НОВИНИ УПЛ

[симчич]

Металург З - Шахтар 3:3

Шахтар рятується в Запоріжжі, забивши в доданий арбітром час

У Запоріжжі зустрічалися перша і остання команди Прем'єр-ліги нинішнього сезону. Для турнірного становища результат матчу вже не мав абсолютно ніякого значення, тому у наставників обох клубів була можливість поекспериментувати зі стартовими складами. Так, у гостей з перших хвилин на поле вийшли футболісти, які вкрай рідко грали потрапляли в заявку - Ісмаїлі, Кобін, Гай і Майкон. Та й Гречишкина з Кривцовим навряд чи можна назвати постійними гравцями основи. Що ж до «Металурга», то тут Сергій Зайцев нічого змінювати не став в порівнянні з попередніми матчами. Цілком можливо, що цей склад вже награється з прицілом на першу лігу.

Запорожцям вдалося забити швидкий гол. На 14-й хвилині господарям поля вдалася швидка контратака прямо по центру. Мілош Йокич зіграв у «стінку» з свої партнером і на швидкості увірвався в штрафний майданчик гірників. З першим його ударом Андрій Пятов впорався, але відбив м'яч прямо перед собою. Захисники «Шахтаря» не зуміли підстрахувати свого голкіпера і Йокич з другої спроби все ж вразив ціль.

Чемпіони країни могли відігратися вже через чотири хвилини. Штрафний з правого флангу виконував Дуглас Коста. Він м'яко навісив м'яч на кут воротарського майданчика, де всіх випередив Тарас Степаненко, головою пробив під поперечину. Тільки блискуча реакція Либора Грдлічки вберегла «Металург» від неприємностей.

Гості продовжували атакувати, проте по-справжньому справа до гольових моментів доходило вкрай рідко. І тільки на 33-й хвилині завдяки індивідуальним діям Ісмаїлі «Шахтар» відігрався. Лівий захисник донецької команди, отримавши пас від Василя Кобіна, на хорошій швидкості вбіг у штрафний майданчик господарів поля і пробив з-під захисника у дальній кут. Відчайдушний кидок воротаря «Металурга» на цей раз не зміг завадити м'ячу влетіти в сітку.

А перед самою перервою гірники цілком могли вийти вперед. Вже в компенсований арбітром час вони знову отримали право на штрафний удар недалеко від лицьової лінії. Цього разу Дуглас Коста вирішив не виконувати навісну передачу, а пробив з гострого кута по воротах. Лібор Грдлічка був готовий до такого повороту подій і відбив м'яч у поле.

Другий тайм почався з дальнього удару Тараса Степаненка, на який своєчасно зреагував воротар запорожців. «Шахтар» продовжив тиск на ворота господарів поля і на протязі кількох наступних хвилин міг забити не один гол. Спочатку Сергій Кривцов був з близької відстані, але влучив у Либора Грдлічки. Потім Тарас Степаненко повторив спробу удару з дальньої дистанції, проте з тим же успіхом. А на 55-й хвилині після розіграшу кутового Дуглас Коста пробіг з м'ячем вздовж лицьової лінії і виклав м'яч, як на блюдечку, Майкону. Тому абсолютно ніхто не заважав, і все ж бразилець примудрився не влучити у ствір метрів з п'яти.

А як треба забивати показав на 60-й хвилині ще один бразилець, тільки вже в складі «Металурга». Жуніор, підхопивши м'яч на половині поля гостей, пробіг з ним метрів десять, а потім з лівої ноги несподівано пробив точно в праву від Андрія П'ятова "дев'ятку".

І зовсім вже запахло сенсацією через вісім хвилин, коли після невдалої знижки м'яча Сергієм Кривцовим гравець «Металурга» Євген Песоцький з близької відстані потужним ударом зльоту ледь не порвав сітку воріт.

Природно, що чемпіони України зовсім не хотіли програвати команді, що замикає турнірну таблицю, і явно активізувалися. Вийшовши на заміну Тайсон на 75-й хвилині здійснив слаломний прохід по центру і віддав точну передачу на Едуардо. Гравець збірної Хорватії легко обіграв Либора Грдлічки і, незважаючи на те, що у воротах вже було два захисники господарів поля, направив м'яч у ближній кут.

«Шахтар» пішов вперед вже всією командою і ... ледь не пропустив четвертий гол. Після швидкої контратаки Бесарт Ібраїмі цілився в правий верхній кут воріт, але Андрій П'ятов зіграв вище всяких похвал, перевівши м'яч на кутовий. Не забиваєш ти - забивають тобі. Цю відому істину вже в компенсований до другого тайму час підтвердив Тайсон. Затяжна атака гірників призвела до того, що двадцять восьмий номер гостей приблизно з лінії штрафної площі не схибив.

У підсумку - бойова нічия 3:3.

«Металург З» - «Шахтар Д» - 3:3

Голи: Мілош Йокич, 14, Годой Жуніор, 60, Євген Пісоцький, 68 - Ісмаїлі, 33, Едуардо Да Сілва, 74, Тайсон, 90 +2

«Металург З»: Лібор Грдлічка, Андрій Нестеров, Ігор Коротецький, (Андрій Сахневич, '25), Євген Опанасенко, Матеуш, Сергій Рудика, Віталій Гавриш, Євген Пісоцький, Юрій Штурко, (Бесарт Ібраїмі, '83), Годой Жуніор, Мілош Йокич, (Іван Матяж, '70)

«Шахтар Д»: Андрій Пятов, Сергій Кривцов, Дмитро Гречишкін, (Ярослав Ракицький, '46), Олівейра Майкон, (Алекс Тейшейра, '57), Олексій Гай, Василь Кобін, Генріх Мхітарян, Дуглас Коста, Тарас Степаненко, Ісмаїлі, (Тайсон, '65), Едуардо Да Сілва

Попередження: Іван Матяж, 80. - Едуардо Да Сілва, 40. Василь Кобін, 50.

Удари (в ствір): 7 (4) - 11 (8)
Кутові: 3 - 8
Офсайди: 0 -1.

[симчич]

Перемога Металурга: і Ліга Європи, і 5 місце

Команда Юрія Максимова в останньому домашньому матчі впевнено вирішує всі свої завдання

Якщо віртуально повернутися в самий початок весни, то перед початком другої частини чемпіонату суперників по донецькому матчу розділяло 4 очки, були вони сусідами по турнірній таблиці, при цьому одесити стояли вище «металургів». Цікаво, що й напередодні очного матчу 29-го туру «Металург» і «Чорноморець» розділяють всі ті ж 4 очки, але з тією різницею, що тепер підопічні Романа Григорчука дивляться в спину донеччанам. А це говорить про те, що «металурги» за 10 зіграних турів набрали на 8 очок більше - ось вам і критерій різниці виступи команд за цей відрізок турнірної дистанції.

Тим не менш, є ще й кубковий турнір, і, здобувши в ньому дві перемоги, «Чорноморець» виконав пріоритетну задачу на сезон - забронював для себе місце в Лізі Європи на наступний сезон. «Металургу» ж, у свою чергу, щоб виключити всілякі-різні теоретичні варіанти, що відкидають його на 7-е місце, належало будинку вирішити головне завдання - взяти в матчі з «Чорноморцем» одне єдине очко, яке гарантувало б команді Юрія Максимова почесне 5 -е місце.

