Саморобний супуниковий комплект (Ретро)

[RIZIK]

Історія.

Ідея дивитися більше телевізійних і слухати більше музичних каналів виникла ще давно, наприкінці 70-х - початку 80-х років. У той час ефірне телебачення транслювало тільки 2, а пізніше - 3 канали. Та й вони не сильно балували телеглядача великою кількістю пізнавальних та музичних передач. Ні про яке домашнє супутникове ТБ мова взагалі не йшла.
Спочатку були різні й успішні експерименти з прийому іноземних телецентрів на кімнатну і зовнішню телевізійні антени, в ті моменти, коли у верхніх шарах атмосфери виникає спорадичний шар Es. Зазвичай це відбувається влітку в період гроз. У цей час з
тривалістю від декількох хвилин до декількох годин можна дивитися телевізійні та радіопрограми з телецентрів, віддалених на відстань до 1500-2000 км. Звичайно, прийом дуже нестабільний, з завмираннями, На сході України можна було дивитися передачі зі Швеції, Німеччини,
Італії, Чехословаччини, Польщі, Угорщини, Болгарії, Югославії, Йорданії, Кувейту.
Діапазон 88-108 МГц, зазвичай порожній, у цей час оживав і був весь забитий італійськими, німецькими, арабськими, грецькими радіостанціями.
Це все було дуже цікаво, як рибалка, але не було стабільного прийому ...
Приблизно через 10 років з'явилися перші чутки про те, що можна вдома, використовуючи параболічну антену, дивитися програми, що транслюються з супутника.
І почалися пошуки потрібної технічної інформації з цього питання, уривчасті, неповні і не завжди достовірні. Напевно хтось пам'ятає, наприклад, міф про "ртутну антену",
яка представляла собою струну, натерту ртуттю і з кульками на кінцях ...
За допомогою неї, як розповідалося, приймалося супутникове ТБ ...
Пізніше почали з'являтися передруки з журналу UKW-Berichte статті Матіаша Відмара з конструкцією супутникового приймача і головки, брошурки В. Кетнерса. Радіостанція Бі-Бі-Сі, глушіння якої вже припинилося, транслювала передачі Сєви Новгородцева, який зачитував листа радіослухачів, вже самостійно зібрали супутникові системи, що використовували для прийому в якості параболічної антени дитячі санки-Ледянки.
У той час не було такої великої кількості імпортних комплектуючих, як зараз. Ті, хто вирішив створити якусь конструкцію, мав у своєму розпорядженні не дуже великий вибір транзисторів і мікросхем, а характеристики доступних СВЧ транзисторів на жаль поступалися зарубіжним аналогам.
Крім того, приладами ДМВ і СВЧ діапазонів має далеко не кожен.
Тому неможливо було повторити схему один до одного, доводилося шукати інші рішення.
Самий складний у повторенні був вхідний блок приймача 950-1750 МГц і вхідний конвертер.

Конвертер.

Було прийнято рішення робити вхідний конвертер з взаємозамінних блоків на хвилеводах.
І перший сигнал з супутника був прийнятий саме на таку конструкцію, хвилепровідий перетворювач без попереднього НВЧ підсилювача діапазону 11ГГц.
Це був супутник Eutelsat 10 гр. с.д. з турецькою програмою.
Пізніше був доданий попередній підсилювач конструкції В. Ботвинова з журналу "Радіо".
Це 3-х каскадний підсилювач на транзисторах 3П326А. Плата - 2-х сторонній фольгований фторопласт. Режим роботи кожного транзистора встановлюється індивідуально по мінімуму шумів і максимуму підсилення. На смужки напаювались невеликі шматочки фольги - узгодження для поліпшення роботи підсилювача.
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Далі йде хвилепровідий змішувач і гетеродин. Змішувач - на діоді фірми Тесла, аналог Д405.
Хороші результати були досягнуті також з діодами АА110, АА112

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Гетеродин - на діоді Ганна АА703.
Між змішувачем і гетеродином поміщається пластина з прорізом, розділяє камери змішувача і гетеродина. Регулювальний гвинт на змішувачі - установка режиму його роботи, на гетеродині - невелике підстроювання частоти. Якість виготовлення камери гетеродина має бути високим (посріблений хвилевід і полірована задня стінка. Від цього залежить стабільність частоти при роботі.
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Вихід ПЧ - 470-790 МГц, підсилюється 3-х каскадним підсилювачем на КТ3124А і подається на вхід ресівера (перероблений блок СК-Д1).
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
.
На антену діаметром 2м приймалися програми з супутників Eutelsat 13-10-7 гр. з невеликими "краплинками" на кольорових деталях зображення, а коли запустили Hotbird 1 - якість була ідеальною.
Район прийому - схід України.

Приймач.

Основа - конструкція В. Кетнерса. Вхідний блок замінений на перероблений СК-Д1, далі підсилювач 70МГц, демодулятор. Додана змінена схема PLL демодулятора М. Відмара, для прийому слабкого сигналу, коли основний демодулятор сильно "сніжить".
Для налаштування на супутник кнопкою вихід відео підключається до підсилювача звуку і за інтенсивністю "рокоту" можна настроїти антену.
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Конструкція трохи помінялася згодом, додалися стабілізатори напруги, заводський вхідний тюнер, прибраний демодулятор PLL. На передній панелі додалася ручка налаштування.
На жаль фотографій первісного варіанту не збереглося.

Антена.

Спочатку була виготовлена діаметром 1 м. Для виготовлення використовувалася "гірка" з пластиліну.
Потім був придбаний "напівфабрикат" антени діаметром 2м в одному кооперативі і доведений до робочого стану (наклеєна фольга, пофарбована).
Обидві антени - з епоксидки

Джерело:forum.sat-expert.com