під удар, на замаху «прибравши» опонента, але ось сам удар вийшов слабким. А Тотовицький втретє за гру все виконав бездоганно. Гладкий втратив м'яч в атаці, Гордієнко блискавично зробив передачу на Тотовицького, який після індивідуального проходу пробив точно в куток - 2: 3, Пятов знову залишився не при справах.

Тотовіцкій в цей вечір був ну просто нестримний: чи не відміни арбітри його четвертий гол через дуже спірного офсайду, орендований у самих же «гірників» футболіст міг би відзначитися покером у воротах «Шахтаря»! До речі, кому і коли таке вдавалося в останній раз? А вже на заключних секундах забити «Шахтарю» міг і Караваєв, але в цей раз Пятов був надійний.

Яскравий і дуже насичений другий тайм приніс заслужену перемогу «Зорі», але через тиждень будуть інші склади, інші емоції і зовсім інший футбол. Чекаємо фіналу Кубка України і сподіваємося, що гра буде не менш цікавою!

«Шахтар Д» - «Зоря» - 2:3 (1:0)

Голи: Факундо Феррейра, 32, Олександр Гладкий, 74 - Андрій Тотовицький, 56, 61, 82.

«Шахтар Д»: Андрій П'ятов, Іван Ордець, Максим Малишев, В'ячеслав Шевчук (Микола Матвієнко, '11), Ярослав Ракицький, Віктор Коваленко, Тарас Степаненко, Олександр Гладкий, Василь Кобін (Олександр Зубков, '27), Веллінгтон Нем, Факундо Феррейра (Гіоргі Арабідзе, '63).

«Зоря»: Микита Шевченко, Артем Гордієнко, Артем Сухоцький, Євген Опанасенко, Олександр Караваєв, Дмитро Гречишкін, Желько Любенович, Іван Петряк (Андрій Тотовицький 46), В'ячеслав Танковський (Ігор Чайковський, '55), Михайло Сиваков, Пауліньо (Денис Безбородько, '72).

Попередження: Веллінгтон Нем, 52. Ярослав Ракицький, 81. - Желько Любенович, 47.

Арбітр: Катерина Монзуль (Харків)

Глядачів: 6.751
Оцінка поля: 4

[симчич]

Ворскла завершує сезон поразкою від Олександрії

У матчі двох майбутніх учасників Ліги Європи команда Володимира Шарана домагається мінімальної перемоги

Суперники по матчу заключного туру чемпіонату, який проходив в Полтаві, виходили на поле стадіону «Ворскла» не обтяжені турнірними завданнями, оскільки і команда Василя Сачко, і команда Володимира Шарана все їх до звітного матчу виконали. Хіба що залишалася завдання перемогою на мажорній ноті завершити сезон, щоб з почуттям добре виконаної роботи відправитися у відпустку. Що ж до господарів, то у них була ще й додаткова мотивація, пов'язана з тим, що Арменд Даллку, багато років вірою і правдою відслужив полтавському клубу, вирішив завершити кар'єру. Ну, а що може бути кращим подарунком в такому випадку, якщо не перемога.

Не відразу господарі включилися гру - олександрійці на старті матчу були активнішими і агресивніше, і вже їх першу атаку Даллку довелося нейтралізовувати, вибиваючи м'яч на кутовий. А незабаром і Непогодову знайшлася серйозна робота. Дедечко зі штрафного метрів з 30-ти дуже щільно пробив під поперечину, і голкіпер «Ворскли» розумно не став ловити цей дуже складний м'яч, відбивши його до бічної лінії.

Крім цього, «олександрійці» і на своїй половині діяли мобільно і компактно, так що «ворсклянам» підібратися до володінь Новака було непросто. Бартулович дальнім ударом спробував пристрілятися до воріт на 11-й хвилині, за силою удару було дуже пристойно, з точністю гірше.