Напередодні матчу багато звучало розмов про те, що «Чорноморцю» потрібно грати у Донецьку з оглядкою на майбутній наступного тижня фінал Кубка України. Малися на увазі тут варіант того, що Роман Григорчук декого із залізних футболістів основи може приберегти на 22-е травня, а ще той момент, що і тим, хто вийде на поле «Металурга», «побиватися» по повній таки не має сенсу - ціна можливості зіграти у фінальному матчі незрівнянно вищі.

Все це так і залишилося розмовами - склад у «Чорноморця» був максимально бойовим, але вже на 6-й хвилині у нього довелося вносити корективи. Трохи раніше на рівному місці травму отримав Сергій Політило, значення якого важко переоцінити для гостей, і на полі з'явився Анатолій Діденко.

Що стосується ігрових подій, то початок матчу ними було не багате. Свій відбиток наклала і неймовірна спека - невисокий темп, неспішний розіграш м'яча, який розбавлявся численними порушеннями правил - так званий, дрібний фол.

Ближче до середини тайму, господарі за рахунок більшого володіння м'ячем, заволоділи територіальною перевагою, але одесити вміло перекривали всі підходи до свого штрафного, і ніякої серйозної роботою Безотосний обтяжений не був. Навіть традиційно грізна зброя господарів - штрафні у виконанні Морозюка, ніякої загрози воротам одеситів не несли.

Але якраз після стандарту «Металург» і відкрив рахунок. На 33-й хвилині Діденко, перериваючи атаку, зіграв рукою практично на лінії штрафної. Після затяжної процедури виставлення стінки на покладені 9 метрів, до м'яча підійшов Володимир Польовий і, не помітивши дружний ряд одеситів перед ним, красивим ударом відправив м'яч у верхній кут воріт. Безотосного тут за великим рахунком дорікнути нема в чому.

Задовольнившись досягнутим, «Металург» надалі в атаці був не особливо наполегливий, багато контролював м'яч, і без проблем довів тайм до перерви, що не піддавши сумніву свою мінімальну перевагу в рахунку.

Притому, що гості після перших 45-ти хвилин програвали, можна було очікувати активізації атакуючих дії з їхнього боку. Але нічого подібного не сталося, а початок другого тайму запам'яталося хіба що численними жорсткими зіткненнями футболістів, після чого, то гравцям «Металурга», то гравцям «Чорноморця» доводилося надавати медичну допомогу.

Наставники обох команд за рахунок замін намагалися пожвавити гру, але все було марно. А оживила її груба помилка Петра Ковальчука. На 73-й хвилині після прориву Лазича по центру, захисник одеситів не зміг вибити м'яч зі штрафної, його на швидкості підібрав Димитров, оббіг Безотосного і від душі розстріляв порожні воріт. Роману Григорчуку було від чого хапатися за голову ...

Чи то гості настільки були стурбовані майбутнім наступного тижня фіналом Кубка України, але «підняти» себе на те, щоб якось підвищити темп, організувати штурм воріт Паньківа, одесити не змогли. Єдиний удар у ворота зі штрафного Рієри на 84-й хвилині на гол абсолютно не тягнув. Що стосується «металургів», то вони були цілком задоволені і досягнутим.

2:0 - перемога «Металурга», який посідає п'яте місце і остаточно вирішує всі свої завдання на сезон. «Чорноморцю» коштує швидше забути цей матч, і готуватися до того, щоб у всеозброєнні підійти до фіналу Кубка України.

«Металург» (Донецьк) - «Чорноморець» (Одеса) - 2:0 (1:0)

«Металург»:Паньків, Мораєс (Леонардо, 60), Дімітров, Траоре, Воловик, Макрідіс, Лазіч (Барановський, 81), Нельсон (Голайдо, 46), Морозюк, Польовий, Чечер

«Чорноморець»: Дмитро Безотосний, Андерсон Сантана, Крісті Вангелі, Пабло Фонтанельо, Петро Ковальчук, Кирило Ковальчук, Сергій Політило, (Анатолій Діденко, '6), Еліс Бакай, (Віталій Балашов, '69), Лучіан Бурдужан, Сіто Рієра, Леонардо Де Матос, (Френк Джа Джеджу, '46)

Арбітр: Ярослав Козик (Мукачеве)

Попередження: Велізар Димитров, 62. Леонардо де Соуза, 93. - Еліс Бакай, 31. Анатолій Діденко, 33. Петро Ковальчук, 54. Сито Рієра, 63.

Удари (в ствір): 3 (2) - 5 (1).
Кутові: 2 - 3.
Офсайди: 0 - 0.

[симчич]

Олег Таран подав у відставку

Головний тренер «Кривбасу» прийняв рішення залишити команду

Головний тренер «Кривбасу» прийняв нелегке для себе рішення піти з посади головного тренера криворізького клубу.

Своє рішення Олег Анатолійович мотивує невизначенністю подальшої долі криворізького клубу.
Попри те, що «Кривбас» зараз знаходиться на 6-й сходинці турнірної таблиці, демонструє цікавий, красивий, видовищний футбол, гравці, тренерський та адміністративний персонал команди, працівники клубу не можуть почути чіткої відповіді на те - чи є майбутнє у ФК «Кривбас», чим зумовлене припинення фінансування клубу та яка подальша доля гравців, які вже чотири місця не отримують заробітньої платні.

Тривала відсутність чіткої відповіді на те, яка подальша перспектива «Кривбасу», вкрай важкий фінансовий стан клубу та елементарна втомленість від такої невизначеності змусили головного тренера «Кривбасу», кваліфікованого фахівця піти на такий крок.

Чи прийняло керівництво криворізького клубу відставку головного тренера та те, з ким «Кривбас» відправиться на останній календарний матч сезону до Луцька - повинно стати відомо найближчим часом.

В свою чергу Олег Таран та його помічники не вимагатимуть компенсації за порушення клубом умов трудової угоди - контракту.

[симчич]

Срібний дубль Девіча

Розв'язка сезону: «Металіст» завойовує срібло у матчі проти «Дніпра»

«Металіст» - срібний призер чемпіонату України! Перші нагороди такої високої якості харків'яни завоювали в передостанньому турі першості 12/13 років, перегравши самого свого принципового суперника - дніпропетровське «Дніпро». Перемога ця далася команді Маркевича непросто і не без нервів, але, в цілому, стала цілком заслуженою. Звичайно, у справу завоювання 2-го місця «металістами» вже у цьому турі, внесла свою лепту ще і сімферопольська «Таврія», але це вже інша історія ... Ми ж поговоримо про те, що відбувалося в цей вечір у Харкові.

Про старти. Господарі з'явилися на полі стадіону «Металіст» у такому складі: у воротах Горяїнов, Гуйє і Березовчук - центр оборони, Азеведо і Вільягра - її фланги (лівий і правий відповідно), Едмар і Краснопьоров - пара опорників, Марлос лівий хав, Соса - правий, Хав'єр в центрі і самотній Девіч попереду.

