Ловись рибко, мала і велика!!!(все, що стосується риболовлі.)

[2vanya2]

Як прикормиш, так і половиш, або про правильний підхід до підгодівлі риби

Рибалки аматори часто беруть на озброєння деякі спортивні розробки в галузі рибальства. Це відноситься не тільки до снастей, але і до прикормки.

Існує три підходи до підгодовування.

Одні рибалки постійно шукають, винаходять нові суміші, універсальні, або для конкретної риби, удосконалюють свої і без того суперсекретні рецепти, якщо в них це добре виходить то саме такі рибалки стають авторами всіх оригінальних сумішей для підгодувування.

Інші сповідують прагматичний, схожий з західним підхід - задовільняються наявними в продажі готовими прикормками, і інколи експерементують: змішують кілька готових сумішей, або додають в них додаткові ароматизатори, атрактанти чи інші компоненти, намагаючись таким чином підвищити їх ефективність, наприклад як в прикормці на карася. Необхідність такого роду дослідв зазвичай викликана недоліком інформації про особливості застосування тієї чи іншої готової прикормки в конкретних умовах ловлі.

Третій підхід до прикормлювання обумовлений чи то не розумінням ролі і функцій прикормки та основ її приготування, чи просто наплювательським ставленням до риби, водойми чи природи і всіх оточуючих взагалі. На превеликий жаль, такі горе-рибалки рибу не стільки годують, скільки труять, пускаючи в справу розмочений хліб, різноманітні каші і навіть комбікорми для домашньої худобини. Не одноразово доводилося спостерігати таких рибалок. Вони мало не весь тиждень збирають домашні харчові відходи - недоїдені каші і макарони, шматки черствого, а то й запліснявілого хліба, а потім, у вихідний, коли вся ця пекельна суміш встигає вже грунтовно прокиснути і забродити, замішують її, щедро поливають анісом чи ще якимось добавками і ... Чи варто говорити, що результати від такої рибалки виявляються плачевними ...

Не було б нічого страшного, якби псували рибловлю тільки собі, але біда в тому, що отруюються водойми. В теплій літній воді величезна кількість не спожитою рибою грубої їжі швидко закисає, протухає і надовго отруює таке "підгодоване" місце. Якщо врахувати, що на водойми по вихідних виїжджають сотні, а то й тисячі рибалок, особливо на ті що знаходяться поблизу великих міст то повинно бути зрозуміло, чим може обернутись подібний підхід до прикормлювання риби. Іноді після таких навал кльову не буває по два-три дні, незалежно від погоди: екосистема водоймища намагається справитися з бідою, що на неї звалилася ...

Вихід з такої ситуації простий: застосовувати підгодівлю спортивного зразка. Складається вона, як правило, з дрібномелених компонентів, які легко розмиваються водою - це одна з основних умов високої ефективності хорошої прикормки. Крім того, вона відмінно засвоюється рибою та іншими водними організмами (вимоги екологічної безпеки - одна з необхідних умов отримання сертифікату відповідності для виробництва або імпорту прикормки ).

Дія останньої кинутої в воду порції підгодівлі закінчується максимум через три години. Саме цим часто і пояснюються незрозумілі для сусідів-рибалок загадки на кшталт: йде успішний риболов з водойми, і на його місце відразу кидаються інші - як же, відмінне рибне місце, тільки що тут був скажений кльов. Добре, якщо їм пощастить: спортсмен замісив прикормки трохи більше, ніж потрібно, і перед відходом викинув залишки у воду. У такому випадку дві-три години більш-менш стійкого клювання забезпечено. Але якщо остання порція підгодівлі потрапила у воду досить давно, їх подив не піддається опису, а цього успішного рибалку починає огортати туман легенд і міфів ...