Якщо для початку матчу це було вже щось, то до середини тайму гра грунтовно закріпилася в середині поля, з рідкісними фрагментами, коли вона звідти вибиралася. Трохи все ж активніше і раніше були гості, змогли вони заробити і штрафний, і кутовий, з яких можна було б загострити обстановку в штрафній «Ворскли», але і вони не приносили команді Шарана нічого цікавого. Господарі і зовсім не давали своїм уболівальникам приводу для позитивних емоцій, хіба що Бартулович урізноманітнив ситуацію на 37-й хвилині. Свій удар хорват після передачі Хльобаса наносив з меж штрафного зльоту і в падінні - м'яч вдарився об газон, і, перелетівши через Новака, опустився на сітку.

Мірний плин матчу, в якому велику наполегливість демонстрували гості, порушив несподівано для всіх Денис Дедечко. Було помітно, що колишній гравець «Ворскли» з особливим настроєм вийшов гру, так що забитий м'яч став йому гідною нагородою за праведні труди. М'яч довго метався поблизу штрафного господарів на 40-й хвилині, поки не відскочив до Дедечко, який від душі приклався до м'яча - шкіряний снаряд влучив у Дітятьева, змінив напрямок польоту, і у Непогодова, до цього грав бездоганно, не було ніяких варіантів виручити свою команду. У перерві Василю Сачко було про що поговорити зі своїми підопічними...

Якщо щось і було в роздягальні, то відображення це на поле не отримало ніякого. Господарі в атаці не проявляли ніякої винахідливості, більше сподіваючись на авось. Така безініціативна гра полтавчан була на руку гостям, які продовжували шукати свої шанси біля воріт Непогодова. На 57-й хвилині Полярус, активно діяв зліва, з лінії штрафного пробив у ближній кут, і тільки кидок за м'ячем Непогодова вберіг «Ворсклу» від неприємностей.

Половину тайму Василь Сачко спостерігав за інертними діями своїх футболістів, після чого забрав з поля Бартуловіча, якого замінив Дитина. І саме Дитина вже через кілька хвилин опинився на вістрі атаки «ворсклян», коли його вивів у штрафний на ударну позицію Шиндер. І хоча момент для точного удару був відмінний, Дитина не кращим чином потрапив по м'ячу, який став легкою здобиччю Новака. Незабаром Сачко ще більше посилив атаку, випустивши Олександра Ковпака. А ось Володимир Шаран своїми замінами показував, що його команда буде концентруватися на збереженні статус-кво на поле - замість Куліша і Старенького вийшли Леонов і Козак.

Ближче до кінця основного часу в діях полтавців додалося суєти і поспіху - бажання зрівняти рахунок, природно, було, але за рахунок чого це робити, залишалося загадкою. Банальний навал вже в компенсований час приніс «Ворсклі» удар головою Шарана, після якого м'яч впав на сітку. А незабаром арбітр Кутаков підвів підсумку матчу, в якому «Олександрія» домоглася закономірної перемоги.

«Ворскла» - «Олександрія» - 0:1 (0:1)

Голи: Денис Дедечко, 40.

«Ворскла»: Дмитро Непогодов, Олексій Дитятьєв, Арменд Даллку, Володимир Чеснаков, Сергій Сімінін, Андрій Ткачук, Младен Бартулович (Павло Ребенок, '66), Олексій Довгий (Олександр Ковпак, '73), Антон Шиндер, Дмитро Хльобас, Юрій Коломоєць

«Олександрія»: Андрій Новак, Антон Шендрик, Максим Імереков, Сергій Басов, Станіслав Микицей, Артем Полярус (Артем Чорний, '81), Денис Дедечко, Станіслав Куліш (Дмитро Леонов, '76), Євген Банада, Сергій Старенький (Михайло Козак , '77), Віталій Пономар

Попередження: Володимир Чеснаков, 15. Арменд Даллку, 83. - Антон Шендрик, 90. Максим Імереков, 91.

Арбітр: Дмитро Кутаков (Бровари)

Удари (в ствір): 7 (1) - 8 (4).
Кутові: 3 - 6.
Офсайди: 2 - 1.

Глядачів: 5.000
Оцінка поля: 4

[симчич]

Останній матч сезону на «Дніпро-Арені» завершився внічию

«Дніпро» і «Олімпік» не зуміли визначити найсильнішого в очному поєдинку

Після програного «Сталі» попереднього матчу у головного тренера «Олімпіка» Романа Санжара запитали про настрій на позитивний результат. Він відповів, що команда завжди грає на перемогу, але решту матчів без турнірної навантаження планує використовувати для перегляду гравців запасу в польових умовах. Тренерський штаб «Дніпра» надійшов аналогічним чином, причому дублери вийшли навіть в стартовому складі.