Хуанде Рамос ж проти харків'ян вирішив грати з наступними виконавцями: у рамці, вперше в офіційному матчі, з'явився Ігор Варцаба (до послуг свого третього голкіпера тренерський штаб дніпропетровців змусили вдатися травми Лаштувки і Шеліхова), захист (зліва - направо) - Стрініч, Чеберячко, Мандзюк, Федецький, Канкава і Ротань - опорні, Коноплянка на фланзі ліворуч, Джуліано - праворуч, Зозуля і Селезньов - дует форвардів.

Почався матч хвацько. Ні, правильніше буде написати - дуже хвацько. Ну, а як ще сказати, якщо вже до 10-й хвилині матчу команди обмінялися забитими м'ячами?! Спочатку відзначилися «дніпряни»: на 2-й хвилині гри м'яч відскочив до Євгена Селезньова, який перебував метрах в 15-ти від воріт господарів (цьому передував навіс зі штрафного у виконанні Ротаня, винос захисників і не дуже вдалий дальній удар Канкави), і 21 -й номер гостей свій шанс не упустив, чітко перегравши Горяїнова.

Як не упустив його через 7 хвилин і Марко Девіч, якого на побачення з Варцабою класною довгою діагоналлю вивів Соса - 1:1! Минуло ще 6 хвилин і «Металіст» міг вже і виходити вперед, але постріл все того ж Соси метрів з 22-х дніпропетровський голкіпер потягнув, а добити м'яч Хав'єру і Девічу не дали захисники.

Після такого багатообіцяючого початку, впору було розраховувати на не менш веселе продовження, але, на жаль, не вийшло. Ближче до 15-ї хвилини гра почала поступово заспокоюватися і до середини тайму від стартової активності команд не залишилося і сліду. Ні, м'яч у центрі поля начебто сильно і не затримувався, але особливої ​​гостроти, що у одних, що біля інших воріт, як такої, не виникало. «Дніпро» більше фолив, переважно, правда, в центрі поля, що, втім, не заважало його футболістам як попало хапати за це жовті картки. Так, вже до 25-ї хвилини на «гірчичниках» «сиділи» троє з чотирьох дніпропетровських захисників - попередження значилося в пасиві Федецького, Стрініча та Мандзюка.

Загалом, за тим, що відбувалося на полі після 20-ї хвилини, з цікавістю могли стежити хіба що вболівальники протиборчих команд - для «не зацікавленого» ж глядача те, що відбувалося на полі стадіону «Металіст» мало виглядати ну дуже нудно й сумно.

Втім, початок другого тайму знову відродило надії на те, що цікавий футбол в цій зустрічі ми ще можемо побачити. Вже через три хвилини після відновлення гри хороший момент, щоб знову вивести свою команду вперед мав Роман Зозуля, головою замикав навіс Кравченка з кутового (у перерві Сергій замінив Джуліано), але трохи не потрапив у ворота.

А на 54-й хвилині шанс забити був вже у «Металіста». Навіть не шанс - шансище! Справжня пожежа у штрафному дніпропетровців завершилася небезпечним ударом Соси, який з величезною працею потягнув Варцаба, м'яч відскочив до Хав'єра, який в дотик відправляв м'яч вже у порожні ворота ... і не потрапив! Як - я думаю, і сам навряд чи зараз зможе відповісти ...

Не відсиджувалося в обороні й «Дніпро». На 60-й хвилині затяжна атака гостей завершилася дальнім ударом Мандзюка - Горяїнов забрав м'яч (втім, найнебезпечнішим в ході цієї атаки дніпропетровців був чи не цей удар, а передував йому найгостріший пас Федецького головою у воротарський «металістів», не без проблем перерваний захисниками).

По такій грі несподіванкою не став би гол що в одні, що в інші ворота, але влетів він, на радість трибун, саме в гостьові. На 67-й хвилині Вільягра вирізав відмінний пас на Девіча, вискочивши на швидкості на рандеву з Варцабою, який переграв вийшовшого з воріт голкіпера і з досить гострого кута відправив м'яч у сітку - 2:1!

Намагаючись врятувати матч, Рамос кидає в бій Матеуса, знявши з гри Мандзюка (в центр оборони при цьому «опустився» Ротань. Йому, втім, не вперше), а ще через 5 хвилин - Калініча, який замінив Коноплянку.

І на 79-й хвилині ці заміни ледь не принесли результат - після навісу зі штрафного у виконанні Кравченка Матеус головою ледь не переправив м'яч у сітку воріт Горяїнова - поруч зі штангою. Втім, епізод цей так і залишився єдиною можливістю для «дніпрян» змінити рахунок у звітному матчі - більше шансів супернику оборона «металістів» не давала.

2:1 - «Металіст» перемагає, вперше в історії завойовує срібло, а разом з ним і путівку в Лігу Чемпіонів на наступний сезон.

«Металіст» - «Дніпро Дн» - 2:1

Голи: Марко Девіч, 9, 67 - Євген Селезньов, 2

«Металіст»: Олександр Горяїнов, Крістіан Вільягра, Марсіо Азеведо, Папа Гуйє, Андрій Березовчук, Марко Девіч, (Олег Шелаєв, '90 +3), Олег Краснопьоров, (Себастьян Бланко, '68), Хав'єр Клейтон, Хосе Соса, Едмар , Ромеро Марлос, (Вілліан Гомес, '88)

«Дніпро Дн»: Ігор Варцаба, Артем Федецький, Євген Чеберячко, Іван Стрініч, Джаба Канкава, Руслан Ротань, Джуліано, (Сергій Кравченко, '46), Євген Селезньов, Віталій Мандзюк, (Матеус, '72), Євген Коноплянка, ( Нікола Калініч, '78), Роман Зозуля

Попередження: Папа Гуйє, 83. - Артем Федецький, 10. Іван Стрініч, 21. Віталій Мандзюк, 25. Нікола Калініч, 83. Роман Зозуля, 92.

Удари (в ствір): 10 (5) - 10 (4)
Кутові: 1 - 5
Офсайди: 1 - 1.

Глядачів: 33.754
Оцінка поля: 5
Чесна гра: 8,000 - 8,857.

[симчич]

Зоря добилася перемоги в Маріуполі

«Іллічівець» програв останню домашню гру чемпіонату

Якщо у когось присутня мотивація для досягнення позитивного результату, то рано чи пізно вона буде досягнутою. Очевидно, такого правила дотримувалася луганська «Зоря», яка за підсумками сезону, що завершується намагається потрапити до десятки Прем'єр-ліги. Для цього їй необхідно перемагати в двох іграх, що залишалися в сезоні. Перший крок на шляху до мети підопічні Юрія Вернидуба зробили в 29-му турі у Маріуполі.

Поєдинок розпочався неквапливо, чи то футболісти втомилися після матчів минулого туру, чи то діяла спека? Це залишилося невідомим. Також залишилося невідомим, чому гравці команди-господаря абсолютно не загострювали гру. Активність була настільки мізерною, що голкіпер гостей Сантіні торкався м'яча лише при виконанні ударів від воріт, або ж коли перший номер «чорно-білих» заволодівав ігровим снарядом після неточних передач суперників. За весь перший тайм азовці завдали лише три удари в бік воріт «Зорі», та й то, всі «постріли» вихованців Павлова пішли в «молоко».

Чого не можна сказати про наступальні дії луганчан. Перша ж їх атака ледь не призвела до взяття воріт. Любеновіч точно навісив у центр штрафного - Худзік пробив головою. Худжамову довелося неабияк потрудитися, щоб перевести м'яч на кутовий. Після його подачі голкіпер «Іллічів» знову був на висоті, вибивши снаряд кулаками.

Поки захист «червоно-синіх» з'ясовував, як йому протидіяти опонентам, ті в свою чергу знайшли черговий провал в оборонних порядках господарів. Верткий Хомченовський пронісся по лівому краю, обіграв вийшовшого з воріт Худжамова, і віддав у центр воротарського на Данило, але форварду «Зорі» пробити не дали. Потім знову виник найгостріший епізод біля воріт азовців. Любеновіч наважився на «постріл» з-за меж штрафного майданчика. Його щільний удар видався чарівним для голкіпера, але з ним «впоралася» поперечина. Міг вільно добивати Худзік, однак йому не вдалося завдати удару.

Ставало ясно, що такий сплеск активності навряд чи пройде без забитого м'яча. Так воно і вийшло. У кінцівці першої половини зустрічі, Данило, взявши гру на себе у лінії штрафного, технічно обіграв декількох суперників, змусив одного з них зупинити свій прохід за допомогою порушення правил - штрафний удар. До м'яча підійшли Любеновіч і Галюза. І капітан «Зорі» точним ударом перекинув «стінку» і відправив сферу у правий нижній кут воріт «Іллічів». Відчайдушно кинувся за м'ячем Худжамов не зміг допомогти своїй команді.

Друга частина гри розпочалася з невеликого контролю м'яча господарями. Вони навіть намагалися «притиснути» гостей на їх половині поля. Але, можливо забувши про оборону, випустили з уваги Худзіка, який, отримавши м'яч в центі поля, на самоті промчав у воротах азовців. На розі воротарського він без проблем переграв Худжамова і точно віддав на Хомченовського, який увірвався з лінії штрафного і, розправившись з двома «Іллічівцями», відправив сферу у порожні ворота!

Здавалося, що другий пропущений гол змусить, нарешті, підопічних Павлова діяти гостріше, як ніяк, заключний матч сезону на своєму стадіоні! Проте це були всього лише припущення. Замість натиску і створення постійного тиску на ворота луганчан, «червоно-сині» подовгу перекочували м'яч на своїй половині поля, а потім за допомогою далекого навісу Полянського намагалися щось «вичавити» з верхової боротьби. До того ж, господарів раз за разом підводила неточність у передачах, і м'яч частіше виявлявся в ауті або в руках Сантіні, або ж просто і надійно вибивався на половину поля господарів.

Справедливості заради, слід зазначити, що «беззубість» азовців була обумовлена ​​ще й чіткою обороною гостей. Чайковський і потужні Шунич й Вернидуб надійно нейтралізували різноманітні небезпеки. На тлі такого розвитку подій гол «Іллічівця» виглядав цілком випадковим. А все завдяки «далекобійникові» Полянському, який, перебуваючи неподалік від лінії штрафного майданчика «Зорі», взяв та й пробив на удачу - м'яч влетів у праву «дев'ятку» воріт Сантіні.

Після голу господарі трохи піднеслися, але знову ж, діяли швидше за інерцією. На лівому фланзі атаки «загубився» вийшовший на заміну Шевчук, у маленького Таргамазде ніяк не виходило подолати рослий захист, а Бутко, ще в першому таймі виконував навіси праворуч, в другому таймі був непомітний.

Не маючи можливості пройти у штрафний, «Іллічі» створювали загрозу, вдаючись до навісів, як з гри, так і зі стандартів, однак і тут нічого не вийшло. Удари головою Чижова були вкрай неточними. М'яч після них йшов значно вище поперечини.
Фінального штурму воріт також не було. «Зоря» вміло відбивалася і не дозволяла зайвого «Іллічівцю». Таким чином, більш мотивовані луганчани домоглися такої важливої ​​для себе перемоги.

«Іллічівець» (Маріуполь) - «Зоря» (Луганськ) - 1:2

Голи: Олексій Полянський, 69 - Ілля Галюза, 40, Дмитро Хомченовський, 55.

«Іллічівець»: Рустам Худжамов, Олександр Чижов, Богдан Бутко, Іван Ордець, Артем Путівцев, (Іван Цюпа, '78), Олександр Мандзюк, (Сергій Шевчук, '61), Костянтин Ярошенко, (Сергій Яворський, '60), Олексій Полянський, Віталій Федотов, Давид Таргамадзе, Торніке Окріашвілі

«Зоря»: Крешеван Сантіні, Віталій Вернидуб, Ілля Галюза, (Максим Ігорович Білий, '79), Нікола Гнатович, Тоні Шуніч, Олександр Грицай, Дмитро Хомченовський, Желько Любенович, Ігор Чайковський, Павло Худзік, (Джаба Ліпартія, '91) , Данило Де Олівейра, (Лакі Ідахор, '66)

Попередження: Тоні Шуніч, 44. Павло Худзік, 89.

Арбітр: Сергій Бойко (Іванків)

Удари (в ствір): 9 (1) - 7 (5)
Кутові: 3 - 4
Офсайди: 2 - 0.

Глядачів: 5.500
Оцінка поля: 4
Чесна гра: 8,000 - 7,750.

Глядачів: 33.754
Оцінка поля: 5
Чесна гра: 8,000 - 8,857.

[симчич]

Динамо в Сімферополі розпрощалося з мрією про Лізі чемпіонів

«Таврія» виграє у «Динамо» через 21 рік

І «динамівцям», і їх кримським опонентам було через що рвати жили в майбутній зустрічі. Перші вели відчайдушну боротьбу за друге лігочемпіонівське місце, при цьому змушені не тільки самі набирати очки, але і сподіватися, що допустить осічку єдиний, що залишився на дистанції у киян конкурент в особі харківського «Металіста». Харків'яни, до слова, в паралельному поєдинку приймали вдома «Дніпро». Перед «Таврією», яка в минулому турі була безжально знищена невмотивованим «Шахтарем», стояло одне просте і, разом з тим, складне завдання - реабілітуватися перед своїми вболівальниками. І гравці, і тренерський штаб кримчан перед матчем неодноразово підкреслювали, що настрій на киян буде більш ніж серйозний, і відбувати номер ніхто не збирається.

Доводити це сімферопольці почали вже зі стартових секунд, включивши максимальну швидкість і притиснувши «динамівців» до їхніх воріт. А на другій хвилині оборона киян допустила перший грубий провал. Всі захисники чомусь скучковались ближче до центру, повністю оголивши правий фланг. М'яч після прострілу зліва Шиндера виявився у Назаренка, який, вийшовши на ударну позицію, без перешкод розстрілював Коваля, але кіпера «Динамо» підстрахувала штанга.

А через дві хвилини «Таврія» відкрила рахунок. Шиндер стрімко увірвався в штрафний, і Михалик зумів зупинити Антона тільки ціною фолу. Віталій Годулян, що знаходився поряд без вагань вказав на «точку», а Сергій Назаренко чітко виконав вирок, розвівши по різних кутах м'яч і Коваля.