Незважаючи на статус поєдинку, суперники почали з хорошими емоціями. Гості на 4-й хвилині забили, але офсайд Лисенко після удару партнера Волкова ніяк не назвеш пасивним. Господарі відповіли хльостким ударом Кобахідзе, і Махарадзе було непросто кулаками перевести м'яч на кутовий. Слідом грузинський гравець непогано виконав штрафний, але український голкіпер дістав м'яч з кута. Активне початок дуже порадувало, нудні матчі набридли.

«Дніпро» продовжував атакувати, «Олімпік» оборонявся, проте попереду залишав трьох гравців і шукав свій шанс. Рахунок господарям вдалося відкрити на 18-й хвилині. Після подачі кутового Кабахідзе зіграв головою на ближній штанзі, а Шахов вчасно відірвався від опікуна і зіграв головою на дальній - 1:0. З боку здалося, що перша помилка в обороні вкрай негативно вплинула на моральний стан донеччан. Прийти в себе допоміг би гол у відповідь, а можливостей і не було.

Час минав, загострення в грі не спостерігалося, але футбол ледачим не назвеш. На 45-й хвилині Парцванія шикарно пробив головою по ... своїх воріт, і Махарадзе в ефектному стрибку врятував свої ворота від самострілу.

Другий тайм почався в серпанку, а про природу зміни декорацій говорити не хочеться - хоч як мене догратися з піротехнікою до міжнародних санкцій. На 50-й хвилині стався неоднозначний епізод. Здалося, що Шахов не зовсім число зупинив Степанюка, але замість пенальті суддя видав впав жовту картку за симуляцію. Незабаром гра була зупинена...

Гра, слава богу, відновилася. На 62-й хвилині Руїс зі штрафного красиво обвів стінку, але воротар встиг переміститися в дальній кут і врятував свою команду від вірного голу. У наступній атаці Руїса вивели на ідеальну ударну позицію, а він в дальній кут не потрапив. «Олімпік» як і раніше такими моментами похвалитися не міг.

Враження виправив Лисенко, який на 72-й хвилині зрівняв рахунок. Удар з кута штрафного у ближній кут воріт не був забійним, але молодий дніпропетровський воротар перекреслив всі зусилля партнерів технічною помилкою - пропустив «снаряд» під собою.

Часу, щоб вирвати перемогу, було ще предостатньо. «Дніпро» наполегливо йшов вперед. Шанс забити був у Бруно Гами - не потрапив у ворота. На 89-й хвилині «Олімпік» запрацював перший в матчі кутовий, і Матяж ледь не відправив м'яч під поперечину. Голкіпер реабілітувався за пропущений гол. Суддя компенсував 7 хвилин, але і цього часу на переможний гол командам не вистачило.

«Дніпро» (Дніпропетровськ) - «Олімпік» (Донецьк) - 1:1 (1:0)

Голи: Євген Шахов, 18 - Володимир Лисенко, 72

«Дніпро»: Данило Кучер, Дмитро Чигринський, Євген Чеберячко, Бруну Гама, Володимир Адамюк (Валерій Лучкевич, '79), Євген Шахов, Іван Томечак, Роман Безус, Олег Кожушко (Сергій Назаренко, '70), Едмар, Олександр Кобахідзе ( Джон Руїс, '46)

«Олімпік»: Заур Махарадзе, Сергій Борзенко, Емерсон, Володимир Танчик, Владислав Огиря, Володимир Лисенко (Владислав Хомутов, '73), Володимир Доронін (Максим Драченко, '82), Сергій Шестаков, Темур Парцванія, Олександр Волков, Руслан Степанюк (Іван Матяж, '59)

Попередження: Іван Томечак, 30. Джон Руїс, 75. Едмар, 86. - Руслан Степанюк, 50.

Арбітр: Ярослав Козик (Мукачеве)

Удари (в ствір): 12 (5) - 8 (3)
Кутові: 12 - 3
Офсайди: 2 - 4

[симчич]

Підсумкова турнірна таблиця УПЛ 2015/2016

[симчич]

Волинь передумала зніматися з чемпіонату

У чемпіонаті України назріває черговий скандал, цього разу за участю «Волині»

В українському футболі назріває черговий скандал - напередодні, приблизно о 17.00, в ФФУ почався «таємний» виконком, який триватиме до понеділка. Його учасникам запропонували приєднатися до порятунку «Волині» в факсному режимі.

Луцький клуб несподівано виявив бажання залишитися в Прем'єр-лізі і навіть знайшов спонсора, тому просить Федерацію футболу України продовжити атестаційний період до 31 травня. Якщо ж ініціатива «Волині» знайде підтримку, то це створить прецедент, який ще більше посилить кризу в нашому футболі. До того ж, такі рішення не повинні прийматися в дистанційному режимі, переконаний член виконкому ФФУ Артем Франков.

- У зв'язку з появою нових фінансових джерел, не пояснюється яких, «Волинь» урочисто обіцяє розплатитися з усіма боргами до 31 травня і просить, як виняток, продовжити атестаційне вікно, хоча луцький клуб взагалі навіть не починав процедуру атестації.

Це прецедент, адже будь-який виняток може потім повторюватися знову і знову. Можу тільки здогадуватися, що зроблять з цього приводу «Металіст» і «Говерла». Я б хотів зрозуміти, чому це джерело фінансування з'явився тільки в третій декаді травня. Я хотів би побачити, як член виконкому, розгорнуте обґрунтування необхідності допустити «Волинь» до атестації, і наслідки цього допуску. У будь-якому випадку будуть негативні наслідки, адже прецедент буде створений.

Це означає, що будь-який клуб зможе протягом сезону мучити своїх гравців і вболівальників, а потім в кінці травня заявити, що гроші з'явилися. Вважаю, це питання потрібно виносити на обговорення перед голосуванням.

Швидше за все, голоси членів виконкому оброблять в понеділок, але, незважаючи на підсумкове рішення, ФФУ провокує черговий скандал і продовжує дотримуватися політики подвійних стандартів.

[симчич]

Офіційно. Стали відомі всі учасники УПЛ в сезоні 2016/2017

«Металіст» не зіграє в наступному чемпіонаті України

У столичному Будинку футболу відбулася презентація сезону української Прем'єр-ліги 2015/2016, в якому візьмуть участь 12 клубів:

1. «Дніпро» Дніпро
2. «Сталь» Кам'янське
3. «Динамо» Київ
4. «Ворскла» Полтава
5. «Шахтар» Донецьк
6. «Зоря» Луганськ
7. «Олімпік» Донецьк
8. «Зірка» Кіровоград
9. «Чорноморець» Одеса
10. «Олександрія»
11. «Карпати» Львів
12. «Волинь» Луцьк

[симчич]

Перший розгром на старті чемпіонату: Шахтар перемагає Зірку

У своєму першому матчі «гірники» не мали проблем з дебютантом Прем'єр-ліги

Волею календаря відкрити новий чемпіонат України серед команд Прем'єр-ліги випало віце-чемпіонам країни, донецькому «Шахтарю», і «Зірці» з, згідно з нинішньої офіційної топоніміки, Кропивницького, яка повернулася до когорти найсильніших команд України після вильоту з неї в 2004 році. Цікаво, що і рік тому «гірники» починали чемпіонат матчем проти новачка Прем'єр-ліги - «Олександрії», і, мабуть, багато хто пам'ятає, що ґрунтовно тоді виходили з командою Володимира Шарана, не без зусиль вигравши 2:0.

Мало було сумнівів, що «Шахтар» відразу ж спробує приголомшити суперника. Так воно і вийшло. І якщо після першої атаки, коли «гірники» заробили кутовий, Ордець головою пробив у руки Пасту, то в наступному випаді господарів поля рахунок був відкритий. Після перехоплення в центральному колі Тайсон розігнав контратаку по центру, після чого послідувала передача вліво на хід Бернарду - пробити повз голкіпера в дальній кут для бразильця було справою техніки. Нулі на табло змінилися, ледь пішла третя хвилина гри...