Про кращий подарунок сімферопольці і мріяти не могли, відійшовши на свою половину і перекривши всі підступи до воріт Кахрімана. У киян же хвилин десять спостерігалася повна розгубленість, якою на 11-й хвилині ледь не скористався Шиндер, увірвавшись зліва в штрафний і прицільно пробивши. Коваль відбив перед собою, але на добиванні нікого з партнерів не виявилося.

Саме після цього динамівці прокинулися і через дві хвилини отримали перший реальний шанс відновити рівновагу. Ярмоленко, прийнявши м'яч у штрафному, обіграв відразу двох захисників, перекинув через себе і впритул розстрілював Кахрімана, але потрапив кіперу в руку. Піймавши атакуючу нитку, «біло-сині» в якийсь момент забули про оборону, за що ледь не були покарані на 19-й хвилині. Назаренко розрізним пасом вивів на побачення з Ковалем Гуменюка, який прицільно пробив у дальній кут. Але динамівський страж воріт зумів кінчиками пальців дотягнутися до м'яча і зробити траєкторію його польоту безпечною.

«Динамівці», тим часом, продовжували нарощувати оберти. На 21-й хвилині Селін після навісу з флангу в штрафний виграв верхову боротьбу, але пробив вище воріт. А ще через три хвилини Браун Ідейє, видряпавши м'яч у лінії штрафного, потужно вистрілив з розвороту, але за кримчан зіграла поперечина. Як виявилося, це була лише пристрілка від Брауна. На 27-й хвилині після навісу з кутового Гусєва м'яч опинився у Велозу, який з кута штрафного прострілив у центр воротарського, де Ідейє в оточенні захисників зберіг м'яч і з другої спроби відправив його у сітку воріт «Таврії».

Намагаючись розвинути успіх, кияни ще більше напружили темп, але на підступах до штрафного явно не вистачало елементарної моторності. У «Таврії» з контратакуючою грою взагалі перестало виходити. Особливо після того, як при зіткненні Віди та Шиндера останній отримав пошкодження. Тренерам нічого не залишалося, як кинути в бій Гаджиєва. Останній шанс вийти вперед був у киян на останній хвилині основного часу тайму. Ярмоленко справа увірвався в штрафний, відпасував трохи назад на набігаючого Ідейє, але останнього на мить випередив Єзерський і не дав пробити.

Грім для «біло-синіх» грянув на самому початку другого тайму, який став свого роду дежавю першого. З тією лише жахливою ​​різницею, що «Динамо» залишилося ще й у меншості. Можна уявити собі, що потрібно проробити клубу влітку, щоб у захисті не було таких провалів, який трапився на 49-й хвилині, коли Буссаїді вискочив на побачення з Ковалем, як голодний лев на антилопу, і в боротьбі з голкіпером опинився на газоні. Це не тільки пенальті, а й фол останньої надії, вирішив Віталій Годулян. Незважаючи на відчайдушні протести групи «динамівців», включаючи винуватця (й не так щодо пенальті, скільки через вилучення), свого рішення рефері не змінив. Разом з Ковалем поле залишив Аруна. А вирок на цей раз потужним ударом під штангу реалізував Гаджієв. Нерозігрітий Бойко вгадав напрямок м'яча, але з силою удару впоратися не мав жодних шансів.

Отримавши кураж і чисельну перевагу, «Таврія» почала від душі розхитувати оборонні редути «динамівців». У останніх все розладналося в атаці, єдина надія залишалася на стандарти та дальні удари, приводу для яких сімферопольці у другому таймі майже не давали. Хіба що на 60-й хвилині Михалик здалека гарненько приклався, але м'яч пролетів над поперечиною.

Олегу Блохіну нічого не залишалося, як іти ва-банк. З інтервалом у дві хвилини в гру вступили Мехмеді і Дуду, що замінили, відповідно, Велозу і Михалика. Як кажуть, хотів як краще, вийшло ... Вийшов третій гол. А разом з ним і відеопосібник на тему, як не треба грати в центрі оборони. Марко Не знущально вискочив з-за спин захисників і, прийнявши на груди навіс від Гаджиєва, другим дотиком перекинув м'яч через Бойко.

Жах на обличчі Олега Блохіна та вболівальників «Динамо» в цей момент складно передати словами. А якщо врахувати ще й те, що тезка Не в Харкові Девіч приблизно в цей же час вивів «Металіст» вперед у матчі з «Дніпром» ... Навряд чи ще щось потрібно коментувати. Проте, Андрій Ярмоленко на 76-й хвилині дарує примарну надію, красивим ударом зі штрафного поклавши м'яч у дев'ятку воріт Кахрімана.

Далі пішли гойдалки. Динамівці кинулися у відвертий навал (що ще залишалося?), А й «Таврія» свого намагалася не упустити. Протягом трьох хвилин - з 80-ї по 83-ю - Назаренко мав два стовідсоткові моменти, щоб остаточно поховати надії киян. Але в першому випадку не зміг перекинути м'яч через Бойка, а в другому на допомогу голкіперу прийшла поперечина.

Час йшов, а разом з ним танули залишки надій «Динамо» на позитивний результат візиту до Сімферополя. Цілих п'ять хвилин додав у другому таймі Віталій Годулян, але у «біло-синіх» до того часу вже не було ні сил, ні бажання чинити опір. Свого роду символом відчаю стала ще одна червона картка, яку отримав Сидорчук.

Фінальний свисток арбітра сповістив про те, що «Динамо» за підсумками сезону вперше в історії чемпіонатів України стає бронзовим призером і поступається путівкою в Лігу Чемпіонів «Металісту». «Таврія» ж стає справжнім історичним прокляттям для динамівців: у далекому 1992-му році сімферопольці повели з-під носа киян чемпіонство, в 2013-му залишили без Ліги Чемпіонів і без срібних медалей. Легендарному клубу залишається лише змиритися з цим, пережити і сподіватися на кращі часи. Зрозуміло, і самим при цьому не зівати.

«Таврія» (Сімферополь) - «Динамо» (Київ) - 3:2 (1:1)

Голи: Сергій Назаренко, 4, з пенальті, Махач Гаджиєв, 51, з пенальті, Марко Не, 68 - Ідейе Браун, 27, Андрій Ярмоленко, 76

«Таврія»: Дамір Кахріман, Аніс Буссаїді, Володимир Єзерський, Антон Шиндер (Махач Гаджиєв, 41, Дмитро Матвієнко, '88), Олег Гуменюк, Едуардо Нето, Юрій Путраш, Марін Любічіч, Рубен Гомес Гарсіа, Сергій Назаренко, Марко Нє, (Сергій Мельник, '88)

«Динамо»: Максим Коваль, Лукман Аруна, (Денис Бойко, '50), Данило Да Сілва, Домагой Віда, Євген Селін, Олег Гусєв, Сергій Сидорчук, Мігель Велозу, (Адмір Мехмеді, '59), Андрій Ярмоленко, Тарас Михалик , (Дуду, '61), Ідейє Браун.

Арбітр: Віталій Годулян (Одеса)

Попередження: Марко Не, 68. Сергій Назаренко, 72. Дамір Кахріман, 78. Марін Любічіч, 87. Сергій Мельник, 95. Едуардо Нето, 96. - Мігель Велозу, 56. Андрій Ярмоленко, 56. Сергій Сидорчук, 66. Євген Селін, 85.