«Шахтар» не відпускав лещата свого тиску на ворота «Зірки», і незабаром різниця в рахунку могла вирости до двох м'ячів. Срна без перешкод на своєму правому фланзі дістався до штрафної, прострілив, на передачу відгукнувся Марлос, але акцентованого удару у нього не вийшло, і м'яч по дузі влучив у поперечину, а потім і покинув межі поля.

Говорити про будь-якої контргру команди Сергія Лавриненка в першій половині тайму не доводилося - гості з великими труднощами не те, що добиралися до володінь П'ятова, навіть перехід центральної лінії був великою проблемою. Тому, штрафний, який заробив Чичиков на половині «Шахтаря», для гостей вже було щось, але з нього пішла верхова передача, що стала легкою здобиччю оборонців «гірників». Але куди небезпечніше вийшла наступна атака - з лівого флангу послідувала ще одна висока передача в штрафну, звідки набігав на м'яч Гавриш в стрибку пробив по воротах. Однак гравцеві гостей не вистачило координації, і шкіряний снаряд полетів трохи в сторону від воріт.

Здавалося, гравці «Зірки» вже заспокоїлися і освоїлися на полі «Арени-Львів», але на 32-й хвилині помилки припустився Кучеренко. Спроба скинути м'яч головою назад Пасту привела до того, що Тайсон перехопив цю необачну передачу і спокійно перекинув м'яч через Паста.

Те, що «Зірка» вміє тримати удар, стало очевидно досить скоро. Варто було Фреду поблизу штрафного з порушенням зіграти проти гравця гостей, як розплата не забарилася. Пятов не зміг зафіксувати м'яч після сильного удару Бацула зі штрафного, Сітало був першим на добиванні, і «Зірка» законно відсвяткувала свій перший м'яч, забитий у Прем'єр-лізі.

Як виявилося, три м'ячі за тайм - це ще не все гольові події. Той же Бацула у правої бровки зрізав Срну, і гості лише жовтою карткою для порушника не обмежилися. Потерпілий виконав штрафний, Ордець, можливо, і сам хотів пробити по воротах, але вийшов ідеальний скидання на Едуардо, який найсильнішим удар вколотив м'яч у сітку. 3:1 - за підсумком першого тайму, в якому арбітр Арановський не компенсувало навіть одну хвилину.

Тайм другий «Зірка» почала немов і не було трьох пропущених м'ячів. Гості організували тиск на ворота «Шахтаря», після фолу Срни з карткою заробили штрафний, але навіс з нього ніяких дивідендів не приніс.

Діяти тривалий час проти себе з позиції сили «гірники», звичайно ж, дозволити не могли, і незабаром гра повернулася в звичне русло. Однак, в атаках «Шахтар» намагався доводити їх до удару з меж штрафного, а при щільній обороні гостей наблизитися до воріт було не так просто. Команда Фонсекі чомусь не використовувала дальні удари, і Пасту потрібно було лише координувати дії своїх захисників. Серйозно голкіпер «Зірки» вступив в гру лише на 57-й хвилині, коли Срна зльоту ефектно бив в дальній кут, але Паст «потягнув» цей м'яч. Незабаром в штрафний гостей спонтанно виник ще один момент, що завершився ударом Ісмаїлі в ближній верхній кут, але і тут Паст був напоготові.

У першому матчі сезону дуже багато вперше, і першою заміною чемпіонату став вихід Коваленко, якому своє місце на полі поступився мав жовту картку Фред. Тим часом, перевага «Шахтаря» з середини другого тайму було вже переважною. Тільки майстерність Паста вберегло гостей від голу після небезпечних ударів Бернарда і Тайсона. Коли ж на 71-й хвилині Ісмаїлі зліва прострілив уздовж воріт, голкіпер «Зірки» допомогти своїй команді був безсилий, оскільки Ковальов грудьми переправив м'яч в свої ворота без шансів для Паста.

4: 1 - результат матчу і до цього не викликав сумнівів, і при великому рахунку пішла низка замін як з боку Лавриненко, так і з боку Фонсекі. Команди за великим рахунком догравали матч, питання в якому залишався лише один - заб'є «Шахтар» ще чи ні. Наставник «гірників», як міг, з лави запасних закликав своїх підопічних не знижувати оберти і видати кінцівку, м'яч практично не залишав половину поля «Зірки», і на 90-й хвилині Бернард забив би, якби не Паст. Бразилець зліва на швидкості увірвався в штрафну, при цьому ще й накрутивши захисників, але ось переграти воротаря Бернарду не вдалося.

Отже, чемпіонат стартував, і в його першому матчі «Шахтар» не мав проблем з новачком Прем'єр-ліги.

«Шахтар» - «Зірка» - 4:1 (3:1)

Голи: Бернард, 3, Тайсон, 32, Едуардо Да Сілва, 45, Максим Ковальов, 71, автогол - Артем Сітало, 38

«Шахтар»: Андрій П'ятов, Іван Ордець, Ісмаїлі, Сергій Кривцов, Бернард, Фред (Віктор Коваленко, '63), Даріо Срна, Едуардо Да Сілва (Дентіньо, '72), Тарас Степаненко, Ромеро Марлос (Веллінгтон Нем, '75 ), Тайсон

«Зірка»: Євген Паст, Олександр Кучеренко, Максим Ковальов, Олег Допілка, Андрій Бацула, Артем Щедрий, Владислав Лупашко, Євген Чумак (Ігор Загальский, '74), Віталій Гавриш (Руслан Зубков, '91), Олексій Чичиков, Артем Сітало (Роман Локтіонов, '79)

Попередження: Фред, 36. Даріо Срна, 48. Тарас Степаненко, 84. - Олександр Кучеренко, 21. Олег Допілка, 39. Андрій Бацула, 44. Ігор Загальский, 77.

Арбітр: Євген Арановський (Київ)

Удари (в ствір): 18 (10) - 3 (2).
Кутові: 10 - 2.
Офсайди: 0 - 1.

[симчич]

Ще один розгром: Карпати катком проїхалися по Стали

Львів'яни видали в Дніпрі чудовий матч, відвантаживши «сталеварів» три м'ячі

Якщо згадати минулий сезон, то як раз після нічиєї з «Карпатами» 1:1 остаточно розтанули і до того примарні надії «Сталі» поборотися за місце в Лізі Європи, які команді Еріка ван дер Меєра довелося перенести на нинішній сезон. І ось за іронією календаря новий похід за єврокубками «сталеварів» знову довелося починати з матчу проти львівського клубу.

«Сталь» на правах господарів поля спробувала заволодіти ініціативою вже з перших хвилин, але натрапила на добре організовану оборону. А незабаром, коли у «Карпат» максимально заробила середня лінія, команді ван дер Меєра і зовсім довелося думати про те, як убезпечити ворота Паньківа від гострих атак, які накочувалися то праворуч, то ліворуч. Оскільки підібратися до воріт Підківкі було непросто, господарі намагалися загострити ситуацію в штрафний гостей навісами, в розрахунку на високорослої нідерландця Комваліуса, але голкіпер львів'ян знімав всі м'ячі на «другому поверсі».

На позиційну гру у суперників пішла добра перша половина першого тайму, і за цей час ні «Сталь», ні «Карпати» так і не змогли створити жодного моменту, який тягнув би на гольовий. На 22-й хвилині таким міг би стати удар головою Карасюка після навісу Васіна, але м'яч полетів трохи в сторону від воріт. Львів'яни за цей час награли на два кутових, але подачі Ксьонза з кута поля не принесли гостроти.

Все могла перевернути 26-я хвилина. Грисьо пронісся правим флангом до штрафного «Сталі», прострілив уздовж воріт, замикати могли і Бланко-Лещук, і Чачуа - удар по воротах з кута воротарського залишився за останнім, і м'яч влучив у штангу! Та ситуація, коли складніше було забити, ніж забити, але це футбол.

Ближче до кінця тайму господарі багато володіли м'ячем, але в атаках діяли досить одноманітно, ніж полегшували завдання оборони «Карпат». М'яч доставлявся до Васіна, і той свої дії на правому фланзі завершував то навісами, то прострілами в штрафну. Все це читалося і захисниками, і Підківкой, які були першими на м'ячі. Так, власне, було і на 40-й хвилині, коли після навісу Васіна зі штрафного Підківка спокійно забрав м'яч.