Вилучення: Максим Коваль, 48. Сергій Сидорчук, 96.

Удари (в ствір): 13 (9) - 12 (7).
Кутові: 7 - 6.
Офсайди: 6 - 1.

Глядачів: 17.000
Оцінка поля: 5
Чесна гра: 6,500 - 5,000.

[симчич]

Коли не тисне вантаж відповідальності

«Дніпро» у рідних стінах познущався над «Іллічівцем»

Програму фінально-формального туру Прем'єр-ліги відкрив поєдинок, результат якого не мав зовсім ніякого значення для обох суперників. Ні «Дніпру», ні тим більше «Іллічівцю» бали були не потрібні. Відсутність турнірної мотивації позитивно позначилося на дніпропетровців. Чого не можна сказати про азовців, які провалили заключний матч сезону.

Разом зі стартовим свистком господарі поля всіма силами ринулися на ворота гостей. На першій же хвилині Селезньов пробивав головою після навісу зліва Зозулі - Худжамов зумів впоратися з ударом форварда «Дніпра». Потім Матеус «заробив» кутовий, проте той же Селезньов не зумів влучити по м'ячу. Незабаром «дніпровська» агресія трансформувалася в забитий гол. Матеус на лівому краї виконав навіс на кут воротарського майданчика, де на його передачу відгукнувся ніким не прикритий Зозуля, який без труднощів головою перевів м'яч у сітку.

Повівши в рахунку, «синьо-біло-блакитні» спробували розвинути успіх, але всі їх старання зупинив захист «червоно-синіх». Далі гра трохи заспокоїлася і перемістилася в центр поля. Команді Павлова ніяк не вдавалося наблизитися до штрафного «дніпрян». І все ж в середині першого тайму «Іллічі» зуміли продертися у володіння Варцаби. Окріашвілі, не зустрівши опору з боку опонентів, виявився поблизу воріт «Дніпра» і добре пробив низом. Варцаба в падінні виручив свою команду. Господарі з відповіддю не затягли. Чергова їх атака призвела до того, що Яворський збив Зозулю у власному штрафній - пенальті. Селезньов з точки пробив сильно і точно. Худжамов вгадав напрям польоту м'яча, але не зміг відбити удар.

Такий розвиток подій змусив нервувати Павлова. Однак, як не кричав він на своїх футболістів, їм було дуже непросто протиставити більш сильному «Дніпру», який вдало проводив контратаки. В одній з них «двійка» на табло на користь господарів цілком могла поступитися місцем «трійці». Матеус віддав пас на Зозулю, той, розібравшись із захисниками, пробив низом у кут - "Іллічів» від гола «врятувала» штанга.

Азовська «оборотка» видалася не менше гострою. Досі непомітний Бутко промчав по правому краю і перевів м'яч на лівий край - Шевчука випередив Кулаков. Потім Кулаков ще раз приніс користь «Дніпру». Захисник виконав точний навіс у штрафний на Зозулю, який зігравши на випередженні оформив дубль! Незабаром Зозуля міг зробити хет-трик. Якби йому вдалося дотягнутися до м'яча після пасу зліва.

У кінцівці тайму «іллічівці» зовсім «розвалилися». Гравці команди Рамоса як хотіли обігравали підопічних Павлова. Джуліано міг остаточно «добити» гостей. Після його дальнього удару м'яч влучив у штангу. Відразу ж бразилець відправив сферу поруч з дальнім кутом. І все ж на перерву «дніпряни» пішли з черговим забитим м'ячем. Разом зі свистком про закінчення перших 45 хвилин «синьо-біло-блакитні» фактично оформили перемогу в щоглі. Невтомний Зозуля, отримавши пас з глибини поля, без праці обійшов захисника азовців, і трохи змістившись вправо, точно пробив повз впав Худжамова - 4:0!

Після відпочинку хід розвитку подій на полі не змінився. «Іллічі» несміливо намагалися наблизитися до воріт суперника, а «Дніпро» проводив свої різкі і надзвичайно небезпечні контратаки. В одній з них Джуліано розібрався із захисником і віддав пас на Зозулю, той увійшов у штрафну зліва, але пробив, на жаль, прямо в Худжамова. За наступальним сплеском гра знову перейшла у спокійне русло - м'яч знаходився під контролем «Дніпра» в центрі поля.

Перепочивши, підопічні Рамоса знову взялися тероризувати «Ілліч». Ротань добре пробив зі штрафного, а потім Чеберячко звершив слаломний прохід до воріт гостей. Попутно дніпровський захисник «накрутив» кількох азовців, однак, у завершальній стадії суперник кинувся йому в ноги і завадив відправити м'яч у сітку - сферу відбив Худжамов. Трохи пізніше Матеус подав зліва - м'яч заметушився по штрафному і гості ледь відбилися. А от від удару Ротаня ні захисники "Ілліча», ні їх голкіпер врятувати свої ворота не змогли. «Дніпрянин» не зустрів перешкод з боку суперників, і пробив у верхній кут - Худжамов дотягнуться до м'яча, але зумів лише торкнутися сфери, яка влетіла в правий верхній кут!

Після п'ятого гола гра на час заспокоїлася. Кілька разів праворуч прострілював Бутко, але всі його передачі закінчилися незграбними спробами переправити м'яч у виконанні Окріашвілі і Ярошенко. Двічі надійно зіграв молодий Варцаба.

Незадовго до фінального свистка пішла чергова дніпровська активізація. Зозуля міг забити свій четвертий гол. Нападник «Дніпра» пробив з лінії штрафного - Худжамов відбив удар.

За три хвилини до фінального свистка чудові «дніпряни» двічі відзначилися у воротах «Ілліча». Шахов ліворуч прострілив у штрафну, а Худжамов разом з оборонцями не розібралися в епізоді і дозволили м'ячу від штанги опинитися в сітці. А вже в компенсований час Матеус прорвався по лівому краю, потім віддав точний переклад направо на Олійника, і форвард «Дніпра» розстріляв воротаря «Іллічівця» - 7:0!

«Дніпро» на високій ноті завершив цей сезон, здобувши найбільшу перемогу, «Іллічівець» згадав старі і недобрі часи, коли його громив лише лінивий!

«Дніпро» (Дніпропетровськ) - «Іллічівець» (Маріуполь) - 7:0

Голи: Роман Зозуля, 5.35.45, Євген Селезньов, 24, з пенальті, Руслан Ротань, 71, Євген Шахов, 87, Денис Олійник, 91

«Дніпро»: Ігор Варцаба, Віталій Мандзюк, Євген Чеберячко, Денис Кулаков, Євген Селезньов, (Денис Олійник, '60), Джуліано, Джаба Канкава, (Євген Шахов, '72), Ондржей Мазух, (Руслан Бабенко, '60) , Руслан Ротань, Матеус, Роман Зозуля

«Іллічівець»: Рустам Худжамов, Богдан Бутко, Іван Ордець, Сергій Шевчук, Сергій Яворський, Олексій Полянський, Руслан Кісіль, (Віталій Федотов, '46), Давид Таргамадзе, Артем Путівцев (Костянтин Ярошенко, '46), Торніке Окріашвілі, Роман Ємельянов

Попередження: Євген Чеберячко, 19. Джаба Канкава, 68. - Артем Путівцев, 31. Давид Таргамадзе, 55. Торніке Окріашвілі, 57.