«Карпати», як виявилося, терпляче чекали момент, щоб вистрілити, і на перерву, до повної несподіванки нечисленних уболівальників «Сталі» на трибунах стадіону «Метеор» і на радість своєї групи підтримки, яка приїхала зі Львова, пішли з перевагою в два м'ячі. Спочатку Чачуа класно зльоту спіймав м'яч на ногу і з-за меж штрафного майданчика пробив так, що м'яч по минає траєкторії встромився в дев'ятку. Не встигли господарі оговтатися, як через пару хвилин Костевич зліва накинув м'яч в район лінії воротарського, і Бланко-Лещук, чомусь опинився неприкритим в цій зоні, головою підрізав м'яч у ближній кут. Свисток арбітра Івана Бондаря на перерву був для команди ван дер Меєра дуже і дуже до речі ...

Події на полі в перші хвилини після перерви показали, що 15 хвилин господарям було недостатньо, щоб прийти в себе. Львів'яни без проблем добиралися до штрафного, і на 48-й хвилині Грисьо ледь не відзначився своїм першим голом у Прем'єр-лізі. Лише в останній момент захисники встигли нав'язати йому боротьбу, тому удар з лінії штрафної сильним не вийшов, і Паньків в падінні дотягнувся до м'яча. Тут же гості заробили перспективний штрафний метрах в 25-ти від воріт, але Ксьонз пробив аж надто неточно.

Відразу ж після цього штрафного ван дер Меєр кинув на поле і другого недавнього новачка «Сталі» - свого співвітчизника Боя Деула, і господарі перейшли на гру в два форварда. Сказати, що таке рішення наставника «Сталі» різко змінило ситуацію по полі, значить покривити душею. Господарі виглядали розгубленими, і в своїх атаках більше покладалися на авось. До того ж, на 61-й хвилині обрізка в центрі поля призвела до третього пропущеного м'яча. Худоб'як «перекусив» передачу, другим дотиком довгим пасом вивів Бланко-Лещука один на один з Паньківим, і форвард «Карпат» легко оформив дубль.

Забити бодай м'яч в такій ситуації для «Сталі» була справа престижу. Однак час ішов, а якихось передумов для того, що рахунок на табло може змінитися сприятливо для господарів, не було ніяких. Більш того, будь львів'яни трохи уважніше у своїх контратаках, коли Чачуа двічі виявився поза грою, рахунок б виріс до непристойного.

Ближче до кінця матчу, коли «Карпати» сконцентрувалися на утриманні великого рахунку, «сталевари» багато володіли м'ячем і доклали останні зусилля, щоб уникнути розгрому, але все було марним.

0:3 - другий матч в нинішньому сезоні завершується великою перемогою однієї з команд, і успіх «Карпат» в Дніпрі був абсолютно по справі.

«Сталь» К - «Карпати» - 0:3 (0:2)

Голи: Амбросій Чачуа, 41, Густаво Бланко-Лещук, 44, 61.

«Сталь»: Юрій Паньків, Антон Кравченко (Мілош Стаменкович, '82), Микола Іщенко, Павло Пашаєв, Сергій Воронін, Максим Каленчук, Едгар Малакян (Мар'ян Мисик, '56), Роман Карасюк, Гор Малакян (Бой Деул, '50 ), Денис Васін, Сільвано Комваліус

«Карпати»: Роман Підківка, Амбросій Чачуа, Ігор Худоб'як (Андрій Маркович, '80), Андрій Нестеров, Артур Новотрясов, Василь Кравець, Володимир Костевич, Максим Грисьо (Денис Мірошниченко, '57), Іван Лобай, Павло Ксьонз, Густаво Бланко -Лещук (Максим Саламаха, '86)

Попередження: Роман Карасюк, 29. Павло Пашаєв, 57. Сергій Воронін, 75. - Артур Новотрясов, 8. Василь Кравець, 26. Амбросій Чачуа, 74. Володимир Костевич, 74.

Арбітр: Іван Бондар (Київ)

Удари (в ствір): 3 (0) - 8 (5).
Угловые: 4 – 4.
Офсайди: 0 - 3.