Арбітр: Іван Бондар (Київ)

Удари (в ствір): 19 (16) - 7 (5)
Кутові: 9 - 3
Офсайди: 0 - 2

[симчич]

Донецьке дербі за Шахтарем

Шахтар громить Металург в прощальному матчі Развана Раца

Донецький «Шахтар» проти донецького «Металурга». Саме цей матч завершував програму національного чемпіонату для двох клубів з одного обласного центру. Правда, якогось видатного дербі ніхто не чекав, воно таким, забігаючи наперед, і не вийшло.

Тепер вже восьмикратний чемпіон України саме сьогодні підготував для своїх уболівальників великою урочистий концерт, а номінальні гості, також достроково вирішили завдання потрапити в кваліфікацію Ліги Європи, також могли приєднатися до привітань і не особливо себе обтяжувати серйозним футболом. При нестачі турнірної мотивації залишалося сподіватися на честолюбство «металургів», які поки жодного разу не обіграли «гірників» у рамках чемпіонату країни, та бажання команди Мірчі Луческу продовжити численні позитивні серії.

В якості капітана господарів, які вийшли на поле із золотими номерами на спинах, сьогодні вивів іменинник Разван Рац, причому для румунського захисника це була 300 офіційна гра у формі «Шахтаря» за десять років. Він прощався з донецькою публікою, адже в наступному сезоні виступатиме в англійському чемпіонаті. Бути може і не варто на всіх цих красивих фактах і цифрах робити акцент, але, погодьтеся, в нашій першості не так багато легіонерів з такими завидними статистичними показниками.

Перший гострий епізод у поєдинку трапився на самому початку, коли гостьова оборона зробила кілька подарунків (неточних сумбурних передач), але Паньків все виправив. Після цього епізоду гості резонно вирішили, що відсидітися вдома, поки кавалерія проходитиме повз, ніяк не вдасться. У рівній боротьбі у команди Юрія Максимова стали з'являтися варіанти. Наприклад, після штрафних або кутових. «Металург» постарався, не підлаштовуватися під фаворита, а вести свою гру, нехай і з численними проміжними (читай, зайвими) передачами в середині поля. Володіє м'ячем пропустити гол у свої ворота не може - це аксіома. Правда, «Шахтар» так само любить бути першим за відсотком володіння м'ячем, так що коса найшла на камінь. Ледь не пройшла діагональ Раца на Мхітаряна, правда, без п'яти хвилин володар «золотої бутси» нинішньої першості перебував у явному офсайді. Ось в такому режимі команди відіграли два десятки хвилин.

У середині першого тайму суддя-фантаст (цей епізод у перерві вдалося подивитися з декількох камер в уповільненому повторі) придумав небезпечний штрафний у бік гостьових воріт, а Дуглас Коста пробив просто ідеально. Між іншим, це був 87 гол «оранжево-чорних» в домашніх матчах, а забивна серія «шахтарів» на полі «Донбас Арени» тепер становить три десятки матчів національного чемпіонату. Гості відповіли гострим випадом Траоре, але його удар був заблокований обороняються. «Металурги» і далі турбували П'ятова тільки рідкісними дальніми ударами, адже розвивати звичні комбінації не виходило. Грі, нехай не ображаються учасники, не вистачало лиску. Коли Тайсон забив з катастрофічно явного положення «поза грою», навіть стадіон не шумів і не свистів, а бразилець за «глухоту» отримав попередження.

Перед самою перервою у гостей був найвірніший шанс відігратися. Другий поспіль розіграш кутового завершився тим, що Воловик опинився на оперативному просторі і був просто зобов'язаний вибивати другу одиничку на табло. Однак захисник з кількох метрів пробив мимо цілі, чим глибоко наставника і відносно невелику групу підтримки в смуток.

Другий тайм почався з гола Мхітаряна. Гостьова оборона помилилася при розсікаючій передачі Едуардо, а вірменин без варіантів для воротаря реалізував вихід один на один по центру і забив ювілейний 50 гол в українському чемпіонаті. «Металург», як і після першого пропущеного м'яча, відносно швидко відповів гострим випадом, але знову не забив - Леонардо промахнувся. Напевно, ось в таких епізодах і проявляється різниця в класі.

Далі гра стала набувати обриси контрольного спарингу, коли результат - другорядний показник. Морозюк відзначився точним ударом з дальньої штрафного, але Пятов вчасно зробив два кроки в бік. Публіка вибухнула бурхливою овацією в середині другого тайму, коли був замінений Рац, який залишив поле зі сльозами на очах і потрапив в дружні обійми партнерів. Після настільки емоційного прощання Мхітарян не реалізував ще один вихід один на один, втративши шанс вписати своє ім'я в історію донецької команди поруч зі Старухіним.

Третій гол господарів спорудили бразильці. Дуглас Коста втік від всіх по лівому флангу, а Тайсон після діагоналі ударом у ближній кут забив свій другий м'яч у новій для себе команді. Гол на совісті Польового, який пропустив повз себе гольовий пас. Як здалося з боку, саме зараз господарі включили максимальні швидкості і стали удавлювати суперника в його штрафну. Правда, цей натиск швидко зійшов нанівець, гра мирно покотилася до завершення. Мхітарян рекордний гол так і не забив, зате допоміг поставити фінальну крапку в матчі Едуардо. Правда, багато хто буде сперечатися про правомочність цього взяття воріт, адже при проміжної передачі гравець національної збірної Хорватії перебував у кілометровому офсайді.

За всі попередні роки «Металург» зазнав у протистояннях з «Шахтарем» шість великих поразок, але сьогодні розгрому ніяк не заслуговував.

«Шахтар Д» - «Металург Д» - 4:0

Голи: Дуглас Коста, 24, Генріх Мхітарян, 48, Тайсон, 74, Едуардо Да Сілва, 86
«Шахтер Д»: Андрій Пятов, Разван Рац (Василь Кобін, 66), Сергій Кривцов, Ярослав Ракицький, Алекс Тейшейра, Тарас Степаненко, (Олексій Гай, '77), Генріх Мхітарян, Даріо Срна, Дуглас Коста, Тайсон, Олівейра Майкон , (Едуардо Да Сілва, '46)

«Металург Д»: Юрій Паньків, Олександр Воловик, Володимир Польовий, В'ячеслав Чечер, Микола Морозюк, (Віталій Тимофеєнко, '69), Данило, Карлен Мкртчян, (Денис Голайдо, '76), Константінос Макрідіс, Джордже Лазич (Леонардо де Соуза, '46), Драман Траоре, Жуніор Мораес

Попередження: Тайсон, 40. Едуардо Да Сілва, 62. - Жуніор Мораес, 70. Карлен Мкртчян, 75.

Удари (в ствір): 10 (6) - 11 (4)
Кутові: 4 - 7
Офсайди: 3 -0.

[симчич]

Говерла не зуміла наостанок грюкнути дверима

Полтавська «Ворскла» відправила у сітку воріт команди Олександра Севідова три м'ячі

Багато твердять, що матч у Полтаві мав значення лише для любителів статистики, проте варто було лише одним оком поглянути на поле, і можна було побачити зарядженість гравців обох клубів завершити сезон на мажорній ноті. Ужгородці прибули до Полтави напіврезервним складом, як зазначив на після матчевій прес-конференції Олександр Севідов, що на виїзд їхали тільки охочі, змушувати грати тренер нікого не хотів, і в підсумку, на лавочці виявилося лише четверо гравців, які в суботу відіграли за молодіжний склад.

Гру активніше розпочали господарі поля, намагаючись проявляти активність на правому фланзі, де «Ворсклі» вдавалася практично всі, окрім створення небезпечних моментів. Кривошеєнко і Будник раз за разом прострілювали у штрафний майданчик, проте Щедраков і Малишич регулярно випереджали опонентів. На 9-й хвилині перший небезпечний момент створив Громов, який опинився на лінії воротарського з м'ячем - Надь бездоганно зіграв на останньому рубежі. Перші двадцять хвилин «Говерла» рідко переходила до активних дій біля воріт полтавчан, спочатку Чурко потрапив у оффсайдну пастку, потім Лисенко пробивав по воротах зі штрафного, для Непогодова цей удар складним не був.

На 26-й хвилині єдину в матчі жовту картку отримав Олег Допілка, грубо пішовши у підкат в центрі поля. «Ворскла» взялася за дальні удари, але Чеснаков і Скляр, пробиваючи метрів з тридцяти, були далекі від мети. Після цих ударів гості прокинулись і, відчувши, що є можливість забити, почали шукати щастя біля воріт Непогодова. Після обміну невдалими кутовими, на 43-й хвилині ініціативу на себе взяв Лисенко, який увірвався по лівому флангу в штрафний, проте його удару точності не вистачило. «Ворскла» відповіла голом «у роздягальню»: Кривошеєнко пройшов правим флангом і прострілив на лінію штрафного, звідки Будник точним ударом відкрив рахунок у матчі - 1:0.

Другий тайм знову почався з метушні в центрі поля. На 53-й хвилині Йована Маркоскі змінив Дитина, і вже через дві хвилини полтавчани подвоїли свою перевагу. Скляр почав атаку зі своєї половини поля, і, зігравши в пас з Громовим, точно пробив у дев'ятку - 2:0. Ближче до середини тайму «Ворскла» заспокоїлася, і у гостей з'явився шанс забити: активний Чурко подав кілька кутових, але першими на м'ячі виявлялися захисники полтавчан.

На 70-й хвилині Силюк змінив Будника, а у складі «Говерли» на полі з'явився Курта, який змінив Лисенко. Активним був Міщенко, кілька разів небезпечно прострілюючи у штрафний майданчик, та ось тільки одноклубники до м'яча не встигали.

Іван Кривошеєнко остаточно приборкав гостей на 84-й хвилині, забивши третій гол: хавбек отримав м'яч у штрафному, обіграв захисника і без проблем пробив Надя - 3:0. На 87-й хвилині Пердута поступився місцем на полі Сапа, а на 90-й Ряшко змінив у складі «Говерли» Едігаряна.

Останній момент у матчі створив Чурко, який красиво пробивав через себе - Непогодов виявився на місці. На цьому чемпіонат для команд завершився: «Ворскла» буде готуватися до нового сезону в Прем'єр-лізі, а ось «Говерла» буде знову боротися за вихід в еліту. Єдине, що може врятувати ужгородський клуб - зняття з змагань однієї з команд, але це вже зовсім інша історія.

«Ворскла» - «Говерла» - 3:0

Голи: Євген Будник, 45, Олександр Скляр, 56, Іван Кривошеєнко, 82.

«Ворскла»: Дмитро Непогодов, Арменд Даллку, Ігор Пердута, (Вадим Сапай, '88), Володимир Чеснаков, Євген Ткачук, Олександр Скляр, Артем Громов, Іван Кривошеєнко, Йован Маркоскі, (Павло Ребенок, '53), Панайотіс Лагос, Євген Будник, (Сергій Силюк, '66)

«Говерла»: Олександр Надь, Боян Малішич, Олег Допілка, Павло Щедраков, Роберт Молнар, Артур Едігарян, (Віктор Ряшко, 90), В'ячеслав Чурко, Євген Макаренко, Кирило Петров, Олег Міщенко, Володимир Лисенко, (Сергій Курта, ' 71)

Попередження: Олег Допілка, 26.

Глядачів: 3.200
Оцінка поля: 4
Чесна гра: 8800 - 8000.

[симчич]

Чорноморець і Арсенал були гідні один одного

Засуха на одеському стадіоні на прощання з сезоном

«Чорноморець» продовжив безвиграшну серію домашніх матчів у чемпіонаті України. У заключному матчі сезону «моряки» так і не змогли добитися перемоги в поєдинку з київським «Арсеналом». У цілому вдалий сезон команда Романа Григорчука завершила нульовою нічиєю. До того ж, господарі поля, що забезпечили собі статусом фіналіста Кубка України вихід у Лігу Європи, показали далеко не «європейський» футбол.

У першому таймі «чорно-сині» не зуміли створити жодного гострого моменту біля воріт Реви, як, втім, і в другу сорокап'ятихвилинці. Кілька спроб Лео Матоса довести атаку до логічного завершення легко читалися як обороною «Арсеналу», так і голкіпером киян. Відомі блискучим виконанням стандартів «моряки», без головного виконавця Сергія Політило не змогли створити серйозну загрозу воротам Віталія Реви ні після штрафних, ні після кутових.

Що ж до «канонірів», то підопічні Юрія Балакова злагоджено виглядали на чужому полі, незважаючи на те, що протягом усього весняного етапу чемпіонату переживали складний період. Перший небезпечний момент біля воріт Безотосного створив Герасимюк - після його удару на 26-й хвилині Олег Герасимюк м'яч струсонув штангу.

Надалі найпомітнішими у гостей були Гоменюк та Адійя, але так само, як і їхні одноклубники, безрезультатно. Як результат - 0:0 на табло після фінального свистка Олександра Білокура.

«Чорноморець» завершив сезон на шостому місці в турнірній таблиці, «Арсенал» фінішував восьмим.

«Чорноморець» (Одеса) - «Арсенал» (Київ) - 0:0

«Чорноморець»: Дмитро Безотосний, Крісті Вангелі, Маркус Бергер, Павло Кутас, Петро Ковальчук, Іван Бобко, Кирило Ковальчук, Леонардо Де Матос, Анатолій Діденко, (Сито Рієра, '61), Френк Джа Джеджу, Еліс Бакай

«Арсенал»: Віталій Рева, Ярослав Мартинюк, (Олександр Романчук, '46), Велі Лампі, Майкл Одібе, Мілан Обрадович, Андрій Богданов, Володимир Аржанов, В'ячеслав Шарпар, Сергій Валяєв, Володимир Гоменюк, Олег Герасимюк, (Домінік Адійя, ' 61)

Арбітр: Олександр Білокур (. Курахово, Донецька обл)

Попередження: Леонардо Де Матос, 20. Еліс Бакай, 70. - Олег Герасимюк, 8. Ярослав Мартинюк, 13. Мілан Обрадович, 67. Володимир Аржанов, 68. Сергій Валяєв, 85.

Глядачів: 14,792
Оцінка поля: 4
Чесна гра: 7750 - 7000.